МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

Одеський національний медичний університет

Кафедра неврології та нейрохірургії

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для практичного(семінарського) заняття лікарів-інтернів

за спеціальністю «Неврологія» -2 год

ТЕМА: « Методи дослідження функції під’язикового та додаткового нервів »

Одеса – 2022

1. Тема практичного заняття: « Методи дослідження функції під’язикового та додаткового нервів »

2. Актуальність теми: З порушенням функцій XI-XII черепних нервів зустрічаються лікарі різних спеціальностей – неврологи,
нейрохірурги, педіатри, інфекціоністи, терапевти та інші. Правильний методологічний підхід в плані вивчення функцій, патологічних змін
додаткового та під’язикового нервів дають можливість поставити топічний та клінічний діагноз та призначити сучасне лікування.

3. Мета заняття:

- Загальна: Загальні поняття щодо Анатомії, фізіології та симптомів ураження IX-X пар черепних нервів
- Конкретна: Знати та вміти дослідити функції XI-XII пар черепних нервів. Провести обстеження хворих з ураженням XI-XII пар
черепних нервів. Аналізувати виявлені розлади XI-XII пар черепних нервів. Поставити топічний діагноз на підставі виявлених змін.

4. Зміст заняття.

N. hypoglossus – під’язиковий нерв. Чисто руховий, ядро якого знаходиться в довгастому мозку. Нерв іннервує м’язи половини язика і
важливо пам’ятати, що кіркова іннервація, пірамідним шляхом є односторонньою,
тобто тільки від протилежної півкулі. При односторонньому ураженні нерву, язик при
висовуванні відхиляється в сторону ураження і можна спостерігати ознаки
периферичного паралічу м’язів – атрофії на язиці, його нерівність поверхні, відбитки
зубів по краю. При ураженні ядра під’язикового нерву, окрім ознак периферичного
паралічу, можуть спостерігатись і фібрилярні посмикування на язиці (вказівка на
ураження сірої речовини, ядер).

Основним клінічним феноменом слабкості м’язів язика є порушення чіткості мови,

порушення артикуляції – дизартрія або анартрія (при повному двосторонньому паралічі язика). Мова утруднена, незрозуміла, нечітка або
зовсім неможлива. Так саме дизартрія розвивається і при центральному паралічі-парезі язика, внаслідок двостороннього ураження
кортико-нуклеарних шляхів вище довгастого мозку.

При односторонньому ураженні пірамідного шляху

спостерігається центральний парез м’язів язика
протилежної від вогнища сторони. Язик при висуванні
все одно буде відхилятись у бік ослабленого м’язу, але
на ньому не буде ознак атрофії, часто він буде вказувати
в бік паретичних кінцівок і можна передбачити, що
пірамідний шлях уражений на протилежній стороні.
Дизартрія в такому випадку буде малопомітною, як і
розлади ковтання, зумовлені слабким просуванням
харчового комка.

В зв’язку з тим, що в клінічній практиці досить рідко

зустрічаються ізольовані, односторонні ураження IX, X
та XII пар нервів, а частіше – їх двостороннє ураження
(ядер, корінців, самих нервів чи над’ядерних волокон пірамідного шляху), доречним є наголосити на двох клінічних синдромах –
бульбарному та псевдобульбарному паралічах.

Бульбарний параліч (парез) розвивається при двосторонньому ушкодженні IX, X та XII черепних нервів, їх корінців або ядер у
довгастому мозку. Клініка складається з дисфагії (утруднення ковтання), обумовленої паралічем конструкторів глотки, попирхування,
зумовленого паралічем надгортанника та попаданням їжі, слини в дихальне горло, гнусавістю та закидом їжі в ніс, внаслідок паралічу
м’якого піднебіння, дизартрією чи анартрією, внаслідок паралічу, нерухомості язика і дисфонією чи афонією, внаслідок паралічу
голосових зв’язок. Зникають рефлекси з задньої стінки глотки та м’якого піднебіння. Язик атрофований, в складках і в окремих випадках
спостерігаються фібрилярні посмикування його м’язів (якщо вражаються ядра).

Бульбарний параліч виникає при полінейропатіях (дифтерійна, Гійена-Барре), боковому аміотрофічному склерозі (ураження ядер),
сірінгомієлії (ураження ядер), рідше – при пухлинах стовбуру чи пухлинах основи черепу, що охоплюють корінці (унілатеральне
пошкодження, синдром Гарсена).

Псевдобульбарний параліч є фактично таким самим паралічем тих саме м’язів, але центральним, зумовленим двостороннім
пошкодженням кортико-нуклеарних волокон пірамідного шляху вище довгастого мозку. Клінічна картина функціональних розладів майже
ідентична (параліч є параліч), але на язиці не спостерігається атрофій та фібрилярних посмикувань. До того ж, з’являються патологічні
рефлекси орального автоматизму – смоктальний, хобітковий, ладонно-підборідковий Марінеску-Радовічі.

1. N. accessories – додатковий нерв. Він

є дійсно додатковим до черепних
нервів, бо походить з передніх рогів
сегментів С1 – С5 спинного мозку і
його корінці спочатку входять у
порожнину черепа через великий
потиличний отвір, а вже потому
залишають її через яремний отвір,
разом з IX та X нервами. Додатковий
нерв іннервує два м’язи – грудино-
ключично-сосковидний та
трапецієвидний. Перший повертає
голову в протилежну сторону, а
другий підіймає надпліччя.

Досліджують функцію нерву та

м’язів за допомогою активного
опору хворого повертанню голови чи
опусканню надпліч, які до того були
підняті.
При пошкодженні корінців або самого нерву виникає слабкість повороту голови в протилежну сторону (вона мимоволі може бути злегка
повернута в сторону ураженого м’язу) та опускання надпліччя з очевидною атрофією м’язів.

Поняття про альтернуючі паралічі при ураженнях стовбуру мозку.

Оскільки стовбур мозку (ніжки мозку, міст, довгастий мозок) містять ядра черепних нервів і провідні шляхи, які проходять скрізь нього,
при вогнищевих ураженнях стовбуру (інсульти, пухлини, абсцеси тощо) виникають пошкодження як сірої, так і білої речовини.

Таким чином, у зону пошкодження може попасти ядро будь-якого черепного нерву (що проявиться периферичним паралічем відповідних
м’язів на цьому ж боці) і пірамідний шлях, що тут проходить (наслідком буде центральна геміплегія протилежних кінцівок). Отже,
створюється своєрідна альтернація, «перехрест» симптомів: периферичний параліч на боці вогнища і центральний параліч на
протилежному.

Клінічна картина альтернуючих паралічів дає змогу точно встановити локалізацію вогнища ушкодження в межах мозкового стовбуру.

Вогнище Ядра черепних нервів На боці вогнища На протилежній

стороні

Ніжки мозку Птоз, мідріаз, розбіжна косоокість, суб’єктивно - диплопія

III пара Центральна геміплегія
(синдром Вебера)

Міст (синдром VII пара Периферичний параліч мімічних м’язів Центральна геміплегія
Мійяр-Гублера)

Міст (синдром VII та VI пари Периферичний параліч мімічних м’язів та збіжна Центральна геміплегія

Фовілля) косоокість, диплопія

Довгастий мозок XII пара Периферичний параліч м’язів половини язика, він Центральна геміплегія
(синдром відхиляється в сторону вогнища, в сторону слабкої

Джексона) половини язика

Довгастий мозок IX, X, XII пари Периферичний параліч половини язика, половини м’якого Центральна геміплегія
(синдром піднебіння, голосової зв’язки

Авелліса)

5. Матеріали методичного забезпечення заняття.

Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань, запитання для самоконтролю.

1. Розташування ядер XI, XII пар черепних нервів.

2. Описати путі черепних нервів бульварної групи.

3. Які функції XI, XII пар черепних нервів.

4. У чому схожість та різниця бульварного та псевдобульбарного синдромів.

5. Ознаки ураження XI, XII пар черепних нервів.

6. Клінічні характеристики альтернуючих синдромів довгастого мозку.

7. Особливості порушення функції XI, XII пар черепних нервів.

 Рекомендована література

Основна

1. Неврологія : навчальний посібник / [І.А.Григорова, Л.І. Соколова, Р.Д. Герасимчук, А.С. Сон, та ін.] за редакцією І.А.
Григорової, Л. І. Соколової - 3-є видання – Київ, ВСВ «Медицина», 2020 р. – 640 с.

2. Топічна діагностика патології нервової системи. Алгоритми діагностичного пошуку. Шкробот С.І., Салій З.В., Бударна
О.Ю. Укрмедкнига, 2018. – 156 с.

3. Методи обстеження неврологічного хворого: навч. посібник / за ред. Л.І.Соколової, Т.І.Ілляш. – 2-ге вид. – Київ: Медицина,
2020. – 143 с.

4. Медицина невідкладних станів. Екстрена(швидка) медична допомога: підручник / І.С. Зозуля, В.І. Боброва, Г.Г. Рощин та
інші / за ред. І.С. Зозулі. - 3-е видання, пер. та доп. - Київ. - ВСВ «Медицина», 2017. – 960 с.
 5. Негрич Т.І., Боженко Н.Л., Матвієнко Ю.Щ. Ішемічний інсульт: вторинна стаціонарна допомога: навч. посіб. Львів: ЛНМУ
імені Данила Галицького, 2019. – 160 с.

Додаткова

1. Боженко М.І., Негрич Т.І., Боженко Н.Л., Негрич Н.О. Головний біль. Навчальний посібник.-К.: Видавничий дім
«Медкнига», 2019. – 48 с.

2. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: 23-є видання: у 3 томах. Том 1 / за ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д.
Пенмана, Марка В.Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона.- «Медицина», 2020. - 258 с.

3. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: 23-є видання: у 3 томах. Том 2 / за ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д.
Пенмана, Марка В.Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона.- «Медицина», 2021. - 778 с

4. Медицина за Девідсоном: принципи і практика: 23-є видання: у 3 томах. Том 3 / за ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д.
Пенмана, Марка В.Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона.- «Медицина», 2021. - 642 с.

Електронні інформаційні ресурси

1. Medical Books On-line Library (Neurology) – free download http://medbookshelf.info/category/neurology/

2. Клінічні настанови з неврології. (Наказ МОЗ України N 487 від 17.08.2007 р.) https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0487282-
07#Text

3. Міністерство охорони здоров’я України http://moz.gov.ua

4. Державний експертний центр МОЗ України www.dec.gov.ua/mtd/home/

Методичну розробку підготувала доц. Солодовнікова Юлія Олександрівна.