Оцінка 44,00 з можливих 50,00 (88%)

Текст питання
До дерматовенеролога звернулась дівчина 20 років із скаргами на появу виразки
на червоній каймі верхньої губи.
Об’єктивно: Виразка безболістна, округлої форми, блюдцеподібна, щільна, кольору
– свіжого м’яса, регіонарні лімфовузли праворуч збільшені, щільно-еластичної
консистенції, безболісні. Незаміжня, 1,5 місяця тому мала статеві стосунки з
малознайомим чоловіком.
Попередній діагноз? Шляхи уточнення.

Попередній діагноз: Первинний період сифілісу,твердий шанкер в ділянці верхньої

губи. Регіонарний склераденіт
Діагноз було поставлено на основі таких ознак: скарги – поява виразки на червоній
каймі верхньої губи,status localis – блюдцеподібна щільна виразка,яскраво
червона(кольору свіжого м’яса),збільше регіонарні лімфовузли праворуч. Також з
анамнезу зрозуміло,що зараження відбулося статевим шляхом – 1,5 місяці тому
мала статеві стосунки з малознайомим чоловіком. Регіонарні лімфовузли праворуч
збільшені, щільно-еластичної консистенції, безболісні.
Шляхи уточнення :
1) ІФА (імуноферментний аналіз) - високочутливий і специфічний тест. Чутливість
при первинному- 98-100%, специфічність - 96-100%. Дає можливість
диференційованого і сумарного визначення IgM і IgG антитіл до збудника сифілісу;
2) Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність - 98-100%. Може
застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або
суперечливих результатах інших трепонемним тестів.
3) Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценції), що володіє високою чутливістю і
специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного визначення рівня антитіл до
збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції
і скринінгу. Обмеження застосування: не може бути використаний для контролю
ефективності терапії, може давати хибнопозитивний результат.
4) РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - високочутливий і специфічний тест.
Чутливість методу при первинному сифілісі - 76%, специфічність - 98-100%;
5) РІФ (реакція імунофлуоресценції) - досить чутлива на всіх стадіях сифілісу
(чутливість при первинному сифілісі - 70-100%), специфічність - 94-100%. РІФ
застосовується для диференціації прихованих форм сифілісу і хибнопозитивних
результатів досліджень на сифіліс;
6) РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) - класичний тест для виявлення
специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу)
становить 87,7%; специфічність - 100%. Трудомісткий і складний для постановки
тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування.
7) Виявлення Treponema pallidum у матеріалі з поверхні твердого шанкеру або
в пунктаті регіонарних лімфатичних вузлів за допомогою темнопольної мікроскопії
8) Серодіагностика сифілісу - Реакція Васермана (RW) – стає позитивною через 3-4
тижні після інфікування;
9) Реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном;
10) Обстеженння статевого партнера

Коментарі
Коментар:
1 період який?
Текст питання
На прийом до стоматолога звернулася жінка 40 років, за фахом кондитер, з приводу
висипань на слизовій порожнині рота, незначне печіння при прийомі їжі. Супутні
діагнози: парадонтоз, цукровий діабет. При огляді: на слизовій зіва, губ і щік (по лінії
змикання зубів) видно округлі утворення, поверхня яких вкрита білястим нальотом,
який легко знімається, оголюючи ерозивну поверхню. Регіональні лімфовузли
збільшені до розмірів квасолі, щільно-еластичної консистенції, рухливі, трохи
болючі , шкіра над ними не змінена.
Попередній діагноз? Диференційний діагноз. Шляхи уточнення.

Попередній діагноз: Поверхневий кандидоз слизових оболонок. Регіонарний

лімфаденіт.
Діагноз поставлено на основі таких ознак: скарги – висипання на слизовій рота,
печіння при прийомі їжі,status localis - на слизовій зіва, губ і щік (по лінії змикання
зубів) видно округлі утворення, поверхня яких вкрита білястим нальотом, який легко
знімається, оголюючи ерозивну поверхню. Регіональні лімфовузли збільшені до
розмірів квасолі, щільно-еластичної консистенції, рухливі, трохи болючі , шкіра над
ними не змінена. Також частим дерматологічним проявом цукрового діабету є
кандидоз. Парадонтоз є провокуючим чинником кандидозу.
Диференційний діагноз проводимо з
1) лейкоплакією, при якій спостерігається одна або кілька ділянок білувато-сірого
різної форми та розмірів без значного запалення, іноді долучаються папіломатоз,
гіперкератоз, ерозії та виразки;
2) червоним плескатим лишаєм, який на слизових оболонках проявляється злиттям
папул білого кольору (перламутрових), сіткою Уїкхема і пупкоподібним удавленням
у центрі папули (при її розміщенні на пкірі), утворенням дуг, кілець, зубців у вигляді
листя папороті (при розміщенні на слизовій оболонці щік);
3) вторинним сифілісом, який, на відміну від кандидозу, характеризується плямами
червоного кольору круглої форми з гладенькою поверхнею і чіткими межами, а
також папулами розміром із горошину червоного кольору із синюшним відтінком,
безболісними, щільними, з гладенькою поверхнею, згодом їхній колір переходить в
опалово-білий, іноді виникають ерозії та виразки; реакції на сифіліс позитивні;
спостерігаються й прояви вторинного сифілісу на шкірі;
4) інші інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, іноді схожі на
кандидоз, однак не мають характерної клінічної картини, тому потрібні лабораторні
дослідження.
Шляхи уточнення:
1)Мікроскопія патологічного матеріалу після обробки розчином лугу чи огляд
нативного або забарвленого за Грамом препарату з виявленням як Candida, так і ,
що особливо важливо,клітин із бруньками та наявністю псевдоміцелію.
2)Здійснюють посів на середовище Сабуро або сусло-агар для ідентифікації
видів Candida й визначення ферментативної активності.
3) Внутрішньошкірні проби із полісахаридним антигеном різних видів грибів
(Candida albicans, Candida krusei, Candida tropicalis).
4) Імунодіагностика порушень при кандидозі включає загальну оцінку імунного
статусу (кількісне визначення Т- і В-лімфоцитів, функціональна активність на
неспецифічні мітогени) і виявлення вибіркового імунодефіциту на антигени гриба
(внутрішньошкіряна проба, РБТ, продукція MIF).
5) Серологічні реакції: Реакцію аглютинації при кандидозах вважають істинно
позитивною при розведенні сироватки вище, ніж 1:100. Реакція зв'язування
компліменту з полісахаридними антигенами менш чутлива, але більш специфічна
порівняно з реакцією аглютинації.
6) ПЛР ( проте, висока чутливість обмежує його застосування в діагностиці
кандидамікозу: результат виявляється позитивним навіть за наявності невеликої
кількості ДНК гриба при носійстві, яке широко розповсюджене)

Коментарі
Коментар:
а з 1 періодом сифілісу?
Текст питання
Під час проходженя профогляду у хлопця 17 років знайдено однобічне збільшення
лівої мигдалини, без гострозапальних явищ. При пальпації: мигдалина щільна,
безболісна, мідно-червоного кольору. Виявлений регіонарний склераденіт.
Ваш попередній діагноз? Диференційний діагноз. Шляхи уточнення.
Попередній діагноз: Первинний період сифілісу. Атиповий твердий шанкер: шанкер-
амигдаліт. Регіонарний склераденіт.
Діагноз було поставлено на основі таких ознак: status localis – однобічне
збільшення лівої мигдалини, без гострозапальних явищ,мигдалина щільна,
безболісна, мідно-червоного кольору.
Диференційний діагноз проводимо з лакунарною ангіною.
1) Біль (шанкер-амігдаліт -відсутній , лакунарна ангіна - наявний)
2) Симетричні ураження (шанкер-амігдаліт - однобічне, лакунарна ангіна -
двобічне )
3) Зовнішній вигляд і забарвлення мигдалин (шанкер-амігдаліт – гостра запальна
гіперемія,мідно-червоний колір , лакунарна ангіна – наявність легко помітних плям
гною на поверхні мигдалин)
4) Загальний стан (шанкер-амігдаліт – без порушень , лакунарна ангіна – з
порушеннями )
5) Підвищення температури (шанкер-амігдаліт - відсутнє, лакунарна ангіна -наявне )
6) Лімфатичні вузли (шанкер-амігдаліт – піднижньощелепні,шийні збільшені,щільні ,
лакунарна ангіна – піднижньощелепні помірно збільшені )
7) Збудник (шанкер-амігдаліт – бліда трепонема, лакунарна ангіна - стрептококи)
8) Перебіг захворювання (шанкер-амігдаліт - довготривалий , лакунарна ангіна – 6-8
днів)
Шляхи уточнення:
1) Неодноразове проведення бактеріоскопічного дослідження
(темнопольна мікроскопія) матерілу з поверхні шанкеру на бліду трепонему. ЇЇ
виявлення є вирішальним у діагностиці первинного сифілісу, так як специфічні
серологічні реакції стають позитивними лише через 2-3 тижні після початку
захворювання.
2) Серодіагностика сифілісу - Реакція Васермана (RW) – стає позитивною через 3-4
тижні після інфікування;
3) Реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном;
4) ІФА (імуноферментний аналіз) - високочутливий і специфічний тест. Чутливість
при первинному- 98-100%, специфічність - 96-100%. Дає можливість
диференційованого і сумарного визначення IgM і IgG антитіл до збудника сифілісу;
5) Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність - 98-100%. Може
застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або
суперечливих результатах інших трепонемним тестів.
6) Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценції), що володіє високою чутливістю і
специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного визначення рівня антитіл до
збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції
і скринінгу. Обмеження застосування: не може бути використаний для контролю
ефективності терапії, може давати хибнопозитивний результат.
7) РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - високочутливий і специфічний тест.
Чутливість методу при первинному сифілісі - 76%, специфічність - 98-100%;
8) РІФ (реакція імунофлуоресценції) - досить чутлива на всіх стадіях сифілісу
(чутливість при первинному сифілісі - 70-100%), специфічність - 94-100%. РІФ
застосовується для диференціації прихованих форм сифілісу і хибнопозитивних
результатів досліджень на сифіліс;
9) РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) - класичний тест для виявлення
специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу)
становить 87,7%; специфічність - 100%. Трудомісткий і складний для постановки
тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування.

Коментарі
Коментар:
Текст питання
До стоматолога звернувся чоловік, у якого на дорзальній поверхні язика є виразка
округлої блюдцеподібної форми з рівними краями, без гостро-запальних явищ, на
дні якої визначається хрящеподібний інфільтрат. Регіонарні лімфовузли збільшені з
двох сторін, щільні, безболісні, неспаяні між собою та шкірою, рухливі.
Ваш попередній діагноз? Шляхи уточнення. З якими захворюваннями слід
диференціювати?

Попередній діагноз: Первиниий період сифілісу, твердий шанкер в

районі дорзальної поверхні язика. Регіонарний склераденіт
Діагноз було поставлено на основі таких ознак: скарги – поява виразки на
дорзальній поверхні язика,status localis – виразка округлої блюдцеподібної форми з
рівними краями, без гостро-запальних явищ, на дні якої визначається
хрящеподібний інфільтрат. Регіонарні лімфовузли збільшені з двох сторін, щільні,
безболісні, неспаяні між собою та шкірою, рухливі.
Шляхи уточнення:
1) ІФА (імуноферментний аналіз) - високочутливий і специфічний тест. Чутливість
при первинному- 98-100%, специфічність - 96-100%. Дає можливість
диференційованого і сумарного визначення IgM і IgG антитіл до збудника сифілісу;
2) Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність - 98-100%. Може
застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або
суперечливих результатах інших трепонемним тестів.
3) Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценції), що володіє високою чутливістю і
специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного визначення рівня антитіл до
збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції
і скринінгу. Обмеження застосування: не може бути використаний для контролю
ефективності терапії, може давати хибнопозитивний результат.
4) РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - високочутливий і специфічний тест.
Чутливість методу при первинному сифілісі - 76%, специфічність - 98-100%;
5) РІФ (реакція імунофлуоресценції) - досить чутлива на всіх стадіях сифілісу
(чутливість при первинному сифілісі - 70-100%), специфічність - 94-100%. РІФ
застосовується для диференціації прихованих форм сифілісу і хибнопозитивних
результатів досліджень на сифіліс;
6) РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) - класичний тест для виявлення
специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу)
становить 87,7%; специфічність - 100%. Трудомісткий і складний для постановки
тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування.
7) Виявлення Treponema pallidum у матеріалі з поверхні твердого шанкеру або
в пунктаті регіонарних лімфатичних вузлів за допомогою темнопольної мікроскопії
8) Серодіагностика сифілісу - Реакція Васермана (RW) – стає позитивною через 3-4
тижні після інфікування;
9) Реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном;
10) Обстеженння статевого партнера
Диференційну діагностику проводимо з :
1) Простим герпесом (наявний біль, інкубаційний період 2-3 дні, лімфатичні вузли
збільшені та часто болючі, негативна реакція Вассермана та реакція
іммобілізації трепонем)
2) Травматичною ерозією (зазвичай не зв’язана зі статевим актом, лімфовузли рідко
збільшені, епітелізується та загоюється, лінійної форми, болюча, симптоми гострого
запалення)
3) Шанкриформною піодермією (серологія негативна)
4) Виразкою при туберкульозі (синюшні краї. підриті, на дні жовті плями)
5) Пухлинами (краї виразки вивернуті, дно вкрите вогнищами некрозного розпаду,
кровоточить)
6) М’яким шанкером (папули та пустули, які згодом трансформуються у виразку, краї
виразок болючі, наявний гній)
7) Ерозивним балантитом (яскраво-червоні ерозії, болючі)
8) Шанкриформна коростяна ектима ( свербіж, симтоми корости, склераденіт)
9)Еритроплазія Кейра (чітко відмежовані краї та яскраво-червону бархатисту
блискучу поверхня)

Коментарі
Коментар:
Текст питання
В шкір-вендиспансер звернувся чоловік зі скаргами на появу, через тиждень після
випадкового статевого контакту, болючих виразок на статевому члені. Об'єктивно:
на статевому члені чотири виразки діаметром 15-20 мм з м'якими підритими
нерівними краями. Дно виразок вкрите гнійним нальотом. Пахові лімфовузли
м'якої консистенції, збільшені до розмірів волоського горіха, болючі. Реакція
Васермана негативна.

1. Попередній діагноз.
2. З якими захворюваннями слід диференціювати?
3. Які обстеження необхідно зробити?

Попередній діагноз: М’який шанкер.Регіонарний лімфаденіт

Діагноз було поставлено на основі таких ознак: скарги – поява виразок на статевому
члені,болючі,status localis – на статевому члені чотири виразки діаметром 15-20 мм
з м'якими підритими нерівними краями. Дно виразок вкрите гнійним нальотом.
Пахові лімфовузли м'якої консистенції, збільшені до розмірів волоського горіха,
болючі. Серореакція негативна.
Диференційну діагностику проводимо з :
1) Простим герпесом (наявний біль, інкубаційний період 2-3 дні, лімфатичні вузли
збільшені та часто болючі)
2) Травматичною ерозією (зазвичай не зв’язана зі статевим актом, лімфовузли рідко
збільшені, епітелізується та загоюється, лінійної форми, болюча, симптоми гострого
запалення)
3) Виразкою при туберкульозі (синюшні краї. підриті, на дні жовті плями)
4) Пухлинами (краї виразки вивернуті, дно вкрите вогнищами некрозного розпаду,
кровоточить)
5) Ерозивним балантитом (яскраво-червоні ерозії, болючі)
6) Шанкриформна коростяна ектима ( свербіж, симтоми корости, склераденіт)
7) Еритроплазія Кейра (чітко відмежовані краї та яскраво-червону бархатисту
блискучу поверхня)
Необхідні обстеження:
1) Бактеріоскопічне дослідження - Із метою виявлення паличок м’якого шанкеру
поверхню виразки очищують ізотонічним розчином натрію хлориду. Потім гострою
ложечкою з країв виразки беруть матеріал для дослідження. Зішкрібок розмазують
по знежиреному предметному склу. Забарвлення найдоцільніше здійснювати за
методом Романовського-Гімзи. Збудник м’якого шанкеру розміщується
переважно позаклітинноу вигляді ланцюжків по 20-30 коротких грам-негативних
паличок. Збудника м’якого шанкеру виявляють також у
гної регіонарноголімфатичного вузла (бубона).
2) Культуральне дослідження - Збудника виділяють шляхом посіву виділень із
вогнищ ураження на «шоколадний» агар з 1% розчином ізовіталексу та 3 мгк/мл
ванкоміцину.
3) Полімеразна ланцюгова реакція для виявлення Haemophilus ducreyi
4) Серологічний тест на ВІЛ
5) ІФА,РІФ,РПГА

Коментарі
Коментар:
а з тверд.шанкром?
Текст питання
Хворий Г., 20 р., поступив до клініки з явищами фімозу. Хворіє 1,5 тижня. Не
лікувався. Пахвинні лімфовузли збільшені, щільно-еластичної консистенції,
безболісні.
1. Попередній діагноз.
2. Які обстеження необхідно зробити?
3. З якими захворюваннями слід диференціювати.

Попередній діагноз: Первинний сифіліс, ускладнений фімозом. Регіонарний

склераденіт.
Діагноз було поставлено на основі таких ознак:status localis – явища фімозу(статевий
член різко червоніє, стає болючим, збільшеним внаслідок набряку крайньої
плоті,набуває колбовидної форми. Крайня плоть не відкриває головку члена, отвір
препуциального мішка стає вузьким і з нього виділяється рідкий або
молочноподібний гній.), тривалість – 1,5 тижня, пахвинні лімфовузли збільшені,
щільно-еластичної консистенції, безболісні.
Необхідні обстеження:
1) Зібрання детального анамнезу (чи був наявний підозрілий статевий контакт
протягом останнього часу – останні декілька тижнів)
2) ІФА (імуноферментний аналіз) - високочутливий і специфічний тест. Чутливість
при первинному- 98-100%, специфічність - 96-100%. Дає можливість
диференційованого і сумарного визначення IgM і IgG антитіл до збудника сифілісу;
3) Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність - 98-100%. Може
застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або
суперечливих результатах інших трепонемним тестів.
4) Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценції), що володіє високою чутливістю і
специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного визначення рівня антитіл до
збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції
і скринінгу. Обмеження застосування: не може бути використаний для контролю
ефективності терапії, може давати хибнопозитивний результат.
5) РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - високочутливий і специфічний тест.
Чутливість методу при первинному сифілісі - 76%, специфічність - 98-100%;
6) РІФ (реакція імунофлуоресценції) - досить чутлива на всіх стадіях сифілісу
(чутливість при первинному сифілісі - 70-100%), специфічність - 94-100%. РІФ
застосовується для диференціації прихованих форм сифілісу і хибнопозитивних
результатів досліджень на сифіліс;
7) РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) - класичний тест для виявлення
специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу)
становить 87,7%; специфічність - 100%. Трудомісткий і складний для постановки
тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування.
8) Виявлення Treponema pallidum у матеріалі з поверхні твердого шанкеру або
в пунктаті регіонарних лімфатичних вузлів за допомогою темнопольної мікроскопії
9) Серодіагностика сифілісу - Реакція Васермана (RW) – стає позитивною через 3-4
тижні після інфікування;
10) Реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном;
11) Обстеженння статевого партнера
12) Проводимо діагностику ВІЛ-інфекції
Диференційну діагностику проводимо з :
1) Парафімозом (гострий біль голівки статевого члена, набряк, посиніння),
2) Баланопоститом (набряк голівки статевого члена, лімфовузли будуть болісними
при пальпації, можлива наявність зуду, печіння, білих виділень, підвищення
температури),
3) Також з даних анамнезу виявляємо факт тривалого подразнення крайньої плоті
(фімоз внаслідок травматизації, пахвинні лімфовузли не будуть збільшеними),
4) Раком статевого члена (виявлення атипових клітин, ПЕТ-КТ з контрастом).

Коментарі
Коментар:
1 період який? див.перебіг сифілісу, терміни.
Текст питання
Хвора З., 23 р., звернулася до лікаря з приводу щільного набряку великої статевої
губи, що з’явився 10 днів тому і не супроводжується значними суб’єктивними
відчуттями.
1. Попередній діагноз.
2. Які обстеження необхідно зробити?
3. З якими захворюваннями слід диференціювати?
Попередній діагноз: Первинний сифіліс, індуративний набряк соромітних губ
(атиповий твердий шанкер).
Діагноз було поставлено на основі таких ознак: наявність щільного набряку великої
статевої губи. Поява 10 днів тому.
Необхідні обстеження:
1) Зібрання детального анамнезу (чи був наявний підозрілий статевий контакт
протягом останнього часу – останні декілька тижнів)
2) ІФА (імуноферментний аналіз) - високочутливий і специфічний тест. Чутливість
при первинному- 98-100%, специфічність - 96-100%. Дає можливість
диференційованого і сумарного визначення IgM і IgG антитіл до збудника сифілісу;
3) Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність - 98-100%. Може
застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або
суперечливих результатах інших трепонемним тестів.
4) Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценції), що володіє високою чутливістю і
специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного визначення рівня антитіл до
збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції
і скринінгу. Обмеження застосування: не може бути використаний для контролю
ефективності терапії, може давати хибнопозитивний результат.
5) РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - високочутливий і специфічний тест.
Чутливість методу при первинному сифілісі - 76%, специфічність - 98-100%;
6) РІФ (реакція імунофлуоресценції) - досить чутлива на всіх стадіях сифілісу
(чутливість при первинному сифілісі - 70-100%), специфічність - 94-100%. РІФ
застосовується для диференціації прихованих форм сифілісу і хибнопозитивних
результатів досліджень на сифіліс;
7) РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) - класичний тест для виявлення
специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу)
становить 87,7%; специфічність - 100%. Трудомісткий і складний для постановки
тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування.
8) Виявлення Treponema pallidum у матеріалі з поверхні твердого шанкеру або
в пунктаті регіонарних лімфатичних вузлів за допомогою темнопольної мікроскопії
9) Серодіагностика сифілісу - Реакція Васермана (RW) – стає позитивною через 3-4
тижні після інфікування;
10) Реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном;
11) Обстеженння статевого партнера
12) Проводимо діагностику ВІЛ-інфекції
Диференційну діагностику проводимо з:
1) Бартолінітом (гіперемія, набряк, гнійні виділення), 2) абсцесом статевої губи
(набряк буде мати м’яку консистенцію),3) вульвітом,4) вульвовагінітом. При даних
захворюваннях у хворої будуть суб’єктивні відчуття (болючість) та характерні ознаки
запалення в місці ураження, а також загальні симтоми інтоксикації (підвищення
температури тіла, слабкість та інше).

Коментарі
Коментар:
Текст питання
Хворий М., 26 р., звернувся до лікаря з приводу появи на шкірі статевого члена
ерозії з фестончастими краями, червоного кольору, розміром до 5 мм у діаметрі,
суб’єктивно незначний свербіж. Ерозія з'явилась тиждень тому. Реакція Васермана
негативна.
1. Попередній діагноз.
2. З якими захворюваннями слід диференціювати?
3. Які обстеження необхідно зробити?

Попередній діагноз: Генітальний герпес

Діагноз було поставлено на основі таких ознак: скарги – наявність ерозій на шкірі
статевого члена та свербежу,status localis - ерозії з фестончастими краями,
червоного кольору, розміром до 5 мм у діаметрі. Реакція Васермана негативна.
Диференційну діагностику проводимо з:
- сифілісом (позитивна серологічна реакція на сифіліс)
- м’яким шанкером (утворюються округлі ерозивно-виразкові елементи,при
мікроскопії матеріалу виразок – збудник Haemophilus ducreyi)
- паховою гранульомою (характерний виражений розпад тканин,криї виразок
набрякові,гіперемовані,припідняті,при мікробіологічному дослідженні – збудник
Calymmatobacterium granulomatis)
- коростою (наявність зудячих висипань в типових місцях,наявність коростяного
свербуна)
- стрептококовим імпетиго (наявність стрептококів та стафілококів в матеріалі
ерозій та виразок)
- хвороба Бехчета (висипання виявляються також в ротовій порожнині – афтозний
стоматит. Характерні враження очей)
Необхідні обстеження:
- Виявлення титрів антитіл до ВПГ, ПЛР, ІФА,
- тест на наявність СНІД/ВІЛ,
- вірусологічне дослідження
- ПЦР
- мікроскопія мазку

Коментарі
Коментар:
Текст питання
Хворий 27 р., скаржиться на появу виразки на зовнішньому листку крайньої плоті.
Тиждень тому на цьому місці з’явився міхурець, що свербів, який згодом
перетворився на виразку. Виразковий дефект розміром 0,3 х 0,2 см має правильні
округлі обриси, безболісний, з щільними валикоподібними краями і з щільним
інфільтратом, що лежить в основі виразки, виходячи за межі виразкового дефекту.
Лімфатичні вузли збільшені, безболісні, ущільнені, не спаяні між собою і з
навколишньою шкірою. Реакція Васермана негативна.
1. Ймовірний діагноз?
2. Які обстеження необхідно зробити?
3. З якими захворюваннями слід диференціювати?

Ймовірний діагноз – Шанкриформна піодермія. Регіонарний лімфаденіт.

Діагноз поставлено на основі таких ознак: скарги – свербіж та виразки в ділянці
крайньої плоті,status localis - типова локалізація – ділянка статевих органів(на
зовнішньому листку крайньої плоті), наявність виразки(утворилася після розкриття
міхурця) з щільними валикоподібними краями і з щільним інфільтратом. Також
наявні збільшені лімфатичні вузли, безболісні, ущільнені, не спаяні між собою і з
навколишньою шкірою.
Необхідні обстеження : темнопольна мікроскопія T. Pallidum у секреті з виразки чи
пунктаті лімфовузлів, ПЛР
Диференційну діагностику проводимо з: Диференціюємо з сифілітичним твердим
шанкером: при твердому шанкері свербіння і біль відсутні, інфільтрат не виступає за
межі виразки, реакція Вассермана позитивна.Слід віддиференціювати від
герпетичної інфекції, туберкульозу, травматичних ерозій, герпетичної висипки,
баланіту, шанкриформної піодермії, еритроплазії Кейра, баланопоститу, м'якого
шанкеру(виразки неправильної форми,лімфатичні вузли спаяні між собою і з
навколишньою шкірою,розкриваються з виділенням значної кількості гнійно-
кров’яного вмісту)

Коментарі
Коментар:
Текст питання
У шкірно венерологічний диспансер залучена на обстеження жінка, що мала 2
місяці тому статевий контакт з чоловіком хворого на вторинний сифіліс. При огляді
пацієнтки: ерозія правильної округлої форми діаметром 1,5 см на шийці матки,
суб'єктивних відчуттів немає. Пахові лімфовузли не збільшені.
1. Ваш передбачуваний діагноз
2. Дії лікаря?

Попередній діагноз: Первинний період сифілісу, твердий шанкер в ділянці шийки

матки
Діагноз поставлено на основі таких ознак: status localis - ерозія правильної округлої
форми діаметром 1,5 см на шийці матки. З анамнезу чітко простежується шлях
інфікування - мала 2 місяці тому статевий контакт з чоловіком хворого на
вторинний сифіліс.
Дії лікаря:
Діагностика:
1) ІФА (імуноферментний аналіз) - високочутливий і специфічний тест. Чутливість
при первинному- 98-100%, специфічність - 96-100%. Дає можливість
диференційованого і сумарного визначення IgM і IgG антитіл до збудника сифілісу;
2) Імуноблотинг є модифікацією ІФА. Чутливість і специфічність - 98-100%. Може
застосовуватися для підтвердження діагнозу, особливо при сумнівних або
суперечливих результатах інших трепонемним тестів.
3) Метод ІХЛ (іммунохемілюмінесценції), що володіє високою чутливістю і
специфічністю (98-100%), дає можливість кількісного визначення рівня антитіл до
збудника сифілісу, може бути використаний для підтвердження сифілітичної інфекції
і скринінгу. Обмеження застосування: не може бути використаний для контролю
ефективності терапії, може давати хибнопозитивний результат.
4) РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - високочутливий і специфічний тест.
Чутливість методу при первинному сифілісі - 76%, специфічність - 98-100%;
5) РІФ (реакція імунофлуоресценції) - досить чутлива на всіх стадіях сифілісу
(чутливість при первинному сифілісі - 70-100%), специфічність - 94-100%. РІФ
застосовується для диференціації прихованих форм сифілісу і хибнопозитивних
результатів досліджень на сифіліс;
6) РІБТ (РІТ) (реакція іммобілізації блідих трепонем) - класичний тест для виявлення
специфічних трепонемним антитіл; чутливість (сумарно за стадіями сифілісу)
становить 87,7%; специфічність - 100%. Трудомісткий і складний для постановки
тест, що вимагає значних коштів для проведення тестування.
7) Виявлення Treponema pallidum у матеріалі з поверхні твердого шанкеру або
в пунктаті регіонарних лімфатичних вузлів за допомогою темнопольної мікроскопії
8) Серодіагностика сифілісу - Реакція Васермана (RW) – стає позитивною через 3-4
тижні після інфікування;
9) Реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном;
10) Обстеженння статевого партнера.
Лікування:
1) Бензатинубензилпеніцилін 2,4 млн МО внутрішньом'язово одноразово .
2)Прокаїнубензилпеніцилін 1,2 млн МО один раз в
день внутрішньом'язово протягом 10 діб.
! Для пацієнтів з алергією на пеніцилін в якості альтернативи застосовуються ін'єкції
цефтріаксону (1 г/день протягом 10-21 дня).
Профілактичні заходи:
- санітарно-просвітницька робота;
- скринінгове обстеження певних груп населення, схильних до підвищеного ризику
інфікування, або тих груп, в яких
захворювання веде до небезпечних соціальних і медичних наслідків,
- проведення повноцінного специфічного лікування з подальшим
клініко-серологічним наглядом
- використання бар’єрних методів контрацепції (презервативів)

Коментарі
Коментар:
якщо реакціїї на сифіліс негат., лікування потрібне?