Professional Documents
Culture Documents
Вектори Дії з ними
Вектори Дії з ними
Вектори Дії з ними
48
→
−
Означення 6.6. Вектори → −a i b називаються колiнеарними, якщо вони
→
−
лежать на однiй прямiй або на паралельних прямих. Позначення: →
−a || b .
Якщо колiнеарнi вектори мають один напрям, то їх називають спiвна-
→
−
правленими i позначають →−a b ; якщо колiнеарнi вектори мають проти-
лежнi напрями, то їх називають протилежно направленими i позначають
→
− →
−
a ↑↓ b .
Якщо серед трьох векторiв хоча б один нульовий або два вектори колi-
неарнi, то такi вектори компланарнi.
49
→
− →
−
Пiд рiзницею векторiв →
−
a та b розумiють вектор →
−c = →
−
a − b такий,
→
− −
що b + →
c =→−a.
→
−
Зауважимо, що у паралелограмi, побудованому на векторах → −
a та b
→
−
одна направлена дiагональ є сумою векторiв →
−
a та b , а iнша — рiзницею.
Добутком вектора → −
a на скаляр (число) λ називається вектор λ→ −a,
→
− →
−
який має довжину |λ| · | a |, колiнеарний вектору a , причому спiвнаправ-
лений з вектором →
−
a , якщо λ > 0, i протилежного з вектором →−a напрямку,
якщо λ < 0.
Приклад 6.1. Для вектора → −a на малюнку зображено вектори −2→ −
a та 3→
−a.
50
6.3 Проекцiя вектора на вiсь.
Нехай у просторi задана вiсь l, тобто напрямлена пряма.
−→ −→ →
−
Нехай AB - довiльний вектор (AB 6= 0 ). Позначимо через A1 i B1
−→
проекцiї на вiсь l вiдповiдно початку A i кiнця B вектору AB, i розглянемо
−−−→
вектор A1 B1 .
−→
Означення 6.10. Проекцiєю вектора AB на вiсь l називається додатнє
−−−→ −−−→
число |A1 B1 |, якщо ветор A1 B1 та вiсь l спiвнаправленi, i вiд’ємне число
−−−→ −−−→
−|A1 B1 |, якщо ветор A1 B1 та вiсь l протилежно направленi. Якщо точки A1
−−−→ → − −→
i B1 спiвпадають (A1 B1 = 0 ), тодi проекцiя вектора AB на вiсь l дорiвнює
нулю.
−→ −→ −→ → −
Проекцiя вектора AB на вiсь l позначається так: npl AB. Якщо AB = 0
−→ −→
або AB ⊥ l, то npl AB = 0.
−→
Кут мiж вектором AB та вiссю l будемо позначати ϕ. Очевидно, 0 ≤
ϕ ≤ π.
51
Доведення. Якщо ϕ = (→ −
a , l) < π2 , то npl →
d −
a = +|→
−a 1 | = |→
−
a | cos ϕ. Якщо
→
−
ϕ = (d →
− →
− →
− →
−
a , l) > π2 , то npl a = −| a 1 | = −| a | cos(π − ϕ) = | a | cos ϕ. Якщо
ϕ = (→
−
a , l) = π , то np →
d
2
−a = 0 = |→
l
−
a | cos ϕ.
Наслiдок 1 з властивостi 1: Проекцiя вектора на вiсь додатня (вiд’ємна),
якщо вектор утворює з вiссю гострий (тупий) кут, i дорiвнює нулю, якщо
цей кут – прямий.
Наслiдок 2 з властивостi 1: Проекцiї рiвних векторiв на одну i ту саму
вiсь є рiвними мiж собою.
Властивiсть 2. Проекцiя суми векторiв на одну i ту ж саму вiсь дорiвнює
→
− →
−
сумi їх проекцiй на цю вiсь, тобто npl (→
−
a + b ) = npl → −a + npl b .
→
−
Доведення. Нехай задано два вектори → −a i b . Помiстимо початок вектора
→
− →
−
b у кiнець вектора → −
a . Якщо ϕ1 = (→ −a , l) < π2 , i ϕ2 = ( b , l) < π2 , то
d d
→
− →
− →
− →
−
np →
l
−a = +|→ −
a |, i np b = +| b |. Крiм того, np (→
1 l 1
−a + b ) = |→
l
−a | + | b |.
1 1
Отже, властивiсть 2) у цьому випадку виконується.
→
−
Якщо ϕ1 = (→ − a , l) > π2 , i ϕ2 = ( b , l) > π2 , то, очевидно, npl → −
a = −|→ −
a 1| i
d d
→
− →
− →
− →
− →
− →
−
npl b = −| b 1 |. Крiм того, npl ( a + b ) = −| a 1 | − | b 1 |. Отже, властивiсть
2) у цьому випадку також виконується.
→
−
Аналогiчно, якщо ϕ1 = (→ −
a , l) < π2 , а ϕ2 = ( b , l) > π2 , то npl →
−
a = |→
−
a 1| i
d d
→
− →
− →
− →
−
np b = −| b |. Крiм того, np (→
l 1 l
−a + b ) = |→ −
a | − | b |.
1 1
52
Доведення. При λ > 0 маємо npl (λ · → −a ) = |λ · →
−a | · cos ϕ = λ · |→
−
a | · cos ϕ =
→
− →
− →
− →
−
λ·npl a . При λ < 0 маємо npl (λ· a ) = |λ· a |·cos(π−ϕ) = −λ·| a |·(− cos ϕ) =
λ · npl →
−
a . При λ = 0, справедливiсть властивостi 3) очевидна.
Таким чином, лiнiйнi операцiї над векторами породжують вiдповiднi
лiнiйнi операцiї над їх проекцiями.
53
вектора є його проекцiї на вiдповiднi координатнi осi. Рiвнiсть (6.1) часто
записують у скороченiй формi наступним чином: → −a = (ax , ay , az ).
За вiдомими координатами вектора легко знайти його модуль. Оскiльки
−−→ −−→
вектор →−
a є дiагоналлю прямокутного паралелепiпеда, то |OM |2 = |OM1 |2 +
−−→ −−→
|OM2 |2 + |OM3 |2 , тобто
|→
−
a |2 = |ax |2 + |ay |2 + |az |2 ,
звiдки q
|→
−
a|= |ax |2 + |ay |2 + |az |2 .
Отже, модуль вектора дорiвнює квадратному кореню з суми квадратiв його
проекцiй на координатна осi.
Нехай кути вектора → −a з осями Ox, Oy та Oz вiдповiдно дорiвнюють α,
β та γ. З властивостi 1 проекцiї вектора на вiсь, маємо
ax = |→
−
a | · cos α, ay = |→
−
a | · cos β, az = |→
−
a | · cos γ.
Звiдси випливає, що
ax ay az
cos α = →− , cos β = →− , cos γ = →− .
|a| |a| |a|
Числа cos α, cos β, cos γ називаються напрямними косинусами вектора →
−
a.
Напрямнi косинуси вектора задавольняють спiввiдношення:
54
→
− →
− →
− →
− →
−
1) →
−a ± b = (ax ± bx ) i + (ay ± by ) j + (az ± bz ) k , або скорочено → −
a ± b =
(ax ± bx , ay ± by , az ± bz );
→
− →
− →
−
2) λ→−
a = λax i + λay j + λaz k , або скорочено λ→ −a = (λax , λay , λaz ).
→
− →
−
Рiвнiсть векторiв. Два вектора a = (ax , ay , az ) та b = (bx , by , bz ) рiвнi
тодi i тiльки тодi, коли
ax = bx , ay = by , az = bz .
→
−
Умова колiнеарностi векторiв. Оскiльки → −a || b , то iснує деяке число λ
→
−
таке, що →
−
a = λ b , тобто
→
− →
− →
− →
− →
− →
−
ax i + ay j + az k = λbx i + λby j + λbz k .
Звiдси отримаємо, що ax = λbx , ay = λby , az = λbz , а отже
ax ay az
= = = λ.
bx by bz
Таким чином, проекцiї колiнеарних векторiв пропорцiйнi. Обернене твер-
дження також вiрне: якщо вектори мають пропорцiйнi координати, то вони
колiнеарнi.
55
Для векторiв, заданих на площинi, всi поняття, викладенi в пiдроздiлах
6.4–6.7, вводяться цiлком аналогiчно.
56