Просторова система сил

Sinα
Xc=r , yc =0, де r – радіус кола, α – половина центрального кута;
α
Г) центр тяжкості площі однорідного кутового сектора (рис. 2.18) розташований на осі симетрії і
2 sinα
має координати xc = r , yc =0, де r – радіус кола, α – половина центрального кута;
3 α
Д) центр тяжкості С однорідної призми знаходиться в середині відрізка, що сполучає центри
тяжіння С1 і С2 верхньої і нижньої основ цієї призми (рис.2.19), тобто С1 С = СС2 ;
Е) центр тяжкості однорідної піраміди лежить на відрізку, що сполучає вершину О піраміди з
центром тяжіння С1 її основи,

1 1
На відстані цього відрізка ОС1 від центра тяжкості С1 основи піраміди (рис.2.20), тобто СС1= ОС1 ;
4 4
1
Є) центр тяжкості однорідного кутового конуса лежить на його висоті і знаходиться на відстані
4
1
висоти від основи конуса (рис. 2.21), тобто АС= ОА;
4
При розв’язанні задач на визначення положення центра тяжкості однорідного твердого тіла важливу
роль відіграє вдалий вибір осей координат.
Якщо в твердому тілі є площина симетрії, то одну з осей координат, наприклад z, слід направити
перпендикулярно до цієї площини. Так як центр тяжкості лежить в площині симетрії, тобто в площині
ху, то zc=0 і залишається визначити тільки дві координати: хс і ус.
Якщо в твердому тілі є вісь симетрії, то одну з координатних осей, наприклад х, слід поєднати з
віссю симетрії. Так як центр тяжкості лежить на осі симетрії, тобто на осі х, то у с=zc=0 і залишається
визначити тільки одну координату хс.
Найбільш розповсюдженим методом використання формул (1*), (2*), (3*) або (4*) є уявне розбивання
однорідного твердого тіла на такі частини, положення центра тяжіння кожної з котрих відомо,
або легко може бути визначено.
Так, наприклад, при розбиванні площини однорідної плоскої фігури, зображеної на рис. 2.22, на три
частини положення її центра тяжкості С (xc, yc, zc) визначається за формулами (3*):
 х 1 ∆ s 1+ x 2 ∆ s 2+ x 3 ∆ s 3 y 1 ∆ s 1+ y 2 ∆ s 2+ y 3 ∆ s 3
хс= , yc= , zc=0;
∆ s 1+∆ s 2+∆ s 3 ∆ s 1+∆ s 2+∆ s 3
тут x1, y1, z1 – координати центра тяжкості С1 першої частини плоскої фігури; ∆ s1 – площа першої
частини і т. д.

Центр тяжкості

В деяких випадках доцільно замінити тверде тіло не сумою, а різницею окремих його частин. Так,
наприклад, у випадку пластинки з двома отворами, зображеної на рис. 2.23, її площу можна записати
у вигляді різниці площ суцільної плоскої фігури 1 та двох отворів 2 і 3, тобто S=∆ s 1−∆ s 2−∆ s 3. В
цьому випадку положення центра тяжіння С (xc, yc, zc) однорідної плоскої фігури визначається за
формулами

тут x1, y1, z1 – координати центра тяжкості С1 суцільної плоскої фігури 1, площа якої рівна ∆ S 1; x2, y2,
z2 – координати центра тяжкості С2 отвору 2, площа якого рівна ∆ s2 і т. д.
Слід зазначити, що метод розбивання однорідного твердого тіла на окремі частини призводить при
застосуванні формул (1*), (2*), (3*) або (4*) до точного результату тільки в тому випадку, коли
координати центрів тяжкості окремих частин, а також їх площі (або об'єми, або довжини) можуть
бути точно визначені. Тому у випадках твердих фігур з криволінійними контурами або твердих тіл з
поверхнями складної форми точність результатів виявляється недостатньою (для підвищення
точності результата доводиться розбивати тіло на більшу кількість частин, що ускладнює розв'язання
задачі) і рекомендовано застосовувати точні формули (5*), (6*), (7*) або (8*).
Теоремами Гульдіна зручно користуватися в тих випадках, коли до даних і невідомих входять:
а) довжина дуги, що обертається, відстань від центру тяжкості цієї дуги до осі обертання і площа
поверхні обертання, описаної дугою (перша теорема Гульдіна);
б) площа плоскої фігури, що обертається, відстань від центру тяжкості плоскої фігури до осі
обертання та об'ємтіла обертання, описаного цією плоскою фігурою (друга теорема Гульдіна).
 Просторова система сил
Задача 2.18. Визначити положення центру тяжкості С
однорідного дротяного контуру OABD, що складається з двох
прямолінійних відрізків ОА=OD= а, розташованих під кутом
60° один до одного (AOD = = 60°), та півкола ABD діаметра
AD (рис. а)
Розв'язання. Дротовий контур має вісь симетрії, вздовж якої
ми проводимо вісь х. Взявши початок координат B точці О,
направляємо вісь у вертикалі вгору.
Оскільки центр тяжкості С контуру лежить на осі симетрії х,
то Ус = 0. Для визначення координати хо скористаємося формулою (4*);

В даному випадку доцільно розбити весь дротяний контур на три частини: два прямолінійних відрізки
ОА і OD завдовжки α кожен і півколо ABD радіуса α/2. Така розбивка є зручною, оскільки положення
центрів ваги кожної з цих частин неважко визначити. Позначимо відрізок ОА номером 1, відрізок OD
– номером 2, півколо ABD – номером 3. Тоді формулу (1) можна записати у вигляді

де х1, х2 – абциси центрів тяжкості С1 і С2 відрізків ОА і ОD, х3 – абциса центра тяжкості С3 напівкола
ABD, а ∆ l1, ∆ l2, ∆ l3 – довжини цих частин дротового контура. Як видно з рисунка,

Для визначення х3 скористаємося тим, що відстань ЕС 3 від центра кола до центра тяжкості дуги С 3
визначається формулою

В даному випадку α= π /2 і, отож, так як r=α /2, маємо ЕС3=α /π . Тому

Окрім того, маємо:

Підставивши (3), (4) і (5) в фомулу (2), отримаємо:

Центр тяжкості

Отже, центр тяжкості дротяного контуру OABD знаходиться в точці з координатами: х с = 0,76 α, ус
= 0.
Задача 2.19. Визначити положення центру тяжкості С площі поперечного перерізу однорідного
штампу, зображеного на рис. а.
Розв’язання. Помітивши, що перетин має вісь симетрії, проведемо вздовж осі симетрії вісь х
перпендикулярно до неї, по вертикалі вгору, вісь у. Оскільки центр тяжкості С перетину лежить на осі
симетрії, тобто на осі х, необхідно визначити лише координату хс
Провівши допоміжні лінії MP і NS, розіб'ємо площу перерізу на суму площ трьох прямокутників.
Позначимо прямокутник МDBA номером 1, прямокутник ENLK – номером 2 та прямокутник NMPS –
номером 3. Тоді формулу (3*) можна записати у вигляді

Так я центри тяжкості С1, С2 і С3 прямокутників лежать в точках перетинів їх діагоналей, то маємо:

Площі прямокутників рівні

Скориставшись (2) і (3), запишемо формулу (1) у вигляді

Отже, центр тяжкості площі перерізу штампу перебуває у точці С з координатами: х с = 12,5 див, ус =
0.
Цю задачу можна вирішити трохи інакше, провівши допоміжну пряму AL (рис. б) і представивши
площу цього перерізу у вигляді різниці площ прямокутників EDBK i SPAL. Позначивши прямокутник
EDBK номером 1, а прямокутник SPAL номером 2, запишемо формулу (2*) у вигляді

де х1 - абсциса центру тяжкості С 1 прямокутника EDBK, х2 абсциса центру тяжкості С1 прямокутника

SPAL, a ∆ s1 та ∆ s2 – відповідно площі цих прямокутників. Знаходимо:
 Просторова система сил

Підставивши (5) в формулу (4), отримаємо:

звідки хс=12,5 см.

Другий метод розв'язання задачі виявився коротшим. Цей метод заміни площі даної плоскої фігури
різницею двох площ зручно також застосувати під час вирішення наступної задачі.
Задача 2.20. Визначити положення центру тяжкості однорідного кругового сегмента AMB, якщо
радіус кола дорівнює r, а центральний кут дорівнює 2α.
Розв’язання. Виберемо осі координат: направимо вісь х вздовж осі симетрії, початок координат
візьмемо в центрі кола О, а ось направимо по вертикалі вгору. Оскільки центр тяжкості кругового
сегмента АМВ лежить на його осі симетрії, тобто на осі х, то ус=0.

Залишається визначити абсцису хс центру тяжкості С. Для цього

представимо площу S сегмента АМВ як різницю двох площ:
площі ∆ S1 кругового сектора ОАМВ і площі ∆ S2, рівнобедреного
трикутника ОАВ, тобто ∆ S1 = - ∆ S2. Тепер формулу (3*) можна
записати у вигляді

де х1 і х2 - відповідно абсциси центрів тяжкості С1 та С2 кругового

сектора ОАМВ та трикутника ОАВ. Знаходимо:

(положення центрів тяжкості трикутника та кругового сектора зазначені вище, в огляді теорії).
Підставивши (2) у формулу (1), отримаємо:
Центр тяжкості

Отже, координати центру тяжкості С кругового сегмента мають вигляд

Задача 2.21. Визначити положення центру тяжкості однорідного півкільця, якщо його зовнішній та
внутрішній радіуси відповідно дорівнюють R і r.
Розв’язання. Направивши вісь х вздовж осі симетрії півкільця (рис. а), маємо у с = 0. Початок
координат взято в центрі Про півкільця, вісь спрямована по вертикалі вгору.
Для визначення абсциси х с центру тяжкості С представимо площу півкільця у вигляді різниці двох
площ півкол радіусів R і r, тобто S = ∆ S1 – ∆ S2, де ∆ S1 - площа півкола радіуса R, а ∆ S2 площа півкола
радіуса r. Тепер формулу (3 *) можна записати у вигляді