Professional Documents
Culture Documents
Kaplmath 8736
Kaplmath 8736
Kaplmath 8736
ВИЩА МАТЕМАТИКА
В ПРИКЛАДАХ ТА ЗАДАЧАХ
Частина II
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ВИЩА МАТЕМАТИКА
В ПРИКЛАДАХ ТА ЗАДАЧАХ
Частина II
2
УДК 517(07)
Кадильникова Т.М.,.Шинковська І.Л,.Заєць І.П, Запорожченко О.Є. Вища
математика в прикладах та задачах. Частина IІ. : Навч. посібник.-
Дніпропетровськ: НМетАУ, 2010.- 91 с.
3
ВСТУП
4
Розділ 1
ЗАСТОСУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ
ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ
5
1. f x x 3 6 x 2 4 .
1) Область визначення D f : x ; .
2) f ' x 3 x 2 12 x .
3) Критичні точки:
f ' x 0 3 x 2 12 0 або 3 x x 4 0 , звідки x 1 0 , x 2 4 .
Похідна існує на всій області визначення.
4) Знаки похідної:
-
+ +
0 4
2. f x x 3 3 x 2 6 x 5 .
1) Область визначення D f : x ; .
2) f ' x 3 x 2 6 x 6 .
3) Критичні точки: f ' x 0 3x 2 6x 6 0 або x 2 2x 2 0 .
Оскільки D 4 4 1 2 4 0 , рівняння не має коренів, тобто похідна не
обертається в нуль. f ' x існує на всій області визначення. Отже,
критичних точок немає.
4) f ' x приймає тільки додатні значення, функція зростає на інтервалі
; .
4
3. f x 2x .
x
1) Область визначення D f : x ; 0 0 ; .
'
2) f x
4
2
4 2x 2
2 2 x2 .
x2 x2 x2
3) Критичні точки:
f ' x 0 , бо 2 x 2 0 .
6
Похідна не існує в точці x 0 , але ця точка не входить в D f . Тобто
критичних точок немає.
4) На всій області визначення f ' x 0 , отже функція всюди спадає.
4. f x ln x x 2 .
1) Область визначення D f : x 0; .
' 1 1 2x 2
2) f x 2 x .
x x
3) Критичні точки:
1 1
f ' x 0 1 2 x 2 0 , звідки x , але x D f .
2 2
Похідна існує на всій області визначення.
4) Знаки f ' x :
+ -
1
0
2
1 1
Функція зростає на інтервалі 0; , спадає на інтервалі ; .
2 2
2x
5. f x .
1 x2
1) Область визначення D f : x ; .
'
2) f x
2 1 x 2 2x 2x
2 2x 2 4x 2
2 2x 2
.
1 x
2 2
1 x
2 2
1 x
2 2
3) Критичні точки:
f ' x 0 2 2 x 2 0 або 1 x 2 0 , звідки x 1 .
Похідна існує для всіх x ; .
4) Знаки похідної:
7
- + -
-1 1
6. f x x arctgx .
1) Функція визначена на множині дійсних чисел, крім точок x n,
2
n z .
1 1 x2 1 x2
2) f ' x 1 .
2 2 2
1 x 1 x 1 x
3) Критичні точки:
x2
f '
x 0 0 , звідки x 2 0 , x 0 .
2
1 x
Похідна існує на всій області визначення.
4) Знаки f ' x визначимо на інтервалі неперервності ; .
2 2
+ +
- 0
2 2
Так як f ' x 0 на інтервалах ; 0 та 0 ; , і f x визначена в
2 2
точці x 0 , то функція зростає на інтервалі ; . З урахуванням
2 2
періодичності, маємо: функція зростає на інтервалах n; n ,
2 2
n z .
8
Завдання для самостійної роботи
x4 2 3 1 2
1. y x x ;
4 3 2 4. y x x 2 .
2. y ln 1 x 2 ;
2x
3. y ;
x2 1
переході через неї зліва направо f ' x змінює знак з “-” на “+”, x 0
є точкою максимуму, якщо f ' x змінює знак з “+” на “-”.
5) обчислити значення функції в точках екстремуму (екстремуми).
9
Зразки розв’язування задач
+ - +
-2 2
'
2) f x
4 x 2 4 4x 2x
4 x 2 16 8 x 2
16 4 x 2
.
x 2
4
2
x 2
4
2
x 2
4
2
3) Критичні точки:
f ' x 0 16 4 x 2 0 або 4 x 2 0 , звідки x 2 .
f ' x існує для всіх x ; .
4) Знаки y ' :
- + -
-2 2
10
При переході через точку x 2 похідна змінює знак з « - » на « + »,
тому точка x 2 є точкою мінімуму. При переході через точку x 2
похідна змінює знак з « + » на « - ». Отже, точка x 2 є точкою максимуму.
4 2 8 1 4 2 8 1
5) y min y 2 ; y max y 2 .
2 2
2 4 16 2 2 4 16 2
x2 8
3. f x
2
.
8 x
1) Область визначення D f : x ; 0 0 ; .
x 16 x 4 64
2) f ' x
2x
8
8 2 x 3
4 x3
3
.
4x
3) Критичні точки:
f ' x 0 x 4 64 0 , звідки x 4 64 2 2 .
f ' x існує на всій області визначення.
4) Знаки y ' :
- + - +
-2 2 0 2 2
2
4. f x x e x .
1) D f : x ; .
2 2 2 2
2) f ' x 1 e x x 2 xe x e x 2 x 2 e x e x 1 2 x 2 .
11
3) Критичні точки:
f ' x 0 e x 1 2x 2 0 .
Функція y e x приймає тільки додатні значення, причому e x 0 .
1
Критичну точку знайдемо з умови: 1 2 x 2 0 . Отримаємо x .
2
f ' x існує для всіх x ; .
4) Знаки y ' :
1 1 12 1 1 1 12 1
5) y min y e ; y max y e .
2 2 2e 2 2 2 e
5. f x x 3 1 x .
1) Область визначення D f : x ; .
1 1 2 x 31 x x
2) f ' x 1 1 x 3 x 1 x 3 1 3 1 x
3 3 3
1 x 2
3 3
1 x 2
3 3x x 3 4x
.
3 2 3 2
3 1 x 3 1 x
3) Критичні точки:
3
а) f ' x 0 3 4 x 0 , x .
4
б) f ' x не існує при x 1 D f .
4) Знаки y ' :
+ - -
3
При переході через точку x
3 1 4
4 похідна змінює знак з « + » на « - »,
12
3
тому x є точкою максимуму. При переході через точку x 1 похідна
4
не змінює свій знак. Отже, критична точка x 1 не є екстремальною.
3 3
5) y max y .
4 43 4
6. f x e x e 2 x .
1) D f : x ; .
' x 2x 1 2x 1 2e 3 x
2) f x e 2e 2e .
ex ex
3) Критичні точки:
1 1 1 1
а) f ' x 0 2e 3 x 1 0 , тоді e 3 x , звідки x ln або x ln .
2 3 2 3
2
б) f ' x існує для всіх x ; .
4)Знаки y ' :
1
+
При переході через точку x ln 3 похідна
- 2
1 1
ln змінює знак з « - » на « + », тому x ln -
3
3
2 2
точка мінімуму.
ln 1 2 ln 1 ln 1 3
32 32 ln 3 2 3 1 8 1 3
5) y min e e e e 4 3. 2 .
3 3 3
4 4 4
7. f x x 2 2 ln x .
1) Область визначення D f : x 0 ; .
' 2 2x 2 2 2 x 2 1
2) f x 2 x .
x x x
3) Критичні точки:
а) f ' x 0 x 2 1 0 , звідки x 1 . Але x 1 не входить в D f .
б) f ' x існує на всій області визначення.
4) Знаки y ' :
13
При переході через точку x 1 похідна
змінює знак з « - » на « + », тому x 1 -
- +
точка мінімуму.
0 1
5) y min y 1 1 2 ln 1 1 .
8. f x x 3 x 2 16 x 1 .
1) Область визначення D f : x ; .
2) f ' x 3 x 2 2 x 16 .
3) Критичні точки:
а) f ' x 0 3 x 2 2 x 16 0 . Знайдемо D 4 192 188 0 , тому
1. f x 2 x 3 15 x 2 84 x 8 ; 4. f x
x 2
;
2 x
2. f x ln x 2 16 ;
5. f x 3 x 2 x 5 .
3 x2
3. f x ;
x2
14
Крива y f x називається вгнутою на інтервалі, якщо всі її точки,
крім точки дотику, лежать вище довільної її дотичної на цьому інтервалі.
Точкою перегину називається така точка кривої, яка відділяє її опуклу
частину від вгнутої.
0
a c b
15
Зразки розв’язування задач
1) Область визначення D f : x ; .
2) Критичні точки II роду:
f ' x 15 x 4 20 x 3 ; f '' x 60 x 3 60 x 2 .
а) f '' x 0 60 x 3 60 x 2 0 або x 3 x 2 0 . Маємо x 2 x 1 0 ,
звідки x 0, x 1 .
б) f '' x існує на всій області визначення.
3) Знаки f '' x :
- - +
0 1
2. f x 2 x 3 x 4 36 x 2 100 .
1) D f : x ; .
2) Критичні точки II роду:
f ' x 6 x 2 4 x 3 72 x ; f '' x 12 x 12 x 2 72 .
а) f '' x 0 12 x 2 12 x 72 0 або x 2 x 6 0 , звідки x1 2 ,
x2 3 .
16
3) Знаки f '' x :
- + -
-2 3
x
3. f x .
1 x2
1) Область визначення D f : x ; .
2) Критичні точки II роду:
'
f x
1 1 x2 x 2x
1 x2 2x2
1 x2
;
1 x 2 2
1 x
2 2
1 x
2 2
f ''
x
2x 1 x 2 1 x 21 x 2 x 1 x 2 x1 x 4 x1 x
2 2 2 2 2 2
1 x 2 4
1 x 2 4
а) f '' x 0 2 x 3 6 x 0 , x x 2 3 0 , звідки x 0 або
x2 3 0 x 3 .
б) f '' x існує для всіх x D f .
3) Знаки f '' x :
17
- + - +
- 3 0 3
Крива опукла на інтервалах ; 3 і 0 ; 3 , вгнута на інтервалах
3 ;0 і 3 ; .
В точках x1 0 , x2 ,3 3 графік має перегини.
4) f 0 0 .
3 3 3
f 3 ,
f 3 .
1 3 2 4 4
3 3
0; 0; 3;
;
3 ;
- точки перегину.
4 4
1
4. f x .
x 13
1) Область визначення: x 1 .
D f : x ; 1 1; .
2) Критичні точки II роду:
12
f ' x 3 x 14 ; f '' x 12 x 1 5 .
x 15
а) f '' x 0 .
б) f '' x не існує при x 1 , але x 1 D f .
Критичних точок II роду немає, графік не має точок перегину.
3) Знаки f '' x :
5. f x 1 ln x 2 4 .
1) Область визначення функції: x 2 4 0 .
18
D f : x ; 2 2; .
+ +
-2 - 2
f ''
x
2 x2 4 2x 2x
2x2 8 4x2
2x2 8
.
x 2
4 2
x 2
4
2
x 2
4
2
а) f '' x 0 , тому що 2 x 2 8 0 .
б) f '' x існує на всій області визначення.
Критичних точок немає. Отже, немає і перегинів графіка.
3) Знаки f '' x :
6. f x 3 3 x 2 .
1) Область визначення D f : x ; .
2) Критичні точки II роду:
1 2 2 5 2
f 'x x 2 3 ; f '' x x 2 3 .
3 9 9 x 2
3 5
а) f '' x 0 .
б) f '' x не існує при x 2 D f , тому x 2 - критична точка.
3) Знаки f '' x :
19
4) f 2 3 .
2; 3 - точка перегину.
1
7. f x .
x2 4
1) Область визначення: x 2 4 0 x 2.
D f : x ; 2 2 ; 2 2 ; .
2) Критичні точки II роду:
1 2x
f ' x 2x ;
x 2
4
x 4
2 2 2
f ''
2
x 2x 4 2 x 2x 4 2 x x
2 2 2
4 2 x 2 4 8x 2
x 4 2 4
x 4
2 4
а) f '' x 0 , тому що 6 x 2 8 0 .
б) f '' x існує для всіх x D f .
Критичних точок немає. Отже, немає і перегинів графіка.
3) Знаки f '' x :
20
1.4. Асимптоти кривих
21
D y : x ; 2 2 ; 2 2 ; .
5x
В точках x 2 функція має розриви II роду, тому що lim 2
.
x 2 0 x 4
Тому графік має дві вертикальні асимптоти x 2 та x 2 .
б) Знайдемо похилі асимптоти:
5 5x
k lim 2
0, b lim 2 0 . Тоді y0 - горизонтальна
x x 4 x x 4
асимптота.
x2 6x 3
3. y .
x3
а) Область визначення функції:
x30 x 3.
D y : x ; 3 3 ;
x2 6x 3
Обчислимо lim , тому x 3 - точка розриву II роду.
x 3 0 x3
Отже, x 3 - вертикальна асимптота.
б) Похилі асимптоти:
3
x 6
k lim x 1,
x x3
x2 6x 3 x2 6x 3 x2 3x 3x 3
b lim
x lim lim 3 .
x x 3 x x 3 x x 3
Маємо: y x 3 - похила асимптота.
4. y x e x .
а) Область визначення функції D y : x ; .
Точок розриву II роду немає, тому графік функції не має вертикальних
асимптот.
б) Знайдемо похилі асимптоти:
xex xex
k1 lim lim e x , k 2 lim lim e x 0 .
x x x x x x
x
b2 lim x e x 0. Щоб обчислити границю, перетворимо вираз
22
x
x e x до вигляду . Тоді маємо невизначеність , до якої можна
e x
x
застосувати правило Лопіталя, а саме: b2 lim x e x lim
x x x
e
1
lim 0 . Маємо: y 0 - горизонтальна асимптота.
x ex
5. y ln 4 x 2 .
а) Область визначення функції: 4 x2 0.
D y : x 2;2 .
- + -
-2 2
Обчислимо lim
x 2 0
ln 4 x 2 ,
lim ln 4 x 2 . В точках x 2
x 2 0
23
5) знайти інтервали монотонності, точки екстремумів та значення функції в цих
точках;
6) знайти інтервали опуклості, вгнутості та точки перегину;
7) знайти асимптоти кривої;
8) побудувати графік функції.
1. y x 3 3x 2 .
24
Обчислимо y max y 0 0 ,
y min y 2 2 3 3 2 2 4 .
Таким чином, екстремальні точки: O 0;0 та B 2 ;4 .
6) Знайдемо інтервали вгнутості та опуклості, точки перегину.
'
y' ' 3 x 2 6 x 6 x 6 .
Розв’яжемо рівняння y'' 0 : 6 x 6 0 x 1 - критична точка
другого роду.
A x
0
∙ ∙ ∙
1 2 3
- 2∙ C
-4
B
x 2
2. y .
2 x
25
1) D y : x 0 , тобто x ;0 0 ; .
x 2
2) Точки перетину графіка з координатними осями. При y 0 : 0
2 x
x2 4
0 , звідки x 2 4 0 , тобто з віссю Ox графік не перетинається.
2x
Зважаючи на те, що x 0 , робимо висновок, що графік не перетинає вісь
Oy .
x 2 x 2
3) Функція не періодична, вона непарна бо y x
2 x 2 x
y x . Тому її графік є симетричним відносно початку координат.
x 2
4) В точці x 0 функція має розрив II-го роду, тому що lim
x 0 0 2 x
x2 4
lim .
x00 2x
Знак y '
Функція зростає на інтервалах
;2 та 2; ; функція спадає
+ - - +
на інтервалі 2;2 .
-2 0 2 x 2 - точка максимуму функції,
а x 2 - точка мінімуму.
Обчислимо y max y 2 1 1 2 ,
y min y 2 1 1 2 .
Отже, A1 2 ;2 , A2 2 ;2 - екстремальні точки.
'
1 2
'' 4
6) Знайдемо y 2 3 .
2 x x
4
Зважаючи на те, що y'' 0 робимо висновок, що точок перегину
x3
графік функції не має.
26
Знак y''
Функція вгнута на інтервалі 0 ; та опукла
- + на інтервалі ;0 .
0
A2
2
-2 1
x
x
y 0 2
2 -2
A1
x0
3. y ln x 2 4 .
1) D y : x ; .
2) Розглянемо перетин графіка з координатними осями.
З віссю 0 y : x 0 y ln 4 1 ,4 , тобто у точці A0 ; ln 4 графік
27
або x 2 3 . Зрозуміло, що остання рівність розв’язків не має. Отже,
графік не перетинає вісь 0 x .
3) Функція не періодична, але є парною, бо y x ln x 2 4 y x , тому її
графік є симетричним відносно осі 0 y .
4) Точок розриву функція не має.
2x 2x
5) y ' 2
. Знайдемо критичні точки: 2
0 2x 0 x 0.
x 4 x 4
Знак y '
критичні точки.
28
Будемо мати: k lim
y
lim
ln x 2 4
lim 2
2x
x x x x x x 4
2
lim 0,
x 2 x
b lim y k x lim ln x 2 4 .
x x
C1 C2
ln8
∙
A ln 4
x
∙ ∙
-2 0 2
4. y x e x .
1) D y : x ; .
2) Якщо x 0 , то y 0 . Знайшли, що графік перетинає вісь 0 y у точці
O 0 ; 0 . Якщо y 0 , то x e x 0 , звідки e x 0 , тому x 0 . Знову
отримали ту саму точку O 0 ; 0 , в якій графік перетинає вісь 0 x .
З’ясовано , що тільки у початку координат графік перетинає обидві
координатні осі.
3) Функція не періодична, не є парною або непарною y x y x та
y x y x .
4) Функція неперервна в області визначення, тому точок розриву не має.
5) Обчислимо y' e x xe x e x 1 x .
З умови y' 0 знайдемо критичні точки.
Будемо мати: e x 1 x 0 e x 0 , тому 1 x 0 , звідки x 1 .
29
Знак y'
Функція зростає на інтервалі ;1 та спадає
+ -
на інтервалі 1; . Зрозуміло, що x1 -
1 точка максимуму функції.
1
y max y 1 1 e 1 0 ,4 .
e
1
Точка B 1; - екстремальна точка функції.
e
'
6) Знайдемо y'' e x xe x e x e x x e x e x x 2 .
Тоді y'' 0 : e x x 2 0 e x 0 , тому x 2 0 , звідки x 2 -
критична точка функції.
x 1
b lim y kx lim x e x lim lim x 0 .
x x x e x x e
Тому y 0 - пряма, яка співпадає з віссю 0 x , буде горизонтальною
асимптотою.
1
У випадку коли x : k lim e x lim , тому ніякої
x x ex
асимптоти не буде.
8) Будуємо графік.
30
y
1 ∙.
1/e ∙
1/e2 ∙
y=0 x
∙ ∙ ∙
1 2 3
x3
5. y .
x2 1
x3 x3
lim та lim .
x 1 0 x2 1 x 1 0 x2 1
Отже, прямі x 1 та x 1 є вертикальними асимптотами.
5) Знайдемо y'
3x2 x2 1 x3 2x
x4 3x2
x2 x2 3 .
x 2
1 2
x 2
1
2
x 2
1
2
31
Розв’яжемо рівняння y 0 : '
x2 x2 3 0, звідки x1 0 , x 2 ,3 3 -
x 2
1
2
Знак y'
+ - - - - +
3 1 0 1 3
3 3 3 3
Отже, екстремальні точки A1 3 ; , A2 3 ;
.
2 2
6) Обчислимо
x2 x2 3
y
'' 4 x 3
6x x 2 1 x 3 x 2x
2 4 2 2
1 2x
x2 1 2
x 1 2 4
2 x 2 x 3 x x 3 x 1
2 2 2
1 4x 3 2 2
x 2
1 4
2 x x 3 .
2x x 2 1 2x 2 3 x 2 1 2x 2 x 2 3 2
x 1 2
x 1 4 2 3
2 x x 3 2
Розв’яжемо рівняння y 0 : 0 , звідки 2 x x 3 0 , а саме
'' 2
x 1 2 3
32
Функція вгнута на інтервалах
Знак y''
1;0 1; , функція опукла
- + - +
на інтервалах ;1 0 ;1 .
-1 0 1
При переході через x 0 y' '
змінює знак.
0
y 0 0 .Точка O 0;0 є точкою перегину.
01
x 1
∙ A1
3 3
2
∙
∙
x
∙ ∙ ∙ ∙
3 -1 0 1 3
∙
yx
A2 ∙
3 3
-
∙ 2
x1
33
Завдання для самостійної роботи
1. y 2 x 4 x 2 1 ; 3. y x 2 2 ln x ; 1 x3
5. y .
ex x2
4. y ;
2. y x 2 x 3 ; x
Розділ 2
ФУНКЦІЇ ДВОХ ЗМІННИХ
z 0 f x 0 , y 0 або z 0 f M 0 , або z z M0
.
34
Величина x z f x x , y f x , y називається частинним
приростом функції z f x , y по змінній x .
Величина y z f x , y y f x , y називається частинним
приростом функції z f x , y по змінній y .
x z
Якщо існує границя lim , то вона називається частинною похідною
x 0 x
35
його межі, так як для всіх точок, які лежать поза колом, має місце нерівність
x 2 y 2 4 (рис.2.2).
y
y
y x 2
∙
∙ 2 0 2 x
1 x
∙ ∙ 0 ∙ ∙
1∙
2
в) z ln x 2 y .
Область визначення цієї функції визначається з нерівності x 2 y 0 .
Межа області – парабола y x 2 , яка ділить всю площину на дві частини.
Щоб виявити, яка з частин є областю визначення даної функції, тобто
задовольняє умову x 2 y 0 , достатньо перевірити цю умову для якої-
небудь однієї точки, яка не лежить на параболі. Наприклад, точка 0;1
належить області визначення, тому що 0 2 1 1 0 . Отже, область
визначення даної функції є множина точок, розташованих нижче параболи.
Межа (парабола y x 2 ) не належить до області визначення функції. (рис.
2.3).
y y x2
2∙
1∙
x
2 1 1 2
∙ ∙ ∙ ∙
1∙
Рис. 2.3
36
г) z arcsin2 x y .
Областю визначення цієї функції є сукупність пар x і y , які
задовольняють нерівностям 1 2 x y 1 . На площині Oxy ця область є
смуга, обмежена прямими 2 x y 1 0 і 2 x y 1 0 (рис.2.4)
y
2x y 1 0
2∙
1∙
2 1 1 2 x
∙ ∙ ∙ ∙
∙
2x y 1 0
∙ 1
Рис. 2.4
в) z 3 sin y x 4 .
z
x
3 sin y x 4
'
x 3 sin y 4 x 3 ;
z
y
x 4 3 sin y
'
y x 4 3 sin y ln 3 cos y .
37
г) z ln 3 x arctg y 2 1 .
z
x
arctg y 2 1 ln 3 x 'x arctg y 2 1
1
3x
1
3 arctg y 2 1 ;
x
z
ln 3 x arctg y 2 1 '
y ln 3 x
1
2y
2 y ln 3 x
.
y
1 y 1 2
2
2
1 y 1
2
cos y
д) z .
3x2 5
c
При диференціюванні по x функція має вигляд z . Тому
u
z
cos y
1
3 x 2 5 ' cos y 6 x .
2 x
x 2
3x 5
3x2 5
2
u
При диференціюванні по y функція набуває вигляду z , тому
c
z 1 sin y
sin y .
y 3 x 2 5 3x2 5
x3 2
є) z .
ln2 y
Аналогічно попередньому прикладу маємо:
' 1
z 1 3 1 3 3 x
x 2 x2 ;
x ln2 y x ln2 y 2 2 ln2 y
'
z 1 1 1
3
x 2 x 3 2 2 1
y ln2 y y ln 2 y 2 y
x3 2
.
2 y ln 2 2 y
2x y
ж) z .
sin xy
z z
При знаходженні частинних похідних і маємо функцію z у
x y
вигляді дробу, в чисельнику і знаменнику якого знаходяться змінні. Тому
застосуємо правило диференціювання частки двох функцій, а саме:
' '
z 2 x y x sin xy 2 x y sin xy x 2 sin xy 2 x y cos xy y
;
x sin 2 xy sin 2 xy
38
' '
z 2 x y y sin xy 2 x y sin xy y sin xy 2 x y cos xy x
.
y sin 2 xy sin 2 xy
з) z x sin y .
При диференціюванні по x задану функцію треба розглядати як
степеневу z u c . Тоді отримаємо
z
x
sin y x sin y 1 . При диференціюванні
і) z cos y 3 ctgx .
Аналогічно попередньому прикладу маємо: по x функція є
показниковою, а по y - степеневою. Знаходимо:
z 1
cos y 3 ctgx lncos y 3 ;
x sin 2 x
z
ctgx cos y 3 ctgx 1 sin y .
y
x
к) z tg 2 .
y
z
Обчислюючи , вважаємо y const і знаходимо частинну похідну від
x
x
' 2tg
z x 1 x y 1
складеної функції по x : 2tg .
x y 2 x y x 2 x y
cos cos
y y
z
Обчислюючи похідну , вважаємо x const , а функцію z - складеною
y
x x
' 2tg 2 x tg
z x 1 x y
1 y
по y : 2tg x .
y y 2 x yy 2 x y2 2 2 x
cos cos y cos
y y y
л) z x 2 xy y 2 .
z
1
x 2 x 2 xy y 2
x 2 xy y 2 '
x
2x y
2 2
;
2 x xy y
39
z
1
y 2 x 2 xy y 2
x 2 xy y 2
'
y
x 2y
2 2
.
2 x xy y
y
arcsin
м) z e x2 .
y y
y arcsin
' x2
arcsin x2 2 ye arcsin
z
x
e x2
1
2
y
2
e
2
y 2x 3
2
y x x 1
y
x3 1
y
1
2 x 4
x4
x
y y y
arcsin y arcsin arcsin
' x2 x2
2 ye x2 z arcsin
1 y e 1 e
; e x2 .
6
x x y 2 2 y
y
2 x2 y y2 x2 x4 y2
1 y 1
x2 x4
1
н) z ln .
xy
'
z 1 1 1 1 1
xy 2 ;
x 1
xy xy x y x x
'
z 1 1 1 1 1
xy .
y 1 xy x y 2 y
xy y
3. Довести, що функція u y 2 sin x 2 y 2 задовольняє рівняння
u u
y2 xy 2 xu .
x y
Знайдемо частинні похідні функції u x ; y :
u
x
y 2 cos x 2 y 2 2 x ; u
y
2 y sin x 2 y 2 y 2 cos x 2 y 2 2 y .
Підставимо саму функцію u та її частинні похідні в наведене рівняння:
y 2 y 2 cos x 2 y 2 2 x xy 2 y sin x 2 y 2 y 2 cos x 2 y 2 2 y
2 x y 2 sin x 2 y 2 .
Будемо мати:
2 xy 4 cos x 2 y 2 2 xy 2 sin x 2 y 2 2 xy 4 cos x 2 y 2 2 xy 2 sin x 2 y 2 ;
2 xy 2 sinx 2 y 2 2 xy 2 sinx 2 y 2 .
Отримано тотожність, це означає, що функція u задовольняє рівняння.
40
Завдання для самостійної роботи
41
Нехай z f x , y - функція двох змінних x і y , кожна з яких, в свою
чергу, є функцією незалежної змінної t : x x t , y y t . Тоді функція
f x t , y t є складеною функцією змінної t .
Похідну цієї функції знаходять за формулою
dz z dx z dy
. (2.4)
dt x dt y dt
Зокрема, якщо z f x , y , а y y x , то
dz z z dy
. (2.5)
dx x y dx
Нехай z f x , y - функція двох змінних x та y , які також залежать від
змінних u та v : x x u , v , y y u , v . Тоді функція z f x u , v , y u , v є
складеною функцією незалежних змінних u та v , а її частинні похідні по цим
змінним обчислюються за формулами:
z z x z y z z x z y
; . (2.6)
u x u y u v x v y v
42
z y 1 z 1 x y 1 1 x
2 ; 2 . Будемо мати: dz 2 dx 2 dy .
x x y y x y x y x y
г) z ln tg x y .
z 1 1 cos x y y y 2y
y ;
x tg x y cos x y
2 sin x y cos x y sin x y cos x y sin2 xy
2
z 1 1 2x
x .
y tg x y cos 2 x y sin2 x y
Тоді отримаємо:
2y 2x 2
dz dx dy ydx xdy .
sin2 x y sin2 xy sin2 xy
2. Обчислити наближено за допомогою повного диференціала:
1 ,02 3 1,97 3 .
3 y2 3 22
z'y , тоді z'y 1;2 2.
3 3 3 3
2 x y 2 1 2
Повний диференціал
dz 1;2 z'x 1;2 dx z'y 1;2 dy 0 ,5 0 ,02 2 0 ,03 0 ,05 .
Користуючись формулою (2.3), отримаємо: z 1,02 ;1,97 z 1;2 dz 1;2 , а
43
Тоді шукана похідна запишеться у вигляді:
dz
dt
6 x 2 y 2 e t 2 xy cos t .
z
v
2 xy y 2 u cos v x 2 2 xy cos u .
Замінюючи x і y виразами через u і v , остаточно дістанемо:
z
u
2u sin v v cos u v 2 cos 2 u sin v u 2 sin 2 v 2u sin v v cos u v sin u
v cos u sin v 2u sin v v cos u uv sin u sin v 2v cos u u sin v ,
z
v
2u sin v v cos u v 2 cos 2 u u cos v u 2 sin 2 v 2u sin v v cos u cos u
u v cos v cos u 2u sin v v cos u u sin v cos uu sin v 2v cos u .
z z u
7. Знайти і , якщо z x 2 ln y , x , y uv .
u v v
Як і в попередньому прикладі z z x , y - складена функція змінних u та
z z x 2 x 1 x u y y
v . Обчислимо: 2 x ln y , , , 2, v, u.
x y y u v v v u v
За формулами (2.6) маємо:
z 1 x2 u 1 u2 u u
2 x ln y v 2 lnuv 2 v 2 2 lnuv 2
u v y v v v uv v v
u
2 2 lnuv 1 ,
v
45
z u x2 u u u2 u u2
2 x ln y 2 u 2 lnuv 2 2 1 2 lnuv .
v v y v v v uv v 3
z z
Якщо задано функцію z f x , y і обчислені її частинні похідні і ,
x y
то вони також є функціями незалежних змінних x і y , а тому від кожної із них
можна обчислити похідні як по змінній x так і по змінній y .
Частинні похідні від частинних похідних першого порядку називаються
частинними похідними другого порядку. Вони позначаються:
z 2 z z 2 z
''
2 z xx ,
2
z'yy
'
,
x x x y y y
z 2 z z 2 z
z'xy
'
, z'yx
'
.
y x xy x y y x
Аналогічно означаються і позначаються частинні похідні вищих
порядків.
46
Частинні похідні, які відмінні одна від одної лише порядком
диференціювання, називаються мішаними похідними. Вони є рівними між
2z 2z
собою при умові їх неперервності, тобто .
xy yx
Похідна від неявної функції, яку задано рівнянням F x , y 0 може бути
обчислена за формулою:
dy F'
x' . (2.7)
dx Fy
Частинні похідні неявної функції z x , y, заданої рівнянням
F x , y , z 0 , можуть бути обчисленні за формулами:
'
z F x' z Fy
' , ' . (2.8)
x Fz y Fz
2z 2z
yx x
2
x 2 xy 6 y 2 2 x 2 y ,
y 2
2
y
x 2 xy 6 y 2 2 x 12 y .
x
б) z xy .
y
z 1 z x
y , x 2 ;
x y y y
2z 1 2z 1 1
y 0 , y 1 2 ,
x 2 x y xy y y y
47
2z x 1 2z x 2x
x 2 1 2 , x 2 1 3 .
yx x y y y 2 y y y
в) z ln x 2 y 2 .
z 2x z 2y
2 , 2 ;
x x y 2 y x y 2
2z
2 x2 y2 2x 2x
2x2 2 y2 4x2
2 y2 x2 ,
x 2
x 2
y
2 2
x 2
y
2 2
x 2
y
2 2
2z 2z 2x 4 xy
2y ,
xy yx x2 y2 x y 2 2 2 2
z 2x y 2 y 2 y 2 x 2 y 4 y
2 2 2
2 x y 2 2 2 2 2
.
y 2
x y x y
2
x y
2 2 2 2 2 2 2 2
2z 2z
2. Перевірити, що для функції z arcctg x 2 y .
xy yx
Знаходимо перші похідні:
z 1 z 2
, .
x 1 x 2 y 2 y 1 x 2 y 2
Обчислимо мішані похідні другого порядку:
2z 1 4 x 2 y
2 x 2 y 2 ,
x y 1 x 2 y 2 2
1 x 2 y 2 2
2z 2 4 x 2 y
2 x 2 y .
y x 1 x 2 y 2 2
1 x 2 y 2 2
2z 2z
Як бачимо, .
xy yx
x
y
3. Перевірити, що функція ue задовольняє рівняння
u u 2u
y 0.
x y xy
Знайдемо частинні похідні першого та другого порядку, які є в даному
рівнянні:
x x
x x
y x y
u 1 e y u y xe
e , e 2 2 ;
x y y y y y
48
x x
x x x x
e 2 y e y
y
2
u y y
xe ye y
e y x y
.
xy y2 y3 y3
Підставляємо знайдені похідні в наше рівняння:
x x x x x x
y y y y y y
e
xe
y
e x y 0 або y e xe
e x y 0 .
y y2 y 3
y2 y2
x x
y y
Отримаємо:
e x y e x y 0 , а саме 0 0.
2 2
y y
x
y
Ми отримали тотожність, тому функція u e задовольняє дане рівняння.
dy
4. Знайти похідну від функцій, заданих неявно:
dx
а) x 4 y x 3 y 2 y 5 5 0 .
F x , y x4 y x 3 y 2 y 5 5 .
dy 4x3 y 3x2 y2
За формулою (2.7) маємо: 4 .
dx x 2x 3 y 5 y4
б) x 2 ln y y 2 ln x a .
F x , y x 2 ln y y 2 ln x a .
y 2 2 x 2 ln y y 2 x2 x 2 2 y 2 ln x
F x' 2 x ln y , F 'y 2 y ln x .
x x y y
49
z z
5. Знайти та від неявно заданих функцій:
x y
а) 2 x 2 y 2 z 2 xyz 5 0 .
F x , y , z 2 x 2 y 2 z 2 xyz 5 .
F x , y , z z 3 4 xz y 2 4 .
dy
4. Знайти від функцій, заданих неявно:
dx
а) x e y y e x e xy 0 ; б) x sin y cos 2 y cos x .
z z
5. Знайти та , якщо x 3 y 3 z 3 2 x 3 y 2 z 4 0 .
x y
x x0 y y0 z z0
. (2.10)
Fx' M F 'y M Fz' M
0 0 0
51
Достатня умова існування екстремуму функції.
Нехай у точці M 0 x 0 ; y 0 можливого екстремуму і деякому її околі
функція z f x , y має неперервні частинні похідні другого порядку.
'' ''
Позначимо A f xx x 0 , y0 , B f xy x 0 , y0 , C f 'yy' x 0 , y0 і покладемо
AC B 2 . Тоді:
а) якщо 0 , то M 0 - точка екстремуму, причому при A 0 - точка
максимуму, при A 0 - мінімуму;
б) якщо 0 , то в точці M 0 екстремуму немає;
в) у випадку 0 , функція f x , y у стаціонарній точці M 0 може мати
екстремум або ні.
Fx' M 2 1 3 1 2 3 5 ,
0
F y' M 3 1 2 1 3 2 1 ,
0
Fz' M 1 .
0
Fx' M 3 4 1 3 1 3 4 1 ,
0
F 'y M 3 1 1 4 1 1 3 4 7 ,
0
Fz' M 2 1 3 1 12 1 2 1 1 2 12 14 .
0
6 x 2 y 0 ,
або
x 2 y 0 ,
2
6 x y 2 0 y x 0.
53
б) z x 12 2 y 2 1 .
Частинні похідні першого порядку: z'x 2 x 1 та z'y 4 y . Знайдемо
стаціонарні точки:
z'x 0 2 x 1 0 x 1
' , звідки
z y 0 4 y 0 y 0.
z'xx
'
2 x 1'x 2 , z'xy
'
2 x 1'y 0 , z'yy
'
4 y 'y 4 .
Тоді A 2 , B 0 , C 4 . Обчислимо AC B 2 2 4 0 8 0 .
Отже, в точці M 0 1;0 є екстремум. Так як A 2 0 , то в точці M 0 функція
має мінімум:
z min z M 0 1 12 2 0 2 1 1 .
Розділ 3
НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
54
Очевидно, що будь-яка з функцій F x C , де C - довільна стала, також є
первісною функції f x на цьому проміжку.
Сукупність усіх первісних функції f x на проміжку a ; b називають
невизначеним інтегралом функції f x на цьому проміжку і позначають
f x dx F x C ,
де f x - підінтегральна функція, f x dx - підінтегральний вираз,
C -
довільна стала.
Операцію знаходження невизначеного інтеграла від функції називають
інтегруванням цієї функції.
Властивості невизначеного інтеграла:
1. f x dx ' f x .
2. d f x dx f x dx .
3. dF x F x C .
4. Cf x dx C f x dx .
5. f x g x dx f x dx g x dx .
6. Якщо f x dx F x C і u x - довільна функція, що має
неперервну похідну, то f u du F u C .
При обчисленні невизначених інтегралів зручно користуватися
наступними правилами: якщо f x dx F x C , тоді
1
f kx dx k F kx C ,
f x b dx F x b C ,
1
f kx bdx k F kx b C ,
де k та b - сталі величини.
n x n1 x ax
1. x dx C , n 1 , 3. a dx C , a >0, a 1,
n1 ln a
1'. dx x C , 3'. e x dx e x C ,
55
dx 1 xa
dx
10. ln C , a 0,
6. ctgx C , x2 a2 2a x a
sin 2 x
dx
dx 11. ln x x2 a2 C ,
7. 2
tgx C , x2 a2
cos x a 0,
dx
8. arcsin x C , 12. tgxdx ln cos x C ,
2
1 x
13. ctgxdx ln sin x C ,
dx x
8'. arcsin C , a > 0 ,
a2 x2 a
dx x
14. sin x ln tg 2 C,
dx
9. arctgx C ,
2
1 x dx x
15. cos x ln tg 2 4 C .
dx 1 x
9'. a2 x2 arctg C , a 0 ,
a a
Обчислити інтеграли.
5
1. x 2 2 x x 33 x dx .
x
3
2
x 2 x x 3 3 x 5 dx x 2 dx 2 x x dx 33 x dx 5 dx x 2 dx 2 x 2 dx
x
x
1 5 4
3 2 3
dx x x x 1 4 93 4
3 x 3 dx 5
2 3 5 ln x C x 3 x5 x 5 ln x C .
x 3 5 4 3 5 4
2 3
3 4
dx 5 x dx 3 dx 4 dx 5x
2. 5 x 2 3tgx
cos 2 x ln 5
1 x2 cos x 1 x 2
4 arcsin x C .
56
3 2
3
2 3 9 x2
3. x
dx x 2 x dx x 6 x 10 9 x 5 dx
5 x
5 x 5 2
2
x
13 3
x 10 x 5 1 60 10 13 5
6 9 C x2 x 15 x 3 C .
13 3 2 13
10 5
3 x 2x x4 14
3x x x4 4 1
4. dx dx 2 dx dx x 3 2 x x dx
5 5
x x x5 x5
11
x x3
3 3 2
2 ln x C ln x C .
11 3 3 11 3
3 11 x 3 x
x
2
5. 3 sin 6 x e 3 dx .
5x 1
Тут, крім властивостей 4 та 5, застосуємо правила інтегрування.
Дістанемо:
x x
2 dx 1
3 sin 6 x 5 x 1 e 3
3
dx 3 sin 6 xdx 2 5 x 1 e dx 3 6 cos 6 x
x x
1 1 2
2 ln 5 x 1 3e 3 C cos 6 x ln 5 x 1 3e 3 C .
5 2 5
3 1 3 1 dx 3 1 1 arctg 5 x
6. dx
8 5x2
1 4x2
8 5x
2
1 2 x 2
5 8 8
1 3 5x 1
arcsin 2 x C arctg arcsin 2 x C .
2 2 10 2 2 2
x 2 dx
7. .
1 x2
8. ctg 2 xdx .
1
Використаємо формулу тригонометрії: 1 ctg 2 x .
2
sin x
2 1 dx
Тоді ctg xdx 1 dx dx ctgx x C .
2 2
sin x sin x
Обчислити інтеграли:
7 4 2 dx
1. dx ; 7. sin 2 x cos 2 x ;
x 2 2
x 2 3x 9
8 3
2. 3 2 x 2 x dx ; 8. e 3 x dx ;
4 2x 2x 2 4
4x 2 3 x 5 x
3. dx ; 5
x4 9. 2 11 dx ;
2
sin 2 3 x
4.
x x 2 3 x 15 dx ;
10.
3 5 1
x 23
100 10 x 2 2 x
2
dx .
5. dx ; 10 x 100
2
x
3 5 x
6. 2 cos dx ;
2 x 4
4 x
'
f x dx f t t dt ,
58
де функція x t має обернену функцію t 1 x і для функції
f t ' t відома первісна F t .
x t
Тоді f x dx '
dx t dt
f t ' t dt F t C F 1 x C .
2. Інтеграл g x dx записують у вигляді
'
g x dx f x x dx ,
в якому для функції f x відома первісна F x .
x u
Тоді g x dx f x ' x dx ' f u du F u C F x
x dx du
C.
В обох випадках досягається мета спростити вихідний інтеграл та
привести його до табличного інтегралу.
Обчислити інтеграли.
sin 3 x dx
1. .
3 2
x
Поклавши x t 3 , знайдемо dx 3t 2 dt . Ця підстановка призведе до того,
що під знаком синуса з’явиться змінна інтегрування, а не корінь з неї.
Отримаємо:
sin 3 x dx sin t 3t 2 dt
3 sin tdt 3 cos t C .
3 2 3 6
x t
Відповідь повинна бути виражена через початкову змінну x.
Підставляючи в результат інтегрування t 3 x , дістанемо:
sin 3 x dx
3 cos 3 t C .
3
x2
1 ex t2
e x dx 2tdt
dx 2tdt 2dt 1 t 1
2. 2tdt 2 ln C
1 e x dx
t2 1
2
t 1 t 2 t 2
1 2 t 1
t 1 ex
59
1 ex 1
ln C.
x
1 e 1
x t2
3.
dx
dx 2tdt
2tdt
2
1 t 1dt 2 1 1 dt 2t 2 ln 1 t C
1 x 1 t 1 t 1 t
t x
2 x 2 ln 1 x C.
2x 9 t 2
2dx 2tdt
dx tdt dt 2 t
4. x dx tdt 2 arctg C
2x 9 t2 9 t2 9 3 3
2
t 9 t
x 2
2
2 2x 9
arctg C.
3 3
1
1 2x2 t 1
xdx 1 dt 1 2 1 t2 1
5. 4 xdx dt t dt 1 2x 2 C .
1 2x2 4 t 4 4 1 2
1
xdx tdt 2
4
2x4 t
4 1 1 1 4
6. x 3 e 2 x dx 8 x 3 dx dt e t dt e t C e 2 x C .
8 8 8
3 1
x dx dt
8
2 ln x 3 t
7.
2 ln x 33 dx 2dx
dt
1 3
t dt
1 t4 1
C 2 ln x 34 C .
x x 2 2 4 8
dx 1
dt
x 2
1 2 sin 5 x t 1 5
cos 5 xdx 1 dt 1 6 1 t 6
8. 10 cos 5 xdx dt t dt C
6 1 2 sin 5 x 10 t 10 10 5
1 6
cos 5 xdx dt
10
3
6 1 2 sin 5 x C .
25
60
arctg 2 x t
arctg 2 x 2dx 1 1 t2 1
9. dx dt tdt C arctg 2 2 x C .
1 4x 2 1 4x2 2 2 2 4
dx 1
dt
1 4x2 2
x5 t
4 4
x dx x dx 1 dt 1
10. 5 x 4 dx dt ln t t 2 2 C
x 10 2 2
x5 2 4
x dx dt
1
5 t 2
2 5
5
1
ln x 5 x 10 2 C .
5
2x t
2 x dx 2 x dx 1 dt 1 1 3 t
11. 9 4x 2 x ln 2dx dt ln C
9 2 x 2
2 x dx
1
dt
ln 2 9 t 2 ln 2 6 3 t
ln 2
1 3 2x
ln C.
6 ln 2 3 2x
cos 2 x t
sin 2 xdx 2 sin x cos xdx dt
12. 2 cos x sin xdx dt
3 cos 4 x
3 cos 2 x
2
sin 2 xdx dt 3t 2
t cos 2 x
arcsin C arcsin C.
3 3
Обчислити інтеграли:
1.
xdx
;
4. 5 x 3 2 5 x dx ; 4
1 2x2
5 sin 3 x cos 3 xdx ; x 4 dx
2. 5. ;
16 4 x 10
e x dx arctg 3 2 xdx
3. ; 6. ;
x
1 4x2
61
7. e 2 cos x sin xdx ; 11.
4 sin 5 xdx
;
2
9 3 cos 5 x
3 x dx xdx
8. ; 12. .
x 1 2x
49
dx
9. ;
2 2
1 x arccos x
2
10. x sin 2 x 3 dx ;
Обчислити інтеграли.
1. x cos xdx .
Покладемо u x , dv cos xdx . Тоді du dx , v cos xdx sin x .
62
Використовуючи формулу інтегрування частинами, отримаємо:
u 2 x 3 , du 2dx
x 4x 2 4 x dx
2. 2 x 3 4 dx
dv 4 x dx , v
4x 2 x 3
ln 4 ln 4
ln 4
1 2 4x
2 x 3 4 4 dx 2 x 3 4 C 1 2 x 3 4 x
x 2 x 1 x
ln 4 ln 4 ln 4 ln 4 ln 4 ln 4
2
4x C.
2
ln 4
u x 2 , du 2 xdx
2 1 3x 2
3. x 2 e 3 x dx 1 3x x e xe 3 x dx .
3x 3 3
dv e dx , v e
3
u x , du dx
1 2 3x 2 3x 1 2 3x 2 1 3x 1 3x
x e xe dx 3 x 1 3 x x e x e e dx
3 3 dv e dx , v e 3 3 3 3
3
1 2 2 3x 1 2 2
x 2 e 3 x xe 3 x e C e3x x2 x C.
3 9 27 3 9 27
dx
u lg x , du 1 dx 1
4. lg xdx x ln 10 x lg x x x lg x x C.
ln 10 x ln 10
dv dx , v x
dx
u arctgx , du
1 x2 x2 1 x 2 dx x2
5. x arctgxdx arctgx arctgx
x2 2 2 1 x2 2
dv xdx , v
2
63
1 1 x2 1
dx
x2 1
arctgx 1
1
dx
x2 1 1
arctgx x arctgx C .
2 1 x2 2 2 1 x2 2 2 2
u e 2 x , du 2e 2 x dx
2x 1 2 2x
6. e 2 x cos 3 xdx e sin 3 x e sin 3 xdx .
1
dv cos 3 xdx , v sin 3 x 3 3
3
2x
Нехай e sin 3 xdx I .
u e 2 x , du 2e 2 x dx
1 2x 2 1 2x
I 1 e sin 3 x e cos 3 x
dv sin 3 xdx , v cos 3 x 3 3 3
3
2 1 2 4
e 2 x cos 3 xdx e 2 x sin 3 x e 2 x cos 3 x e 2 x cos 3 xdx .
3 3 9 9
4 1 2 9 2x 1 2
I+ I e 2 x sin 3 x cos 3 x , Ie sin 3 x cos 3 x C .
9 3 9 13 3 9
xdx
2
u x 2 4 , du 2 x 2 dx
7. x 4 dx 2
x 4 x x 4 x x2 4
2
dv dx , v x x 4
x 2
4 4
dx x x 4 2 x 2
4 dx
4
dx
x x 2 4 x 2 4 dx
2 2 2
x 4 x 4 x 4
dx
4 x x2 4 x 2 4 dx 4 ln x x 2 4 .
2
x 4
Позначивши x 2 4 dx I , маємо рівняння:
64
I x x 2 4 I 4 ln x x 2 4 , звідки 2 I x x 2 4 4 ln x x 2 4 ,
1
x x 2 4 2 ln x x 2 4 C .
I
2
cos ln xdx
u sin ln x , du x cos ln xdx
8. sin ln xdx x x sin ln x x sin ln x
x
dv dx , v x
cos ln xdx . Ще раз інтегруємо частинами:
sin ln xdx
u cos ln x , du
x sin ln x cos ln xdx x x sin ln x x cos ln x
dv dx , v x
x sin ln xdx
x x sin ln x x cos ln x sin ln xdx .
I x sin ln x x cos ln x I .
1
Маємо: 2 I x sin ln x cos ln x , звідки I x sin ln x cos ln x C .
2
Обчислити інтеграли:
x ln x
1. 2 x e dx ; 4. dx ;
x3
x
2. x sin 4 dx ;
5. lg x 2 1 dx ;
3. arctg3 xdx ;
xdx dx
6. . Вказівка: прийняти u x , dv .
cos 2 6 x cos 2 6 x
65
3.4. Інтегрування раціональних функцій
66
знаменниками, а їх чисельниками є тотожні многочлени. Порівнюючи
далі коефіцієнти при однакових степенях x лівої та правої частин
тотожності, дістанемо систему лінійних алгебраїчних рівнянь, з якої
визначаються шукані невідомі A1 , A2 ,..., An , M 1 , M 2 ,..., M m , N 1 , N 2 ,…,
Nm.
Існує ще один спосіб знаходження невизначених коефіцієнтів. У
рівності тотожніх многочленів чисельників лівого та правого дробу
розкладання (3.2) слід надавати змінній x довільні числові значення
стільки разів, скільки коефіцієнтів потрібно визначити. При цьому
обчислення значно спрощуються, якщо замість змінної x брати
значення коренів лінійних множників x a ;
Px
3) тепер залишається обчислити Q x dx як суму інтегралів від
dt p 2 p2
де m 2, Im , в якому t x ,a q ,
t 2
a
2 m 2 4
визначається m 1 - кратним застосуванням рекурентної формули
1 1 1 2m 3
Im I m 1 .
2a 2 m 1 t 2 a 2 m 1 a 2 2m 2
Обчислити інтеграли.
xdx
1. x 12 x 1 .
x
Дріб є правильним. Розкладемо його на суму
x 12 x 1
1
найпростіших дробів. Коренями знаменника є дійсні числа 1 та ,
2
серед яких немає кратних. Тому чисельниками кожного дробу будуть числа
67
x A B
A , B . Отримаємо: . Помноживши обидві частини
x 12 x 1 x 1 2 x 1
рівності на спільний знаменник, здобудемо:
x A2 x 1 B x 1 , або x 2 Ax A Bx B .
Порівнюючи коефіцієнти при однакових степенях x в правій і лівій
частинах, отримаємо систему рівнянь:
При x 1 : 1 2 A B ,
з якої знайдемо A 1 , B 1 .
0 0 A B ,
при x :
Отже, розкладання раціонального дробу на найпростіші має вигляд:
x 1 1
.
x 12 x 1 x 1 2 x 1
Невідомі A і B можна визначити інакше. Після того, як позбулися
знаменника, змінній x можна надати стільки часткових значень, скільки
коефіцієнтів треба визначити (в даному випадку – два значення). Особливо
зручно надавати x ті значення, які є дійсними коренями знаменника.
Застосуємо цей прийом до нашого дробу. Після звільнення від знаменника
отримали вираз x A2 x 1 B x 1 .
При x 1 : 1 A2 1 1 B 1 1 , звідки 1 A , A 1 .
1 1 1 1 1 1
При x : A 2 1 B 1 , звідки B , B 1 .
2 2 2 2 2 2
В результаті отримали ті самі значення A і B , що й при першому
способі визначення коефіцієнтів.
Таким чином,
xdx dx dx 1 x1
x 12 x 1 x 1 2 x 1 ln x 1 2 ln 2 x 1 C ln 2x 1
C.
68
Для визначення коефіцієнтів A, B , C застосуємо часткові значення
x : 0 ;1;5 .
1
При x 0 : 1 5 A , A ,
5
1
при x 1 : 1 6C , C ,
6
11
при x 5 : 11 30 B , B .
30
1 11 1
2x 1 5 30 1 1 11 1 1 1
Отже, 6 .
x x 5 x 1 x x5 x 1 5 x 30 x 5 6 x 1
Шуканий інтеграл:
2x 1 1 dx 11 dx 1 dx 1 11 1
x 3 4 x 2 5 x dx 5 ln x ln x 5 ln x 1
x 30 x 5 6 x 1 5 30 6
6 11 5 x 6 x 1 5
C ln x ln x 5 ln x 1 C ln 30 C.
30 30 30 x 511
x5 2x4 3
3. dx .
x2 1
Підінтегральний дріб є неправильним, тому необхідно виділити цілу
частину, поділивши чисельник на знаменник:
2x 4 x 3 0 x 2
- 2x 4 2x2
_______________
x3 2x2 0x
- x3 x
______________
2x 2 x 3
- 2x 2 2
_____________
x 5
69
Отже,
x5 2x4 3 3 2 x5 x4 x3
I dx x 2 x x 2 dx 2 2x
x2 1 x2 1 4 3
x5
dx .
x2 1
x5
Дріб вже є правильним, розкладемо його на суму найпростіших:
2
x 1
x5 x5 A B
, x 5 A x 1 B x 1 .
2
x 1 x 1 x 1 x 1 x 1
При x 1 : 6 2 A, A 3 ,
при x 1 : 4 2 B , B 2 .
3
x5 3 2 x 1
dx dx 3 ln x 1 2 ln x 1 C ln C.
2 2
x 1 x 1 x 1 x 1
Шуканий інтеграл дорівнюватиме:
3
1 2 1 x 1
I x 4 x 3 x 2 2 x ln C.
4 3 2 x 1 2
x5
Зауважимо, що інтеграл x 2 1dx може бути обчислений іншими
70
Для отримання коефіцієнтів A і B використаємо корінь x 1
знаменника. При x 1 : 3 1 A, A 2 . Зважаючи на те, що інших
коренів не існує, для визначення B порівняємо коефіцієнти при x в обох
частинах рівності. В лівій частині він дорівнює 3 , а в правій B . Отже, B 3.
3x 1 2 3 2 dx
I2 dx dx dx 2 x 1 dx 3
x2 2x 1 x 12 x1 x1
2
x 11 3 ln x 1 C
2
3 ln x 1 C 2 .
2
1 x 1
x 3 dx x2 2
Шуканий інтеграл дорівнюватиме: 2 x 3 ln x 1 C .
x 2x 1 2 x1
2x 1
5. x 3 xdx .
2x 1
Дріб є правильним. Розкладемо знаменник дробу на множники:
x3 x
x 3 x x x 2 1 . Бачимо, що знаменник має один дійсний корінь x1 0 та
пару спряжених коренів x 2 ,3 i . Тому розкладання дробу на суму
найпростіших має вигляд:
2x 1 A Bx C
, звідки
x x2 1 x x2 1
2 x 1 A x 2 1 Bx C x Ax 2 A Bx 2 Cx A B x 2 Cx A .
При x 0 : 1 A ,
при x 2 : 0 A B , B A 1 ,
при x1: 2C.
2x 1 x2 1
Отже, dx .
x 3 x dx x dx
x2 1
dx
Перший інтеграл є табличним ln x C 1 . Для інтегрування
x
xdx 2dx
другого доданку розіб’ємо дріб на суму двох дробів: .
x2 1 x2 1
Перший з них інтегруємо, використовуючи заміну змінної:
x2 1 t
xdx
x 2 1 2 xdx dt
1 dt 1
2 t 2
1
ln t C 2 ln x 2 1 C 2 .
2
1
xdx dt
2
2dx
Другий інтеграл дорівнюватиме: x 2 1 2arctgx C 3 .
x 3 x dx ln x 2 lnx
2x 1 1 2
Таким чином, 1 2arctgx C .
71
dx
6. x 2 6 x 25 .
Знаменник дробу не має дійсних коренів, тому не розкладається на
лінійні множники. Вчинемо інакше, а саме виділимо в ньому повний квадрат.
dx dx dx 1 x3
arctg C.
x 2 6 x 25
x 2 6 x 9 9 25 x 32 16 4 4
3x 1
7. dx .
2
x 4x 8
Так само, як в попередньому прикладі, знаменник не розкладається на
множники. Перетворимо дріб під інтегралом: виділимо в чисельнику від
3 x 1 похідну знаменника, яка дорівнює 2 x 4 .
3
3x 1 2 x 4 1 6 3 2 x 4 5 .
2 2
3
2 x 4 5 3 2x 4 dx
Отримаємо: 2 dx dx 5 I1 I 2 .
x2 4x 8 2 x2 4x 8 x2 4x 8
До першого інтегралу застосуємо метод заміни змінної, до другого –
виділення повного квадрату. Будемо мати:
x 2 4 x 8 t 3 dt 3
I1
3
2x 4
2 x2 4x 8
dx
2 x 4dx dt 2 t 2
3
ln t C1 ln x 2 4 x 8 C 1
2
(вираз не містить модуля, бо x 2 4 x 8 > 0 ).
dx dx dx 1 x2
I 2 5 5 5 5 arctg C2 .
x2 4x 8
x2 4x 4 4 8 x 22 4 2 2
Тоді 2
3x 1
x 4x 8
3
2
5
dx ln x 2 4 x 8 arctg
2
x2
2
C.
x3 x2 4x 1
8. dx .
x4 2x2 1
Знаменник дробу x 4 2 x 2 1 x 2 1 2 має кратні комплексні корені,
тому
x3 x2 4x 1 x3 x2 4x 1 Ax B Cx D
.
x4 2x2 1 x 1
x 1
2 2 2 2
x2 1
x 3 x 2 4 x 1 Ax B Cx D x 2 1 Ax B Cx 3 Cx Dx 2 D
Cx 3 Dx 2 A C x B D .
Порівняємо коефіцієнти при однакових степенях x :
при x3: 1 C ,
при x2 : 1 D,
при x 1 : 4 A C , A 4 C 5 ,
при x 0 : 1 B D, B 1 D 0 .
72
Будемо мати:
x x2 4x 1
3
5 xdx x 1
dx dx I 1 I 2 .
x4 2x2 1 2
x 1
2
x 2
1
x2 1 t
xdx 5 dt 5 t 1 5
I 1 5 2 xdx dt C1 C1
x2 1
2
1
xdx dt
2 t2 2 1 2t
2
5
C1 .
2 x2 1
x 1dx x2 1 t
xdx dx 1 dt 1
I2 1 2 t arctgx 2 ln t
x2 1 x2 1 x2 1 xdx dt
2
arctgx C 2
1
2
ln x 2 1 arctgx C 2 .
x3 x2 4x 1
Отже, x4 2x2 1
dx
5 1
2 x2 1 2
ln x 2 1 arctgx C .
Обчислити інтеграли:
x2 2x 3 3x3 x2 5x 1
1. dx ; 6. dx ;
x 3 9 x 2 20 x x3 x
x 3 dx x3 2x
2. ; 7. dx ;
x2 4
2
x 2
4
2
2x 7 x 8 2x 1
3. dx ; 8. x 2 4 x 5dx .
4 2
x 10 x 9
dx
4. x4 x2 ;
3 x 2dx
5. x3 8x ;
73
3.5. Інтегрування функцій, раціонально залежних
від тригонометричних
74
в) якщо m та n - цілі додатні парні числа: використовуються
формули пониження степеня
1 cos 2 x 1 cos 2 x
cos 2 x , sin 2 x ;
2 2
г) якщо m та n - цілі парні числа, але хоч одне з них від’ємне:
tgx t ;
д) якщо m та n - цілі непарні числа і від’ємні: tgx t .
3) Інтеграли виду sin x cos xdx , sinx sin xdx , cos x cos xdx
обчислюються за допомогою тригонометричних формул:
1
sin x sin x ,
sin x cos x
2
1
sin x sin x cos x cos x ,
2
1
cos x cos x cos x cos x .
2
Обчислити інтеграли.
dx
1. 5 3 cos x .
x 2dt
Застосуємо до інтеграла універсальну підстановку tg t , dx ,
2 2
1 t
1 t2
cos x .
1 t2
2dt
Тоді
dx 1 t2 2dt 2dt
5 3 cos x
2
2
2
2
5
31 t
1 t 2
5
3 3 t
1 t
2
1 t2 5
1 t 3 3 t
x
tg
2dt dt 1 t 1
arctg C arctg 2 C .
2t 2 8 t2 4 2 2 2 2
x 2t
tg t , sin x
dx 2 1 t2
2.
5 4 sin x 3 cos x 2dt 1 t2
dx , cos x
1 t2 1 t2
75
2dt 2dt 2dt
1 t2 5
4 2t
3
1 t 2
5 1 t 2 8t 3 1 t 2 2t 2 8t 8
1 t2 1 t 2
dt dt 1 1
C C.
2 2 x
t 4t 4 t 2 t2
tg 2
2
x
t
tg
2
3.
dx
dx
2dt
2dt
1 t 2 dt
2
sin 3 x 1 t2 3
4t 3
2t 1 t2 2t
1 t2
sin x
1 t2
1 1 2t 2 t 4 dt 1 1 2
t dt
1 t2 t2
2 ln t C
4 t3 4 t3 t 4 2 2
1 1 1 1 1 1 1 x 1 x
ln t t 2 C ln tg tg 2 C
8 t2 2 8 8 x 2 2 8 2
tg 2
2
1 x 1 x 1 x
ctg 2 ln tg tg 2 C .
8 2 2 2 8 2
cos 3 xdx
4. .
4 sin x
cos 3 xdx
1 sin 2 x cos xdx
, тобто ми звели його до випадку
4 sin x 4 sin x
Rsin x cos xdx , до якого можна застосувати заміну sin x t , cos xdx dt .
Отримаємо:
1 sin 2 x cos xdx 1 t 2 dt dt t 2dt t 14 t 7 4 dt t 3 4
4 sin x 4t 4t 4t 3
4
11
t 4 4 4 3 4 4 11 44 4 4
C t t C sin 3 x sin11 x C .
11 3 11 3 11
4
76
sin 3 xdx
5. .
1 cos x
Підінтегральна функція непарна відносно sin x . Аналогічно
попередньому прикладу sin 3 x sin 2 x sin x 1 cos 2 x sin x .
Отже,
sin 3 xdx
1 cos 2 x sin xdx
1 cos x 1 cos x sin xdx
1 cos x 1 cos x 1 cos x
1 cos x t t2 1 cos x 2
1 cos x sin xdx tdt C C.
sin xdx dt 2 2
Зауваження: отриманий інтеграл 1 cos x sin xdx може бути
обчислений іншим методом за допомогою формул тригонометрії, а саме:
1 1
sin x cos x sin x dx sin xdx 2 sin 2 xdx cos x 4 cos 2 x C .
dx
6. 5 sin 2 x 2 cos 2 x .
dx dt dt
5 sin 2 x 2 cos 2 x 5 5t t 2 2
2
t2 2
2
1 t 5
1 t 2
1 t 2
dt 1 dt 1 4 t 1 2t
arctg C arctg C
4t 2 t 4 t 2 7 4 7 7 2 7 7
4 4
1 2tgx
arctg C .
2 7 7
cos 2 xdx
7. .
sin 4 x
dx
В цьому випадку зручнішою буде підстановка ctgx t , dt .
sin 2 x
Перетворивши підінтегральний вираз та використавши наведену
підстановку, отримаємо:
cos 2 x dx dx t3 1
ctg 2 x t 2 dt C ctg 3 x C .
sin 2 x sin 2 x sin 2 x 3 3
77
tgxdx
8. 1 tgx .
Підінтегральна функція є раціональною функцією відносно tgx .
dt
Зробимо заміну tgx t , dx .
2
1 t
tgxdx t dt
1 tgx . Останній інтеграл є інтегралом від правильного
1 t 2 1 t
раціонального дробу. Для інтегрування розкладемо дріб на суму
найпростіших:
t
1 t 1 t
2
At B
1 t 2
C
1 t
,
t At B 1 t C 1 t 2 .
Порівнюючи коефіцієнти при однакових степенях t в обох частинах
1 1
рівності, отримаємо: A B , C . Отже,
2 2
tdt 1 t 1 1 dt 1 tdt 1 dt 1 dt
dt
1 t 2 1 t 2 1 t 2 2 1 t 2 1 t2 2 1 t2 2 1 t
1
1
2
1
2
1
4
1
ln 1 t 2 arctgt ln 1 t C ln 1 tg 2 x arctgtgx
4 2
1 1
4
1
2
1
ln 1 tgx C ln 1 tg 2 x x ln 1 tgx C .
2 2
dx
9. sin 3 x cos 2 x .
1
Після розкладання дробу на суму найпростіших одержимо:
1 t t
2 2 2
3 1
1 3
1 4 4 4 1
4 .
2
1 t 2 t 2 1 t
2 1 t
1 t 2 1 t t 2
78
Коефіцієнти розкладання A , B , C , D , E обчислюються звичними
1 3
методами і дорівнюють: AC , BD , E 1 . Тоді інтеграл
4 4
дорівнюватиме:
dt 1 dt 3 1 1 1 dt dt
dt
1 t 2 2 t 2 4 1 t 2 4 1 t 1 t 4 1 t 2 t2
1 1 t 1 3 2dt 1 1 t 1 t 1 1 1
C
4 1 4 1 t2 4 1 1 4 1 t
3 1 1 t 1 1 1 1 1 1 3 1 t 1
ln C ln C
2 2 1 t 4 1 t t 4 1 t 1 t 2 1 t t
1 2 3 1 t 1 1 1 3 1 cos x 1
ln C ln C
4 1 t2 2 1 t t 2 1 cos 2 x 2 1 cos x cos x
1 3 x 1
ln tg C .
2
2 sin x 2 2 cos x
cos 5 xdx
10. (тут n 5 - ціле додатне непарне).
sin4 x
cos 4 x cos xdx
1 t 2 dt
2
1 2t 2 t 4 1
dt
2
1 dt
t3
sin 4 x t4 t4 t4 t2 3
t 1 1 2 1 2
2 t C t C sin x C .
1 3t 3 t 3 sin 3 x sin x
x
12. sin 2 dx .
3
79
Підінтегральна функція містить тільки парний степінь синуса, який
2x
1 cos
x 3 . Отже,
допускає пониження степеня за формулою: sin 2
3 2
2 x 1 2x 1 1 2x 1
sin dx
1 cos dx dx cos dx x
3 2 3 2 2 3 2
1 3 2x 1 3 2x
sin C x sin C.
2 2 3 2 4 3
dx
13. ( m 0 , n 6 - ціле парне від’ємне число).
cos 6 x
2
dx 1 1 dxdx
6 4 2 2 .
cos x cos x cos x cos x cos 2 x
dx 1
Застосуємо заміну tgx t , dt , 1 tg 2 x 1 t 2 . Тоді
2 2
cos x cos x
t3 t5
cos 6 x
dx
2
1 t 2 dt 1 2t 2 t 4 dt t 2 3
5
C
2 1
tgx tg 3 x tg 5 x C .
3 5
dx
14. .
2 6
sin x cos x
Показники sin x і cos x обидва парні від’ємні. Зручною буде заміна
dt t2 1
tgx t , dx , sin 2 x , cos 2 x . Після підстановки
2 2 2
1 t 1t 1 t
інтеграл набуває вигляду:
dx
dt
1 t 2 dt
3
sin 2 x cos 2 x t2
3
t2
1 t 2
2
1
1 t 1 t
2
1 3t 2 3t 4 t 6
1 2 4 1 t3 t5
dt 3 3t t dt 3t 3 C
t2 t2 t 3 5
1 1 1
3tgx tg 3 x tg 5 x C ctgx 3tgx tg 3 x tg 5 x C .
tgx 5 5
sin 3 xdx
15. .
cos 7 x
Показники sin x і cos x обидва непарні. Можна знову застосувати
заміну tgx t .
80
t t3
tgx t , sin x
3
sin xdx
1 t2
1 t 2 3 dt
7 dt 1 1 2
cos x dx , cos x 1 t
2
1 t 1 t 2
1 t 2 7
Обчислити інтеграли:
dx sin 3 x
1. 2 sin x cos x ; 7. dx ;
cos x
dx
2. 5
; cos 3 x
cos x 8. dx ;
2
sin x
cos 3 x 1 dx
3. dx ; 9. ;
sin 2 x 2
cos x 1
x
cos 2 10. cos 6 2 xdx ;
4. 2 dx ;
x dx
sin 4 11. ;
2 sin x cos 4 x
dx cos 3 xdx
5. ; 12. ;
sin 2 x 3 sin x cos x cos 2 x
sin 9 x
4 13. ctg 3 3 xdx ;
6. tg xdx ;
81
dx x x
14. ; 16. sin cos dx .
cos 4 x sin 2 x 2 3
m1 m2 mp
ax b n1 ax b n2 ax b n p
2) Інтеграли виду R x , , ,..., dx ,
cx d cx d cx d
a b
де a , b , c , d - дійсні числа, причому (бо у противному випадку
c d
ax b
відношення є сталим і підінтегральна функція в цьому разі є
cx d
раціональною функцією від x ) за допомогою підстановки
ax b
t k зводяться до інтегралів від раціональної функції змінної t .
cx d
dx
3) а) Інтеграли виду вилученням повного квадрату під
2
ax bx c
радикалом зводяться до табличних інтегралів:
dt dt
, ;
2 2 2 2
t k k t
dx
б) інтеграли виду за допомогою підстановки
2
x ax bx c
1
x зводяться до інтегралів попереднього виду.
t
82
4) Для перелічених нижче видів іраціональностей використовуються
тригонометричні підстановки, що дозволяють прийти до інтегралів
від тригонометричних функцій sin x і cos x .
Розглянемо випадки:
а) для інтегралів виду a 2 x 2 dx застосовується
R x ,
підстановка x a sin t або x a cos t ;
б) для інтегралів виду a 2 x 2 dx застосовується підстановка
R x ,
x atgt або x actgt ;
a
в) для інтегралів виду R x , x 2 a 2 dx підстановка x або
cos t
a
x дає змогу позбутися іраціональності.
sin t
Обчислити інтеграли.
14 x
1. x dx .
x
t2 t t 1 tdt dt
4 dt 4 1 dt 4 dt 4 4 4t
2 2 2 2
t 1 t 1 t 1 t 1
2 ln t 2 1 4arctgt C .
83
x t6 ,t 6 x
dx dx 6 t 5 dt 6 t 5 dt dt dt
2. 6 6 .
x x x 2
3 x t3
t6 t 3 t4
t t3 t4 t 4 1 t
3
x2 t4
Для інтегрування отриманого раціонального дробу запишемо його у
вигляді суми найпростіших дробів:
A B C D 1 E
.
4
t 1 t t 4 t 3 t 2 t t 1
Невизначені коефіцієнти A , B , C , D , E знайдемо порівнянням
коефіцієнтів при однакових степенях x в лівій та правій частинах рівності:
1 At 1 B t 1t C t 1t 2 D t 1t 3 Et 4 .Отримаємо:
A C E 1 , B D 1 .
Шуканий інтеграл матиме вигляд:
dx 1 1 1 1 1 t 3 t 2 t 1
6 dt 6
4 3 2 t t 1 3 2 1
x
3 2 t t t
x x
2 3 6 t 1 2 3 6
ln t ln t 1 C 6 ln C
3 2 t t x 3x 6x
t t
6 x 1
6 ln C .
6x
x t 12 , t 12 x
3.
4 3
x x 1 dx dx 12t 11 dt
3 6
x2 x5 3 6
4
x t 3 , 3 x t 4 , x 2 t 8 , x 5 t 10
t 3 t 4 112t 11dt 12 t 3 t 4 1t 3dt 12 t 7 t 6 t 3 dt
t 8 t 10 1 t2 t2 1
5 4 3 2 1 t6 t5 t4 t3
12 t t t t 1 dt 12 t
2
t 1 6 5 4 3
1 t 1 12 12 5 1 12 x 1
ln C 2 x x 33 x 12 x ln C.
2 t 1 5 2 12 x 1
2x 3 t 3 , t 3 2x 3
2dx 3t 2 dt
4.
xdx
dx 3 t 2 dt
3 t 3 3 t 2 dt 3 4
t 3t dt
3 2x 3 4 t 4
2
t3 3
x
2
84
3 t 5 3t 2 3 3 9
C 2 x 3 5 3 2 x 3 2 C .
4 5 2 20 8
x23 x 2 t2 t3 t 2 3t
5. dx 2tdt 2 dt
x24 dx 2tdt t 4 t 4
28 t2
2 t 7 dt 2 7 t 28 ln t 4 C x 2 14 x 2
t 4 2
56 ln x 2 4 C .
x 1 t6
1 x 1 dx 6 t 5 dt 1 t3 t8 t5
6. 1 3 x 1 dx 6 t 5 dt 6 dt
x 1 t 3 1 t2 t2 1
3 x 1 t2
t 1 t7 t5 t4 t3 t2
6 t 6 t 4 t 3 t 2 t 1 dt 6 t
t2 1 7 5 4 3 2
6
2
tdt
6
2
dt 6 6 3
t 7 t 5 t 4 2t 3 3t 2 6 t 3 ln t 2 1
7 5 2
t 1 t 1
6 6 3
6arctgt C 6 x 17 6 x 15 3 x 12 2 x 1 33 x 1
7 5 2
66 x 1 3 ln 3 x 1 1 6arctg 6 x 1 C .
1 x
7. dx .
1 x
1 x
Введемо підстановку t 2 . Тоді 1 x t 2 1 x , 1 x t2 t2x,
1 x
1 t2
2
1 t t x x, 2
2
x t 1 1 t , звідки 2
x
t2 1
. Знайдемо dx :
dx
2t t 2 1 2t 1 t 2 dt 2t 3
2t 2t 2t 3
dt
4tdt
.
t 1
2 2
t 2
1 2
t 2
1 2
1 x tdt t 2 dt
Після підстановки отримаємо: dx 4 t 4 .
1 x 2
t 1 2 2
t 1 2
Інтеграл може бути обчислений розкладанням дробу на суму найпростіших
дробів. Розглянемо інший спосіб. Проінтегруємо частинами:
u t , du dt
2
t dt
4
t 2 1 2
dv tdt
,v
1 2
t 1
1
1
t 2
1
2 2 2
2 t 1
85
1 t 1 dt t
4 2 2arctgt C .
2 2 2 2 2
t 1 t 1 t 1
Повернувшись до початкової змінної, маємо:
1 x 1 x
1 x 1 x 1 x 1 x 1 x
1 x dx 2 1 x 2arctg 1 x C 2 2 2arctg 1 x C
1
1 x 1 x
1 x 1 x 1 x
1 x 2arctg C 1 x 1 x 2arctg C
1 x 1 x 1 x
1 x
1 x 2 2arctg C.
1 x
dx
8. .
2
x 4x 5
Виділимо під коренем повний квадрат, звівши тим самим інтеграл до
табличного:
dx dx dx
2
x 4x 5 x 2
4x 4 4 5 x 2 2
1
ln x 2 x 2 2 1 C .
dx
9. .
2
5 7x 3x
Перетворимо підкореневий вираз:
5 7 5 49 49 7
5 7 x 3 x 2 3 x x 2 3 x x2
3 3 3 36 36 3
2
109 2 7 49 109 7
3 x x 3 x .
36 3 36 36 6
Тоді інтеграл має вигляд:
7
x
dx 1 dx 1 6 C
arcsin
5 7 x 3x 2 3 109 7
2 3 109
x 36
36 6
1 6x 7
arcsin C .
3 109
dx
10. .
2
x 5x 2x 1
1 dt
Використаємо підстановку x , dx .
t t2
86
dx dt dt
.
2 2 2 1 5 5 2
x 5x 2x 1 t 1 t 1
t t2 t t2 t
Внесемо в знаменнику t під корінь і отримаємо:
dx dt
ln t 1 t 12 1 C
2 2
5 2t t t 1 1
1 1 2
ln 1 5 C .
x x2 x
x 2 dx
11. .
2
4 x
Обчислимо даний інтеграл за допомогою заміни x 2 sin t . Тоді
x x
dx 2 cos tdt , sin t , t arcsin .
2 2
x 2 dx 4 sin 2 t 2 cos tdt 4 sin 2 t 2 cos tdt sin 2 t cos tdt
Маємо: 4
4 x2 4 4 sin 2 t 2 1 sin 2 t cos t
4 sin 2 tdt .
Обчислимо отриманий інтеграл, використовуючи формулу пониження
1 cos 2t
степеня: sin 2 t .
2
x
Отримаємо: 4 sin 2 tdt 2 1 cos 2t dt 2t sin 2t C 2 arcsin
2
x x x x
sin 2 arcsin C 2 arcsin 2 sin arcsin cos arcsin C
2 2 2 2
x x 2 x x x2
2 arcsin 2 1 sin arcsin C 2 arcsin x 1 C
2 2 2 2 4
x x
2 arcsin 4 x2 C .
2 2
Зауваження. У перетвореннях використовуються тотожності:
x x x x x2
sin arcsin , cos arcsin 1 sin 2 arcsin 1 .
2 2 2 2 4
3 3 3
x
, cos t , t arccos
dx cos t x x 3 sin tdt
12.
2 2 3 sin tdt 2 9 9
x x 9 dx cos t 9
cos 2 t cos 2 t cos 2 t
1 sin tdt
.
9 1
1
2
cos t
87
1 2 sin 2 t
Враховуючи, що 1 tg t , маємо далі:
cos 2 t cos 2 t
1 sin tdt 1 1 1 3
cos tdt sin t C sin arccos C
9 sin t 9 9 9 x
cos t
1 3 1 9 1 1
1 cos 2 arccos C 1 C x2 9 C
9 x 9 x2 9 x
1
x2 9 C .
9x
x
x 5 tgt , t arctg
dx 5 5dt
13.
5 dt 3
25 x 2
3
dx
cos t 2 cos 2 t 25 25 tg 2 t
5dt 1 dt
5 25 3
cos 2 t 25 1 tg 2 t
cos 2 t
1
2
cos t
1 dt 1 1 1 x
cos tdt sin t C sin arctg C
25 1 25 25 25 5
cos 2 t
3
cos t
1 x x 1 x 1
tgarctg cos arctg C C
25 5 5 25 5 2 x
1 tg arctg
5
1 x 1 1 x 5 x
C C C .
25 5 x 2 25 5 25 x 2
25 25 x 2
1
25
Зауваження. У перетвореннях використовуються тотожності:
x x x 1 1 5
tgarctg , cos arctg .
5 5 5 2 x x2
25 x 2
1 tg arctg 1
5 25
Обчислити інтеграли:
3 3 3x 4
x 2 dx 3. dx ; 5. x 5 x 2 dx ;
1. 1 ;
x 1 3 3x 4 x 3 dx
3 dx 6. .
x x2 6 x 4. ; x 42
2. dx ;
x 1 3 x x 2 3x 5
88
ЗМІСТ
Розділ 1
Застосування диференціального числення
для дослідження функцій
1.1. Зростання і спадання функції………………………………………………….5
1.2. Локальний екстремум функції………………………………………………. .9
1.3. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину……………………………...14
1.4. Асимптоти кривих……………………………………………………………..21
1.5. Схема дослідження функції та побудова її графіка…………………………22
Розділ 2
Функції двох змінних
2.1. Означення та область визначення.
Частинні похідні першого порядку………………………………………….. 34
2.2. Повний диференціал функції.
Похідні складених функцій………………………………………………….. 41
2.3. Частинні похідні вищих порядків.
Похідні неявно заданих функцій…………………………………………….. 46
2.4. Рівняння дотичної площини і нормалі до поверхні.
Екстремум функції двох змінних……………………………………………. 51
Розділ 3
Невизначений інтеграл
3.1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла.
Метод безпосереднього інтегрування………………………………………. 54
3.2. Метод підстановки (заміни змінної)………………………………………… 58
3.3. Метод інтегрування частинами……………………………………………… 62
3.4. Інтегрування раціональних функцій………………………………………… 66
3.5. Інтегрування функцій, раціонально залежних
від тригонометричних…………………………………………………………74
3.6. Інтегрування деяких іраціональних функцій………………………………...82
ЛІТЕРАТУРА........................................................................................................ ..90
89
ЛІТЕРАТУРА
1. Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика: Навч. посібник. – К.: А.С.К.,
2001.
2. Овчинников П.П. та інші. Вища математика: Підручник. У 2 ч. – К.:
Техніка, 2004.
3. Шипачёв В.С. Высшая математика: Учебник для вузов. – М.: Высшая
школа, 1998.
4. Шкіль М.І., Колесник Т.В. Вища математика. У 3-х кн.. – К: Либідь, 1994.
5. Вища математика: Збірник задач: Навчальний посібник / За ред. В.П.
Дубовика, І.І. Юрика. – К.: А.С.К., 2004.
6. Шипачёв В.С. Задачник по высшей математике: Учебное пособие для
вузов.- М.: Высшая школа, 2002.
7. Данко П.Е., Попов А.Г., Кожевникова Т.Я. Высшая математика в
упражнениях и задачах. В 2-х ч.: Учебное пособие для вузов. – М.:
Высшая школа, 2000.
90
Навчальне видання
ВИЩА МАТЕМАТИКА
В ПРИКЛАДАХ ТА ЗАДАЧАХ
Частина I I
Навчальний посібник
91
92