Жінка на війні

Героїзм жінок під час Другої Світової не прийнято було возвеличувати, адже війна за
офіційною оцінкою не мала "жіночого обличчя".

Проте, у ХХ столітті жінки масово почали долучатися до безпосередніх військових

дій.Майже 800 тис. жінок воювали з нацистами під час війни СРСР з Німеччиною. Вони
служили в різних військових структурах: більшість у госпіталях (61 % середнього
медперсоналу становили жінки), у підрозділах зв’язку (80%), у дорожніх військах —
майже половина складу. Жінки були снайперами, розвідницями, зенітницями.
Чимало жінок були удостоєні звання Героїв Радянського Союзу.

Крім безпосередньої участі в бойових діях, жінки взяли на себе весь тягар праці в тилу:
на заводах і фабриках, на будівництві й транспорті, на полях і фермах. Вони
виконували всю важку роботу, якою раніше опікувалися чоловіки. Крім того, жінки
годували та виховували дітей, облаштовували житло. Під час війни вони виконували і
жіночу, і чоловічу роботу.

Лише через багато років жінки досягли рівноправності в політичній, економічній та

соціальній сферах, однак як і у 1939, так і у 2024 році жінки у війську відчувають
дисблаланс та стикаються з упередженням і побутовим сексизмом.

Станом на 2023 рік в українській армії налічувалось 62 тисячі жінок, понад 40 тисяч з
них – військовослужбовиці.Тепер жінка в армії може бути водієм, гранатометницею,
заступником командира розвідувальної групи, командиром БМП, ремонтником,
кулеметником, снайпером тощо. Раніше контракт про проходження військової служби
підписували жінки у віці від 18 до 40 років, а для чоловіків таке обмеження не було.
Тепер контрактниками можуть стати представники обох статей від 18 до 60 років.