ЗВЕРТАННЯ ДО

БОГА, МОЛИТВА
Підготували учениці 9-А класу
Вишемирська Орина, Борисюк Анастасія,
Карасташ Альона
«Жоден із великих поетів не жив у повсякчасному діалозі
з Богом, як Шевченко».
Євген Сверстюк

«Шевченко не любить московське попівство не лише за

похмурий рабський дух “візантійщини”, … тримання
народу в духовній темряві. Адже це вже не була релігія
його козацьких предків — із підпорядкуванням Київської
митрополії Московському патріархату живий дух народної
віри поступово втрачався, елементи демократичності в
церковному устрої були витіснені бюрократичною
централізацією церковного життя».
Іван Дзюба

Дослідники творчості Шевченка зробили підрахунки: в його поезіях

слова Україна і український вжито 269 разів. Але слова Бог, Божий,
Господь, Господній, Ісус, Христос та Христів – 1281 раз!
 Для Шевченка Біблія — улюблена книга його
дитинства. Декотрі її частини, як Псалтир, він знав
напам’ять. Для поета Біблія — живе джерело
особистих і суспільних переживань. Його ставлення
до неї було «живе, трепетне, закохане і виняткове»,
що підтверджують не лише його твори, а й листи та
інші факти із життя. Біблія зміцнила піднесений лад
душі українського генія, дала велику міру його
святому гнівові, його безмежній любові до рідного
народу, його широкому братолюбству, його безкраїй
печалі над теперішнім і незнищенній світлій надії на
майбутнє.
Епіграфом поеми "Кавказ" стоїть цитата з пророка Єремії:

Кто даст главе моей воду,

И очесем моим источник слез,
И плачуся и день и нощь о побиенных...
Иеремии. Глава 9, стих 1.

Цитата з пророка Єремії вказує на страждання

та печаль автора, який шукає оточення, здатне
зцілити його душу. Йому необхідна вода для
глави (почуттів, розуму) та джерело сліз, щоб
виразити свою скорботу. Автор постійно сумує
за тими, хто постраждав, і це стає основною
темою його роздумів.
Тарас Шевченко часто використовує біблійні мотиви в своїх творах:

А я собі у бур'яні
Молюся Богу...
(Мені тринадцятий минало)

Блукав собі, молився Богу

Та люте панство проклинав.
(Не гріє сонце на чужині)

Благаю Бога, щоб світило,

Мов волі, світу сонця жду.
А далі продовжує:
Благаю Бога, щоб смеркало
Бо на позорище ведуть
Такого дурня муршрувати.
(Козачковському)
 Тарас Шевченко в своїй поемі "Кавказ" виражає
глибокий докір і невдоволення відношенням Бога до
людських страждань і несправедливості в світі. У
поемі відчувається зневіра та роздуми щодо природи
божественної влади .У рядках "Не нам на прю з тобою
стати! / Не нам діла твої судить!" автор висловлює свою
позицію, що людство не повинно взяти на себе
відповідальність за розсудження чи судження, адже це
влада вищої сили. Однак, замість допомоги або
співчуття, автор сприймає безчинства і страждання
народу бездіяльністю Бога.
 Докір Тараса Шевченка у вірші може бути народжений як
зневірою, так і відчаєм. Зневіра може виникнути з
розчаруванням у бездіяльності вищої сили або віддаленості
Бога від людських терзань. Відчай виникає з болю від
несправедливості та страждань народу.
Незважаючи на це, у словах автора можна відчути
елементи надії. Зазначення про те, що "душа наша не
вмирає" та "воля не вмирає," свідчать про віру в міцність
людського духу та волі, навіть у найтяжчих моментах. Хоча
вірш висловлює критику і сумніви, водночас в ньому
присутній елемент оптимізму та віри в майбутнє.
У минулому звертанні до Бога Т. Шевченко говорить про спільність
долі всіх народів царської імперії — «правда наша п’яна спить».
Кати — царі і царята — до того знущаються над людьми, що «течуть…
кровавії ріки», що тяжко зароблений хліб насущний селянка
замішує не водою, а «кровавим потом і сльозами».
Метафора "кривавії ріки" в останніх рядках вірша Тараса Шевченка
може слугувати образом трагічного і кривавого шляху боротьби за
правду та свободу. Ця метафора символізує страждання, жертви та
кров, які супроводжують боротьбу за ідеали. Ріка, в якій тече кров,
може представляти труднощі та випробування, через які народ
повинен пройти, щоб досягти своєї мети.
Завершення вірша цією метафорою може підкреслювати важкість шляху до
свободи та правди, де кожен крок супроводжується жертвами. Така
образність вказує на те, що боротьба за справедливість і свободу нерідко
вимагає великих втрат і випробувань.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!