Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області
51400,Дніпропетровська обл., м. Павлоград,
вул. Дніпровська, 135.

Позивач: Чернов Сергій Михайлович

адреса: вул. ____________________
м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
ІПН _________________________
тел. _________________________
електронна адреса: відсутня

Відповідач Управлінн ПП в Дніпропетровській області

адреса: пл. Троїцька, 2а, м. Дніпро, 49000
ЄДРПОУ невідомий
засіб зв’язку невідомий
електронна адреса невідома

Адміністративний позов
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

Я, Чернов Сергій Михайлович, являюся водієм ТОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ

ПІДПРИЄМСТВО «КОРТЕЖ» та здійснюю перевезення пасажирів в м. Павлоград.
14 березня 2024 року щодо мене була складена Постанова про накладення
адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному
режимі, серія БАД № 797017 (далі – Постанова № 797017). Даною постановою
мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КупАП.
А саме за те, що я, 14.03.2024 р. о 12:20 год. в м. Павлоград на перехресті вул.
Заводська та провулку Залізничний, керуючи транспортним засобом Рута 41,
реєстраційний номер АЕ2191АВ, що використовується для надання послуг з
перевезення пасажирів на міському маршруті мав технічну несправність, а саме не
працюючі лампи заднього ходу та відсутній вогнегасник та аптечка, чим порушив
вимоги п. 31.1, 31.4.7 є) ПДР України.
Перше і основне на що я хочу звернути увагу суду, це на те, що Постанову
№ 797017 щодо мене склали, коли я стояв на кінцевій зупинці. В п.5. Постанови №
797017 вказано, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є
перетині вул. Заводська та пров. Залізничний, м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
Саме тут, згідно розкладу руху та схеми маршруту, у мене кінцева зупинка мого
маршруту та час для перерви між рейсами.
Тобто хочу звернути увагу суду на те, що працівники поліції не зупиняли мій
транспортний засіб на перетині вул. Заводська та пров. Залізничний, а просто
підійшли до мого транспортного засобу, який уже стояв на кінцевій зупинці.
Прошу звернути увагу суду на те, що в цей момент в транспортному засобі не було
жодного пасажира та двигун був вимкнений. І працівники поліції склавши
постанову не переконалися в тому, що я взагалі здійснював перевезення пасажирів
в подальшому.
По-друге, в Постанові № 797017 чітко вказано, що я саме керував
транспортним засобом, який надає послуги з перевезення пасажирів. Хоча
працівниками поліції сам факт керування і надання послуг з перевезення пасажирів
не був зафіксований та не підтверджений жодними доказами.
Звертаю увагу на те, що відповідно до абз. 3 п. 27 Постанови ПВСУ від
23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у
справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації
транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»,
керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія
під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв,
незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм
ходом чи за допомогою буксирування. Тобто для того, щоб відбувалося
керування необхідно, щоб відбувався рух транспортного засобу. Мій транспортний
засіб на момент виявлення технічних несправностей не здійснював жодного руху.
Тому, враховуючи усе вищезазначене, хочу вказати на те, що мною не було
порушено ч.2 ст. 121 КупАП, Адже, відповідно до ч.2 ст. 121 КУпАП,
відповідальність наступає у випадку керування водієм транспортним засобом, який
використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має
несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного
пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні
несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його
забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і
стандартів або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам
стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Тобто об’єктивна
сторона даного правопорушення – це настання адміністративної
відповідальності за керування водіями транспортним засобом з технічними
несправностями з якими забороняється експлуатація.
Щодо причин зупинки.
Cтаття 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає чіткий
перелік підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським
Водій мaє прaво знaти і йому повинні чітко роз’яснити причину зупинки —
співробітник Національної поліції України зобов’язaний нaзвaти причину зупинки
трaнспортного зaсобу (стaття 16 Зaкону Укрaїни «Про дорожній рух») і суть
скоєного прaвопорушення, якщо тaке мaло місце (ч.2 ст.35 Закону України “Про
Національну поліцію”).
Усього цього працівниками поліції не було зроблено. Мій транспортний
засіб працівники поліції не зупиняли. Вони підійшли до транспортного засобу на
кінцевій зупинці. Транспортний засіб стояв, двигун був вимкнений. Працівники
поліції без будь-яких пояснень розпочали перевіряти транспортний засіб. Мені не
було повідомлено про причину перевірки. Законодавством передбачено чіткі
підстави перевірки та огляду транспортного засобу (ст. 34 ЗУ «Про національну
поліцію», ст. 264 КУпАП). Проте така перевірка чи огляд не має бути підставою
для виявлення якогось порушення. А така перевірка чи огляд може бути зроблена
лише після того як було виявлені підстави для притягнення мене до
відповідальності.
 Усе це працівниками поліції не було дотримано. Адже жодним підстав
перевірки мого транспортного засобу мені не було озвучено. Окрім того, після
того, як працівники поліції оглянули та перевірили транспортний засіб, вони,
забравши в мене посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного
засобу, сіли у свій транспортний засіб. Вийшовши, вручили мені Постанову №
797017 і повернули документи. Тобто мені не було роз’яснено жодні мої права,
передбачені ст. 268 КУпАП, та навіть не було попереджено про те, що щодо мене
буде складено постанову про притягнення мене до адміністративної
відповідальності.
Щодо технічних несправностей, які були виявлені працівниками поліції. У
Постанові № 797017 вказано, що я керував транспортним засобом, що мав технічну
несправність, а саме не працюють лампи заднього ходу та відсутній вогнегасник та
аптечка, чим порушив вимоги п. 31.1, 31.4.7 є) ПДР України.
Звертаю увагу суду, що в п. 7 Постанови № 797017 не зазначено відомостей
про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис правопорушення, та не
вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів
вчинення правопорушення (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17).
Сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути
належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про
притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися
беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй
правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків
розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його
фіксування.
Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача,
підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення
та буде вважатися належним доказом по справі.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні
правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-
які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова
особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,
винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для
правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про
адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,
речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що
мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що
використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,
або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і
кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка
притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також
працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які
використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що
стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних
засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу,
протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
 Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на
складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею
255 цього Кодексу.
Висловлюючи свою правову позицію по відношенню до вищевказаних
приписів чинного законодавства Конституційний Суд України в своєму рішенні (п.
4) від 22.12.2010 року 23-рп/2010 (справа за конституційним зверненням
громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини першої
статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про
адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху))
вказав, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення
правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення
прав і свобод людини (ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція
України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх
дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має
індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на
доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви
щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62);
конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,
крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64). Адміністративна
відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної
відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових
презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в
Україні.
Саме тому, вважаю, що оскаржувана постанова повинна бути скасована, а
справа про адміністративне провопорушення закрите так як мною не було вчинено
адміністративного правопорушення, вказаного в Постанові № 797017.
Мною не було подано іншого позову, окрім цього, який вищезазначений, до
цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позову додаю належним чином засвідчені копії документів, які являються
письмовими доказами. Оригінали документів знаходяться у позивача.
Орієнтовна сума витрат складається зі судового збору
Враховуючи все вищезазначене, керуючись ст.ст. 287-289, 293 КУпАП,
ПРОШУ:
1 Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по
справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення
безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія
БАД № 797017 від 14.03.2024 р.
2 Провадження по адміністративній справі у відношенні мене в скоєнні
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП,
закрити.
3 Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Додатки:
1. Квитанція про сплату судового збору
2. Копія Постанови
3. Копія паспорта та ІПН
4. Копія наказу про прийняття на роботу водієм.
5. Позовна заява із додатками для відповідачів.

_________________ Сергій Чернов