Світове явище направлене контроль за рухом грошей в цілому.

Основний суб’єкт – банк.

ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення»
Можна назвати просто про фінансовий моніторинг, АМЛ (акт про заборону
відмивання)
Цей закон відповідає всім вимогам світовим стандартам, що ставляться в цій
сфері.
Для того щоб гроші, зароблені в Україні, які переміщуються з банківської системи
України до банківської системи, напр якоїсь європейської країни, ці гроші повинні
бути чистими. Лише коли фін моніторинг відповідає міжнародним стандартам,
тоді ми спокійно можемо користуватись грошима, заробленими в Україні, за
кордоном, мається на увазі не купівля в магазині продуктів, а тоді коли напр
утворюється юр особа, коли вноситься статутний капітал, коли бажаєте придбати
нерухомість або реєстроване рухоме майно(транспортний засіб).
АМЛ визначає Фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються
суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що
включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного
фінансового моніторингу;
Звідси 2 види: первинний та державний(цей в свою чергу поділ на дфм
спеціально уповноваженого органу і дфм інших суб’єктів дфм. Тут ідеться про
НБУ, нац комісії з цінних паперів та фондового ринку, міністерство цифрової
трансформації)
45) первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб’єктами
первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії;
16) державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб’єктами
державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог цього Закону та
іншого законодавства у сфері запобігання та протидії:
державний фінансовий моніторинг спеціально уповноваженого органу - сукупність
заходів із збору, обробки та аналізу інформації про фінансові операції, що подається до
спеціально уповноваженого органу суб’єктами первинного і державного фінансового
моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої
інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванні тероризму та/або фінансуванні розповсюдження зброї
масового знищення та/або з іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з
перевірки такої інформації згідно із законодавством України та інших заходів, спрямованих на
виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії; 55) спеціально уповноважений
орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
запобігання та протидії
державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового
моніторингу - сукупність заходів, що вживаються іншими суб’єктами, визначеними частиною
третьою статті 6 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії;

Первинний фінансовий моніторинг

45) первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб’єктами
первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії;
Суб’єкти пфм – це суб’єкти, на яких законом покладено обов’язок проведення
фінансового моніторингу, не дивлячись на те, що вони не є державними органами.
2. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки,
ломбарди та інші фінансові установи;
2) оператори платіжних систем;
3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять
діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
5) оператори поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги
поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій;
6) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають
фінансові послуги на території України;
7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які
надають послуги в рамках трудових правовідносин):
а) суб’єкти аудиторської діяльності;
б) бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
в) суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
г) адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську
діяльність індивідуально;
ґ) нотаріуси;
д) суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
е) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління
юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи;
є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні
послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
ж) суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і
дорогоцінним камінням та виробами з них;
з) суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
и) суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними
цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності;
8) постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але
надають окремі фінансові послуги.
Протидія легалізації (відмивання) доходів, набутих злочинним шляхом за останні
два десятиліття, стало однією з провідних масштабних проблем, над якою
працюють багато країн світу. Бо кожна держава бореться за те, щоб оподаткування
доходів відбувалося саме в її юрисдикції, тобто держави боряться за доходи.
Офшор – це певна податкова юрисдикція, де сплата податків не є обов’язковою
або знаходиться на дуже низькому рівні. Держава заробляє не на податках, а на
наданні такої послуги як офшор.
Процес легалізації «брудних» грошей характерний для всіх форм організованої
злочинності. Тобто у кінцевому підсумку, будь-який економічний злочин повинен
бути доведений до логічного завершення, шляхом надання коштам певного
легального походження. Це можливо за рахунок тих схем, які використовують для
того щоб кошти, які зароблені зі злочинної діяльності перетворювались на
легальні гроші і їх можна було використовувати в обігу.
На сьогодні Україні характерний високий рівень ризику щодо відмивання доходів,
отриманих злочинним шляхом. Причиною цього є високий рівень корупції,
хабарництва, незареєстрована підприємницька діяльність, схильність до ухилення
від сплати податків та інші.
Процес легалізування доходів, які є отриманими злочинним шляхом призводить
до різкого зниження рівня економічного росту, погіршення інвестиційного клімату
через відволікання/вилучення із грошового обігу коштів, ухилення від податків,
привласнення бюджетних коштів тощо, зниження іміджу країни.

Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів,

одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму
Ми її ратифікували 17.11.2010
Україна взагалі приєдналась до майже всіх світових організацій у сфері контролю
за рухом грошей. (Окрім Організація економічного співтовариства)

Державний фінансовий моніторинг(дфм)

16) державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб’єктами
державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог цього Закону та
іншого законодавства у сфері запобігання та протидії:
державний фінансовий моніторинг спеціально уповноваженого органу - сукупність
заходів із збору, обробки та аналізу інформації про фінансові операції, що подається до
спеціально уповноваженого органу суб’єктами первинного і державного фінансового
моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої
інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванні тероризму та/або фінансуванні розповсюдження зброї
масового знищення та/або з іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з
перевірки такої інформації згідно із законодавством України та інших заходів, спрямованих на
виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії; 55) спеціально уповноважений
орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
запобігання та протидії
державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового
моніторингу - сукупність заходів, що вживаються іншими суб’єктами, визначеними частиною
третьою статті 6 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері
запобігання та протидії;

Суб’єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган

виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Міністерство юстиції України, Національна
комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України та спеціально
уповноважений орган.

Спеціально створені органи у сфері дфм – це державна служба фінансового

моніторингу
1. Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є
центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та
координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який
реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
ДФМ України розробив концепцію механізму перевірки кінцевих бенефіціарних
власників під назвою «До 100% вірно»
У липні 2019 року була підписана дорожня карта запровадження механізму перевірки достовірності
інформації про кінцевих бенефіціарних власників “До 100% Вірно”. Її підписантами стали: Міністерство
юстиції України, Міністерство фінансів України, Державна служба фінансового моніторингу, Державна
фіскальна служба України, Національний банк України, Національне агентство України з питань
виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державне
агентство з питань електронного урядування України, ДП «Національні інформаційні системи»,
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Громадська організація «Разом
проти корупції», Трансперенсі Інтернешнл Україна, Центр протидії корупції, проєкт «Консультаційний
фонд підтримки асоціації України-ЄС» (GIZ) та Міжнародний фонд «Відродження»

https://www.prostir.ua/?news=v-ukrajini-zaprovadzhuyut-systemu-vyyavlennya-
realnyh-vlasnykiv-biznesu-do100virno

зу про фін моніторинг 30) кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа,
яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від
імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є:
для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на
діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник,
довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група
вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює
вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або
аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння
фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або
прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння
фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або
прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші
подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права
контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права
отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового
утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів
управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови
господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного
правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний
вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення,
незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне
право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є
комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише
посередником щодо такого права;
https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F
%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BA%D1%96%D0%BD
%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B5%D0%BD
%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%80%D0%BD
%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD
%D0%B8%D0%BA_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE
%D0%BB%D0%B5%D1%80)
казав може більш детально на пз розглянемо

В цілому Державна служба фінансового моніторингу України відноситься до

служби фінансової розвідки(в кожній країні таке є). Виявляє типові випадки, надає
рекомендацію для того щоб нові способи легалізації були неефективними. В
кінцевому підсумку дозволяє через заборону легалізації перенести строки кримін.
відповідальності;
3. Основними завданнями Держфінмоніторингу є:
1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення;
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування
державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення;
 3) збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації
про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або
інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних
злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї
масового знищення;
4) забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
5) проведення національної оцінки ризиків;
6) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами,
Національним банком, компетентними органами іноземних держав та міжнародними
організаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення;
7) забезпечення в установленому порядку представництва України в міжнародних
організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення.
На практиці існують 2 системи боротьби з легалізації доходів:
1) Європейська(більш ліберальна) – за нею банки не обов’язково
повідомляють спеціальні органи про всі операції, суми яких перевищують
встановлену межу. Вони інформують лише про ті операції, які видались їм
підозрілими.
Напр., у випадку, коли банк не повідомляє одразу, він спочатку проводить свій
власний фінансовий моніторинг, а потім вже коли є певні проблеми, тоді
повідомляє
2) Американська – тут суб’єкти первинного фінансового моніторингу(банки)
повідомляють компетентний орган про всі операції, що перевищують 10 тис
доларів.
Навіть у європейських країнах по-різному інколи. Акцент фін моніторингу
зміщується з контролю за отриманням доходів на контроль за витрачанням коштів.

Задав питання: з якого розміру несплаченого податку може виникати

кримінальна відповідальність?
Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в
систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою
особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що
займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою
особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження
до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах
Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових
платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний
мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших
обов'язкових платежів, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством
неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти
суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують
установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Задав питання: які строки давності в кку, що стосуються податків і

притягнення до крим відповідальності за їх несплату
Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків
давності
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею
кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2
цієї частини;(ч1 ст 212)
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;(ч2,3 ст 212)
2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення,
ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності
відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення
кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної
відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять
років.
3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та
другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який
передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Податковий кодекс Стаття 102. Строки давності та їх застосування
102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право
провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у
випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі
проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 цього Кодексу), що настає за
-
2

останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання
доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього
Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим
органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного
подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових
зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому
числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення
не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або
уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових
зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095
днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 цього Кодексу) з
-
2

дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового
законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань
платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім
випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних
санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення
відповідного правопорушення.
 102.2. Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про
стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності,
визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання,
не було подано;
102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено
за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні
винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 39 -

3
цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних
санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не
пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні
рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше - за днем його фактичного подання.
Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового
агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом
порядку.
102.3. Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:
102.3.1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є
безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;
102.3.2. контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено
проводити перевірку (перевірки) платника податків;
102.3.5. здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення
контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання…
102.4. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення
строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з
відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий
протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків,
передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за
рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або
визначення боргу безнадійним.
102.7. Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:
102.7.1. платників податків - фізичних осіб;
102.7.2. посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних
строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до
законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести
бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
ФАТФ основна світова організація, яка займається фінансовим моніторингом
Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ) (Financial
Action Task Force on Money Laundering) — міжурядовий орган, метою роботи
якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з
боротьби щодо відмивання грошей.
Група відслідковує процеси й вивчає способи відмивання грошей, розробляє
заходи протидії, сприяє запровадженню стандартів боротьби з відмиванням
грошей. Спочатку пріоритетом ФАТФ була боротьба з відмиванням доходів,
отриманих від торгівлі наркотиками. Сьогодні діяльність ФАТФ має три головних
напрямки:
  розширення дії прийнятих нею рекомендацій на всі континенти і регіони
земної кулі;
 перевірка того, як виконуються в державах-членах і як впроваджуються в
інших державах заходи для боротьби з відмиванням грошей, засновані на 40
рекомендаціях ФАТФ, які є керівництвом до дії;
 відстеження загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих
капіталів та розробка контрзаходів.
Ключовим документом ФАТФ є рекомендації, які викладені у формі щорічних
звітів організації.

Податкова амністія
- це такий акт держави вольовий, коли держава розуміючи рівень тіньової
економіки(економіка, з якої несплачені податки), вона бажає вивести ці кошти на
світло з незаконного обігу, вона погоджується на отримання менших податків ніж
повинні були б бути сплачені, якщо з цих коштів вчасно і в повному обсязі
сплатили податки. Держава прийшла до ідеї податкової амністії
Полягає в тому, що якщо у вас є певні активи(реєстроване майно), то ви можете
надати їм легального походження через механізм одноразового декларування. Як
він працював? Повинні були прийти, якщо це стосується грошових коштів -
прийти в банк і покласти на спеціальний рахунок, якщо це певне майно –
задекларувати(і гроші - не просто в декларації написати, що є, а показати, що
фактично є передавши в банк на спец рахунок) і таким чином сплативши 5% від
цієї суми отримати можливість розпоряджатись цими грошима.
Вона розповсюджується на валюту, цінні папери, рухоме та нерухоме майно в
Україні та за кордоном і дозволяє громадянам легалізувати «сірі» доходи, не
вказуючи джерела походження грошей та активів. Як заявив виконуючий
обов’язків голови Державної податкової служби Євген Олейніков, громадянам не
потрібно проходити податкову амністію, якщо їхні активи менші за 400 тисяч
гривень. «Суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які українці
могли накопичити. При цьому інформація про їх надходження до вас не
потрапляла до державних реєстрів. Якщо людина вкладається в цей діапазон,
віримо їй на слово», – заявив податківець.

Використання фінансового моніторингу для цілей застосування непрямих

методів контролю за сплатою податків
Непрямий метод контролю за сплатою податків – це коли держава не може
контролювати наші доходи, але податкова може контролювати наші витрати.
Добре це робе за рахунок того, що ми користуємось безготівковими грошима.
Скільки витрачаємо, враховуючи скільки заробили.
Тобто не прямо «ось дохід – ось скільки сплатити треба», а «ось витрати, ти на ці
витрати не заробив, тому давай плати податки»

Фактори та способи легалізації доходів одержаних злочинним шляхом

1. За призначенням: з метою ухилення від сплати податків; з метою приховання
злочинних операцій
2. За типами систем розрахунків: готівкові, безготівкові
3. За організацією управління: централізовані(конвертаційні центри);
децентралізовані або розподіленим управлінням
4. За способом організації передачі інформації: з маршрутизацією
інформації(взаємодії учасників схеми забезпечення визначення шляхів передачі
грошових коштів у різних формах, з адресами їх призначення. Цей процес як
правило виконується всіма учасниками злочинної схеми); з селекцією
інформації(взаємодії учасників схеми здійснені через відбір адресованих їм різних
форм злочинних коштів);
5. За технічним забезпеченням: єдиним методом доступу організованим на
електронні розрахунки; з використанням різних носіїв грошових коштів

Автентифікація з 5000 а повноцінний фін моніторинг з 400 000 грн

Первинний фін моніторинг можна поділити на обовязковий і
необовязковий(внутрішній)
обовязковий фінансовий моніторинг -це сукупність заходів, що здійсн субєктом
первинного фін моніторингу з виявлення фін операцій,що підлягають
обовязковому фін моніторингу ,ідентифікації,верифікації
клієнтів(представників) ,ведення обліку таких операцій та відомостей про їх
учасників ,обовязове звітування про них ЦОВВ ,що реалізує відповідну політику
та ін ,про що вказано в законі (тут ми говоримо про підозрілі та порогові операції)
підозрілі операції- це ті які видаються сумнівними (65 постанова нбу містить
критерії) . Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку
вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо СПФМ має підозру або має
достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або
пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування
розповсюдження зброї масового знищення. СПФМ - суб'єкт первинного
фінансового моніторингу; Додаток 20 до Положення № 65 Індикатори підозрілості
фінансових операцій
порогові операції- операції з відповідною сумою (стаття 22 закону про АМЛ-
протидія та відмивання)
Сума збільшилася зі 150 тис. грн до 400 тис. грн, а кількість ознак зменшилася з
17 до 4.
Внутрішній фін моніторинг-сукупність заходів з виявлення фін операцій ,що
підлягають внутрішньому фін моніторингу і застосування підходу ,що грунтується
на проведенні оцінки ризиків легалізації доходів ,одержаних злочинним шляхом
або фінансування тероризму, ідентифікації,верифікації клієнтів ,ведення обліку
таких операцій та відомостей про їх учасників і звітування до державної служби
фін моніторингу щодо доходів ,до яких виникає підозра ,а також подання
додаткової та іншої інф у випадках , передбачених законом