Міцний зв’язок

Проект: Ловець снів

Серія: Міцний зв’язок
Автор: Лариса Щербина

Діалоги

ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПЕРСОНАЖІ
Ловець – Назар Семенович Лютий
ГЕРОЙ СЕРІЇ
Тоня (35) – працює на рецепції у 5-зірковому готелі. Була
адміністратором, зробила кар’єрний крок назад через
хворобу. Стильна, охайна.

ЕПІЗОДНИКИ
1. Федір (40) – чоловік Тоні. Приємна зовнішність. Добрий.
Зрадив дружині з її подругою Іриною. Щиро кається.
2. Павлік (12) – син Тоні та Федора. Останнім часом
бешкетує.
3. Ірина (35) – подруга Тоні. Адміністратор в готелі,
зайняла цю посаду замість Тоні, коли та захворіла. Її син
Макс – однокласник Павліка. Одного разу переспала з
Федором. Відчуває провину.
4. Вчителька (45) – Оксана Вікторівна, класний керівник
Павліка. Тактовна, скромна.
5. Юля (25) – новенька на рецепції, напарниця Тоні.
Простодушна, наївна.
6. Тренер (35-40) – тренер на батуті, спортивна статура. Він
же може грати БОМЖА у сцені 4, тільки добре загримований.
Манера спілкування бомжа – інтелігентна.

МАСОВКА
1. Перехожі
2. Постояльці в готелі
3. Клієнтки (фітнес-клубу) – дві жінки 20-35, у спортивному
одязі
4. Неформалка – лиса, в татухах та з пірсингом. 2 короткі
репліки.

ЛОКАЦІЇ

ІНТ.
1. Сходи
[2.] Офіс Ловця. Приймальня
[3.] Офіс Ловця. Кабінет
2.[4.] Квартира Тоні.

1
Міцний зв’язок

- Вітальня
- Кухня
3.[5.] Готель. Рецепція. – 5 зірок 
НАТ.
1. Пішохідний міст
2. Парк
3. Біля лікарні

[1.] ТИЗЕР. СОН 1. ІНТ. ГОТЕЛЬ. РЕЦЕПЦІЯ. НІЧДЕНЬ. ДЕНЬ 0

ТОНЯ, ПАВЛІК
Темна кімната, світло лише біля великого дзеркала. Перед ним
стоять урочисто вбрані Тоня та Павлік.

ТОНЯ
Павлік, нічого, якщо я буду без
прикрас? Не змогла підібрати.

ПАВЛІК
А ти заплющ очі!

ТОНЯ
О, маєш для мене сюрприз?!
Давай!
Тоня із задоволенням сідає перед дзеркалом, заплющує очі у
приємному очікуванні. Суб’єктивка її очима – повіки
змикаються, настає темрява.

ГОЛОС ПАВЛІКА
Все, можеш дивитися!
Тоня розплющує очі - бачить на своїй шиї великий ланцюг (не
прикрасу). Дещо здивована і напружена. Павлік стоїть трохи
позаду. Спілкуючись, дивляться одне на одного через дзеркало.

ПАВЛІК
Мамо, тобі подобається?

ТОНЯ (ЛАГІДНО ВСМІХАЄТЬСЯ)

Авжеж, синку!
Павлік раптом стає злим, тягне за ланцюг.

ПАВЛІК
Ні, я хочу взяти його собі!
Віддай!
Тоня перелякано хапається за ланцюг, що затягується на шиї та
не дає їй дихати.
Кінець тизеру

2
Міцний зв’язок

ЗАСТАВКА

1.[2.] ІНТ. КВАРТИРА ТОНІ. ВІТАЛЬНЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 1

ТОНЯ, ФЕДІР
(стосунки між подружжям, їхній вигляд – рафіновано-ідеальне,
як у «Плезантвілі», Тоня та Федір – ввічливі та щасливі )
В кімнаті - ідеальний порядок. Тоня, вдягнена зі смаком,
стоїть перед дзеркалом, задумливо торкається шиї, поправляє
охайно вкладене волосся. Заходить її чоловік Федір. Тут і до
сцени 7 зазвичай Тоня напів-усміхнена.

ФЕДІР
Ще один добрий ранок, мила!
Тоня всміхається, з ніжністю дивиться на чоловіка, цілують
одне одного.

ФЕДІР
Маєш пречудовий вигляд!

ТОНЯ (ГРАЙЛИВО)
Хіба я не щодня така, Фєдя?

ФЕДІР
Щодня і щоночі, Тонєчко. Проте
спала ти сьогодні неспокійно,
навіть стогнала уві сні.

ТОНЯ (ЗНІМАЄ З ОБЛИЧЧЯ ПОСМІШКУ)

Так, справді… Наснилося погане…
про Павліка.

ФЕДІР
Я з ним серйозно поговорив. Те…
непорозуміння більше не
повториться. Тобі нема, про що
хвилюватися. У нас чудова сім’я.

ТОНЯ (ПОВЕРТАЄ ПОСМІШКУ НА ОБЛИЧЧЯ)

Я тобі вірю, Федю. Нема, про що
хвилюватися.
Федір цілує Тоню у скроню.

2.[3.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. СХОДИ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 1

ТОНЯ

ГЗК
Але Тоня все-таки хвилювалася. У
неї з голови не йшов нещодавній
конфлікт із сином-підлітком. І
непокоїло це Тоню настільки, що

3
Міцний зв’язок

вона вирішила звернутися по

допомогу до Ловця снів, хоча
досі старалася і не виносити
бруд з хати.
Тоня піднімається сходами до Ловця.

[4.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. ПРИЙМАЛЬНЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 1

ТОНЯ, БОМЖ
Тоня заходить до приймальні, одразу натикається на бомжа.
Сахається, хоча тут же намагається ввічливо посміхнутися.

ТОНЯ
Ой! Вибачте…

БОМЖ (ВПЕВНЕНИМ БАРИТОНОМ)

Це я вибачаюся за свій вигляд,
пані. За порадою Назара Лютого,
я вже тиждень живу у цьому
маскараді.

ТОНЯ (ПОШЕПКИ)
Він що, змусив вас віддати йому
всі свої гроші? Так і думала, що
він якийсь шахрай…

БОМЖ (СМІЄТЬСЯ)
В жодному разі! Це порядна та
надзвичайно прониклива людина!
Бачить на десять кроків уперед.

ТОНЯ (ІЗ СУМНІВОМ)

Але навіщо ж…?
Тоня робить невизначений жест на вбрання бомжа.

БОМЖ
Завдяки цьому, я отримав
безцінний урок людяності та
небайдужості.

ТОНЯ
Цікаво…

БОМЖ
Відкиньте сумніви, пані! Його
допомога може мати дивну форму.
Але ви все одно її прийміть.
Бомж галантно відчиняє перед Тонею двері у кабінет Ловця.

[5.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. КАБІНЕТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 1

ЛОВЕЦЬ, ТОНЯ

4
Міцний зв’язок

ГЗК
Тоня і сама не розуміла, якої
допомоги чекала. Та якщо вже
прийшла, мала розповісти усе. І
про сон, і про свої страхи.
Тоня сидить перед Ловцем (навіть коли вона говорить про сумне-
страшне, на її губах тримається легка, нервова посмішка, але в
ці миті вона нервово торкається зачіски, саме на мікроміміці
Ловець акцентується під час розмови). Ловець спостерігає за
нею.

ТОНЯ (ЧЕРЕЗ СИЛУ, ХОВАЮЧИ ПОГЛЯД)

…Мій син Павлік нещодавно
напився. А йому ж лише
дванадцять… Зовсім дитина.

ЛОВЕЦЬ
Причина?

ТОНЯ (ЗНИЗУЄ ПЛЕЧИМА)

…Так і не витягли це з нього…
Але він тоді дивився на мене з
такою… ненавистю… Відтоді мені
все сниться, що він… душить мене
ланцюгом.

ЛОВЕЦЬ
Не руками – вже добре.

ТОНЯ
Ви серйозно?

ЛОВЕЦЬ
Цілком. Але зараз не про це. Ви
говорите про проблему, але при
цьому посміхаєтеся.

ТОНЯ (НІТИТЬСЯ)
Хіба?… Мабуть, це професійне. Я
працюю у п’ятизірковому готелі,
за стійкою. Колись була
адміністратором, але то
неважливо…

ЛОВЕЦЬ
То посмішка – частина уніформи?
Тоня ніяково всміхається, киває.

ЛОВЕЦЬ
А вдома ви її знімаєте?

5
Міцний зв’язок

ТОНЯ (ЗДИВОВАНО)
Перепрошую?

ЛОВЕЦЬ
Не зважайте. Назвіть п’ять своїх
недоліків.

ТОНЯ (КЛІПАЄ ВІЯМИ, ГУБИТЬСЯ)

Навіщо?

ЛОВЕЦЬ
Ну, зовні ви така ідеальна, аж
моторошно. Постава, зачіска, в
одязі все пасує одне до одного,
манікюр пасує до одягу…
КРП акценти, які проговорює Ловець.

ТОНЯ (ЗНІЯКОВІЛО)
Ви комплімент робите чи в чомусь
мене звинувачуєте?

ЛОВЕЦЬ
То що з недоліками?

ТОНЯ (З ТІЄЮ Ж ЧЕМНОЮ ПОСМІШКОЮ)

Я прийшла не про себе говорити,
а про свого сина! Ви ще навіть
нічого не спитали про нього! Як
же ви зможете мені допомогти?!

ЛОВЕЦЬ
Якби відповідь була на поверхні,
я би консультував по телефону.
Хочете розтлумачити сни –
пересоліть їжу для своєї родини.
Добряче так, щоб вилиці звело.

ТОНЯ (ПІДВОДИТЬСЯ, ПРЯМУЄ ДО ВИХОДУ)

Я очікувала від вас більшої
професійності.

ЛОВЕЦЬ (СЛІДОМ, ПРОВОКУЄ)

І про недоліки подумайте! Бо
якщо їх нема - це патологія!
Тоня йде.

3.[6.] ІНТ. ГОТЕЛЬ. РЕЦЕПЦІЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 1

ТОНЯ, ЮЛЯ, ІРИНА

ГЗК
Тоня злилася на себе, що

6
Міцний зв’язок

розповіла про сімейні проблеми

чужій людині. Ще і вислухала
незрозумілі звинувачення на свою
адресу. Втім, запитання Ловця
про її недоліки не давало Тоні
спокою.
Тоня та Юля працюють за рецепцією: Юля щось зосереджено вбиває
у комп’ютер, Тоня розкладає буклети на стійці.

ТОНЯ (ОБЕРЕЖНО, НЕСМІЛИВО)

Юлю, а є в мені щось таке, що
тобі не подобається? Будь-що – у
характері чи зовнішності.

ЮЛЯ (ЩИРО)
Що ти! Ти врівноважена та
стильна. Нема, до чого і
присікатися. А я це вмію!

ТОНЯ (ЗІТХАЄ З ПОЛЕГШЕННЯМ)

Дякую!

ЮЛЯ
Щоправда… (ТОНЯ НАПРУЖУЄТЬСЯ) Ти
така відповідальна, уважна, і
досвіду в тебе багато… Дивно, що
працюєш на рецепції, як і я. А я
ж новенька.
Рішуче підходить Ірина.

ІРИНА
Юлю, заміни воду у квітах, будь
ласка.

ЮЛЯ
Добре, Ірино Павлівно!
Юля слухняно бере вазу з квітами, йде.

ТОНЯ
Привіт, командиршо!
Тоня та Ірина по-дружньому цьомкаються у щічки.

ІРИНА
Не я така – така робота. У тебе
все добре?

ТОНЯ (ЗВИЧНО ВСМІХАЄТЬСЯ)

Хіба є причини вважати інакше?

ІРИНА (ТЕЖ ВДЯГАЄ ШТУЧНУ ПОСМІШКУ)

7
Міцний зв’язок

Звісно, ні!
Тоня поправляє зачіску.

4.[7.] ІНТ. КВАРТИРА ТОНІ. КУХНЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 1

ТОНЯ, ФЕДІР, ПАВЛІК

ГЗК
Вже вдома, готуючи вечерю, Тоня
упіймала себе на тому, що на
автоматі посміхається. Назар
Лютий мав рацію: вона не знімає
свою уніформу і вдома.
Тоня гарно сервірує стіл до вечері, на обличчі -
напівпосмішка. Раптом Тоня зупиняється, замислено торкається
пальцями губ, засмучується (думає про посмішку).
Заходить Павлік, зазирає в холодильник, щось шукає. Помітно,
що між ним і Тонею – напруга.

ТОНЯ (НЕСМІЛИВО)
Синку, скоро вечеря. Ти краще не
перебивай апетит.
Павлік сердито сопить, розчаровано захлопує холодильник,
збирається виходити. Тоня втримує його за плече.

ТОНЯ
Павлік, стривай…
Хлопчик смикається та кривиться від болю.

ПАВЛІК
Ай!

ТОНЯ
Що це в тебе? О, Господи!
Тоня бачить на синові під сорочкою/майкою синці, лякається.

ТОНЯ
Це ти на боксі отримав?

ПАВЛІК (БУРКАЄ, БРЕШЕ)

Так.

ТОНЯ
Синку, скажи чесно – тобі
взагалі подобається туди ходити?
Бо якщо ні – нічого. Ми з татом
це обговоримо…

ПАВЛІК (НАБУРМОСЕНИЙ)
Та не треба. Все мені

8
Міцний зв’язок

подобається.
З вулиці лунає умовний автомобільний сигнал. Тоня визирає у
вікно.

ТОНЯ
Он вже і тато приїхав. (ЗІТХАЄ)
Знову нерівно припаркувався.
Тоня вмикає чайник на підгрів.

ПАВЛІК (ОГРИЗАЄТЬСЯ)
Типу, ти сама все завжди робиш
правильно!

ТОНЯ (ОБУРЕНО)
Що ти маєш на увазі?
Склейка – закіпів чайник. В коридорі грюкають вхідні двері (до
квартири зайшов Федір). Павлік користується нагодою піти з
кухні.

ПАВЛІК
Тату, привіт!

ФЕДІР (ГЗК)
Привіт, синку! (ГОЛОСНО) Як же
смачно у нас пахне! Бо наша мама
- найкраща господиня в усьому
будинку!

ТОНЯ (СУМНО ХМИКАЄ ДУМКАМ)

Мий руки, Федю! Вечеря майже
готова!
Тоня коситься на сільничку, бере її.

ГЗК
Почувши від чоловіка чергову
похвалу, Тоня замислилася, чи
справді він вважає її такою
ідеальною. І вирішила це
перевірити, скориставшись
порадою Ловця снів.
Флеш. Всі за столом, починають вечеряти.

ФЕДІР (ПАВЛІКУ)
Як справи у школі?

ПАВЛІК
Нормально.

ТОНЯ (ВДАВАНО-ВЕСЕЛО, ПАВЛІКУ)

Щось до нас Макс давно не

9
Міцний зв’язок

заходив. Ви же з першого класу

не розлий-вода. Не посварилися?

ПАВЛІК (БУРКАЄ)
Ні. Мені його і в школі
вистачає.
Федір та Павлік куштують страву, здивовано переглядаються,
продовжують їсти, Тоня занепокоєно за ними спостерігає.

ТОНЯ
І як вам? Це новий рецепт.

ФЕДІР (ЗАНАДТО ПОЗИТИВНО)

Як завжди – дуже смачно, правда,
синку?

ПАВЛІК (ЗАНАДТО ВПЕВНЕНО)

Так, мам, мені подобається.
Штучна посмішка зникає з її обличчя.

5.[8.] ІНТ. ГОТЕЛЬ. РЕЦЕПЦІЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 2

ТОНЯ, ЮЛЯ, ІРИНА, ПОСТОЯЛЕЦЬ

ГЗК
Ані чоловік, ані син так і не
сказали Тоні про пересолену
вечерю. Отже, обманули її. Але
чому? Тоня не знаходила собі
місця від обурення та образи.
Тоня та Ірина стоять по різні боки стійки рецепції, п’ють
каву, розмовляють. Юля роздруковує папери на принтері трохи
подалі. Тоня ледь не впускає чашку, трохи розливає.

ТОНЯ
Вибач, задумалася…

ІРИНА
Ні-ні, я ж тебе сто років знаю.
Тебе щось гризе. Ділися!

ТОНЯ (ЧЕРЕЗ ПАУЗУ)

Влаштувала своїм домашнім
перевірку на чесність. І вони її
провалили.

ІРИНА
Яку ще перевірку?

ТОНЯ
Дуже пересолила їжу.

10
Міцний зв’язок

ІРИНА
Навіщо?

ТОНЯ
Так треба було. Головне – вони
все з’їли!

ІРИНА
Тобто просто мовчки давилися?

ТОНЯ
Чому ж мовчки? Навіть хвалили.
Уявляєш?!

ІРИНА
А чому ти одразу за вечерею це
не з’ясувала? Типу, хлопці, ви
здорові взагалі?

ТОНЯ (ЗНИЗУЄ ПЛЕЧИМА)

Не знаю… не хотілося псувати
вечір.

ІРИНА (СУПИТЬСЯ)
Тобто ви всі зробили вигляд, що
все добре?

ТОНЯ (ЗІТХАЄ, КИВАЄ, ЗАМИСЛЕНО)

У чому ще мене можуть обманювати
найближчі люди?
Ірина кидає винуватий погляд на Тоню. До стійки підходить
Постоялець.

ПОСТОЯЛЕЦЬ
Добрий день. У мене бронь на
прізвище Ігнатенка.

ТОНЯ (ШТУЧНО-ПРИВІТНО ВСМІХАЄТЬСЯ)

Доброго дня! Секундочку…
Ірина занепокоєно дивиться на подругу.

ГЗК
І хоч Тоня ніби й виконала дивне
завдання Ловця, тієї ж ночі їй
наснився кошмар, страшніший за
попередні.

6.[9.] НАТ. ПІШОХІДНИЙ МІСТ. СОН 2. ДЕНЬ. ДЕНЬ 0

ТОНЯ, ФЕДІР, ПЕРЕХОЖІ
Урочисто вдягнені, Тоня та Федір стоять на пішохідному мосту
над річкою. У них ніби романтична зустріч.

11
Міцний зв’язок

ФЕДІР
Як добре побути удвох! Як у
старі часи, коли ще не було
Павліка.

ТОНЯ (ЗДРИГАЄТЬСЯ, НАСТОРОЖЕНО)

До речі, а де він?

ФЕДІР
Не хвилюйся. Я із ним серйозно
поговорив. Він шкодує про свою
витівку.

ТОНЯ
Але все ж таки – чому він це
зробив?

ФЕДІР (ЗІ ШТУЧНОЮ ПОСМІШКОЮ)

Тобі нема, про що хвилюватися,
Тоню. У нас чудова сім’я.

ТОНЯ
Щось мені перехотілося гуляти.
Ходімо додому?
Тоня намагається зробити крок, але чує лязкіт ланцюгу,
дивиться вниз. У неї на нозі ланцюг з каменем.

ТОНЯ (РОЗГУБЛЕНО)
Ну, от… Що ж мені робити?
Раптом камінь опиняється в руках Федора. Він замахується, аби
викинути його в ріку з мосту.

ФЕДІР
Я просто викину його!
Тоня лякається.

7.[10.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. КАБІНЕТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 3

ЛОВЕЦЬ, ТОНЯ

ГЗК
Небезпека, яку Тоня надто
реально відчула уві сні, знову
привела її до Назара Лютого.
Тоня сидить на дивані. Ловець бере зі столу дві книги, йде
ставити їх на полиці позаду Тоні.

ТОНЯ
…Тепер і чоловік хоче мене вбити
уві сні! Що коїться в моїй
сім’ї? Ну, окрім того, що Федя

12
Міцний зв’язок

та Павлік зі мною не щирі…

ЛОВЕЦЬ
Припускаю, експеримент із сіллю
вони не прокоментували. (ТОНЯ
КИВАЄ) А ви? Самі спитали їхню
думку про вечерю?
Одну книгу Ловець ставить на нижню полицю. Лізе на драбину,
аби вище поставити другу.

ТОНЯ (НІТИТЬСЯ)
Ні, бо…

ЛОВЕЦЬ (ПІДХОПЛЮЄ)
… бо боягузка! О, дивіться! Я
щойно назвав ваш перший недолік,
а кінець світу не настав! Схоже,
бути недосконалою – не страшно.

ТОНЯ (ІРОНІЧНО)
Давайте піднесемо моє боягузтво
до п’ятого ступеня і на цьому
закриємо питання з недоліками!

ЛОВЕЦЬ (ПІДНІМАЄ РУКИ ВГОРУ)

Вам видніше.
Ловець зістрибує з драбини, підходить до Тоні.

ТОНЯ
Я зробила, як ви сказали, а
страшні сни тривають! Що далі?
Нагодувати сім’ю перцем чилі?

ЛОВЕЦЬ
Встаньте. Встаньте-встаньте!
Зробіть глибокий вдиииих-
виииидих…
Тоня неохоче, але слухається.

ЛОВЕЦЬ
Тепер підстрибніть. Спочатку на
одній нозі, потім на іншій.

ТОНЯ
Що? Я не буду! Дурниці якісь!

ЛОВЕЦЬ
Тоню, ви платите мені нормальні
гроші. А результат я гарантую
лише за умови, що ви мене
слухаєтеся. Давайте разом!

13
Міцний зв’язок

Ловець починає поруч сам підстрибувати. Тоня сердито сопить,

неохоче знімає підбори, стрибає. Спочатку незграбно, потім
впевненіше.

ЛОВЕЦЬ
Бачите? Як у дитинстві! Тіло все
пам’ятає! Весело ж!
Тоня стрибає, починає сміятися. Ловець зупиняється, розглядає
її обличчя.

ЛОВЕЦЬ
То он вона яка – ваша справжня
посмішка! Ну, все, прописую вам
батут! Зміцнює здоров’я, знімає
стрес. До речі, ви серйозно
хворі?

ТОНЯ (АЖ ЛЯКАЄТЬСЯ, ШУКАЄ ВІДПОВІДЬ)

Звідки ви…?
Ловець вказує на дзеркало. Тоня бачить, що у неї з’їхала
перука. Швидко поправляє її, ладна провалитися крізь землю.

ТОНЯ (ГІРКО)
Це аутоімунне, Синдром Шегрена.
Поки хворобу зупинили, але не
факт, що назавжди.

ЛОВЕЦЬ
Ремісія?

ТОНЯ (КИВАЄ)
А ви кажете – досконалість. Мені
це не світить. Власне тіло проти
мене.

ЛОВЕЦЬ
Ну, зараз у вас із тілом
перемир’я. Тож користуйтеся цим.
На батут!
Ловець відвертається, даючи зрозуміти, що прийом закінчено,
але краєм ока роздивляється розгублену Тоню.

8.[11.] ІНТ. ГОТЕЛЬ. РЕЦЕПЦІЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 3

ТОНЯ, ЮЛЯ

ГЗК
Тоню накрила жалість до себе і
злість на Ловця. Який батут,
якщо від простих стрибків на
місці її перука з’їхала? Після
агресивного лікування волосся

14
Міцний зв’язок

відростало, але повільно, і Тоня

дуже цього соромилася.
Тоня працює на рецепції, клацає на клавіатурі, обережно
поправляє волосся (перуку). Навколо метушня персоналу і
постояльців. Юля весело щось щебече, Тоня чує її фоном.

ЮЛЯ (ФОНОМ, ВЕСЕЛО)

А я така кажу – мамо, ну куди
мені твоя спідниця? Вона же
старомодна! І колір не мій. Вже
мовчу, що у нас різний розмір…
Юля придивляється до відстороненої Тоні.

ЮЛЯ
Тоню… (ГОЛОСНІШЕ) То-ню!

ТОНЯ
Вибач, задумалася… Ти щось
питала?

ЮЛЯ
Ти якась… засмучена чи
розгублена… У тебе все добре?

ТОНЯ (ПОДУМАВШИ)
Ні, добре не все.
Юля здивовано кліпає віями, розуміючи, що її штучна посмішка -
недоречна.

9.[12.] НАТ. ПАРК/БІЛЯ ШКОЛИ/ПОРУЧ З ПАРКНОМ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 3

ТОНЯ, ВЧИТЕЛЬКА, ПЕРЕХОЖІ

ГЗК
Щойно Тоня зрозуміла, що в її
житті стало забагато брехні, як
правда посипалася на неї
звідусіль. Того ж дня її
викликала на розмову класна
керівниця Павліка.
Тоня зустрічається з вчителькою, вітаються. Починається
розмова, вони повільно йдуть.

ТОНЯ
Спалахи агресії – у мого
Павліка? Оксано Вікторівно, ви
не плутаєте?

ВЧИТЕЛЬКА
На жаль… Він постійно б’ється з
іншими учнями, от і сьогодні

15
Міцний зв’язок

знов… Я вже говорила з вашим

чоловіком. Він, певно,
розповідав…
Вчителька з питанням дивиться на Тоню, тій ніяково.

ТОНЯ (НЕВПЕВНЕНО, БРЕШЕ)

Авжеж. Ми тоді поговорили з
сином. Поговоримо ще раз.

ВЧИТЕЛЬКА (ОБЕРЕЖНО)
Вибачте, що питаю… Але яка
обстановка у вас вдома?

ТОНЯ
Тобто?

ВЧИТЕЛЬКА
Розумієте… діти поводяться
агресивно, коли бунтують проти
чогось. Може, потрібне втручання
шкільного психолога?

ТОНЯ
Запевняю, психолог Павліку не
потрібен. Просто у нього
перехідний вік. Ви ж знаєте,
якими бувають підлітки.

ВЧИТЕЛЬКА
Звичайно. Вважаю, хлопчику варто
повернутися на бокс. Тоді його
енергія піде у правильне русло.
Тоня аж зупиняється від подиву.

ТОНЯ
Що значить «повернутися»?

ВЧИТЕЛЬКА (НІТИТЬСЯ)
Так ваш чоловік ніби казав, що
Павлік кинув заняття… чи не рік
тому. Хіба ні?
Тоня розгублена, не знає, що відповісти. Вчительці теж
ніяково.

10.[13.] ІНТ. КВАРТИРА ТОНІ. КУХНЯ. НІЧ. ДЕНЬ 3

ТОНЯ, ФЕДІР

ГЗК
Тоню переповнювали емоції. З
одного боку, вона злилася на
чоловіка, який приховав від неї

16
Міцний зв’язок

бійки Павліка. З іншого – на

себе, бо за цілий рік не
помітила, що син перестав
займатися боксом.
Вечір. Тоня нервово готує вечерю. На кухню заглядає Федір (ще
у верхньому одязі).

ФЕДІР (ПРИВІТНО)
Привітик! А у нас, як завжди,
смачно пахне!
Сердита Тоня затягує його до кухні, прикриває двері.
Починається сварка.

ТОНЯ
Досить вже цих завчених фраз!

ФЕДІР (ЗДИВОВАНО)
Тоню, яка муха тебе вкусила?

ТОНЯ (З НАЇЗДОМ)
Оксана Вікторівна розповіла мені
цікаві речі. Виявляється, наш
син – головний задира в класі. І
це при тому, що на бокс він
давно не ходить! Поясниш?
Федір сідає, зітхає.

ФЕДІР
Вибач, я мав раніше розповісти…

ТОНЯ
Мав! То як так сталося?

ФЕДІР
Коли ти захворіла… Павлік так
переживав, не міг займатися. Та
й гроші тоді були потрібні на
лікування…

ТОНЯ (СІДАЄ, РОЗГУБЛЕНА І РОЗЧУЛЕНА)

Так, влетіла я нам усім в
копієчку…

ФЕДІР
Головне, що допомогло.

ТОНЯ
Але чому ти потім не наполіг,
аби він повернувся на бокс?

ФЕДІР

17
Міцний зв’язок

Він не захотів. Відстав від

своїх, від того ж Макса. А лікар
сказав берегти тебе від
хвилювань. От ми і не наважилися
тобі сказати.
Тоня на секунду губиться.

ТОНЯ
То ви тому мовчки їли пересолену
вечерю? Щоб мене не засмучувати?

ФЕДІР
То ти знала, що вона пересолена?

ТОНЯ
Довга історія… Федю, не треба
більше брехати, бо я здорова.

ФЕДІР
Так, але ж…

ТОНЯ (НАПОЛЯГАЄ)
Я - здорова! (СПОКІЙНІШЕ) І сама
поговорю з Павліком.
Тоня виходить з кухні, Федір виглядає занепокоєним.

[14.] ІНТ. КВАРТИРА ТОНІ. ВІТАЛЬНЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 43

ТОНЯ, ПАВЛІК

ГЗК
Тоню лякало те, що останнім
часом відбувалося з її сином:
п’яна витівка вдома, бійки у
школі. Материнське чуття
підказувало, що у всього цього -
одна причина, а розгадкою є її
сон.
Павлік (з садном на обличчі) сидить на дивані, грає на
телефоні. По телевізору йде бойовик. Тоня сідає поруч, деякий
час дивиться мовчки.

ТОНЯ
Павлуша… Ми можемо поговорити?
Павлік неохоче відкладає телефон, вимикає телевізор. Не
дивиться на Тоню.

ТОНЯ (СПОКІЙНО)
Я знаю, що ти давно не ходиш на
бокс.

18
Міцний зв’язок

ПАВЛІК (ІРОНІЧНО)
Невже батько розповів?
(хлопчик розчарований батьками, бо вони живуть у брехні; син
відчуває нещирість = бунтує, але батьки цього ще не розуміють)

ТОНЯ
Ні, Оксана Вікторівна.

ПАВЛІК
Ну, звісно…

ТОНЯ
І про бійку в класі теж
розказала. З ким ти побився?

ПАВЛІК
Яка різниця?

ТОНЯ
Може, я можу якось допомогти?

ПАВЛІК
Собі допоможи!

ТОНЯ (ОБУРЕНО)
Павлік, не говори зі мною так!
Якщо у тебе якісь неприємності,
скажи мені…
Павлік нервово зіскакує з дивану.

ПАВЛІК
У мене все добре!
Схвильований Павлік виходить з кімнати. Тоня закушує губу,
засмучена.

11.[15.] ІНТ. ГОТЕЛЬ. РЕЦЕПЦІЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 4

ТОНЯ, ІРИНА, ЮЛЯ

ГЗК
Тоня відчувала себе поганою
матір’ю, адже власна дитина не
йшла на контакт. Чи не про це
свідчили її страшні сни? В
одному Павлік її душив, у
другому – вона не знала, де він.
Юля працює на рецепції. Тоня заходить у приміщення, кивком
вітається з нею. Розстібає верхній одяг, поправляє зачіску
перед дзеркалом. До неї нерішуче підходить Ірина.

ІРИНА

19
Міцний зв’язок

Тоню, мені так шкода, що наші

хлопці побилися. Я вибачаюся за
Макса. Він не мав цього казати,
я все тобі поясню…

ТОНЯ (ЗДИВОВАНО)
Що саме?

ІРИНА (ДУЖЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ)

Про нас з Федєю… Ти саме
лікувалася, ми всі були на
нервах. Ну, і занесло, розумієш?
Це був тільки поцілунок, а Макс
все накрутив.
А мій Макс побачив, як ми
цілувалися в машині…

ТОНЯ (В ШОЦІ)
Ти з моїм Федєю?! Іро… як ти
могла? Ще й у такий важкий час…

ІРИНА
Тоню, благаю, вибач! То було
давно і єдиний раз, клянуся!…
Тоня відступає від Ірини на крок, спопеляє поглядом.

ТОНЯ
Юля сьогодні буде на зміні сама.
Мені треба… пострибати.
Тоня йде з готелю.

12.[16.] ІНТ. ФІТНЕС-ЦЕНТР. РОЗДЯГАЛЬНЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 4

ТОНЯ, КЛІЄНТКИ, НЕФОРМАЛКА

ГЗК
Насправді, Тоня просто не
розуміла, куди себе діти. Їй
було так боляче від чоловікової
зради, що не хотілося відчувати
нічого. Згадався камінь на
ланцюгу, який Федір збирався
кинути у воду разом із нею.
Тепер Тоні все було ясно зі
своїми снами.
Тоня у спортивному одязі закриває шафку, підходить до
дзеркала. Уважно дивиться на себе, спочатку з жалем, потім
рішуче. Наважується зняти з себе перуку, під нею – коротка
зачіска (або лиса).

ТОНЯ (СОБІ)

20
Міцний зв’язок

Як тобі така правда?

Інші жінки у роздягальні на неї косяться, можуть
перешіптуватися. До дзеркала підходить лиса неформалка з
татухами та пірсингом, підфарбовує очі, з цікавістю зиркає на
Тоню.

НЕФОРМАЛКА
Гарна форма!

ТОНЯ (НЕ ОДРАЗУ РОЗУМІЄ)

Що?

НЕФОРМАЛКА
Кажу – форма черепа гарна!
Тоня здивована компліментом.

13.[17.] ІНТ. ФІТНЕС-ЦЕНТР. БАТУТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 4

ТОНЯ, ТРЕНЕР

ГЗК
Знявши перуку, Тоня наче
поглянула у вічі своїй
реальності…
Тоня без перуки підходить до тренера.

ТРЕНЕР
Ви у нас вперше? (ТОНЯ КИВАЄ)
Добре! Перш ніж полетіти, треба
розігнатися. Точніше,
розігрітися. Дивіться!
Тренер показує на батуті біг на місці.

ТОНЯ
Просто отак тупотіти?

ТРЕНЕР
Не так це і просто! Тут головне
не зупинятися і відчути баланс.
Бо батут пружинить. Погнали!
Тоня несміливо заходить на батут, починає бігти на місці,
швидше і швидше. Дихання прискорюється, Тоня входить в раж.
Від фізичної напруги починає ричати. Вона ніби вкладає свою
злість і біль у поштовхи ніг. Біжить на місці швидше і швидше.
Нарешті, падає навколішки і починає ридати.

14.[18.] ІНТ. КВАРТИРА ТОНІ. ВІТАЛЬНЯ. НІЧ. ДЕНЬ 4

ТОНЯ, ФЕДІР

ГЗК
… І ця реальність здалася Тоні

21
Міцний зв’язок

невимовно жорстокою.
Вечір. Апатична Тоня, без перуки, приходить додому. Федір
кидається їй назустріч.

ФЕДІР
Тоню, ну, де ти була? Пізно вже!
Я собі місця не знаходжу.

ТОНЯ (ІРОНІЧНО)
І як ти цього разу справлявся зі
своїм хвилюванням?

ФЕДІР
Пробач мене, я тебе прошу…

ТОНЯ (ХИТАЄ ГОЛОВОЮ «НІ»)

Кінець нашій несправжній
ідеальній картинці.
Федір опускає винуватий погляд. Важка тиша.

ФЕДІР (КОВТАЄ КОМ В ГОРЛІ)

Принаймні до лікаря сходи,
нарешті… Ти ж пропустила огляд…

ТОНЯ (СУХО)
Тебе це більше не стосується.
Тоня виймаєкладе виймає з сумки перуку, кладе на стіл чи
крісло, виходить з кімнати, зачиняючи за собою двері. Федір
розгублено переводить погляд з зачинених дверей на перуку.

15.[19.] ІНТ. ГОТЕЛЬ. РЕЦЕПЦІЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 5

ТОНЯ, ІРИНА, ЮЛЯ, ПОСТОЯЛИЦЯ

ГЗК
Минуло два тижні відтоді, як
Тоня вигнала чоловіка з
квартири. Павлік сумував за
батьком, але став значно
спокійнішим. І навіть підтримав
новий стиль Тоні.
Тоня працює на рецепції без перуки, виглядає стильно.
Посміхається постоялиці зовсім іншою, «живою» посмішкою.

ТОНЯ
Так, пані Галино, у нас є
послуга хімчистки. За півгодини
до вас підніметься покоївка.
Постоялиця киває Тоні на знак подяки, відходить. За ними з
відстані спостерігає Ірина (вигляд сумний, вона втратила
подругу). Тоня помічає Ірину.

22
Міцний зв’язок

ТОНЯ (ЧЕМНО)
Ірино Павлівно! Саме хотіла з
вами поговорити!
Ірина підходить.

ІРИНА (М’ЯКО ДОРІКАЄ)

Ну, яка я тобі Ірина Павлівна?
Навіщо нам офіціоз?
Юля, яка працює за сусіднім компом, коситься на подруг
(розуміє, що між ними сварка, але подробиць не знає).

ТОНЯ
Так мені комфортніше. Маю
повідомити, що говорила сьогодні
з керівництвом. Подала заяву на
повернення на посаду
адміністратора.

ІРИНА (РОЗГУБЛЕНО)
Он як?... Хіба ти можеш?

ТОНЯ
Звісно. Я вже це робила, і дуже
вдало, як ви пам’ятаєте.

ІРИНА
Але, Тоню, у тебе ж (ПОШЕПКИ)
слабке здоров’я…

ТОНЯ (ЗВЕРХНЬО)
З чого ви взяли? Я почуваюся
чудово!

16.[20.] ІНТ. КВАРТИРА ТОНІ. ВІТАЛЬНЯ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 5

ТОНЯ, ПАВЛІК

ГЗК
Фізично Тоня і справді ні на що
не скаржилася. Але вечорами не
могла стримати сліз.
Вечір. Тоня сидить перед відкритими шухлядами комоду, навколо
безлад. Вона плаче. Заходить Павлік, бачить її.

ПАВЛІК
Мам?

ТОНЯ (ШВИДКО ВИТИРАЄ СЛЬОЗИ)

Вибач, синку. Не хотіла тебе
засмучувати.

ПАВЛІК

23
Міцний зв’язок

Та я в нормі. А ви, дівчата,

часто плачете. Це навіть звично.

ТОНЯ (ВСМІХАЄТЬСЯ)
Правда?

ПАВЛІК
Угу. Страшно було, коли плакав
тато.

ТОНЯ
А він плакав?

ПАВЛІК
Багато разів. Коли ти хворіла…
Може, пробачиш його?

ТОНЯ
Я би хотіла, та це не просто.
(БАДЬОРИТЬСЯ) Ну, зате ми з
тобою знову друзі, так?
Тоня протягує Павліку руку, він її тисне, всміхається.

ПАВЛІК
Друзі. Бо більше не треба
брехати.
Тоня киває, торкається рукою своєї короткої зачіски. Павлік
киває на безлад, сідає поруч, починає перебирати речі.

ПАВЛІК
А що ти робиш?

ТОНЯ
Наводжу справжній порядок.

ПАВЛІК
А раніше був не справжній?

ТОНЯ
Якщо чесно, то ні. Запихала
зайве до шухляд, і ніби
здавалося, що прибрала.

ПАВЛІК
А, я теж так роблю!

ТОНЯ (СМІЄТЬСЯ)
Я знаю! Але тепер тут стільки
всього зайвого…
Павлік бере з-поміж речей коробочку із сережками-ланцюжками.

24
Міцний зв’язок

ПАВЛІК
Дивись - твої сережки! Ти колись
їх любила!
Тоня перелякано дивиться на сережки, заклякає.

17.[21.] ФЛЕШБЕК. НАТ. БІЛЯ ЛІКАРНІ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 0

ТОНЯ*, ФЕДІР, ПЕРЕХОЖІ

ГЗК
Спогади вдарили Тоню, наче
струмом. Вона зрозуміла, звідки
у її снах з’явився ланцюг…
Тоня (*у неї інша зачіска, та, що була до лікування) та Федір
стоять перед будівлею з вивіскою МРТ. Тоня тремтячими руками
знімає свої сережки-ланцюжки, віддає їх Федору. Він на мить
втримує її руки у своїх, стискає на знак підтримки.

ФЕДІР
Готова?

ТОНЯ (ПЕРЕЛЯКАНО)
Ні.
Вони багатозначно дивляться одне на одного.

18.[22.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. КАБІНЕТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 6

ЛОВЕЦЬ, ТОНЯ

ГЗК
… Ланцюжковими були сережки, які
Тоня зняла перед обстеженням рік
тому. Того дня вона і дізналася,
що хвора.
Тоня сидить перед Ловцем, вкрай засмучена та розгублена,
розповідає, Ловець її слухає (це під ГЗК).

ЛОВЕЦЬ
І ви вирішили, що ланцюги уві
снах віщують вам повернення
хвороби?
Намагаючись не плакати, Тоня киває.

ЛОВЕЦЬ
Коли ви в останнє були у лікаря?

ТОНЯ
Вісім з половиною місяців тому.
Це має бути перше обстеження
після мого одужання. Я мала
прийти за півроку, але…

25
Міцний зв’язок

ЛОВЕЦЬ
Пам’ятаю-пам’ятаю – ви ж
боягузка у п’ятому ступені.

ТОНЯ (СУМНО ХМИКАЄ)

Поки не знаю свого вироку – так-
сяк можу жити. Хоча і це дуже
важко, бо від мене ж нічого не
залежить. Повернеться хвороба чи
ні – справа випадку.

ЛОВЕЦЬ
А чого ви хочете від мене?
Діагноз я не поставлю. Чуйність,
як ви помітили, - теж не моє…

ТОНЯ
Я чула про ваші контрольовані
сновидіння. Хочу ще раз поринути
у свої страшні сни, щоб
перестати боятися. Це можливо?
Ловець дістає амулети, підходить до Тоні. Протягує їй один.

ЛОВЕЦЬ
Справа випадку.

19.[23.] СОН 3. ІНТ. РЕЦЕПЦІЯ/ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ*. НІЧ. ДЕНЬ 0

ТОНЯ, ФЕДІР, ПАВЛІК, ГОЛОС ЛОВЦЯ
*будь-яка з наявних в серії локацій, але повністю темна.
Світло – лише згори над каталкою.
Тоня лежить у вечірній сукні на медичній каталці, уся оповита
товстими ланцюгами, не може поворухнутися. Перелякана,
роззирається.

ТОНЯ
Де я? Що відбувається?
З темряви з’являються Федір та Павлік, на обличчях – жодних
емоцій.

ТОНЯ
Назаре, де ви? Я не можу
поворухнутися, а Федя з Павліком
вже тут! Цього разу вони точно
мені нашкодять!

ГОЛОС ЛОВЦЯ
Ви боїтеся не їх. Вас, Тоню,
сковує інший страх.

ТОНЯ (РОЗЗИРАЄТЬСЯ)

26
Міцний зв’язок

Каталка? Лікарня?...
(РОЗДРАТОВАНО) Ну, звісно, я
боюся обстеження! Як інакше?!

ГОЛОС ЛОВЦЯ
Цей страх не дає спокійно дихати
і рухатися. Та не лише вам.
По щоці Тоні котиться сльоза.

ТОНЯ
Мої ланцюги… – це і їхні ланцюги
теж?

ГОЛОС ЛОВЦЯ
Рідні люди пов’язані між собою.
Чоловік та син готові допомогти
вам, якщо ви дозволите.
Тоня важко дихає, порається з емоціями, наважується. Повертає
голову до Федора та Павліка.

ТОНЯ
Хороші мої. Ви намагалися,
навпаки, забрати мої ланцюги, а
не нашкодити мені…
Федір та Павлік по-доброму всміхаються. Тоня дивиться на свій
ланцюг.

ТОНЯ
Допоможіть мені, будь ласка.
Зняти і нести. Бо сама… я не
справляюся.
Важкі ланцюги дзвінко і важко падають на підлогу.

20.[24.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. КАБІНЕТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 6

ЛОВЕЦЬ, ТОНЯ
Тоня прокидається, усвідомлює, де знаходиться.

ТОНЯ
То ланцюги – це наш спільний
тягар від моєї хвороби… (РІШУЧЕ)
Я піду на обстеження.
Ловець протягує долоню зі своїм амулетом, Тоня кладе поруч
свій.

ЛОВЕЦЬ (ЛУКАВО)
Хіба вам не страшно?

ТОНЯ
Страшно. Але мені доведеться

27
Міцний зв’язок

навчитися із цим жити. Я ж

відповідаю не лише за своє
життя. Я так зосередилася на
власному страху, що не думала
про почуття рідних.

ЛОВЕЦЬ
І що ж вони відчувають?

ТОНЯ
Мабуть, те саме, що і я. Страх
та надію. Доки я не пройду
повторне обстеження і не
дізнаюся, що одужання триває,
страху буде більше. Я не хочу
цього ні для себе, ні для них.

ЛОВЕЦЬ
Схоже, доведеться пошукати вам у
собі якийсь інший недолік.
Боягузтво вже не актуальне.
Тоня всміхається.

21.[25.] НАТ. БІЛЯ ЛІКАРНІ-САЛОН АВТО. ДЕНЬ. ДЕНЬ 7

ТОНЯ, ФЕДІР, ПАВЛІК, ПЕРЕХОЖІ

ГЗК
Тоня сама подзвонила чоловікові
і вибачилася, адже помилок
наробив не лише він. Наступного
же дня Тоня записалася на
медичний огляд.
Тоня, Федір та Павлік виходять з авто біля лікарні. Тоня з
острахом дивиться на неї, Федір бере її за руки.

ФЕДІР
Ми поруч. Ти готова?

ТОНЯ (ГЛИБОКО ВДИХАЄ)

Готова!
Сім’я обіймається, прямує до лікарні.

22.[26.] ІНТ. ФІТНЕС-ЦЕНТР. БАТУТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 7

ТОНЯ, ФЕДІР, ПАВЛІК

ГЗК
В очікуванні результатів
обстеження, Тоня скористалася
порадою Ловця і запросила сім’ю
пострибати.

28
Міцний зв’язок

Всі троє стрибають на батуті, сміються, переглядаються.

ПАВЛІК
Я літаю вище за всіх!

ФЕДІР
Ні, я вище! Ііііха!
Тоня перестає відштовхуватися ногами, легко пружинить,
замислено милується чоловіком та сином. Федір помічає це, теж
призупиняється.

ФЕДІР
Тоню, що?

ТОНЯ (ВСМІХАЄТЬСЯ)
Ви такі щасливі! Я хочу бачити
ваші посмішки ще багато, багато
років.

ФЕДІР
Хочеш – будеш!
Тоня киває, вони з Федором беруться за руки, повертаються до
стрибків. Сміються.

23.[27.] НАТ. ПІШОХІДНИЙ МІСТ*. ДЕНЬ. ДЕНЬ 8

ТОНЯ, ФЕДІР, ПАВЛІК, ПЕРЕХОЖІ
Тоня дає фінальну пораду. Стоїть там же, де і у другому сні.
*Або цю сцену можна перенести і до залу з батутами чи у
роздягальню.

ТОНЯ
Результати обстеження дали мені
ще півроку спокійного життя. А
далі буде видно. Життя
непередбачуване, і нема сенсу
боятися того, на що не можеш
вплинути. Коли дуже сумно або
страшно – стрибайте. Якщо не на
батуті, то просто так, як це
щодня роблять діти. Неможливо
стрибати і не посміхатися!
Якщо локація – міст, Тоня підходить до Федора та Павліка, вони
йдуть гуляти.

24.[28.] ІНТ. ОФІС ЛОВЦЯ. КАБІНЕТ. ДЕНЬ. ДЕНЬ 8

ЛОВЕЦЬ
Ловець вішає в інтер’єрі черговий амулет ловець снів,
підходить до танцювального килимка перед екраном ноутбука,
запускає програму для танців – починає танцювати. бере маску
для сну, влаштовується на кушетці, роздумує, маску відкладає

29
Міцний зв’язок

вбік і закриває очі.

КІНЕЦЬ

30