Реферат

на тему:
“Визначення величини кровотрати”

Підготувала: студентка групи М-22/5-3

Гавриленко А.І.
Перевірив: Бачурін А.В.

Запоріжжя 2023
Визначення величини крововтрати дуже важливе для клінічної практики. Від її
величини залежить анестезіологічна, трансфузійна тактика і ведення
післяопераційного періоду.
Існує багато методів визначення об’єму втраченої крові, які умовно поділяють
на дві великі групи: прямі й непрямі.
Прямі – вміщують колориметричний, гравіметричний, спектрофотометричний
та об’ємний методи.
До непрямих методів відносять: клінічні, лабораторні, променеві, математичні
(розрахункові) та їх комбінації.
Прямі методи:
1. Колориметричний метод заснований на вилученні крові з операційного
матеріалу з наступним визначенням концентрації складових частин
(гемоглобіну) крові і перерахунком на обсяг крові, що вилилась.
До недоліків методу слід віднести труднощі вилучення всього обсягу крові з
марлевих тампонів і серветок, потреба в стандартних розчинах гемоглобіну і
калібрувальних кривих.
2. Гравіметричний метод заснований на припущенні, що 1 мл крові має
масу 1 г. Існує дві модифікації методу - зважування хворого і зважування
операційного матеріалу. В останньому випадку враховуються втрати крові на
простирадлах і халатах, втрати води з диханням і, нарешті феномен
секвестрації. Однак деякі автори вважають, що при цьому підході недооцінка
операційної крововтрати може досягати 50%.
3. Величину інтраопераційної крововтрати оцінюють більш точно за
обсягом крові, зібраної в мірні ємності при виконанні оперативного втручання.
Для цього використовують поняття врахованої крововтрати, тобто, обсяг крові,
зібраної під час операції з серозних порожнин або операційної рани, з
урахуванням ваги згустків. Величину облікованої крововтрати оцінюють в
мілілітрах, дефіциті глобулярного об’єму (ГО) у пацієнта від належного (ГОн)
або в стандартних дозах еритроцитів (Сде). Одна Сде дорівнює 200 мл клітин,
що відповідає ГО стандартної дози (450 мл) ексфузіі донорської крові.
4. Більш точно оцінити величину крововтрати можна
спектрофотометричним методом, але основний його недолік - тривалість
виконання (понад 20 хв.), тим часом швидкість визначення обсягу втраченої
крові має життєве значення при масивній, гострій крововтраті.
Непрямі методи визначення ступеня та обсягу крововтрати використовуються
на всіх етапах лікування хворого: від моменту початку кровотечі та первинного
огляду хворого до зупинки кровотечі та усунення його наслідків.
І. Клінічний – визначення ступеня крововтрати по забарвленню шкіри, АТ, Ps,
ЧД, локалізації травми. Для визначення величини крововтрати можна
використовувати сукупність клінічних ознак. За ними виділяють три ступені
тяжкості:
1 ступінь тяжкості - слабкість, тахікардія - 100 уд. за хв., шкірні покриви бліді,
але теплі, САТ не нижче 100 мм. рт. ст.
2 ступінь тяжкості - виражена слабкість, тахікардія - більше 100 уд. в хв., САТ
80-100 мм рт ст., шкірні покриви вологі, ЦВТ нижче 60 мм вод ст.
3 ступінь - геморагічний шок - різка слабкість, шкіра бліда, холодна, пульс
ниткоподібний, САТ 80 мм рт ст.
ІІ. Лабораторний - визначення крововтрати на основі лабораторних даних (Er,
Hb, Ht, тромбоцитів, альбуміну, питомої ваги крові)
ІІІ. Променевий - електроплетизмографія, інтегральна тетраполярна реографія,
визначення серцевого викиду, хвилинної роботи серця, серцевого індексу.
Електроплетизмографія – дослідження кровонаповнення органа або ділянки
тіла на основі реєстрації їх електричного опору або діелектричних
властивостей, які змінюються в процесі кровообігу.
Реографія- неінвазивний метод дослідження кровопостачання органів, в основі
якого лежить принцип реєстрації змін електричного опору тканин у зв'язку з
мінливим кровонаповненням. Чим більше приплив крові до тканин, тим менше
їх опір. При реографиї через тіло пацієнта пропускають змінний струм
частотою 50-100 кГц малої сили (не більше 10 мкА). Реограма -крива, що
відображає пульсові коливання електричного опору. При збільшенні
кровонаповнення амплітуда кривої зростає і навпаки. На реограмм розрізняють
систолическую (анакрота) і діастолічну (Катакроту) частини. Перша
обумовлена припливом крові, друга пов'язана з венозним відтоком.
ІV. Математичний - передбачають застосування математичних формул для
визначення ступеня гіповолемії.
• Гематокритний метод F. D. Moore величину крововтрати визначають за
формулою:
V = ОЦКН (HtН – Htф) / HtН,
де V – величина крововтрати (мл); ОЦКН – належний ОЦК (до крововтрати,
мл); HtН – належна величина гематокриту (чоловіки – 45, жінки – 42); Htф –
фактична величина гематокриту, визначена після припинення кровотечі і
стабілізації гемодинаміки.
• Модифікована Бєлоусовим А. М. формула Moore
Для визначення об'єму крововтрати, при наявності даних вихідного Hb.

• формула Нельсона. Заснована на показнику гематокритного числа. Вона

достовірна в 96% випадків,але інформативна тільки через 24 години.
Необхідно знати початковий гематокрит.
Процентне співвідношення загального об’єму крововтрати
розраховується наступним чином:
• Формула Сидори В.Д. Метод, який базується на знанні ОЦК та
гематокриту при кожній масі тіла у жінок та чоловіків. Інформативний на
наступну добу після кровотечі. Не інформативний у гематологічних
хворих.

• ф
о
р
мула П. Г. Брюсова. Запропонував формулу розрахунку ступеня
крововтрати залежно від дефіциту глобулярного об’єму:
V = ОЦКН (ГОН – ГОф) / ГОН,
де V – величина крововтрати (мл); ОЦКН – належний ОЦК (до
крововтрати, мл); ГОн і ГОф – належний і фактичний глобулярний об’єми
(мл).
• формула Лібова М. А. визначення об’єму крововтрати шляхом
зважування
серветок, які просочені кров’ю таким чином:
Використана література:
• https://pidru4niki.com/73607/meditsina/
chinniki_viznachayut_obyem_krovovtrati_rezultat_krovotech
• https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/79613/3/
Shkatula_krovotecha.pdf
• https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/27190/1/Magister.docx
• https://core.ac.uk/download/pdf/149238159.pdf
• http://ni.biz.ua/5/5_13/5_132956_informatsionniy-blok.html