ГІДРОЦЕФАЛІЯ

Гідроцефалія або водянка головного мозку - це патологічний стан, при

якому збільшується об’єм спинномозкової рідини і лікворовмісних порожнин
черепа. Крім цього неодмінною умовою гідроцефалії є підвищений
внутрішньочерепний тиск. Порушується баланс між продукцією і
всмоктуванням ліквору, що призводить до внутрішньочерепної гіпертензії,
розладів кровопостачання і атрофії речовини головного мозку. В основі
формування гідроцефалії лежить надмірна секреція ліквору, затруднена
його резорбція або порушення шляхів відтоку.

Гідроцефалія поділяється на вроджену та набуту.

Вроджена форма являє собою наростаючу внутрічерепну водянку,
викликану причинами, дія яких на мозок відноситься до періоду
внутрішньоутробного розвитку або пологів. Цими причинами є:
а) токсоплазмоз та інші інфекційно-запальні захворювання матері, що
викликають у плода менінгоенцефаліт або затримку розвитку структур
мозку, які забезпечують всмоктування ліквору; б)
внутрішньочерепна травма в пологах з виникненням внутрішньочерепних
крововиливів.
Клінічна картина вродженої гідроцефалії проявляється збільшенням
і характерною зміною форми черепа, іноді дуже значним, що в багатьох
випадках виявляється відразу після народження. Надалі під впливом
наростаючого тиску ліквору це збільшення швидко прогресує, відбувається
витончення кісток черепа, розходження черепних швів.
Різноманітна неврологічна симптоматика є наслідком підвищення
внутрішньочерепного тиску з розвитком атрофічних і дегенеративних
процесів у мозку та черепно-мозкових нервах. Ураження черепно-мозкових
нервів виявляється в першу чергу порушенням функції зору і різного
ступеня атрофії зорових нервів, зниженням зору іноді з виходом в сліпоту.
Порушення рухових функцій виявляється в тому, що діти пізно починають
сидіти і ходити і погано утримують голову. Спостерігаються парези і

1
паралічі кінцівок різного ступеня. Відсталість в розумовому розвитку
коливається в широких межах.
При вирішенні питання про покази до оперативного втручання у
випадках вродженої гідроцефалії у дітей має значення швидкість
наростання клінічної картини прогресування захворювання, неефективність
медикаментозної терапії.
Внутрічерепну родову травму також слід вважати важливим етіологічним
фактором гідроцефалії. Крововиливи, що виникли при травмі, порушують
ліквородинаміку і ускладнюють всмоктування ліквору, що веде до розвитку
гідроцефалії в постнатальному періоді.
В окремих випадках причиною гідроцефалії є вроджена пухлина
головного мозку, зокрема 3 і 4 шлуночків, водогону мозку і мозочка.
Набута гідроцефалія у більшості випадків є наслідком менінгітів з затяжним
перебігом, при яких можливе склерозування мозкових оболонок і
погіршення всмоктування спинномозкової рідини.
Незважаючи на різноманітність етіологічних факторів гідроцефалії, її
клінічна картина досить однотипна і складається з загальномозкових
порушень, викликаних внутрішньочерепної гіпертензією, і симптоматології,
зумовленої атрофією головного мозку.
У дитини в перші місяці життя гідроцефалія зазвичай носить
прогресуючий характер. Основною ознакою цього захворювання є
непропорційне збільшення розмірів голови.
Компенсація гідроцефалії в перші роки носить нестійкий характер,
і інфекційні захворювання, а також навіть незначні удари голови часто є
причиною її декомпенсації: у дитини знову підвищується
внутрішньочерепний тиск, виникає інтенсивний головний біль з блювотою,
застійні зміни на очному дні. При декомпенсації гідроцефалії може
наростати рівень органічної неврологічної симптоматики, психічної
відсталості. У таких випадках у хворих з'являються нові порушення –
судомні припадки, парези кінцівок, псевдобульбарний
і гіпоталамічний синдроми, порушення свідомості. Прогресуючий перебіг
захворювання при декомпенсації часто вимагає не тільки інтенсивної
дегідратації, а й оперативного втручання.
Хірургічне лікування гідроцефалії полягає у імплантації
лікворошунтуючої системи в головний мозок для забезпечення відтоку
надмірної кількості ліквору у черевну порожнину або в судинну систему
організму.
Для попередження гідроцефалії має значення нагляд за вагітними,
медико-генетичне консультування та своєчасне лікування захворювань, що
можуть призвести до розвитку водянки головного мозку. Лікування хворих
з декомпенсованою гідроцефалією проводиться у спеціалізованих
відділеннях дитячих лікарень. Діти з компенсованою гідроцефалію повинні
перебувати на диспансерному обліку під наглядом невролога дитячої
поліклініки.
Необхідно вести постійний контроль за психічним і руховим розвитком
дитини, своєчасно виявляти відхилення його від норми і вживати заходів до
їх усунення. У оперованих дітей ведеться контроль
за функцією встановленої дренажної системи.

2
 Причини
Серед причин розвитку гідроцефалії, виділяють наступні
 цереброспінальна рідина продукується в більшому обсязі, ніж необхідно;
 рідини всмоктується менше, ніж належить;
 порушена циркуляція ліквору.
Дані порушення виникають на тлі відхилень від норми у формуванні головного
мозку, запалення його оболонок, пошкоджень.
Класифікація
 Вроджена гідроцефалія.
 Придбана гідроцефалія, що виникла після травми або хвороби головного мозку.
 Компенсована форма (відзначається згладженість або відсутність проявів
симптомів).
 Декомпенсована форма (стан прогресивно погіршується).
 Розрізняють гострий і хронічний перебіг.
 Внутрішня гідроцефалія - рідина накопичується в мозкових шлуночках.
 Зовнішня гідроцефалія - рідина накопичується в субарахноїдальному просторі.
 Якщо перешкода для циркуляції спинномозкової рідини відсутня - це відкрита
(сполучена) форма, якщо перешкода існує - закрита (оклюзійна).
Симптоми
Гідроцефалія у новонароджених проявляється збільшенням окружності голови
до 0, 5 см і більше в день, підвищенням внутрішньочерепного тиску. Черепні
шви розходяться, велике тім'ячко збільшене і напружене. Новонароджена
дитина може бути збудженою або навпаки млявою, змінюється м'язовий тонус,
з'являються патологічні очні рефлекси, можуть бути судоми.
Гідроцефалія у дітей може проявлятися по-різному. Класичний вид хворої
дитини з гострим перебігом - збільшення голови, часом до величезних розмірів,
розширені вени на її поверхні, маленьке личко, стоншена шкіра, худеньке
тільце. Відзначаються неврологічні порушення: не утримується голова, навіть
не можуть іноді рухати головою, відзначаються парези і паралічі, сліпота,
ністагм. Періодично можуть виникнути судоми, уповільнення серцебиття.
Виникають пролежні. Такий перебіг хвороби відзначається частіше в ранньому
віці. В інших випадках прояви хвороби не настільки загрозливі.
У дорослих людей кістки черепа не змінюються так, як у дітей. Турбує
різноманітна неврологічна симптоматика, обумовлена високим
внутрішньочерепним тиском.
Зовнішня гідроцефалія може якийсь час ніяк не проявляти себе, але пізніше
з'являються головні болі, підвищується артеріальний тиск. Також характерні
швидка стомлюваність, слабкість, порушення координації рухів.
Діагностика
Захворювання можна діагностувати відразу після народження, коли починає
швидко збільшуватися окружність голови. Якщо дитина народжена здоровою,
обов'язково при щомісячному відвідуванні педіатра за допомогою сантиметра
вимірюється окружність голови. Збільшення її більш норми насторожує і
служить призначенням позачергової консультації невролога. Якщо
перевищення приросту окружності голови незначне, встановлюється динамічне
спостереження.

3
Нейросонографія (УЗД) обов'язково проводиться здоровим дітям, які досягли
місячного віку. У неврологічних хворих частота даного дослідження
визначається за показаннями. Виявляються ранні ознаки внутрішньочерепної
гіпертензії, визначаються розміри шлуночків мозку.
МРТ головного мозку точно визначає місце розташування патологічних змін,
що ускладнюють циркуляцію ліквору і виникаючих внаслідок цього змін.
Дані огляду невролога і окуліста доповнюють картину хвороби.
Обов'язкова консультація нейрохірурга.
Гідроцефалія, симптоми якої розвиваються швидко, вимагає ретельного
обстеження і інтенсивного лікування. Перебіг такого захворювання більш
важкий.
Лікування
Чим швидше ліквідована причина гідроцефалії, тим менше її наслідки.
Безопераційне лікування полягає в призначенні диакарба, який зменшує
вироблення спинномозкової рідини і сприяє зменшенню внутрішньочерепної
гіпертензії.
Оперативне лікування викликає деяку боязнь з боку батьків, адже це серйозна
нейрохірургічна операція. Сенс операції полягає в створенні обхідного шляху
для відтоку ліквору (вентрикуло-перитонеальне шунтування, вентрикуло-
атріальне шунтування, ендоскопічні методи).