Реферат

на тему «Активізація інвестиційної діяльності»

 Зміст

Вступ........................................................................................................................2
Основна частина....................................................................................................3
Теоретичні основи активізації інвестиційної діяльності..................................3
Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності........................................6
Стратегії та механізми активізації інвестиційної діяльності....................8
Проблеми та перешкоди активізації інвестиційної діяльності...............14
Висновки................................................................................................................15
Список використаних джерел..............................................................................17

2
 Вступ
Для України життєво важливим є залучення додаткових коштів для
забезпечення сталого економічного зростання та розвитку. Країна
зіштовхується з численними викликами внаслідок обмеженого бюджету та
недостатньої кількості власних фінансових ресурсів для фінансування
різноманітних інвестиційних проектів. Ці проекти є основою для
модернізації інфраструктури, розвитку стратегічних галузей, а також для
забезпечення економічної стабільності та зростання добробуту населення.
Для вирішення цієї проблеми Україна активно співпрацює з
міжнародними фінансовими організаціями та банками. Пріоритетними
партнерами нашої держави з фінансових питань є Європейський банк
реконструкції та розвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку,
Європейський інвестиційний банк, Міжнародна фінансова корпорація,
Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій. Співпраця з цими
інституціями надає можливість залучати необхідні кошти для реалізації
масштабних інвестиційних проектів, спрямованих на підвищення
конкурентоспроможності економіки України.
Коли ми здійснюємо певні витрати в поточний період, це передбачає
набуття суб’єктом інвестування певних інвестиційних об’єктів, що
потенційно можуть принести вигоди в майбутньому. Цей процес є складовою
частиною інвестиційної діяльності та включає аналіз і планування,
спрямовані на оптимізацію ресурсів для досягнення довгострокових цілей.
Поняття "інвестиційна діяльність" описує динаміку цього процесу та включає
різноманітні аспекти, починаючи від планування та закінчуючи
моніторингом і оцінкою ефективності інвестицій.
Характер діяльності суб’єктів господарювання має значний вплив на
те, як проходить інвестиційний процес, визначаючи його особливості та
ефективність. Вибір інвестиційних стратегій та напрямів діяльності залежить
від багатьох факторів, включаючи економічну ситуацію в країні, світові
3
тенденції, а також від професійного підходу управлінців. Левова частка
відповідальності за успішність інвестиційної діяльності лежить на суб'єктах
господарювання, оскільки саме вони реалізують інвестиційні проекти та
забезпечують їх відповідність вимогам ринку та нормативно-правовим актам.
Опираючись на все вищезазначене, можна визначити інвестиційну
діяльність (інвестування) як сукупність практичних дій громадян, юридичних
осіб та держави щодо реалізації інвестицій, спрямованих на забезпечення
довгострокового економічного зростання та підвищення рівня життя
населення. Цей процес включає не лише витрати на придбання активів, а й
ретельне планування, аналіз, та управління ними з метою максимізації
прибутків.
Таким чином, активізація інвестиційної діяльності є ключовим
завданням для України в сучасному економічному середовищі. Завдяки
активній співпраці з міжнародними фінансовими установами та банками, а
також завдяки професійному підходу суб'єктів господарювання, Україна має
можливість залучати необхідні ресурси для досягнення довгострокових цілей
розвитку та забезпечення сталого зростання.

Основна частина

Теоретичні основи активізації інвестиційної діяльності

Основні види інвестиційної діяльності, розглядаючи об'єкти вкладення
інвестицій, поділяються на кілька категорій:
1. Реальні інвестиції (вкладення капіталу):
 Ці інвестиції включають закупівлю машин та обладнання, а
також вкладення коштів у розвиток основного капіталу через будівництво,
реконструкцію або модернізацію об'єктів.
 Крім того, реальні інвестиції спрямовані на поновлення
матеріальних або товарних запасів, що забезпечує необхідний рівень
оборотного капіталу для стабільного функціонування підприємства.
4
 2. Фінансові інвестиції:
 Це інвестування коштів у цінні папери, включаючи сертифікати,
акції, облігації та векселі.
 Фінансові інвестиції також передбачають розміщення капіталу на
банківських рахунках та інвестування у валюту чи інші фінансові активи.
3. Інтелектуальні інвестиції:
 Цей вид інвестицій передбачає придбання патентів, ліцензій, ноу-
хау та інших інтелектуальних прав.
 Інвестування в науку, освіту та людські ресурси також є
частиною інтелектуальних інвестицій, що сприяє розвитку та вдосконаленню
кваліфікації кадрів.
За джерелами фінансування інвестиції розподіляються на два основних
види:
1. Внутрішні інвестиції:
 Ці інвестиції фінансуються державними ресурсами, включаючи
заощадження населення, прибутки від державних та приватних підприємств,
а також ресурси кредитних спілок, страхових, інвестиційних і пенсійних
фондів.
 Внутрішні інвестиції також можуть надходити з амортизаційних
фондів та інших джерел державних і приватних ресурсів.
2. Зовнішні іноземні інвестиції:
 До цього типу інвестицій відносяться приватні іноземні
інвестиції, які часто здійснюються великими транснаціональними
компаніями (ТНК).
 Також сюди входять державні іноземні інвестиції, а також кошти
міжнародних фінансових організацій та установ, що надають фінансову
підтримку для реалізації різноманітних проектів у країні.
Таке різноманіття видів інвестиційної діяльності забезпечує
багатогранний підхід до інвестування, що сприяє ефективному розвитку
економіки. Кожен із цих видів має свої особливості та переваги, що
5
дозволяють створити стабільне підґрунтя для зростання та модернізації
економічної сфери.
Інвестиційний процес — це комплекс заходів, що починається з вибору
проекту для інвестування та закінчується отриманням прибутку від вкладень.
Тривалість цього процесу значно варіюється в залежності від обраного типу
інвестування та стратегічних цілей інвестора. Так, для короткострокових
операцій, як-от купівлі-продажу цінних паперів на електронних торгах через
Інтернет, може знадобитися лише кілька хвилин. Водночас для
довгострокових проектів, таких як інноваційні інвестиції, може знадобитися
десятиліття або навіть більше.
Інвестори визначають цілі, напрямки та обсяги інвестицій, а також
залучають для їхньої реалізації різних учасників інвестиційної діяльності на
договірній основі. Це може включати організацію конкурсів та тендерів для
визначення найкращих партнерів або виконавців проектів. Важливою є
свобода договірних відносин між учасниками інвестиційної діяльності, яку
держава та посадові особи повинні поважати і не втручатися в неї поза
межами своєї компетенції.
Інвестиційна привабливість країни є сукупністю чинників, що
впливають на можливість стабільної інвестиційної діяльності, як для
внутрішніх, так і для іноземних інвесторів. Ці чинники включають соціальні,
інституціональні, екологічні, політичні, а також макро- та мікроекономічні
умови функціонування національної економіки. Вони визначають, наскільки
вигідним і безпечним є вкладати кошти в ту чи іншу країну.
Один із показників інвестиційної привабливості країни — це індекс,
розрахований міжнародною консалтинговою мережею BDO (International
Business Compass). За цим індексом можна визначити позиції країни на
міжнародній арені. Наприклад, у 2016 році Україна покращила свої позиції
на 20 пунктів у порівнянні з попереднім роком, піднявшись на 89 місце з 174
країн. Цей прогрес свідчить про позитивні зміни в інвестиційному просторі
країни та її зростаючу привабливість для інвесторів.
6
 Зростання інвестиційної привабливості країни залежить від цілого ряду
факторів, включаючи проведення економічних реформ, підтримку бізнесу,
створення сприятливих умов для інвестицій, а також дотримання прозорості
та підвищення рівня довіри до національної економіки. Важливо, щоб
держава активно працювала над підвищенням інвестиційної привабливості,
оскільки це сприятиме залученню додаткових фінансових ресурсів і
сприятиме економічному зростанню.

Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності

Сьогодні інвестиційна привабливість підприємств і держав відіграє

ключову роль у виборі інвестором країни для здійснення капіталовкладень.
Інвестор має переконатися, що підприємство, в яке він вкладає свої кошти, є
найкращим варіантом з усіх можливих. Таким чином, за умов обмеженості
ресурсів та напруженої конкуренції за ці ресурси, для залучення
інвестиційних коштів необхідно активно формувати інвестиційну
привабливість.
Важливість залучення інвестицій у різні сфери економіки України стає
все більш нагальною, що обумовлено складною економічною ситуацією в
країні. Інвестиційна привабливість українських підприємств наразі
знаходиться під значним тиском, оскільки країна стикається з рядом
проблемних питань.
Одна з головних проблем полягає у відсутності обґрунтованої системи
державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Через це виникає
«замкнене коло», в якому зниження інвестиційних можливостей держави та
підприємств посилює спад виробництва, спричинений недоінвестуванням
економіки.
Зменшення активності інвестиційних процесів в Україні викликане
рядом факторів, включаючи слабкий розвиток ринку капіталів та фондового
ринку, нестабільність та часті зміни нормативно-правової бази, а також
7
нестабільну військово-політичну ситуацію в країні. Крім того, відсутність
системи страхування інвесторів та зниження фінансових можливостей
населення ще більше ускладнюють ситуацію.
Світові економічні кризи та недостатній рівень інвестиційних ресурсів
також негативно впливають на макроекономічні показники України,
залишаючи країну на периферії світових інвестиційних потоків.
Для вирішення цих проблем необхідно розробити і впровадити цілісну
стратегію, яка спрямована на стимулювання інвестиційної привабливості
країни. Це може включати створення сприятливих умов для бізнесу,
покращення нормативно-правової бази, надання державної підтримки
інвесторам, а також зміцнення політичної та економічної стабільності в
країні.
Лише за таких умов Україна зможе подолати існуючі проблеми та
досягти значного прогресу у сфері інвестиційної привабливості, залучаючи
більше інвестиційних коштів для стабільного економічного зростання.
Сьогодні в Україні спостерігається цікавий, але водночас
несприятливий феномен, коли інвестиції скорочуються, а рівень боргів
зростає. Ця ситуація суперечить ідеальним умовам, оскільки прямі зарубіжні
інвестиції зазвичай мають сприяти економічному розвитку країни, а не
збільшенню державного боргу. Проте, на жаль, відсутність значних реформ
протягом останніх років призвела до того, що Україна значно відстає від
розвинених країн за рівнем виробничих потужностей, добробутом населення
та іншими важливими показниками.
Для досягнення прогресу Україні необхідно залучати додаткові
інвестиції, особливо в ключові галузі, такі як промисловість і сільське
господарство. Оскільки енергоємність виробництва залишається одним із
головних викликів для країни, критично важливо модернізувати та
оновлювати існуючі виробничі потужності.
Якщо розглядати інвестиції в основний капітал в Україні за джерелами
фінансування, можна відзначити декілька тенденцій:
8
  Власні кошти є основним джерелом фінансування, становлячи
69,4% від загального обсягу інвестицій. Це вказує на те, що підприємства
здебільшого покладаються на свої ресурси для фінансування інвестицій.
 Банківське кредитування зазнало стрімкого спаду — з 22,1% у
2021 році до 7,1% у 2022 році. Це може свідчити про зниження доступності
банківських кредитів або підвищення ризику для банків у контексті поточної
економічної ситуації.
 Іноземні інвестиції також скоротилися, знизившись з 4,2% у
2021 році до 2,9% у 2022 році. Це може бути наслідком зниження довіри
іноземних інвесторів до економічної стабільності та перспектив України.
 Бюджетні кошти з державного та місцевих бюджетів становлять
9,4% капітальних інвестицій, що демонструє важливість державної участі у
фінансуванні проектів розвитку.
 Кошти населення на будівництво житла становлять приблизно
8,9%, тоді як інші джерела фінансування становлять 2,3%.
Для того, щоб подолати ці проблеми та досягти стабільного
економічного зростання, Україні необхідно зосередитися на збільшенні
інвестицій у ключові галузі, підтримці реформ та покращенні інвестиційного
клімату. Лише за цих умов країна зможе подолати поточні виклики та
перейти до стабільного економічного зростання.

Стратегії та механізми активізації інвестиційної діяльності

В контексті української інвестиційної політики пріоритетно розглядати

низку пропозицій, спрямованих на покращення інвестиційного клімату та
підвищення привабливості країни для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.
По-перше, важливо удосконалити загальне та спеціальне
законодавство, включаючи митне, податкове, земельне та корпоративне
законодавство, а також норми, які регулюють інвестування у відповідності до
європейських стандартів. Ці зміни сприятимуть створенню більш прозорого
9
та стабільного інвестиційного середовища, що дозволить залучати більший
обсяг інвестиційних коштів з різних джерел.
По-друге, необхідно працювати над створенням сучасної системи, яка б
забезпечувала надійний державний захист приватних інвестицій, включаючи
іноземні. Ця система має сприяти врегулюванню комерційних суперечок між
учасниками інвестиційного процесу, забезпечуючи прозорі та ефективні
механізми вирішення конфліктів, що посилить довіру інвесторів до України.
По-третє, слід підвищувати ефективність державних інвестицій, щоб
забезпечити ефективне спрямування інвестиційних ресурсів на реалізацію
стратегічно важливих проектів. Цей підхід має на меті максимізувати
позитивний вплив державних інвестицій на економічний розвиток країни, а
також забезпечити високий рівень контролю за їх використанням.
Крім того, необхідно розвивати механізми державно-приватного
партнерства (ДПП) та розширювати їх застосування в різних галузях
економіки. Ці механізми є важливими для реалізації масштабних
інфраструктурних проектів, а також для модернізації та оновлення основних
галузей української економіки, включаючи сільське господарство,
енергетику, газотранспортну систему, будівництво, дорожнє та житлово-
комунальне господарство.
Додатково, необхідно сприяти створенню нових технологічних та
індустріальних парків, а також модернізації існуючих. Ці парки можуть стати
потужними центрами інновацій, сприяючи розвитку наукових та
технологічних досліджень, а також залученню кваліфікованих кадрів та
передових технологій.
Розвиток таких технологічних і індустріальних парків може
забезпечити стійку основу для майбутнього економічного зростання та
створення нових робочих місць. Це також сприятиме диверсифікації
економіки, що є важливим елементом сталого розвитку країни.
На завершення, реалізація цих пропозицій може суттєво підвищити
інвестиційну привабливість України, сприяючи залученню додаткових
10
інвестиційних ресурсів та забезпеченню стабільного економічного зростання.
Держава має активно працювати над впровадженням цих реформ,
співпрацюючи з приватним сектором та міжнародними партнерами для
досягнення оптимальних результатів.
Для покращення інвестиційного клімату та забезпечення стабільного
економічного зростання в Україні, українська влада та компетентні органи,
що займаються регулюванням інвестиційних процесів, повинні вжити низку
заходів:
1. Збільшення частки внутрішніх джерел інвестування:
 Підвищення ролі внутрішніх джерел фінансування є важливим
для забезпечення стійкості та незалежності національної економіки.
Сприяючи розвитку власних підприємств та інституцій, можна зменшити
залежність від зовнішніх інвестиційних джерел.
2. Удосконалення нормативно-правової бази:
 Важливо оновити та вдосконалити нормативно-правові акти, що
стосуються інвестицій, щоб створити більш привабливі умови для іноземних
інвесторів. Стабільність та передбачуваність законодавства сприятимуть
збільшенню обсягів залучених іноземних інвестицій.
3. Підтримка позитивних інноваційних мікроструктурних
зрушень:
 Сприяння інноваціям у мікроструктурах економіки, включаючи
малий і середній бізнес, може значно вплинути на загальний розвиток країни.
Інноваційний підхід дозволить підвищити конкурентоспроможність та
ефективність різних галузей економіки.
4. Збільшення частки власних коштів суб'єктів господарювання
у фінансово-інвестиційних проектах:
 Стимулювання підприємств використовувати більше власних
коштів для фінансування проектів може сприяти більшому контролю над
ресурсами та підвищенню відповідальності за результати.

11
 5. Фінансування інвестиційних проектів відповідно до
українських цільових програм:
 Здійснення адресного фінансування проектів відповідно до
національних пріоритетів та цільових програм дозволить забезпечити
ефективність вкладень та максимізувати користь від інвестицій.
6. Пріоритет реконструкції, модернізації та технічного
переобладнання:
 Визначення пріоритету не для нового будівництва, а для
реконструкції, технічного переобладнання, зміни профілю та модернізації
вже існуючих підприємств може призвести до більш раціонального
використання ресурсів і зростання продуктивності.
Загалом, реалізація цих заходів сприятиме створенню стабільного
інвестиційного середовища, підвищенню конкурентоспроможності
національної економіки та залученню більших обсягів інвестиційних
ресурсів, що в свою чергу допоможе забезпечити довгострокове економічне
зростання.

Для покращення інвестиційного клімату в Україні, окрім вже зазначених

кроків, необхідно вжити додаткових заходів, спрямованих на підвищення
економічної стабільності та ефективності. Це включає наступне:
1. Досягнення консенсусного підходу у фінансовому розподілі:
 Розподіл фінансових ресурсів на соціальні потреби має бути
збалансованим і узгодженим. Це допоможе знизити соціальну напругу та
забезпечити стабільність у країні, що є ключовим фактором привабливості
для інвесторів.
2. Формування надійних інвестиційних джерел:
 Формування стабільних джерел інвестицій, особливо за рахунок
власних коштів підприємств, допоможе скоротити залежність від зовнішніх
фінансових ресурсів і забезпечити стабільне фінансування проектів. Крім
того, використання державних коштів має бути спрямоване на скорочення
12
фонду виробничого будівництва, забезпечуючи більш ефективне
використання ресурсів.
3. Перехід до нових методів централізованого фінансування:
 Впровадження сучасних методів та принципів централізованого
фінансування інвестиційної діяльності, скорочення централізованих
державних капіталовкладень, що надаються безповоротно, може підвищити
ефективність та відповідальність за використання коштів.
4. Стимулювання будівельників:
 Для забезпечення вчасного та якісного виконання замовлень,
будівельникам слід надати стимул для досягнення цих цілей. Це може бути
реалізовано через впровадження прозорих механізмів оплати праці та інші
форми стимулювання.
5. Прискорення вибуття застарілого та неефективного
обладнання:
 Оновлення виробничого обладнання та прискорення процесу
вибуття морально застарілого або неефективного обладнання є ключовим
фактором підвищення конкурентоспроможності підприємств.
6. Перегляд процесів надання державних кредитів:
 Розгляд можливості перегляду процедур надання державних
кредитів на вигідних умовах із дефіцитними ставками на конкурсній основі
допоможе забезпечити більш справедливий і прозорий розподіл ресурсів,
стимулюючи підприємства до продуктивної та ефективної діяльності.
Загалом, ці заходи сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в
Україні, забезпечуючи більш стабільні та ефективні умови для інвесторів. Це,
у свою чергу, дозволить залучити більше інвестиційних коштів для розвитку
країни.
Розглядаючи інвестиційний ринок як економічну категорію, можна
визначити його як баланс між попитом та пропозицією інвестицій, а також
можливостями підрядників щодо створення та підтримки цього балансу. У
цьому контексті держава повинна спрямувати свою увагу не лише на заходи,
13
спрямовані на збільшення попиту на інвестиції (як внутрішні, так і іноземні),
які б відповідали обсягу та якості пропонованих послуг та продукції, але й на
антимонопольні заходи для розвитку ринку послуг.
Сучасні українські реалії вимагають розумної співпраці з міжнародним
капіталом та фінансовими структурами, що включає використання низки
інструментів для формування ефективної моделі співпраці:
1. Надання концесій:
 Це може включати оренду іноземним інвесторам окремих
виробничих об'єктів, покладів корисних копалин та земельних ділянок. Цей
підхід надасть інвесторам можливість вкладати свої кошти в проекти, які
сприяють розвитку інфраструктури та економіки країни.
2. Продаж цінних паперів та нерухомості:
 Реалізація цінних паперів та продаж нерухомості іноземним
підприємцям, юридичним та фізичним особам через аукціони може залучити
додаткові інвестиційні ресурси в економіку України.
3. Передача нерухомості як форма оплати:
 В окремих випадках може бути розглянута можливість передання
нерухомості кредиторам як форма оплати державного зовнішнього боргу.
Однак цей інструмент слід застосовувати з обережністю, щоб уникнути
негативних наслідків для економіки.
4. Використання коштів від імпорту для фінансування
інвестицій:
 Дозволити застосовувати виручені кошти від імпорту (оплачені в
національній валюті) для фінансування інвестиційних проектів може сприяти
підвищенню ефективності та стабільності інвестиційного процесу.
Ці інструменти дозволять Україні більш ефективно взаємодіяти з
міжнародними інвесторами та фінансовими структурами, залучаючи
інвестиції та сприяючи розвитку економіки. Однак важливо підходити до
їхнього використання з обережністю, забезпечуючи прозорість та
збалансованість у взаємодії з іноземним капіталом.
14
 Проблеми та перешкоди активізації інвестиційної діяльності

Активізація інвестиційної діяльності є критично важливою для економічного

розвитку України та будь-якої іншої країни. Однак цей процес
супроводжується різними проблемами та перешкодами, які можуть
затримувати або ускладнювати його. Розглянемо деякі з основних проблем та
перешкод активізації інвестиційної діяльності:
1. Нестабільність законодавчої бази:
 Часті зміни у нормативно-правовому регулюванні можуть
створювати невизначеність для інвесторів. Такі зміни ускладнюють
довгострокове планування та підвищують ризики інвестиційної діяльності.
2. Корупція:
 Високий рівень корупції у державних установах може знизити
довіру інвесторів та ускладнити процес отримання дозволів та ліцензій. Це
може стримувати як внутрішніх, так і іноземних інвесторів.
3. Політична та економічна нестабільність:
 Політичні конфлікти та економічна нестабільність, включаючи
високий рівень інфляції, можуть призвести до відпливу інвестицій та знизити
привабливість країни для інвесторів.
4. Нестача кваліфікованих кадрів:
 Брак кваліфікованих працівників та спеціалістів може обмежити
розвиток інновацій та технологій, які є важливими для активізації
інвестиційної діяльності.
5. Складності у фінансуванні:
 Обмежений доступ до фінансових ресурсів, високі відсоткові
ставки по кредитах та слабкий розвиток ринку капіталів можуть ускладнити
інвестиційну діяльність.
6. Недостатній захист інвестицій:

15
  Відсутність ефективної системи захисту прав інвесторів,
включаючи механізми вирішення спорів, може знизити привабливість країни
для інвестицій.
7. Обмежена інфраструктура:
 Недостатньо розвинена інфраструктура, включаючи транспортну,
логістичну та енергетичну мережі, може стримувати розвиток інвестиційної
діяльності.
8. Відсутність стимулів та пільг:
 Брак економічних стимулів та пільг для інвесторів може зробити
інвестиційне середовище менш конкурентоспроможним у порівнянні з
іншими країнами.
9. Ризики з конфліктів та військових дій:
 Військові конфлікти або загрози збройних зіткнень можуть
серйозно перешкодити інвестиційній діяльності через ризик втрати
інвестицій та безпеки.
Для подолання цих проблем та перешкод необхідно проводити
реформи та вживати комплексні заходи, спрямовані на покращення
інвестиційного клімату та створення сприятливих умов для залучення
інвестицій.

Висновки
Під час дослідження активізації інвестиційної діяльності було виявлено
ряд ключових проблем та перешкод, що стримують залучення інвестицій та
їх ефективне використання. Водночас, було окреслено шляхи їх подолання та
запропоновано заходи, спрямовані на покращення інвестиційного клімату.
Ось основні висновки щодо цього питання:
1. Необхідність покращення нормативно-правового
середовища:

16
  Важливо забезпечити стабільність та передбачуваність у
законодавстві, що регулює інвестиції, для залучення більшого обсягу
інвестиційних коштів.
2. Боротьба з корупцією:
 Подолання корупції є критично важливим для забезпечення
довіри інвесторів та створення прозорих умов для інвестиційної діяльності.
3. Посилення захисту інвестицій:
 Розробка ефективних механізмів захисту прав інвесторів та
вирішення суперечок може підвищити привабливість країни для інвесторів.
4. Розвиток інфраструктури:
 Інвестиції в розбудову та модернізацію інфраструктури, зокрема
транспортної та енергетичної, сприятимуть покращенню умов для інвесторів.
5. Підвищення кваліфікації кадрів:
 Інвестування в освіту та професійне навчання може забезпечити
наявність кваліфікованих працівників, що сприятиме залученню інновацій та
технологій.
6. Забезпечення фінансової стабільності:
 Підвищення доступності фінансових ресурсів для інвесторів,
зниження відсоткових ставок та розвиток ринку капіталів можуть
стимулювати інвестиційну діяльність.
7. Застосування стимулів та пільг:
 Запровадження стимулів, податкових пільг та інших
мотиваційних заходів для інвесторів може підвищити привабливість
інвестиційного середовища.
8. Забезпечення стабільності та безпеки:
 Політична та економічна стабільність, а також вирішення
військових конфліктів можуть сприяти підвищенню рівня довіри інвесторів.
У цілому, висновки свідчать про необхідність комплексного підходу до
подолання проблем та перешкод, які стримують активізацію інвестиційної
діяльності. Розробка та реалізація стратегії, спрямованої на покращення
17
інвестиційного клімату, сприятиме залученню інвестицій та забезпеченню
стабільного економічного зростання. Для досягнення успіху важливо
залучити до співпраці як державні, так і приватні установи, а також
міжнародних партнерів.

Список використаних джерел

1. Архієреєв С. І. Роль коефіцієнтів наближення-віддалення в
аналізі конвергенції структур проміжного споживання. Дослідження та
оптимізація економічних процесів. 2014. С. 115-122.
2. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18.09.1991 р. №
1560-XII. Законодавство України. URL.
3. Кузенко О. Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій в
економіку України в умовах фінансової кризи. Стратегічні орієнтири: сайт.
10.11.2011. URL.
4. Архієреєв С. І. Особливості оптимізації економічної структури
України у порівнянні з Німеччиною. Дослідження та оптимізація
економічних процесів. Харків, 2013. С. 315-325.
5. Захарін С. В. Фінансові важелі активізації інвестиційної та
інноваційної діяльності. Електронний архів Чернігівського національного
технологічного університету. 2016. URL.
6. Миськів Г. В. Кредити міжнародних фінансових організацій в
економіці України. Фінансовий простір. 2015. № 2. С. 48-53.
7. Ващенко И. Ю. Правовое регулирование международного
валютного фонда. Вестник Волжского университета. 2016. № 2. С. 63-69.
URL.
8. Инвестиционная привлекательность предприятия. ООО
«Олбест»: сайт. URL.
9. Архієреєв С. І., Савченко К. В. Концепція організаційного
розвитку та управління мотивацією за критерієм бізнес-ситуації.

18
Менеджмент, маркетинг та інтелектуальний капітал в глобальному
економічному просторі. Харків, 2013. С. 255-269.
10. Бичихін Є. В. Основні тенденції інвестиційних процесів в Україні
в контексті співробітництва з Європейським банком реконструкції і розвитку.
Наукові праці НДФІ. 2015. № 1 (70). С. 128-137.

19