Звертання – це слова або сполучення слів, що називає особу, предмет чи

явище, до яких звертається мовець.

Звертання виражається іменником або субстантивованою частиною мови у

формі кличного відмінка і вимовляється з кличною інтонацією.

Звертання

Голубчику, я
непоширені
краще пішки…
(складаються з одного слова)
(Остап Вишня).

Звертання відокремлюються

комою або знаком оклику Ой братику ріднесенький,

(за додаткової снився
емоційності) на початку мені сон дивнесенький (Нар.
речення творч.).

Глянь, рідненький, які очі – Любий мій!

комами в середині Коханий мій! Ти
од сонця
речення ж… не падай
ясніші (О.Гончар).
(Остап Вишня).
комою і знаком оклику,
Де твоя шинель, сержанте?
питання або
(О.Гончар).
крапкою в кінці речення
поширені
(складаються з двох і більше
повнозначних слів)

Запам’ятай!
Звертання можуть бути однорідними (їх називають „два ряди”):
Дон Кіхоте, лицарю мій, йду до тебе.