Download as pdf or txt
Download as pdf or txt
You are on page 1of 7

Чепурнов Родіон 073 «Менеджмент»

Екзаменаційний білет №21

Завдання 1. Характеристика фондових інструментів інвестування.

На фондовому ринку інструменти інвестування капіталу класифікуються за


такими основними ознаками:
За характером фінансових зобов'язань – боргові цінні папери; часткові
цінні папери;
За періодом звернення – короткострокові цінні папери;
довгострокові цінні папери;
По пріоритетній значущості – первинні цінні папери; вторинні
цінні папери (деривативи);
За гарантованості рівня дохідності – цінні папери з фіксованим
доходом; цінні папери з вагомим доходом;
По виду емітентів – державні цінні папери; цінні папери муніципальних
органів; цінні папери, емітовані банками; цінні папери підприємств; цінні
папери інших емітентів;
За особливостями звернення – іменні цінні папери; цінні папери на
пред'явника;
За рівнем ризику – безризикові; з низьким рівнем ризику; з помірним
рівнем ризику; з високим рівнем ризику; з дуже високим рівнем ризику
("спекулятивні").
Дамо більш розгорнуту характеристику кожному з інструментів:
Боргові цінні папери. Ці інструменти інвестування характеризують
кредитні відносини між їх покупцем і продавцем й зобов'язують боржника
погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити додаткову
винагороду у формі відсотка. Прикладом боргових цінних паперів є облігації,
депозитні сертифікати банків, векселі і т.п.
Часткові цінні папери. Такі фінансові інструменти інвестування
підтверджують право їх власника на частку в статутному фонді їх емітента і на
отримання відповідного доходу у формі дивіденду або відсотка. Прикладом
пайових цінних паперів є акції, інвестиційні сертифікати і т.п.
Короткострокові цінні папери (з періодом обігу до одного року). Короткий
період їх обігу визначає досить високий рівень їхньої ліквідності на
Фондовому ринку. Крім того, короткий період їхнього обігу значною мірою
знижує рівень інвестиційного ризику, пов'язаного зі зміною кон'юнктури
фондового ринку і фінансового стану їх емітентів. а той же час, відносно
низький рівень ризику і досить високий рівень їхньої ліквідності визначають
порівняно невисокий рівень інвестиційного доходу за такими фондових
інструментів.
Довгострокові цінні папери (з періодом обігу більше одного року). До
цього виду фондових інструментів належать і так звані "безстрокові цінні
папери", кінцевий термін погашення яких не встановлено (наприклад, акції).
Рівень інвестиційних якостей таких фондових інструментів визначається
протилежними характеристиками - низьким рівнем ліквідності (за інших
рівних умовах) і відповідно більш високим рівнем інвестиційного ризику.
Відповідно по таким фондових інструментів пропонується і більш високий
рівень інвестиційного доходу.
Первинні цінні папери. Такі цінні папери характеризуються їх випуском в
обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини
кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо).
Вторинні цінні папери або деривативи характеризують фондові
інструменти, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або
продати звертаються первинні цінні папери, валюту, товари або нематеріальні
активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді. Такі фондові
інструменти використовуються для проведення спекулятивних інвестиційних
операцій і страхування цінового ризику ("хеджування"). У залежності від
складу первинних фінансових інструментів або активів, по відношенню до
котрим вони випущені в обіг, деривативи поділяються на фондові, валютні,
страхові, товарні і т. п. Основними видами деривативів є опціони, свопи,
ф'ючерсні і форвардні контракти.
Цінні папери з фіксованим доходом. Вони характеризують фондові
інструменти з гарантованим рівнем дохідності при їх погашенні (або протягом
періоду їх обігу) незалежно від кон'юнктурних коливань ставки позикового
відсотка (норми прибутку на капітал) на фінансовому ринку.
Цінні папери з невизначеним доходом. Вони характеризують бізнес план
готові приклади безкоштовно фондові інструменти, рівень дохідності яких
може змінюватися в залежності від фінансового стану емітента (прості акції,
інвестиційні сертифікати) або у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового
ринку (боргові фінансові інструменти із плаваючою процентною ставкою,
"прив'язаною" до встановленої облікової ставки, курсу певної "твердої"
іноземної валюти тощо).
Державні цінні папери. Вони представлені в основному борговими
зобов'язаннями і мають найменший рівень інвестиційного ризику. Окремі види
державних цінних паперів розглядаються навіть як еталон безризикових
інвестицій. Разом з тим, рівень інвестиційного доходу за такими цінними
паперами, як правило, найбільш низький. При цьому шляхом зміни ставки
рефінансування (облікової ставки центрального банку) держава має
можливість впливати на реальний рівень інвестиційного доходу за своїми
цінними паперами в періоди різких коливань кон'юнктури фінансового ринку.
Цінні папери муніципальних органів. Рівень інвестиційних якостей таких
цінних паперів (як правило, боргових) значною мірою визначається рівнем
інвестиційної привабливості відповідних регіонів. Хоча цінні папери такого
виду важко віднести до безризикових, рівень інвестиційного ризику на них
зазвичай невисокий. Відповідно невисокий і рівень інвестиційного доходу за
ним.
Цінні папери, емітовані банками. Інвестиційні якості цих фондових
інструментів вважаються досить високими, оскільки рівень дохідності за ними
зазвичай вище, ніж по державних і муніципальних цінних паперів. Крім того,
система економічних нормативів банківської діяльності та високий рівень
державного контролю за їх діяльністю знижують потенційний рівень ризику
інвестування в цінні папери цих емітентів (хоча випадки фінансової
неспроможності банків не такі рідкісні).
Цінні папери підприємств. Цей вид фінансових інструментів інвестування
в нашій країні має низькими інвестиційними якостями. Це викликано низькою
ефективністю господарської діяльності більшості підприємств на сучасному
етапі (особливо корпоратизованих державних підприємств), внаслідок чого за
акціями багатьох з них не виплачуються навіть дивіденди. Рівень
інвестиційного ризику з цінних паперів підприємств (особливо відносяться до
категорії "венчурних") найбільш високий. Крім того, цей тип цінних паперів в
цілому характеризується найнижчим рівнем ліквідності на фондовому ринку.
Іменні цінні папери. У зв'язку зі складною процедурою їх оформлення та
глибшим контролем емітента за їх зверненням ці цінні папери мають (дуже
низькою ліквідністю.
Цінні папери на пред'явника. Зазначена особливість випуску таких
фондових інструментів не перешкоджає процесу їх вільного обігу, а відповідно
і підвищує потенційний рівень їхньої ліквідності.
Безризикові фондові інструменти. До них відносять звичайно державні
короткострокові цінні папери і короткострокові депозитні сертифікати
найбільш надійних банків. Термін "безризикові" є певною мірою умовним, так
як потенційний фінансовий ризик несе в собі будь-який з перелічених видів
фондових інструментів, вони служать лише для формування точки відліку
вимірювання рівня ризику за іншими цінними паперами.
Фондові інструменти з низьким рівнем ризику. До них відноситься, як
правило, група короткострокових боргових фондових інструментів, що
обслуговують ринок, виконання зобов'язань за якими гарантовано стійким
фінансовим станом і надійною репутацією емітента.
Фондові інструменти з помірним рівнем ризику. Вони характеризують
групу цінних паперів, рівень ризику по яких приблизно відповідає середньо-
ринкового.
Фондові інструменти з високим рівнем ризику. До них відносяться цінні
папери, рівень ризику за якими суттєво перевищує середньо-ринковий.
Фондові інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні"). Такі
цінні папери характеризуються найвищим рівнем ризику і використовуються
зазвичай для здійснення найбільш ризикованих спекулятивних інвестиційних
операцій. Прикладом таких високо-ризикованих фондових інструментів є акції
"венчурних" (ризикових) підприємств; облігації з високим рівнем відсотка,
емітовані підприємством з кризовим фінансовим станом; опціонні і ф'ючерсні
контракти і т.п.

Завдання 2. Методи оцінки інвестиційного проекту.

Оцінка ефективності інвестицій здійснюється за допомогою таких


критеріїв: чистий приведений дохід (Net Present Value – NPV); внутрішня
норма доходності (Internal rate of return – IRR); період окупності інвестиції
(Payback Period – PP), індекс доходності (рентабельності) інвестиції (PI –
Profitability Index)
Чистий приведений дохід – це різниця між приведеною до теперішньої
вартості шляхом дисконтування сумою грошового потоку за період
експлуатації інвестиційного проекту та сумою інвестованих у його реалізацію
коштів. NPV характеризує абсолютний ефект інвестиційної діяльності та
розраховується за формулою:

де Ck,k =1,2,...,n1– інвестиції, які будуть генерувати доходи в розмірі


Fk, k = 1, 2,...,n2, j – коефіцієнт дисконтування.
Показник NPV відображає прогнозну оцінку зміни економічного
потенціалу підприємства у випадку прийняття інвестиційного проекту,
причому оцінка робиться на момент закінчення проекту, але з позиції
поточного моменту, тобто початку проекту. Проект приймається, якщо
NPV > 0. Критерій простий у розрахунках, має важливу властивість
адитивності у просторово-часовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна
додавати для знаходження загального ефекту під час оцінювання портфелю
інвестиційних проектів. Разом з тим критерій NPV , будучи абсолютним
показником, не дає інформації про резерв безпеки проекту, тобто не відповідає
на питання, наскільки велика небезпека, що проект, який вважався
прибутковим, раптом стане збитковим через помилки у прогнозних оцінках
доходів і/або вартості капіталу. Якщо NPV < 0 , то проект повинний бути
відхилений. Якщо NPV = 0, то проект неприбутковий, але й не збитковий,
проте водночас обсяги виробництва зростуть, тобто підприємство збільшиться
в масштабах.
При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка
дисконтування, однак за деяких обставин, наприклад, очікується зміна
облікових ставок, внаслідок інфляції, можуть використовуватися індивідуальні
за роками коефіцієнти дисконтування.
Внутрішня норма доходності – це дисконтна ставка, за якою чистий
приведений дохід у процесі інвестування буде приведено до нуля, тобто:
IRR = j при якій NPV = 0.
Величина внутрішньої норми доходності приблизно може бути отримана
з формули:

де j1 – значення коефіцієнта дисконтування, за якого 𝑓𝑓 (j1) > 0


( 𝑓𝑓 ( j1) < 0); j2 – значення коефіцієнта дисконтування, за якого 𝑓𝑓 j2 < 0
( f ( j2) > 0); j1<j2 ,тобто вибираються два значення коефіцієнта дисконтування;
j1<j2 таким чином, щоб в інтервалі ( j1,j2 ) , функція NPV= 𝑓𝑓= ( j) змінювала своє
значення з «+» на «–» або з «–» на «+».
IRR характеризує ефективність використання інвестицій. IRR – це
мінімальна процентна ставка, нижче за яку величина відносного доходу не є
прийнятною для даного підприємства. Економічний зміст критерію IRR такий:
він показує максимальний рівень витрат, який може бути асоційований із
даним проектом.
Індекс доходності (рентабельності) інвестиції (англ. ProfitabilityIndex, PI)
– це відношення суми грошових потоків у теперішній вартості та суми
інвестованих коштів, які спрямовуються на реалізацію інвестиційного проекту.
Індекс доходності розраховується за формулою:

де IC – розмір інвестиції; Fk, k = 1, 2,...,n2 – чисті доходи.


Період окупності (PP), якщо дохід розподілений за роками рівномірно,
розраховується діленням витрат на величину річного доходу, зумовленого
цими витратами, за формулою:

де IC – розмір інвестиції; F – щорічний чистий дохід.

Завдання 3. Наведіть визначення поняття, терміну чи формули:


1. Резерв календарного плану за проектом – це проміжок, коли робота
може бути розпочата, визначається як різниця дати пізнього початку та дати
раннього початку.
2. Непрямі форми державного регулювання інвестиційної діяльності:
створення інвестиційного середовища, створення економічних умов
господарювання для суб’єктів інвестиційної діяльності через
бюджетно-податкову, грошово-кредитну, амортизаційну та інноваційну
політику, а також політику заохочення іноземних інвестицій та регулювання
фондового ринку.
3. За рівнем ризику інвестиції бувають: безризикові, низькоризикові,
середньоризикові, високоризикові.
4. Індивідуальний інвестор – це фізичні особи, які використовують свої
нагромадження для інвестування.
5. Капітальні вкладення – це вкладення капіталу в різні сфери і галузі
народного господарства з метою оновлення існуючих та створення нових благ
і внаслідок цього одержання значно більшого прибутку.
Завдання 4. Знайдіть вірну відповідь:
1. Накопичення грошей або інших ресурсів, які можуть бути використані
для отримання додаткових грошей чи ресурсів - це:
2. Капітал;
2. Визначте залежність. Якщо норма прибутковості інвестицій
зменшується, то обсяг і попит на інвестиції:
2. Зменшується;
3. Інвестиційна операція, яка передбачає здійснення будівництва нового
об'єкта за індивідуальним або типовим проектом на спеціально відведеній
території - це:
3. Нове будівництво;
4. Сегмент інвестиційного ринку, на якому продаються та купуються
об'єкти нерухомості - це:
1. Ринок нерухомості;
5. Ступінь свободи, з якою актив може бути проданий на ринку
(перетворений у гроші) - це:
2. Ліквідність;

Завдання 5. Розв’язати задачу: Розрахувати

розмір річної інфляційної премії:


Пі = 1000 х 0,12 = 120 грн.

загальну номінальну суму необхідного доходу по інвестиційній


операції з урахуванням фактора інфляції в розглянутому періоді
припустимо 𝐷𝐷𝑝𝑝 = 20% тоді 𝐷𝐷𝐻𝐻 = (1000*0,2)+(1000*0,12)
𝐷𝐷𝐻𝐻 = 320 грн

необхідний рівень прибутковості інвестиційних операцій з


урахуванням фактора інфляції
𝑃𝑃𝐷𝐷𝐷𝐷 = 320/200-1
𝑃𝑃𝐷𝐷𝐷𝐷 = 0,6

You might also like