Оцінка 52,00 з можливих 55,00 (95%)

Текст питання
Хвора, 32р. звернулась до дерматолога зі скаргами на наявність висипань, лущення на
шкірі голови, тулубі, незначний свербіж у місцях висипів. Як правило, нові висипання
з*являються після нервових перенапружень, а також в зимовий період. Хворіє 12
років. На момент огляду: численна висипка у вигляді запальних папул округлої форми,
розміром від монети до бляшки, вкриті сріблястими лусочками, які легко
відшаровуються, по периферії висипань- запальний обідок.
1. Поставте діагноз.
2. Який діагностичний тест необхідно використати для встановлення
«повного» клінічного діагнозу?
3. Проведіть диференційну діагностику даного захворювання.

Діагноз: Вульгарний нумулярно-бляшковий псоріаз у стадії прогресування, зимовий

тип
Діагноз поставлено на основі таких ознак:
1) вульгарний – наявність мономорфної папульозної висипки
2) нумулярно-бляшковий – папули розміром як з монету, так і розміром з бляшку
3) прогресуюча стадія - характерні поява нових папул, периферичне розростання
давніших елементів, наявність запального периферичного віночка (віночка Пільнова),
псоріатичної тріади - феномен стеаринової плями, феномен термінальної плівки,
феномен крапкової кровотечі (для визначення необхідно застосувати метод
зішкрябування), утворення нових бляшок за рахунок злиття папул або збільшення
давніших елементів,
4) зимовий тип - рецидиви в зимовий період
Діагностичний тест - визначення тяжкості перебігу за допопомогою індексу PASI,
провести дослідження псоріатичної тріади – метод зішкрібування.
Диференційну діагностику проводять з червоним плоским лишаєм, парапсоріазом,
рожевим лишаєм Жибера, атопічним дерматитом, псоріази формним сифілідом,
ревматоїдним артритом. Так червоний плоский лишай відрізняється від псоріазу
наступними особливостями: папули полігональні, плескаті, багряно-синюшного
кольору; лущення на поверхні їх виражено слабко (сітка Уїкхема - помітніша, якщо
змочити поверхню папули, характерний воскоподібний блиск на поверхні висипань, в
центрі деяких папул - характерне втиснення в центрі; локалізація - часто на слизових
оболонках (симптом папороті), на шкірі обличчя не характерно; негативна псоріатична
тріада, позитивний феномен Кебнера стадійність перебігу захворювання не
визначається, тенденція до периферичного росту відсутня.

Коментарі
Коментар:
Текст питання
Хворий, 50р., звернувся до дерматолога зі скаргами на висипання, скутість рухів,
набряклість та болючість суглобів кистей обох рук та колін. Хворіє 20 років, рецидиви
в осінньо-зимовий період.На момент огляду: на шкірі тулуба, стегон, сідниць,
волосистої частини голови численні папули, які місцями зливаються в бляшки,
розміром з долоню і більше, що вкриті сіро-білими лусочками, які легко
відшаровуються. На шкірі живота (місце паска), лівому плечі (слід від ремінця сумки)
спостерігаються запальні папули з білястими лусочками. Суглоби пальців обох рук,
колінні суглоби набряклі, теплі на дотик, рухомість їх обмежена. На нігтьових
пластинках великих та вказівних пальців обох рук – точкові вдавлення.
1. Запропонуйте та обґрунтуйте діагноз (вкажіть симптоми, які характерні для
даної хвороби).
2. Запропонуйте план обстеження та лікування.

Діагноз: Великобляшковий псоріаз, артропатична форма, прогресуюча стадія , зимовий

тип. Цяткова оніхія.
Діагноз поставлено на основі таких ознак:
1) великобляшковий – бляшки завбільшки з долоню дорослої людини і більше,
2) артропатична форма - скутість рухів, набряклість та болючість суглобів кистей обох
рук та колін,
3) прогресуюча стадія - характерні поява нових папул, периферичне розростання
давніших елементів, наявність запального периферичного віночка (віночка Пільнова),
псоріатичної тріади - феномен стеаринової плями, феномен термінальної плівки,
феномен крапкової кровотечі (для визначення необхідно застосувати метод
зішкрябування), утворення нових бляшок за рахунок злиття папул або збільшення
давніших елементів,
4) зимовий тип - рецидиви в осінньо-зимовий період
5) цяткова оніхія - являє собою цяткове заглиблення на нігтьових пластинках (симптом
наперстка)
Обстеження:
1. Загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням формули, тромбоцитів та
швидкості осідання еритроцитів.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Направити на біохімічне дослідження крові із визначенням рівня аланін-
амінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), сечової кислоти,
сечовини, глюкози, холестерину, триглiцеридів, загального бiлiрубiну, загального
бiлка.
4. Метод зішкрябування – для визначення діагностичних феноменів (псоріатичної
тріади)
5. Направити на рентгенографію суглобів, МРТ колінних суглобів, УЗД суглобів
пальців рук
6. Виключити інфекційний характер процесу.
7. Біопсія шкірного біоптату.
Лікування:
1) Доцільно розпочати лікування з видалення лусочок. Застосовувати препарати
саліцилової кислоти (5%) протягом кількох днів. Лусочки не слід видаляти шляхом
зчісування або тертя.
2) Місцеві препарати вітаміну D (кальцитріол) та його похідні (кальципотріол, які
можуть потребувати спеціальної ліцензії) регулярно застосовуються двічі на день для
досягнення повної ефективності.
3) Комбінована мазь кальципотріолу та бетаметазону дипропіонату один раз на добу.
Початковий період лікування триває 4 тижні і має супроводжуватися одним з
наступних досліджуваних способів підтримуючого лікування:
- кальцитріол один або два рази на день у поєднанні з маззю по вихідним або у
поєднанні з маззю за необхідності.
4) Індометацин 0,05 г 3 рази на добу.
5) Терапія довгохвильфим УФ-промінням в комбінації з фотосенсибілізаторами
(ПУВА-терапія)
6) Здорове збалансоване харчування,уникати тригерів(стрес,травматизація
шкіри,алкоголь,куріння,холодне та сухе повітря,тривале перебування на сонці)

Коментарі
Коментар:
Текст питання
До лікаря-дерматолога звернувся пацієнт, 45 р., зі скаргами на висипання на шкірі
ступнів обох ніг, які болять; загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38⁰С.
Перебуває на диспансерному обліку 10 років з діагнозом: Псоріаз розповсюджений,
папуло-бляшкова форма, змішаний тип. Лікування хаотичне, часто займався
самолікуванням (місцево гормональні мазі). На момент огляду: шкіра ступенів
набрякла, яскраво-червоного кольору, на тлі еритеми - тріщини, ерозії, папули, на
поверхні яких дрібні поверхневі фліктени, гнійно-геморагічні кірочки, кірочко-лусочки
висипання симетричні, край вогнища різко відмежований, місцями епідерміс
відшаровується утворюючи «гнійні озера». На шкірі спини, ліктях, волосистій частині
голови –бляшки, що вкриті лусочками.
1. Вкажітьповний клінічний діагноз.
2. Запропонуйте план обстеження.
3. Яка тактика лікування?

Повний клінічний діагноз: Псоріаз розповсюджений,папуло-бляшкова форма,

змішаний тип (пустульозний псоріаз підошв Барбера (прогресивна стадія) та
вульгарний псоріаз шкіри спини, ліктів, волосистої частини голови (стаціонарна
стадія)), прогресивно-стаціонарна стадія.
Діагноз поставлено на основі анамнезу хвороби, анамнезу життя,опрацювання скарг
хворого та загального огляду.
Обстеження:
1) Загальний аналіз крові та сечі
2) Гістологічне дослідження біоптатів шкіри
3) Культуральне дослідження(виключаємо приєднання вторинної мікрофлори)
4) Мікроскопія препарату(для виключення мікозів)
Лікування:
1) Дезінтоксикаційна терапія(реосорбілакт,ентеросгель),жарознижуючі
препарати(ібупрофен),антигістамінні препарати(лоратадин)
2) Кортикостероїдна терапія(преднізолон до 100-120 мг/добу)
3) ПУВА-терапія з ретиноїдами
4) Далі застосування місцевої терапії – алклометазон дипропіонат, крем 2 рази на добу
зовнішньо на вогнища ураження протягом 1-2 тижнів, або бетаметазон, крем, мазь 2
рази на добу зовнішньо на вогнища ураження протягом 1-2 тижнів.

Коментарі
Коментар:
Текст питання
До дерматолога звернувся чоловік 22 років зі скаргами на появу плям різного кольору
на шкірі шиї, тулуба і плечах. З анамнезу: хворіє декілька років. Суб’єктивно: майже
не турбують. На момент огляду: на шкірі верхньої частини спини, в акселярних
областях, на бокових поверхнях тулуба плями різного забарвлення – від світло
рожевого до жовтого та темно коричневого. Плями округлої чи овальної форми з
чіткими межами, які зливаються у великі вогнища із дрібно фестончастими обрисами.
На поверхні плям спостерігається дрібне (висівкоподібне) лущення.
1. Ймовірний діагноз?
2. Шляхи передачі.
3. Фактори, що сприяють виникненню захворювання.
4. Які лабораторні дослідження та діагностичні проби слід провести для
уточнення діагнозу?
5. Методи лікування та профілактики.

Ймовірний діагноз – Кольоровий (висівкоподібний) лишай

Діагноз поставлено на основі таких ознак:скарги - поява плям різного кольору на шкірі
шиї, тулуба і плечах,status localis - плями округлої чи овальної форми з чіткими
межами, які зливаються у великі вогнища із дрібно фестончастими обрисами,на
поверхні плям-дрібне (висівкоподібне) лущення,плями різного кольору. Типова
локалізація вогнищ ураження – тулуб,плечі,шия.
Шляхи передачі:
– прямий (при безпосередньому контакті зі шкірою хворої людини);
– непрямий (через предмети особистого користування та гігієни, якими користується
заражена людина – мочалки, одяг, рушники тощо).
Фактори,що сприяють виникненню захворювання:
- порушення фізіологічних процесів у роговому шарі шкіри, жирна шкіра, гіпергідроз;
- надмірне використання антибактеріальних гелів для душу, мила та інших миючих
засобів;
- генетична схильність шкіри до дерматомікозів;
- дисбаланс вегетативної нервової системи та супутні ендокринні захворювання
(вегетоневроз, цукровий діабет, ожиріння тощо);
- зниження імунологічної реактивності (ВІЛ-інфекція/СНІД; туберкульоз; хронічні
осередки інфекції: хронічний тонзиліт, карієс, пієлонефрит тощо);
- захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози;
- захворювання органів дихання – бронхіальна астма, пневмонія, хронічний бронхіт
тощо.
Для уточнення діагнозу необхідні такі лабораторні дослідження та діагностичні проби:
проба Бальцера (йодна проба): при змазуванні ділянок 5% настоянкою йоду плями
різнобарвного лишаю фарбуються йодом більш інтенсивно за рахунок просочування
висівкоподібних лусочок. При гістологічному дослідженні уражених ділянок шкіри за
допомогою Pas-реакції можна виявити міцелій і округлі спори гриба в роговому шарі
епідермісу. Симптом Беньє (симптом стружки) – при зшкрябуванні плям верхні шари
лусочок відшаровуються. При мікроскопічному дослідженні лусочок, оброблених 10-
20% розчином КОН з 20-хвилинною експозицією, виявляють елементи гриба (короткі
вигнуті нитки міцелію (гіфи) від 2 до 4 мкм в діаметрі і великі круглі і овальні спори з
двоконтурною оболонкою у вигляді скупчень, що нагадують грона винограду)
Лікування:
1) Ефективним є топічне застосування азолів (кетоконазол, міконазол, клотримазол) у
вигляді мазей (рекомендовано 1–2 рази/добу протягом 1–3 тижнів), або шампуню, який
містить кетоконазол (наносити 1 раз/день протягом 5 днів; перед літнім періодом з
метою профілактики — 1 раз/день протягом 3 днів).
2) Альтернативами є застосування спрею тербінафіну (двічі на день протягом 1 тижня)
або шампуню з сульфідом селену (наносити один раз на день протягом 5-10 хвилин,
потім змити, курс лікування 1-2 тижні).
3) Системні антимікотичні препарати - кетоконазол 200 мг перорально 1 раз на добу
щодня протягом 3-5 тижнів, або ітраконазол 200 мг перорально 1 раз на добу щодня
протягом 1 тижня або 100 мг перорально 1 раз на добу щодня після їжі протягом 15
днів (при збереженні одиничних висипань після 2-тижневої перерви рекомендують
проведення повторного курсу лікування в тій же дозі), або флуконазол 300 мг
перорально 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів або 150 мг 1 раз на тиждень
перорально протягом 4 тижнів.
Профілактика:
- Під час лікування необхідно проводити дезінфекцію одягу хворого, головних уборів,
натільної і постільної білизни кип'ятінням в 1% мильно-содовому розчині і 5-кратним
прогладжуванням гарячою праскою у вологому вигляді з двох сторін.
- Слід також рекомендувати лікування членам сім'ї, якщо у них виявлено
захворювання.
- З метою профілактики різнобарвного лишаю у осіб, схильних до рецидивів
захворювання, доцільний прийом кетоконазолу в дозі 400 мг в місяць або 200 мг 3 дні
поспіль протягом місяцяабо ітраконазолу 400 мг 1 раз на місяць протягом 6 місяців

Коментарі
Коментар:
різнокольор. лишай!
Текст питання
На прийом до дерматолога звернулася мама з 10-річною дочкою зі скаргами на появу у
дитини на шкірі волосистої частини голови вогнищ ураження «з обламаним волоссям».
Дівчинка хворіє впродовж тижня, дуже любить годувати і гладити вуличних
тварин. При огляді: загальний стан дитини не порушений. На шкірі волосистої частини
голови (на потилиці) – одне велике (діаметром 3 см) вогнище ураження округлої
форми з чіткими межами, яке вкрите сірими (азбестоподібними) лусочками, що міцно
прикріплені до поверхні шкіри. Запальні явища в осередках ураження шкіри незначні.
Навколо основних осередків є дрібні вогнища ураження («відсіви»). В осередку
ураження все волосся обламане на висоті 4 -6 мм над рівнем шкіри.
1.Про яке захворювання можна думати?
2.Які лабораторні дослідження необхідно провести?
3.Особливості лікування та профілактики?

Діагноз: Мікроспорія волосистої частини голови

Діагноз поставлено на основі таких ознак: скарг - поява вогнищ ураження «з
обламаним волоссям»,status localis – вогнище на потилиці діаметром 3 см, вкрите
сірими лучсочками,волосся тут все обламане,4-6 мм. Навколо основних осередків є
дрібні вогнища ураження («відсіви»). Типове розташування вогнища ураження –
потилична ділянка.Дівчинка любить контактувати з вуличними
тваринами(збудник Microsporum canis,зараження відбувається при контакті з хворими
тваринами або через предмети,інфіковані їх шерстю).
Лабораторні дослідження:
- мікроскопічне дослідження на гриби (не менше 5 разів);
- огляд під люмінесцентним фільтром (лампою Вуда) (не менше 5 разів);
- культуральне дослідження для ідентифікації виду збудника з метою правильного
проведення протиепідемічних заходів.
Лікування:
1) Гризеофульвін з розрахунку 21-22 мг/кг маси тіла/добу.Препарат слід приймати
щодня до першого негативного мікологічного аналізу, а потім в тій же дозі приймати 2
тижні через день і 2 тижні 2 рази на тиждень.
2) Місцева терапія - циклопірокс, крем 2 рази на добу зовнішньо протягом 4-6
тижнів,або кетоконазол крем, мазь 1-2 рази на добу зовнішньо протягом 4-6 тижнів
Профілактика:
- Профілактичні заходи при мікроспорії включають санітарно-гігієнічні, в т. ч.
дотримання заходів особистої гігієни, і дезінфекційні заходи (профілактична і
вогнищева дезінфекція).
- Вогнищева (поточна і заключна) дезінфекція проводиться в місцях виявлення і
лікування хворого: на дому, в дитячих і медичних організаціях.
- Виявлення та лікування хворих тварин.
Коментарі
Коментар:
Текст питання
До лікаря–дерматолога звернувся чоловік 55 років, який працює на тваринницькій
фермі зі скаргами на появу болючих висипань на шкірі голови, загальну слабкість,
головний біль. На момент огляду: на шкірі волосистої частини голови (потилична
ділянка) візуалізуються три інфільтрати з чіткими межами, багряно-червоного
кольору, округлої форми, м*якої консистенції, розміром з перепелине яйце. На
поверхні вузлів гнійно-геморагічні кірки. При натисканні на вогнища з отворів
виділяється гній, волосся легко видаляється. Задньошийні лімфатичні вузли збільшені,
болючі.
1. Ваш діагноз?
2. Який план обстеження? Діагностичні симптоми?
3. План лікування?

Імовірний діагноз – Трихомікоз, інфільтративно-гнійна форма

Діагноз поставлено на основі таких ознак: скарги – болючі висипання на шкірі
голови,загальна слабкість,головний біль, status localis - три інфільтрати з чіткими
межами, багряно-червоного кольору, округлої форми, м’якої консистенції, розміром з
перепелине яйце – керіон,при натисканні виділяється гній,волосся легко
видаляється,випадає. Задньошийні лімфатичні вузли збільшені, болючі(регіонарний
лімфаденіт).Типова локалізація – волосиста частина голови.
Обстеження:
- об’єктивне обстеження (присутні такі характерні симптоми: наявність керіона -
багряно-синюшного вузла з інфільтрацією діаметром до 6-8 см; симптом медових
стільників- з отворів при натисканні виділяється гній; волосся легко
видаляється,випадає)
- мікроскопічне дослідження гною, волосся й зішкріба шкіри для виявлення збудника
- культуральна діагностика (вирощування колонії грибів на середовищі Сабуро).
- люмінісцентна діагностика ураженого волосся (при освітленні лампою Вуда)
- проведення диференційної діагностики з
А) імпетиго стафілококове проявляється фолікулярними пустулами 5 мм з віночком
гіперемії або папуло-пустулами з кірками;
Б) флегмона характеризується виникненням нечітко окреслених вогнищ червоного
кольору й неправильних обрисів зі щільним набряком: інфільтрацією шкіри, болем,
гнійно-геморагічним ексудатом, загальними явищами інтоксикації;
В) фурункул виникає там, де є волосся, навколо якого формується яскраво-червоний
інфільтрат щільноеластичної консистенції без чітких меж,спостерігаються набряк,
біль, потім відбувається розм’якшення: з’являється гнійно-некротичний стрижень, що
відходить разом із гноєм після проривання, після регресу утворюється рубець;
Г)карбункул, на відміну від глибоких форм трихомікозу, проявляється щільним і
болючим інфільтратом з пустулами та фурункулами.
Лікування:
- Видалення волосся в ділянці ураження
- Гризеофульвін перорально з розрахунку 16 мг/кг маси тіла щоденно – приймати 3-4
тижні до 1 негативного дослідження на наявність грибів, а далі 2 тижні через день,
лікування вважається завершеним після 3 негативних результатах дослідження,
проведених з інтервалами 5-7 днів.
- нізорал 200 мг на добу 2 місяці.
- змащування місцево кремом «клотримазол», «ламікон».

Коментарі
Коментар:
в гр. Трихомікози входять 3 захворювання!
Текст питання
Хворий, 42р., впродовж 10 років лікується у ревматолога з приводу ревматоїдного
поліартриту. Звернулась до дерматолога з приводу лупи і висипань на шкірі голови, які
виникають восени та взимку і зникають літом вже досить довгий час, але особливо не
турбують. Об’єктивно: на шкірі волосистої частини голови, в заушних складках
відмічаються бляшки та запальні лентикулярні папули рожево-червоного кольору,
вкриті білими лусочками. В інших місцях висипань немає.
1.Ваш диагноз?
2.Які додаткові обстеження необхідно зробити?
3.Призначте відповідне лікування.

Діагноз: Псоріаз волосистої частини голови

Діагноз поставлено на основі таких ознак: скарги – лупа та висипання на шкірі,status
localis – бляшки та запальні лентикулярні папули рожево-червоного кольору, вкриті
білими лусочками на шкірі волосистої частини голови та заушних складках(типова
локалізація)
Додаткові обстеження:
1. Фотодерматоскопія
2. Панч-біопсія
3. Загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням формули, тромбоцитів та
швидкості осідання еритроцитів.Загальний аналіз сечі.
4. Метод зішкрябування – для визначення діагностичних феноменів (псоріатичної
тріади)
Лікування:
1) Пілінг саліциловою кислотою з послідуючим застосуванням глюкокортикоїдного
розчину або комбінованого препарату.
2) Комбінована мазь кальципотріолу та бетаметазону дипропіонату один раз на добу.
3) Індометацин 0,05 г 3 рази на добу.
4) Терапія довгохвильфим УФ-промінням в комбінації з фотосенсибілізаторами
(ПУВА-терапія)
5) Здорове збалансоване харчування,уникати тригерів(стрес,травматизація
шкіри,алкоголь,куріння,холодне та сухе повітря,тривале перебування на сонці)

Коментарі
Коментар:
а поліартрит? хіба ПУВА можна?
Текст питання
До дерматолога звернувся чоловік 45 років зі скаргами на висипання, свербіж і печіння
в пахових ділянках. Об’єктивно: на шкірі в пахово-стегневих складках запальні,
інфільтровані плями, червоного кольору з чіткими межами, розміром – 5 і більше см в
діаметрі, місцями зливаються. По периферії вогнища – набряклий валик, на поверхні
якого є везикули, кірочки, ерозії, невелике мокнуття. В центрі вогнища – лущення.
Пахові лімфатичні вузли не збільшені.
1.Який діагноз можна поставити?
2. Який план обстеження та лікування? Шляхи зараження?
3. Проведіть диференційну діагностику даного захворювання.

Діагноз – Пахова епідермофітія

Діагноз поставлено на основі таких ознак: скарги - висипання, свербіж і печіння в
пахових ділянках, status localis – плями червоного кольору,місцями зливаються,по
периферії- кірочки,ерозії,невелике мокнуття, в центрі – лущення, вогнища з чіткими
краями,по периферії – набряклий валик.
Обстеження:
1) Мікроскопічне дослідження нативного препарату лусочок шкіри з вогнищ ураження,
оброблених 10-15% розчином їдкого лугу (КОН). За допомогою цього дослідження
можна виявити міцелій і спори гриба.
2) Культуральне дослідження з посівом матеріалу з осередків ураження на спеціальне
середовище Сабуро. Дозволяє визначити вид збудника і його чутливість до
антимікотичним препаратів.
3) У останнім часом для діагностики пахової епідермофітії почали застосовувати метод
визначення ДНК збудника за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
4) Біопсія з вогнищ ураження з наступним гістологічним дослідженням.
5) Огляд лампою Вуда дозволяє диференціювати пахову епідермофітія від еритразми,
при якій відзначається коралово-рожеве свічення вогнищ.
Лікування:
1) Антимікотичні препарати для зовнішнього застосування - ізоконазол, крем 1-2 рази
на добу зовнішньо протягом 4 тижнів, або кетоконазол, крем, мазь 1-2 рази на добу
зовнішньо до регресу клінічних проявів.
2) Примочки з іхтіолом, розчин 5-10% - 2-3 рази на добу зовнішньо протягом 1-2 днів
або фукорцином, розчин - 1-2 рази на добу зовнішньо протягом 2-3 днів;
3) У подальшому використовувати пасти і мазі, що містять протигрибкові і
глюкокортикостероїдні лікарські засоби:міконазол + мазіпредон - 2 рази на добу
зовнішньо протягом 7-10 днів;
4) Перорально антигістамінні препарати(лоратадин)
Шляхи зараження:
Прямий - передача збудника безпосередньо від носія чи хворого при тісному
телесному контакті.
Непрямий - більш частий шлях зараження через різні предмети, на яких знаходяться
лусочки шкіри з патогенними грибами
Аутоінокуляція - перенесення збудника з вогнищ ураження на руках або ногах
Диференційну діагностику проводимо з:
- Еритразмою - хронічно протікаюче захворювання шкіри, викликане бактерією
Corynebacterium minutissimum.
- Попрілостями (інтертриго, інтертригінозний дерматит) - дерматит від механічного
подразнення шкіри за рахунок тертя дотичних складок тіла.
- Стрептококовим інтертригом - серозно-гнійне запалення шкіри з утворенням пухирів,
що розвивається в складках шкіри. Часто виникає у дітей і дорослих з ожирінням.
- Обмеженим нейродермітом - ураження шкіри нейроалергічного типу з розвитком
вогнищ висипань і вираженим свербінням, який може проявлятися в пахово-стегнових
складках, на внутрішній поверхні стегон, на шкірі мошонки.
- Кандидозом складок - поверхневе ураження шкіри, викликане грибками роду
Candida. Найчастіше виникає у хворих з цукровим діабетом.
- Чорним акантозом - гіперпігментація шкірних покривів. Пов'язаний з ожирінням.
- Алергічним дерматитом великих складок. Виникає внаслідок алергії шкіри до різних
речовин, що містяться в нижній білизні, одязі, дезодорантах, туалетному милі,
медикаментах.

Коментарі
Коментар:
Текст питання
До лікаря-дерматолога звернулась жінка 33 років, зі скаргами на свербіж в паховій
ділянці, який посилюється увечері та зменшується його інтенсивність після прийняття
душа. Вважає себе хворою декілька днів, після відрядження. Об’єктивно: на шкірі
живота внизу, внутрішній поверхні стегон, на сідницях екскоріації, множинні попарно
розташовані міліарні папули та везикули.
1.Який діагноз? Обґрунтуйте .
2. Шляхи зараження?
3. Які особливості лікування?

Імовірний діагноз – Короста (Типова,класична форма)

Діагноз поставлено на основі таких ознак: : скарги – свербіж, який значно
посилюється увечері , status localis - екскоріації, множинні попарно розташовані
міліарні папули та везикули, типова локалізація –низ живота,внутрішня поверхня
стегон,сідниці. Ймовірно зараження відбулося під час відрядження,через недостатньо
оброблені предмети догляду,гігієни,постільну білизну,рушники.
Шляхи зараження – контактно-побутовий Це може відбутися у разі безпосереднього
контакту з хворою людиною (сон в одному ліжку, статеві контакти тощо) або через
речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники,
рукавички, іграшки, гроші тощо).
Лікування -
1. Крем/мазь з перметрином (Невелику кількість крему тонким шаром наносять на
уражені коростою ділянки шкіри і масажними рухами ретельно втирати в шкіру. Через
24 години після процедури мазь необхідно змити водою з милом і змінити одяг. Як
правило, процедуру слід проводити одноразово, але якщо свербіж не припиняється чи
з'являються нові елементи корости (ознака недостатньої ефективності), через 14 днів
(не раніше) обробку слід повторити.)
2. Пероральний івермектин застосовується одноразово в розрахунковій дозі 200 мкг/кг
маси тіла. Повторне лікування проводиться через 7-14 днів.
3. Або Спрегаль (Усім особам, які живуть в одній квартирі, слід здійснювати обробку
Спрегалем одночасно. Обробку Спрегалем бажано проводити ввечері, близько 18–19
годин, щоб залишити препарат на шкірі на всю ніч. Через 12 годин, але не раніше, слід
ретельно вимитися з милом та витертись. Зазвичай одноразового застосування
Спрегаля достатньо. Однак необхідно мати на увазі, що навіть у разі ефективності
проведеного лікування свербіж та інші симптоми можуть зберігатися протягом 8–10
днів.)

Коментарі
Коментар:
Текст питання
У жительки села Н., 75 років, при огляді було відмічено наявність на шкірі волосистої
частини голови гіперемованої плями, яка вкрита жовтими кірками, з вдавлюванням в
центрі, що нагадують перевернуте блюдце. Місцями декілька рубців з алопецією.
Волосся в осередках ураження та навколо них виглядає виснаженим,
сіруватим, тьмяним, хоча воно й не обломане. Від голови хворої – специфічний
мишиний запах . Крім того, на шкірі тулуба, верхніх і нижніх кінцівок є жовто-охряні
кірки різних розмірів та ділянки рубцевої атрофії.
1.Поставте клінічний диагноз.
2.Призначте необхідні лабораторні обстеження
3. Призначте лікування та профілактичні заходи.

Імовірний діагноз – Фавус (парша)

Діагноз поставлено на основі таких ознак:status localis - гіперемованої плями, яка
вкрита жовтими кірками, з вдавлюванням в центрі, що нагадують перевернуте
блюдце(скутула), наявні декілька рубців з алопецією(після відторгнення скутул).
Волосся в осередках – сіре з мишиним запахом. Типова локалізація – волосиста
частина шкіри голови.
Лабораторні обстеження –
- мікроскопічне дослідження гною, волосся й зішкріба шкіри для виявлення збудника
- культуральна діагностика (вирощування колонії грибів на середовищі Сабуро).
- люмінісцентна діагностика ураженого волосся (при освітленні лампою Вуда)
Лікування
- Видалення волосся в ділянці ураження
- Гризеофульвін перорально з розрахунку 16 мг/кг маси тіла щоденно – приймати 3-4
тижні до 1 негативного дослідження на наявність грибів, а далі 2 тижні через день,
лікування вважається завершеним після 3 негативних результатах дослідження,
проведених з інтервалами 5-7 днів.
- змащування кремом «клотримазол», «ламікон»
-нізорал 200 мг на добу 2 місяці.
Профілактика
- Дотримання правил особистої гігієни.
- Проведення регулярних медичних оглядів
- Виявлення і лікування хворих з фавусом шляхом обстеження контактних осіб.
- Дезінфекція осередку інфекції.

Коментарі
Коментар:
Текст питання
До дерматолога звернувся хворий зі скаргами на зміну кольору, стовщення, ламкість
нігтьових пластинок ступнів. Хворіє понад 5 років. Об’єктивно: нігтьові пластинки
усіх пальців ступнів стовщені, брудно-жовтого кольору, руйнуються по краю.
1.Про яке захворювання можна думати?
2.Які лабораторні дослідження необхідно провести?
3. При яких дерматозах характерно ураження нігтьових пластинок
4.Особливості лікування та профілактики?

Діагноз – Руброоніхомікоз ступнів, гіпертрофічний тип

Діагноз поставлено на основі таких ознак:скарги - зміна кольору, стовщення, ламкість
нігтьових пластинок ступнів,status localis – потовщення нігтьових пластин,зміна їх
кольору – брудно-жовтий, кришаться,краї руйнуються.
Необхідні лабораторні дослідження: Мікроскопія та культуральне дослідження (посів
на середовище Сабуро) патологічного матеріалу (нігтів) - ріст
колоній Trichophyton rubrum
При яких дерматозах характерно ураження нігтьових пластинок – при псоріазі нігтів,
епідермофітії стоп, кандидозній оніхії та параніхії та різних видах оніхомікозів
Лікування:
1) Антимікотичні засоби: ізоконазол, крем1-2 рази на добу зовнішньо протягом 4
тижнів, або кетоконазол, крем, мазь 1-2 рази на добу зовнішньо до зникнення
клінічних проявів,
2) Примочки з іхтіолом, розчин 5-10% - 2-3 рази на добу зовнішньо протягом 1-2 днів
або фукорцином, розчин - 1-2 рази на добу зовнішньо протягом 2-3 днів;
3) У подальшому використовувати пасти і мазі, що містять протигрибкові і
глюкокортикостероїдні лікарські засоби:міконазол + мазіпредон - 2 рази на добу
зовнішньо протягом 7-10 днів;
4) Також можна застосовувати гель «Нейлексперт», а також керат гель «Ксеріаль 40».
! Для зниження ризику рецидиву слід коротко остригати нігті, витирати насухо стопи
після купання, носити абсорбуючі шкарпетки і використовувати противогрибковую
присипку для ніг. Старе взуття носити не рекомендується в зв'язку з тим, що вона може
містити безліч грибкових спор.
Профілактика:
Первинна профілактика: догляд за шкірою стоп з метою профілактики мікротравм,
усунення гіпергідрозу (алюмінію хлоргідрат 15% + децилен гліколь 1%) або сухості
шкіри (tetranyl U 1,5% + сечовина 10%), плоскостопості.
Вторинна профілактика: дезінфекційна обробка взуття 1 раз на місяць до повного
лікування - хлоргексидину біглюконат розчин 1% .

Коментарі
Коментар:
с.Сабуро тільки для канд.ал. - на спец. середовища.