Приклади розв’язання задач з теми «Закони збереження в механіці»

Задача 1. Граната, що летіла зі швидкістю 10 м/с, розірвалася на два уламки масами

12 кг і 8 кг, які розлетілися в протилежних напрямках. Швидкість руху більшого
уламка 25 м/с у напрямі руху гранати. Яка швидкість руху меншого уламка?

Дано: Для розв’язання задачі пригадаємо закон збереження імпульсу,

м сума імпульсів до взаємодії дорівнює сумі імпульсів після
  10 взаємодії, тобто:
с
m1  12кг p01  p02  p1  p2 або m101  m202  m11  m22
m 2  8кг Враховуючи умову нашої задачі, маємо:
Імпульс до взаємодії (ціла граната)
м m101  m202  (m1  m2 )
1  25
с Імпульс після взаємодії (граната розлетілась на два шматки)
2  ? m11  m22 («-»мінус, бо другий шматок полетів у
протилежному напрямку від гранати)
Тобто, закон збереження імпульсу для нашої задачі матиме
вигляд: (m1  m2 )  m11  m22
З останього рівняння знайдемо швидкість другого уламку:
m22  m11  (m1  m2 )
m11  (m1  m2 )
2 
m2
Обчислимо:
12  25  (12  8)  10
2  
8
Задача 2. Іграшковий пружинний пістолет, жорсткість пружини якого 1 Н/см,
зарядили кулькою масою 20 г і стиснули пружину на 10 см. З якою швидкістю
вилетить кулька при пострілі?
Дано: У задачі маємо справу з такими енергіями
m  20г  0.02кг k  x2
Енергія стисненої пружини : W1 
Н Н 2
k 1  100
см м m  2
Кінетична енергію кульки: W2 
x  10см  0,1м 2
 ? Коли пружина випрямилась, то потенціальна енергія деформації
пружини перейшла в кінетичну енергію кульки, тобто згідно закону
збереження енергії, маємо:
k  x 2 m  2
W1  W2 або 
2 2
З останього рівняння знайдемо швидкість кульки:
k  x2 k  x2
2  або  
m m
Обчислимо:
100  (0.1) 2
 
0.02
На основі розв’язаних задач (вище), розв’яжіть наступні задачі самостійно:

Задача 3. 25-тонний вагон рухається по горизонтальній ділянці зі швидкістю

2 м/с. Його наздоганяє 15-тонний вагон, швидкість якого 4 м/с. Якою буде їхня
швидкість після зчеплення?

Задача 4. Тіло масою 3 кг падає з висоти 8 м. Якою буде його швидкість в

м
момент торкання поверхні? g  10 .
c2