Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів.

Порівняння часток
НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ ОТРИМАНИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ. ПОРІВНЯННЯ ЧАСТОК

І АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Розглянуті в попередніх темах статистичні параметри

(середня арифметична, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, середня похибка),
які використовують для аналізу варіаційних рядів, є його параметрами і вимагають
представлення вихідних даних у кількісному вигляді. Проте при проведенні медичних
досліджень досить часто доводиться використовувати методи статистичного аналізу даних,
представлених у напівкількісному, напівякісному та якісному вигляді. Сукупність
статистичних методів, що дозволяють оцінити їх результати як в кількісному (числовому), так
і в напівкількісному та якісному вигляді об’єднують в групу непараметричних критеріїв оцінки.
Використання їх не потребує розрахунку параметрів варіаційного ряду. Тут має значення
порядок розташування варіант в сукупностях. Порівняння таких рядів здійснюється за
допомогою непараметричних критеріїв.

ІІ МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

А) НАВЧАЛЬНА: Набуття практичних навичок та вмінь методик обрахунку
непараметричних критеріїв достовірності (знаків, Манна-Уітні, Вілкоксона) та їх застосування.
Б) ВИХОВНА: Формування аналітичного мислення при аналізі результатів
статистичних досліджень та акцентування уваги на відповідальність майбутніх лікарів за
достовірність оцінки результатів виконаних досліджень.

ІІІ КОНКРЕТНІ НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Студент повинен:
Ознайомитися (α=І) з теоретичним викладом навчально-методичного та наукового
матеріалу згідно тематики практичного заняття.
Знати (α=ІІ) суть поняття “достовірність результатів дослідження”, “критерій
вірогідності”;
зміст поняття “непараметричні методи оцінки вірогідності”;
методи визначення критеріїв Манна-Уітні, знаків, Вілкоксона;
методику оцінки достовірності результатів дослідження;
значення застосування цих даних в медицині.
Вміти (α=ІІІ) визначати вірогідність різниці отриманих результатів для залежних
та незалежних вибірок за допомогою непараметричних методів;
визначати критерії Манна-Уітні, знаків, Вілкоксона;
інтерпретувати критерії Манна-Уітні, знаків, Вілкоксона.
Вміти (α=ІV) застосовувати в практичній діяльності методики оцінки
достовірності медико-біологічних результатів досліджень.

ІV ЗМІСТ ТЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

НЕПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ОЦІНКИ

ДОСТОВІРНОСТІ РІЗНИЦІ
Непараметричними називають методи математичної статистики, при яких не
висувається будь-яких апріорних припущень про характер розподілу досліджуваних даних і не
передбачається будь-яких припущень про співвідношення параметрів розподілу аналізованих
величин. У цьому полягає головна перевага цих методів.
Практичне застосування непараметричних критеріїв, не пов’язане з певною формою
розподілу досліджуваних ознак, робить доцільним їх самостійне використання або в комплексі
з параметричними. Незважаючи на певну простоту методик, надійність непараметричних
критеріїв досить висока. Вони можуть бути використані для оцінки вірогідності медико-
біологічних результатів однієї сукупності, різниці двох та більше вибіркових сукупностей.

1
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
Повною мірою перевага непараметричної статистики розкривається тоді, коли результати,
отримані в експерименті, є представленими в слабшій неметричній шкалі, тобто в результаті
ранжування. Така шкала називається шкалою порядку. Тоді оптимальним варіантом у цій
ситуації є застосування саме непараметричних тестів, спеціально створених для їх
статистичного аналізу. Як правило, тести непараметричної статистики припускають
оцінювання наявних співвідношень рангових сум у двох або більше вибірках, і на підставі цього
формуються висновок про співвідношення цих вибірок.
У той же час, якщо результати вимірювання є представленими в сильнішій шкалі,
використання непараметричної статистики означає відмову від частини інформації, що
міститься в даних. Наслідком цього є небезпека допущення помилки другого роду, властивої
цим методам (наприклад, дослідник не може виявити відмінності двох вибірок, коли такі
відмінності насправді мають місце). Іншими словами, такі методи є менш потужними
порівняно з параметричними методами. Тому використання параметричної статистики в аналізі
експериментальних даних, які відрізняються від простого ранжування і мають нормальний
розподіл даних, як правило, має бути пріоритетним.
Важливим є питання нормальності розподілу досліджуваних сукупностей. Від цього
залежить, чи можна застосовувати методи параметричного аналізу або тільки
непараметричного. Умовами, які повинні дотримуватися в нормально розподілених сумах, є:
1) максимальна близькість або рівність значень середньої арифметичної, моди і медіани;
2) дотримання правила "трьох сигм" (в інтервалі М ± 1σ знаходяться не менше 68,3%
варіант, в інтервалі М ± 2σ - не менше 95,5% варіант, в інтервалі М ± 3σ знаходяться не менше
99,7% варіант);
3) показники виміряні в кількісній шкалі;
4) наявність позитивних результатів перевірки на нормальність розподілу за допомогою
спеціальних критеріїв: Колмогорова-Смірнова або Шапіро-Уілкі.

Зважаючи, що одним із найбільш важливих розділів використання непараметричних

критеріїв є оцінка вірогідності різниці порівнюваних спостережень, весь комплекс вказаних
методик можна розподілити на дві групи: 1) непараметричні критерії оцінки вірогідності різниці
у двох взаємопов’язаних сукупностях; 2) непараметричні критерії оцінки вірогідності різниці
у двох незалежних сукупностях.
Першу групу (взаємопов’язаних сукупностей) досліджень непараметричними методами
використовують для оцінки вірогідності різниці за результатами, які отримані для однієї групи
хворих протягом різних періодів (наприклад: до лікування – після лікування, перший день –
п’ятий день та інші). Порівняння їх результатів може бути проведено за критерієм знаків,
критерієм Вілкоксона (для 2 груп) або критерієм Фрідмана (для 3 і більше груп).
Друга група непараметричних критеріїв – критерії, що застосовують у випадку порівняння
незалежних сукупностей. Аналогом двохвибіркового критерію для незалежних вибірок є U-
критерій Манна – Уїтні та Q-критерій Розенбаума. Для 3 чи більше порівнюваних незалежних
сукупностей використовують критерій Краскелла-Уолліса (наприклад: порівняння показників
крові у основній та контрольній групі).
Після визначення всіх зазначених нами ознак досліджуваних сукупностей, пропонуємо
скористатися таблицями для вибору найбільш оптимального методу статистичного аналізу.

Види порівняння сукупностей:

- Поєднані (взаємопов’язані) сукупності – одна й та сама група протягом різних
періодів (до лікування – після лікування, перший день…)
- Незалежні (взаємонепов’язані) сукупності - порівняння дослідної та контрольованої
груп хворих, результатів двох груп спостережень, що відносяться до різних захворювань чи
ступенів важкості патології.
Для порівняння відносних величин потрібно визначити вид сукупності і визначити групи
спостереження.

2
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
Порівняння відносних величин
незалежні поєднані
2 групи Chi-square test McNemara’s chi-square test
(Ксі-квадрат) (Критерій Мак-Немара)
більше 2 груп Chi-square test Cochran's Q test
(Ксі-квадрат) (Критерій Кокрена)
мале число спостережень Fisher’s exact test McNemara’s exact test
(критерій Фішера) (Критерій Мак-Немара)

Для порівняння середніх величин потрібно визначити який вид розподілу, вид сукупності
і визначити групи спостереження.

Порівняння середніх величин

Гаусівський розподіл Негаусівський розподіл або мале
число спостережень
незалежні поєднані незалежні поєднані
2 групи t-test paired ttest Wilcoxon rank- Wilcoxon sign-
(t критерій (парний критерій sum test rank test
Стюдента) Стюдента) (Манна-Уітні- (парний критерій
Вілкоксона) Вілкоксона)
більше 2 груп ANOVA Repeated-measures Krustal-Wallis Friedman test
(дисперсійний ANOVA test (критерій (Критерій
аналіз) (дисперсійний аналіз Крускала- Фрідмана)
повторних вимірів) Уолліса)

U-КРИТЕРІЙ МАННА-УІТНІ
U-критерій Манна-Уітні (англ. Mann-Whitney U-test) - непараметричний статистичний
критерій, що використовується для оцінки різниці між двома вибірками за рівнем будь-якої
ознаки, виміряної якісно в порядковій або інтервальній шкалі. Дозволяє виявити відмінності в
значенні параметра між малими вибірками.
Інші назви: критерій Манна-Уітні-Вілкоксона (англ. Mann-Whitney-Wilcoxon, MWW),
критерій суми рангів Вілкоксона (англ. Wilcoxon rank-sum test) або критерій Вілкоксона-Манна-
Уітні (англ. Wilcoxon-Mann-Whitney test).
Історія розробки критерію Манна-Уітні
Цей метод виявлення відмінностей між вибірками був запропонований у 1945 році
Френком Вілкоксоном (F. Wilcoxon). У 1947 році він був істотно перероблений і розширений
Х. Б. Манном (H. B. Mann) і Д. Р. Уітні (D. R. Whitney), на честь яких сьогодні зазвичай і
називається.
Для чого використовується критерій Манна-Уітні?
Критерій призначений для оцінки розходжень між двома вибірками за рівнем якої-небудь
ознаки, кількісно виміряної. Цей метод визначає, чи досить мала зона значень, що
перехрещуються, між двома рядами (рангованим рядом значень параметра в першій вибірці і
таким же в другій вибірці). Емпіричне значення критерію U відображає те, наскільки велика
зона збігу між рядами. Тому, чим менше значення критерію, тим вірогідніше, що відмінності
між значеннями параметра у вибірках достовірні.
У яких випадках можна використовувати критерій Манна-Уітні?
У кожній з вибірок повинно бути не менше 3 значень ознаки. Допускається, щоб в одній
вибірці були два значення, але в другій тоді не менше п'ять. У вибіркових даних не повинно
бути збігів значень (усі числа - різні) або таких збігів повинно бути дуже мало. У кожній вибірці
повинно бути не більше 60 спостережень.
Аналогом U-критерію Манна-Уїтні для порівняння більше двох груп є Критерій Краскела-
Уолліса.
Як розрахувати критерій Манна-Уітні?

3
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
1. Формуються статистичні гіпотези:
Н0: Рівні досліджуваної ознаки у вибірках статистично не відрізняються.
Н1: У одній з вибірок рівень досліджуваної ознаки вищий, ніж в іншій.
2. Із обох порівнюваних вибірок складається єдиний ранжований ряд, шляхом
розставляння одиниць спостереження за ступенем зростання ознаки і присвоєння меншому
значенню меншого рангу - порядкового номеру. У разі рівних значень ознаки у декількох
одиниць кожної з них присвоюється середнє арифметичне послідовних значень рангів
(наприклад, дві одиниці, що займають в єдиному ранжованому ряду 2 і 3 місце (ранг), мають
однакові значення. Отже, кожній з них присвоюється ранг рівний (3 + 2) / 2 = 2,5).
У складеному єдиному ранжованому ряду загальна кількість рангів вийде рівною: N = n1
+ n2, де n1 - кількість елементів в першій вибірці, а n2 - кількість елементів у другій вибірці.
3. Розділити єдиний ранжований ряд на два, що складаються відповідно з одиниць першої
і другої вибірок. Підрахувати окремо суму рангів, що припали на частку елементів першої
вибірки, і окремо - на частку елементів другої вибірки. Визначаємо більшу з двох рангових сум
(Tx) відповідну вибірці з nx елементами.
4. Знаходимо значення U-критерію Манна-Уїтні за формулою 1:
∗
= × + × ∗ + 1 − ∗, (1)
де n1, n2 - обсяги вибірок,
Т* - більша рангова сума,
n* - обсяг вибірки з більшою ранговою сумою.

Критерій має лівосторонню критичну область. Критичні значення для перших n=20
критерію U наведено в таблиці 2.
Зауважимо, що для n1>8, n2>8 статистика має розподіл, близький до стандартного
нормального.
5. За таблицею для обраного рівня статистичної значущості визначити критичне значення
U-критерію.
Як інтерпретувати значення критерію Манна-Уітні?
Якщо отримане значення U-критерію менше табличного або дорівнює йому, то визнається
наявність істотної відмінності між рівнем ознаки в даних вибірках (приймається альтернативна
гіпотеза). Якщо ж набуте значення U-критерію більше за табличне, тоді приймається нульова
гіпотеза. Достовірність відмінностей тим вища, чим менше значення U-критерію.
Методика розрахунку критерію Манна-Уітні
Вихідні дані (табл.1):
Серед студентів ІІІ курсу стоматологічного факультету проведено оцінювання
середнього рівня знань за підсумками навчального року. Рандомним способом відібрано для
обстеження 14 хлопців (вибірка Х) та 12 дівчат (вибірка Y) з цього факультету.
Стать Ряд Середній рівень знань, бали
Хлопці Х 135 130 131 128 127 137 126 137 131 137 137 127 133 125
Дівчата Y 130 129 121 129 119 124 125 129 129 130 131 123

Завдання:
Чи можна стверджувати, що хлопці ІІІ курсу стоматологічного факультету мають
вищі бали знань, ніж дівчата? Тобто, чи можна вважати наявну різницю між балами
суттєвою.
Рішення:
1. Порівняння результатів показує, що значення вибірки X вище, ніж вибірки Y, тому
першою вважаємо вибірку X.
2. Проранжуємо представлені дані, об'єднуючи дві вибірки в одну (n = 26), у порядку
зростання значення середніх балів. Переформування рангів представлено в табл. 2, де дані
групи хлопців виділено жирним курсивом для полегшення подальшої обробки.

4
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
Таблиця 2 – Ранжування балів обох досліджуваних груп
Номера місць у впорядкованому ряді Розміщення балів у ряді Нові ранги
1 119 1
2 121 2
3 123 3
4 124 4
5 125 5,5
6 125 5,5
7 126 7
8 127 8,5
9 127 8,5
10 128 10
11 129 12,5
12 129 12,5
13 129 12,5
14 129 12,5
15 130 16
16 130 16
17 130 16
18 131 19
19 131 19
20 131 19
21 133 21
22 135 22
23 137 24,5
24 137 24,5
25 137 24,5
26 137 24,5

3. Використовуючи запропонований принцип ранжування, розіб’ємо окремо на

досліджувані групи присвоєні ранги хлопців та дівчат й отримаємо таблицю рангів (табл. 3).

Таблиця 3 – Розподіл за групами рівні рангів

X Ранг X Y Ранг Y
125 5,5 119 1
126 7 121 2
127 8,5 123 3
127 8,5 124 4
128 10 125 5,5
130 16 129 12,5
131 19 129 12,5
131 19 129 12,5
133 21 129 12,5
135 22 130 16
137 24,5 130 16
137 24,5 131 19
137 24,5
137 24,5
Сума рангів Х 234,5 Сума рангів Y 116,5

4. Цих даних достатньо, щоб скористатися формулою (1) розрахунку емпіричного

5
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
значення критерію:
1
= 14 × 12 + 14 × 14 + 1 − 234,5 = 38,5
2
5. Знаходимо критичне табличне значення Ukp за таблицею 4 – Критичні значення
Манна-Уїтні, де n1=14, n2=12 - Ukp (0,05) = 45. Порівнюємо: Ukp > Uемп – 45 > 38,5.

Висновок:
Критерій Манна-Уітні U=38,5 не перевищує табличного значення Ukp=45. Отже,
приймаємо альтернативну гіпотезу H1; відмінності в рівнях вибірок є істотними. Можна
стверджувати, що хлопці ІІІ курсу стоматологічного факультету мають вищі бали знань, ніж
дівчата.

Таблиця 4 - Критичні значення U-критерію Манна-Уітні для рівня значущості p = 0,05

n2
n1
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
3 1 2 2 3 3 4 4 5 5 6 6 7 7 8
4 3 4 4 5 6 7 8 9 10 11 11 12 13 14
5 5 6 7 8 9 11 12 13 14 15 17 18 19 20
6 6 8 10 11 13 14 16 17 19 21 22 24 25 27
7 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32 34
8 10 13 15 17 19 22 24 26 29 31 34 36 38 41
9 12 15 17 20 23 26 28 30 34 37 39 42 45 48
10 14 17 20 23 26 29 33 36 39 42 45 48 52 55
11 16 19 23 26 30 33 37 40 44 48 51 55 58 62
12 18 22 26 29 33 37 41 45 49 53 57 61 65 69
13 20 24 28 33 37 41 45 50 54 59 63 67 72 76
14 22 26 31 36 40 45 50 55 59 64 67 74 78 83
15 24 29 34 39 44 49 54 59 64 70 75 80 85 90
16 26 31 37 42 47 53 59 64 70 75 81 86 92 98
17 28 34 39 45 51 57 63 67 75 81 87 93 99 105
18 30 36 42 48 55 61 67 74 80 86 93 99 106 112
19 32 38 45 52 58 65 72 78 85 92 99 106 113 119
20 34 41 48 55 62 69 76 83 90 98 105 112 119 127

КРИТЕРІЙ УЗГОДЖЕНОСТІ (ВІДПОВІДНОСТІ) ПІРСОНА χ2

Критерій узгодженості Пірсона - один з найвідоміших критеріїв χ2, тому його часто і
називають просто «критерій ксі-квадрат».
Історія розробки критерію Пірсона
Критерій ксі-квадрат для аналізу таблиць спряженості був розроблений і запропонований
в 1900 році англійським математиком, статистиком, біологом і філософом, засновником
математичної статистики і одним з основоположників біометрії Карлом Пірсоном (1857-1936).
Для чого використовується критерій χ2 Пірсона?
Цей метод, який належить як до параметричних, так і непараметричних критеріїв,
дозволяє оцінити значимість відмінностей між фактичною (виявленою в результаті
дослідження) кількістю випадків або якісних характеристик вибірки, що потрапляють в кожну
категорію, і теоретичною кількістю, яку можна очікувати в досліджуваних групах при
справедливості нульової гіпотези. Висловлюючись простіше, метод дозволяє оцінити
статистичну значущість відмінностей двох або декількох відносних показників (частот, часток),
навіть при великому обсязі вибірки (n ≥ 100).
Критерій ксі-квадрат може застосовуватися при аналізі таблиць спряженості, що містять
відомості про частоту випадків в залежності від наявності фактора ризику. Наприклад,
чотирьохкомірна таблиця спряженості 2х2 виглядає наступним чином:

6
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток

Результат є Результату немає Всього

Фактор ризику є А В А +В
Фактор ризику
С D C+D
відсутній
Всього A+C B+D A+B+C+D

У яких випадках можна використовувати критерій Пірсона?

Критерій застосуємо для будь-яких видів функції, навіть при невідомих значеннях їх
параметрів, що зазвичай має місце при аналізі результатів механічних випробувань. У цьому
полягає його універсальність.
Показники, що порівнюються, повинні бути виміряні в номінальній шкалі (наприклад,
стать пацієнта - чоловіча чи жіноча) або в порядковій (наприклад, ступінь артеріальної
гіпертензії, що приймає значення від 0 до 3).
Даний метод дозволяє проводити аналіз не тільки чотирьохкомірних таблиць, коли і
фактор, і результат є бінарними змінними, тобто мають тільки два можливих значення
(наприклад, чоловіча чи жіноча стать, наявність або відсутність певного захворювання в
анамнезі ...). Критерій хі-квадрат Пірсона може застосовуватися і в разі аналізу багатокомірної
таблиці, коли фактор і (або) результат мають три і більше значень.
Порівнювані групи повинні бути незалежними, тобто критерій хі-квадрат не повинен
застосовуватися при порівнянні спостережень “до”- “після”. У цих випадках проводиться тест
Мак-Немара (при порівнянні двох пов’язаних сукупностей) або розраховується Q-критерій
Кохрена (в разі порівняння трьох і більше груп).
При аналізі чотирьохкомірних таблиць очікувані значення в кожній з комірок повинні
бути не менше 10. У тому випадку, якщо хоча б в одній комірці очікуване явище приймає
значення від 5 до 9, критерій хі-квадрат повинен розраховуватися з поправкою Йейтса. Якщо
хоча б в одній комірці очікуване явище менше 5, то для аналізу повинен використовуватися
точний критерій Фішера.
У разі аналізу багатокомірних таблиць очікуване число спостережень не повинно
приймати значення менше 5 більш ніж в 20% комірок.
Як розрахувати критерій Пірсона?
Обчислюється критерій відповідності за формулою 2:

Р Р′
=∑ Р′
,
(2)
де Р1 – абсолютний показник присутнього результату (того, що відбувся, напр. – пацієнт
захворів)
Р2 – абсолютний показник відсутнього результату (напр. – пацієнт не захворів)
Р'1, Р'2 – відповідні очікувані числа, які обраховується за формулою 3:

Р '1/2 = ΣР1/2%*Р1/2 / 100, (3)

де ΣР1/2% - частка суми всіх абсолютних показників відповідної групи, обраховується за
формулою 4:

ΣР1%=(Р1Ігр+Р1ІІгр+Р1ІІІгр+…Р1n-ї групи)* 100% / Σ всіх досліджуваних.

(4)
Як інтерпретувати значення критерію Пірсона?
Нульову гіпотезу про відповідність вибіркового розподілу перевіряють шляхом
порівняння обчисленої за формулою величини χ2, з табличним значенням (див. табл. 6) для
рівня значущості α/р і числа ступенів свободи n’. Для будь-якої сукупності кількість ступенів

7
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
свободи є на 1 меншим від кількості варіант (груп) за відповідним критерієм оцінки (формула
5):

n' = (S - 1) • (r - 1),
(5)
де S - кількість граф вихідної таблиці (без графи "Разом"),
r - кількість рядків (без рядка "Разом").

Якщо виконується нерівність χ2 фактичне≤ χ2табличне, то нульову гіпотезу не відкидається. І

навпаки, при значеннях χ2 фактичне> χ2табличне - приймають альтернативну гіпотезу і вважають
доведеним достовірність різниці показників досліджуваних груп.

Методика обрахунку критерію Пірсона

Вихідні дані:
Дано (див. табл. 5, графи 1, 2, 3, 4) наслідки застосування трьох методів неспецифічної
профілактики грипу, у результаті яких частина пацієнтів захворіла, а частина - не захворіла.
Завдання:
Оцінка достовірності різниці ефективності трьох методів неспецифічної профілактики
грипу.

Таблиця 5- Наслідки застосування методів неспецифічної профілактики грипу

Очікувана ( Р − Р' ) 2
Із них Р – Р’
кількість P'

Метод Кількість не не
захворі захворі
профілакти піддослід захворі захворі не не
ли ють захворі
ки них ли ють захворі захворіли захво
ли
(Р) (Р’) ли ріли
Р1 Р2 Р1’ Р2’
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
38 * 38
І 140 80 60 42 98 38 - 38 = 34,4 14,7
42
10 * 10
ІІ 232 60 172 70 162 - 10 10 = 1,4 0,6
70
28 * 28
ІІІ 160 20 140 48 112 - 28 28 = 16,3 7,0
48
Абс.
532 160 372 160 372 0 0 52,12 22,3
Разо число
м ΣР1/2
100 30,0 70,0 Σ =74,4
%

1. Обирають "нульову" гіпотезу, в основу якої покладено припущення про відсутність

різниці за ефективністю досліджуваних трьох методів неспецифічної профілактики грипу.
2. Обчислюють сумарний розподіл піддослідних (у %) на тих, що захворіли (Р1), й тих, які
не захворіли (Р2): ΣР1%=(80+60+20)*100/532=30,0 %; ΣР2%=(60+172+140)*100/532=70,0 %.
3. Обчислюють "очікувану" абсолютну кількість (Р') за даними "нульової" гіпотези:
скільки було б тих, що захворіли та не захворіли, відповідно до обраного поділу піддослідних
(графи 5, 6).
При І методі профілактики: із 140 піддослідних 30 % хворих становлять 42 особи: Р’1=
140*30/100=42, відповідно не хворіли 98 осіб (70 %): Р’2=140*70/100=98. При ІІ методі
профілактики: Р’1=232*30/100=70; Р’2=232*70/100=162. При ІІІ методі профілактики:
Р’1=160*30/100=48; Р’2=160*70/100=112.

8
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
4. Обчислюється різниця між фактичними та "очікуваними" числами в кожній групі (Р -
Р') (графи 7, 8): для методу І: 80-42=38 та 60-98=-38 і т.д.
5. Визначений результат різниці (графи 7-8) підноситься до квадрату й ділиться на
"очікувані" числа по групах серед тих, що захворіли та не хворіли (графи 9-10):
Для методу І для захворілих: 382/42=34,4; для незахворілих: (-38)2/98=14,7;
Для методу ІІ для захворілих: (-10)2/70=1,4; для незахворілих: 102/162=0,6;
Для методу ІІІ для захворілих: (-28)2/48=16,3; для незахворілих: 282/112=7,0.
6. Додаються дані з усіх груп – отримуємо критерій відповідності = 74,4.
7. Оцінка отриманого Х2 проводиться за таблицею 6 для відповідної кількості "ступенів
свободи" (n'). Спочатку визначаємо n’. Для нашого прикладу n' визначається з кількості
досліджуваних методів (r = 3) та кількості груп результатів (S = 2): n' = (S - 1) * (r - 1) = (2 -
1) * (3 - 1) = 2.
Для кількості ступенів свободи n' = 2 значення Х2 0,05 = 6,0, Х2 0,001 = 12,4.
Одержаний результат X2 = 74,42, значно перевищує максимальне табличне значення Х2
0,001 = 12,4.
Висновок. «Нульова гіпотеза» не підтверджується, різниця поміж різними методами
профілактики грипу є суттєвою. Найбільш ефективним є третій метод профілактики.

Таблиця 6 – Критичні значення критерію X2

Кількість Ймовірність похибки Кількість Ймовірність похибки
ступенів свободи (р) ступенів свободи (р)
n' 0,05 0,01 0,001 n' 0,05 0,01 0,001
1 3,8 6,6 9,5 16 26,3 32,0 37,0
2 6,0 9,2 12.4 17 27,6 33,4 38,5
3 7,8 11, 3 14,8 18 28,9 34,8 40,0
4 9,5 13,3 16,9 19 30.1 36,2 41,5
5 11,1 15,1 18,9 20 31,4 37.6 43,0
6 12,6 16,8 20,7 21 32,7 38,9 44,5
7 14,1 18,5 22,6 22 33,9 40,3 46,0
8 15,5 20,1 24,3 23 35,2 41,6 47,5
9 16,9 21,7 26,1 24 36,4 43,0 48,5
10 18,3 23,2 27,7 25 37,7 44,3 50,0
11 19,7 24,7 29,4 26 38,9 45,6 51,5
12 21,0 26,2 31,0 27 40,1 47,0 53,0
13 22,4 27,7 32,5 28 41,3 48,3 54,5
14 23,7 29,1 34,0 29 42,6 49,6 56,0
15 25,0 30,6 35,5 30 43,8 50,9 57,5

Контрольні запитання для перевірки набутих теоретичних знань

1. В яких випадках доцільно використовувати непараметричні критерії і які їх переваги?
2. Дайте характеристику незалежних та взаємопов’язаних сукупностей.
3. Які переваги мають непараметричні критерії?
4. Які непараметричні критерії використовують для оцінки вірогідності різниці
результатів дослідження у взаємопов’язаних сукупностях?
5. Які непараметричні критерії використовують для оцінки вірогідності різниці
результатів дослідження у незалежних сукупностях?
6. Які методи використовують для оцінки вірогідності різниці результатів дослідження,
представлених у кількісній шкалі?
7. Які методи використовують для оцінки вірогідності різниці результатів дослідження,
представлених у ранговій шкалі?
8. Дайте характеристику критерію Пірсона, принцип таблиці 2х2.
9. Критерій відповідності Пірсона, його практичне значення.

9
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
10. В яких випадках доцільно використовувати критерій Пірсона і які його переваги, а в
яких – Манна-Уїтні?
11. Вкажіть, як оцінити коефіцієнт Пірсона. Наведіть приклади.
12. Вкажіть, які критерії використовують для взаємозв’язаних та незалежних
сукупностей.
13. Дайте характеристику U-критерію Манна-Уітні, його практичне значення.
14. Наведіть методику розрахунку U-критерію Манна-Уітні.
15. У яких випадках можна використовувати критерій Манна-Уітні?

V МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ

НАВИЧОК ТА ВМІНЬ
Із метою набуття професійних практичних навичок та вмінь студентам рекомендується
використовувати методики розрахунку критеріїв, які наведено у розділі 4 даної теми
практичного заняття.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 1
Статистичні дані вмісту лімфоцитів (х109) у крові хворих на виразкову хворобу, які мали
ускладнення у вигляді пенетрації (група Х, n=8), і без ускладнень (група Y, n=8) у лікарні
міста Е. у Л-році
Група Вміст лімфоцитів, х109
Х 24 18 22 23 23 25 21 25
Y 17 18 14 14 18 21 23 20
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень пацієнтів із виразковою хворобою;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 2
Статистичні дані частоти недостатності кровообігу у вагітних та невагітних жінок міста
К. у Л-році (абсолютні дані)
Мітральна недостатність
Стан жінки
Наявна Відсутня
вагітні 10 55
невагітні 25 321
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці наявності мітральної недостатності залежно від
стану жінки, використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 3
Статистичні дані виміру діастолічного артеріального тиску (мм. рт. ст.) у хворих на
гіпертонічну хворобу (група А, n=10) та здорових (група Б, n=11) у лікарні № 11 міста В. у
К-році
Групи Діастолічний артеріальний тиск (мм.рт.ст.)
А 120 110 125 90 105 90 85 110 100 95
Б 80 85 90 85 90 80 80 75 75 90 80
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень пацієнтів із гіпертонічною хворобою та здорових;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

10
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 4
Статистичні дані оцінки різниці виникнення рахіту у дітей при різних типах
вигодовування, що обслуговуються на педіатричній дільниці № 1 поліклініки № 2
області В. у А-році (абсолютні дані)
Тип вигодовування Наявність рахіту (n=39) Відсутність рахіту (n=118)
грудний (n=70) 13 57
штучний (n=32) 12 20
змішаний (n=55) 14 41
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці наявності рахіту залежно від типу вигодовування,
використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 5
Статистичні дані вмісту еритроцитів (х1012) у крові хворих із анемією, які проходили
лікування новим препаратом (група І, n=12) та традиційне лікування (група ІІ, n=10) у
лікарні № 12 міста З. у Т-році
Група Вміст еритроцитів, х1012
І 4 3,8 4,2 4,4 4,3 4,1 3,9 3,9 3,8 3,7 4,5 4,6
ІІ 3,2 3 3,7 3,9 3,4 3,8, 4 4,1 3,6 3,5
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень пацієнтів із анемією;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 6
Статистичні дані оцінки частоти стоматитів у дітей, які годували харчовою сумішшю,
підсиленою вітамінами та мікроелементами (1 група), у дітей, які годували харчовою
сумішшю, підсиленою тільки вітамінами (2 група) та у дітей, які годували харчовою
сумішшю, без додаткових добавок (3 група) у місті М. у К-році (абсолютні дані)
Групи Стоматит
присутній відсутній
1 11 147
2 17 151
3 23 144
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці наявності стоматитів у дітей залежно від типу
харчових сумішей, використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 7
Статистичні дані росту (см) хлопців 10 (n=13) і 11 (n=12) класів школи № 13 міста К. у С-році
Класи Ріст, см
10 165 178 190 185 174 164 170 163 169 172 173 177 175
11 168 169 185 190 188 184 172 174 178 177 176 187
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень хлопців залежно від росту;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

11
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 8
Статистичні дані щодо виявлення кореневої кісти у групах чоловіків та жінок за даними
медичних оглядів на підприємстві № 2 міста К. у В-році (абсолютні дані)
Стать Діагностовано кісту Відсутня кіста
чоловіки 35 117
жінки 21 133
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці наявності кореневої кісти залежно від статі,
використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 9
Статистичні дані кількості каріозних зубів у дітей, яким проводили профілактику (група
1, n=15) та дітей, яким не проводили профілактики (група 2, n=12) у стоматологічній
поліклініці № 13 міста П. у Д-році
Група Кількість уражених карієсом зубів
1 2 3 4 5 6 4 5 1 2 5 7 5 4 3 2
2 3 4 5 6 7 5 4 8 5 6 9 3
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень пацієнтів із карієсом;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 10
Поділ чоловіків, що померли від раку легень, залежно від тютюнокуріння
Не курили Курили люльку Курили сигарети Разом
Кількість померлих 480 315 1290 2085
Померли від раку легень 40 55 380 475
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці смертності від раку легень залежно від
тютюнопаління, використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 11
Статистичні дані бактерицидної активності сироватки крові у хворих чоловіків та жінок
із важкою черепно-мозковою травмою у обласній лікарні міста К. у Д-році (%)
Стать Бактерицидна активність сироватки крові, %
чоловіки 96 93 95 93 93 94 94 96 90 93 95 95 90 95 94 90 89 89
жінки 86 90 96 95 87 96 86 90 91 93 84 88 83 89 89 83 92 87
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень лікування важкої черепно-мозкової травми;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 12
Поділ осіб, що хворіли на грип, залежно від застосованих методів профілактики

Метод профілактики Обстежено Захворіло

Приймання ремантадину 120 12
Застосування оксолінової мазі 152 28
Щеплення протигрипозною вакциною 685 103

12
 Тема заняття: Непараметричні критерії оцінки вірогідності отриманих результатів. Порівняння часток
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці захворюваності на грип залежно від застосованих
методів профілактики, використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 13
Статистичні дані діастолічного тиску (мм рт.ст.) у чоловіків та жінок міста К. у Д-році
Стать Діастолічний тиск (мм рт.ст.)
чоловіки 76 93 95 83 93 84 94 96 90 93 85 95 90 95 94 90 79 89
жінки 86 90 76 95 87 76 86 90 91 93 84 78 83 79 89 83 92 87
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 14
Статистичні дані росту (см) дівчат 10 (n=12) і 11 (n=11) класів школи № 13 міста К. у С-році
Класи Ріст, см
10 155 168 180 175 164 154 160 153 159 162 163 167
11 158 159 175 180 178 174 162 164 168 167 166
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) використовуючи U-критерій Манна-Уітні, оцінити вірогідність різниці результатів
досліджень в групах спостережень дівчат залежно від росту;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 15
Статистичні дані оцінки різниці виникнення рахіту у дітей при різних типах
вигодовування, що обслуговуються на педіатричній дільниці № 1 поліклініки № 2
області В. у А-році (абсолютні дані)
Тип вигодовування Наявність рахіту (n=30) Відсутність рахіту (n=109)
грудний (n=64) 10 54
штучний (n=26) 9 17
змішаний (n=49) 11 38
У відповідності до даних ситуаційного завдання Вам необхідно:
а) оцінити достовірність різниці наявності рахіту залежно від типу вигодовування,
використовуючи критерій Пірсона;
б) проаналізувати отримані показники та зробити висновок.

VI. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1) Акімова О. В., Дубинська О. С. Статистика в малюнках та схемах: Навчальний посібник / О.
В. Акімова, О. С. Дубинська. К.: Центр учбової літератури, 2007. 168 с.
2) Біостатистика: підручник / [В. Ф. Москаленко, О. П. Гульчій, М. В. Голубчиков та ін.]; за ред.
В. Ф. Москаленка. К.: Книга плюс, 2009. 184 с.
3) Громадське здоров`я: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. / за ред. В. Ф. Москаленка. 3-тє
вид. Вінниця: Нова книга, 2013. 560 с.

13