Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів №1
З теми: Історія розвитку офтальмології в Україні

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Українські офтальмологічні школи
2) Становлення Київської офтальмологічної школи
3)Дніпропетровська офтальмологічна школа
4)Одеська офтальмологічна школа

В Україні існують 3 офтальмологічні школи: Харківська, Київська й Одеська.

Харківська школа почалася з 1868 р., коли в Харкові було створено кафедру
очних хвороб, яку очолив Л. Л. Гіршман. По закінченні університету він
навчався у відомих європейських офтальмологів, а після повернення
захистив дисертацію на ступінь доктора медицини з теми кольорового
відчуття.
У 1930 р. На базі лікарні імені Л. Л. Гіршмана створено перший Український
НДІ очних хвороб імені Л. Л. Гіршмана, що став провідним закладом не
лише в Україні, але й у Радянському Союзі. Його директором був відомий
спеціаліст у галузі кольорового зору, автор поліхроматичних таблиць для
дослідження кольоровідчуття Ю. Б. Рабкін.
У Києві й Дніпропетровську були засновані філії цього інституту. Водночас
цей заклад став базою кафедр очних хвороб декількох вузів – інституту
вдосконалення лікарів (1920 р.), 2-го медичного інституту (1935 р.),
стоматологічного інституту (1930 р.), санітарно-гігієнічного факультету 1-го
медичного інституту.
Становлення офтальмологічної школи в Києві пов'язане з іменем В. П.
Караваєва. Видатний хірург, учень М. І. Пирогова, професор Київського
університету, він розробив свою оригінальну операцію з видалення
катаракти. До його заслуг також належить організація в університеті
самостійної кафедри очних хвороб (1869 р.). Першим завідувачем кафедри
та клініки був професор О. В. Іванов.
Одеська офтальмологічна школа наймолодша, але вона справила
вирішальний вплив на розвиток офтальмології в Україні. Виникла ця школа
1903 р., коли в Новоросійському (нині – Одеський) університеті була
відкрита кафедра очних хвороб, яку очолив найвидатніший офтальмолог
початку XX ст. С. С. Головін.
Вихованець московської школи офтальмологів, він на Півдні України
розвивав офтальмологічну науку, яку згодом його учні (академік В. П.
Філатов, професор С. Р. Кальфа) і послідовники (академіки Н. О. Пучковська,
М. Є. Кащук, І. Г. Єршович та ін.) піднесли до світового рівня.
У 1911-1956 рр. Кафедру очолював Л. Л. Гіршман. У працях академіка В. Г1.
Філатова висвітлені питання відновної офтальмохірургп, трансплантації
рогівки, дії біогенних стимуляторів. Запропонована ним методика
пластичних операцій застосовується не лише в офтальмології, але й для
відновлення будь-яких інших органів. В. П. Філатов розробив і впровадив
трансплантацію консервованої донорської рогівки.
Використанні джерела: http://vizio.com.ua/knigi/52-oftal-mologija-
bezkorovajna/305-istoriya-rozvitku-oftalmologiji-v-ukrajini.html/
 Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів №2

З теми: План обстеження пацієнтів із захворюваннями очей

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План обстеження пацієнтів із захворюваннями очей

Обстеження пацієнтів із захворюваннями очей
1. Обстеження зору. Основне
( проводять оптометристом) і повне.
2. Оцінка гостроти зору
( гострота зору вдалину, на близьку відстань )
3. Перевірка косоокості
(тест Гіршберга, cover -uncover)
4. Огляд переднього відділу ока та очного дна
 (дослідження зовнішніх структур ока та передньої частини ока до
поверхневих шарів скловидного тіла за допомогою спеціальних
5. Вимірювання внутрішньоочного тиску
(внутрішньоочний тиск вимірюють тонометром)
6. Кератотопографія рогівки
( візуалізація відображення передньої кривизни рогівки)
7. Обстеження для підбору кришталика ока
( оцінка параметрів очного яблука)
8. Лікування у разі проблеми із зором
9. Профілактика лікування.

Виконанні джерела: http://kompendium.com.ua/ua/diagnostica-

bolezney-glaz.html/

Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів №3

З теми: Ускладнення аномалій рефракції. Медсесринська

діагностика.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

 Курс III

План
1) Аномалії рефракції ока
(міопія,гіперметропія,астигматизм,пресбі
опія )
2) Діагностика : КР,УЗД очей, ОКТ,
офтальмоскопія, візометрія,периметрія,
біомікроскопія очей, окулографія.

Аномалії рефракції ока:

Міопія – у короткозорих осіб гострота зору не порушена поблизу.
Зорова дисфункція спостерігається при спробі розглянути зображення,
що знаходиться далеко. Для усунення симптоматики міопії –
використовують розсіюють (мінусові) лінзи;
Гіперметропія – далекозорість проявляється нормальним зором при
погляді в далину і зниженим зором – при розгляді зображень,
розташованих поблизу. Коректують гіперметропії за допомогою
збиральних (позитивних) лінз;
Астигматизм – розвиток захворювання обумовлено неправильною
формою рогівки або кришталика. За розсіювання світлових променів
на сітківці формується спотворене зображення;
Пресбіопія – стареча далекозорість – це вікове погіршення функцій
оптичної системи. В основі механізму розвитку аномалії лежать
склеротичні зміни кришталика в центральній частині.
Діагностика:
Комп’ютерної рефрактометрії – це основний метод вивчення клінічної
рефракції, заснований на візометрії з додатковим застосуванням
спеціальних лінз.
Візометрії – використовуємо таблиці Сивцева – Головіна і проектора
знаків.
 Офтальмоскопії – при огляді очного дна хворих з короткозорістю
виявляються миопического конуси стафіломи і дегенеративно-
дистрофічні зміни.
УЗД очей – ультразвукове дослідження проводиться з метою
вимірювання параметрів очей. При короткозорості виявляється
подовження передньої – задньої осі, при далекозорості – її вкорочення.
Периметру – спостерігається концентричне звуження кутового простору,
видимого оком при фіксальной погляді. Для хворих з астигматизмом
характерно випадання окремих ділянок зорового поля. Для більш
детальної діагностики центральної ділянки видимого простору
застосовується тест Амслера.
Біомікроскопія очі – при дослідженні переднього ділянки очей
виявляються поодинокі ерозивні дефекти. При гіперметропії часто
вдається візуалізувати ін’єкцію судин кон’юнктиви.
ОКТ – оптична когерентна томографія, сучасна діагностика захворювань
зорового нерва, сітківки і патології рогівки, що страждають при аномаліях
рефракції і їх можна виявити безпечно, неінвазивної і доступно. Як у
вагітних і дітей.
Кератотопографія – метод дозволяє виявити набуті і вроджені пороки
рогівки, діагностика кератоконуса, розрахунок нічних лінз.
Окулографія – дослідження 23 параметрів зіниць, які дозволяють оцінити
стан нервової системи, наявність патології головного мозку і здатність очі
відновлюватися при навантаженні.
Використанні джерела:
https://pidru4niki.com/80287/meditsina/anomaliyi_refraktsiyi

Комунальний заклад охорони здоров’я

 «Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів №4

З теми: Медсестринській процес при гонобленореї

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Що таке бленорея
2) Які ефективні препарати
3) Що закапуть при гонобленореї
4) Препарати, які вводять внутрішньом'язово
Гонобленоре́я— гостре гнійне запалення слизової оболонки ока, яке
спричинює гонокок. Є особливою формою гонококової інфекції.
Найбільш ефективні та надають швидку дію антибіотики та
сульфаніламідні препарати.
Після промивання очей фізіологічним розчином хлориду натрію
закапують розчин пеніциліну (100 000 ОД на 10 мл дистильованої
води) по 2 краплі в око кожні 5-10 хв. в перші дві години, а потім
кожну годину протягом доби.
 Кожні 3 години закапують в око 30% розчин сульфацил-натрію
(альбуциду).
Внутрішньом’язово вводять розчин пеніциліну в загальноприйнятих
дозуваннях.
При бленореї дорослих для попередження перенесення інфекції у
друге око на нього накладають захисну пов’язку з годинниковим
склом, края якого приклеюють липким пластиром.
Використанні джерела: https://www.docsity.com/ru/medicina-4-
kurs-pediatriya-4-kurs/8672894/

Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 5

З теми: Ускладнення захворювань слізного апарату, їх медсестринська

діагностика.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III
 План
1) Запалення слізної залози
2) Лікування запалення
Захворювання слізної залози зустрічаються рідко.
Найчастіше з них спостерігають запалення слізної залози, набагато рідше —
її пухлини.
Запалення слізної залози (дакріоаденіт) виникає переважно як
ускладнення загальних інфекційних захворювань (грипу, ангіни, пневмонії,
тифу тощо).
Хворий скаржиться на біль у верхньо-зовнішньому куті орбіти, набряк і
почервоніння верхньої повіки.
Об’єктивно спостерігають гіперемію і набряк зовнішньої частини верхньої
повіки. Під час вивертання верхньої повіки видно збільшену слізну залозу,
яка в нормі є невидимою. У верхньо-зовнішньому куті орбіти пальпується
збільшена і болюча слізна залоза. Можуть збільшуватися регіонарні
лімфатичні вузли, підвищуватися температура тіла.
Лікування:
Місцеве призначають антибактеріальні краплі, сухе тепло, УВЧ. Всередину
— сульфаніламіди, антибіотики, протизапальні препарати та препарати
кальцію. Пухлини слізної залози, доброякісні і злоякісні, проявляються її
збільшенням. Оскільки слізна залоза частково розміщена в орбіті, її
збільшення призводить до зміщення очного яблука. Лікування пухлин
слізної залози оперативне.
Використанні джерела:
https://ukrreferat.com/chapters/medicina/zahvoryuvannya-sliznogo-aparatu-
prichini-likuvannya-referat.html/
 Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 6

З теми: Роль медсестри в профілактиці і лікуванні косоокості.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Що таке косоокість
2) Види косоокості
3) Лікування косоокості
Косоокість – це досить поширена офтальмологічна хвороба, особливо
серед дітей 2-3-річного віку. За цього стану один або обидва ока
відхиляються від центральної осі, і це стає видно неозброєним оком. Очі
косоокого людини не можуть сфокусуватися на предметі, і дивляться не в
одну, а в різні сторони
Види косоокості:
Співдружня Косоокість буває і паралітичну.
За співдружньої косить то один, то інший очей, при цьому кут їх відхилення
від центру майже однаковий. Цей вид цієї недуги найчастіше властивий
дітям, він пов'язаний з будовою ока, може передаватися у спадок.
Паралітична косоокість розвивається через пошкодження очних м'язів або
через ураження зорового нерва. За паралітичної косоокості косить
здоровий очей, а не хворе. Коли людина щось роздивляється, її хворе око
залишається майже нерухомим, а здорове, щоб все побачити, значно
відхиляється від центральної осі.
Прояви косоокості різні: очей відхиляється до носа, скроні, вниз, вгору.
Лікування:
Носіння спеціальних окулярів. Якщо розвивається синдром ледачого ока,
хворий носить окуляри, одне з скелець якого заклеєний. При таких умовах
хворе око виявляється в умовах постійного навантаження, і його очні м'язи
починають працювати краще.
Спеціальна гімнастика для очей – для створення навантаження на
ослаблені групи м'язів хворого ока.
Оперативне втручання. Цей метод застосовують при паралітичній
косоокості і тоді, коли терапія не дає бажаних плодів.
Використанні джерела: https://vashzir.kr.ua/ru/node/331/

Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 7
З теми: Профілактика захворювання повік. Роль медсестри.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Профілактика захворювання повік
2) Роль медичної сестри
Профілактика захворювання:
Основним і незамінним лікуванням та профілактикою захворювань повік є
гігієна повік. Не існує жодної чарівної таблетки, яка б вилікувала
захворювання раз і назавжди.
Існує багато схем гігієни повік, але всі вони складаються з трьох основних
етапів: механічне очищення повік, теплі компреси, масаж повік.
Роль медичної сестри:
За планом перший огляд офтальмолога дитина проходить в 3 місяці.
Потім огляд проводиться в 6 і 8 місяців. Потім огляд йде в 1 рік.
Разі, коли зір у дитини розвивається нормально, черговий візит до дитячого
офтальмолога відбудеться у 3 роки, а наступна контрольна точка за
відсутності скарг – вік 6 – 7 років перед вступом до школи.
Та обов'язково проводиться огляд у 7-8 років. Бо дуже сильно зростає
напруга на м'язи ока, що може призвести до появи проблем з очима.
Використанні джерела: https://fp.com.ua/articles/zapalni-zahvoryuvannya-
povik-abo-berezhy-ochi-zmolodu/

Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 8

З теми: Патологічні зміни очей при ендокринних захворюваннях та

авітамінозах. Медсестринська діагностика.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Ендокринна офтальмопатія
2) Зміни при ендокринній офтальмопатія
3) Випадки при ендокринній офтальмопатія
 4) У чому полягає ендокринна
офтальмопатія
5) Виникнення ендокринної офтальмопатії
Ендокринна офтальмопатія — автоімунне захворювання, що патогенетично
пов’язане з ДТЗ, проявляється патологічними змінами в м’яких тканинах
орбіти із вторинним залученням ока і характеризується вираженим
екзофтальмом та обмеженням рухливості очних яблук.
Можливі також зміни рогівки, диска зорового нерва, нерідко виникає
внутрішньоочна гіпертензія. ЕО діагностують як при ДТЗ, так і при АІТ, а
також у пацієнтів без ознак захворювань ЩЗ (еутиреоїдна хвороба Грейвса).
У 90 % випадків ЕО поєднується з ДТЗ як невід’ємний компонент цього
системного автоімунного захворювання, приблизно у 5 % випадків ЕО
трапляється разом з АІТ, а в решті 5 % випадків це ізольоване
захворювання, тобто єдиний компонент автоімунного процесу, що
розвивається при ДТЗ. У 5–10 % ЕО має однобічний характер (причина чого
не цілком з’ясована).
ЕО полягає в протрузії очних яблук (екзофтальмі) і офтальмоплегії (патології
екстраокулярних м’язів). У той же час ЕО розвивається приблизно лише в
30–75 % хворих на ДТЗ. Цілком імовірно, що ЕО того чи іншого ступеня
вираженості, включаючи мінімальні зміни в ретробульбарних тканинах, які
можна виявити лише за допомогою спеціальних методів (МРТ),
розвивається у всіх хворих на ДТЗ.
ЕО може виникати одночасно з ДТЗ, передувати йому за декілька місяців і
навіть років чи виникати після субтотальної резекції ЩЗ. Рідше ЕО може
поєднуватися з АІТ чи виникати за відсутності захворювання ЩЗ.
Використанні джерела: http://www.mif-ua.com/m/archive/article

Комунальний заклад охорони здоров’я

 «Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 9

З теми: Природжена глаукома. Медсестринський процес при ній.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Вроджена глаукома
2) Операції при вродженій глаукомі
(гоніотомія, дренування кута передньої камери)

Вроджена глаукома – офтальмологічне захворювання, при якому

порушується природний відтік внутрішньоочної рідини.
Нагромадження цієї рідини в оці підвищує внутрішньоочний тиск, розтягує
ніжну оболонку дитячого вічка.
При цьому структура ока деформуються, а зоровий нерв страждає від
недостатнього харчування.
При вродженій глаукомі проводять наступні операції:
Гоніотомія. Методика ефективна на початкових етапах розвитку хвороби.
Передбачає розсікання ділянки кута передньої камери ока через рогівку.
Трабекулотомія. Така операція потрібна, коли рогівка вже сильно
помутніла. У склері роблять розріз і розтинають трабекулу — ділянку кута
передньої камери. Це дозволяє покращити відтік рідини під кон’юнктиву та
знизити внутрішньоочектомія.
Дренування кута передньої камери. Методика у багатьох випадках дає
можливість стабілізувати патологічний процес та нормалізувати
внутрішньоочний тиск.
Використанні джерела: https://ocular.com.ua/treat/vrozhdennaya-
glaukoma

Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 10

З теми: Захворювання очей, пов'язані з патологією серцево-судинної

системи.
Медсестринська діагностика.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Захворювання очей пов'язаних з патологією серцево-
судинної системи
2) Медсестринська діагностика
Захворювання очей пов'язаних з патологією серцево-судинної системи :
Судини сітківки і артеріальний тиск.
Гіпертонічна ангіопатія
Стан судин очного дна. Розшифровка «ангіопатії сітківки».
Особливості мікроциркуляції крові в судинах очного дна
Гіпертонічна ретинопатія
Вікова макулодистрофія (ВМД)
Медсестринська діагностика:
Фотофіксація структур очного дна
Оптична когерентна топографія
Ангіографія без контрасту
Флюроесцентна ангіографія
Комп'ютерна периметрів
Використанні джерела: https://eximer.ua/uk/vrodzheni-zahvorjuvannya-
ochej-chomu-vinikajut-yaki-buvajut-i-yak-usuvajutsya/
 Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 11

З теми: Види і причини сліпоти. Медсестринський процес при них.

Медсестринська діагностика.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Види і причини сліпоти
А) За ступенем зниження гостроти зору
Б) За етіологією
2) Медсестринський процес
Види і причини сліпоти:
I. За ступенем зниження гостроти зору:
1.Абсолютна (Повна, медична) – такий стан, коли гострота зору дорівнює
нулю.
2.Предметна - таке зір, коли хворий не розрізняє форму предметів, які
його оточують, але відчуває світло і зміни його інтенсивності.
3. Громадянська (часткова, неповна, практична) - відповідає зору, коли
хворий не здатний порахувати пальці на відстані 3 м, що не дозволяє йому
виконувати свою професійну роботу і обмежує можливість пересування і
самообслуговування.
4. Професійна - такий стан зорових функцій, при яких хворий не може
виконувати свою професійну роботу.
II. За етіології:
1. Вроджена - обумовлена генетичними порушеннями (сімейна
катаракта, вроджена аплазія сітківки, ретинобластома, тапеторетинальні
дегенерації, альбінізм) і такими, які діяли в період вагітності (краснуха,
токсоплазмоз, сифіліс, вплив ліків та токсичних речовин).
2. Придбана – виникає в результаті дії різних несприятливих чинників під
час пологів або в ранньому перинатальному періоді (ретинопатія
недоношених, ураження зорового нерва в результаті гіпоксії при пологах),
пошкоджень органу зору, загальних захворювань організму (гіпертонічна
хвороба, атеросклероз, цукровий діабет та ін.), інфекційних захворювань
(Грип, токсоплазмоз, туберкульоз), захворювань центральної нервової
системи (менінгіт, енцефаліт та інші), отруєнь.
Медсестринський процес:
Прогноз для сліпоти також безпосередньо залежить від причини її
виникнення. Якщо це захворювання розвинулося внаслідок пошкодження
оптичного нерва або ж інсульту, то в основному після цього зір не
відновлюється. Якщо у пацієнта є відшарування сітківки, то зір можна
поліпшити за допомогою хірургічної корекції. Пацієнти при катаракті або
рубцювання мають відмінні шанси відновити зір, якщо вчасно зроблять
операцію. Лікування повної сліпоти до сьогоднішнього дня не існує.
У разі незворотної втрати зору (повна сліпота), для пацієнта необхідно
створити максимально комфортні умови для життя і розвитку. Для цього
використовуються такі допоміжні заходи як собаки-поводирі (допомагають
сліпому орієнтуватися на місцевості), книги і програми з брайльовським
шрифтом, комп'ютери, оснащені клавіатурою зі шрифтом Брайвеля і
іншими пристроями. Також розроблені, але поки ще не знайшли широкого
застосування такі пристрої для сліпих як «Біонічне око» (електронна зорова
система), «Електросонар» і ін.
Використанні джерела: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/

Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 12

З теми: Професійні ушкодження очей. Роль медсестри в профілактиці і

діагностиці.
Медсестринська діагностика.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
 1) Професійні ушкодження очей
2) Перша медична допомога

Професійні ушкодження очей:

Ушкодження органа зору досі залишаються однією з основних причин
сліпоти й професійної інвалідності.
Окрім того, на промислових підприємствах на очі діють різні фізичні, хімічні
й токсичні чинники через забруднене пилом, димом і парами шкідливих
речовин повітря (сполуки бензолу, тринітротолуолу, миш'яку, фосфору,
свинцю тощо).
Особливо часто ушкодження очей спостерігаються на підприємствах
вугільної, цементної, борошномельної, лісопильної та хімічної
промисловості.
Перша медична допомога:
Акуратно промити очі водою. При цьому потрібно постаратися витягнути
сторонній предмет або просто позбутися всього пилу та інших забруднень;
Переконатися, що всередині немає сторонніх предметів. Для цього
відтягніть повіку вниз. Якщо порушена рогівка, впоратися своїми силами не
вийде;
Закапати дезінфікувальні краплі. Вони трохи, але покращують ситуацію;
Якщо є рана, промити її, обробити антисептиком і накласти чисту пов’язку з
марлі;
До удару прикласти холод.
Використанні джерела: https://studfile.net/preview/5166142/page:13/
 Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний колледж»

Методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної

роботи студентів № 13

З теми: Характеристика тяжких ушкоджень органа зору. Медсестринська

діагностика, огляд.

Навчальна дисципліна Офтальмологія

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Курс III

План
1) Характеристика тяжких ушкоджень ока
(кров в передній камері)
2)Зіниці, рухомість
3) Діагностика
4) Лікування

Характеристика тяжких ушкоджень органа зору

Субкон’юнктивальні крововиливи можуть маскувати проникне ушкодження
очного яблука.
Темна тканина судинної оболонки на поверхні очного яблука свідчить про
його проникне ушкодження.
Найбільш вірогідною ознакою важкої травми є стороннє тіло, яке проникло
всередину очного яблука.
Кров в передній камері ока (гіфема) вказує на важкий забій очного яблука
або його проникне ушкодження. Проптоз (екзофтальм) — може свідчити
про ретробульбарну кровотечу і загрозливий стан органа зору.
Зіниці.
Викривлення зіниці може бути пов’язане з проникним ушкодженням
очного яблука.
Рухомість.
Обмеженість рухів одного ока може бути спричинена його проникним
ушкодженням.
Іншими чинниками, що призводять до обмеження рухомості, можуть бути
ушкодження м’язів ока, переломи стінок очної ямки і очноямкові кровотечі.
Діагностика:
Вона починається з візуального огляду та збору анамнезу. Далі можуть
застосовуватися різні дослідження: оцінка гостроти зору; вимірювання
внутрішньоочного тиску; встановлення зорових кордонів; перевірка
кришталика та райдужної оболонки за допомогою біомікроскопії; оцінка
стану сітківки завдяки проведенню УЗД.
Лікування:
Несерйозні ушкодження лікуються за амбулаторних умов.Тяжкі патології
можуть вимагати вилучення сторонніх тіл, проведення операції з пластики
очей, застосування методик відновлення його структур. При необхідності
виконуються інстиляції анестезуючими та антибактеріальними краплями,
закладаються антисептики у вигляді мазей у кон’юнктивну порожнину,
проводяться фізіотерапевтичні процедури.
Призначаються також різні препарати: знеболювальні; ліки, що запобігають
утворенню спайок; антибіотики; засоби, що замінюють слізну рідину;
глюкокортикоїди (при запаленні).
Використанні джерела: https://medstudia.com/medviva/poshkodzhennya-
organa-zoru-nevidkladna-dopomoga