Professional Documents
Culture Documents
Північна війна та Полтавська битва. Її причини, хід та значення для України
Північна війна та Полтавська битва. Її причини, хід та значення для України
Роботу виконав:
Горбачов Сергій Олександрович
учень 11 класу
Миколаївської гімназії № 2
Науковий керівник:
Відайко Геннадій Вікторович,
учитель історії та правознавства
Миколаївської гімназії № 2
ТЕЗИ РОБОТИ
Вступ.
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
(додаток 2)
1.2. Підстави вступу армії Швеції на територію України
Сенс всіх дій шведського короля - збереження Швеції в тому вигляді, в якому
вона дісталася йому від батька Карла ХI. Хоча, звичайно, може бути, складно
пояснити, як можна обороняти Швецію в Полтаві. Але це була типово
шведська політика - перш за все, уникати війни на своїй землі.
Більшість шведів, причому як істориків, так і звичайних громадян,
дивуються, коли чують про те, що багато українців ставляться до їхньої
кампанії під Полтавою як до загарбницької. На їхню думку, все було
навпаки: вони відстоювали інтереси не тільки Швеції, а й України, воюючи з
Петром I, мовляв, Мазепа "попутно" приєднався до них, так як був
незадоволений союзом з Росією.
Незрозуміло, чому багато хто в Україні вважає Мазепу зрадником - чим
шведський король гірше як союзник, ніж російський цар?
Правда, за часів Карла далеко не всі шведи підтримували його союз з
Мазепою. Карла ХII в Європі вважали захисником лютеранської віри.
Звичайно, багато його підлеглі були не в захваті від того, що лютеранський
король об'єднується з православним Мазепою та його козаками. Але ніхто не
дозволив собі суперечити. Рішення, природно, брав тільки Карл. [8]
РОЗДІЛ II. ХІД БОЮ
2.1. Початок і хід Північної війни. Участь українських
козаків
Швеція була далекою від України, і у війні Україна не мала прямих інтересів.
Незважаючи на це, цар Петро І враховував лише інтереси Росії і вимагав від
України для війни все більше матеріальних і людських ресурсів. З самого
початку війни за розпорядженням царя українські козаки воювали проти
шведів далеко поза межами України( в Лівонії, Литві, Польщі, Білорусі та в
інших місцях). При цьому козаків ставили під команду царських офіцерів і
генералів, які поводилися з ними жорстоко й грубо, знущалися з них.
Козацтво утримувалося за рахунок населення України, збільшувалися різні
податки і збори. В Україні розташовувалося багато московських військ, які
грабували і гнобили населення, чинили йому різні кривди і образи. Важким
тягарем на козаків та й для всіх людей лягало будівництво фортець, таких, як
Києво-Печерська, Богородицька, Таванська. На розладнання господарства
України впливав і розрив торгівельних зв'язків з прибалтійськими портами,
внаслідок чого українські експортери зазнавали великих втрат. [14,15]
Воєнні дії почалися в 1700 р. між Швецією і Данією та королем Августом II.
Незабаром датські війська зазнали поразки, тому Данія швидко уклала мир з
Швецією (7 серпня 1700 р.). Потім у війну вступила Росія. Але погано
озброєне і непідготовлене російське військо 19 листопада 1700 р. під Нарвою
було вщент розгромлено шведами. [15]
Перед цим за наказом Петра І 12 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом
Обидовським пішли під Нарву. Але коли козаки дійшли тільки до Пскова,
битва закінчилася, і вони провели на холодній, півночі зиму, дуже
намерзлися й наголодувалися, багато з них загинуло або стало інвалідами. На
зміну цим козакам було послано новий загін з семи тисяч козаків під
командою полковника Боруховича. [1,13,14]
У 1701 —1704 pp., коли Карл XII зосередив свою головну увагу на воєнних
діях у Польщі і Саксонії, російські війська провели в Прибалтиці ряд
успішних боїв, у ході яких було відвойовано гирло Неви й здобуто вихід до
Балтійського моря. У 1703 р. були взяті Нотебург і Нінієншанц, де було
збудовано Петропавловську фортецю — майбутній Санкт-Петербург, в 1704
р. — Дер і Нарву. [15]
Важливим був похід українських військ під проводом Мазепи (40 тис. чол.)
на Правобережну Україну в 1704 р.. Цей похід дав можливість Мазепі
зайняти Правобережну Україну, зокрема Київщину і Волинь. Висланий
Мазепою вперед 17-тисячний загін під командою полковників Апостола й
Мировича разом з військами Августа воював проти шведів у Познані. Загін
Апостола розгромив шведські війська Лейонгельма, а козаки Мировича
брали участь у взятті Варшави. У 1705 р. козацька армія Мазепи зайняла
Галичину і дійшла до Сандомира. У 1706 р. вони вели бої в Білорусі.
Особливо високі зразки героїзму козаки проявили в боях при обороні міста
Несвіж і фортеці Ляховичі.
Отже, сьомий рік Україна була втягнута у війну зі Швецією і за цей час
зазнала величезних збитків, несла важкий тягар. У походах і запеклих боях
далеко від Вітчизни — у Фінляндії, Литві, Польщі, Саксонії та в інших краях
загинули десятки тисяч українських козаків. Господарство України
руйнувалося, торгівля гальмувалася, з краю вивозили хліб, фураж та інші
товари, населення гнали на різні, зокрема, фортифікаційні роботи. Російські
воєводи та інші начальники самовільно розпоряджалися у містах і козацьких
військах, не рахувалися ні з законами, ні з звичаями українців, свавільничали
й чинили всякі неподобства. [6,10]
Впертий шведський король не думав про відступ. У новому році він планував
наступ на Москву. А щоб впевненіше почувати себе на Україні і не мати в
тилу сильного гарнізону противника, він в квітні 1709 осадив фортецю
Полтаву. Гарнізон фортеці (4 тисячі солдатів і 2500 озброєних жителів) на
чолі з полковником А.С. Келіним відмовився здатися на почесних умовах і
витримав двадцять нападів противника. Російська армія своїми диверсіями
прагнула відволікти сили нападників. У місто вдавалося переправляти
підкріплення. Полтава протрималася два місяці.
О другій годині ночі 27 червня Карл XII вишикував свої війська і вирішив
рішучим ударом прорвати фронті російських військ. Але шведам вдалося
захопити лише два крайніх недобудованих редути. Під натиском російських
військ вони змушені були відступити.
Біля 9 год. ранку Петро І закінчив перегрупування свого війська, яке пішло в
наступ. Одночасно почали наступати і шведи. Наступ московської піхоти, а
головно сильний артилерійський вогонь викликали замішання серед шведів,
які не змогли відбити атаку. Нарешті захитався центр шведської армії, і
почався безладний відступ до табору, який уже зайняли інші московські
частини. Біля 11 години перед полуднем битва закінчилася цілковитою
поразкою шведів. Шведи втратили близько 10 000 забитими, в полон
потрапило біля З 000 вояків і старшин, у тому числі фельдмаршал Реншільд
та перший міністер граф Піпер. Московська армія утратила вбитими і
пораненими біля 4 500. Тим частинам шведської армії, що не попали в полон,
вдалося під командуванням ген. Левенгаупта пройти вниз Ворсклою до
Переволочної. Тут Карло XII, Мазепа й Гордієнко з невеликою охороною
(приблизно З 000 шведів і козаків) переправилися на правий берег Дніпра,
звідки подалися до турецьких володінь. Армія Левенгаупта мусила
капітулювати і здатися Меншикову в полон. Козаки, що були в армії
Левенгаупта, згідно з 5 пунктом капітуляції, мали бути видані росіянам.
Багато з них на місці страчено, інші були заслані в Сибір. [3]
(додаток 1)
Розділ III. НАСЛІДКИ ВОЄННІХ ДІЙ
3.1. Причини неминучості поразки шведів
Україна була полем битви для двох наддержав, тому були розорені та
пограбовані села, багато х них спалено до тла. Багато людей голодували,
після того, як їм довелось постачати продукти армії.
Україна з 1709 року втрачає свою незалежність, юридичні і міжнародно-
правові чинники, а тому перестає існувати як держава.
Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова
окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської
держави. Лівобережна Україна зазнає відчутного удару по своєму
самоврядному статусу.
ДОДАТОК
1)
1) http://www.poltava-travel.com/lang-ru/battle.html
2) http://licey.net/free/2-srazheniya__izmenivshie_hod_istorii/11-
srazheniya__izmenivshie_hod_istorii__xvi_xix_veka/stages/1112-
poltavskaya_bitva_hod_srazheniya.html
3) http://litopys.org.ua/krman/krm06.htm
4) http://www.battle.poltava.ua/ukrainian/mazepa.htm
5) http://mazepa-fest.org.ua/?p=497
6) http://www.bibliotekar.ru/gumilev-lev/61.htm
7) http://ria.ru/poltava_analysis/20090708/176680445.html
8) http://www.segodnya.ua/life/stories/shvedckij-vzhljad-na-poltavckuju-bitvu-
mazepa-%E2%80%94-rucckij-tsar-a-shvedy-bilic-za-ukrainu.html
9) http://www.agehistory.ru/ages-71-1.html
10) http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%BE%D0%BB
%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_
%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D1%96_
%D1%97%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB
%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
11) http://pidruchniki.com/14390225/istoriya/poltavska_bitva_naslidki
12) http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2007/07/4/4420806/?attempt=1
13)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB
%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_
%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0
14)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD
%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD
%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA
%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96