Лекція від 27.11.

2003
Симетричні многочлени.

1. Многочлени від декількох літер.

Нагадаємо означення та основні властивості многочленів від кількох літер.
Нехай дано комутативне кільце А з одиницею і декілька сторонніх для А літер x1,…xm..
Одночленом відносно цих літер називається вираз ax1k1,… xmkm, де а А, k1, … , km – цілі
невід’ємні числа. Показники k1, …, km називаються степенями одночлена відносно відповідних
літер, а k1+ ...+ km називається повним степенем або просто степенем одночлена. Для
подібних одночленів ax1k1…xmkm та bx1k1…xmkm визначено додавання:
ax1k1 … xmkm + bx1k1 … xmkm = (a+b) x1k1,… xmkm (“зведення подібних членів”) і визначено
множення одночленів:
ax1k1…xmkm ∙ bx1l1…xmlm = ab x1k1+l1…xmkm+lm .
Многочленом або многочленом називається формальна сума одночленів (порядок доданків
довільний).
Максимальна із степеней одночленів, які складають многочлен, називається його степенем.
Многочлен, усі члени якого мають однакову степінь, називається однорідним многочленом
або формою. Максимальна із степеней відносно якої-небудь літери називається степінню
многочлена відносно цієї літери.
Два многочлена вважаються рівними, якщо вони складаються із однакових одночленів. Для
многочленів природньо визначені дії додавання і множення. Саме, сума двох многочленів
складена із об’єднання всіх одночленів, які складають доданки; добуток є сума добутків всіх
членів першого множника на всі члени другого. Многочлени утворюють асоціативне і
комутативне кільце, яке позначається .

Зрозуміло, що многочлен від літер можна розглядати як многочлен від з

коефіцієнтами, які в свою чергу є многочленами від інших літер.
Теорема 1. Кільце многочленів від декількох літер над областю цілісності є область
цілісності.
Доведення. Застосовуємо метод математичної індукції по кількості літер. База індукції є –
для многочленів від одної літери теорема була установлена в п. 2 § 1. Припустимо тепер, що
кільце многочленів від букв є область цілісності. Тоді і кільце многочленів від букв є
область цілісності, бо воно є кільце многочленів від одної літери над кільцем многочленів від
букв, яке є область цілісності за припущенням індукції.

1.2. Значення многочленів від декількох літер.

Нехай - асоціативне комутативне кільце (для многочленів від однієї змінної комутативність була не
обов’язковою), включає , та має одиницю, яка співпадає з одиницею . Нехай є многочлен:

і дано . Значенням многочлена в точці

(або при ) називається .

Зрозуміло, що якщо та

, то

та
 1.3. Теорема про тотожність
Якщо - область цілісності, яка включає нескінченно багато елементів, то дійсна така теорема про тотожність.
Теорема 2. Якщо два многочлена та рівні тотожньо в (тобто
приймають однакові значення при однакових наборах значень літер), то вони рівні формально.
Лема. Якщо многочлен тотожньо дорівнює нулю в (тобто всі його
значення дорівнюють нулю), то він дорівнює нулю формально.
Дійсно, достатньо перейти від многочленів та до їх різниці .
Доведення леми. Ми доведемо рівносильне лемі твердження: якщо многочлен формально відрізняється від
нуля, то знайдуться значення для літер , при яких приймає значення, відмінне від
нуля.
Застосуємо метод математичної індукції по кількості літер . При теорема була доведена. Нехай
. Запишемо , як многочлен від з коефіцієнтами із

Можна вважати, що . В силу індуктивного припущення для знайдеться

* * *
набір значень такий, що a  a ( x ,..., x )  0 . Тоді
0 0 2 m

при . В силу теореми для знайдеться , таке, що

,
що і треба було довести.
1.4. Теорема про несуттєвість алгебраїчних нерівностей.
Теорема 3. Нехай - область цілісності, яка містить нескінчено багато елементів, і нехай і - два

многочлена з , які приймають однакові значення

скрізь, де виконуються нерівності , де -

деякі відмінні від нуля многочлени із . Тоді многочлени і рівні формально.

Доведення. Розглянемо многочлен . Він дорівнює нулю при всіх наборах змінних,

оскільки там, де , перетворюється на нуль перший множник. В силу теореми про

тотожність (формальна рівність). Але є область цілісності і

. Отже, . Тобто , що і треба було довести.

Ця теорема стає корисною у ситуації, коли рівність значень двох многочленів вдалося встановити в припущені
про необерненість у нуль одного або декількох многочленів. В силу доведеної теореми після встановлення рівності
поставлені обмеження автоматично знімаються.
 2. Представлення симетричних многочленів через основні.
2.1. Лексикографічне розташування одночленів в многочлені.
Нехай - многочлен з коефіцієнтами з деякої області цілісності. Розмістимо його
за спаданням степеня . Одночлени, що містять в однаковому степені, розмістимо за
спаданням степеня , одночлени, що містять і в однакових степенях, розмістимо за
спаданням степеня і т.д. Одночлени розмістяться у так званому лексикографічному порядку,
що нагадує розташування слів в словниках. Будемо казати, що попередній в лексикографічному
порядку одночлен вищий за наступні. З означення зрозуміло, що одночлен вищий

за одночлен в тому випадку, коли перша відмінна від нуля серед різниць

є додатньою.
Одночлен, що знаходиться на першому місці при лексикографічному впорядкуванні, має
назву вищого члена многочлена. Зрозуміло, що якщо
, то вищим членом многочлена F є

добуток на вищий член многочлена .

Твердження 1. Вищий член добутку двох многочленів дорівнює добутку вищих членів
множників.
Для n=1 це справджується. Лишається застосувати тривіальним шляхом математичну
індукцію, враховуючи зауваження, що передує формулюванню твердження.
Твердження1 природньо поширюється на добуток будь-якої кількості многочленів.
2.2. Симетричні многочлени. Многочлен називається симетричним,
якщо він не змінюється при всіх перестановках букв, що в нього входять. Прикладами
симетричних многочленів можна назвати так звані степеневі суми – суми однакових степенів
букв. Особливо важливе місце займають так звані основні або елементарні симетричні
многочлени:

Многочлен зветься моногенним, якщо всі його одночлени утворюються один з одного
шляхом перестановки букв. Очевидно, що кожний моногенний многочлен є симетричним. З
означення симетричного многочлена ясно, що якщо він містить якийсь одночлен, то він містить
всі одночлени, що утворюються з нього шляхом перестановки букв, та їхня сума складає
моногенний многочлен. Тому будь-який симетричний многочлен є сумою моногенних.
Об’єднуючи разом моногенні многочлени однакового степеня, отримаємо, що будь-який
симетричний многочлен є сумою однорідних симетричних многочленів.
2.3. Основна теорема теорії симетричних многочленів.
Лема. Показники в вищому члені симетричного многочлена утворюють незростаючу
послідовність.
Доведення . Нехай - симетричний многочлен і - його вищий

член. Потрібно довести, що . Припустимо протилежне, що при декотрому і має

місце . Переставивши в одночлені місцями та , ми отримаємо

одночлен , який теж міститься в F, через його симетричність. Але

побудований одночлен вищий за вихідний, бо показники при в них однакові, а

показник при в другому одночлені більший за показник при у вихідному
одночлені. Ми прийшли до протиріччя з тим, що вихідний одночлен був вищим. Це протиріччя
дає доведення лемми.
Теорема 2 (основна теорема теорії). Будь-який симетричний многочлен може бути
представлений у вигляді многочлена від основних симетричних многочленів. Коефіцієнти в
такому представленні є цілочисельними лінійними комбінаціями коефіцієнтів вихідного
многочлена.
Доведення. Достатньо обмежитись розглядом однорідних симетричних многочленів.
Нехай - однорідний симетричний многочлен і - його вищий член.
Припустимо спочатку, що коефіцієнти цілі числа. Підберемо одночлен від основних
симетричних многочленів так, щоб вищий член цього одночлена як многочлена від

співпав з .Зрозуміло, що вищі члени многочленів рівні між

собою, відповідно .

Відповідним одночленом є . В силу лемми всі показники є

невід’ємними, отже цей одночлен є многочленом від . Його вищий член

.
Число А, відповідно до припущення, ціле, коефіцієнти всіх основних симетричних многочленів
цілі, отже, всі коефіцієнти многочлена цілі. Многочлен

= - є знов симетричним многочленом з цілими

коефіцієнтами, але його вищий член буде нижчім за вищій член многочлена , бо
при відніманні нижчі члени зменшуваного і від’ємника взаємно знищились. Процес
повторюється. З многочлена віднімається многочлен .В

результаті утворюється симетричний многочлен , знов з цілими коефіцієнтами

та з вищим членом ще нижче. Процес не може продовжуватись без кінця, бо одночленів
фіксованого степеня (і тим більше таких, що можуть бути вищими членами симетричних
многочленів), кожен з яких нижчий за попередній, може бути лише скінченне число. Процес
може обірватися тільки на тому, що при черговому відніманні утвориться 0.
Отже,
= + +…
Всі коефіцієнти будуть цілими числами.
Тепер знімемо припущення про те, що коефіцієнти початкового многочлена були цілими
числами. Уявімо многочлен у вигляді суми моногенних і з кожного моногенного доданку
винесемо за дужки коефіцієнт, спільний для всіх його членів. В дужках залишиться многочлен з
коефіцієнтами 1, і його представлення через основні многочлени матиме цілі коефіцієнти, а
отже, коефіцієнти в представленні даного моногенного доданку будуть цілими кратними до
коефіцієнта його одночленів. З різних моногенних доданків можуть виникнути подібні члени в
їхніх представленнях через основні, і, після спрощення, утвориться многочлен від з
коефіцієнтами, що являють собою цілочисельні лінійні комбінації коефіцієнтів вихідного
многочлена. Теорему доведено повністю.
Ці самі ідеї дозволяють довести єдиність представлення симетричного многочлена у
вигляді многочлена від основних симетричних многочленів.
Твердження 3. Відмінний від нуля многочлен від основних симетричних многочленів
відмінний від нуля і як многочлен від .

Доведення. Нехай , причому серед

доданків немає тих, що відмінні лише коефіцієнтами. Вищий член одночлена як

многочлена від дорівнює .

Аналогічно визначаються вищі члени інших одночленів. Різні одночлени мають різні
вищі члени, і найвищий з них отриимується лише з одного одночлена і не має подібних серед
членів інших доданків. Тому , що не дорівнює нулю як многочлен від
, не може дорівнювати нулю як многочлен від .
 Звідси безпосередньо випливає єдиність представлення симетричного многочлена у
вигляді многочлена від основних, бо якщо б були два різних представлення, різниця
представлень була б відмінним від нуля многочленом від основних симетричних многочленів,
рівним нулю як многочлен від , що не є можливим.
4. Приклади. Розглянемо декілька прикладів.
1. = .

Першим членом представлення через основні симетричні многочлени є . Зрозуміло, що

, отже .

2. = .

Першим членом представлення є . Щоб уникнути громіздких обчислень застосуємо наступний

прийом. Перш за все з’ясуємо, які показники можуть бути у вищіх членів симетричного
однорідного многочлена третього степеня. Ця задача зводиться до розбиття числа 3 на
незростаючі доданки. Таких варіантів розбиття три: 3=3; 3=2+1; 3=1+1+1. Тому представлення
однорідного симетричного многочлена третього степеня має вигляд . Треба

знайти коефіцієнти. Очевидно, що А=1, бо такий коефіцієнт при . Таким чином

Ця рівність має бути тотожністю, тобто зберігатися при всіх значеннях букв
Візьмемо . Ліва частина дорівнює 2, права , звідки .
Візьмемо тепер , . В лівій частині буде 3, в правій ,
звідки С=3. Отже:

3. .
Цей приклад нам знадобиться в § 3.
Зрозуміло, що F – симетричний многочлен і його вищій член дорівнює . Нам варто
визначити показники вищіх членів, які зустрінуться при представленні F у вигляді многочлена
від основних. Ці показники повинні складати розбиття числа 6 на три чи менше незростаючих
доданків, причому ці розбиття повинні бути лексикографічно не вищіми за розбиття 6=4+2.
Такими розбиттями є 4+2, 4+1+1, 3+3, 3+2+1, 2+2+2. Тому представлення F через основні має
вигляд :
.
Задамо такі значення для , щоб в правій частині були нулі, але анулювалися не всі доданки.
Наприклад, розглянемо таблицю значень:
 1 -1 0 0 -1 0 4
1 1 -2 0 -3 -2 0
2 2 -1 3 0 -4 0
1 1 1 3 3 1 0
Підставляючи значення з цієї таблиці, отримаємо:

звідки .
Отже, .

3. Значення симетричних многочленів від коренів многочлена.

3.1. Узагальнена теорема Вієта. Нехай многочлен має
корені в деякому розширенні поля . Тоді
.
Розкривши дужки та порівнявши коефіцієнти при степенях букви , отримаємо:

Ми бачимо, що значення основних симетричних многочленів від легко

зображуються через коефіцієнти:
 3.2. Зображення значень симетричних многочленів від коренів многочлена через
його коефіцієнти. Нехай тепер = +… - симетричний многочлен з

вищим членом . Тоді = + +…

Отже,

В перший доданок множник –1 ввійде з показником

Але - степень одночлена

. Якщо многочлен однорідний степеня , то у всі доданки війде множник

В знаменник першого доданку правої частини ввійде відповідно в

знаменник другого доданку ввійде , причому і т.д. Тому для однорідного

симетричного многочлену степеня m буде

тобто є многочленом від коефіцієнтів многочлена f(x).

Приклад. Довести, що корені многочлена

не можуть бути всі дійсні при будьяких дійсних коефіцієнтах .

Дійсно, сума квадратів корней рівна .
Якби всі корені були дійсні, сума їх квадратів була б додатнім числом.

3.3. Дискримінант многочлена. Дискримінант многочлена, кажучи неформально, є

многочлен від його коефіцієнтів, перетворення в нуль якого є необхідною і достатньою умовою
існування кратного кореня. У якості многочлена від коренів, що перетворюється на нуль при
наявності кратного кореня, природньо обрати добуток всіх можливих різниць коренів або, що є
тотожним, визначник Вандермонда від коренів. Проте цей многочлен не є симетричним, він
змінює знак при непарних підстановках коренів. Його квадрат
буде вже симетричним многочленом. Літера входить до вищого члену цього многочлену з

показником 2n2. Тому є многочленом від коефіцієнтів многочлена

 , якщо замість літер підставити
корені многочлену. Цей многочлен і має назву дискримінант многочлена .
Підрахуємо дискримінант для n2 та n  3. При n2 буде

, отже ми отримали добре відомий

дискримінант квадратного тричлену.

При n=3 маємо, . Цей симетричний многочлен ми
зобразили через основні в якості останнього прикладу в п. 4 § 1. Було отримано:
.

Підставивши замість корені многочлена отримаємо :

звідки .
Для многочлена буде

отже дискримінант в цьому випадку лише множником –108 відрізняється від виразу, що
знаходиться під знаком квадратного кореня в формулі Кардано.
Дискримінанти многочленів більш високого степеня мають, при явному зображенні через
коефіцієнти, дуже складний вигляд. Однак існують представлення дискримінанта у вигляді
визначника. Одне, найпростіше в теоретичному плані, представлення утворюється так:

Скориставшись тим, що добуток визначників дорівнює визначнику добутку їх матриць,

отримаємо:

де - сума степеней кореней.

 Існують більш зручні для обчислення представлення дискримінанта у вигляді
визначника, але ми не будемо на цьому зупинятись.