Доброго дня дорогі слухачі,хотів би донести до вас ставлення громадян до

мобілізації,Розпочну зі змін щодо закону №10449:

Закон прийнято 283-ма голосами народних депутатів у редакції профільного

Комітету питань національної безпеки, оброни та розвідки.
Законом удосконалено процедури проведення заходів мобілізації,
військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів,
соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання
проходження військової служби для покращення якості підбору особового
складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної
агресії проти України.
Для цього Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України,
Кодексу адміністративного судочинства та законів України “Про соціальний
і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про місцеве
самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про
правовий режим надзвичайного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про
військово-цивільні адміністрації”, “Про правовий режим воєнного стану”,
“Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про Національну поліцію”,
“Про виконавче провадження”.
Головні засади прийнятого Закону, зокрема, передбачають:
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК

1.1 Обов’язок щодо військового обліку:

- усі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів з дня
набрання чинності Законом, мають з’явитись до ТЦК, у ЦНАП або
скористатися електронним кабінетом і пройти звірку персональних даних із
обліковими даними ТЦК;
- чоловіки, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу у
правоохоронних органах, податковій, митній службі тощо, а також звільнені
з такої служби, повинні протягом 60 днів після прийняття законопроекту
стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за своїм місцем
проживання;
- чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті з військового обліку у зв’язку з
вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, повинні стати на
військовий облік.
1.2 Громадяни зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або під час
проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його за
вимогою разом із документом, що посвідчує особу.
1.3 Реєстрування особою, яка стоїть або стає на військовий облік, у
добровільному порядку електронного кабінету призовника,
військовозобов’язаного, резервіста.

МОБІЛІЗАЦІЯ, ПОВІСТКИ
1.1 Запровадження обов’язкового проходження медичного огляду для всіх
військовозобов’язаних.
1.2 Участь в оповіщенні військовозобов’язаних під час мобілізації разом із
ТЦК братимуть поліція, місцеві органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій.
1.3 Поважні причини неприбуття громадянина по повістці до
ТЦК: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на
відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його
можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть близьких
родичів.
1.4 Затверджено перелік інформації, яка має бути зазначена в повістці. Кожен
військовозобовʼязаний знатиме, що це саме його повістка. Повістка
перестане бути елементом шантажу та залякування.

ВІДСТРОЧКА

1.1 Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком
до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з
батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний
зниклим безвісти тощо, а також коли особа самостійно виховує та утримує
дитину за рішенням суду тощо;
усиновлювачі, опікуни, піклувальники та ін. особи, на утриманні яких
перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були)
дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою
(позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною
та/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за
медичним чи лікарським висновком;
опікун особи, визнаної судом недієздатною;
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи,
встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок ,
одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи
онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу
або інших паралітичних синдромів;
які мають одного із батьків із інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності
інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону
зобов'язані їх утримувати;
члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи,
зайняті постійним доглядом за нею.

2. ВІДСТРОЧКА
1.2 Виключено можливість ухилятися громадянам від призову під час
мобілізації шляхом вступу до закладу освіти для отримання другої, третьої
вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну.
1.3 Виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій
Міністерства оборони.

Далі цікаво було би почути ставлення громадян до цих змін,і самої

мобілізації,ось що думають українці:

Більше третини опитаних українських громадян - 36% - вважають

рівень мобілізації в Україні недостатнім.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою
"Рейтинг" від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень
Міжнародного республіканського інституту 17-21 лютого 2024 року.
Соціологи поцікавилися в українців, як вони оцінюють нинішній рівень
мобілізації в Україні.

Так, 36% опитаних респондентів відповіли, що вважають цей рівень

недостатнім, 30% - оптимальним, 19% - занадто високим, і 15% - не змогли
відповісти. Водночас, в залежності від віку громадян, результати опитування
мають значущі відмінності.

Зокрема, серед громадян, які мають понад 60 років, 51% опитаних вважають
рівень мобілізації недостатнім, 21% - оптимальним і 10% - занадто високим.
А серед громадян, які представляють вікову групу 18-29 років, лише 20%
опитаних вважають рівень мобілізації недостатнім, 45% - оптимальним і 29%
- занадто високим. З числа громадян, яким виповнилося 30-39 років, 27%
вважають рівень мобілізації недостатнім, 36% - оптимальним, 27% - занадто
високим. Разом з тим, у громадян, які оцінили рівень мобілізації як "занадто
високий" та як "недостатній", запитали, чи вірять вони, що Україна переможе
у війні.
Так, з тих, хто оцінює рівень мобілізації занадто високим, 48% вважають, що
Україна однозначно переможе у війні і 36% - що скоріше переможе. Лише
8%, що скоріше ні. І 3% - що однозначно ні.

А серед тих, хто вказав, що рівень мобілізації недостатній, 63% вважають, що

Україна однозначно переможе, 29% - що скоріше переможе, 5% - що скоріше
ні, і 1% - однозначно ні. Крім того, у цих двох категорій громадян
поцікавилися, якими будуть межі України у результаті закінчення війни.

Серед тих, хто оцінює рівень мобілізації занадто високим, 36% вважають, що
Україна збереже усі свої території, які мала у 1991 році, 21% - Україна
втратить деякі нові території, 17% - Україна поверне території, які були
підконтрольні до початку війни (до 24 лютого 2022 року) , 9% - Україна
поверне Донбас, але не Крим, 8% - Україна поверне Крим, але без окремих
районів Донецької і Луганської областей.

А серед тих, хто вказав, що рівень мобілізації недостатній, 50% вважають, що

Україна збереже усі свої території, які мала у 1991 році, 16% - Україна
поверне території, які були підконтрольні до початку війни (до 24 лютого
2022 року), 15% - Україна втратить деякі нові території, 7% - Україна
поверне Крим, але без окремих районів Донбасу.

Також у цих двох груп запитали про основні причини, чому люди не хочуть
мобілізуватися до Збройних сил України. З числа українців, які вважають
рівень мобілізації занадто високим, 24% назвали страх смерті, інвалідності,
полону, невизначеності, 13% - через несправедливу мобілізацію, 13% - брак
техніки, амуніції та зброї, 12% - недовіра до влади, 10% - корупція в уряді чи
в армії.

Погодьтеся,що керівництво має якось реагувати на це,і ось які дії вони
проводять: 24 лютого 2022 року, одночасно із введенням на всій території
України воєнного стану, Президентом України виданий Указ № 69/2022,
яким оголошено загальну мобілізацію, яка триває по сьогоднішній день.
Мобілізація включає в себе комплекс заходів, направлених на переведення
діяльності держави в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України -
на організацію і штати воєнного часу.

Конституція України передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та

територіальної цілісності України, шанування її державних символів є
обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу
відповідно до закону.

Закон України «Про оборону України» передбачає, що захист Вітчизни,

незалежності та територіальної цілісності України є конституційним
обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні
до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі
- також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати
військовий обов'язок згідно із законодавством.

Один із обов'язків громадян під час мобілізації є також з'явлення за викликом

до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для
взяття на військовий облік та визначення їх призначення на особливий
період.

Відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до
військових частин або на збірні пункти територіального центру
комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих
ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у
строки, визначені командирами військових частин.

Проте, виконання вказаного обов'язку є однією з найбільш чутливих тем,

пов'язаних із мобілізацією, оскільки протистояння збройній агресії потребує
задіяння все більше людських ресурсів, а громадян, які б добровільно
виконували вказаний обов'язок, стає все менше.

Зазначене призводить до збільшення кількості обвинувальних вироків, які

ухвалюють суди за результатами розгляду обвинувальних актів,
передбачених ст. 336 Кримінального кодексу України.
Так, статтею 336 КК України передбачена кримінальна відповідальність за
ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий
період. За вчинення вказаного кримінального правопорушення загрожує
покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п'яти років, що робить
вказане кримінальне правопорушення нетяжким.

У той же час, судова практика щодо розгляду зазначених справ на

сьогоднішній день не є сталою, оскільки мають місце випадки як
призначення судами покарання у вигляді реального позбавлення волі, так і
призначення покарання зі звільненням від відбування покарання з
випробуванням або ж призначенням більш м'якого покарання, ніж
передбачено кримінальним законом.

Мають місце також випадки, коли суди ухвалюють виправдувальні вироки,

хоча кількість таких вироків є найменшою, а тому є виключними випадками.

Отже, розглянемо судову практику, яка склалася під час розгляду

обвинувальних актів за ст. 336 КК України.

Призначення покарання зі звільненням від відбування покарання з

випробуванням.

На сьогоднішній день ухвалення обвинувальних вироків із призначення

покарання у вигляді позбавлення волі одночасно зі звільненням від його
відбування з випробуванням, є найбільш розповсюдженим.

Так, положення ч. 1 ст. 75 КК України визначають, що якщо суд при

призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти
років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного
та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення
засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про
звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Ухвалюючи такі вироки, суди, як правило, виходять з того, що в ході

розгляду справи встановлюються обставини, які пом'якшують покарання,
зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При прийнятті таких рішень судами береться до уваги наявність постійного

місця проживання, міцність соціальних зв'язків обвинувачених та позитивні
характеристики за місцем їх проживання та роботи, що, з урахуванням
відсутності обтяжуючих обставин, дозволяє суду при призначені покарання у
вигляді позбавлення волі звільнити таку особу від відбування покарання з
випробуванням.

При ухваленні таких вироків суди покладають на винних обов'язки,

передбачені ст. 75, 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган
з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи, навчання та
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань
пробації. Мають місце випадки також покладення обов'язку не виїжджати за
межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Доволі розповсюдженими також є вироки, якими затверджуються угоди про

визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, в яких так само
зазначається про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що
значно скорочує час розгляду справи судом.

Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що

пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого
кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд,
умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від
найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого, більш
м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті КК
України за це кримінальне правопорушення.

До прикладу, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-

Франківської області від 20.12.2022 року (справа № 344/8870/22) особу
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ст. 336 КК України, та призначено покарання із застосуванням
ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Отже,підіб’ємо підсумок,громадянам не дуже подобаються такі посилення в

законі щодо мобілізації,але в іншому(гіршому)випадку,події можуть
розвернутися до нас не найкращим чином,і ворог прийде до нас додому і тоді
діватися буде нікуди.

На цьому в мене все,сподіваюсь доповідь для вас виявилася

цікавою і пізнавальною.

Дякую за увагу.