Professional Documents
Culture Documents
11-Обмін Хромопротеїнів. Біохімія Жовтяниць
11-Обмін Хромопротеїнів. Біохімія Жовтяниць
фармацевтичний університет
Кафедра біологічної хімії
2024
Хромопротеїни складаються з простого білка і
зв'язаної з ним простетичної групи, в основі якої
лежить порфірин.
Розрізняють гемопротеїни (містять залізо),
магнійпорфірини і флавопротеїни (містять похідні
ізоаллоксазину).
Забарвлення хромопротеїнів залежить від
простетичної групи.
Гемопротеїн - червоний колір
Родопсин - оранжевий
Флавопротеїн - жовтий
Церулоплазмін - блакитний
Гемопротеїни – складні білки, що містять у складі
порфіринову молекулу (з катіоном заліза або міді) і
білковий компонент. Часто формують четвертинну
структуру.
Класифікація гемопротеїнів
1) *фетальний гемоглобін;
2) *нормальний гемоглобін дорослої людини;
3) *мінорний гемоглобін дорослої людини.
4) Функціонально розрізняють в нормі - оксигемоглобін і
карбгемоглобін, при патології - карбоксигемоглобін,
метгемоглобін, глікозильований гемоглобін
Дезоксигемоглобін Оксигемоглобін
Поліпептидний ланцюг
Карбоксигемоглобін
Карбоксигемоглобін — утворюється при отруєнні
монооксидом вуглецю. Оскільки спорідненість СО до
гемоглобіну значно (приблизно в 250 разів) вища, ніж у
кисню, то навіть при невеликих концентраціях його в
крові він швидко сполучається з гемоглобіном.
НАДФ+ НАДФН
Глюкозо-6-фосфат 6-Фосфоглюконолактон
1
ДАФ
6-Фосфоглюконат
Гліцероальдегідфосфат
НАДФ+
НАД+ Н3РО4 2
НАДФН
НАДН
1,3-Бісфосфогліцерат Рибулозо-5-фосфат
3
АДФ
2,3-Бісфосфогліцерат
АТФ 4
Н3РО4
3-Фосфогліцерат
Н2О
5
Фосфоєнолпіруват Піруват Лактат
*Синтез;
*Розпад;
*Патологія.
Синтез гема включає 4 послідовних стадії:
Синтез дельта-амінолевуліната (АЛК) з сукциніл-
КоА і гліцину в мітохондріях. Ключовий фермент -
АЛК-синтаза (кофермент - піридоксальфосфат,
блокується катіонами свинцю);
Утворення порфобіліногену з 2 молекул АЛК АЛК-
дегідратазою (кофермент - катіон цинку) в цитозолі;
Синтез протопорфірину IX з 4 молекул
порфобіліногену складним ферментативним шляхом;
Утворення гема ферментом ферохелатазою в
мітохондріях.
Дельта-амінолевулінатсинтазна
реакція
COOH
CH2
COOH
COOH CH2
CH2 CO2 + + KoA-SH
+ CH2 CO
CH2
NH2 CH2
CO-SKoA
NH2
дельта-амінолевулінова
кислота
Порфобіліногенсинтазна реакція
COOH
COOH COOH CH2
CH2 H2C CH2
CH2
2
CO
H2C N
CH2 H
NH2
NH2
порфібіліноген
4 молекули порфобіліногену
Уропорфіриноген Уропорфіриноген
I-синтаза I-синтаза
Уропорфіриноген
III-косинтаза
Копропорфіриноген I
Схема перетворення порфобіліногену в
протопорфірин ІХ
Уропрофіриноген III
4CO2
Декарбоксилаза
Копропорфіриноген III
2CO2+4H+
Оксидаза
Протопорфіриноген IX
6H+
Fe2+
Оксидаза Ферохелатаза
Протопорфірин IX Гем
CH2 CH2
HC CH3 HC CH3
CH2 CH2
H3C NH N C H3C N N C
H H
Fe
H3C N HN CH3 H3 C CH3
N N
Гем
Протопорфірин ІХ
Піридоксаль Естрогени
фосфат Андрогени
+ +
- - -
Гем Гематин Глюкоза
Розпад гемоглобіну здійснюється по мірі
старіння еритроцитів в клітинах
ретикулоендотеліальної системи.
Гем відділяється від глобіну, глобін розпадається
до амінокислот.
Від гема відділяється залізо і відбувається синтез
білірубіну за схемою гем - гемін - білівердин -
білірубін в мікросомальній гем-оксигеназній
системі.
Далі білірубін з білками плазми транспортується
в печінку.
Гемоглобін
НАДФН+Н +
Розпад можливий в селезінці
НАДФ Гемоксигеназа
+О 2
Вердоглобін
Fe 3+
Амінокислоти Глобін
Білівердин (зелений пігмент)
НАДФН+Н+ Білівердинредуктаза
НАДФ
До кровотоку
До кровотоку
Печінка
У печінці
Alb
Білірубін
Білірубін
УДФ-глюкуронова кислота
Моноглюкуронід білірубину
УДФ-глюкуронова кислота
Диглюкуронід білірубину
УДФ-глюкуронова кислота
Тонка кишка Кишечник Товста
кишка
Білірубін
Реабсорбція
Уробіліноген Мезобіліноген
vena portae
Реабсорбція
Стеркобіліноген vena Кров
Окиснення hemorroidalis
Печінка: киснем
Розпад повітря Нирки
до
піролів Стеркобілін
(Кал) Фільтрація
Стеркобілін Стеркобіліноген
(уробілін) Окиснення
киснем
Сеча повітря
Жовтяниця - збільшення вмісту білірубіну в
крові з подальшим фарбуванням тканин в жовтий
колір.
Типи жовтяниць:
- Фізіологічна жовтяниця новонароджених;
- Гемолітична жовтяниця;
- Паренхіматозна жовтяниця;
- Обтураційна жовтяниця.
Позначення: Н - норма, (+) – визначаеться, (-) – не визначаеться
Непрямий білірубін
Прямий білірубін
Стеркобіліноген
Стеркобіліноген
Уробіліноген
(зв’язаний)
(вільний)
Білірубін
Гемолітична 0 ++ 0 ++
Паренхіматозна + + ++ 0
Обтураційна + 0 0 0
Жовтяниця Кров Кал
Механічна Знебарвлення
(Обтураційна)
Стеркобіліноген
(Післяпечінкова)
Прямий
(Коньюгований)
(Зв’язаний)
Непрямий Бн-N
*механічна
Жовтяниця Кров Сеча
Печінкова Непрямий
Уробіліноген
(Паренхіматозна) Бн + 1- 2
(Хвороба Боткіна) глюкуронова к-та
Кал
Стеркобіліноген або N
Жовтяниця Кров Сеча
Гемолітична Непрямий Уробіліноген або N
(Передпечінкова) (Неконьюгований)
(Вільний)
Прямий Бн-N
Кал
чорний
Стеркобіліноген
У хворого жовтяницею встановлено: підвищення в плазмі крові
вмісту непрямого білірубіну, у калі й сечі – високий вміст
стеркобіліну, рівень прямого білірубіну – в межах норми. Який вид
жовтяниці має місце у хворого
*гемолітична
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!