СПР

Підмет присудок другорядні члени речення, сполучник/сполучне сл. .. підмет

присудок.
Речення складне, сполучникове/безсполучникове, сурядне/підрядне,
елементарне/неелементарне, одно/двочленна структура, спр з підрядною
означальною/з’ясувальною/часу/місця/способу дії/міри і
ступеня/порівняльною/умови/допусту/причини/мети/наслідку/супровідне,
сполучні засоби: сполучники/сполучні слова, інтонація; якщо є: співвідносне слово,
порядок розташування частин (означальні, причинові, наслідкові), співвідношення видо-часо

препозиція/постпозиція/інтерпозиція,
розповідне/спонукальне/питальне/бажальне, окличне/неокличне.

[…], (**…). / (**…), […]. / [.., (**…), ..].

Головна частина співвідноситься з реченням, прОстим,

односкл/двоскл., пошир/непошир, повним/неповним, неускл./ускл
…
Граматичний центр: <підмет+присудок>. / <головний член
односкладного речення>
<Підмет> — прОстий/складений дієслівний/іменний
(іменниковий/прикметниковий/числівниковий/займенниковий..) підмет, виражений …
у формі .. (рід, число, відмінок).
<Присудок> — прОстий дієслівний / складний / складений
іменний/дієслівний/прислівниковий / ускладнений складений
іменний/дієслівний присудок, виражений … у формі … (рід/особа, число, спосіб)
(дієслівна
зв’язка/допоміжне дієслово! + іменна частина/інфінітив/прислівник)
Між підметом і присудком установлено предикативні смислові відношення,
формою зв’язку яких є координація.
<Означення> — означення, узгоджене/неузгоджене, виражене … у формі …,
атрибутивні смислові відношення, узгодження (повне/неповне) для узгодженого /
керування (сильне, напівсильне, слабке) / прилягання для неузгодженого.
<Прикладка> — прикладка, пошир/непошир., виражена … у формі … , апозитивні
смислові відношення, кореляція.
<Додаток> — додаток,
придієслівний/приіменниковий/прикметниковий/приприслівниковий,
прямий/непрямий/напівпрямий, виражений … у формі …, об’єктні смислові
відношення, об’єктні смислові відношення, керування (сильне/напівсильне/слабке)/
прилягання.
<Обставина> — обставина часу/місця/способу/міри/ступеня/допусту/причини,
виражена … у формі …, адвербіальні смислові відношення, керування
(сильне/слабке/напівсильне)/ прилягання.
Підрядна частина співвідноситься з реченням …..

Сполучне слово також аналізуємо як член речення!

чим – сполучне слово, якщо це непрямий відмінок займенника «що»; його можна
замінити займенником «чимось» і на нього падає логічний наголос. Не знаю, ЧИМ ти
мене ще здивуєш. чим — сполучник – у підрядних порівняльних, якщо в головній
частині є слова «тим», «то». Тим страшніше йому ставало, чим вище він піднімався
в небо.
де, куди, звідки – завжди обставини місця; коли – завжди обставина часу.
 Структура СПР
СПР одночленної структури (6): (місця, часу, способу дії, міри і ступеня) – якщо є
співвідносне слово; означальне, з’ясувальне.
СПР двочленної структури (11): (місця, часу, способу дії, міри і ступеня) – якщо
співвідносного слова нема; умови, причини, мети, допусту, наслідку, порівняльне,
супровідне.
Види СПР
СПР означальне – залежить від іменника/займенника (вказівного, означального,
особового), питання: який? яка? яке?...
СПР з’ясувальне – питання непрямих відмінків; предикат головної частини
виражається: 1)дієсловами: ►мовлення (сказати, промовляти, розмовляти..);
► повідомлення (повідомити, розрекламувати), ►мисленнєвої діяльності (думати,
знати, пам’ятати), ►емоційного вираження (●страху (боятися, страхатися),
● хвилювання (турбуватися, клопотатися), ●радості (радіти, торжерствувати));
2) прикметники (радий, благословенний, щасливий) дієприкм. (задоволений); 3)
прислівники (●якісно означальні (радісно, весело), ●предикативні прислівники (час,
пора, жаль, сором)) або віддієслівного іменника (думка, відповідь, спонука..) →
синкретизм з означальними.
СПР часу – коли? відколи? доки? як довго?; одночасність/ наслідковість
(різночасність), + речення з Одного/Того разу/ранку…
СПР місця – де? куди? звідки?;
СПР способу дії – яким способом?; ! якщо є співвідносне слово «так» без
прикм/присл.: роби так, як вчила мати.
СПР міри і ступеня – якою мірою? наскільки?; частка/сполучник аж ! якщо є частка
«так»+прикм/ присл/дієприкм або ж займ. такий, така, стільки. роби так гарно,
як вчила мати.
СПР порівняльне – прозоро порівняльне коли у голов. і у підряд – той самий
предикат. Якщо предикати різні – порівняльне коли актуалізовано момент порівняння
дії (предикатів).
СПР умови – за якої умови?
СПР допусту – не зважаючи на що? +(коли/скільки/хто/що/який/котрий + не)
СПР причини – з якої причини? чому? через що?
СПР мети – з якою метою? для чого? (дієслова зі знач. руху, стану)
СПР наслідку – що є наслідком того? (так що, зрідка тому)
Продержало тиждень холодом, тому тюльпани не розквітнуть.
СПР супровідне – Семантика дієслів на позначення процесу є різною, що і
послугувало підставою для диференціаї її. (нема питання)