R O Г P R A А В

StЮНТК rяНłoгnКаМгe, t. δV
p-ISSσ ίίκń–ιń4ι
e-ISSσ 24ηń–ń33ń

RoЛert KASPźRSKI
InstвtЮt HТstorТТ PAσ

KТlФК ЮаКg o НаóМС opoаТe МТКМС o гавМТ sЭаТe LongoЛКrНóа

nКН HerЮlКmТ (PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, 2Ń
Т ProФopТЮsг г CeгКreТ, De Bellis, VI, ń4)*

ГКrвs Эre МТμ ArtвФЮł stКnoаТ КnКlТгę ПКЛЮł НаяМС opoаТe МТ o аoУnТe δonРoЛКrНяа г HerЮlКmТ, prгeФКгКnвМС
prгeг ProФopТЮsгК г CeгКreТ Т PКаłК ŹТКФonК.
AЛsЭrКМЭμ TСe КrtТМle presents Кn КnКlвsТs oП tаo nКrrКtТЯes oП tСe аКr Лetаeen tСe δomЛКrНs КnН HerЮls Лв Pro-
МopТЮs oП CКesКreК КnН PКЮl tСe ŹeКМon.

SłoаК ФlЮМгoаeμ HerЮloаТe, δonРoЛКrНoаТe, PКаeł ŹТКФon, ProФopТЮsг г CeгКreТ, nКrrКМУК, tМСяrгostаo, ЛЮtК,
poФorК
KeваorНsμ HerЮlТ, δonРoЛКrНs, PКЮl tСe ŹeКМon, ProМopТЮs oП CКesКreК, nКrrКtТЯe, МoаКrНТМe, КrroРКnМe, СЮmТlТtв

АproаКНгenТe

HerЮloаТe г peаno МТ nТe nКle Нo tвМС ЛКrЛКrгв sФТМС lЮНяа, Фtяrвm prгeгnКМгone Лвło Юtаorгвć
sТlne Т trаКУ Мe ФТlФК poФole Фrяlestаo nК terenКМС nКle МвМС onРТ Нo гКМСoНnТeУ Мгę МТ CesКrstаК
RгвmsФТeРo. τНoКФer – o Фtяrвm УeНno rяНło mяаТ, e гostКł ЮstКnoаТonв Фrяlem prгeг stКМУonЮ-
У МвМС nК terenТe ItКlТТ HerЮlяаń – po КЛНвФКМУТ гКМСoНnТorгвmsФТeРo МesКrгК RomЮlЮsК AЮРЮstЮlЮsК
аłКНКł ItКlТ , Кle УЮ а 4λ3 r. гostКł гНrКНгТeМФo гКmorНoаКnв prгeг ostroРoМФТeРo ФrяlК TeoНorвФК
АТelФТeРo2. HerЮloаТe, Фtяrгв stКnoаТlТ elТtКrne oННгТКłв аТeloetnТМгneУ КrmТТ τНoКФrК, гostКlТ ponoć
prгeг τstroРotяа авЛТМТ Нo noРТ аrКг гe sавmТ roНгТnКmТ3. JeНnКФ PКаeł ŹТКФon НonosТ4, e peаТen

* σТnТeУsгв sгФТМ НeНвФoаКnв Уest ProПesorom ГЛТРnТeаoаТ ŹКleаsФТemЮ (InstвtЮt HТstorТТ PAσ а АКrsгКаТe) Т PТotroаТ
S. żяreМФТemЮ (UnТЯersТtв oП CКlТПornТК RТЯersТНe). εoУe nКУserНeМгnТeУsгe poНгТęФoаКnТК гeМСМ rяаnТe prгвУ ćμ PКnТ
ProПesor JКnet δ. σelson (KТnР’s ColleРe δonНon), PКnoаТe ProПesoroаТe JКМeФ BКnКsгФТeаТМг (InstвtЮt HТstorТТ PAσ
а АКrsгКаТe), IКn σ. АooН (UnТЯersТtв oП δeeНs) orКг BrЮМe δТnМoln (ŹТЯТnТtв SМСool oП tСe UnТЯersТtв oП CСТМКРo). Beг
ЮНostępnТonвМС prгeг nТМС prКМ nТe ЛвłoЛв mo lТаe poНУęМТe nТnТeУsгeРo temКtЮ. АsгвstФТe tłЮmКМгenТК г łКМТnв poМСoНг
oН AЮtorК nТnТeУsгeРo teФstЮ.
ń
Auctarium Havniense Ordo Prior, авН. TС. εommsen, аμ εżH, Auctores Antiquissimi, t. λ, BerolТnТ ńκλ2, s.К. 4ιθ, s. 3ίλν
гoЛ. te ФomentКrгμ А. żoffКrt, Barbarian Tides. The Migration Age and the Later Roman Empire, PСТlКНelpСТК 2ίίθ, s. 2ίι.
2
σК temКt tвМС авНКrгe гoЛ. А. źnsslТn, Theoderich der Grosse, εünМСen ńληλ, s. θ2–ι3ν J. εoorСeКН, Theoderic in Italy,
τбПorН ńλλ2, s. ńι–3ńν H. АolПrКm, Die Goten. Von den Anfängen bis zur Mitte des sechsten Jahrhunderts. Entwurf einer
historischen Ethnographie, εünМСen 2ίίλ, s. 2κń–2κ4.
3
Anonymi Valesiani pars posterior, авН. TС. εommsen, аμ εżH, Auctores Antiquissimi, t. λ, BerolТnТ ńκλ2, МКp. ηθ, s. 32ί.
4
Pauli Historia Langobardorum, авН. δ. BetСmКnn, ż. АКТtг, аμ εżH, Scriptores rerum Langobardicarum et Italicarum,
HКnnoЯerКe ńκικ, II, МКp. 3, s. ι3 ДНКleУμ PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum]. IstnТeУe polsФТ prгeФłКН НаяМС НгТeł

СttpμήήНб.НoТ.orРήńί.ń2ιιηήSГ.2ίńι.ίń
ń2 RoЛert KКspersФТ

rex Brentorum o ТmТenТЮ SТnНЮКlН (lЮЛ SТnНЮКl)η – Фtяrв а МгКsТe аoУen г τstroРotКmТ аКlМгвł poН
МesКrsФТm аoНгem σКrsesem – poМСoНгТł oН HerЮlяа, Фtяrгв prгвЛвlТ Нo ItКlТТ аrКг г τНoКФrem, Мo
stКаТК poН гnКФТem гКpвtКnТК, Мгв ПКФtвМгnТe аoУoаnТМв TeoНorвФК авmorНoаКlТ МКł СerЮlsФ popЮ-
lКМУę nК terenТe ТtКlsФТeРo ФrяlestаКθ. InnК РrЮpК HerЮlяа, ФtяreУ sТeНгТЛв mТe МТłв sТę nК pяłnoМ oН
ŹЮnКУЮ, rяаnТe nТe mТКłК аТele sгМгę МТКι. τФoło ηίκ r. СerЮlsМв аoУoаnТМв poН аoНг ФrяlК RoНЮlПК
stoМгвlТ г Тnnвm ЛКrЛКrгв sФТm lЮНem, δonРoЛКrНКmТ, ЛТtаę, ФtяrК гКФo МгвłК sТę ТМС sromotn Фlę-
sФ κ. АłК nТe onК Уest oЛТeФtem КnКlТгв гКpreгentoаКneУ а nТnТeУsгвМС roгаК КnТКМС.
τ sгМгeРяłКМС ФonflТФtЮ δonРoЛКrНяа г HerЮlКmТ relКМУonЮУ НаК rяНłК. PТerаsгвm г nТМС Уest
НгТeło ProФopТЮsгК г CeгКreТ De Bellis, Фtяre ЮФo Мгone гostКło а lКtКМС ηί. VI а.λ, НrЮРТm – Histo-
ria Langobardorum pТяrК PКаłК ŹТКФonК, ЮФo МгonК oФ. ιλθ r.ńί PrгeФКгКne prгeг oЛЮ НгТeУopТsяа
relКМУe Лвłв УЮ oЛТeФtem ФomentКrгв СТstorвФяаńń. ŹoФonЮУ М МСoćЛв tвlФo poЛТe neРo porяаnКnТК
prгeФКгяа oЛЮ НгТeł, stаТerНгТmв, e opТsв prгeЛТeРЮ аoУnв mКУ гe soЛ ФТlФК pЮnФtяа аspяlnвМС
– nКУаК nТeУsгвm г nТМС Уest to, e гКrяаno ProФopТЮsг, УКФ Т PКаeł ŹТКФon prгвpТsЮУ гавМТęstаo
δonРoЛКrНяа ТnterаenМУТ BoРКń2. δonРoЛКrНгФТ НгТeУopТs oРяlnТe Лвł гНКnТК, e гавМТęstаК oНnosгone
Лвłв nТe НгТęФТ oНаКНгe mę яа Т аprКаТe а posłЮРТаКnТЮ sТę orę em, leМг НгТęФТ łКsМe nТeЛТos – УКФ
pТsКłμ „PonТeаК гавМТęstаo nТe Уest prгвгnКne sТle lЮНгТ, leМг rКМгeУ г nТeЛК Уest НКne”ń3. Гresгt nТe

НгТeУopТsК δonРoЛКrНяаμ PКаeł ŹТКФon, Historia rzymska, Historia Longobardów, tłЮm., аstęp Т Фom. I. δeаКnНoаsФТ,
АКrsгКаК ńλλη.
η
σК temКt SТnНЮКlНК гoЛ. J.R. εКrtТnНКle, The Prosopography of the Later Roman Empire, t. 3Bμ A.D. 527–641, CКmЛrТНРe
ńλλ2, s. ńńη4 n., s.Я. SТnНЮКl.
θ
Poа tpТeаК а аКrto ć teРo ПrКРmentЮ Anonymus Valesianusν J. εoorСeКН, Theoderic in Italy, s. 2θ n.
ι
σК temКt HerЮlяа гoЛ. B. RЮЛТn, Das Zeitalter Iustinians, t. 2, BerlТn–σeа ВorФ ńλλη, s. ń4ń–ń43ν ż. σeЮmКnn, ε. TКвlor,
Heruler, аμ Reallexikon der germanischen Altertumskunde, t. ń4, BerlТn–σeа ВorФ ńλλλ, s. 4θκ–4ι4ν А. żoffКrt, Barbarian
Tides, s. 2ίη–2ńίν А. PoСl, Die Völkerwanderung. Eroberung und Integration, StЮttРКrt 2ίί2, s. ń22 n.ν R. SteТnКМСer,
The Herules. Fragments of a History, аμ Neglected Barbarians, reН. Ż. CЮrtК, TЮrnСoЮt 2ίńί, s. 32ń–3θ4ν A. SКrКntТs, The
Justinianic Heruli. From Allied Barbarians to Roman Provincials, аμ tКm e, s. 3θń–4ί2.
κ
σК temКt RoНЮlПК гoЛ. C. KrКР, Rodulf, аμ Reallexikon der germanischen Altertumskunde, t. 2η, BerlТn–σeа ВorФ 2ίί3,
s. ηκν A.S. CСrТstensen, Cassiodorus, Jordanes and the History of the Goths. Studies in a Migration Myth, CopenСКРen
2ίί2, s. 2ιί, 2λ3. σК temКt tвМС авНКrгe гoЛ. А. PoСl, Die Gepiden und die Gentes an der mittleren Donau nach dem
Zerfall des Attilareiches, аμ Die Völker an der mittleren und unteren Donau im fünften und sechsten Jahrhundert, reН.
H. АolПrКm, Ż. ŹКТm, АТen ńλκί, s. 23λ–3ίη, гаł. s. 2ιι–2ικν ten e, Die Awaren. Ein Steppenvolk in Mitteleuropa 567–822
n. Chr., εünМСen ńλκκ, s. η4–ηη.
λ
ProМopТЮs, De Bellis, θ, ń4, ńί–22, авН. Т tłЮm. H.B. ŹeаТnР, аμ Procopius, History of the Wars, t. 3, δonНon ńλη3–ńλη4,
s. 4ίη–4ίλ ДНКleУμ ProФopТЮsг De Bellis]. PolsФТ prгeФłКН НгТełК ProФopТЮsгК, а t. 2 prгetłЮmКМгono ПrКРment o аoУnТe
HerЮlяа г δonРoЛКrНКmТμ ProФopТЮsг г CeгКreТ, Historia wojen, t. 2μ Wojna z Gotami, аstęp, tłЮm. Т Фom. Ź. BroНФК, KrКФяа
2ίńη, s. ńηί n. σК temКt ProФopТЮsгК Т УeРo НгТełК гoЛ. A. CКmeron, Procopius and the Sixth Century, BerФeleв–δos AnРeles
ńλκην A. KКlНellТs, Procopius of Caesarea. Tyranny, History, and Philosophy at the End of Antiquity, PСТlКНelpСТК 2ίί4ν
ten e, Introduction, аμ ProФopТos, The Wars of Justinian, tłЮm. H.B. ŹeаТnР, A. KКlНellТs, InНТКnКpolТs 2ίń4, s. VII–БI.
ńί
σК temКt PКаłК ŹТКФonК Т УeРo НгТełК гoЛ. R. εМKТtterТМФ, Paul the Deacon’s Historia Langobardorum and the Franks,
аμ tК , History and Memory in the Carolingian World, CКmЛrТНРe–σeа ВorФ 2ίί4, s. θί–κ3ν A. PlКssmКnn, Origo gen-
tis. Identitäts- und Legimitätsstiftung in früh- und hochmittelalterlichen Herkunftserzählungen, BerlТn 2ίίθ, s. ńλń–242ν
Ż. HКrtmКnn, Vitam litteris ni emam, nihil est, quod tribuam. Paulus Diaconus zwischen Langobarden und Franken, „ŻrüС-
mТttelКlterlТМСe StЮНТen”, 43, 2ίίλ, s. ιń–λ3.
ńń
PoгК prКМКmТ МвtoаКnвmТ nТ eУ гoЛ.μ τ. żsМСаКntler, Die Heldensage von Alboin und Rosimund, аμ Festgabe für Otto
Höfler zum 75. Geburtstag, t. 3, reН. H. BТrФСКn, АТen–StЮttРКrt ńλιθ, s. 2ń4–2η4ν S. εüller, Als die Bilder laufen lernten.
Über die Erzählung vom Untergang der Heruler bei Paulus Diaconus und die Möglichkeiten literarischer Rede in der
höfischen Kultur des Mittelalters, аμ Kunst der Bewegung. Kinästhetische Wahrnehmung und Probehandeln in virtuellen
Welten, reН. CС. δeМСtermКnn, C. εorsМС, Bern 2ίί4, s. λń–ńίń.
ń2
J. BКnКsгФТeаТМг, Rodulf, król Herulów, który grał (Paweł Diakon, Hist. Long., I, 20), аμ E scientia et amicitia. Studia
po więcone profesorowi Edwardowi Potkowskiemu w sze ćdziesięciopięciolecie urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej,
reН. ε. ŹrгeаТeМФТ, АКrsгКаК–PЮłtЮsФ ńλλλ, s. 23.
ń3
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. κ, s. η2μ „VТМtorТК enТm non potestКtТ est КНtrТЛЮtК СomТnЮm, seН Нe МКelo
potТЮs mТnТstrКtЮr”. σК temКt ПКЛЮł o ЛoСКterКМС а nКrrКМУТ PКаłК ŹТКФonК гoЛ. А. HКЮЛrТМСs, Die ‘Erzählung des Helden’
in narrativen Passagen der Historia Langobardorum des Paulus Diaconus, аμ Narration and Hero. Recounting the Deeds
of Heroes in Literature and Art of the Early Medieval Period, reН. V. εТllet, H. SКСm, BerlТn–Boston 2ίń4, s. 2ικ–3ί4ν
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ ń3

tвlФo on tаТerНгТł, e аТФtorТК nК polЮ аКlФТ Уest авnТФТem ТnterаenМУТ sТłв ав sгeУ. ваТonК prгeг
МСrгe МТУКn аe аМгesnвm reНnТoаТeМгЮ аТКrК а to, e to BяР а nТeЛТosКМС roгstrгвРК o losКМС ЛТteа,
гКsłЮРЮУe nК osoЛne potrКФtoаКnТeń4. TЮtКУ ТnteresЮУe mnТe tвlФo, а УКФТ sposяЛ НаКУ ав eУ агmТКnФo-
аКnТ КЮtorгв poаТ гКlТ tę аТКrę г losКmТ аoУnв lonРoЛКrНгФo-СerЮlsФТeУ. ГКpreгentoаКne prгeг nТМС
opoаТe МТ mo nК potrКФtoаКć УКФo ПКЛЮłв – К аТęМ УКФo ЮФłКНв гНКrгe poгostКУ МвМС а oФre lonвМС
гаТ гФКМС г ТnnвmТ авНКrгenТКmТ orКг nКНrгęНn МКło МТ , Фtяr one tаorг ńη. ГНКrгenТК гК poаТ -
гКne s гe soЛ trгemК relКМУКmТ, г ФtяrвМС nКУаК nТeУsгК Уest – НlК nТnТeУsгвМС roгаК К – relКМУК
prгвМгвnoаo-sФЮtФoаК. InteresЮУe mnТe, УКФ posгМгeРяlne гНКrгenТК а oЛЮ ПКЛЮłКМС аpłваКУ nК sТeЛТe
orКг to, а УКФТ sposяЛ гНКrгenТК poНporг НФoаКne s РłяаnemЮ prгesłКnТЮ, Фtяrвm Уest tаТerНгenТe,
e гавМТęstаo НКne Уest г nТeЛК, МгвlТ гКle ne Уest oН аolТ σКУав sгeРo.
BoРКМtаo oЛвНаЮ opoаТe МТ, Фtяre oФrКsгone s rя nвmТ МТeФКавmТ motваКmТ, аКrtФ КФМУ
Т аspКnТКle pomв lКnвmТ гаТ гФКmТ prгвМгвnoаo-sФЮtФoавmТ mТęНгв posгМгeРяlnвmТ гНКrгenТКmТ,
ФК e prгвУrгeć sТę Тm ЛlТ eУńθ. А аersУТ ProФopТЮsгК oЛК lЮНв – гКrяаno δonРoЛКrНoаТe, УКФ Т HerЮlo-
аТe – s rяаnorгęНnвmТ ЛoСКterКmТ opoаТe МТ. JeНnТ prгeНstКаТenТ s УКФo МТ, Фtяrгв roЛТ аsгвstФo,
КЛв nТe НopЮ МТć Нo авЛЮМСЮ ФonflТФtЮ гЛroУneРo, НrЮНгв гК opТsКnТ УКФo РłяаnТ proаoНвrгв аoУnв,
nТeЮЛłКРКnТ а sавm Н enТЮ Нo roгleаЮ ФrаТ. А nКrrКМУТ PКаłК ŹТКФonК гК to δonРoЛКrНoаТe аваo-
łЮУ аoУnę Т гавМТę КУ , Кle РłяаnвmТ postКМТКmТ а opoаТe МТ o ЛТtаТe s HerЮloаТe, ТМС Фrяl RoНЮlП
orКг nТeавmТenТonв г ТmТenТК Юmв lnв, Фtяrв г авsoФo МТ НrгeаК oЛserаoаКł prгeЛТeР ЛoУЮ mТęНгв
НаomК lЮНКmТńι. А КnКlТгТe poФК ę, а УКФ mТstrгoаsФТ sposяЛ аsМСoНnТorгвmsФТ НгТeУopТs гКНemon-
stroаКł sаoТm МгвtelnТФom, e гавМТęstаo δonРoЛКrНoаТe osТ РnęlТ nТe ot tКФ soЛТe, leМг НгТęФТ temЮ,
e nК nТe а oМгКМС τУМК σТeЛТesФТeРo гКsłЮ вlТ. АsФК ę, e а гКpreгentoаКneУ prгeг nТeРo opoаТe МТ
гКМСoНгТ relКМУК prгвМгвnoаo-sФЮtФoаК mТęНгв poФor Т sprКаТeНlТаo МТ δonРoЛКrНяа К авroФТem
BoРК, Фtяrв nКРroНгТł ТМС гавМТęstаem. А КnКlТгТe opoаТe МТ гКpreгentoаКneУ prгeг PКаłК ŹТКФonК
гКНemonstrЮУę, а УКФТ sposяЛ КЮtor poаТ гКł СerЮlsФ ЛЮtę г РnТeаem σКУав sгeРo, Фtяrв poФКrКł
ФlęsФ lЮН Нot Н авНКУ Мв sТę nТeгавМТę onвmńκ.

АoУnК HerЮlóа г LongoЛКrНКmТ – аersУК ProФopТЮsгК г CeгКreТ

ProФopТЮsг relКМУonЮУe, e HerЮloаТe, РНв tвlФo stКlТ sТę sТlnТeУsТ Т lТМгnТeУsТ oН аsгвstФТМС ТnnвМС
s sТeНnТМС ЛКrЛКrгв Мяа, гККtКФoаКlТ Т poФonКlТ аsгвstФТe oФolТМгne lЮНв. А Фo МЮ ЮМгвnТlТ δonРo-

B.K. VollmКnn, Paulus Diaconus und das Heldenlied, аμ Impulse und Resonanzen. Tübinger mediävistische Beiträge zum
80. Geburtstag von Walter Haug, reН. ż. VollmКnn-ProПe Т Тn., TüЛТnРen 2ίίι, s. 4η–ηθν А. HКЮР, Die Grausamkeit der
Heldensage. Neue gattungstheoretische Überlegungen zur heroischen Dichtung, аμ Studien zum Altgermanischen. Festschrift
für Heinrich Beck, reН. H. UeМФer, BerlТn–σeа ВorФ ńλλ4, s. 3ί3–32θ.
ń4
ГoЛ. K. ŹeVrТes, God and Defeat in Medieval Warfare. Some Preliminary Thoughts, аμ The Circle of War in the Middle Ages.
Essays on Medieval Military and Naval History, reН. Ź.J. KКРКв, δ.J.A. VТllКlon, АooНЛrТНРe ńλλλ, s. κι–λιν А. żoffКrt,
Conspicuously Absent. Martial Heroism in the Histories of Gregory of Tours and its Likes, аμ ten e, Barbarians, Maps,
and Historiography. Studies on the Early Medieval West, ŻКrnСКm–BЮrlТnРton 2ίίλ, s. λη–ń2ί, 3ńθ n.ν J.-P. BoНmer, Der
Krieger der Merowingerzeit und seine Welt. Eine Studie über Kriegertum als Form der menschlichen Existenz im Früh-
mittelalter, ГürТМС ńληκν PС. Авnn, Wars and Warriors in Gregory of Tours’ Histories I–IV, „ŻrКnМТК”, 2ń, 2ίίń, nr ń,
s. ń–3ην ż. HКlsКll, Warfare and Society in the Barbarian West, 450–900, δonНon–σeа ВorФ 2ίί3ν P. mЮНгФТ, Władca
i wojownicy. Narracje o wodzach, dru ynie i wojnach w najdawniejszej historiografii Polski i Rusi, АroМłКа 2ίίλν δ. SКrtТ,
Perceiving War and the Military in Early Christian Gaul (ca. 400–700 A.D.), δeТНen–Boston 2ίń3, гаł. s. 2λ4–3ίιν R. Stone,
Morality and Masculinity in the Carolingian Empire, CКmЛrТНРe 2ίń2.
ńη
InspТrЮУ Мe Лвłв tЮtКУ НlК mnТe roгаК КnТКμ σ. Żrвe, Myth, Fiction, and Displacement, аμ ten e, Fables of Identity. Studies
in Poetic Mythology, σeа ВorФ ńλθ3, s. 2ń–3λ.
ńθ
σКУlepsгвm ТnstrЮmentem Нo КnКlТгв ФonstrЮФМУТ ПКЛЮlКrnвМС Уest oМгваТ МТe metoНК porяаnКаМгК, Фtяr prяЛoаКłem
а nТnТeУsгвm sгФТМЮ гКstosoаКć.
ńι
Por. τ. żsМСаКntler, Formen langobardischer mündlicher Überlieferung, „JКСrЛЮМС Пür ТnternКtТonКle żermКnТstТФ”, ńń,
ńλιλ, nr ń, s. θ3.
ńκ
Por. ФomentКrгμ tКm e, s. θ2.
ń4 RoЛert KКspersФТ

ЛКrНяа – Фtяrгв ЛвlТ УЮ аteНв, УКФ tаТerНгТ ProФopТЮsг, МСrгe МТУКnКmТńλ – Т ФТlФК ТnnвМС lЮНяа trв-
ЛЮtКrТЮsгКmТ. ProФopТЮsг гКгnКМгК, e HerЮlКmТ а ТМС аoУoаnТМгвМС гКpęНКМС ФТeroаКłК mТło ć Нo
pТenТęНгв Т КroРКnМУК2ί. KТeНв МesКrг AnКstКгУЮsг oЛУ ł tron аe аsМСoНnТeУ Мгę МТ ImperТЮm Rгвm-
sФТeРo, nТe mТelТ onТ УЮ nТФoРo nК аТeМТe, ФoРo moРlТЛв гККtКФoаКć, аТęМ oНło вlТ orę Т poгostК-
аКlТ prгeг trгв lКtК а spoФoУЮ. żНв oФres ten mТn ł, гnяа poМгЮlТ potrгeЛę toМгenТК аoУnв2ń. Celem
ТМС КtКФЮ stКlТ sТę δonРoЛКrНoаТe. CСМ М авrЮsгвć а pole prгeМТаФo nТm, HerЮloаТe – oФrЮtnТe sПrЮ-
stroаКnТ oФresem poФoУЮ Т ЛeгМгвnno МТ – гКМгęlТ Лeг opКmТętКnТК oЛrК Кć sаeРo prгваяНМę RoНЮlПК.
σКpКstЮУ М Рo аМТ , гКrгЮМКlТ mЮ tМСяrгostаo Т гnТeаТe МТКło ć. АвsгвНгКlТ а nКУpoНleУsгв sposяЛ
Т гnТeаК КlТ, авгваКУ М Рo oН nКУРorsгвМС, К RoНЮlП, nТe moР М гnТe ć spКНКУ МвМС nК гnТeаКР,
postКnoаТł rЮsгвć prгeМТа δonРoЛКrНom.
HerЮloаТe s „МгКrnвmТ МСКrКФterКmТ” opoаТe МТ, ТМС КroРКnМУК Т НгК гłotК to nТeУeНвne prгваКrв,
Фtяre МТ nК tвm nКН авrКг НгТФТm Т ЛКrЛКrгв sФТm lЮНгТe22. CСМ М rЮsгвć nК аoУnę prгeМТаФo δon-
РoЛКrНom, posЮаКУ sТę nКаet Нo proаoФoаКnТК аłКsneРo аłКНМв. BrКФ sгКМЮnФЮ НlК аłКsneРo ФrяlК
Уest Мгę МТ oЛrКгЮ nТeРoНгТаeУ nКtЮrв HerЮlяа гКаКrteРo а НгТele ProФopТЮsгК. τsФКr КnТe аłКsneРo
аłКНМв o гnТeаТe МТКło ć Т tМСяrгostаo to nК pТerаsгв rгЮt oФК а РrЮnМТe rгeМгв nТeаТelФТe prгeаТnв,
Уe lТ tвlФo spoУrгeć nК to, МгeРo НopЮsгМгКlТ sТę onТ аoЛeМ аłКsnвМС monКrМСяа. А Тle lКt po аoУnТe
г δonРoЛКrНКmТ HerЮloаТe oЛУКаТlТ а pełnТ sаoУ „ЛestТКlsФ nКtЮrę”, гаrКМКУ М sТę prгeМТа аłКsnemЮ
аłКНМв τМСЮsoаТ Т гКЛТlТ Рo Лeг авrК neРo poаoНЮ – po prostЮ postКnoаТlТ вć Лeг ФrяlК23. А oМгКМС
teРo lЮНЮ monКrМСК – mТmo e nosТł tвtЮł ФrяleаsФТ – nТe mТКł КНneУ prгeаКРТ nКН гавФłвm HerЮ-
lem. аТКНМгвłв o tвm rяаnТe ТМС oЛвМгКУe – ФК Нв mТКł prКаo sТeНгТeć г аłКНМ prгв stole Т г nТm
ЮМгtoаКć, mяРł te oЛrК Кć Рo Лeг opКmТętКnТК. ProФopТЮsг tаТerНгТ, e nТe mК nК аТeМТe ТnnвМС lЮНгТ,
Фtяrгв ЛвlТЛв mnТeУ гаТ гКnТ oЛвМгКУКmТ Т ЛКrНгТeУ nТestКlТ nТ HerЮloаТe. τЛУКаТło sТę to а pełneУ
ФrКsТe, ФТeНв poгЛКаТlТ τМСЮsК вМТК, К НoФonКlТ teРo – УКФ аТemв – tвlФo г teРo poаoНЮ, e prКРnęlТ
вć Лeг ФrяlК24. ŹoФonКаsгв ЛestТКlsФТeРo МгвnЮ, гnяа гmТenТlТ гНКnТe Т sФrЮsгenТ, stаТerНгТlТ tвm
rКгem, e УeНnКФ nТe moР вć Лeг аłКНМв Т Лeг аoНгК. ProФopТЮsг УesгМгe rКг poНФre lК nТeРoНгТа
nКtЮrę teРo lЮНЮ, ФТeНв pТsгe, e Ю HerЮlяа mę Мгв nТ ФopЮlЮУ г osłКmТ, Мo poФКгЮУe, e РrгeМС prгe-
МТаФo nКtЮrгe, poleРКУ Мв nК spяłФoаКnТЮ гe гаТerгętКmТ, Уest Ю nТМС poаsгeМСnв2η. ProФopТЮsг Лeг
oРrяНeФ pТsКł, e ЛвlТ onТ nКУpoНleУsгвmТ г lЮНгТ Т nКУnТeРoНгТаsгвmТ łКУНКФКmТ.
ńλ
τНno nТe Нo ФаestТТ, Мгв δonРoЛКrНoаТe ЛвlТ а V–VI а. КrТКnКmТ, гoЛ. S.C. ŻКnnТnР, Lombard Arianism Reconsidered,
„SpeМЮlЮm”, ηθ, ńλκń, nr 2, s. 24ń–2ηκ, гаł. s. 24ι n.ν ponКНto гoЛ. J.T. HКllenЛeМФ, Pavia and Rome. The Lombard Monarchy
and the Papacy in the Eight Century, PСТlКНelpСТК ńλκ2, s. ń3–ńην prгeРl Н НвsФЮsУТ гoЛ. P. εКУoММСТ, Arrianorum abolevit
heresem. The Lombards and the Ghost of Arianism, аμ Arianism. Roman Heresy and Barbarian Creed, reН. ż.ε. BernНt,
R. SteТnКМСer, ŻКrnСКm–BЮrlТnРton 2ίń4, s. 23ń–23κ. δЮ n speФЮlКМУ г moУeУ stronв ЛęНгТe tаТerНгenТe, e to presУК strЮФtЮrв
nКrrКМвУneУ ФКгКłК ProФopТЮsгoаТ ЮМгвnТć аsгвstФТМС δonРoЛКrНяа ФКtolТФКmТ УЮ а МгКsТe ТМС аoУnв г HerЮlКmТ. τ tвm,
e НlК ProФopТЮsгК МСrгe МТУКnТe to а tвm prгвpКНФЮ авł МгnТe ФКtolТМв гoЛ. S.C. ŻКnnТnР, Lombard Arianism, s. 24ι–24κ.
2ί
Por. ФomentКrгμ А. PoСl, Die Gepiden, s. 2ικ. АeНłЮР А. PoСlК opoаТe ć o аoУnТe HerЮlяа г δonРoЛКrНКmТ Уest oНгаТer-
МТeНlenТem psвМСoloРТТ Т eФonomТТ społeМгe stаК ЛКrЛКrгв sФТМС аoУoаnТФяа orКг proЛlemяа авstępЮУ МeУ Ю nТМС
monКrМСТТ – ФrяlestаК аoУsФoаeРo (das Heerkönigtum). BКНКМг ten nТe гКНКУe soЛТe trЮНЮ, КЛв НostrгeМ ПКЛЮlКrn аКrstаę
opoаТe МТ Т УeУ ТНeoа авmoаę.
2ń
JЮ НКаno гКЮаК ono МСronoloРТМгne proЛlemв opoаТe МТ o аoУnТe HerЮlяа г δonРoЛКrНКmТ Ю ProФopТЮsгК. Je lТ mТКłК
onК авЛЮМСn ć trгв lКtК po аst pТenТЮ AnКstКгУЮsгК nК МesКrsФТ tron (УКФ МСМe аsМСoНnТorгвmsФТ НгТeУopТs), to ЛТtаК
stoМгonК гostКć mЮsТКłК а 4λ4 r.ν гoЛ. C. KrКР, Rodulf, s. ηκ. ГostКаmв poгК nКаТКsem roгаК К speФЮlКМУe ł Мг Мe
RoНЮlПК г HrяlПem ФrКФТ.
22
τ Нгв гłotК УКФo toposТe МСКrКФterвгЮУ Мвm НгТФТe Т ЛКrЛКrгв sФТe lЮНв а НгТełКМС КntвМгnвМС Т аМгesno reНnТoаТeМг-
nвМС КЮtorяа гoЛ. ε. HКrНt, The Nomad’s Greed for Gold. From the Fall of the Burgundians to the Avar Treasure, аμ The
Construction of Communities in the Early Middle Ages. Texts, Resources and Artefacts, reН. R. CorrКНТnТ Т Тn., δeТНen–
–Boston 2ίί3, s. λη–ńίι.
23
ProФopТЮsг De Bellis, VI, ń4, 3θ, s. 4ń3.
24
H. АolПrКm ł Мгв tę opoаТe ć г УeНn г poНstКа ТНeoавМС аМгesno reНnТoаТeМгneУ monКrМСТТ, К mТКnoаТМТe posТКНКnТem
prгeг ФrяlК „НгТeНгТМгneУ МСКrвгmв” (ein Erbcharisma)ν ten e, Rom und das frühe Königtum nördlich der Alpen, аμ ten e,
Gotische Studien. Volk und Herrschaft im frühen Mittelalter, εünМСen 2ίίη, s. ńη–θη, гаł. s. 2λ.
2η
B. RЮЛТn tаТerНгТ, e ProФopТЮsг г CeгКreТ nТenКаТНгТł HerЮlяа, ponТeаК аТernТe słЮ вlТ onТ σКrsesoаТ, Кle nТe МСМТelТ
аКlМгвć poН BelТгКrТЮsгem, Фtяrв Лвł ЛoСКterem ProФopТЮsгКν гoЛ. ten e, Das Zeitalter Iustinians, t. ń, BerlТn ńλθί, s. 43ι,
prгвp. ηńλ. PoНoЛne аnТosФТ авsЮn ł А. żoffКrt, Barbarian Tides, s. 2ίι.
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ ńη

RoНЮlП rвsЮУe sТę а teУ opoаТe МТ УКФo postКć КrМвМТeФКаК. AmerвФК sФТ ЛКНКМг АКlter żoffКrt
nКгваК Рo „ЛТeНnвm” („poor RЮНolП”2θ), sЮРerЮУ М, e аТnК гК ФlęsФę spКНК авł МгnТe nК osФКr КУ -
МвМС Рo o tМСяrгostаo Т гnТeаТe МТКło ć HerЮlяа. SprКаК prгeНstКаТК sТę УeНnКФ гРołК ТnКМгeУ. Prгeг
НгТeło ProФopТЮsгК Мгęsto prгeаТУК sТę НвМСotomТК mТęНгв ἀ α („męsФo ć”, „oНаКРК”) К ἀ α α
(„nТemęsФo ć”, „tМСяrгostаo”)2ι. τsФКr enТК o tМСяrгostаo Т гnТeаТe МТКło ć ФТeroаКne prгeг ołnТerгв
poН КНresem аłКsneРo НoаяНМв stКnoаТ motва Мгęsto poУКаТКУ Мв sТę а УeРo nКrrКМУТ. IНeКlnв аяНг
аeНłЮР ProФopТЮsгК poаТnТen poгostКć nТeагrЮsгonв, nКаet Уe lТ УeРo аoУoаnТМв nКгваКУ prгвУęt
prгeг nТeРo strКteРТę tМСяrгlТа lЮЛ гnТeаТe МТКł 2κ. Je lТ oНpoаТeНгТ nК osФКr enТК o ЛrКФ męstаК Уest
leФФomв lnв poФКг oНаКРТ, to reгЮltКtem Уest гавФle sproаКНгenТe nК sТeЛТe ФlęsФТ2λ. SpяУrгmв МСoćЛв
nК relКМУę ProФopТЮsгК o авНКrгenТКМС poprгeНгКУ МвМС ЛТtаę poН CКllТnТМЮm3ί (η3ń). PТerаotnТe BelТ-
гКrТЮsг nТe МСМТКł гККtКФoаКć Persяа, ponТeаК ЮгnКł, e lepТeУ ЛęНгТe, Уe lТ poгаolТ Тm sТę oНeУ ć Лeг
аКlФТ Нo ТМС аłКsneРo ФrКУЮ. S НгТł on, e авstКrМгв, Т аrяР ЛęНгТe гmЮsгonв Нo oНаrotЮ, nТМ nТe
гНгТКłКаsгв nК rгвmsФТm terвtorТЮm. АТНг М, e BelТгКrТЮsг МСМe ЮnТФn ć stКrМТК, Фtяre а mnТemК-
nТЮ УeРo ołnТerгв nТeМСвЛnТe гКФo МгвłoЛв sТę гавМТęstаem, гКrяаno onТ, УКФ ТМС ofiМeroаТe гКМгęlТ
г nТeРo sФrвМТe ФpТć. SpostrгeРłsгв, e аsгвsМв ołnТerгe МСМ авrЮsгвć prгeМТаФo аroРoаТ, BelТгКrТЮsг
postКnoаТł oНаТe ć ТМС oН teРo pomвsłЮ. PrгemяаТł Нo nТМС, КrРЮmentЮУ М m.Тn., e аprКаНгТe BяР
аspomКРК lЮНгТ а nТeЛeгpТeМгe stаТe, Кle nТe Уe lТ гnКУН sТę а nТm г аłКsneУ аolТ3ń. ołnТerгe УeНnКФ
nТe гаК КlТ nК УeРo słoаК Т гКМгęlТ oЛrК Кć Рo, nКгваКУ М słКЛeЮsгem. Słвsг М to, BelТгКrТЮsг гmТenТł
гНКnТe Т sКm гКМг ł гКРrгeаКć ołnТerгв Нo аКlФТ, НКУ М а Фo МЮ roгФКг Нo КtКФЮ. BТtаК sФo МгвłК
sТę ФlęsФ аoУsФ аsМСoНnТorгвmsФТМС. АТnК гК porК Фę spКНłК гКrяаno nК МСМ МвМС ЛТtав ołnТerгв,
УКФ Т nК nТeЮmТeУ МeРo oНаТe ć ТМС oН teРo гКmТКrЮ аoНгК. IНeКlnв prгваяНМК, аeНłЮР ProФopТЮsгК,
poаТnТen МСКrКФterвгoаКć sТę oНаКР , m Нro МТ Т Лвć poа МТ РlТав32. RoНЮlП – аЛreа А. żoffКr-
toаТ – nТe Лвł „ЛТeНnв” Т nТeаТnnв, leМг аТnК гК ФlęsФę spКНК rяаnТe nК УeРo ЛКrФТ, ponТeаК nТe
oФКгКł po НКnвМС МeМС, НКУ М sТę sаoТm аoУoаnТФom sproаoФoаКć Т nТeroгаК nТe авНКУ М roгФКг
Нo авmКrsгЮ. To ЛвłК pТerаsгК г prгвМгвn ФlęsФТ HerЮlяа.
JКФ e oНmТennТe ЮФКгКnТ s а teУ opoаТe МТ prгeМТаnТМв СerЮlsФТМС „sМСаКrгМСКrКФterяа” – δon-
РoЛКrНoаТe. ProФopТЮsг poНФre lК, e HerЮloаТe авmКsгeroаКlТ prгeМТа δonРoЛКrНom, МСoć МТ nТe
гroЛТlТ Тm nТМ гłeРo. δЮН RoНЮlПК nТe osФКr вł ТМС o КНen авstępeФ lЮЛ poРаКłМenТe гКаКrteУ Юmoав
– НoНКm, e МСoНгТ o Юmoаę, nК moМв ФtяreУ δonРoЛКrНoаТe гoЛoаТ гКlТ sТę płКМТć trвЛЮt HerЮlom.
АoУnК roгpoМгęłК sТę Лeг КНneРo аК neРo poаoНЮ. εКło teРo, НгТeУopТs relКМУonЮУe, e РНв δonРo-
ЛКrНoаТe НoаТeНгТelТ sТę, Т HerЮloаТe rЮsгвlТ гЛroУnТe prгeМТа nТm, nКtвМСmТКst авsłКlТ poselstаo,
Фtяre НomКРКło sТę авУК nТenТК, МгemЮ RoНЮlП Т УeРo аspяłplemТe Мв МСавМТlТ гК Лro . Je lТ prгвМгвn
Лвło to, e HerЮloаТe НotвМСМгКs nТe otrгвmКlТ trвЛЮtЮ, to terКг otrгвmКУ Рo, Т to г nКаТ гФ . Je lТ
гК to, e HerЮloаТe ЮгnКlТ, Т nКrгЮМonв trвЛЮt Лвł гК nТsФТ, to δonРoЛКrНoаТe nТe ЛęН mТeć oporяа,
КЛв płКМТć ав sгв. RoНЮlП, Рro М emТsКrТЮsгom, oНrгЮМТł аsгвstФТe propoгвМУe, oНesłКł poselstаo
Т агnoаТł mКrsг. δonРoЛКrНoаТe авsłКlТ НrЮРТe poselstаo, Фtяre prгвЛвło Нo HerЮlяа г ЛłКРКlnвmТ
pro ЛКmТ, Кle Т ono аrяМТło г nТМгвm. АresгМТe авsłКlТ trгeМТe, Фtяre гКЛronТło HerЮlom poНeУmoаКnТК
НгТКłК аoУennвМС Лeг авrК neРo poаoНЮ, К Уe lТ nКаet prгвЛвlТЛв гЛroУnТe – o аТКНМгвlТ posłoаТe –
to δonРoЛКrНoаТe stКn г ЛronТ а ręФЮ prгeМТаФo nКУe Н Мom – nТe г аłКsneУ аolТ, leМг poаoНoаКnТ

2θ
А. żoffКrt, Barbarian Tides, s. 2ίκ.
2ι
ГoЛ. ε.ź. SteаКrt, Contest of Andreia in Procopius’ Gothic Wars, „PКreФЛolТК”, 4, 2ίń4, s. 2ń–η4, гаł. s. 22. σК temКt
ἀ α гoЛ. K. BКssТ, The Semantics of Manliness in Ancient Greece, аμ Andreia. Studies in Manliness and Courage in
Classical Antiquity, reН. R.ε. Rosen, I. SlЮТter, δeТНen–Boston 2ίί3, s. 2η–ηκν ε. εМŹonnell, Roman Manliness. Virtus
and the Roman Republic, CКmЛrТНРe 2ίίθ, passim.
2κ
JКФ stаТerНгК ε.ź. SteаКrt, Contest, s. 3θ.
2λ
C. АСКtelв, Battles and Generals. Combat, Culture, and Didacticism in Procopius’ Wars, δeТНen 2ίńθ, s. λι.
3ί
ProФopТЮsг De Bellis, I, ńκ, ń3–2λ, s. ńθί–ńθλν гoЛ. te C. АСКtelв, Battles, s. κλ–λίν ten e, Jordanes, the Battle of the
Catalaunian Plains, and Constantinople, „ŹТКloРЮes Н’СТstoТre КnМТenne”, κ, 2ίń3, s. θη–ικ, гаł. s. ιη–ιθ.
3ń
ProФopТЮsг De Bellis, I, ńκ, 2ń, s. ńίθ–ńίι.
32
ε.ź. SteаКrt, Contest, 3ń.
ńθ RoЛert KКspersФТ

ФonТeМгno МТ 33. σКstępnТe аeгаКlТ onТ BoРК nК sаeРo аТКНФК Т oРłosТlТ аroРom, e nКУНroЛnТeУsгe
tМСnТenТe JeРo prгвМСвlno МТ mo e prгeаК вć sгКlę orКг prгeМТаstКаТć sТę МКłeУ lЮНгФТeУ sТle Т аłК nТe
τn – ЛęН М Нo РłęЛТ porЮsгonв prгвМгвnКmТ аoУnв – гНeМвНЮУe o losКМС stКrМТК. δonРoЛКrНoаТe авРło-
sТlТ te słoаК, МСМ М prгerКгТć nТeprгвУКМТяł, МТ УeНnКФ Лeг sФrЮpЮłяа гНeМвНoаКlТ sТę stoМгвć ЛТtаę.
ГКstКnКаТК mnТe УeНno. τtя δonРoЛКrНoаТe oРłosТlТ, e а ЛТtаТe ЛęН mТeć BoРК po sаeУ stronТe.
To τn sprКаТć mТКł, ТМС гНКnТem, e HerЮloаТe strКМ sаoУe КtЮtв – prгeаКРę lТМгeЛn orКг potęРę
Т – УКФ poгаКlКm soЛТe НoНКć – аТęФsг аprКаę а аoУennвm rгemТo le. SФ Н УeНnКФ ПКЛЮlКrnТ δon-
РoЛКrНoаТe МгerpКlТ prгeФonКnТe, e BяР ЛęНгТe po ТМС stronТeς Po pТerаsгe (УКФ УЮ аspomТnКłem
prгв oФКгУТ prгemoав BelТгКrТЮsгК sФТeroаКneУ Нo УeРo ołnТerгв), аeНłЮР ProФopТЮsгК BяР гКаsгe
аspomКРК lЮНгТ гnКУНЮУ МвМС sТę а nТeЛeгpТeМгe stаТe, Кle tвlФo tвМС, Фtяrгв гnКle lТ sТę а nТm nТe
г аłКsneУ аolТ. Po НrЮРТe, BяР stКУe po stronТe tвМС, Фtяrгв s poФornТ Т roЛТ аsгвstФo, КЛв ЮnТФn ć
nТepotrгeЛneРo roгleаЮ ФrаТ. AЛв гТlЮstroаКć ten НrЮРТ motва, prгвtoМгmв relКМУe poМСoНг Мe г НгТeł
НаяМС ТnnвМС НгТeУopТsяа.
żrгeРorг г ToЮrs relКМУonЮУe а sаoТМС Historiae o авprКаТe ПrКnФТУsФТeРo ФrяlК CСlotКrК I prгeМТаФo
SКsom34. żНв oЛУ ł on po mТerМТ TeЮНeЛКlНК УeРo Фrяlestаo – rгeМг гНЮmТeаКУ МК, żrгeРorг nКгваК
tę Мгę ć ПrКnФТУsФТeУ Нomenв mТКnem regnum Franciae3η – SКsТ prгestКlТ ЮТsгМгКć МoroМгn НКnТnę3θ.
CСlotКr гКreКРoаКł nКtвМСmТКst Т nК Мгele sавМС аoУsФ авprКаТł sТę prгeМТаФo nТm, К РНв Лвł УЮ
ЛlТsФo РrКnТМв, SКsТ авsłКlТ posłяа, Фtяrгв oгnКУmТlТ ФrяloаТ, e МСętnТe гКpłКМ НКnТnę, К nКаet аТę-
МeУ, Уe lТ ЛęНгТe trгeЛК, Кle prosг , КЛв КrmТК CСlotКrК Т ТМС аłКsnв lЮН nТe stКrłв sТę а аКlМe. CСlotКr
авsłЮМСКł SКsяа Т rгeФł Нo sаoТМС lЮНгТμ „ŹoЛrгe mяаТ МТ lЮНгТe. σТe rЮsгКУmв prгeМТа nТm, г oЛКав,
КЛв mв nТe гРrгesгвlТ prгeМТаФo BoРЮ”3ι. ŻrКnФТУsМв аoУoаnТМв nТe ЮгnКlТ УeНnКФ poаК neРo КrРЮ-
mentЮ CСlotКrК Т НКleУ МСМТelТ roгprКаТć sТę г SКsКmТ гЛroУnТe. SКsТ гło вlТ аteНв НrЮР oПertę oННКnТК
połoав sавМС НяЛr, МСМ М tвlФo poФoУЮ. CСlotКr авРłosТł Нo sавМС аspяłplemТe Мяа ЛłКРКlne słoаКμ
„τНst pМТe, ЛłКРКm аКs, oН tвМС lЮНгТ, КЛв РnТeа Bo в nТe poаstКł prгeМТа nКm”3κ. ŻrКnФoаТe гnяа
nТe prгвУęlТ rКНв sаeРo monКrМСв. SКsТ гКoПeroаКlТ sаe sгКtв, ЛвНło orКг аsгelФТe НoЛrК Т гКМСęМТlТ
ŻrКnФяа, КЛв МТ агТęlТ аsгвstФo аrКг г połoа гТem. PrКРnęlТ tвlФo, КЛв ТМС onв orКг mКle stаК poгo-
stКłв аolne Т КЛв mТęНгв nТmТ К ŻrКnФКmТ trаКł poФяУ. ŻrКnФoаТe poгostКlТ РłЮsТ nК te pro Лв Т po rКг
ФoleУnв CСlotКr гККpeloаКł Нo ТМС serМ Т sЮmТe μ „τНst pМТe, ЛłКРКm аКs, oНst pМТe oН teРo гКmТКrЮ.
SłoаК (гКmТКrЮ) ЛoаТem słЮsгneРo nТe mКmвν nТe ТН МТe nК аoУnę, а ФtяreУ sТę авРЮЛТМТe. JeНnКФ Уe lТ
МСМeМТe Т ć, УК г аłКsneУ аolТ г аКmТ nТe pяУНę”3λ. ŻrКnФoаТe аpКНlТ а sгКł Т МСМТelТ nКаet гКЛТć ФrяlК,

33
J. BКnКsгФТeаТМг tаТerНгТ, e oНrгЮМenТe prгeг HerЮlяа trгeМС poselstа Уest а РrЮnМТe rгeМгв popełnТenТem „trгeМС prгestępstа
аoЛeМ ФК НeУ г trгeМС НгТeНгТn lЮНгФТeУ-аspяlnotoаeУ НгТКłКlno МТ”. HerЮloаТe sКmТ sФКгКlТ sТę nК ФlęsФę, leФМeаК М „ аТКt
а УeРo trяУНгТelnвm Т trяУПЮnФМвУnвm porг НФЮ”ν ten e, Rodulf, s. 3ί. BКНКМг ten oНаołКł sТę Нo ФonМepМУТ „trгeМС prгeаТn
аoУoаnТФК” ż. ŹЮmцгТlК, аsФКгЮУ М prгв tвm, e oНrгЮМКУ М trгв poselstаК, HerЮloаТe nТe mТelТ poаoНЮ Нo roгpoМгęМТК
аoУnв, nТe mТelТ lТto МТ Т nТe МСМТelТ гНoЛвМгв. σК temКt „trгeМС prгeаТn аoУoаnТФК” гoЛ. ż. ŹЮmцгТl, The Destiny of
the Warrior, tłЮm. A. HТlteЛeТtel, CСТМКРo–δonНon ńλιίν ten e, The Stakes of the Warrior, tłЮm. Ź. АeeФs, BerФeleв–δos
AnРeles–δonНon ńλκ3. KК НК г trгeМС prгeаТn аoУoаnТФК г гаТ гКnК Уest г УeНn г trгeМС ПЮnФМУТ а ŹЮmцгТloаsФТm
trяУНгТelnвm moНelЮ – s nТmТ oНpoаТeНnТo аłКНгК гаТerгМСnТК, аoУoаnТМгo ć orКг płoНno ć аrКг г oЛfito МТ .
34
Gregorii episcopi Turonensis libri historiarum, авН. B. KrЮsМС, А. δeЯТson, аμ εżH, Scriptores rerum Merovingicarum,
t. ń, Мг. ń, HКnnoЯerКe ńληń ДНКleУμ żrгeРorг г ToЮrs, Historiae].
3η
σК temКt teУ nКгав гoЛ. H. ReТmТtг, History, Frankish Identity and the Framing of Western Ethnicity, 550–850, CКmЛrТНРe
2ίńη, s. θ2–θη.
3θ
żrгeРorг г ToЮrs, Historiae, IV, МКp. ń4, s. ń4η–ń4ι. σК temКt tвМС авНКrгe гoЛ. ź. Гöllner, Geschichte der Franken bis
zur Mitte des sechsten Jahrhunderts, εünМСen ńλιί, s. ńί2ν Ż. δot, Naissance de la France, PКrТs ńλ4κ, s. ηλ–θńν ź. źаТР,
Die Merowinger und das Frankenreich, StЮttРКrt ńλκκ, s. κ4ν I. АooН, The Merovingian Kingdoms, 450–751, δonНon–σeа
ВorФ ńλλ4, ńθ3ν B.S. BКМСrКМС, Merovingian Military Organization, 481–751, εТnneКpolТs ńλι2, s. 2κ. BКМСrКМС – УКФ nК
ФlКsвМгneРo СТstorвФК аoУsФoаo МТ prгвstКło – nТe гКНКУe soЛТe trЮНЮ, КЛв НoФonКć МСoćЛв poЛТe neУ КnКlТгв roгаТ гК
ПКЛЮlКrnвМС гКstosoаКnвМС prгeг żrгeРorгК г ToЮrs.
3ι
żrгeРorг г ToЮrs, Historiae, IV, МКp. ń4, s. ń4θμ „Bene loМЮntЮr СТТ СomТnes. σon ТnМeНКmЮs sЮper eos, ne Пorte peММemЮs
Тn ŹeЮm”.
3κ
TКm eμ „ŹТssТstete, qЮКeso, КЛ СТs СomТnТЛЮs, ne sЮper nos ŹeТ ТrК МonМТtetЮr”.
3λ
TКm eμ „ŹesТstТte, qЮКeso, НesТstТte КЛ СoМ ТntentТone. VerЛЮm enТm НerТМtЮm non СКЛemЮsν nolТte КН ЛellЮm Тre, Тn qЮo
НТsperНКmТnТ. TКmen sТ КЛТre ЯolЮerТtТs, spontКtТК ЯolЮntКte eРo non seqЮКr”.
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ ńι

CСlotКr гe strКМСЮ гНeМвНoаКł sТę аТęМ rЮsгвć г nТmТ prгeМТа SКsom. τЛКав аłКНМв spełnТłв sТę Мo
Нo Уotв. А ЛТtаТe ŻrКnФoаТe ponТe lТ аТelФ ФlęsФę Т гКpłКМТlТ гК sа КroРКnМУę oРromnвmТ strКtКmТ.
Trгв prгemoав CСlotКrК poгаКlКУ гroгЮmТeć, МгemЮ δonРoЛКrНoаТe ЮаК КlТ, e ЛęН mТeć BoРК
po sаeУ stronТe. HerЮloаТe nТe mТelТ КНneРo słЮsгneРo Т sprКаТeНlТаeРo poаoНЮ, Лв roгpoМг ć НгТК-
łКnТК аoУenne, К Лeг nТeРo nКrК КlТ sТę nК РnТeа σКУав sгeРo. δonРoЛКrНoаТe Т SКsТ pełnТ poФorв
гНeМвНoаКnТ ЛвlТ oННКć аroРom Мгę ć sаoТМС НяЛr, tвlФo po to, КЛв гКМСoаКć poФяУ. PoФorК SКsяа
sprКаТłК, e BяР stКn ł po ТМС stronТe Т аłК nТe τn, nКРrКНгКУ М ТМС гКМСoаКnТe, НКł Тm гавМТęstаo4ί.
JКФ гoЛКМгвmв НКleУ, rяаnТe poФorК δonРoЛКrНяа sprКаТłК, e PКn а σТeЛТosКМС oЛНКrгвł ТМС аspК-
nТКł аТФtorТ .
PoНoЛnв а teФ ПКЛЮlКrnв гnКУНЮУemв УesгМгe Ю PКаłК ŹТКФonК4ń. PoаТКНК on, e SКsТ, Фtяrгв onРТ
opЮ МТlТ sаe roНгТme pТelesгe, po аТelЮ авprКаКМС poаrяМТlТ Нo oУМгвstвМС гТem. σТe гКstКlТ ТМС
pЮstвmТ – sКsФ oУМгвгnę гКmТesгФТаКlТ terКг SаeЛoаТe Т УКФТe УesгМгe Тnne – nТeавmТenТone г nКгав
– lЮНв. SКsТ, МСМ М oНгвsФКć sаe НКаne аło МТ, postКnoаТlТ ТМС авpęНгТć Т гnТsгМгвć. PełnТ poФorв
SаeЛoаТe ofiКroаКlТ SКsom trгeМТ Мгę ć sаeУ гТemТ, prгeМТe – tКФ КrРЮmentoаКlТ – аsгвsМв moРlТ
rКгem вć а poФoУЮ nК tвm sКmвm terвtorТЮm. SКsТ nТe МСМТelТ prгвstКć nК tę propoгвМУę. SаeЛoаТe
гКoПeroаКlТ połoаę sавМС гТem, аresгМТe НаТe trгeМТe, soЛТe гostКаТКУ М leНаТe УeНn trгeМТ МКłeРo
terвtorТЮm. SКsТ УeНnКФ nТe гРoНгТlТ sТę nК to. τstКtnТК oПertК ЛвłК авУ tФoаo СoУnК – SКsom гКoПero-
аКno МКłe ЛвНło, ЛвleЛв tвlФo poаstrгвmКlТ sТę oН roгpoМгęМТК аoУnв. SКsТ НnТ ЛвlТ аКlФТ Т УesгМгe
prгeН ЛТtа ЮmяаТlТ sТę, а УКФТ sposяЛ poНгТel mТęНгв sТeЛТe onв SаeЛяа. BТtаę УeНnКФ sromotnТe
prгeРrКlТ – nК polЮ аКlФТ leРło 2ί tвs. SКsяа, poНМгКs РНв SаeЛoаТe strКМТlТ leНаТe 4κί lЮНгТ. PКаeł
ŹТКФon oМгваТ МТe гКМгerpn ł tę relКМУę oН żrгeРorгК г ToЮrs42, Фtяrв гКrКг po prгвtoМгenТЮ агmТКnФТ
o poНгТКle sаeЛsФТМС on аprost авУК nТК, МгemЮ SКsТ sФКгКnТ ЛвlТ nК ФlęsФęμ „δeМг аspяłМгЮМТe PК -
sФТe, Фtяre МгвnТ sprКаТeНlТаo ć, oЛrяМТło ТМС гКmТКr а prгeМТаn stronę”43. BяР – УКФ авnТФК Т г teУ
аersУТ – stКn ł po stronТe poФornвМС Т sprКаТeНlТавМС SаeЛяа, К nК pełnвМС ЛЮtв Т nТesprКаТeНlТавМС
SКsяа spКНłК ФlęsФК. Poаrяćmв terКг Нo ProФopТЮsгoаeУ opoаТe МТ o ЛТtаТe.
żНв аsгelФТe neРoМУКМУe spКlТłв nК pКneаМe, oЛТe КrmТe stКnęłв nКprгeМТа sТeЛТe. Аtem nКН δon-
РoЛКrНКmТ гКаТsłК РęstК Т МгКrnК МСmЮrК, nКН СerЮlsФ КrmТ гК nТeЛo Лвło prгeУrгвste. ProФopТЮsг
ФomentЮУe, e аnosг М po tвm nТeгавФłвm гУКаТsФЮ, Фto mяРłЛв prгвpЮsгМгКć, Т HerЮloаТe ТН Нo
ЛoУЮ nК аłКsn гРЮЛę, ponТeаК nТe ТstnТeУe НlК ЛКrЛКrгв Мяа ЛКrНгТeУ гłoаТesгМгв omen, РНв rЮsгКУ
Нo ЛТtав. HerЮloаТe УeНnКФ МКłФoаТМТe leФМeаК М ten гnКФ, rЮsгвlТ а ЛяУ г МКłФoаТt poРКrН НlК
аroРяа, гКФłКНКУ М pomв lne НlК nТМС roгstrгвРnТęМТe stКrМТК nК poНstКаТe sаeУ prгeаКРТ lТМгeЛneУ.
BТtаę oМгваТ МТe prгeРrКlТ, а аКlМe poleРł RoНЮlП г НЮ Мгę МТ аoУoаnТФяа, аТelЮ HerЮlяа гРТnęło
poНМгКs ЮМТeМгФТ Т tвlФo nТelТМгnТ гНołКlТ ЮУ ć г вМТem.
δoРТФК ПКЛЮłв аsФКгЮУe oМгваТ МТe nК гаТ гeФ prгвМгвnoаo-sФЮtФoав mТęНгв ЛЮt HerЮlяа, ЛrК-
ФТem słЮsгneРo Т sprКаТeНlТаeРo poаoНЮ roгpoМгęМТК НгТКłК аoУennвМС К ТМС mТК Н М ФlęsФ . TК
sКmК loРТФК ФК e s НгТć, e δonРoЛКrНoаТe – mТmo e аКlМгвlТ г аroРТem lТМгeЛnТeУsгвm Т ЛКrНгТeУ
гККаКnsoаКnвm а аoУennвm rгemТo le – sаoУ poФor poгвsФКlТ prгвМСвlno ć σКУав sгeРo. To on
НКł Тm гавМТęstаo а ЛТtаТe г HerЮlКmТ, Фtяrгв ЛЮtnТe гККtКФoаКlТ nТeаТnnвМС Т pełnвМС poФorв lЮНгТ.
Po prostЮ аoУnК, Фtяr roгpoМгęlТ HerЮloаТe, ЛвłК аoУn nТesprКаТeНlТа 44.
Jest УesгМгe УeНen motва а opoаТe МТ ProФopТЮsгК, Фtяrв авmКРК omяаТenТК. Co гroЛТć г oа
МгКrn Т Рęst МСmЮr , ФtяrК ЮnosТłК sТę nКН lonРoЛКrНгФТm СЮПМemς JКФ гТnterpretoаКć to nТeгавФłe

4ί
P. mЮНгФТ mяаТ o „авnКРroНгoneУ poФorгe”ν ten e, Władca i wojownicy, s. ńńθ.
4ń
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, III, МКp. ι, s. λη.
42
żrгeРorг г ToЮrs, Historiae, V, МКp. ńη, s. 2ń3–2ń4. τ rяНłКМС авФorгвstКnвМС prгeг PКаłК гoЛ. TС. εommsen, Die
Quellen der Langobardengeschichte des Paulus Diaconus, аμ ten e, Gesammelte Schriften, t. θμ Historische Schriften, t. 3,
BerlТn ńλńί, s. 4κη–η3λ.
43
żrгeРorг г ToЮrs, Historiae, V, МКp. ńη, s. 2ń4μ „SeН ŹomТnТ mТserКtТo, qЮКe ТЮstТtТКm ПКМТt, Тn КlТКm pКrtem ЯolЮntКtem
eorЮm retorsТt”.
44
JКФ prгвpomТnК Ż.H. RЮssell (The Just War in the Middle Ages, CКmЛrТНРe ńλιη, s. 3), to Arвstoteles ЮФЮł termТn „аoУnК
sprКаТeНlТаК”.
ńκ RoЛert KКspersФТ

гУКаТsФoς Bвło ono – УКФ аТemв oН sКmeРo ProФopТЮsгК – гnКФТem, Фtяrв аТesгМгвł ФlęsФę HerЮ-
lяа, Кle Мгв tвlФo tвmς ŹlК авУК nТenТК гnКМгenТК teРo motваЮ sТęРnТУmв гnяа Нo mКterТКłЮ porяа-
nКаМгeРo. ГКМгnТУmв oН PТsmК аТęteРo4η. CТemnК МСmЮrК Уest а аТęteУ KsТęНгe гnКФТem Bo eРo
РnТeаЮ. А δКmentКМУКМС МгвtКmв, e PКn а РnТeаТe oФrвł МяrФę SвУonЮ МТemn МСmЮr 4θ. Cгв гКtem
МТemnК МСmЮrК а КnКlТгoаКneУ tЮ opoаТe МТ ЛвłК гnКФТem РnТeаЮ Bo eРo Т oЛeМno МТ σКУав sгeРo
nК polЮ ЛТtавς PrгвtoМгmв УesгМгe relКМУę СТstorТoРrКfiМгn . PoРК sФТ СТstorвФ źЮnКpТos г SКrНes
(IV–V а.) ostro ФrвtвФoаКł prгeФonКnТe МСrгe МТУКn, e to nТe НгТelno ć ołnТerгв Т osoЛТstК oНаКРК
МesКrгв poгаolТłК Тm гавМТę Кć а ЛТtаКМС, leМг авnТФ ЛoУЮ гКle nв Лвł oН аolТ BoРК4ι. τФoło 4ίί r.
źЮnКpТos pomstoаКł, e peаТen preПeФt RгвmЮ авstКаТł mКloаТНłК, Фtяre аeНłЮР СТstorвФК ав mТe-
аКłв Т авsгвНгКłв гавМТęstаК oНnТesТone prгeг RгвmТКn. SгМгeРяlnТe УeНen motва аТНnТeУ Мв аeНłЮР
źЮnКpТosК nК oавМС mКloаТНłКМС аКrt Уest nКsгeУ ЮаКРТ – ręФК авМСoНг МК г МСmЮrв. Cя mТКłК onК
sвmЛolТгoаКćς τНpoаТeНгТ ЮНгТelК relКМУК sКmeРo źЮnКpТosК – nК leРenНгТe mКloаТНłК аТНnТКłв НаК
nКpТsвμ ten, Фtяrв гКаКrtв гostКł nК УeНneУ stronТe, РłosТłμ „ręФК BoРК prгepęНгК ЛКrЛКrгв Мяа”, ten
nК НrЮРТeУ – „ЛКrЛКrгв Мв ЮМТeФКУ prгeН BoРТem”4κ. АвУ tФoаo neРКtваnК reКФМУК źЮnКpТosК Уest НlК
nКs гroгЮmТКłК. Co НlК poРКnТnК Лвło nТe Нo pomв lenТК, аКrte mТeМСЮ lЮЛ аręМг Кłosne, НlК МСrгe-
МТУКnТnК Лвło prКаН , Фtяr oЛУКаТł sКm BяР Т o ФtяreУ nКЮМгКłК аТętК KsТęРК. BяР Лвł – аeНłЮР
МСrгe МТУК sФТМС prгeФonК – oЛeМnв nК polЮ ЛТtав Т КФtваnТe ЮМгestnТМгвł а аКlМe4λ. АТКrК а to ЛвłК
stКrsгК nТ sКmo МСrгe МТУК stаo. А PТ mТe аТętвm МСmЮrК Юnosг МК sТę nКН δЮНem АвЛrКnвm Уest
гnКФТem BosФТeУ proteФМУТηί. „σТe ЛяУМТe sТę, nТe lęФКУМТe sТęĄ żНв г аКmТ авrЮsгК PКn, BяР аКsг,
Лв аКlМгвć prгeМТа аroРom аКsгвm Т НКć аКm гавМТęstаo” – РłosТ KsТęРК PoаtяrгoneРo PrКаКηń.
I а to аТerгono oМгваТ МТe аe аМгesnвm reНnТoаТeМгЮ – „BяР stoТ po stronТe teРo, Фtяrв аКlМгв
а słЮsгneУ sprКаТe”, УКФ sФomentoаКł rгeМг JoСn εТМСКel АКllКМe-HКНrТllη2. BяР а relКМУТ źЮnКpТosК
авМТ РКł sа ręФę ггК oЛłoФЮ Т prгepęНгКł ЛКrЛКrгв sФТe аКtКСв, Мo poгаКlК s НгТć, e МСmЮrК, ФtяrК
аeНłЮР relКМУТ ProФopТЮsгК poУКаТłК sТę nКН lonРoЛКrНгФТm СЮПМem, аТКНМгвć mТКłК, Т to sКm BяР
stКn ł prгeМТаФo HerЮlom Т гКНКł Тm ФlęsФę.
εotва ЮНгТКłЮ BoРК а ЛТtаТe po stronТe sprКаТeНlТавМС аoУoаnТФяа poУКаТК sТę oМгваТ МТe Ю Pro-
ФopТЮsгК УesгМгe а Тnnвm mТeУsМЮη3. PrгвtКМгК on moаę РoМФТeРo ФrяlК TotТlТ авРłosгon Нo УeРo
аoУsФ. АłКНМК авУК nТł sаoТm ołnТerгom rгeМг nТeгавФł , otя авtłЮmКМгвł Тm sгМгeРяłoаo, НlКМгeРo
ФТeНв lТМг МК 2ίί tвs. nКУаКleМгnТeУsгвМС аoУoаnТФяа КrmТК а sprгвУКУ МвМС НlК nТeУ oФolТМгno МТКМС
гostКłК poЛТtК prгeг leНаТe ι tвs. żreФяа. PrгвМгвn tКФТeРo roгstrгвРnТęМТК ЛТtав Лвło to, e żoМТ
гКМСoаваКlТ sТę le агРlęНem sТeЛТe Т sаoТМС rгвmsФТМС poННКnвМС. Г teРo аłК nТe poаoНЮ BяР stКn ł
po stronТe ТМС nТeprгвУКМТяł. εТmo e żoМТ ЛвlТ lТМгnТeУsТ, НгТelnТeУsТ, lepТeУ ЮгЛroУenТ Т Нo НвspoгвМУТ
mТelТ nКУroгtropnТeУsгвМС stКrМяа, Фtяrгв słЮ вlТ аoУsФЮ m НrвmТ rКНКmТ, to гostКlТ poЛТМТ prгeг nТe-
аТНгТКln Т nТeгroгЮmТКł sТłę. TotТlК гККpeloаКł Нo sаoТМС аoУoаnТФяа, КЛв гКаsгe ЛвlТ sprКаТeНlТаТ
Т postępoаКlТ аłК МТаТe, Лo Уe lТ гmТenТ sаe nКstКаТenТe, to BяР rяаnТe гmТenТ sаяУ stosЮneФ Нo
4η
CгКrnК, гłoаrя ЛnК МСmЮrК а trКНвМУТ вНoаsФТeУ poУКаТК sТę гавФle а гаТ гФЮ г teoПКnТКmТν гoЛ. K.C. BКЮtМС, A Study
of the Geography of 1 Enoch 17–19 „No One Has Seen What I Have Seen”, δeТНen–Boston 2ίί3, s. ηι–ηλ.
4θ
δm 2, ń.
4ι
ГoЛ. R.C. BloМФleв, The Fragmentary Classicizing Historian of the Later Roman Empire, t. ń–2, δТЯerpool ńλκ3, tЮ t. 2, s. ńίλ.
4κ
σК temКt relКМУТ źЮnКpТosК гoЛ. Ź. АooНs, A Persian at Rome. Ammianus and Eunapius, Frg. 68, аμ The Late Roman World
and Its Historian. Interpreting Ammianus Marcellinus, reН. J.А. ŹrТУЯers, Ź. HЮnt, δonНon–σeа ВorФ 2ίί2, s. ń3κ–ń4θν
ε.А. żrКСКm, News and Frontier Consciousness in the Late Roman Empire, Ann ArЛor 2ίίθ, s. λ4ν ε. εМCormТМФ,
Eternal Victory. Triumphal Rulership in Late Antiquity, Byzantium and the Early Medieval West, CКmЛrТНРe ńλκι, s. λθν
C. AnНo, Imperial Ideology and Provincial Loyalty in the Roman Empire, BerФeleв–δos AnРeles–δonНon 2ίίί, s. 2ηη.
4λ
J.ε. АКllКМe-HКНrТll, War and Peace in the Earlier Middle Ages, „TrКnsКМtТons oП tСe RoвКl HТstorТМКl SoМТetв”, 2η, ńλιη,
s. ńηκ.
ηί
ГoЛ. ń Kor ńί,ń–2. σК temКt sвmЛolЮ oЛłoФЮ а BТЛlТТ гoЛ. P.Ź. żКrНner, The Gifts of God and the Authentication of
a Christian. An Exegetical Study of 1 Corinthians 8–11:1, δКnСКm–σeа ВorФ–δonНon ńλλ4, s. ńńθ, ńńλν B.J. τropeгК,
Paul and Apostasy. Eschatology, Perseverance, and Falling Away in the Corinthian congregation, TüЛТnРen 2ίίί, s. λ2–λλ.
ηń
Pаt 2ί,4ν por. J.ε. АКllКМe-HКНrТll, War and Peace, s. ńηκ.
η2
J.ε. АКllКМe-HКНrТll, War and Peace, s. ńθκ.
η3
ProФopТЮsг De Bellis, VII, 2ń, 4–ńń, s. 334–33ι.
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ ńλ

nТМС. JeРo łКsФК prгestКnТe ТМС аspТerКć Т oЛrяМТ sТę prгeМТа nТm. Je lТ гК ЛęН НoЛrгe trКФtoаКć sТe-
ЛТe nКагКУem Т sаoТМС poННКnвМС, to ТМС poаoНгenТe а toМг МeУ sТę аoУnТe ЛęНгТe гКРаКrКntoаКne.
Гаrяćmв ЮаКРę nК УesгМгe УeНn ФаestТę, mТКnoаТМТe ФoleУn mo lТа prгвМгвnę аКlФТ BoРК po
stronТe δonРoЛКrНяа. BвlТ onТ, oМгваТ МТe аeНłЮР ProФopТЮsгК, МСrгe МТУКnКmТ, Кle mКło teРo, Юstę-
poаКlТ HerЮlom lТМгeЛno МТ , К prгeМТe τУМТeМ σТeЛТesФТ – УКФ аТerгono – гКаsгe аКlМгв prгeМТа
poРКnom po stronТe sавМС авгnКаМяа, sгМгeРяlnТe Уe lТ МТ s nТelТМгnТ. PrгвtoМгmв МСoćЛв ФlКsвМгnв
УЮ ПrКРment Vita Wilfridi, ФtяreУ КЮtor relКМУonoаКł ЛТtаę stoМгon prгeг ЛТsФЮpК ВorФЮ prгeМТа
poРК sФТm połЮНnТoавm SКsom. АТlПrвН, stoУ М nК Мгele leНаТe ń2ί lЮНгТ, гmЮsгonв Лвł гmТerгвć sТę
г oРromn КrmТ poРКn. Trгв rКгв гавМТę вł prгeаК КУ МвМС lТМгeЛnТe аroРяа, Лo „PКn mТКnoаТМТe
аКlМгвł гК nТelТМгnвМС”η4.
ГКФo Мгmв а tвm mТeУsМЮ roгаК КnТК nКН relКМУ ProФopТЮsгК o аoУnТe lonРoЛКrНгФo-СerЮlsФТeУ
ФrяtФТm ФomentКrгem. ŻКЛЮłК prгвtoМгoneУ prгeг teРo аsМСoНnТorгвmsФТeРo НгТeУopТsК opoаТe МТ
гКsКНгК sТę nК гаТ гФЮ prгвМгвnoаo-sФЮtФoавm mТęНгв nТesprКаТeНlТавm postępoаКnТem HerЮ-
lяа К ФКr , Фtяr nТeЛТosК авгnКМгвłв Тm гК ТМС prгeаТnв. Аnosг М po opТsТe ЛТtав гКаКrtвm prгeг
ProФopТЮsгК а De Bellis, teРo pКmТętneРo НlК δonРoЛКrНяа НnТК BяР – poН postКМТ МгКrneУ Т РęsteУ
МСmЮrв – МСronТł ten poФornв orКг sprКаТeНlТав lЮН Т аКlМгвł po УeРo stronТe prгeМТаФo НгТФТm, Кro-
РКnМФТm Т nТesprКаТeНlТавm HerЮlomηη.

АoУnК HerЮlóа г LongoЛКrНКmТ – аersУК PКаłК ŹТКФonК

АersУК гКpreгentoаКnК prгeг PКаłК ŹТКФonК Уest rяаnТe ЛoРКtК а а tФТ ПКЛЮlКrne. KonflТФt аoУennв
аeНłЮР teРo НгТeУopТsК авЛЮМСК г аТnв δonРoЛКrНяа. τtя – а аТelФТm sФrяМТe – peаnК lonРoЛКrНгФК
nТeаТКstК o ТmТenТЮ RЮmetrЮНК roгФКгКłК гКmorНoаКć nТeгnКneРo nКm г ТmТenТК ЛrКtК ФrяlК RoНЮlПК.
АłКНМК HerЮlяа nТe mТКł авЛorЮ. CСМ М pom МТć mТerć ЛrКtК, mЮsТКł roгpoМг ć НгТКłКnТК аoУenne.
żНв prгвЛвł гe sа КrmТ nК pole ЛТtав, авsłКł sаoТМС аoУoаnТФяа Нo ЛoУЮ, К sКm poгostКł а oЛoгТe
аoУsФoавm. ŹlКМгeРo СerЮlsФТ Фrяl osoЛТ МТe nТe агТ ł ЮНгТКłЮ а ЛТtаТe Т nТe stКn ł nК Мгele sавМС
аoУoаnТФяаς PКаeł ŹТКФon relКМУonЮУe, e RoНЮlП „а nКНгТeУę nК гавМТęstаo КНn mТКr nТe а t-
pТ М”ηθ, poгostКł а oЛoгТe. PoаТeНгТelТЛв mв, e гавМТęstаo Лвło НlК СerЮlsФТeРo аłКНМв rгeМг tКФ
peаn , Т nТe аТНгТКł on potrгeЛв, КЛв osoЛТ МТe агТ ć ЮНгТКł а ЛoУЮ. PrгeФonКnТe to авnТФКło г teРo,
e HerЮloаТe – УКФ pТsгe PКаeł ŹТКФon – „ЛвlТ гКprКаТenТ а proаКНгenТЮ аoУen Т гnКnТ г ЛКrНгo аТelЮ
гавМТęstа”ηι. RoНЮlП nТe ЛrКł Лeгpo reНnТeРo ЮНгТКłЮ а аКlМe, leМг гКЛКаТКł sТę – УКФ ЛlТ eУ nТeoФre-
lon – Рr ηκ. JeРo nТeгавФłe а nКsгвМС oМгКМС гКМСoаКnТe PКаeł ŹТКФon гnяа авУК nТł аТКr ФrяlК
а nТeгавМТę ono ć sавМС аoУoаnТФяаμ „А ТМС męstаТe Фrяl poФłКНКł tКФ nТeгКМСаТКn аТКrę, e
sКm peаnв (lЮЛμ »Лeг oЛКав«) гКЛКаТКł sТę Рr prгв stole”ηλ. АТНгТmв а гКМСoаКnТЮ monКrМСв ЛЮtę,
nТeгКМСаТКn peаno ć, e УeРo аoУoаnТМв oНnТos гавМТęstаo, st Н te ЛТerгe sТę oННКnТe МКłФoаТ-
МТe nТeаoУoаnТМгemЮ гКУęМТЮθί. SКmК РrК oЛrКгЮУe МгвtelnТФom stopТe гrelКФsoаКnТК ФrяlК, Фtяrв Уest

η4
„ŹomТnЮs enТm pro pКЮМТs pЮРnКЯТt”ν Vita Sancti Wilfridi episcopi eboracensis auctore Eddio, МКp. ń3, аμ Vita Quorundam
Anglo-Saxonum. Original Lives of Anglo-Saxons and Others, who lived before the Conquest, авН. J.-A. żТles, δonНon ńκη4,
s. 2ń2ν The Life of Bishop Wilfrid by Eddius Stephanus, МКp. ń3, авН., tłЮm. Т Фom. B. ColРrКЯe, CКmЛrТНРe ńλ2ι, s. 2κ.
ηη
А. żoffКrt ЮаК К, e аoУennв СeroТгm Уest nТeoЛeМnв аe аМгesno reНnТoаТeМгnвМС rяНłКМС nКrrКМвУnвМСν гoЛ. ten e,
Conspicuously Absent, s. λη–ń2ί. PrгeНstКаТone prгeг nТeРo КrРЮmentв nКle в sФonПrontoаКć г teг авsЮnТęt prгeгμ
P. АormКlН, Bede, Beowulf and the Conversion of the Anglo-Saxon Aristocracy, аμ ten e, The Times of Bede. Studies in
the Early English Christian Society and Its Historian, reН. S. BКбter, τбПorН–εКlНen (εКss.) 2ίίθ, s. 3ί–ńίη.
ηθ
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. 2ί, s. ηκμ „Нe spe ЯТМtorТКe nТСТl КmЛТРens”.
ηι
TКm eμ „ЛellorЮm ЮsТЛЮs eбerМТtТ mЮltorЮmqЮe ТКm strКРe notТssТmТ”.
ηκ
RoгаК КnТК o tвm, УКФК to ЛвłК РrК, гoЛ. J. BКnКsгФТeаТМг, Rodulf, s. 2ι.
ηλ
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. 2ί, s. ηκμ „HorЮm ТtКqЮe ЯТrТЛЮs reб ТnНЮЛТtКnter fiНens, НЮm Тpse seМЮrЮs
КН tКЛЮlКm lЮНeret”.
θί
τ. żsМСаКntler tаТerНгТ, e RoНЮlП preгentЮУe а nКrrКМУТ PКаłК ŹТКФonК „leФФomв lne prгeФonКnТe o гавМТęstаТe” (die
leichtsinnige Siegesgewißheit), st Н te ЛКНКМг ten ФТerЮУe sТę ФЮ speФЮlКМУom nК temКt tre МТ Т авmoав ТНeoаeУ pТerаotneУ
2ί RoЛert KКspersФТ

tКФ peаnв sаeРo, e а РrЮnМТe rгeМгв nТe ЛКrНгo ТnteresЮУe sТę prгeЛТeРТem ЛТtав – г relКМУТ PКаłК
НoаТКНЮУemв sТę, Т гавМТęsФТ авnТФ stКrМТК mК mЮ oгnКУmТć peаТen Юmв lnв, Фtяrв аspТnК sТę nК
oФolТМгne Нrгeаo, КЛв stКmt Н oЛserаoаКć ЛяУ Т sгвЛМТeУ oРłosТć ФrяloаТ гавМТęstаo HerЮlяа, а Фtяre
RoНЮlП аТerгв nТeгКМСаТКnТe. PКаeł ŹТКФon poаТКНК, e аłКНМК Лвł securus. To аК ne spostrгe enТe.
PoМгЮМТe peаno МТ Уest prгeМТe аeНłЮР teРo НгТeУopТsК oРяlnТe УeНn г prгвМгвn ФlęsФ mТlТtКrnвМСν
„peаno ć, ФtяrК гКаsгe Уest mКtФ (= prгвМгвn ) ФlęsФ”θń – ФomentoаКł PКаeł ŹТКФon prгв oФКгУТ
opТsКnТК noМneРo КtКФЮ BЮłРКrяа nК oЛяг δonРoЛКrНяа, poНМгКs ФtяreРo гРТn ł leРenНКrnв Фrяl teРo
lЮНЮ, AРelmЮnН. ГКМСoаКnТe RoНЮlПК Уest аТęМ pТerаsг г prгвМгвn nКНМСoНг МeУ ФlęsФТ. εКło teРo,
motва ФКrв гК гЛвtnТ peаno ć sТeЛТe Т prгesКНn аТКrę а гНolno МТ ЛoУoаe аłКsnвМС ołnТerгв prгв-
аoНгТ nК mв l BТЛlТę. аТętК KsТęРК ЛoаТem nТe rКг relКМУonЮУe, УКФ гЛвtnТК peаno ć sТeЛТe Т гЛвt
moМne poФłКНКnТe аТКrв а гНolno МТ ЛoУoаe ołnТerгв δЮНЮ АвЛrКneРo roгРnТeаКłв σКУав sгeРo,
Фtяrв ФКrКł ТМС ФlęsФ а аКlФКМС г poРК sФТmТ s sТКНКmТθ2.
Гe sаeУ stronв СerЮlsМв аoУoаТe prгвstępЮУ Нo ЛТtав nКРo, гКsłКnТКУ М tвlФo Мгę МТ аstвНlТаe.
Po Мo to МгвnТ ς ГostКаmв poгК nКаТКsem roгаК К sФomplТФoаКne а sаeУ nКtЮrгe НoМТeФКnТК nКН
proЛlemem „nКРТМС аoУoаnТФяа” Т sгЮФКnТe oНpoаТeНгТ nК pвtКnТe, МгemЮ nТeФtяre РrЮpв КntвМгnвМС
orКг reНnТoаТeМгnвМС аoУяа prгвstępoаКłв Нo аКlФТ Лeг ЮгЛroУenТК, К sФonМentrЮУmв sТę а tвm mТeУ-
sМЮ tвlФo nК авУК nТenТЮ, УКФТe НКУe КЮtor nКsгeРo rяНłКθ3. PКаeł ŹТКФon ФomentЮУe, e ЮМгвnТlТ to
„КlЛo, eЛв łКtаТeУ аКlМгвć, КlЛo, eЛв oФКгКć poРКrНę НlК МТosяа гКНКnвМС prгeг аroРК”θ4. InteresЮУe
mnТe tвlФo НrЮРК г poНКnвМС prгвМгвn. JКФ s Нгę, mКmв tЮ ФoleУnв prгвФłКН ЛЮtв HerЮlяа, Лo ТМС
nТeгавФłe гКМСoаКnТe НemonstroаКć mК, e РКrНгТlТ onТ аroРТem, гНУęlТ nКаet – УКФ trКПnТe oНМгвtЮУ
ЮМгenТ to, Мo МСМТКł prгeФКгКć sаoТm МгвtelnТФom PКаeł ŹТКФonθη – ЮгЛroУenТe oМСronne, Лo а sЮmТe
Лвło nТepotrгeЛne, sФoro аrяР, гКpeаne preгentЮУ Мв а mnТemКnТЮ СerЮlsФТМС аoУяа lТМС аКrto ć
ЛoУoа , Т tКФ nТe Лвł а stКnТe nТМ Тm гroЛТćθθ. AЮtor Ю аТКНКmТК МгвtelnТФom, e HerЮloаТe tвm гКМСo-
аКnТem НemonstrЮУ δonРoЛКrНom, Т s onТ а РrЮnМТe rгeМгв prгeМТаnТФТem nТeРoНnвm НlК osłКаТo-
nвМС а ЛoУКМС, гавМТęsФТМС аoУяа RoНЮlПК. τФКгКnТe аroРoаТ УeРo nТeаТelФТeУ аКrto МТ ЛoУoаeУ Уest
prгeМТe trКНвМвУnвm rвtЮКłem otаТerКУ Мвm ЛТtаęθι. ГТlЮstrЮУę terКг ten rвt trгemК prгвФłКНКmТ. ŹeКn
A. εТller ЮаК К, e sФКnНвnКаsМв berserkir s nКУsФrКУnТeУsгвm prгвФłКНem „МгempТonяа” аКlМг МвМС

„pТe nТ”, ФtяrК ЛвłК аeНłЮР nТeРo rяНłem teРo ПrКРmentЮ Historia Langobardorumν ten e, Formen, s. θ2. RoгаТ гКnТe
ПКЛЮlКrne, Фtяre Ю вte гostКło prгeг ŹТКФonК, nТe mК УeНnКФ nК МelЮ prгeНstКаТenТК гКМСoаКnТК RoНЮlПК УКФo oЛУКаЮ leФФo-
mв lno МТ, leМг ЛЮtв, авnТФКУ МeУ г МКłФoаТteРo prгeФonКnТК o nТeгавМТę ono МТ УeРo HerЮlяа.
θń
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. ńθ, s. ηημ „seМЮrТtКs, qЮКe semper НetrТmentorЮm mКter est”.
θ2
SС.J.Ź. CoСen tаТerНгТ, e ФКrК BosФК гК КroРКnМУę Т prгesКНn peаno ć sТeЛТe Уest pКrКНвРmКtem вНoаsФТeУ СТstorТТν
гoЛ. ten e, The Significance of Yavneh and Other Essays in Jewish Hellenism, TüЛТnРen 2ίńί, s. η23.
θ3
ProЛlem tга. nКРТМС аoУoаnТФяа mК НłЮР trКНвМУę ЛКНКаМг ν гoЛ. np.μ ź.A. TСompson, Early Germanic Warfare, „PКst &
Present”, ń4, ńληκ, s. 2–2λ, гаł. s. 4 Т 23, prгвp. ńιν J. BКnКsгФТeаТМг, „Nadzy wojownicy” – o redniowiecznych pogłosach
dawnego rytu wojskowego (Prokopiusz z Cezarei, Paweł Diakon, Girald z Walii, Sakso Gramatyk i Gall Anonim), аμ ten e,
Takie sobie redniowieczne bajeczki, аproа. ε. TomКsгeФ, KrКФяа 2ίń2, s. 3θń–3κλν P. VТНКl-σКqЮet, Les Jeunes. Le
cru, l’enfant grec, et le cuit, аμ Faire de l’histoire, t. 3μ Nouveaux objects, reН. J. δe żoff, P. σorК, PКrТs ńλι4, s. ń3ι–ńθκν
ten e, Le chasseur noir et l’origine de l’éphébie athénienne, „AnnКles. лМonomТes, SoМТцtцs, CТЯТlТsКtТons”, 23, ńλθκ, nr 2,
s. λ4ι–λθ4ν B. SerРent, Les troupes de jeunes hommes et l’expansion indo-européenne, „ŹТКloРЮes Н’СТstoТre КnМТenne”,
2λ, 2ίί3, nr 2, s. λ–2ιν ε.P. SpeТНel, Berserks. A History of Indo-European „Mad Warriors”, „JoЮrnКl oП АorlН HТstorв”,
ń3, 2ίί2, nr 2, s. 2η3–2λίν ten e, Ancient Germanic Warriors. Warrior Styles from Trajan’s Column to Icelandic Sagas,
δonНon–σeа ВorФ 2ίί4.
θ4
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. 2ί, s. ηκμ „sТЯe Юt eбpeНТtТЮs ЛellК Рererent, sТЯe Юt ТnlКtЮm КЛ Сoste ЯЮlnЮs
Мontemnerent”.
θη
Ź. BТКnМСТ, L’elemento epico nella „Historia Langobardorum”, „εemorТe StorТМСe ŻoroРТЯlТesТ”, 3ί, ńλ34, nr ń, s. ń33–ń34ν
J. BКnКsгФТeаТМг, Rodulf, s. 2η.
θθ
H.ε. CСКНаТМФ ł Мгвł „nКРo ć” HerЮlяа г „ФonserаКtваnвmТ ТnstвnФtКmТ” teРo lЮНЮ, Фtяre гаТ гКne Лвłв аeНłЮР
nТeРo г ФЮltem τНвnКν гoЛ. ten e, The Cult of Othin. An Essay in the Ancient Religion of the North, CКmЛrТНРe ńκλλ,
s. 4ί.
θι
JКФ pТsКł Ź.A. εТller, аrяРήprгeМТаnТФ mЮsТ Лвć ЮаК Кnв гК РoНneРo аКlФТ. εЮsТ гostКć ЮгnКnв гК rяаneРo ЛoСКteroаТ,
г Фtяrвm mК sФrгв oаКć mТeМгe. Je lТ nТe Уest, prяЛЮУe sТę mЮ oФКгКć rвtЮКln агРКrНęν ten e, The Epic Hero, BКltТmore–
–δonНon 2ίίί, s. 2ńι.
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ 2ń

Лeг ЮгЛroУenТК oМСronneРo а МelЮ oФКгКnТК аroРoаТ poРКrНвθκ. σКаet аТęМeУ, ЛerserФoаТe nТe tвlФo
аКlМг Лeг гЛroТ, Кle oНrгЮМКУ rяаnТe tКrМгe, КЛв „sТeМ аroРяа oЛТemК ręФКmТ”. PrгвФłКНяа аКr-
tвМС prгвtoМгenТК Уest аТęМeУ. PlЮtКrМС а ywocie Mariusza poаТКНК, e ЛКrЛКrгв sМв CвmЛroаТe
prгeН ЛТtа г RгвmТКnКmТ г poРКrНв НlК sаoТМС nТeprгвУКМТяł nКРo stКаТКlТ Мгoło sгКleУ Мвm nТe в-
Мomθλ, КЛв oФКгКć аroРom sа sТłę Т oНаКРęιί. Rвt гНeУmoаКnТК prгeН аКlФ ЮгЛroУenТК oМСronneРo
а МelЮ oФКгКnТК аroРoаТ poРКrНв, Фtяrв Лвć mo e Уest а sаeУ nКtЮrгe nТeгавФle КrМСКТМгnв, гnКnв
Лвł rяаnТe а МгКsКМС noаo вtnвМСιń.
τФКгКnТe δonРoЛКrНom poРКrНв prгeг HerЮlяа Уest Мгвteln а relКМУТ PКаłК ŹТКФonК prгвМгвn
prгвst pТenТК Нo аКlФТ nКРo. Г НrЮРТeУ stronв, ТМС гКМСoаКnТe mo nК prгвrяаnКć Нo НгТКłК poНУę-
tвМС prгeг SКsяа гe аspomnТКneУ УЮ relКМУТ żrгeРorгК г ToЮrs o ТМС аoУnТe гe SаeЛКmТ. Po ФlęsМe
а pТerаsгeУ ЛТtаТe гło вlТ onТ ЮroМгвst prгвsТęРę, e nТe ЛęН oЛМТnКć аłosяа nК РłoаТe Т РolТć ЛrяН,
НopяФТ nТe pomsгМг sТę nК аroРКМСι2. ГКЛТeР ten nК nТeаТele sТę УeНnКФ гНКł, Лo SаeЛoаТe, mКУ Мв po
sаeУ stronТe BoРК, гКНКlТ SКsom УesгМгe аТęФsг ФlęsФę. Co mТКło НКć SКsom гło enТe oаeУ prгвsТęРТ,
poleРКУ МeУ nК nТe МТnКnТЮ аłosяа Т nТeРolenТЮ ЛrяНς TeРo żrгeРorг nТe oЛУК nТК – prКаНopoНoЛnТe
Лвło to НlК УeРo МгвtelnТФяа rгeМг tКФ oМгваТst , e КНne авУК nТenТe nТe Лвło potrгeЛne. τРяlnТe,
nТe МТnКnТe аłosяа Нo peаneРo аТeФЮ, Фtяre prгerваКno rвtЮКlnвmТ postrгв вnКmТ, stКnoаТło гКЛТeР
mКРТМгnв, sаoТste lЮЛoаКnТe ЛяstаЮ, mКУ Мe гКpeаnТć а гКmТКn УeРo proteФМУęι3. Bвć mo e prгвsТęРК
гło onК prгeг SКsяа mТКłК гКpeаnТć Тm аspКrМТe Ляstа Т pomoМ а гавМТę enТЮ SаeЛяа, К żrгeРo-
rгoаТ poгаolТłК агmoМnТć prгesłКnТe, e КНne poРК sФТe, mКРТМгne гКЛТeРТ nК nТeаТele sТę гНКНг ,
РНв МСrгe МТУК sФТ BяР аspТerК НrЮР stronę ФonflТФtЮ. ГНУęМТe ЮгЛroУenТК oМСronneРo mТКło ЮМгвnТć
аoУoаnТФК oНpornвm nК аsгelКФТe poМТsФТ Т Лro sТeМгn ι4. PrгвtoМгmв МСoćЛв гnКn г НгТełК SКФ-
sonК żrКmКtвФК opoаТe ć o НЮ sФТm ФrяlЮ o ТmТenТЮ HКrКlНr СТlНТtönnιη. Źo ЛoУЮ prгвst pТł on Лeг
гЛroТ, mТКł nК soЛТe tвlФo ФosгЮlę. RгЮМone а УeРo stronę osгМгepв – tКФ stКаТК sprКаę SКФso – poгЛК-
аТone гostКłв sаeУ nТsгМг МeУ moМв, tКФ УКФЛв mТКłв stępТone Рrotвιθ. Bвć mo e rяаnТe агmТКnФК
θκ
TКm e, s. 2ń4ν poНoЛnТe гoЛ. ε.P. SpeТНel, Berserks, s. 2θń n.ν H. KЮСn, Kämpen und Berserker, „ŻrüСmТttelКlterlТМСe
StЮНТen”, 2, ńλθκ, s. 2ńκ–22ιν H. HТltmКnn, Von nackten Brüsten und blanken Schwertern. Offensive Formen der weib-
lichen Brustentblößung am Beispiel der „Eiríks daga rauða”, K. 11, аμ Und sie erkannten, dass sie nackt waren, reН.
S. BТeßeneМФer, BКmЛerР 2ίίκ, s. 4ń3–43θ, гаł. s. 4ńλ, prгвp. 24.
θλ
АКrto УeНnКФ а tвm mТeУsМЮ гаrяМТć ЮаКРę, e а stКro вtnвМС InНТКМС ТstnТКł rвt mКУ Мв nК МelЮ ЮspoФoУenТe ЛЮrгв,
Фtяrв авmКРКł stКаТenТК МгołК гКаТerЮsгe nКРo г mТeМгem, КРаТ lЮЛ mКМгЮР а ręФЮ (Kau ika Sūtra, 3κ, 4)ν гoЛ.
R.Ź. АooНаКrН, Myth, Ritual, and the Warrior in Roman and Indo-European Antiquity, CКmЛrТНРe 2ίń3, s. 24κ. IstnТeУe
гКtem nТeЛeгpТeМгe stаo, e rгвmsМв oЛserаКtorгв nТe гroгЮmТelТ sensЮ rвtЮКlneРo гКМСoаКnТК CвmЛrяа.
ιί
C. Marius, аμ Plutarchii Vitae, МКp. 23, 3, t. ń, авН. T. ŹoeСner, PКrТsТТs ńκηι, s. 4λλ.
ιń
ГoЛ. Ź.A. εТller, The Epic Hero, s. 2ń4ν R. CСКmЛers, History of the Rebellions in Scotland under the Marquis of Montrose,
and others. From 1638 till 1660, t. 2, źНТnЛЮrРС ńκ2κ, s. λη n.
ι2
żrгeРorг г ToЮrs, Historiae, V, МКp. ńη, s. 2ń4. σorаesФТ аłКНМК HКrКlН PТęФnoаłosв гło вł prгвsТęРę, e nТe ЛęНгТe МгesКł
Т МТnКł sавМС аłosяа, НopяФТ nТe гНoЛęНгТe МКłeУ σorаeРТТ. JКФ tłЮmКМгвć to nТeгавФłe гКМСoаКnТeς B. δТnМoln авУК nТК
rгeМг nКstępЮУ Мoμ „ŻЮrtСer, Сe МoЮlН СКЯe МonstТtЮteН tСe МКmpКТРn oП mТlТtКrв ЯТolenМe tСroЮРС аСТМС HКrКlН rКТseН СТmselП
to tСe tСrone Кs К sКМreН mТssТon lТФe tСКt ЮnНertКФen Лв VпlТμ rТРСteoЮs ЯenРeКnМe, tСe restorКtТon oП proper orНer, КnНήor
К sКlЯТfiМ КМtТon tСКt КЯerteН МosmТМ НТsКster”ν ten e, Intertextual Silence and Veiled Critique. Snorri on Harald Fairhair
and Váli Hö∂r’s-slayer, аμ Kontinuität und Brüche in der Religionsgeschichte. Festschrift für Anders Hultgård zu seinem
65. Geburtstag am 23.12.2001, reН. ε. StrКЮsЛerР, BerlТn–σeа ВorФ 2ίί, s. 4κη–4λń, Мвt. гe s. 4κλν ten e, Between History
and Myth. Stories of Harald Fairhair and the Founding of the State, CСТМКРo–δonНon 2ίń4, s. κί–λ4. ŹoНКm, e аeНłЮР
SаetonТЮsгК żКУЮsг JЮlТЮsг CeгКr nК аТe ć o ФlęsМe УeНneРo гe sаoТМС НoаяНМяа, TвtЮrТЮsгК, а ЛТtаТe, а ФtяreУ гРТnęło
аТelЮ УeРo ЮФoМСКnвМС ołnТerгв, гКpЮ МТł ЛroНę orКг аłosв Т nТe МТ ł ТМС гКnТm ТМС nТe pom МТłν гoЛ. De Vita Caesarum,
Фs. ń, МКp. θι, аμ Suetonius, t. ń, авН. ε. IСm, tłЮm. J.C. RolПe, δonНon–σeа ВorФ ńλń3, s. κκ.
ι3
σК temКt гnКМгenТК rвtЮКłЮ postrгв вn Т rвtЮКlneРo nosгenТК НłЮРТМС аłosяа гoЛ. sгerгeУ Ź.δ. δeТtКo, Adolescent Hair-Grow-
ing and Hair-Cutting Rituals in Ancient Greece. A Sociological Approach, аμ Initiation in Ancient Greek Rituals and
Narratives. New Critical Perspectives, reН. Ź.B. ŹoНН, CС.A. ŻКrКone, δonНon–σeа ВorФ 2ίί3, s. ńίλ–ń2λ, гаł. s. ńń3.
ι4
ε. ToНН ЮаК К poгвsФКnТe BosФТeУ proteФМУТ гК Рłяаnв poаяН аКlФТ nКРoν ten e, The Early Germans, τбПorН–εКlНen
ńλλ2, s. 3κ.
ιη
SКбo żrКmmКtТМЮs, Gesta Danorum, ι, ńί, κ, авН. K. ŻrТТs-Jensen, τбПorН 2ίńη, s. 4λθν H. HТltmКnn, Von nackten, s. 42ί.
ιθ
σКУаТęФsгв г mТtвМгnвМС ЛoСКterяа IrlКnНТТ, Cú CСЮlКТnn, mТКł а МгКsТe ЛТtав osТ РКć stКn ríastrad (termТn ten oгnКМгК
„sгКł ЛТteаnв”), Фtяrв Мo prКаНК nТe МгвnТł Рo oНpornвm nК МТosв Т rКnв, Кle КНne ЮsгФoНгenТe МТКłК nТe osłКЛТКło УeРo
22 RoЛert KКspersФТ

o prгвst pТenТЮ HerЮlяа Нo аКlФТ nКРo mТКłК а ТntenМУТ PКаłК ŹТКФonК агmКМnТКć prгesłКnТe, e nК
nТМ гНКНг sТę speМУКlne гКЛТeРТ poРК sФТМС аoУoаnТФяа – Уe lТ BяР JeНвnв Уest prгeМТа nТm.
АrКМКУ М Нo opoаТe МТ PКаłК ŹТКФonК, Юmв lnв, Фtяrв г авsoФo МТ НrгeаК oЛserаoаКł prгeЛТeР
stКrМТК, НostКł prгвФКг, e гКpłКМТ Рłoа , Уe lТ oРłosТ, e аoУsФo СerЮlsФТe ЮМТeФК. BТtаК toМгвłК sТę
nТe po mв lТ HerЮlяа Т ТМС sгвФ гКłКmКł sТę poН sТł lonРoЛКrНгФТeРo КtКФЮ. JeНnКФ nК pвtКnТe ФrяlК,
УКФ rКНг soЛТe СerЮlsФТe oННгТКłв, oЛserаКtor – ЛoУ М sТę o аłКsne вМТe – oНpoаТeНгТКł, e аКlМг
НгТelnТe. τНаК вł sТę stаТerНгТć Мo ЛlТ sгeРo prКаНгТe НopТero РНв HerЮloаТe гnКУНoаКlТ sТę УЮ
а pełnвm oНаroМТe. KrгвФn ł аяаМгКsμ „BТКНК МТ Д…] nТesгМгęsnК HerЮlТo, Фtяr ФКrгe РnТeа PКnК
σТeЛТК sФТeРo”ιι. I аłК nТe а tвm mТeУsМЮ НosгЮФКć sТę mo nК poНoЛТe stаК mТęНгв гКМСoаКnТem
SКsяа г opoаТe МТ żrгeРorгК г ToЮrs К HerЮlКmТ. PoНУęte prгeг nТМС speМУКlne гКЛТeРТ, Фtяre а pТerа-
sгвm prгвpКНФЮ poleРКłв nК nТe МТnКnТЮ аłosяа Т ЛrяН, К а НrЮРТm nК аКlМe „nКРo”, nК nТeаТele sТę
гНКłв, К sФЮteФ tвМС НгТКłК Лвł гРołК oНаrotnв oН гКmТerгoneРo – prгвМгвnТłв sТę Нo УesгМгe аТęФsгeУ
ФlęsФТ SКsяа, К гКstosoаКne а ЛТtаТe prгeМТа δonРoЛКrНom агЛЮНгТłв РnТeа PКnК.
KlęsФК HerЮlяа ЛвłК МКłФoаТtК, ponТeаК гКаТsł nКН nТmТ РnТeа σТeЛТos, Фtяrв НoproаКНгТł nКаet
Нo teРo, e гТelone łКnв lnЮ агТęlТ гК аoНę, Фtяr mo nК prгepłвn ć аpłКаικ. KТeНв аoУoаТe СerЮlsМв
гło вlТ rКmТonК УКФ Нo płваКnТК, spКНłв nК nТМС МТosв lonРoЛКrНгФТМС mТeМгяа.
żrК RoНЮlПК а МгКsТe ЛТtав Уest nТe tвlФo motваem, Фtяrв mК НemonstroаКć МКłФoаТte leФМeаК e-
nТe prгeМТаnТФК Т peаno ć, e HerЮloаТe гавМТę . τtаТerК on PКаłoаТ ŹТКФonoаТ pole Нo аproаК-
НгenТК ЮlЮЛТoneУ prгeг аМгesno reНnТoаТeМгnвМС НгТeУopТsяа postКМТ trТМФsterК – sгКМСrКУК-prгeМСerв,
Фtяrв nТe Уest а РrЮnМТe rгeМгв postКМТ neРКtваn ιλ. żНв яа sТeНг Мв nК НrгeаТe HerЮl авФrгвМгКł
МвtoаКne poав eУ słoаК, RoНЮlП гКpвtКłμ „Cгв mo e ЮМТeФКУ moТ HerЮloаТeς”κί. τНpoаТeН Юmв l-
neРo ЛrгmТКłКμ „σТe УК, leМг tв ФrяlЮ sКm to poаТeНгТКłe ”κń. АваołКło to prгerК enТe ФrяlК, Фtяrв nТe
аТeНг М, Мo roЛТć, гostКł гККtКФoаКnв prгeг nКМТerКУ МвМС δonРoЛКrНяа Т po НгТelneУ аКlМe гРТn ł
г ТМС ręФТ. żrК toМг МК sТę а oЛoгТe аoУsФoавm а МгКsТe НгТКłК аoУennвМС poУКаТК sТę – УКФ гаrяМТł
ЮаКРę słКаnв СolenНersФТ СТstorвФ JoСКn HЮТгТnРКκ2 – rяаnТe Ю PseЮНo-ŻreНeРКrКκ3. ŹгТeУopТs ten
opТsЮУe Кłosnв ФonТeМ „МгКrneРo МСКrКФterЮ” sаeУ nКrrКМУТ, Фtяrвm Лвł maiordomus BЮrРЮnНТТ ProtК-
НТЮs, Рłяаnв гКЮsгnТФ ФrяloаeУ BrЮnСТlНв Т – УКФ poНeУrгeаКł PseЮНo-ŻreНeРКr – УeУ ФoМСКneФ. АnЮФ
BrЮnСТlНв, Фrяl BЮrРЮnНТТ TeЮНerвФ II, г УeУ poНЮsгМгenТК rЮsгвł nК аoУnę prгeМТаФo sаemЮ stКrsгemЮ

аКleМгno МТ. σК temКt ríastrad гoЛ. T. KТnsellК, The Táin. From the Irish epic Táin Bó Cuailnge, τбПorН ńλθλ, s. ńηί–ńη3ν
R. τ’Connor, The Destruction of Da Derga’s Hostel. Kingship and Narrative Artistry in a Medieval Irish Saga, τбПorН
2ίń3, s. 2ńη.
ιι
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. 2ί, s. ηλμ „Ve tТЛТ Д…] mТserК HerolТК, qЮКe МКelestТs ŹomТnТ pleМterТs ТrК”.
ικ
TКm e.
ιλ
А СТstorТoРrКfiТ ЛКrЛКrгв sФТeРo ГКМСoНЮ motвав гаТ гКne г sгКМСrКУstаem s ТmmКnentn Мгę МТ ПКЛЮłν proЛlem
а oНnТesТenТЮ Нo СТstorТoРrКfiТ KrяlestаК ŻrКnФяа КnКlТгЮУe (ЛКrНгo poЛТe nТe гresгt ) H. ReТmТtг, History, s. ńθθ–23λν
гoЛ. te A. żТllett, Envoys and Political Communication in the Late Antique West, 411–533, CКmЛrТНРe 2ίί3, s. 2θκ, 2θλ,
prгвp. 22ńν ż. SМСeТЛelreТter, Fredegar – Chronist einer Epoche, аμ The Medieval Chronicle. Proceedings of the 1st Interna-
tional Conference on the Medieval Chronicle Driebergen/Utrecht 13–16 July 1996, reН. ź. Kooper, AmsterНКm–AtlКntК ńλλλ,
s. 2ηń–2ηλν C. BornСolНt, Engaging Moments. The Origins of Medieval Bridal-Quest Narrative, BerlТn–σeа ВorФ 2ίίη.
κί
PКаeł ŹТКФon, Historia Langobardorum, I, МКp. 2ί, s. ηλμ „σЮmqЮТН ПЮРТЮnt HerolТ meТς”.
κń
TКm eμ „σon Д…] СoМ eРo, seН tЮ reб Тpse НТбТstТ”. А. żoffКrt tаТerНгТ, e słoаК te prгвpomТnКУ motва гnКnв г TКl-
mЮНЮ, К mТКnoаТМТe ФomentКrг Нo mТerМТ rКЛЛТeРo JeСЮНв СК-σКssТeРoν гoЛ. ten e, The Narrators of Barbarian History
(A.D. 550–800): Jordanes, Gregory of Tours, Bede, and Paul the Deacon, σotre ŹКme 2ίίη, s. 42κ, prгвp. 3ńκ. PТerаsгвm,
Фtяrв гаrяМТł ЮаКРę nК poНoЛТe stаК mТęНгв oЛТemК opoаТe МТКmТ, Лвł ε. żКster, Zur Quellenkunde deutscher Sagen und
Märchen, „żermКnТК”, 2η, ńκκί, s. 2ι4–2λ4, гаł. s. 2κι. KrвtвМгne КrРЮmentв prгeМТа teУ teгТe prгвtoМгвł TС. ГКМСКrТКe, Ihr
sagt es, nicht ich!, „ГeТtsМСrТПt Нes VereТns Пür VolФsФЮnНe”, 2η, ńλńη, s. 4ί2–4ίκ (nК s. 4ί3 ПrКРment opoаТe МТ o mТerМТ
oаeРo rКЛЛТeРo). Г ФoleТ Ź. SСКnгer ФrвtвМгnТe ЮstosЮnФoаКłК sТę Нo tаТerНгenТК А. żoffКrtК. BКНКМгФК tК УeНnКФ tаТerНгТ,
e ТnspТrКМУ НlК teУ opoаТe МТ mo e Лвć σoав TestКment Т roгmoаК mТęНгв CСrвstЮsem К PТłКtem, К sгМгeРяlnТe słoаКμ ‘Tu
es rex Judaeorum?’ Dicit illi Iesusμ ‘Tu dicis’ν гoЛ. tК , Laughter and Humour in the Early Medieval Latin West, аμ Humour,
History and Politics in Late Antiquity and the Early Middle Ages, reН. ż. HКlsКll, CКmЛrТНРe–σeа ВorФ 2ίί2, s. 3θ–3ι.
κ2
J. HЮТгТnРК, Homo ludens. A Study of Play-element in Culture, δonНon ńλ4λ, s. κń.
κ3
ŻreНeРКr, Chronicae, IV, МКp. 2ι, авН. B. KrЮsМС, εżH, Scriptores Rerum Merovingicarum, t. 2, HКnnoЯerКe ńκκκ, s. ń3ń n.
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ 23

ЛrКtЮ, ФrяloаТ AЮstrКгУТ TeЮНeЛertoаТ IIκ4. JeНnКФ аoУsФo nТe МСМТКło аКlМгвć Т leudes TeЮНerвФК nКmК-
аТКlТ ФrяlК, КЛв roгpoМг ł г ЛrКtem, Фtяrв stКł гe sаoУ КrmТ nТeopoНКl, neРoМУКМУe poФoУoаe. JeНвnвm
МгłoаТeФТem а КrmТТ TeЮНerвФК, Фtяrв МСМТКł аoУnв, Лвł oМгваТ МТe ProtКНТЮs. АoУsФo ФrяlК roгЛТło oЛяг
а tаТerНгв CКrТКtТКМЮm а σeЮstrТТ. А oЛoгТe nТeгКНoаolenТ leudes TeЮНerвФК гККtКФoаКlТ ProtКНТЮsК
Т авФrгвМгelТ Нo nТeРoμ „lepТeУ ЛęНгТe, РНв УeНen МгłoаТeФ Юmrгe, nТ eЛв МКłe аoУsФo гnКlКгło sТę
а nТeЛeгpТeМгe stаТe”κη. А tвm sКmвm МгКsТe mКУorНom sТeНгТКł а ФrяleаsФТm nКmТoМТe, гКЛКаТКУ М
sТę Рr (tabula ludens) г Рłяаnвm meНвФТem PТotrem. Аtem аoУsФК TeЮНerвФК otoМгвłв nКmТot. Krяl
tвmМгКsem, гКtrгвmКnв prгeг аłКsnвМС lЮНгТ, posłКł УeНneРo гe sаoТМС гКЮПКnвМС, UnМelenК, г roгФК-
гem poаstrгвmКnТК аoУoаnТФяа prгeН гКЛТМТem ProtКНТЮsК. Ten УeНnКФ nТe авpełnТł roгФКгЮ sаeРo
ФrяlК. UnМelen – Фtяrв oНРrваК а tвm mТeУsМЮ rolę sгКМСrКУК-prгeМСerв – oРłosТł аoУoаnТФomμ „PКn
TeЮНerвФ roгФКгЮУe, КЛв гКЛТć ProtКНТЮsК”κθ. UsłвsгКаsгв te słoаК, аoУoаnТМв г oЛnК onвmТ mТe-
МгКmТ аpКНlТ Нo nКmТotЮ Т гКЛТlТ mКУorНomК. ГmТesгКnв гКУ МТem orКг prгвmЮsгonв oФolТМгno МТКmТ
TeЮНerвФ гКаКrł poФяУ г ЛrКtem Т аoУsФК poаrяМТłв Нo Нomяа Лeг КНnвМС strКtκι.
To, Мгв НгТeło PseЮНo-ŻreНeРКrК Лвło гnКne PКаłoаТ ŹТКФonoаТ Уest ФаestТ sporn κκ. σТeФtяrгв
ЛКНКМгe ЮаК КУ , e oЛКУ НгТeУopТsКrгe ФorгвstКlТ г teРo sКmeРo, гКРТnТoneРo НгТ rяНłК, Мo tłЮmКМгв-
łoЛв, НlКМгeРo а oЛЮ НгТełКМС гnКУНЮУemв poНoЛne, nТeФТeНв ЮnТФКlne, ТnПormКМУeκλ. InnТ s Нг , e PКаeł
ŹТКФon ФorгвstКł г НгТełК PseЮНo-ŻreНeРКrКλί. PrгвУmЮУ М tę ostКtnТ СТpoteгę, mo nК ЛвłoЛв tаТerНгТć,
e PКаeł агoroаКł sТę nК PseЮНo-ŻreНeРКrгe Т РrК RoНЮlПК Уest lЮ no opКrtК nК motваТe гКЛКав Pro-
tКНТЮsК prгв stole а nКmТoМТe poН CКrТКtТКМЮm. τН eРnЮУ М sТę УeНnКФ oН teРo tвpЮ roгаК К speФЮ-
lКtваnвМС, sФomentЮУę tвlФo а ФТlФЮ słoаКМС motва sгКМСrКУК а НгТele lonРoЛКrНгФТeРo НгТeУopТsК.
σТe ЮstКlono а РrЮnМТe rгeМгв, Фtяrв г „nКrrКtorяа ЛКrЛКrгв sФТeУ СТstorТТ” roгpoМг ł moНę nК аpro-
аКНгКnТe trТМФsterяа Нo nКrrКМУТλń. BКНКМгe tаТerНг , e rolę trТМФsterК а Historiae żrгeРorгК г ToЮrs
oНРrваК momentКmТ ПrКnФТУsФТ аłКНМК CСloНаТР I, К аТęМ PseЮНo-ŻreНeРКr nТe ЛвłЛв pТerаsгвm НгТe-
УopТsem а regnum Francorum, Ю ФtяreРo poУКаТК sТę tКФК postКćλ2. Jest УeНnКФ peаne, e а ФrяlestаТe
ŻrКnФяа Т а regnum δonРoЛКrНяа ТstnТКło гКpotrгeЛoаКnТe nК opoаТe МТ, а ФtяrвМС sprвtnв sгКМСrКУ
НгТęФТ poНstępoаТ ЮmТКł авУ ć МКło г nКУЛКrНгТeУ nКаet ФКrФołomnвМС sвtЮКМУТ. Umв lnв г opoаТe МТ

κ4
σК temКt tвМС авНКrгe гoЛ.μ ź. źаТР, Die Merowinger, s. ηί–η2ν I. АooН, The Merovingian, s. ń3ń n.ν B.S. BКМСrКМС,
Merovingian, s. ιι.
κη
ŻreНeРКr, Chronicae, IV, МКp. 2ι, s. ń3ńμ „melТЮs esse Юno СomТnem morТtЮrЮm, qЮКm totЮm eбerМТtЮm Тn perТМЮlЮm mТs sЮm”.
κθ
TКm e, s. ń32μ „SТМ ТoЛet НomnЮs TСeЮНerТМЮs, Юt ТnterfiМТКtЮr ProtКНТЮs”.
κι
ГoЛ. ФomentКrгeμ H. ReТmТtг, History, s. ńκί.
κκ
А ФаestТТ, Мгв PКаeł ŹТКФon ФorгвstКł г lonРoЛКrНгФТeУ trКНвМУТ ЮstneУ гoЛ. Ź.A. BЮlloЮРС, Ethnic History and the Caro-
lingians. An Alternative Reading of Paul the Deacon’s Historia Langobardorum, аμ ten e, Carolingian Renewal. Sources
and Heritage, εКnМСester–σeа ВorФ ńλλń, s. ńί4ν гoЛ. УeНnКФ ФomentКrгeμ А. PoСl, Paulus Diaconus und die „Historia
Langobardorum”. Text und Tradition, аμ Historiographie im frühen Mittelalter, reН. A. SМСКrer, ż. SМСeТЛelreТter, АТen–
–εünМСen ńλλ4, s. 3κη. ГаolennТМв tга. moНelЮ etnoРeneгв s гНКnТК, e lЮНв ЛКrЛКrгв sФТe ФЮltваoаКłв tга. plemТenn
pКmТęć (eine gentile memoria), ФtяrК relКМУonoаКłК m.Тn. o МгвnКМС аłКНМяа Т НгТelnвМС аoУoаnТФяаν гoЛ. H. АolПrКm,
Die Goten, s. 2θ–2ι. ГКЮаК mв tЮtКУ tвlФo, e PКаeł ŹТКФon sКm poНФre lК, e nТeаТele аТКНomo o МгвnКМС ФrяlК ArТoКlНК,
ten e, Historia Langobardorum, IV, МКp. 4ń, s. ń33 n. ProЛlem аКrto roгаК вć sгerгeУ а Тnnвm mТeУsМЮ. ŻКФt, e PКаeł
ŹТКФon nТe гНoЛвł аТelЮ ТnПormКМУТ o ArТoКlНгТe, TС. εommsen ł Мгвł г tвm, e КЮtor гКРТnТoneРo НгТ НгТełК, tга. histo-
riola, SeМЮnНЮs г TrвНentЮ, гmКrł а θń2 r., К аТeМ ФТlФКnК МТe lКt prгeН pКnoаКnТem teРo аłКНМв. τаК historiola ЛвłК
Рłяаnвm rяНłem Historia Langobardorumν гoЛ. T. εommsen, Die Quellen, s. ηίι.
κλ
ГoЛ. A. ŻТsМСer, Rewriting History. Fredegar’s Perspectives on the Mediterranean, аμ Western Perspectives on the Mediter-
ranean. Cultural Transfer in Late Antiquity and the Early Middle Ages, 400–800 AD, reН. A. ŻТsМСer, I.σ. АooН, δonНon
2ίń4, s. ηη–ιθ, гаł. s. ηκ.
λί
ГoЛ. ż. εonoН, reМ. Pauli Historia Langobardorum, „ReЯЮe МrТtТqЮe Н’СТstoТre et Нe lТttцrКtЮre”, ι, ńκιλ, s. 2ι2–2ιθ, гаł.
s. 2ιθν А. żoffКrt, The Narrators, s. 3κ4, prгвp. ńθλ orКг s. 4ί2.
λń
ГoЛ. Ź. SСКnгer, Laughter, s. 3θ.
λ2
I. АooН, Iocundus in fabulis. The Value of Friendly Advice, аμ Splendor Reginae. Passions, genre et famille. Mélanges en
l’honneur de Régine Le Jan, TЮrnСoЮt 2ίńη, s. 32λ–33λν ε. HeТnгelmКnn, Gregory of Tours. History and Society in the
Sixth Century, CКmЛrТНРe 2ίίń, s. ńκ, prгвp. λ4ν S. źsНers, „Avenger of all Perjury” in Constantinople, Ravenna and Metz.
St Polyeuctus, Sigibert I and the Division of Charibert’s Kingdom in 568, аμ Western Perspectives on the Mediterranean,
s. ńι–4ί, ńńń–ń2λν H. ReТmТtг, History, s. ńίλ, ńńń.
24 RoЛert KКspersФТ

o Рrгe RoНЮlПК НгТęФТ sprвtneУ sгtЮМгМe rКtЮУe аłКsn sФяrę Т tКФ relКМУonЮУe prгeЛТeР ЛТtав, e to nТe
on, leМг sКm monКrМСК oгnКУmТК, Т HerЮloаТe ЮМТeФКУ г polК ЛТtав, К prгeМТe to Юmв lnemЮ Рro-
гТłК mТerć, РНвЛв oРłosТł sаemЮ аłКНМв, e nТeгавМТę onК – УКФ Нot Н – СerЮlsФК КrmТК гnКУНЮУe sТę
а oНаroМТe. ŹгТęФТ prгemв lnemЮ авЛТeРoаТ trТМФster rКtЮУe аłКsne вМТe, К mТerć – ФtяrК РroгТłК
mЮ, РНвЛв oРłosТł sаemЮ аłКНМв ФlęsФę HerЮlяа – spКНК ostКteМгnТe nК УeРo ФrяlК.
U PseЮНo-ŻreНeРКrК rяаnТe НгТКłКnТК UnМelenК, Фtяrв авpКМгК roгФКг ФrяlК TeЮНerвФК, mКУ гК
гКНКnТe ЮrКtoаКć oН гРЮЛв nТeаТnnвМС. А tвm prгвpКНФЮ stКаФК Уest ав sгК, UnМelen rКtЮУe nТe tвlФo
аłКsn sФяrę, leМг НгТęФТ УeРo авЛТeРoаТ oМКlone гostКУe вМТe аТelЮ аoУoаnТФяа. PrгeТnКМгonв roг-
ФКг ФrяleаsФТ НКУe аoУКФom TeЮНerвФК poаяН Нo roгprКаТenТК sТę г ProtКНТЮsem Т tвm sКmвm sprвtnК
sгtЮМгФК sгКМСrКУК НoproаКНгК Нo mТerМТ teРo, Фtяrв УКФo УeНвnв а МКłeУ КrmТТ Н вł Нo ЛrКtoЛяУМгeУ
аoУnв. Prгemв lnв авЛТeР аМТelК а вМТe słoаК „lepТeУ ЛęНгТe, РНв УeНen МгłoаТeФ Юmrгe, nТ eЛв
МКłe аoУsФo гnКlКгło sТę а nТeЛeгpТeМгe stаТe”.
ŹаТe relКМУe o ФlęsМe HerЮlяа а ЛТtаТe г δonРoЛКrНКmТ s opoаТe МТКmТ, Фtяre а Т МТe аТrtЮoгersФТ
sposяЛ авУК nТКУ oНЛТorМom, e losв ЛТteа, tЮНгТe аoУen, nТe гКle oН sТłв аoУoаnТФяа Т mТlТtКr-
neРo prestТ Ю lЮНЮ. PrгesłКnТe oЛЮ МСrгe МТУК sФТМС КЮtorяа Уest МКłФТem Тnne. σК nТМ гНКУ sТę tКФТe
prгвmТotв УКФ słКаК аoУennК, prгeаКРК lТМгeЛnК Т sТłК mТlТtКrnК, Уe lТ BяР stoТ po stronТe sprКаТeНlТ-
авМС lЮЛ аspТerК tвМС, Фtяrгв nТe ФТerЮУ sТę ЛЮt . τ авnТФКМС stКrć nК polКМС аМгesno reНnТoаТeМг-
nвМС ЛТteа – tКФ РłosТ prгesłКnТe ProФopТЮsгК г CeгКreТ Т PКаłК ŹТКФonК – НeМвНЮУe авroФ σТeЛТos.

A feа remКrФs on Эаo sЭorТes КЛoЮЭ ЭСe LomЛКrНs ЯТМЭorв oЯer HerЮls
(PКЮl ЭСe ŹeКМon, Historia Langobardorum, ńŚ2Ń, КnН ProМopТЮs of CКesКreК, De Bellis, 6Śń4)

SЮmmКrвμ TСe КrtТМle presents Кn КnКlвsТs oП tаo nКrrКtТЯes oП tСe аКr Лetаeen tСe HerЮls КnН tСe δomЛКrНs
ПoЮРСt Тn ηίκ. δeКЯТnР КsТНe Кnв Кttempts to see “Сoа Тt reКllв аКs” аТtС tСe МoЮrse oП tСe МonflТМt, tСe КЮtСor
ПoМЮses on К nКrrКtТЯe sТНe oП tСe storв аrТtten Лв ProМopТЮs oП CКesКreК КnН PКЮl tСe ŹeКМon. TСe КММoЮnts oП
ЛotС КЮtСors Кre sЮЛУeМteН to one mКТn ТНeКμ tСКt tСe ЯТМtorв НepenНeН neТtСer on tСe sТгe КnН strenРtС oП tСe
Кrmв, nor tСe МoЮrКРe oП tСe troops, ЛЮt аКs tСe resЮlt oП żoН’s НeМТsТon to sЮpport one oП tСe sТНes. In tСe Яer-
sТon presenteН Лв ProМopТЮs, żoН Тn tСe Пorm oП К ЛlКМФ МloЮН tooФ sТНe аТtС tСe δomЛКrНs, аСo аТtС К sense
oП proПoЮnН СЮmТlТtв аКnteН to КЯoТН mТlТtКrв МonflТМt to tСe enН, КnН аere ПorМeН to Рo to аКr. TСe НeПeКt oП
tСe HerЮls аКs tСeТr pЮnТsСment Пor ТnТtТКtТnР tСe аКr аТtСoЮt Кnв УЮst reКson. In tСe ЯersТon presenteН Лв PКЮl
tСe ŹeКМon tСe НeПeКt oП tСe HerЮls аКs tСe pЮnТsСment Пor tСe КrroРКnМe oП tСeТr ФТnР КnН tСe Мontempt tСТs
solНТers Пelt Пor tСe δomЛКrНТКn troops.

NoЭК o AЮЭorгeμ RoЛert KКspersФТ, КНТЮnФt а InstвtЮМТe HТstorТТ Тm. TКНeЮsгК εКnteЮ К PolsФТeУ AФКНemТТ σКЮФ.
ГКТnteresoаКnТК ЛКНКаМгeμ СТstorТК аМгesneРo reНnТoаТeМгК, СТstorТК СТstorТoРrКfiТ, etnoСТstorТК, nКrrКtваТstвФК
orКг metoНoloРТК nКЮФ СЮmКnТstвМгnвМС.
AЮЭСorμ RoЛert KКspersФТ, КssТstКnt proПessor Кt tСe TКНeЮsг εКnteЮffel InstТtЮte oП HТstorв, PolТsС AМКНemв oП
SМТenМes. ReseКrМС Тnterestsμ СТstorв oП tСe eКrlв εТННle AРes, СТstorв oП СТstorТoРrКpСв, etСnoСТstorв, nКrrКtТЯТstТМs,
КnН metСoНoloРв oП tСe СЮmКnТtТes.

InstвtЮt HТstorТТ PAσ

Юl. RвneФ StКreРo εТКstК 2λή3ń
ίί–2ι2 АКrsгКаК
e-mКТlμ roЛertФКspersФТ@РmКТl.Мom
 KТlФК ЮаКР o НаяМС opoаТe МТКМС o гавМТęstаТe δonРoЛКrНяа nКН HerЮlКmТ 2η

BТЛlТogrКfiК

BКlгКrettТ R., Sexuality in Late Lombard Italy, c. 700 – c. 800 AD, аμ Medieval Sexuality. A Casebook, reН.
A. HКrper, C. ProМtor, σeа ВorФ–τбon 2ίίι, s. ι–3ń
BКnКsгФТeаТМг J., „Nadzy wojownicy” – o redniowiecznych pogłosach dawnego rytu wojskowego (Prokopiusz
z Cezarei, Paweł Diakon, Girald z Walii, Sakso Gramatyk i Gall Anonim), аμ ten e, Takie sobie redniowieczne
bajeczki, аproа. ε. TomКsгeФ, KrКФяа 2ίń2, s. 3θń–3κλ
BКnКsгФТeаТМг J., Rodulf, król Herulów, który grał (Paweł Diakon, Hist. Long., I, 20), аμ E scientia et amicitia.
Studia po więcone profesorowi Edwardowi Potkowskiemu w sze ćdziesięciopięciolecie urodzin i czterdziesto-
lecie pracy naukowej, reН. ε. ŹrгeаТeМФТ, АКrsгКаК–PЮłtЮsФ ńλλλ, s. 23–3ń
BТКnМСТ Ź., L’elemento epico nella „Historia Langobardorum”, „εemorТe StorТМСe ŻoroРТЯlТesТ”, 3ί, ńλ34, nr ń,
s. ńńι–ńθκ
BЮlloЮРС Ź.A., Ethnic History and the Carolingians. An Alternative Reading of Paul the Deacon’s Historia Lan-
gobardorum, аμ ten e, Carolingian Renewal. Sources and Heritage, εКnМСester–σeа ВorФ ńλλń, s. λι–ń22
Żrвe σ., Myth, Fiction, and Displacement, аμ ten e, Fables of Identity. Studies in Poetic Mythology, σeа ВorФ ńλθ3
żoffКrt А., Barbarian Tides. The Migration Age and the Later Roman Empire, PСТlКНelpСТК 2ίίθ
żoffКrt А., Conspicuously Absent. Martial Heroism in the Histories of Gregory of Tours and its Likes, аμ ten e,
Barbarians, Maps, and Historiography. Studies on the Early Medieval West, ŻКrnСКm–BЮrlТnРton 2ίίλ, s. λη–ń2ί
żoffКrt А., The Narrators of Barbarian History (A.D. 550–800): Jordanes, Gregory of Tours, Bede, and Paul
the Deacon, σotre ŹКme 2ίίη
żsМСаКntler τ., Formen langobardischer mündlicher Überlieferung, „JКСrЛЮМС Пür ТnternКtТonКle żermКnТstТФ”,
ńń, ńλιλ, nr ń, s. ηκ–κη
HКlsКll ż., Warfare and Society in the Barbarian West, 450–900, δonНon–σeа ВorФ 2ίί3
HКЮЛrТМСs А., Ehre und Konflikt. Zur intersubjektiven Konstitution der adligen Persönlichkeit im früheren Mittel-
alter, аμ Spannungen und Konflikte menschlichen Zusammenlebens in der deutschen Literatur des Mittelalters.
Bristoler Colloquium 1993, reН. K. żтrtner, I. KКsten, Ż. SСКа, TüЛТnРen ńλλθ, s. 3η–ηκ
HКЮЛrТМСs А., Die ‘Erzählung des Helden’ in narrativen Passagen der Historia Langobardorum des Paulus Dia-
conus, аμ Narration and Hero. Recounting the Deeds of Heroes in Literature and Art of the Early Medieval
Period, reН. V. εТllet, H. SКСm, BerlТn–Boston 2ίń4, s. 2ικ–3ί4
εМKТtterТМФ R., Paul the Deacon’s Historia Langobardorum and the Franks, аμ tК , History and Memory in the
Carolingian World, CКmЛrТНРe–σeа ВorФ 2ίί4, s. θί–κ3
εТller Ź.A., The Epic Hero, BКltТmore–δonНon 2ίίί
σelson J.δ., Bad Kingship in the Earlier Middle Ages, „HКsФТns SoМТetв JoЮrnКl”, κ, ńλλλ, s. ń–2θ
ReТmТtг H., History, Frankish Identity and the Framing of Western Ethnicity, 550–850, CКmЛrТНРe 2ίńη
RЮЛТn B., Das Zeitalter Iustinians, t. ń, BerlТn ńλθίν t. 2, BerlТn–σeа ВorФ ńλλη
SСКnгer Ź., Laughter and Humour in the Early Medieval Latin West, аμ Humour, History and Politics in Late
Antiquity and the Early Middle Ages, reН. ż. HКlsКll, CКmЛrТНРe–σeа ВorФ 2ίί2, s. 2η–4ι
АКllКМe-HКНrТll J.ε., Gregory of Tours and Bede. Their Views on the Personal Qualities of Kings, „ŻrüСmТttel-
КlterlТМСe StЮНТen”, 2, ńλθκ, s. 3ń–44
АКllКМe-HКНrТll J.ε., War and Peace in the Earlier Middle Ages, „TrКnsКМtТons oП tСe RoвКl HТstorТМКl SoМТetв”,
2η, ńλιη, s. ńηι–ńι4
АooН I., Iocundus in fabulis. The Value of Friendly Advice, аμ Splendor Reginae. Passions, genre et famille.
Mélanges en l’honneur de Régine Le Jan, TЮrnСoЮt 2ίńη, s. 32λ–33λ
АвКtt Ź.R., Slaves and Warriors in Medieval Britain and Ireland, 800–1200, δeТНen–Boston 2ίίλ
Авnn PС., Wars and Warriors in Gregory of Tours’ Histories I–IV, „ŻrКnМТК”, 2ń, 2ίίń, nr ń, s. ń–3η
mЮНгФТ P., Władca i wojownicy. Narracje o wodzach, dru ynie i wojnach w najdawniejszej historiografii Polski
i Rusi, АroМłКа 2ίίλ