Professional Documents
Culture Documents
реіерат філософія
реіерат філософія
реіерат філософія
До Вольфа всі проблеми Онтології викладалися в курсі Першої філософії, яка тоді
ще називалася Метафізикою. Вольф чітко відокремив Онтологію, як науку про
Буття, від Гносеології, як науку про пізнання. Пізніше Християн Вольф написав
повний курс філософії, що на століття заполонив всі університети Європи під
назвою Лейбніце-Вольфіанської філософії. В системі Вольфа філософія поділялася
на чотири розділи:
Онтологія;
Раціональна теологія;
Космологія;
Раціональна психологія.
Кант виступив проти будь-якої Онтології, оскільки для людини у світі достовірно
існує лише феномен, тобто лише те, що існує в її свідомості. А існуюче поза
свідомістю є ноуменом, що ні в якій мірі не доступно людській свідомості.
Протягом усіх своїх праць Гегель то відкрито вороже, то приховано постійно воює
з усіма параметрами та змістом вольфіанської філософії. Але, не дивлячись на все
це, Гегель все ж таки розпочинає викладати свою систему філософії саме з
категорії Буття. Перший розділ його філософської системи, як вже зазначалося в
належному місті, так і називається: “Буття” (Бытие, Dasein).
Проблемі Буття присвятили свої головні твори такі видатні філософи 20 століття,
як М.Хейдеггер (“Буття і час”), Н.Гартман (“Основи Онтології” та “Новий шлях
Онтології”), Г.Губер (“Буття і Абсолют”), Ле Сен (Вступ до Онтології Лавелля”),
Е.Гуссерль (“Трансцендентальна Онтологія”). На ці теми пишуть такі філософи як
Сартр, Ясперс, Тейяр де Шарден та багато і багато інших. Взагалі, в історії
філософії важко знайти філософа, який зумів би обійти проблеми Онтології.
“Абсурдність” Буття
Ще раз відзначимо: Буття філософська категорія; до категорії “Буття” філософи
дійшли (“здобули” собі Буття) шляхом логічного абстрагування. Здобувши
сходженням уверх “Буття”, філософи відправляються в зворотній шлях - до
реального і багатоманітного світу, уже маючи Буття як свою початкову логічну
опору (логічний засновок). Отже, в цьому випадку Буття служить раціонально-
логічною основою всього наступного філософствування, що починається з самого
початку і йде до самого кінця.
Але при всьому при цьому саме Буття логічно не обґрунтовується. Філософи його
знайшли і констатували його, так би мовити, наявність (наличие), сприймають
Буття як дане. До буття як даного не ставляться питання: звідкіль? на підставі
чого? чому? Буття перебуває не внаслідок обґрунтування чи спричинення, а без
всяких логічних обґрунтувань, без всякої зовнішньої йому причини. Буття
перебуває - і все!
Буття і Ніщо
Не будучи знайомим з теоремою Гегеля про неможливість створення завершеної та
логічно несуперечливої раціональної системи, великий Гегель зробив було спробу
здолати нездоланні перешкоди на шляху створення логічно завершеної
філософської системи. Виклад свої системи він розпочинає з того, що передує
Буттю. А що ж передує Буттю? Гегель справедливо твердить: що перед Буттям
нічого не стоїть, “бо воно як таке, створює собою початок". а першопочаток не
може бути чимось опосередкованим або чимось визначеним” (Енциклопедія
філософських наук. Том 1, §86). За словами Гегеля перед (за, вище, по той бік)
Буттям уже нічого не стоїть, другими словами - за Буттям стоїть Ніщо (Там же,
§87).
Слід сказати, що виникнення Щось (Буття, всього існуючого) з Ніщо було вперше
опрацьовано в грецькій філософії неоплатоників ще на початку нашої ери. Потім
християнська церква трансформувала це вчення в догмат про творення Богом світу
з нічого (creation ex nihilo - творення з нічого), хоча в Біблії немає подібного
твердження. Як не дивно може комусь видатися, але гегелівське вчення про зв’язок
Буття з Ніщо виявилося не лише у вищій мірі раціональним, але й знайшло своє
плідне застосування в побудові найновіших наукових концепцій походження
нашого Всесвіту, Про виникнення нашого Всесвіту з Нічого та зникнення його в
Ніщо ми будемо говорити в темі про Натурфілософію.
Таким же чином Гегель показує логіку переходу від Якості до Кількості, а від
Кількості через Міру - до Сутності - Існуванню - Речі - Явищу - Формі та Змісту -
Дійсності і знову - до Понять. В цьому русі Гегель піднімає всю систему логіко-
філософських категорій своєї філософської системи. Але це рух є рухом лише
логічних категорій, а не самої дійсності чи елементів світогляду.
З кінця 19 століття під впливом наукових відкриттів було відкинуто уявлення про
матерію, як найменші частинки речей. Було виявлено окрім речовини ще таке не
уречевлене явище, як хвильове поле (магнітне, електричне, гравітаційне тощо).
Почалися розмови про те, що матерія - це речовина і поле. Але в такому випадку
сама матерія перестає бути найпростішим елементом всього існуючого в
об’єктивній дійсності . Внаслідок цього відбулося розділення філософського та
наукового розуміння матерії.