МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра прикладної лінгвістики

Курсова робота

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ВІЙНИ рОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ У

ПРОМОВАХ МІЖНАРОДНИХ ПОЛІТИКІВ

Виконала
студентка групи Лінгв-38
факультету іноземної філології
Свиридюк Дарина Ігорівна

Науковий керівник:
Бондар Тетяна Георгіївна,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри прикладної лінгвістики

Луцьк 2022
 2

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ

ОДИНИЦЬ................................................................................................................6

1.1. Загальна характеристика лексико-семантичного поля...........................6

1.2. Поняття «лексико-семантичне поле» у працях Й. Тріра та Г. С. Щура 8

1.3. Значення мови у війні гібридного характеру...........................................10

1.4. Формування неологізмів в українській лексиці під час війни росії проти
України................................................................................................................12

Висновки до розділу 1.......................................................................................15

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕМИ «ВІЙНА

рОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»....................................................................................17

2.1. Специфіка представлення агресії росії проти України у промові Джо

Байдена................................................................................................................17

2.2. Репрезентація війни проти Україні у промові Бориса Джонсона..........25

2.3. Порівняння репрезентацій війни у промовах двох політиків.................29

Висновки до розділу 2.......................................................................................31

ВИСНОВКИ ..........................................................................................................33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................35

 3

ВСТУП

В інформаційному суспільстві постійно посилюється і

мовознавців до проблематики взаємозв’язку між мовними засоба
їхнім впливом на свідомість адресатів. Особливого значення набу
питання крізь призму всебічних воєнних конфліктів, адже війна Х
вже давно набула гібридного характеру, де інформаційні технол
найосновніший інструмент ведення цього протистояння.
Повномасштабне вторгнення росії на територію України – о
найбільш резонансних події всесвітньої історії нашого часу. Адже У
є географічним центром Європи, місця – де пріоритетами поб
держави та суспільства слугують демократичні цінності. Зухваліс
агресора та їхній нищівний вплив не тільки на територію нашої країн
усього світу, безумовно вимагають відповідної реакції від всесв
спільноти.
До теми війни проти України звертаються у своїх промов
світові політики, що і зумовило актуальність нашого дослід
«Репрезентація війни росії проти України у промовах міжнар
політиків». Після двох світових воєн ХХ ст., що мали надзви
руйнівний характер, було прийнято безліч документів та конвенці
унеможливити повторення подібного трагічного сценарію в подаль
Тому порушення росією погоджених норм неодмінно викликає бур
реакцію у цивілізованому світі. Теоретичним підґрунтям н
дослідження слугували роботи двох учених-лінгвістів Й.
Г. С. Щура, які вивчали способи об’єднання лексем у більші групи,
теорії поля.
Мета дослідження – проаналізувати промови Джо Байдена та Б
Джонсона та виокремити лексико-семантичні поля, складові елемент
 4

– схарактеризувати поняття та структуру лексико-семантичного

поля;
– порівняти дослідницькі методи вивчення лексико-семантичного
поля різними ученими та різними лінгвістичними школами;
– проаналізувати значення мови та лексичні зміни, які вона зазнає,
у війні ХХІ ст.;
– проаналізувати промови двох політиків та вибрати найбільш
частотні лексичні одиниці, які репрезентують їхнє ставлення до війни;
– виокремити лексико-семантичні поля у двох промовах;
– порівняти репрезентацію війни росії проти України у зверненні
до міжнародної спільноти Джо Байдена і Бориса Джонсона.
Об’єктом дослідження – репрезентація війни росії проти України у
промовах Джо Байдена і Бориса Джонсона.
Предмет дослідження – лексичні одиниці, які презентують позицію
двох міжнародних політиків щодо війни росії проти України.
Матеріалом дослідження слугують два відео-звернення
найвпливовіших фігур на арені міжнародної політики від 24.02.2022: Джо
Байдена (22:35 хв.) і Бориса Джонсона (5:25 хв.).
Методи, які використовуються у роботі: описовий, компаративний,
контекстний та компонентний аналізи.
Елементи наукової новизни роботи полягають у спроби здійснити
лінгвістичний аналіз промов двох політиків шляхом виокремлення
лексико-семантичних полів та порівняння елементів цих полів.
Практичне значення нашої розвідки визначається можливістю
застосування її результатів для подальшого лінгвістичного аналізу промов,
сконцентрованих на російсько-українській війні. Отримані результати
можуть бути використані у філологічних дослідницьких роботах.
Структура наукової роботи. Курсова робота складається зі вступу,
двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку
 5

використаних джерел (33 найменування). Повний обсяг роботи – 38

сторінок.
 6

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ

1.1. Загальна характеристика лексико-семантичного поля

Мовознавство зіштовхується з багатьма проблемами, що пов’язані з

описом та співвідношенням компонентів мови. Одними з найскладніших
питань залишаються ті, що пов’язані з організацією семантичних аспектів у
відношенні до лексичної системи. Попри наявність великої кількості
літератури, що досліджує це питання, конкретного опису та визначення досі
нема. Та все ж, науковці-дослідники різних шкіл зі своїми методами прагнуть
встановити основні елементи цієї системи та чітко описати її структуру.
Лексико-семантичне поле є однією з найважчих структур дослідження у
мовознавстві, адже воно в собі поєднує проблематику зіставлення слова й
поняття, синонімії та інших.
Кожному полю притаманна певна структура. Виокремити можна такі
три складові:
1. Ядерні лексеми – одиниці, що здатні найкраще виконувати функцію
поля.
2. Лексичні одиниці, що є наближеними до цього ядра.
3. Лексичні одиниці, що входять до складу периферії – місця, де поле
твірні ознаки ослаблюються [10, с. 90].
Слова, що мають багатогранність своїх значень та водночас не є
морфологічно складними, найчастіше слугують ядрами для полів. І як
правило, саме ці слова-ядра слугують назвами для цілих полів [3, c. 18].
Вибір лексеми-ядра є одним з найважливіших етапів у процесі формування
лексико-семантичних полів, адже саме від нього залежить успіх роботи
науковця. Невдалий варіант може значно обмежити дослідницьку роботу, як
зазначає Д. В. Гордова: «Належність до ядра чи периферії прямо залежить від
 7

семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі»

[5, с.10]. Оскільки польова організація передбачає не тільки наявність
центрального об’єкта – ядра, а й периферії, то потрібно розуміти, що ці два
об’єкти є інтегральними. Існування системи неможливо без одного з цих
елементів [1, с.26]. Д. В. Горбачук у своїй статті «Лекксико-семантичне поле
«Людина» в тексті Конституції України» зазначає: «периферія поля
складається з одиниць, що є найвіддаленішими за своїм значенням від ядра.
Вони деталізують та конкретизують основне значення поля. Зазвичай
периферійні елементи перебувають у зв'язку з іншими семантичними полями,
утворюючи при цьому лексико-семантичну цільність мовної системи» [4,
с.101].
Й. Стернін виокремлює такі ознаки, характерні для лексико-
семантичного поля:
1. поле – структура, що об’єднує один з одним елементи, яким
притаманні системні відношення;
2. ці елементи можуть бути як однорідними, так і різнорідними;
3. усім елементам поля повинна бути характерна єдина спільна функція
у мові;
4. у відношенні елементів поля «ядро» і «периферія» відсутня чітка
межа розподілу [20, c. 38–39].
При дослідженні поняття «лексико-семантичності», ми повинні чітко
розуміти, що слово сприймають у сукупності всіх його значень і форм.
Формування лексико-семантичних полів відбувається за умови сортування та
підбору конкретних слів виключно за їхнім лексичним значенням, іншої
умови не може бути у цьому процесі. У цьому контексті лексема є базовою
одиницею мови у всіх зв’язках мови, як системи. [17, с. 137]. Оскільки одна і
та сама лексема може мати декілька значень, то очевидно, що вона може
належати до різних лексико-семантичних полів. Звідси можна зробити
висновок, що лексико-семантичні поля не є поодинокими, вони
 8

перетинаються між собою і таким чином утворюють одну лексико-

семантичну систему об’єднаних полів [3, c.18].
Лексичне значення є відображення когнітивних навичок людини у
відношенні до мови. Об’єднання слів, тобто конкретних лексем у відповідні
групи, є результатом їхнього розподілу мовця під час певного
комунікативного процесу. У цьому випадку семантичний аспект слугує
основним інструментом у формуванні змісту мови, а саме можливості
віднаходити відмінне у значенні одних слів від інших [12, c.66]. Семантика
конкретної лексеми є одним з невід’ємних її компонентів, і саме семантична
ознака надає можливість утворення певних лексико-семантичних груп на
основі цих же лексем. Звідси слідує , що саме семантичні зв’язки є основою
для розгрупування масиву лексики у лексико-семантичні поля [8, c.6].
Отже, лексико-семантичне поле має конкретну будову, як і кожне поле
у мовознавстві, проте проблематика зіставлення слів та їх понять робить
дослідницьку діяльність досить складною, попри наявну всебічну базу
дослідницької літератури.

1.2. Поняття «лексико-семантичне поле» у працях Й. Тріра та

Г. С. Щура

У дослідженні лексико-семантичного поля, найбільш цікавими для нас

виявились погляди Г. С. Щура та Й. Тріра. Й. Трір стоїть біля витоків
«польового» методу дослідження лексики. Він уперше ввів терміни
«лексичне поле» та «семантичне поле» та схарактеризував ці поняттєві та
лексичні поля. Він не надто розмежовував їх, припускаючи, що змістова
частина лексичного поля була представлена саме поняттєвим полем.
Розглядаючи мову, як закриту та таку, якій непритаманні швидкі зміни,
систему, він використовував матеріал теоретичного та фактичного значення.
 9

Він також зміг дослідити те, що в цій системі наявна залежність значення
змісту одних неізольованих слів від інших, що мають певний зв’язок між
собою.
На думку Й. Тріра, поняттєве поле – це певна низка понять, що не має
конкретної форми вираження у мовній свідомості. Але саме вона надає
можливість виявити значення слова, за умови, що тут присутня цілісність
цього поля, та саме слово є всередині нього [14, с. 183].
Внутрішній поділ лексичного поля має структуру, до якої співвідносять
саме слово, з якого утворене це поле, та споріднені з ним за поняттям інші
слова. Варто зауважити, що чіткого розмежування між цими двома полями не
існує. Всі поняття так чи інакше співвідносяться до певних закритих груп, а
саме: за відмінністю та подібністю. Між цими поняттями існує тісний
взаємозв’язок, який і формує сам факт існування цього поняття. Тому очевидно,
що зміна одного поняття призводить до зміни цілої групи. Й. Трір уважає, що
семантичне поле може змінюватись за умови модифікації значення конкретного
елемента цього поля. І його значення може існувати і проявлятись тільки
всередині цілого семантичного поля [2, c. 74].
Г. С. Щур зазначає, що дослідження лінгвістичних є доцільним лише у
тому випадку, якщо наявне чітке розуміння та поняття про мовні явища
(«поле» та «система» до прикладу) та їхню підпорядкованість один одному
[19, с. 95].
Це є дуже важливим аспектом у його теорії, адже у своїй роботі
науковець зосереджує увагу на встановлення відмінностей між поняттями
«поля» та «групи». Під час характеристики поля за основу можна взяти
взаємодію між деякими елементами та репрезентувати це, як тяжіння між
ними, то полями у цьому випадку будуть виступати лише деякі незмінні і
функціонально незмінні групи [19, с. 234].
Щодо семантичного поля, то дослідник переконаний, що це – комплекс
мовних одиниць, які найчастіше виражаються у вигляді лексем, та мають
спільний зміст та схожість понять між собою [19, с. 6]. Йому притаманний
 10

взаємозв’язок та взаємозалежність між одиницями, що знаходяться в ньому,

співвідношення лексем та їх значень до денотата, відносна автономність та
видимість для конкретного мовця[19, с. 12].
Отже, Г. С. Щур приділив увагу у своїй дослідницькій роботі таким
поняттям як «поле» і «група» та їхнім відмінностям в площині мовознавства.
Він був також переконаним у тому, що семантичному полю характерна
взаємозалежність між всіма його елементами, натомість Й. Трір свою увагу
більше акцентував на тому, що семантичне поле повинне бути цілісним, і
розуміння мовцем значення лексеми на пряму залежить від цього.

1.3. Значення мови у війні гібридного характеру

Мова завжди була відображенням світових тенденцій, змін певного

відрізку часу та простим способом вираження сприйняття людиною
реальності. Кожен значущий етап того чи іншого суспільства безумовно
відображався у лексиці відповідної мови, адже це найуразливіший до змін
аспект кожної мови. Це був певний індикатор, що освітлював тенденції та
ставлення конкретної групи, носіїв цієї мови, до них. Мова слугує також
певним фіксатором цих історичних подій та трендів. Коли мовці додають
нові, невживані до цього моменту конструкції, та згодом популяризують їх у
процесі комунікації, є велика ймовірність, що такі конструкції стануть
нормою, зафіксованою у словнику [27].
З розвитком інформаційних технологій та їхнім потужнім впливом на
організацію щоденного побуту людини, різноманітні мовні конструкції стали
одними з найважливіших інструментів у інформаційній війні. Філософ
Д. Робертсон, коли досліджував зв’язки між інформацією та суспільством,
зазначив, що: «цивілізація – це інформація», і чим більшими є обсяги
інформації, які використовує суспільство, тим вищим є рівень його розвитку
[11, с. 17–26]. Саме тому, війна в інформаційному суспільстві набула
гібридного характеру і першочергово відбувається саме в цьому просторі. Як
 11

зазначає В. Рибак: «… джерелом проблем міжнародного гуманітарного права

є фізичний вимір, який стає дедалі менш важливим. Інформаційний та
економічний виміри війни діють не менш ефективно, хоч і не так цинічно та
очевидно, як традиційні військові дії» [31]. Термін «гібридна війна» вперше
був застосований ще у 2006 р. для характеристики подій у ході Ліванської
війни. І саме з цього моменту лексема «гібридний» стала основною в описі
усіх воєн, що відбуваються в ХХІ ст. та подальших [9, с. 49]. На думку
О. М. Ситника «гібридна війна» – це збройне протистояння, інструментами
ведення якого є не тільки зброя, а й інформаційні технології, соціальні
мережі та інші спеціальні інструменти [31].
Війна гібридного характеру містить багато аспектів, обмежуючись не
тільки військовими та силовими чинниками. Як зазначає В. Божко: «Мета
«гібридної» війни полягає у нав’язуванні противнику волі шляхом
застосування різних видів сили. При цьому бойові дії відіграють допоміжну
роль в ослабленні противника, будучи лише каталізатором дестабілізаційних
процесів, попередньо запущених за допомогою економічних, політичних,
інформаційних та інших методів» [25]. Основною ціллю такої війни є не
територія чи влада, а скоріше змога маніпулювати свідомістю цільової
аудиторії. Вона взаємодіє з такими елементами:
1. інформаційний аспект, що є найважливішим для нас;
2. психологічне та дипломатичне протистояння.
Засобами ведення такої війни є різні види дезінформації: викривлення
реальності та фактів, викиду пліток у тому руслі,яке є зручним для
загарбницької сторони [18, с. 186].
Зважаючи на вище наведені факти, можна зрозуміти, що сьогодні
суспільство очікує такий вид репрезентації, що дасть змогу висвітлити не
тільки саму подію, а й контекст, який вона в собі містить, причини її
виникнення, та безумовно зрозумілість і щирість форми вираження [7, с.
221].
 12

Отже, мова є одним із ключових елементів відображення тенденцій та

конкретних історичних подій певного хронологічному відрізку. В умовах
ХХІ ст., де інформація є однією із найосновніших складових суспільства,
війна зазнала гібридного характеру, й інформаційний аспект є одним з
найважливіших.

1.4. Формування неологізмів в українській лексиці під час війни

росії проти України

Поява інноваційних різноманітних слів та їх тлумачень у житті соціуму

зумовлене неприливним розвиток суспільства та трансформацією у
різноманітних сферах та соціальних відносинах [16, c. 207-2013]. У період
зіткнення людиною з новими елементами її реальності відбувається логічний
процес формування неологізмів у мові. Виникнення нових термінів, слів та
фраз, що слугують інструментами для опису середовища, в якому
безпосередньо знаходиться людина. Тому не дивно, що така резонансна
подія, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну запустила процес
трансформування української лексики[16].
Постійний розвиток суспільства та трансформація соціальних відносин
сприяє появі інноваційних слів та їх нових тлумачень [16, c. 207-2013]. У
період зіткнення людиною з новими елементами її реальності відбувається
логічний процес формування неологізмів у мові. Цьому процесу характерне
виникнення нових термінів, слів та фраз, що слугують інструментами для
опису середовища, в якому безпосередньо знаходиться людина. Тому не
дивно, що така резонансна подія, як повномасштабне вторгнення росії в
Україну запустила процес трансформування української лексики [26].
Багатогранність мови полягає у тому, що різними мовними засобами
можна описати одне й те явище чи подію, не відійшовши при цьому від
рамок об’єктивної наукової істини. Різноманітні кліше, широко поширені
 13

сталі конструкції та конкретні визначення слугують основною зброєю

українців у інформаційній війні сьогодення проти російського агресора [30].
Україна ще з перших днів захисту демократичних цінностей змінила не
тільки хід всесвітньої історії, а й зазнала певних трансформацій у лексиці
своєї мови. Значна кількість неологізмів, а саме здебільшого військова
субстандартна лексика ввійшла до широкого побутового вжитку українців.
Ці всі нові слова характеризуються своєю новизною не лише щодо своєї
форми вираження, а й самого змісту. У них закладені не тільки нова дійсність
та побут кожного пересічного українця, а й особливість їх творців.
Здебільшого, відчуваються жартівливі настрої авторів цих неологізмів, які, як
правило, виражаються у формах метонімії чи метафор [28]. Нові мовні
конструкції безперервно виникають у нашому суспільстві, у такий спосіб
роблячи українську мову дуже динамічною та схильною до змін. І важливе
місце у поширенні цих нових лексичних одиниць займають ЗМІ. Нині
журналістика один із найосновніших способів фіксації та трансляції всіх
суспільних подій, а отже і мовних змін [13, c. 206]. Нові лексичні одиниці
яскраво відрізняються від вже давно закоренілих у мовленні. Вони
відображають щось, що з’явилось у суспільстві відносно недавно, тому їм
характерна певна химерність, незвичність і ,можливо, якоюсь мірою
дивакуватість [13, c. 207]. Оскільки неологізми зафіксовують усі нові етапи
культурного досвіду у соціумі, то можна зробити висновок, що це не просто
повнозначні мовні знаки, а результат роботи концептуальної сфери людини.
Розглядаючи неологізми з цієї перспективи, ми можемо з певністю сказати,
що вони – один із шляхів пізнання культури, тенденцій та життя конкретної
спільноти, що розмовляє відповідною мовою [15, c. 82-90].
Cучасна лінгвістика пропонує багато визначень поняття «неологізм». У
своїй роботі ми будемо послуговуватися визначенням, запропонованим
О. А. Стишовим: «слова, словосполучення, фразеологізми, окремі їхні
значення, що з'явилися на певному етапі розвитку мови для позначення
нових реалій і понять, периферійних номінацій, актуалізація яких зумовлена
 14

соціальними і територіальними чинниками функціонування літературної

мови, а також оказіоналізми (індивідуально-авторські новації), використані
одноразово в мовній практиці певного автора, видання, редакції чи в
конкретному тексті. Новизну цих номінацій усвідомлюють мовці» [15, c. 46].
Неологізми – це інновації у кожній мові світу. Нові слова виникають
щодня, і їх кількість у мові пропорційно стрімко зростає. Ці нові лексеми
зазвичай використовують традиційні способи словотвору, такі як афіксація
чи основоскладання. Словосполучення можуть утворюватися на основі будь-
якого лексичного класу, а в самих неологізмах дуже часто є характерними всі
типи словотворень [23]. Однією із причин виникнення нових конструкцій у
лексиці конкретної мови також є бажання мовцем зекономити свій час.
Багато вчених у сфері соціології стверджують, що нині у зв’язку з
переоцінкою тривалості життя, та й загалом швидкоплинності часу, постійне
перебування людини у стані «поспіху» зумовило виокремлення нового
принципу виникнення неологізмів, а саме – мовної економії [22]. Російсько-
українська війна, а саме її вплив на українську мову, є вдалим прикладом
цього принципу. Очевидно, що військова лексика переповнена безліччю
скорочень, проте багато конструкцій, узятих саме з неї, набули загального
вжитку. А саме, як зазначає інтернет-видання «Варіанти»: бавовна– вибух на
російській чи тимчасово окупованій території, чи приліт– влучання ворожої
ракети у цивільну чи військову споруду» [29]. При розгляді низки причин
виникнення неологізмів, виокремити можна також і тенденцією до більшої
виразності мовних засобів. Більша емоційність та експресія все частіше
використовується для опису різноманітних подій, явищ та ідей. Характерною
для неологізмів цієї, так званої групи, є гра слів [21, с. 818]. Щодо
неологізмів російсько-української мови, прикладами є: дебахнуло – людина, з
дуже посередніми розумовими здібностями, котра нехтує безпекою задля
задоволення власних егоїстичних бажань, цікавості [29].
Повномасштабне вторгнення докорінно змінило життя мільйонів
українців, викликаючи у них спектр негативних емоцій і змушуючи
 15

знайомитись з новими реаліями свого життя й займатись у тих сферах, які не

були пріоритетами їхньої зацікавленості[6, c. 10]. Саме тому, не є дивним те,
що кількість нецензурної лексики у повсякденному вжитку українців різко
зросла від початку повномасштабної російсько-української війни. Лайка є
цілком нормальним способом вираження справді сильних емоцій таких, як
лють чи страх, – стверджують психологи [24]. Вдалим прикладом цього є вже
всесвітньо відома відповідь українського військового на острові Зміїному
російському окупанту під час одного з перших днів війни. Як зазначає
український мовознавець О. М. Авраменко: «Фразеологізм «послати за
російським кораблем» – всі знають, що це означає, це стійка сполука слів.
Впевнений вона буде не тільки на марці, а увійде до словників» [24].
Отже, виникнення нових сполук в українській мові є прямим наслідком
російсько-української війни. Неологізм не завжди повинен бути чисто
новітньою конструкцією стосовно всіх параметрів мови. Здебільшого
нещодавно утворені неологізми української мови – вирази побутового
вжитку, що набули нових значень, пряма асоціація з якими – негативні
емоції, що часто виражаються і також у нецензурній мові.

Висновки до розділу 1

Дослідження лексико-семантичних полів є одним із найскладніших

завдань сучасного мовознавства. Складність полягає у тому, що науковці
мають різні підходи до вивчення лексико-семантичних полів і тому не
можуть дати однозначне визначення цього поняття. Попри наявну чітку
структуру поля, як конкретного елемента мови, розмежовування
взаємозв’язків між лексико-семантичним аспектом є складним завданням.
Існує висока взаємодія між складовими одиницями семантичного поля. У
своїх роботах це активно досліджували Г. С. Щур та Й. Трір. На думку
Г. С. Щура, поняттєве поле супроводжується взаємозалежністю всіх його
елементів, а Й. Трір припускав, що існування кожного з цих елементів
 16

можливе лише за умови перебування в середині цього поля. Не менш

важливим, на думку Й. Тріра, є факт розуміння мовцем цілісності не лише
цього елемента, а й інших складових поля.
На основі диференціації різних значень, яких набуває конкретна
лексема, може утворюватися неологізм. Адже це є одним із підґрунть
виникнення новостворених слів та понять, зокрема це стосується неологізмів
російсько-української війни, більшість з яких була створена саме за методом
надання нового значення певним виразам та фразам. Завдяки цій здатності
мови вбирати та відображати зміни у суспільстві, збагачуючи у такий спосіб
свою лексику, – мова стала невід’ємною складовою ведення війн сьогодні.
Саме через розуміння величезного потенціалу мови, війни набули гібридного
характеру та мова стала одним із найосновніших та найдостовірніших
інструментів, що здатен репрезентувати війну та її вплив.
 17

РОЗДІЛ 2

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕМИ «ВІЙНА рОСІЇ

ПРОТИ УКРАЇНИ

Війна росії проти України є одним із найгостріших питань

міжнародної політики сьогодні. Від початку подій 2014 року, а саме анексії
Криму та війни на Донбасі, що згодом, у квітні того ж року стала АТО,
міжнародна підтримка України відігравала важливу роль під час спротиву
російській агресії. Міжнародна дипломатія надавала постійну всебічну
підтримку: публічну, фінансову та військову допомогу.
У нашій розвідці ми проаналізували дві промови світових лідерів від
24.02.2022: президента США Джо Байдена та екс-прем’єр-міністра Великої
Британії Бориса Джонсона. У своїх зверненнях політики приділяють увагу не
лише прямому засудженню військових дій рф, а й методам впливу, які
будуть застосовані в подальшому на країну-агресора, які наслідки буде мати
агресор та вся всесвітня спільнота. Тому ми виокремили декілька чітких тем,
які слугували підґрунтям для об’єднання лексичних одиниць у відповідні
лексико-семантичні поля.

2.1. Специфіка представлення агресії росії проти України у

промові Джо Байдена

Найбільш значимою та відчутною для України була підтримка США.

Тому аналіз лексико-семантичних полів у промовах міжнародних політиків
ми розпочнемо саме з очільника цієї держави. Промова Джо Байдена від
24.02.2022 була найпершим зверненням і відповідною публічною реакцією
США на повномасштабне вторгнення росії в Україну. Мета промови –
 18

якомога всебічніше та доступніше проінформувати не тільки американське

суспільство, а й всю міжнародну спільноту.
Ми проаналізували відео-матеріал тривалістю понад 20 хвилин і
виділили 39 фраз, які згодом об’єднали у 5 лексико-семантичних полів
(ЛСП), а саме:
1. ЛСП1: «Агресія, її засудження»;
2. ЛСП2: «Запланована війна»;
3. ЛСП3: «Санкції та дії»;
4. ЛСП4: «Україну підтримує увесь світ»;
5. ЛСП5: «Нато не бере участь у війні росії проти України».
Розгляньмо складові виокремлених лексико-семантичних полів.
ЛСП1: «Агресія, її засудження»
Очевидно, що ЛСП1 конфігурує як центральне у цьому лексичному
матеріалі. Сама мета та ціль звернення фактично відображається й закладена
у назві цього ЛСП. Основною лексемою у більшості фраз, які належать до
цього ЛСП, є безумовно лексема Putin, адже путін – президент рф, і саме він
– той, хто розпочав цю загарбницьку війну, є тим, кого потрібно
першочергово засуджувати. Ця лексема присутня майже у кожній фразі з
нашого списку, тому недивно, що саме вона і є ядром цього поля.
Зауважимо, що у назві ЛСП не конфігурує назва ядра.
Гостре засудження дій голови російської федерації відображене у
таких фразах: “Putin is the aggressor”, “Putin chose this war”, “Putin will be a
pariah on the international stage”.
Наступні виокремлені фрази радше виражають не пряме засудження
особи, як три попередні, а саме те, що відбувається під керівництвом путіна
в Україні:
“The Russian military has begun a brutal assault on the people of Ukraine
without provocation, without justification, without necessity”;
“It was always about naked aggression, about Putin’s desire for empire by
any means necessary — by bullying Russia’s neighbors through coercion and
 19

corruption, by changing borders by force, and, ultimately, by choosing a war

without a cause”.
Друга фраза є набагато цікавішою для нас у контексті лінгвістичного
аналізу, адже в ній поєднані так звані дві лексико-семантичні групи (ЛСГ)
цього ЛСП: засудження особи та засудження дій, зроблених нею. Наведено
конкретні вчинки та їх суб’єктивна оцінка.
Велику увагу акцентовано також на манері скоєння воєнних злочинів
проти українського народу та, безумовно, гострій критиці аморальних дій
російського диктатора, що уможливило виокремлення другої ЛСГ у цьому
ЛСП: “He (тут: путін) moved blood supplies into position and built a field
hospital, which tells you all you need to know about his intentions all along”.
Використання яскравих епітетів, які викликають емоції, також є одним
із способів засудження вище описаних дій: “Putin has unleashed a great pain
on them (тут: українці)”, “Putin has committed an assault on the very principles
that uphold global peace”. “Global peace”, “great pain” – художні засоби, що
привертають не тільки увагу слухача, а й підсилюють ефект, задуманий
мовцем.
Останнім елементом цього ЛСП буде дещо абстрактна фраза, сказана
Джо Байденом: “And in the contest between democracy and autocracy, between
sovereignty and subjugation, make no mistake: Freedom will prevail”.
Абстракціонізм цього елементу полягає у тому, що через порівняльні
конструкції державних режимів відбувається засудження одного з них –
того, який існує в російській федерації.
Отже, ядровими лексичними одиницями ЛСП1 є: putin, aggressor, a
brutal assault, to committed an assault, naked aggression, a war without a cause,
to choose war, a great pain, violation of international law. Наближеними до
ядра є такі одиниці:, russian military, without provocation, without justification,
putin’s desire for empire, to change borders by force, freedom will prevail.
Периферію утворюють лексеми та словосполучення: without necessity,
coercion, corruption, to bully neighbors, autocracy, subjugation.
 20

ЛСП2 – «Запланована війна»

У своїй промові президент США наводить докази того, що
повномасштабне вторгнення росії є чітко спланованим планом дій путіна.
Початок цієї війни мав виключно одноособіний характер. Це є немало
важливим фактором в контексті подій першого дня повномасштабного
вторгнення, адже росія масово поширювала дезінформацію у своїх ЗМІ про
плани України зазіхнути на території сучасної рф, а саме про так звану
підготовку воєнного нападу, і дії збройних сил рф у цьому контексті
висвітлювалися як спонтанна реакція та бажання захистити власні землі.
Хоча, насправді, все ж було навпаки, і як зазначив президент США,
спростовуючи цю всю російську легенду: “This is a premeditated attack”.
Потрібно також зважати на факт, що 21 лютого 2022 володимир путін
визнав незаконні збройні угрупування «ЛНР» та «ДНР», надаючи їм
суверенітет, на що Джо Байден різко зреагував: “We saw a flagrant violation
of international law in attempting to unilaterally create two new so-called
republics on sovereign Ukrainian territory”. Тобто, визнання збройних
угрупувань «ЛНР» та «ДНР» можна розцінити як ще один сигнал того, що
створювались всі передумови для повномасштабного нападу на Україну.
Не потрібно забувати, що російська агресія в Україні триває з 2014 р.,
тому обстріли та атаки української території відбувалися задовго до
24.12.2022. Президент США зазначив: “In the past week, we’ve seen shelling
increase in the Donbas, the region in eastern Ukraine controlled by Russian-
backed separatists”. Це доводить, що напад рф був продуманий наперед.
Доказом того, що війна була спланована, є небажання путіна йти на
будь-який контакт з міжнародною дипломатією. У президента оркостану
була чітка стратегія, від якої він не мав жодного наміру відхилятись. У
процесі нашого аналізу на підтвердження цієї думки ми вибрали такі тези з
промови Джо Байдена: “He (тут: путін) rejected every good-faith effort the
 21

United States and our Allies and partners made to address our mutual security
concerns through dialogue to avoid needless conflict and avert human suffering”.
Звідси можна зробити висновок, що війна росії проти України була
детально запланована ще задовго до 2022 р.
Ядерними лексичними одиницями ЛПС2 є: premeditated attack, shelling
increase, to reject to avoid conflict. Периферію утворюють такі лексичні
одиниці: create republics on sovereign territory, russian-backed separatists, to
build a field hospital.

ЛСП3 – «Санкції та дії»

При формуванні третього ЛСП ми взяли до уваги той факт, що ще з
2014 року санкції були одним із найосновніших інструментів міжнародної
спільноти, як реакція та протидія російській агресії. Вони були одним із
найважливіших факторів підтримки України, стосувались різногалузевих
заходів, які обмежували торгівлю товарами, пов'язаними з оборонним та
енергетичним секторами, а також конкретних підприємств та осіб, які мали
тісні зв'язки з російським урядом. Тому недивним є те, що це поле містить
найбільшу кількість елементів.
Оскільки наявна велика кількість матеріалу, то і ядерних лексем також
було виділено декілька, а саме: sanction, limit; economy, bank, currency,
inability та похідні від них.
Перша ЛСГ, яку нам вдалось виокремити, пов’язана безпосередньо з
самим санкціями, як методом впливу. У ХХІ ст. увесь цивілізований світ має
прямий зв’язок з демократією та чітке розумінням того, що це – найкраща
форма політичного режиму. Саме тому санкції є найбільш розповсюдженою
формою боротьби з країною-агресором, у нашому випадку – росією:
“Today, I’m authorizing additional strong sanctions and new limitations on
what can be exported to Russia”;
“We have purposefully designed these sanctions to maximize the long-term
impact on”;
 22

“…adding names to the list of Russian elites and their family members that
are sanctioning; we will keep up this drumbeat of those designations against
corrupt billionaires in the days ahead”.
Одиниці периферії описують в загальному мету та ціль санкцій:
надання потужної відповіді та відсічі російській федерації, як реакції на
події, що відбулись в Україні того ж дня.
Наступна ЛСГ пов’язана більше зі сферою економіки, тобто, як санкції
вплинуть на рф, наслідки та способи їхнього запровадження. Такі як:
обмеження в торгівлі з певними країнами та в конкретних світових валютах,
обмеження на експорт й імпорт і т.д. :
“We will limit Russia's ability to do business in dollars, euros, pounds and
yen to be part of the global economy, we're going to limit their ability to do that”;
“We`re going to apply the same restrictions to Russia’s largest state-owned
enterprises – companies with assets that exceed $1.4 trillion”;
“We squeeze Russia’s access to finance and technology for strategic sectors
of its economy and degrade its industrial capacity for years to come”;
“We’re going to impair their ability to compete in a high-tech 21st century
economy”;
“It will strike a blow to their ability to continue to modernize their military.
It’ll degrade their aerospace industry, including their space program. It will hurt
their ability to build ships, reducing their ability to compete economically”.
Остання фраза є поєднанням як обмежень, так і наслідків, тому може
бути віднесена як до першої, так і другої групи. Периферія чітко продовжує
семантику ядерних лексем, як от ядро “currency”: “…dollars, euros, pounds
and yen”.
Наступними проаналізованими елементами стали фрази, що
виражають наслідковий зв’язок між описаними вище економічними
обмеженнями, накладеними на рф, та як вони безпосередньо вплинули на
країну-агресора:
 23

“We estimate that we’ll cut off more than half of Russia’s high-tech
imports”;
“We stopped the Russian government from raising money from US or
European investors”;
“And the Russian stock market plunged today”;
“The Russian government’s borrowing rate spiked by over 15 percent”;
“Тhe Ruble, which early today hit its weakest level ever – ever in history”.
Особливу увагу приділяє Джо Байден банкам, адже вони є одним із
найголовніших об’єктів фінансової системи та економіки в загальному у
будь-якій країні. Отож, ми виокремили два елементи для цієї ЛСГ:
“We’ve cut off Russia’s largest bank; cut it off from the US financial
system”;
“And today, we’re also blocking four more major bank.; This includes
V.T.B., the second-largest bank in Russia, which has $250 billion in assets”.
Коли ти маєш справу з ворогом, на якого діє далеко не кожен
інструмент впливу, то потрібно буде більш рішучим, аніж будь-коли, тому
останнім і заключним елементом цього поля буде фраза: “And now he and his
country will bear the consequences”.

ЛСП4 – «Україну підтримує увесь світ»

Під час аналізу промови Джо Байдена від 24.02.2022 ми не могли не
виокремити ЛСП, що описує підтримку Україну. Адже, станом на січень
2021 року Сполучені Штати інвестували приблизно $19,3 млрд у підтримку
безпеки нашої держави, як вияв непохитної відданості суверенітету та
територіальної цілісності України. Варто також зауважити, що $18,3 млрд
було надано з початку жорстокої війни росії проти України [33].
Проте мова буде йтись не лише про США, а й про всю міжнародну
спільноту високорозвинених країн, які засуджують безжалісну російську
агресію. Ми виділили такі ядрові лексеми: coalition, allies.
 24

Першою і, здавалося б, найелементарнішою фразою, яку ми додали до

цього ЛСП, є: “The United States is not doing this alone”. У той час, вона є
рушійною силою, тією точкою старту, яка надає можливість нам розкривати
семантику цього поля іншими фразами, що доповняють цей найперший
елемент. У логічному порядку Джо Байден продовжує далі, розкриваючи
свою основну думку: “For months, we’ve been building a coalition of partners
representing well more than half of the global economy”. Периферія поля надає
нам можливість дійти до розуміння того, що вся спільнота
високорозвинених країн дотримується однієї чіткої лінії та спільної стратегії
у поведінці до російської федерації у контексті повномасштабної війни
проти України, серед них саме: 27 членів Європейського Союзу, зокрема
Франція, Німеччина, Італія, а також Велика Британія, Канада, Японія,
Австралія, Нова Зеландія та багато інших. Складовими ЛСП є такі одиниці:
“Twenty-seven members of the European Union, including France,
Germany, Italy – as well as the United Kingdom, Canada, Japan, Australia, New
Zealand, and many others”;
“I assured him (тут: Зеленський) that the United States, together with our
Allies and partners in Europe, will support the Ukrainian people as they defend
their country”;
“We’ll provide humanitarian relief to ease their suffering”.
Периферія цих полів є дуже значущою в контексті українсько-
європейських відносин, адже з 2014 р. європейський напрямок –
найосновніший у політиці нашої держави. Підтримка 27 членів ЄС є
значущим та вкрай важливим для України.

ЛСП5 – «Нато не бере участь у війні росії проти України»

Те, що НАТО не бере участь у війні, є дуже важливим питанням для
України. Частина промови американського президента була присвячена
цьому питанню, адже у перші дні війни Україна та її громадяни активно
просили США не тільки зброю, а й закрити небо від російської артилерії.
 25

Навіть на дев’ятий місяць війни, ракети і досі лишаються одними із

найбільш руйнівних елементів цього протистояння, що не лише забирають
сотні життів, а й завдають шкоди критичній інфраструктурі.
Ядром цього ЛСП є дві лексеми: NATO, forces. Периферію утворюють
4 елементи.
Байден дуже чітко дав зрозуміти один момент: американські війська не
будуть відправлені в Україну для участі в конфлікті: “ Our forces are not and
will not be engaged in the conflict with Russia in Ukraine”. Продовжуючи свою
думку, він додає: “ Our forces are not going to Europe to fight in Ukraine but to
defend our NATO Allies”. Оскільки Україна не є членом Північно-
Атлантичного Альянсу, то про допомогу безпосередньо у самому ході
військових дій, мови і не може бути. “United States will defend every inch of
NATO territory ” – ще один елемент цього ЛСП, периферія якого відображає
ідею того, що залучення НАТО у війну неможливе.
“This will enable NATO’s high-readiness forces to deploy and – when and
where they’re needed to protect our NATO Allies on the eastern boundaries of
Europe”. Очевидно, що ці роз'яснення Байдена про те, що американські
війська не будуть брати участь у наступальних діях, зроблені з метою
уникнення конфлікту між США і росією, це також дало зрозуміти
російському президенту Володимиру Путіну, що його війська зіткнуться з
меншою кількістю перешкод у своєму вторгненні.
Отже, у промові Джо Байдена ми виокремили п’ять ЛСП. Кожне поле
має ядро і периферію, але елементи всіх полів відображають підтримку
України і засудження війни росій проти України.

2.2. Репрезентація війни проти Україні у промові

Бориса Джонсона
 26

Звернення екс-прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона,

було коротшим у порівнянні з промовою Джо Байдена. Проте ми виділили
16 ключових фраз для аналізу, що уможливило виокремити 3 лексико-
семантичних поля:
1. ЛСП1: «Україну підтримує увесь світ»;
2. ЛСП2: «Агресія, її засудження»;
3. ЛСП3: «Україна – країна людей, що борються за
демократію та свободу»

ЛСП1 – «Україну підтримує увесь світ»

Велика Британія та її прем’єр-міністр (тепер вже екс-прем’єр-міністр)
від початку повномасштабного вторгнення вирізнялись на світовій
політичній арені своєю стійкою та палкою підтримкою українців та їхнього
спротиву. Тому недивно, що центральною темою у промові Джонсона є
підтримка України. Найчастотнішими лексемами є we, Ukraine, defence та
похідні від них, які й утворюють ядро ЛСП.
У порівнянні з промовою Джо Байдена, Борис Джонсон висловлює
свою підтримку не тільки в аспектах, що стосуються матеріального, а й –
ментального. Свою відданість та готовність першими прийти на поміч
Україні у цей скрутний час екс-прем’єр-міністр висловлює у такий спосіб:
"…the UK became one of the first countries in Europe to send defensive weaponry
to help the Ukrainians".
Сердечна підтримка цілої української нації та співпереживання
їхньому горю від політика, як окремої особистості, а не від імені цілої
держави, виражена у фразах: "…I say to the Ukrainians in this moment of agony
, 'we are with you, we are praying for you and your families and we are on your
side'".
Потрібно також зауважити те, що Борис Джонсон часто акцентує свою
увагу на єдності всієї спільноти високорозвинених країн щодо підтримки
України та протидії агресору, використовуючи одну із ядерних лексем – we.
 27

"We are joined in our outrage by friends and allies around the world";
"Other allies have now done the same and we will do what more we can in
the days ahead".
Світ рішуче та без вагань налаштований зупинити ворога, що нищівно
руйнує демократію й намагається знищити суверенну та визнану всіма
країнами світу державу:
"We will work with them – for however long it takes – to ensure that the
sovereignty and independence of Ukraine is restored...”
"We – and the world – cannot allow that freedom just to be snuffed out. We
cannot and will not just look away".
Виборену важкою ціною та будовану століттями державу, яка обрала
свій шлях до кращого життя, Велика Британія охоче підтримає та зробить
все можливе, що залежить від неї, аби надати українцями цю можливість:
"This crisis is about the right of a free, sovereign independent European people to
choose their own future and that is a right that the UK will always defend."

ЛСП2 – «Агресія, її засудження»

Наступним кроком нашого аналізу було виокремлення одиниць
другого ЛСП «Засудження війни». Ми вибрали шість ключових фраз у
промові політика. Ядром цього поля слугують такі лексеми: putin, violence,
missiles, attack та похідні від них.
Президент рф фігурує як об’єкт тотального засудження у промові
Бориса Джонсона, а дії путіна – як недопустима авантюра ХХІ ст., що
неодмінно зазнає краху:
"President Putin of Russia has unleashed war in our European continent.
He has attacked a friendly country without any provocation and without any
credible excuse";
"…this hideous and barbaric venture of Vladimir Putin must end in failure".
Перш ніж перейти до подальшого аналізу цього ЛСП, ми хочемо
надати дефініцію, запропоновану Cambridge Dictionary, однієї з ядрових
 28

лексем цього поля, а саме attack – ‘насильницька дія, спрямована на

заподіяння болю або шкоди комусь або чомусь’. Це є надважливим аспектом
роботи із промовою саме цього політика, адже він використовує цю лексему
досить часто у ході свого звернення: "…because this act of wanton and reckless
aggression is an attack not just on Ukraine". Насильницька дія спрямована на
руйнування демократії та свободи не тільки України, а й цілого світу: "It is
an attack on democracy and freedom in East Europe and around the world".
Згадує також Джонсон і жорстокі методи, що використовуються
росією проти України у цій загарбницькій війні: "Innumerable missiles and
bombs have been raining down on an entirely innocent population".
Своє гостре засудження дій путіна екс-прем’єр-міністр Великої
Британії навіть транслює до громадян рф, стверджуючи, що це злочин не
тільки проти України а й усіх слов’ян: "And so I say to the people of Russia,
whose president has just authorised a tidal wave of violence against a fellow
Slavic people…".

ЛСП3 – «Україна – країна людей, що борються за демократію та

свободу»
Під час аналізу промови Бориса Джонсона від 24.02.2022 ми не могли
не виокремити ЛСП, що описує Україну, як державу, що виборює
демократію та свободу. Війна росії проти України часто зображується як
конфронтація між двома полярними політичними режимами: демократією і
тоталітаризмом. На тлі ХХІ ст. Україна виступає в ролі захисника найвищих
державотворчих засад: свободи та демократії. Ядрами цього ЛСП слугують
дві лексеми: democracy, freedom та похідні від них.
У Європі немає жодних сумнівів, щодо того, що Україна відчайдушно
бореться не лише за власну свободу, суверенітет і територіальну цілісність, а
й за Європу в цілому. Запал української ідейності про власну державу є на
стільки стійким, що його не зруйнує ніщо: ані зброя, ані задуми свавільного
диктатора: "Because for all his bombs and tanks and missiles I don’t believe that
 29

the Russian dictator will ever subdue the national feeling of the Ukrainians and
their passionate belief that their country should be free".
Досить тернистим був шлях України до створення власної держави,
звільненої від російського ярма та антидемократичних аспектів, щільно
інтегрованих в неї. Великою ціною розплатився український народ за те, щоб
бути там, де є він зараз, – на про-європейській орієнтації – ніхто не має
жодного права для знецінювання цього вибору: "Ukraine is a country that for
decades has enjoyed freedom and democracy and the right to choose its own
destiny".
Увесь світ не має жодного сумніву в тому, що українці вистоять у цій
надважкій боротьбі, а свобода є тим що не можна відібрати в української
нації: "And if the months ahead are grim, and the flame of freedom burns low , I
know that it will blaze bright again in Ukraine".

2.3. Порівняння репрезентацій війни у промовах двох

політиків

Здійснивши детальний аналіз двох промов – президента США Джо

Байдена та екс-прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, – ми
виокремили як спільні аспекти, притаманні двом зверненням, так і відмінні.
Першою відмінністю, звісно, є кількість ЛСП та їхніх елементів. Це
зумовлено тривалістю двох промов: звернення Джо Байдена майже в п’ять
раз довше, аніж Бориса Джонсона.
Щодо спільного, то ці дві промови об’єднує провідна ідея, а саме:
засудження війни. Два політика категоричні щодо дій путіна та вважають це
недопустимим свавіллям ХХІ ст. Вони засуджують війну не тільки з точки
зору безпосереднього вибору президента рф, а й самих методів, що
застосовуються у процесі знищення українського народу. Також, ці дві
 30

промови не репрезентують війну повнозначно, адже датуються 24 лютим

2022, тобто, початком повномасштабного вторгнення.
Двоє політиків запевняють, що вся спільнота країн, для яких
демократія є пріоритетом, підтримують Україну в цьому надважкому
протистоянні. Вони всі об’єднанні проти нищівного агресора – росії – та
зроблять усе можливе, що залежить від них, аби зупинити диктатора у його
варварських планах щодо українського народу.
Джо Байден на відміну від Бориса Джонсона у своїй промові більше
акцентує на превентивних діях, здійснених США та їхніми союзниками,
зазначає про розробку певних заходів, що стануть потужним інструментом
впливу на рф. Звертає свою увагу Байден також і на економічний аспект та
наслідки цього повномасштабного вторгнення для рф. Очевидно, що низка
пакетів жорстоких санкцій – основний аспект боротьби штатів із путіним.
Президент США зазначає перелік нововведених санкцій та їхній миттєвий
вплив на економіку країни-агресора.
Байден також зазначає про те, що війна росії проти України була давно
запланована, що не згадується у промові другого політика. США активно
інформували український уряд про плани путіна та спостерігали підозрілу
активність на Донбасі, зокрема надання суверенітету двом незаконно
визнаним республікам: ДНР та ЛНР.
Оскільки США є головною країною військово-політичного союзу
НАТО, адже саме в цій країні розташована штаб-квартира, то очевидно, що
Джо Байден виділяє певну частину своєю промови цьому питанню.
Президент США чітко і ясно твердить, що НАТО не буде брати участь у цій
війні, допоки хоч одна із країн-членів альянсу не зазнає військового нападу з
боку рф. Тобто допомога Україні обмежується фінансовою підтримкою та
передачею зброї.
Щодо Бориса Джонсона, то його промова видається більш
експресивною та орієнтованою певною мірою на український народ. Чинний
на той момент прем’єр-міністр Великої Британії виражає велике захоплення
 31

українцями, вірить у їхню незламність та неодмінну перемогу. Він ні на

хвилину не сумнівається в тому, що українці вистоять та зможуть
продовжувати рухатись далі тим шляхом, який вони обрали ще у 2014.
Україна бореться не тільки за свою землю, а й за всю Європу та демократію
в цілому.
Підсумовуючи, ми можемо зробити висновок, що основні ідеї двох
промов є, звісно, подібними, проте характер їхнього вираження дуже
різниться. Президент США більш зацікавлений у мові фактів: він наводить
багато чисел, дат та тез, що не піддаються запереченню. У той час, як
промова екс-прем’єр-міністра Великої Британії є більш експресивною та
видається більш емпатичною.

Висновки до розділу 2

Підтримка України провідними державами світу відігравала неабияку

роль під час спротиву російській агресії ще з 2014 року, проте у 2022 вона
набула надкритичного характеру. Репрезентація подій 24 лютого 2022 року
представниками високорозвинених країн і не тільки надала можливість чітко
проаналізувати: якою буде реакція цілого світу, і чого Україні безпосередньо
очікувати в цілому.
Аналіз двох промов англомовних політиків: президента США – Джо
Байдена та чинного на той момент прем’єр-міністра Великої Британії –
Бориса Джонсона крізь призму лексико-семантичних полів допоміг нам
побудувати деталізовану картину того, якими були настрої світу у перший
день повномасштабного вторгнення та які перспективи мала наша
Батьківщина. Дві промови мали спільну тему та основну ідею, проте акценти
цих звернень були розставлені у кардинально різних манерах. У той час, як
очільник США намагався оперувати здебільшого фактами та висловлювати
свої позиції щодо економічних та фінансових аспектів, Борису Джонсона
була більш притаманна чуттєвість та експресія.
 32

У кожній з двох презентацій війни росії проти України путін

конфігурував як центральна постать, виступав об’єктом тотального
засудження. Кожен з політиків неодноразово наголошував про підтримку
України, про єдність світу проти спільного ворога, який хоче знищити
суверенну країну та демократію в цілому.
 33

ВИСНОВКИ

1. Лексико-семантичне поле – структура мови, що представляє з себе

зіставлення слова й поняття та для якої характерними є наявність двох
інтегральних складових: ядра та периферії, між якими відсутня чітка межа
розподілу.
2. Великий внесок у дослідження лексико-семантичних полів зробили
Й. Трір та Г. С. Щур. Перший з яких стверджував, що від розуміння мовцем
значень лексем залежить цілісність семантичного поля, а другий –
концентрував свою дослідницьку роботу на встановленні розмежувань між
«полями» та «групами» і залежності кожної одиниці семантичного поля
однієї від одної.
3. Стрімкий розвиток інформаційних технології та їхня інтеграція в
щоденний побут суспільства зумовили зміни у веденні війни ХХІ ст.. Тепер
кожна війна набуває гібридного характеру, а інформація стає однією з
найважливіших зброй ведення протистояння. Завдяки інформації можна не
тільки маніпулювати свідомістю цільової аудиторії,а й вести сихологічне
протистояння.
4. Споконвіків мова виступала фіксатором різноманітних тенденцій,
основних змін та переломних моментів відповідного відрізку часу. Тому не є
дивним те, що повномасштабне вторгнення росії на Україну зумовило низку
змін у лексиці української мови, збагачуючи її безліччю неологізмів.
5. У ХХІ ст., де інформація є основним атрибутом суспільства,
репрезентація тих, чи інших подій у медіа-просторі відіграє неабияку роль у
формуванні не тільки суспільної думки, а й новітньої історії в цілому.
Повномасштабне вторгнення росії на Україну викликало миттєву реакцію
усієї світової спільноти політики, а реакція представників провідних,
високорозвинених країн була ключовою для нашої держави у перші дні та
давала можливість чітко сформувати перспективи ходу цієї війни.
 34

6. Аналіз промов Джо Байдена та Бориса Джонсона крізь призму

лексико-семантичних полів дає можливість детального розгляду контексту
та підтексту кожної із них. ЛСП, як метод розкриття репрезентації війни
росії проти України, слугує досить вдалим прийомом саме для порівняння
двох звернень, адже на основі виділених полів можна чітко встановити
спільне та відмінне у представленні політиками подій 24.02.2022.
 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богдан С. К. Методи й методика лінгвостилістичних

досліджень : методичні рекомендації для студентів-філологів. 2-е вид.
Луцьк : Вежа-Друк, 2014. 28 с.
2. Гешко Н. Я. Лексико-семантичне поле як системно структурне
утворення та методи його дослідження. АПСНІМ. Чернівці, 2014. № 2 (2).
С. 73–78.
3. Гладченко К. Ю. Лексико-семантичне поле як структурний
елемент мовної картини світу. Наукові праці. Філологія. Мовознавство.
2016. Вип. 260. Т. 272. С. 16–20.
4. Горбачук Д. В. Лексико-семантичне поле «людина» в тексті
Конституції України. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології.
2018. № 6. С. 99–106.
5. Горова Д. В. Лексико-семантичні поля у прозі Юрія Винничука :
кваліфікаційна робота студентки факультету української філології групи
УФР-м-17 / наук. керівник Т. І. Вавринюк. Кривий Ріг, 2018. 70 с.
6. Гриценко C. Мовні інновації російсько-української війни 2022.
Bісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Вип. 32. Ч. 2. 2022. С. 9–13.
7. Іванова О. А., Червінчук А. О. Сучасна українська воєнна
документалістика : автор та авторська. Scientific developments of European
countries in the area of philological researches. 2020. С. 221–237.
8. Книшенко Н. П. Поняття «Лексико-семантичне поле» й
«термінологічне поле» в сучасному. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук.
праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 2020. № 52. С. 3–9.
9. Комарчук О. Гібридна війна : сутність та структура феномену.
Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2018. №
1. С. 48–54.
 36

10. Лупенко Т. Семантика польових структур у контексті аналізу

мовної картини світу. Актуальні проблеми романо-германської філології та
прикладної лінгвістики. Чернівці, 2012. № 2. С. 85–92.
11. Мейтус Вл., Мейтус В. Маси, движения, революции: монографія.
Київ : Ніка-центр, 2008. 504 с.
12. Плотников Б. Основы семасиологии. Минск : Выш. шк., 1984.
223 с.
13. Семен Н., Тополюк К. Інноваційна лексика в мові сучасних веб-
медіа (на прикладі інтернет-варіанту газети «День»). Вісник Національного
університету «Львівська політехніка». Серія : Журналістські науки, 2020.
№ 4. С. 205–210.
14. Соколовская Ж. П. Проблемы системного описания лексической
семантики. Київ: Наукова думка, 1990. 183 с.
15. Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на
матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія. Київ : Вид. центр
КНЛУ, 2003. 388 с.
16. Стратулат Н. В. Інноваційна лексика як результат соціальних
умов мовного існування. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова.
2014. № 6. С. 207–213.
17. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы (на
материале английского язика. Москва: Издательство Академии наук СРСР,
1962. 287 с.
18. Цимбал І. В., Панченко С. М., Жовтун А. А. Інформаційна
складова гібридної війни. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова.
2016. № 19. С. 185–190.
19. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике. Москва : Наука, 1974. 592
c.
20. McDonald, L. The Meaning of “e-”: Neologisms as Markers of
Culture and Technology. TOPIA: Canadian Journal of Cultural Studies, 14,
2005. Pp. 82-90.
 37

21. Rets, I. Teaching Neologisms in English as a Foreign Language

Classroom. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 232, 2016. Pp. 813 – 820.
22. Urry, J. Sociology beyond societies: Mobilities for the twenty-first
century. Routledge, 1999. 266 p.
23. Usevičs, S. Neologisms in British newspaper. Latvia: Daugavpils
University. 2012.

Інтернет-ресурси
24. Бережанський І. Війна змінила не лише життя, але й мову:
з’явились неологізми і багато лайки. ТСН. URL: https://tsn.ua/ato/viyna-
zminila-ne-lishe-zhittya-ale-y-movu-z-yavilis-neologizmi-i-bagato-layki-
2107099.html (дата звернення: 12.11.2022).
25. Божко В. «Гібридна війна» Росії проти України. Борисфен Інтел.
URL: https://bintel.org.ua/nukma/gibridnaja_vojna/ (дата звернення:
17.11.2022).
26. Горлач П. З’явився словник неологізмів війни від проєкту
АрміяInform. «Суспільне Культура» загальноукраїнський суспільний
телеканал та інтернет-ЗМІ. URL: https://suspilne.media/264155-zavivsa-
slovnik-neologizmiv-vijni-vid-proektu-armiainform/ (дата звернення:
12.11.2022).
27. Дяченко В. Блог Дяченка: мова під час війни. «Суспільне
Культура» загальноукраїнський суспільний телеканал та інтернет-ЗМІ.
URL: https://suspilne.media/238617-blog-dacenka-mova-pid-cas-vijni/ (дата
звернення: 17.11.2022).
28. Кремінь Т. Новітні сленгізми-неологізми – мовне віддзеркалення
війни. Мультимедійна платформа іномовлення України УКРІНФОРМ.
URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3490258-novitni-
slengizmineologizmi-movne-viddzerkalenna-vijni.html (дата звернення:
12.11.2022).
 38

29. Неологізми війни: слова, що з'явилися за останні пів року.

Інваріанти. URL: https://varianty.lviv.ua/89865-neolohizmy-viiny-slova-shcho-
ziavylysia-za-ostanni-piv-roku%2026.11.2022 (дата звернення: 26.11.2022).
30. Печерський А. Як мова конструює реальність війни.
Інформаційне агентство АрміяInform. URL:
https://armyinform.com.ua/2022/08/26/yak-mova-konstruyuye-realnist-vijny/
(дата звернення: 12.11.2022).
31. Рибак В. Гібридні виклики міжнародного гуманітарного права.
Щотижневий ілюстрований суспільно-політичний українськомовний
журнал «Український тиждень». URL: https://tyzhden.ua/World/145884 (дата
звернення: 10.11.2022).
32. Ситник О. М. Гібридний характер російсько-української війни
2014–2017 років та пошук ефективних засобів протидії. URL: http://dontsov-
nic.com.ua/hibrydnyj-harakter-rosijsko-ukrajinskoji-vijny-2014-2017- rokiv-ta-
poshuk-efektyvnyh-zasobiv-protydiji/ (дата звернення: 20/11/2022).
33. U.S. Security Cooperation with Ukraine. U.S. Department Of State.
URL: https://www.state.gov/u-s-security-cooperation-with-ukraine/ (date of
access: 26.11.2022).