Довидник 4 кл Матем - 2022-23

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»
Довідник
Математика
4 клас
Зошит з друкованою основою
Харків
2022
УДК 373.3:[51+37.015.311](035)
Д58
«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
(лист ДНУ «ІМЗО» Міністерства освіти і науки України від 28.02.2019 № 22.1/12-Г-72)
Укладачі:
І. В. Гавриш, C. А. Олійник
Д58 Довідник. Математика. 4 клас : зошит з друкованою основою /

уклад. : І. В. Гавриш, С. А. Олійник. — Харків : СТЕМ ОСВІТА,
2022. — 96 с.
ISBN 978-966-449-141-6
УДК 373.3:[51+37.015.311](035)
Довідник
Математика
4 клас
Зошит з друкованою основою
Редактор І. С. Лещотна
Коректор М. М. Єршова
Комп’ютерне макетування С. М. Трубаєв
Підп. до друку 25.05.2022. Формат 60х90/8.

Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 12.
Наклад 17 400 прим. Зам. № 252.
Видавництво ТОВ «СТЕМ ОСВІТА»,
61103, м. Харків, вул. Дерев’янка, буд. 7-А.
Тел.: (057)757-09-40. Е-mail: stem0661390471@gmail.com
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 7097 від 13.07.2020.
Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11912, ТОВ «СТЕМ ОСВІТА».
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,

вул. Восьмого березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ХК № 91 від 25.12.2003.
© ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ISBN 978-966-449-141-6 «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2022
3
Математика. Цифри та числа

Математика — це наука про числа та геометричні
фігури.
Арифметика — це наука про числа.
Цифри — це знаки, якими позначають числа на письмі.
Нумерація чисел
Система числення — це правила позначення
чисел на письмі.
Десяткова система числення — це система, у якій
числа позначають десятьма арабськими цифрами:
0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
Запис чисел римськими цифрами

Якщо цифру І (один) поставити ліворуч від цифри
V (п’ять) або цифри Х (десять), отримаємо запис числа,
що на одиницю менше, ніж числа п’ять або десять, —
IV (чотири) та IX (дев’ять). Якщо цифри І, ІІ (два) та ІІІ (три)
поставити праворуч від цифри V, отримаємо запис числа,
яке більше, ніж число п’ять, на одиницю — VІ (шість), дві
одиниці — VІІ (сім), три одиниці — VІІІ (вісім).
Правила запису багатоцифрових чисел римськими цифрами
• Якщо більша цифра стоїть перед меншою, то цифри

додають.
• Якщо менша цифра стоїть перед більшою, тоді
від більшої цифри віднімають меншу.
• Тієї самої цифри понад три рази поспіль не записують.
Наприклад: ХХХV = 10 + 10 + 10 + 5 = 35; CL = 100 + 50 = 150;
DXL = 500 + 50 – 10 = 540; MMIII = 1 000 + 1 000 + 3 = 2 003.
4
Таблиця відповідності чисел, записаних римськими (Р)

та арабськими (А) цифрами
Р А Р А Р А Р А
I 1 XXVI 26 LI 51 LXXVI 76
II 2 XXVII 27 LII 52 LXXVII 77
III 3 XXVIII 28 LIII 53 LXXVIII 78
IV 4 XXIX 29 LIV 54 LXXIX 79
V 5 XXX 30 LV 55 LXXX 80
VI 6 XXXI 31 LVI 56 LXXXI 81
VII 7 XXXII 32 LVII 57 LXXXII 82
VIII 8 XXXIII 33 LVIII 58 LXXXIII 83
IX 9 XXXIV 34 LIX 59 LXXXIV 84
X 10 XXXV 35 LX 60 LXXXV 85
XI 11 XXXVI 36 LXI 61 LXXXVI 86
XII 12 XXXVII 37 LXII 62 LXXXVII 87
XIII 13 XXXVIII 38 LXIII 63 LXXXVIII 88
XIV 14 XXXIX 39 LXIV 64 LXXXIX 89
XV 15 XL 40 LXV 65 XC 90
XVI 16 XLI 41 LXVI 66 XCI 91
XVII 17 XLII 42 LXVII 67 XCII 92
XVIII 18 XLIII 43 LXVIII 68 XCIII 93
XIX 19 XLIV 44 LXIX 69 XCIV 94
XX 20 XLV 45 LXX 70 XCV 95
XXI 21 XLVI 46 LXXI 71 XCVI 96
XXII 22 XLVII 47 LXXII 72 XCVII 97
XXIII 23 XLVIII 48 LXXIII 73 XCVIII 98
XXIV 24 XLIX 49 LXXIV 74 XCIX 99
XXV 25 L 50 LXXV 75 C 100
5
Натуральні числа
Числа, які використовують під час лічби предметів,

є натуральними.
Найменшим натуральним числом є число 1.
Найбільшого натурального числа не існує.
Нуль не є натуральним числом.
Попереднє й наступне чи
 сла. «Сусіди» числа

Попереднє число стоїть перед наведеним числом.

Наступне число стоїть після наведеного числа.
149 150 151
попереднє наведене наступне
«Сусіди» числа — це попереднє й наступне для нього

числа.
Наприклад, «сусіди» числа 200 — числа 199 і 201.
Розташування чисел у порядку зростання / спадання
Числа можна розташувати в порядку зростання

або спадання.
Числа розташовані в порядку спадання, якщо кожне

наступне число менше за попереднє.
Наприклад: 10; 8; 4; 1.
Числа розташовані в порядку зростання, якщо кожне

наступне число більше від попереднього.
Наприклад: 2; 5; 8; 10.
6
Усі натуральні числа, записані в порядку зростання

починаючи з 1 (за умови, що кожне наступне число
більше від попереднього на 1), утворюють ряд натуральних
чисел.
Ряд натуральних чисел є нескінченним.
Багатоцифрові числа
Натуральні числа, записані однією цифрою, є
одноцифровими, двома — двоцифровими, трьома —
трицифровими й так далі.
Усі числа, крім одноцифрових, є багатоцифровими.
Розряд — це позиція (місце) цифри в записі числа.

Розряди відраховують справа наліво.
У кожному класі по три розряди: одиниці цього класу,
його десятки та сотні. Класи відраховують справа наліво.
Перший клас є класом одиниць, другий — класом
тисяч, третій — класом мільйонів, четвертий — класом
мільярдів.
У записі чотирицифрового числа перша цифра праворуч

є цифрою розряду одиниць, друга — цифрою розряду
десятків, третя — цифрою розряду сотень, четверта —
цифрою розряду одиниць тисяч.
3 728
цифра розряду цифра цифра цифра

одиниць тисяч розряду сотень розряду десятків розряду одиниць
(ІV розряд) (ІІІ розряд) (ІІ розряд) (І розряд)
Для читання та запам’ятовування багатоцифрового числа

потрібно уявно розбити його на класи та по черзі, зліва
направо назвати цифру одиниць кожного класу, додаючи
назву класу. Назв класу одиниць і класу, усі цифри
якого нулі, не промовляють.
Наприклад, число 5 489 читають так: п’ять тисяч чотириста
вісімдесят дев’ять; число 235 000 489 читають так: двісті
тридцять п’ять мільйонів чотириста вісімдесят дев’ять.
7
Для порівняння багатоцифрових чисел потрібно

полічити кількість цифр у кожному з них. Більшим
є те число, у якому кількість цифр більша, і навпаки,
меншим — число, у якому цифр менше.
Наприклад: 256 < 1 256.
Якщо два багатоцифрових числа мають однакову
кількість цифр, то більше те, у якому більшою є перша
(рахуємо зліва направо) з неоднакових цифр.
Наприклад: 1 035 > 1 015.
Щоб розкласти чотирицифрове число на розрядні

доданки, потрібно записати його у вигляді суми тисяч,
сотень, десятків та одиниць.
Наприклад: 2 561 = 2 тис. + 5 сот. + 6 дес. + 1 од. =
= 2 000 + 500 + 60 + 1.
У кожному числі можна визначити загальну кількість

одиниць певного розряду.
Наприклад, у числі 52 140: 52 140  —  52 140 одиниць;
52 140 —  5 214 десятків;
52 140 —  521 сотня;
52 140 —  52 одиниці тисяч;
52 140 —  5 десятків тисяч.
Круглі числа
Кругле число — це число, що закінчується на нуль.

Наприклад: 10; 50; 140; 430.
10 — десять, 1 десяток 60 — шістдесят, 6 десятків

20 — двадцять, 2 десятки 70 — сімдесят, 7 десятків
30 — тридцять, 3 десятки 80 — вісімдесят, 8 десятків
40 — сорок, 4 десятки 90 — дев’яносто, 9 десятків
50 — п’ятдесят, 5 десятків 100 — сто, 10 десятків
8
Багатоцифрові круглі числа

1 000
Тисяча
три нулі
10 000
Десять тисяч
чотири нулі
100 000
Сто тисяч
п’ять нулів
1 000 000
Мільйон
шість нулів
1 000 000 000
Мільярд
дев’ять нулів
1 000 000 000 000
Трильйон
дванадцять нулів
Округлення числа
Округлення числа — це заміна його на кругле. Таке
число є округленим.
Наприклад, округлені до десятків числа: 587 ≈ 590;
2 652 ≈ 2 650.
Алгоритм округлення числа

1.  Підкресли в числі розряд, до якого виконуєш округлення.
Наприклад: округли до сотень числа 4 738 і 4 783
2.  Якщо наступна за цим розрядом цифра:
0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9,
цифру розряду, до якого цифру розряду, до якого
в и к о н у є ш о к р у гл е н н я , в и к о н у є ш о к р у гл е н н я ,
залиши без змін. збільш на одиницю.
4 738: 3 < 5, отже, цифру 7 4 783: 8 > 5, отже, цифру 7
залишаєш без змін збільшуєш на 1
3.  Заміни нулями всі цифри, що стоять після підкресленого
розряду
4 738 ≈ 4 700 4 783 ≈ 4 800
9
Додавання
Доданки — це числа, які додають.
Сума — це число, яке отримують у результаті додавання.
2 + 1 = 3
перший другий сума
доданок доданок
Властивості додавання
∆ + 0 = ∆ 0 + ∆ = ∆
a + 0 = a а + а = 0
Закони додавання
Переставний закон додавання
Від перестановки доданків сума не змінюється.
a+b=b+a
Сполучний закон додавання

Щоб до суми двох чисел додати третє число, потрібно
до першого числа додати суму другого й третього чисел.
(a + b) + с = a + (b + с)
Алгоритм усного додавання одноцифрових чисел

із переходом через десяток
1. Доповни перший доданок до 10.
2. Додай до 10 решту другого доданка.
8 + 7 = 8 + 2 + 5 = 10 + 5 = 15
доповнюємо решта другого
до 10 доданка
Алгоритм усного додавання двоцифрових чисел

із переходом через розряд
1. Розклади числа на розрядні доданки.
2. До десятків додай десятки.
3. До одиниць додай одиниці.
4. Додай отримані результати.
56 + 18 = (50 + 10) + (6 + 8) = 60 + 14 = 74
50 + 6 10 + 8
10
Алгоритм письмового додавання багатоцифрових чисел

із переходом через розряд (у стовпчик)
1.  Запиши доданки так, щоб одиниці були під оди-

164
ницями, десятки — під десятками, а сотні — під сот
287
нями. Постав знак «+» на лінії між першим і другим
+
доданками. Замість знака «=» під другим доданком
постав риску.
2.  Виконай додавання за розрядами, тобто до одиниць додай
одиниці, до десятків — десятки, а до сотень — сотні.
2.1.  Додавання починай з одиниць.
1 десяток й 1 одиниця. Пишемо одиницю під одини- + 164

Міркуємо так. До 4 додати 7 дорівнює 11 — це
287
цями, а 1 десяток запам’ятовуємо й, щоб не забути,
ставимо одиничку над розрядом десятків.
1
2.2.  Додай до десятків десятки.
Міркуємо так. До 6 додати 8 дорівнює 14. До
164
14 додаємо ще той десяток, який ми запам’ятали.
287
Отже, буде 15 десятків. Пишемо 5 під десятками, а 1 +
запам’ятовуємо й, щоб не забути, ставимо одиничку 51
над розрядом сотень.
2.3.  Додай до сотень сотні.
164
Міркуємо так. До 1 додати 2 дорівнює 3. До
287
3 сотень додаємо ще ту сотню, яку ми запам’ятали. +
Отримуємо 4 сотні.
Отже, дістали число 451.
451
Щоб перевірити правильність дії додавання, потрібно
від суми відняти один із доданків. Якщо дістанемо інший
доданок, то обчислення виконано правильно.
Наприклад: 5 000 + 3 000 = 8 000.
Перевірка: 8 000 – 5 000 = 3 000; 8 000 – 3 000 = 5 000.
Усне додавання круглих чисел
30 + 40 = 3 дес. + 4 дес. = 7 дес. = 70
100 + 500 = 1 сот. + 5 сот. = 6 сот. = 600
11
Віднімання
Зменшуване — число, від якого віднімають.

Від’ємник — число, яке віднімають.
Різниця — число, яке отримують у результаті
віднімання.
3 – 1 = 2
зменшуване від’ємник різниця
Властивості віднімання
∆ – 0 = ∆ ∆ – ∆ = 0
a – 0 = a а – а = 0
Алгоритм усного віднімання чисел

із переходом через десяток
1. В
ід зменшуваного відніми таку кількість одиниць,
щоб різниця дорівнювала 10.
2. Від 10 відніми решту від’ємника.
14 – 5 = 14 – 4 – 1 = 10 – 1 = 9
різниця решта
дорівнює 10 від’ємника
Алгоритм усного віднімання двоцифрових чисел

із переходом через розряд
1. Розклади від’ємник на розрядні доданки.
2. Від зменшуваного відніми послідовно кожну частину
від’ємника.
35 – 18 = 35 – 10 – 8 = 25 – 8 = 25 – 5 – 3 = 17
10 + 8 5 + 3
Усне віднімання круглих чисел

50 – 20 = 5 дес. – 2 дес. = 3 дес. = 30
600 – 300 = 6 сот. – 3 сот. = 3 сот. = 300
12
Алгоритм письмового віднімання багатоцифрових чисел

із переходом через розряд (у стовпчик)
1.  Запиши зменшуване та від’ємник так, щоб оди-

ниці були під одиницями, десятки — під десятками, –
а сотні — під сотнями. Постав знак «–» на лінії
564
287
між зменшуваним і від’ємником. Замість знака «=»
під від’ємником постав риску.
2.  Виконай віднімання за розрядами, тобто від одиниць відніми
одиниці, від десятків — десятки, а від сотень — сотні.
2.1.  Віднімання починай з одиниць.
Міркуємо так. Від 4 не можна відняти 7. Беремо
один десяток із 6 десятків і, щоб не забути, стави- –
мо одиничку над розрядом десятків. Один десяток
564
2877
і 4 одиниці — це 14. Від 14 відняти 7 дорівнює 7.
Пишемо 7 під розрядом одиниць.
2.2.  Відніми від десятків десятки.
Міркуємо так. Залишилося 5 десятків. Від 5 де-
сятків не можна відняти 8 десятків. Беремо одиницю – 564
287
з 5 сотень і, щоб не забути, ставимо одиничку
над розрядом сотень. Від 15 відняти 8 дорівнює 7. 77
Пишемо 7 під розрядом десятків.
2.3.  Відніми від сотень сотні.
Міркуємо так. Залишилося 4 сотні. Від 4 від-
няти 2 дорівнює 2. Пишемо 2 під розрядом сотень. – 564
287
Отримуємо число 277. 277
Щоб перевірити правильність дії віднімання, потрібно
до різниці додати від’ємник. Якщо дістанемо зменшуване,
то обчислення виконано правильно.
Наприклад: 5 000 – 4 000 = 1 000.
Перевірка: 1 000 + 4 000 = 5 000.
13
Множення
Множення — це знаходження суми однакових доданків.
Дію множення записують за допомогою знака · або × .
Наприклад: 2 + 2 + 2 = 2 · 3 = 6.
Читають запис так: «По два взяти три рази буде шість»
або «Два помножити на три дорівнює шести».
Числа, які множать, є мно  жниками.

Число, яке отримують у результаті множення, є добу тком.
2 · 4 = 8
перший другий добуток
множник множник
Закони та властивості множення
Переставний закон множення

Від перестановки множників добуток не змінюється.
a∙b=b∙a
Сполучний закон множення

Щоб добуток двох чисел помножити на третє число,
потрібно перше число помножити на добуток другого
й третього чисел.
(а ∙ b) ∙ c = a ∙ (b ∙ c)
Розподільний закон множення відносно додавання

Щоб помножити суму на число, потрібно помножити на
це число кожний із доданків і знайдені добутки додати.
(a + b) ∙ c = a ∙ c + b ∙ c
Розподільний закон множення відносно віднімання

Щоб помножити різницю на число, потрібно помножити
на це число зменшуване, потім від’ємник і від першого
добутку відняти другий.
(a – b) · c = a · c – b · c
14
Властивості множення
Якщо хоча б один множник дорівнює 0, добуток
дорівнює 0: а ∙ 0 = 0; 0 ∙ а = 0.
Якщо помножити будь-яке число на одиницю або

одиницю — на будь-яке число, у добутку дістанемо
те саме число: а ∙ 1 = а; 1 ∙ а = а.
Якщо один із множників збільшити (зменшити) в кілька

разів, то й добуток збільшиться (зменшиться) в таку саму
кількість разів.
Щоб помножити кругле число на одноцифрове,

потрібно спочатку виконати множення, не зважаючи
на нулі, а потім дописати стільки нулів, скільки
їх у круглому числі.
Алгоритм письмового множення
двоцифрового числа на одноцифрове (у стовпчик)
1.  Запиши другий множник під першим так, щоб
одиниці другого множника були під одиницями
першого множника. Постав знак «×» на лінії між ×
першим і другим множниками. Замість знака «=» під
235
другим множником постав риску.
2.  Виконай множення.
2.1.  Спочатку помнож другий множник на одиниці
першого множника.
Міркуємо так. П’ять множимо на 3. Отримуємо ×
235
15. П’ять одиниць пишемо під одиницями, а один
десяток запам’ятовуємо й, щоб не забути, ставимо
5
одиничку над розрядом десятків.
2.2.  Помнож другий множник на десятки першого
множника.
Міркуємо так. П’ять множимо на 2. Отриму-
235
×
ємо 10 і додаємо одиничку, яку ми запам’ятали.
Отримуємо 11. Записуємо 11 у розрядах десятків
115
і сотень. Отримуємо число 115.
15

двоцифрових чисел (у стовпчик)
одиниці другого множника були під одиницями
першого множника, а десятки другого множника — × 23
15
під десятками першого множника. Постав знак «×»
на лінії між першим і другим множниками. Замість
знака «=» під другим множником постав риску.
2.1.  Спочатку помнож перший множник на одиниці
другого множника.
Міркуємо так. П’ять множимо на 3, отримуємо
15. П’ять одиниць пишемо під одиницями, а один
десяток запам’ятовуємо й, щоб не забути, ставимо
одиничку над розрядом десятків. П’ять множимо ×
23
15
на 2, отримуємо 10 і додаємо ще одиничку, яку 115
ми запам’ятали. Отримуємо 11. Записуємо 11
у розрядах десятків і сотень. Отже, 115 — перший
неповний добуток.
2.2.  Помнож перший множник на десятки другого
множника.
Міркуємо так. Один множимо на 3. Отримуємо 3. × 23
15
Записуємо цифру 3 під одиницями розряду десятків
першого неповного добутку. Потім множимо оди-
+ 115
23
ницю на 2. Отримуємо 2. Записуємо цифру 2
під одиницями розряду сотень першого неповного
добутку. Другий неповний добуток — 23.
× 23
15
3. Виконай додавання неповних добутків, та отри-
маєш остаточний результат  — число 345. + 115
23
345
16

круглого трицифрового числа на одноцифрове (у стовпчик)

одиниці другого множника були під десятками
першого множника. Постав знак «×» на лінії між
× 230
4
першим і другим множниками. Замість знака «=»
під другим множником постав риску.
2.1.  Спочатку помнож другий множник на десятки
першого множника.
Міркуємо так. Чотири помножити на 3 до-
рівнює 12. Два пишемо під десятками, а один × 230
42
запам’ятовуємо й, щоб не забути, ставимо одиничку
над розрядом сотень.
2.2.  Помнож другий множник на сотні першого
множника.
Міркуємо так. Чотири помножити на два дорів × 230
4
нює 8, і слід додати ще одиничку, яку запам’ятали. 92
Отримаємо число 9 і запишемо його під сотнями.
3.  Допиши нуль, який стоїть у розряді одиниць пер-
шого множника. Відповідь — число 920. 230
×
4
920
Раціональний спосіб множення на 5
Щоб помножити число на 5, слід помножити його

на 10 і результат поділити на 2.
Наприклад: 280 · 5 = (280 · 10) : 2 = 2 800 : 2 = 1 400.
17
Ділення
Число, яке ділять, є діленим.
Число, на яке ділять, є дільнико  м.
Число, яке отримують у результаті ділення, є часткою.
8 : 2 = 4
ділене дільник частка
Дія ділення є оберненою до дії множення. З кожного

прикладу на множення можна скласти два приклади
на ділення й навпаки:
10 : 5 = 2 2 · 5 = 10 10 : 2 = 5.
Властивості ділення
Якщо нуль ділити на будь-яке На 0 ділити
число, у частці дістанемо нуль:
не можна!
0 : а = 0, де а ≠ 0. Запам’ятай!
Щоб поділити кругле число на одноцифрове, потрібно

кількість десятків (сотень) поділити на одноцифрове
число та праворуч дописати стільки нулів, скільки їх
у круглому числі.
Ділення круглих чисел на 10; 100; 1 000
Щоб поділити число, яке закінчується нулями, на

10 (100 або 1 000), потрібно відкинути в ньому праворуч
один нуль (два або три).
Кратне порівняння чисел

Щоб виконати кратне порівняння чисел, тобто знайти,
у скільки разів одне число більше (чи менше) за інше,
потрібно більше число поділити на менше.
Наприклад: визнач, у скільки разів 8 менше за 40.
Розв’язання: 40 : 8 = 5.
Відповідь: у 5 разів 8 менше за 40.
18
Парність / непарність чисел
Числа, що діляться на 2, є парними.

Наприклад: 18; 134; 356.
Числа, що не діляться на 2, є непарними.
Наприклад: 17; 153; 739.
Ділення з остачею
Ділення з остачею — це випадок ділення, коли ділене

не ділиться на дільник.
Наприклад: 7 : 2 = 3 (ост. 1).
Перевірка: 3 · 2 + 1 = 6 + 1 = 7.
Алгоритм дiлення з остачею

Розглянемо на прикладі виразу 22 : 4.
1.  Знайди найбільше число, яке менше за ділене й ділиться

на дільник без остачі: 20 < 22.
2.  Визнач неповну частку (поділи знайдене число на
дільник): 20 : 4 = 5.
3.  Визнач остачу (відніми від заданого діленого знайдене
число, яке ділиться на дільник без остачі): 22 – 20 = 2;
2 < 4.
Увага! Остача завжди менша за дільник.
4.  Запиши результат повністю.
22 : 4 = 5 (ост. 2)
ділене дільник неповна остача
частка
5.  Зроби перевірку.
5.1.  Неповну частку помнож на дільник: 5 · 4 = 20.
5.2.  До отриманого добутку додай остачу: 20 + 2 = 22;
22 = 22.
19
Ділення з остачею на 10; 100; 1 000
Щоб поділити число на 10; 100; 1 000 й так далі,

потрібно в діленому підкреслити стільки цифр праворуч,
скільки нулів у дільнику. Число, що залишилося
непідкресленим, буде неповною часткою, а підкреслені
цифри — остачею.
Наприклад: 93 : 10 = 9 (ост. 3); 514 : 100 = 5 (ост. 14).
Алгоритм письмового ділення

двоцифрового числа на одноцифрове (у стовпчик)
1.  Відокрем ділене від дільника куточком.

2. Визнач перше неповне ділене та кількість
723
цифр у частці.
Міркуємо так. Оскільки 7 на 3 ділиться з
остачею, то першим неповним діленим буде
число 7. У частці буде дві цифри. Позначимо
723• •
місце кожної з них крапкою.
3. Сім поділи на 3.
Міркуємо так. Візьмемо число 2. Два помно
жимо на 3, дістанемо число 6. Шість менше – 723
61 2 •
за 7. Цифру 2 запишемо в частці на місці десят-
ків. Знайдемо остачу. Від 7 відняти 6 дорівнює 1.
4. Визнач друге неповне ділене.
6723
Міркуємо так. Поділити 1 на 3 ми не мо-
жемо, тому знесемо цифру 2. Поділимо 12 –
12 24
на 3. Візьмемо число 4. Чотири помножимо на 3, –
дістанемо 12. Цифру 4 запишемо в частці на 12
0
місці одиниць. Ділення завершено. Частка —
число 24.
20
Алгоритм письмового ділення двоцифрових чисел

(у стовпчик)
7515
2.  Визнач кількість цифр у частці.
Міркуємо так. Оскільки 7 на місці десятків ді-
7515
леного менше за 15, то діленим є число 75. Тоді в •
частці буде одна цифра. Поставимо в частці крапку.
3.  Застосуй спосіб добору для знаходження частки.
Міркуємо так. Потрібно знайти таке число, яке в результаті
множення на 15 дає 75. Усно перевіримо число 2. Два помно-
жимо на 15, отримаємо 30. Число 2 не підходить. Візьмемо
число 3. Три помножити на 15 дорівнює 45. Число 3 теж
не підходить. Візьмемо число 4. Чотири помножити
на 15 дорівнює 60. Число 4 теж не підходить. – 7515
755
Візьмемо число 5. П’ять помножити на 15 буде
75. Отже, число 5 дібрано правильно. Ділення
0
завершено. Частка — число 5.
Середнє арифметичне
Щоб знайти середнє арифметичне кількох чисел,

потрібно їх суму поділити на кількість цих чисел.
Середнє арифметичне трьох чисел: (а + b + с) : 3.
Середнє арифметичне чотирьох чисел: (а + b + с + d) : 4.
Наприклад, середнє арифметичне чисел 2; 3 і 4:
(2 + 3 + 4) : 3 = 3.
Наприклад, середнє арифметичне чисел 10; 8; 15 і 11:
(10 + 8 + 15 + 11) : 4 = 11.
21
Алгоритм письмового ділення круглого трицифрового

числа на одноцифрове (у стовпчик)

7202
2. Визнач перше неповне ділене та кількість
цифр у частці.
Міркуємо так. Оскільки 7 на місці сотень
діленого на 2 поділиться з остачею, то першим
7202• • •
неповним діленим буде 7 і в частці буде три
цифри. Позначимо місце кожної з них крапкою.
3.  Визнач першу цифру частки.
Міркуємо так. Поділимо 7 на 2. Візьмемо
число 3. Три помножимо на 2, дістанемо 6.
– 7202
61 3 • •
Число 6 менше за 7. Цифру 3 запишемо
в частці на місці розряду сотень. Знайдемо
остачу. Від 7 віднімемо 6, отримаємо 1.
4.  Визнач друге неповне ділене. – 7202
612 36
Міркуємо так. Не можна поділити 1 на 2,
тому знесемо 2. Отримаємо 12. Поділимо 12 –
на 2. Візьмемо число 6. Шість помножимо
120
на 2, дістанемо 12. Отже, від 12 віднімемо 12,
отримаємо 0. Цифру 6 запишемо в частці
на місці розряду десятків. – 7202
612 360
5.  Знеси нуль, що стоїть у розряді одиниць –
діленого, на місце одиниць частки. Ділення 120
завершено. Отримана частка — число 360.
22
Ознаки подільності чисел

Ознака подільності на 2
Число ділиться на 2, якщо остання цифра 0, 2, 4, 6

або 8.
Наприклад, числа 8; 12; 436; 9 750 діляться на 2,
а числа 7; 13; 259; 451 не діляться на 2.
Число ділиться на 3, якщо сума його цифр ділиться
на 3.
Наприклад, 42 ділиться на 3, оскільки 4 + 2 = 6, а число 6
ділиться на 3; 74 не ділиться на 3, оскільки 7 + 4 = 11,
а число 11 не ділиться на 3.
Число ділиться на 5, якщо остання цифра 0 або 5.
а числа 13; 27; 439 не діляться на 5.
Число ділиться на 9, якщо сума його цифр ділиться
на 9.
Наприклад, 189 ділиться на 9, оскільки 1 + 8 + 9 = 18,
а число 18 ділиться на 9; 194 не ділиться на 9, оскільки
1 + 9 + 4 = 14, а число 14 не ділиться на 9.
Число ділиться на 10, якщо остання цифра 0.

а числа 13; 295; 3 746 не діляться на 10.
23
Таблиці множення й ділення
Таблиця множення числа 2 Таблиця ділення на 2
2 ∙ 1 = 2 2 : 2 = 1
2 ∙ 2 = 4 4 : 2 = 2
2 ∙ 3 = 6 6 : 2 = 3
2 ∙ 4 = 8 8 : 2 = 4
2 ∙ 5 = 10 10 : 2 = 5
2 ∙ 6 = 12 12 : 2 = 6
2 ∙ 7 = 14 14 : 2 = 7
2 ∙ 8 = 16 16 : 2 = 8
2 ∙ 9 = 18 18 : 2 = 9
2 ∙ 10 = 20 20 : 2 = 10
3 ∙ 1 = 3 3 : 3 = 1
3 ∙ 2 = 6 6 : 3 = 2
3 ∙ 3 = 9 9 : 3 = 3
3 ∙ 4 = 12 12 : 3 = 4
3 ∙ 5 = 15 15 : 3 = 5
3 ∙ 6 = 18 18 : 3 = 6
3 ∙ 7 = 21 21 : 3 = 7
3 ∙ 8 = 24 24 : 3 = 8
3 ∙ 9 = 27 27 : 3 = 9
3 ∙ 10 = 30 30 : 3 = 10
4 ∙ 1 = 4 4 : 4 = 1
4 ∙ 2 = 8 8 : 4 = 2
4 ∙ 3 = 12 12 : 4 = 3
4 ∙ 4 = 16 16 : 4 = 4
4 ∙ 5 = 20 20 : 4 = 5
4 ∙ 6 = 24 24 : 4 = 6
4 ∙ 7 = 28 28 : 4 = 7
4 ∙ 8 = 32 32 : 4 = 8
4 ∙ 9 = 36 36 : 4 = 9
4 ∙ 10 = 40 40 : 4 = 10
24
5 ∙ 1 = 5 5 : 5 = 1
5 ∙ 2 = 10 10 : 5 = 2
5 ∙ 3 = 15 15 : 5 = 3
5 ∙ 4 = 20 20 : 5 = 4
5 ∙ 5 = 25 25 : 5 = 5
5 ∙ 6 = 30 30 : 5 = 6
5 ∙ 7 = 35 35 : 5 = 7
5 ∙ 8 = 40 40 : 5 = 8
5 ∙ 9 = 45 45 : 5 = 9
5 ∙ 10 = 50 50 : 5 = 10
6 ∙ 1 = 6 6 : 6 = 1
6 ∙ 2 = 12 12 : 6 = 2
6 ∙ 3 = 18 18 : 6 = 3
6 ∙ 4 = 24 24 : 6 = 4
6 ∙ 5 = 30 30 : 6 = 5
6 ∙ 6 = 36 36 : 6 = 6
6 ∙ 7 = 42 42 : 6 = 7
6 ∙ 8 = 48 48 : 6 = 8
6 ∙ 9 = 54 54 : 6 = 9
6 ∙ 10 = 60 60 : 6 = 10
7 ∙ 1 = 7 7 : 7 = 1
7 ∙ 2 = 14 14 : 7 = 2
7 ∙ 3 = 21 21 : 7 = 3
7 ∙ 4 = 28 28 : 7 = 4
7 ∙ 5 = 35 35 : 7 = 5
7 ∙ 6 = 42 42 : 7 = 6
7 ∙ 7 = 49 49 : 7 = 7
7 ∙ 8 = 56 56 : 7 = 8
7 ∙ 9 = 63 63 : 7 = 9
7 ∙ 10 = 70 70 : 7 = 10
25
8 ∙ 1 = 8 8 : 8 = 1
8 ∙ 2 = 16 16 : 8 = 2
8 ∙ 3 = 24 24 : 8 = 3
8 ∙ 4 = 32 32 : 8 = 4
8 ∙ 5 = 40 40 : 8 = 5
8 ∙ 6 = 48 48 : 8 = 6
8 ∙ 7 = 56 56 : 8 = 7
8 ∙ 8 = 64 64 : 8 = 8
8 ∙ 9 = 72 72 : 8 = 9
8 ∙ 10 = 80 80 : 8 = 10
9 ∙ 1 = 9 9 : 9 = 1
9 ∙ 2 = 18 18 : 9 = 2
9 ∙ 3 = 27 27 : 9 = 3
9 ∙ 4 = 36 36 : 9 = 4
9 ∙ 5 = 45 45 : 9 = 5
9 ∙ 6 = 54 54 : 9 = 6
9 ∙ 7 = 63 63 : 9 = 7
9 ∙ 8 = 72 72 : 9 = 8
9 ∙ 9 = 81 81 : 9 = 9
9 ∙ 10 = 90 90 : 9 = 10
26
Степінь числа
Добуток рівних множників можна замінити
спеціальною дією — піднесенням до степеня.
Степенем є добуток кількох рівних множників.
Наприклад: 5 ∙ 5 ∙ 5 = 53.
3 множники
Вираз 53 читають так: «П’ять у третьому степені».
У виразі 53 число 5 є основою степеня (показує, яке
число помножили саме на себе). Число 3 є показником
степеня (показує, скільки множників було в добутку).
53
основа степеня показник степеня
Степінь числа з показником 1 дорівнює цьому ж числу.

Наприклад: 51 = 5; а1 = а.
Піднесення до степеня є дією третього ступеня, тому
цю дію виконують у першу чергу.
Таблиця квадратів двоцифрових чисел

Десятки
Одиниці
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 100 121 144 169 196 225 256 289 324 361
2 400 441 484 529 576 625 676 729 784 841
3 900 961 1 024 1 089 1 156 1 225 1 296 1 369 1 444 1 521
4 1 600 1 681 1 764 1 849 1 936 2 025 2 116 2 209 2 304 2 401
5 2 500 2 601 2 704 2 809 2 916 3 025 3 136 3 249 3 364 3 481
6 3 600 3 721 3 844 3 969 4 096 4 225 4 356 4 489 4 624 4 761
7 4 900 5 041 5 184 5 329 5 476 5 625 5 776 5 929 6 084 6 241
8 6 400 6 561 6 724 6 889 7 056 7 225 7 396 7 569 7 744 7 921
9 8 100 8 281 8 464 8 649 8 836 9 025 9 216 9 409 9 604 9 801
27
Числові та буквені вирази

Числовий вираз — це запис, складений із чисел,
знаків арифметичних дій і, якщо потрібно, дужо
 к.
Наприклад: 8 – 5 + 1; 8 – (5 + 1).
Буквений вираз — це запис, складений із чисел, букв,

знаків арифметичних дій і, якщо потрібно, дужок.
Наприклад: 8 – n; 8 – 5 + m; d – (5 + а).
Щоб обчислити значення буквеного виразу, потрібно

замість букви записати ї ї числове значення й виконати
необхідні арифметичні дії.
У виразах, що містять дії кількох ступенів, спочатку

виконують дії третього ступеня (піднесення до степеня),
потім — дії другого ступеня (множення, ділення), а після
цього — дії першого ступеня (додавання, віднімання)
у встановленому порядку.
1 3 2 4
Наприклад: 42 + 2 ∙ 5 – 7.
У виразах із дужками спочатку виконують дії в дужках,
а потім — решту дій у встановленому порядку.
3 4 1 2 5
2
Наприклад: 12 : 2 + (10 – 8) – 7 = 6 + 92 – 7 = 91.
28
Рівняння
Рівняння — це рівність, яка містить змінну (невідоме
число).
Алгоритм розв’язування рівняння
1. Запиши рівняння.
 арифметичну дію та її компоненти.
2. Назви

3. Назви компоненти, які відомі, та компонент, який
потрібно знайти.
4. Пригадай, як знайти невідомий компонент.
5. Виконай необхідну арифметичну дію.
6. Виконай перевірку. Зроби висновок (правильною чи
неправильною є рівність).
Щоб знайти невідомий доданок, потрібно від суми

відняти відомий доданок.
х + 5 = 10; 4 + х = 10;
х = 10 – 5; х = 10 – 4;
х = 5.
__________ х = 6.
__________
Перевірка: Перевірка:
5 + 5 = 10; 4 + 6 = 10;
10 = 10. 10 = 10.
Щоб знайти невідоме зменшуване, потрібно до різниці

додати від’ємник.
х – 8 = 5;
х = 5 + 8;
х = 13.
__________
Перевірка:
13 – 8 = 5;
5 = 5.
29
Щоб знайти невідомий від’ємник, потрібно від

зменшуваного відняти різницю.
8 – х = 5;
х = 8 – 5;
х = 3.
__________
Перевірка:
8 – 3 = 5;
5 = 5.
Щоб знайти невідомий множник, потрібно добуток

поділити на відомий множник.
7 ∙ х = 14; х ∙ 8 = 16;
х = 14 : 7; х = 16 : 8;
х = 2.
__________ х = 2.
__________
7 ∙ 2 = 14; 2 ∙ 8 = 16;
14 = 14. 16 = 16.
Щоб знайти невідоме Щоб знайти невідомий

ділене, потрібно частку дільник, потрібно ділене
помножити на дільник. поділити на частку.
х : 5 = 2; 14 : х = 2;
х = 2 ∙ 5; х = 14 : 2;
х = 10.
__________ х = 7.
__________
10 : 5 = 2; 14 : 7 = 2;
2 = 2. 2 = 2.
Нерівності
Результат порівняння двох різних чисел за допомогою
знака «<» (менше) або «>» (більше) є нерівністю.
Наприклад, 5 > 3 читають так: п’ять більше від трьох;
4 < 9 читають так: чотири менше за дев’ять.
30
Нерівність виду а < b < c є подвійною.

Читають подвійну нерівність, починаючи з букви (числа),
що стоїть посередині: b більше від а, але менше за с.
Наприклад, нерівність 3 < 5 < 10 читають так: число 5 більше
від 3, але менше за 10.
Щоб перевірити, чи є розв’язком нерівності певне

число, потрібно виконати такі дії.
1.  Підставити це число замість букви (наприклад, х).
2.  Обчислити значення числового виразу.
3.  Поставити отриманий результат у нерівність.
4.  Перевірити її правильність.
Зразок перевірки того, чи є певне число

розв’язком нерівності зі змінною
Завдання.
Визнач, за якого значення b нерівність 73 000 : b < 730 буде
правильною.
А b = 10; Б b = 100; В b = 1 000.
Розв’язання
1) Підставимо замість змінної число 10 (варіант А).
Перевіримо, чи буде числова нерівність правильною:
73 000 : 10 < 730;
7 300 < 730 — неправильна нерівність.
2) Підставимо замість змінної число 100 (варіант Б).
73 000 : 100 < 730;
730 < 730 — неправильна нерівність.
3) Підставимо замість змінної число 1 000 (варіант В).
73 000 : 1 000 < 730;
73 < 730 — правильна нерівність.
Відповідь: b = 1 000 (варіант В) є розв’язком нерівності.
31
Частини та дроби
Половина, третина, чверть, десята, сота тощо —
це частини цілого (одиниці).
a
Звичайний дріб — це число, представлене у вигляді ,
b
де а і b — натуральні числа. Число а є чисельником,
b  — знаменником. Знаменник дробу показує, на скільки
рівних частин поділене ціле, а чисельник — скільки таких
частин узято.
5 чисельник
8 знаменник
Якщо чисельник дробу дорівнює знаменнику, то дріб

дорівнює одиниці.
5 200
Наприклад: = 1; = 1.
5 200
Результатом ділення двох Риска дробу
натуральних чисел може бути позначає знак ділення:
натуральне або дробове число: 5 6
5 = 5 : 2; = 6 : 2.
6 : 2 = 3; 5 : 2 = . 2 2
2
Порівняння дробів
Із двох дробів з однаковими знаменниками більшим

є той дріб, чисельник якого більший, і навпаки, меншим —
той, чисельник якого менший.
1 3 5 3
Наприклад: < ; > .
4 4 8 8
Із двох дробів з однаковими чисельниками меншим

є той дріб, знаменник якого більший, і навпаки, більшим —
той, знаменник якого менший.
1 1 4 4
Наприклад: < ; > .
9 7 11 15
32
Додавання та віднімання дробів

з однаковими знаменниками
Щоб додати два дроби з однаковими знаменниками,
потрібно додати їхні чисельники, а знаменник залишити
a c a+c
без змін: + = .
b b b
2 1 2 +1 3
Наприклад: + = = .
5 5 5 5
Щоб відняти два дроби з однаковими знаменниками,

потрібно відняти їхні чисельники, а знаменник залишити
a c a−c
без змін: − = .
b b b
9 1 9 −1 8
Наприклад: − = = .
10 10 10 10
Знаходження дробу від числа
Щоб знайти дріб від числа, потрібно поділити це число

на знаменник і помножити на чисельник.
4
Наприклад: знайди від 20.
5
Розв’язання: 20 : 5 ∙ 4 = 16.
Знаходження числа за величиною його дробу
Щоб знайти число за величиною його дробу, потрібно

величину його дробу поділити на чисельник і помножити
на знаменник.
3
Наприклад: знайди число, якого дорівнюють 15.
5
Розв’язання: 15 : 3 ∙ 5 = 25.
33
Задачі
Задача складається з умови (що нам відомо)

і запитання (що потрібно знайти).
Значення величин, які в задачі відомі, є даними,
а величина, яку потрібно знайти, — шуканим.
Синіх  — 15 к.
Білих  — 20 к. ? к. К. — ку льки.
дані шукане
Проста задача — Складена задача —

це задача, яку роз- це задача, що містить
в’язують в одну дію. Запам’ятай!
кілька простих задач.
І в простих, і в складених задачах усі дані, а також

запитання пов’язані між собою.
Запис розв’язання складеної задачі за арифметичними

діями з поясненням передбачає пояснення для кожної
арифметичної дії (крім останньої) того, що отримано
в результаті її виконання.
Задачі, у яких між умовою та запитанням існує

прямий зв’язок, є задачами, сформульованими в прямій
формі.
Задачі, у яких для відповіді на запитання потрібно
переформулювати умову, є задачами, сформульованими
в непрямій формі.
Під час розв’язування олімпіадної задачі або завдання

підвищеної складності потрібно визначити метод і / або
правило розв’язування задачі / завдання.
34
Розв’язування задач
Щоб правильно розв’язати задачу, потрібно виконати

такі дії.
1. Визначити, що відомо й що необхідно знайти.
2. За допомогою спеціальних позначок записати коротку
умову задачі.
3. Розв’язати задачу й записати розв’язання.
4. Написати повну відповідь на запитання задачі.
Задачі на знаходження суми
Задачі із запитанням «Скільки всього?» є задачами

на знаходження суми.
Їх розв’язують за допомогою дії додавання.
Умову до цих задач записуємо так:
Жовті — 4 кв.
? кв. Кв. — квітки.
Червоні — 5 кв.
Задача. У Тарасика було 4 сині та 3 червоні кульки. Скіль-

ки всього кульок було у Тарасика?
Міркуємо так. Щоб дати відповідь на запитання
«Скільки всього?», необхідно знайти суму пред-
метів (людей, тварин тощо). Отже, якщо до 4 ми
додамо 3, то дізнаємося, скільки всього кульок
було у Тарасика.
Запишемо коротку умову, розв’язання й повну
відповідь задачі.
Сині — 4 к.
? к.
Червоні — 3 к.
4 + 3 = 7 (к.)
Відповідь: 7 кульок було у Тарасика.
35
Задачі на збільшення числа на кілька одиниць
Задачі, у яких потрібно знайти число, що на кілька

одиниць більше від наведеного, є задачами на збільшення
числа на кілька одиниць.
Ялинки — 4 д.
Д. — дерева.
Клени — ? д., на 3 д. >
Задача. Першого дня лікар вилікував 5 мавпочок, а другого

дня — на 4 мавпочки більше. Скількох мавпочок вилікував
лікар другого дня?
Міркуємо так. Нам відомо, що лікар першого
дня вилікував 5 мавпочок, а другого дня — на
4 мавпочки більше. Щоб збільшити число
на кілька одиниць, потрібно до нього додати
цю кількість одиниць. До 5 додамо 4 й отри-
маємо 9. Отже, 9 мавпочок вилікував лікар
другого дня.
Запишемо коротку умову, розв’язання й пов
ну відповідь задачі.
І дня — 5 м.
ІІ дня — ? м., на 4 м. >
5 + 4 = 9 (м.)
Відповідь: 9 мавпочок вилікував лікар другого дня.
36
Задачі на зменшення числа на кілька одиниць
Задачі, у яких потрібно знайти число, що на кілька

одиниць менше за наведене, є задачами на зменшення
числа на кілька одиниць.
Автомобілі — 8 н. Н. — наклейки.
Поїзди — ? н., на 5 н. <
Задача. Сашко першого дня зібрав 7 кошиків ягід, а друго-

го — на 3 кошики менше. Скільки кошиків ягід Сашко зібрав
другого дня?
Міркуємо так. Нам відомо, що Сашко першо-
го дня зібрав 7 кошиків ягід, а другого дня —
на 3 менше. Щоб зменшити число на кілька
одиниць, необхідно від нього відняти цю кіль
кість одиниць. Від 7 віднімемо 3 й отримаємо 4.
Отже, 4 кошики ягід Сашко зібрав другого дня.
Запишемо коротку умову, розв’язання й повну відповідь
задачі.
І дня — 7 к.
ІІ дня — ? к., на 3 к. <
7 – 3 = 4 (к.)
Відповідь: 4 кошики ягід Сашко зібрав другого дня.
37
Задачі на знаходження остачі (різниці)
Задачі, у яких потрібно знайти, скільки предметів

залишилося після того, як певну їх кількість віддали
(подарували, загубили тощо), є задачами на знаходження
остачі (різниці). Їх розв’язують за допомогою дії
віднімання.
Було — 10 к.
Подарували — 4 к. К. — ку льки.
Залишилося — ? к.
Задача. В Олі було 8 намистинок. Вона подарувала Марійці

3 намистинки. Скільки намистинок залишилося в Олі?
Міркуємо так. Щоб знайти, скільки намистинок залиши-
лося, необхідно від кількості намистинок, що були спочатку,
відняти ту кількість, на яку їх стало менше. Отже, якщо ми
від 8 віднімемо 3, то дізнаємося, скільки намистинок залишилося
в Олі.
задачі.
Було — 8 н.
Подарувала — 3 н.
Залишилося — ? н.
8 – 3 = 5 (н.)
Відповідь: 5 намистинок залишилося в Олі.
38
Задачі на знаходження третього доданка
Задачі, у яких потрібно знайти невідомий третій

доданок, є задачами на знаходження третього доданка.
Щук — 13 р.
Карасів — 5 р. 28 р. Р. — рибини.
Окунів — ? р.
Задача. Кіт зловив 28 рибин: 13 щук, 5 карасів і кілька

окунів. Скільки окунів зловив кіт?
Міркуємо так. Щоб знайти невідомий доданок, потрібно від
суми відняти відомі доданки. Це можна зробити двома спосо-
бами.
1-й спосіб
Віднімати доданки по черзі.
1) 28 – 13 = 15 (р.) — карасів й окунів разом;
2) 15 – 5 = 10 (ок.).
Відповідь: 10 окунів зловив кіт.
2-й спосіб
Спочатку знайти суму відомих доданків, а потім відняти її
від загальної суми.
1) 13 + 5 = 18 (р.) — щук і карасів разом;
2) 28 – 18 = 10 (ок.).
Відповідь: 10 окунів зловив кіт.
39
Задачі на розкриття змісту множення
Задачі, у яких суму однакових доданків замінюють дією

множення, є задачами на розкриття змісту множення.
1 диск  — 7 грн
5 дисків  — ? грн
Задача. У Герди на вікні в чотирьох горщиках розквітло

по 7 троянд. Скільки всього троянд розквітло?
Цю задачу можна розв’язати двома способами.
1-й спосіб
Міркуємо так. Ми знаємо, що в Герди на вікні є 4 горщи-
ки, у кожному з яких по 7 троянд. Щоб знайти, скільки всього
троянд розквітло, потрібно виконати додавання.
7 + 7 + 7 + 7 = 28 (тр.)
Відповідь: 28 троянд розквітло.
Цей спосіб розв’язування задачі не є раціональним,
оскільки додавання однакових доданків можна замінити
дією множення.
2-й спосіб
Міркуємо так. У кожному із чотирьох горщиків розквітла
однакова кількість троянд. Тому, щоб дізнатися, скільки
всього троянд розквітло, потрібно кількість троянд в одному
горщику помножити на кількість горщиків.
Запишемо коротку умову, розв’язання
та повну відповідь задачі.
1 горщик — 7 тр.
4 горщики — ? тр.
7 ∙ 4 = 28 (тр.)
Відповідь: 28 троянд розквітло.
40
Задачі на знаходження невідомого від’ємника
Задачі, у яких потрібно знайти, яку частину

віддали (подарували, витратили тощо), якщо відомо,
скільки було та скільки залишилося, є задачами
на знаходження невідомого від’ємника.
Було — 15 с.
Полетіло — ? с. С. — синички.
Залишилося — 10 с.
Задача. На галявині гралося 16 зайченят. Коли зайчихи

покликали кількох з них обідати, на галявині залишилося
двоє зайченят. Скільки зайченят побігло обідати?
Міркуємо так. З умови задачі відомо, що всього було
16 зайченят. Крім того, відомо, що декілька зайченят
побігло обідати й на галявині їх залишилося двоє. Отже,
потрібно знайти невідомий від’ємник. Для цього слід від змен-
шуваного відняти різницю: 16 – 2 = 14. Ми знайшли, що обідати
побігло 14 зайченят. Це відповідь задачі.
задачі.
Було — 16 з.
Побігло — ? з.
Залишилося — 2 з.
16 – 2 = 14 (з.)
Відповідь: 14 зайченят побігло обідати.
41
Задачі на знаходження невідомого зменшуваного
Задачі, у яких потрібно знайти, скільки було до

того, як частину віддали (подарували, витратили тощо)
й частина залишилася, є задачами на знаходження
невідомого зменшуваного.
Було — ? ц.
Віддали — 2 ц. Ц. — цукерки.
Залишилося — 5 ц.
Задача. З комори кота Веселуна мишенята поцупили

8 кавунів. Після цього в коморі залишилося 9 кавунів. Скільки
кавунів було в коморі спочатку?
Міркуємо так. Нам не відомо, скільки кавунів
було в коморі спочатку. Ми знаємо, що мише-
нята поцупили 8 кавунів і залишили 9. Якщо до
кавунів, що залишилися (їх 9), ми додамо ті, які
поцупили (їх 8), то дізнаємося, скільки кавунів
було в коморі спочатку. Отже, до 9 додаємо 8,
отримуємо 17.
задачі.
Було — ? к.
Поцупили — 8 к.
Залишилося — 9 к.
9 + 8 = 17 (к.)
Відповідь: 17 кавунів було в коморі спочатку.
42
Задачі на різницеве порівняння
Задачі із запитанням «На скільки більше?» або

«На скільки менше?» є задачами на різницеве
порівняння.
Тістечок — 17 шт.
на ? шт. > (або <) Шт. — штуки.
Пиріжків — 10 шт.
Задача. У білочки було 11 горіхів, а в їжачка — 4 горіхи.

На скільки більше горіхів було в білочки, ніж у їжачка?
Міркуємо так. Щоб визначити, на скільки одне число біль-
ше або менше за інше, потрібно від більшого числа відняти
менше. Отже, якщо ми від 11 віднімемо 4, то дізнаємося, на
скільки більше горіхів було в білочки, ніж у їжачка.
задачі.
Білочка — 11 г.
на ? г. >
Їжачок — 4 г.
11 – 4 = 7 (г.)
Відповідь: на 7 горіхів більше було в білочки, ніж у їжачка.
43
Задачі на збільшення числа в кілька разів
Задачі, у яких потрібно знайти число, що в кілька

разів більше від наведеного, є задачами на збільшення
числа в кілька разів.
Ромашок — 3 кв. Кв. — квітки;
Троянд — ? кв., у 2 р. > р. — рази.
Задача. Малюк з’їв за обідом 3  пиріжки, а Карлсон  —

у  2  рази більше. Скільки пиріжків з’їв за обідом Карлсон?
Міркуємо так. Щоб знайти число, яке в кілька разів більше
від наведеного, потрібно це число збільшити у вказану кіль-
кість разів. Отже, якщо ми 3 помножимо на 2, то дізнаємося,
скільки пиріжків з’їв Карлсон. Три помножити на 2 буде 6.
Тобто Карлсон з’їв 6 пиріжків.
задачі.
Малюк — 3 п.
Карлсон — ? п., у 2 р. >
3 ∙ 2 = 6 (п.)
Відповідь: 6 пиріжків з’їв за обідом Карлсон.
44
Задачі на дворазове збільшення числа в кілька разів
Задачі, у яких потрібно двічі збільшити число

в певну кількість разів, є задачами на дворазове
збільшення числа в кілька разів.
Моркви  — 2 кг
Буряків  — ? кг, у 3 р. > Р. — рази.
Цибулі  — ? кг, у 5 р. >
Задача. На приготування обіду витратили 5 кг цибулі, морк-

ви — у 2 рази більше, а картоплі — у 3 рази більше, ніж
моркви. Скільки кілограмів картоплі витратили на приготування
обіду?
Міркуємо так. Щоб знайти число, яке в кілька разів
більше від наведеного, потрібно це число помножити на вка-
зану кількість разів. П’ять множимо на 2, отримуємо 10 —
стільки кілограмів моркви витратили. Щоб дізнатися, скільки
кілограмів картоплі витратили, 10 помножимо на 3. Отрима-
ємо 30. Отже, витратили 30 кілограмів картоплі.
Запишемо коротку умову, розв’язання за арифметичними
діями з поясненням і повну відповідь задачі.
Цибулі — 5 кг
Моркви — ? кг, у 2 р. >
Картоплі — ? кг, у 3 р. >
1) 5 · 2 = 10 (кг) — моркви;
2) 10 · 3 = 30 (кг).
Відповідь: 30 кг картоплі витратили на приготування обіду.
45
Задачі на розкриття змісту ділення

(або задачі на ділення)
Задачі, у яких потрібно поділити число на рівні частини,

є задачами на розкриття змісту ділення.
6 тарілок  — 30 сл.
1 тарілка  — ? сл. Сл. — сливи.
Задача. У Тигра є 48 дерев’яних дощечок. Скільки одна-

кових шпаківень він може зробити із цих дощечок, якщо для
однієї шпаківні потрібно 6 дощечок?
Міркуємо так. У Тигра всього 48 дощечок, а для спору-
дження однієї шпаківні потрібно 6 дощечок. Щоб дізнатися,
скільки шпаківень можна зробити з усіх дощечок, поділимо 48
на 6. Отримаємо 8. Отже, з усіх дощечок Тигр може зробити
8 шпаківень.
задачі.
1 шпаківня — 6 д.
? шпаківень — 48 д.
48 : 6 = 8 (шп.)
Відповідь: 8 шпаківень може зробити Тигр
із цих дощечок.
Задачі на знаходження середнього арифметичного

Задача. Першого дня циркове шоу відвідало 300 осіб,
а протягом наступних трьох днів — по 200 осіб щодня.
Скільки глядачів у середньому було в цирку за день?
І дня — 300 ос.
ІІ–ІV дня — по 200 ос.
У середньому за 1 д. — ? ос.
(300 + 200 + 200 + 200) : 4 = 225  (ос.)
Відповідь: 225 глядачів у середньому було в цирку за день.
46
Задачі на зменшення числа в кілька разів
Задачі, у яких потрібно знайти число, що в кілька

разів менше від наведеного, є задачами на зменшення
числа в кілька разів.
Жовтих — 12 к. К. — кульки;
Червоних — ? к., у 2 р. < р. — рази.
Задача. У П’ятачка було 6 повітряних кульок, а у Вінні-

Пуха  — у 2 рази менше. Скільки повітряних кульок було
у Вінні-Пуха?
Міркуємо так. Щоб знайти число, яке в кілька разів менше
за наведене, потрібно це число зменшити у вказану кількість
разів. Якщо 6 поділимо на 2, то дізнаємося, скільки
повітряних кульок було у Вінні-Пуха. Отримаємо 3. Отже,
у Вінні-Пуха було 3 повітряні кульки.
задачі.
П’ятачок — 6 к.
Вінні-Пух — ? к., у 2 р. <
6 : 2 = 3 (к.)
Відповідь: 3 повітряні кульки було у Вінні-Пуха.
47
Задачі на дворазове зменшення числа в кілька разів
Задачі, у яких потрібно двічі зменшити число

в певну кількість разів, є задачами на дворазове
зменшення числа в кілька разів.
Футбольних  — 12 м.
Волейбольних  — ? м., у 2 р. < М. — м’ячі;
Баскетбольних — ? м., у 3 р. < р. — рази.
Задача. Попелюшка посадила 16 жоржин, фіалок —

у 2 рази менше, а бегоній — у 4 рази менше, ніж фіалок.
Скільки бегоній посадила Попелюшка?
Міркуємо так. Щоб знайти число, яке в кілька разів
менше за наведене, потрібно це число зменшити в стіль-
ки ж разів. Нам відомо, що Попелюшка посадила 16 жор
жин, а фіалок — у 2 рази менше. Обчислимо, скільки фіалок
вона посадила: 16 поділимо на 2. Отримаємо 8 фіалок.
Крім того, Попелюшка посадила бегонії, яких у 4 рази
менше, ніж фіалок. Кількість фіалок ми вже знайшли —
їх 8. Тепер можемо знайти кількість бегоній: 8 поділимо
на 4. Отримаємо 2. Отже, Попелюшка посадила 2 бегонії.
Жоржин — 16 кв.
Фіалок — ? кв., у 2 р. <
Бегоній — ? кв., у 4 р. <
1) 16 : 2 = 8 (кв.) — фіалок;
2) 8 : 4 = 2 (кв.).
Відповідь: 2 бегонії посадила Попелюшка.
48
Задачі на кратне порівняння чисел
Задачі, у яких потрібно знайти, у скільки разів одне

число більше чи менше від іншого, є задачами на
кратне порівняння чисел. Їх розв’язують за допомогою
дії ділення.
Жовтих — 12 к. К. — кульки;
у ? р. > (або <)
Червоних — 4 к. р. — рази.
Задача. Іринка розв’язала 16 прикладів, а Олег — 8.

У скільки разів менше прикладів розв’язав Олег, ніж Іринка?
Міркуємо так. Відомо, що Іринка розв’язала прикладів
більше (16 > 8). Щоб знайти, у скільки разів менше прикла-
дів розв’язав Олег, ніж Іринка, потрібно більше число по-
ділити на менше: 16 поділимо на 8. Отримаємо 2. Отже,
у 2 рази менше прикладів розв’язав Олег, ніж Іринка.
задачі.
Іринка — 16 пр. у ? р. <
Олег — 8 пр.
16 : 8 = 2 (р.)
Відповідь: у 2 рази менше прикладів розв’язав Олег, ніж
Іринка.
49
Задачі на пропорційне ділення

Задача 1.
Юрчик купив 9 зелених і 16 жовтих повітряних кульок
за однаковою ціною, заплативши 100 грн. Скільки грошей він
заплатив за кульки кожного кольору окремо?
Запишемо коротку умову задачі за допомогою таблиці.
Кулька Кількість, шт. Ціна, грн Вартість, грн
Зелена 9 ? ?
однакова 100
Жовта 16 ? ?
Розв’яжемо задачу за таким алгоритмом.

Відомо, що Юрчик купив 9 зелених і 16 жовтих кульок.
1.  Знайдемо суму відомих числових значень однієї
величини (кількість кульок).
9 + 16 = 25 (к.) — усього купив Юрчик.
За умовою задачі, Юрчик заплатив за всі кульки 100 грн.
Визначимо ціну однієї кульки.
2.  Поділимо іншу відому величину на знайдену суму.
Отримаємо ціну кульки.
100 : 25 = 4 (грн) — коштує одна кулька.
3.  Використаємо знайдене число (ціну кульки)
для визначення невідомих величин за допомогою дії
множення.
4 ∙ 9 = 36 (грн) — коштують зелені кульки;
4 ∙ 16 = 64 (грн) — коштують жовті кульки.
Відповідь: 36 грн Юрчик заплатив за зелені кульки
й 64 грн — за жовті.
50
Задача 2.
Купили 11 кг моркви та буряку за однаковою ціною, запла-
тивши 77 грн. Скільки грошей заплатили за моркву та буряк
окремо, якщо моркви купили 6 кг?
Овочі Маса, кг Ціна, грн Вартість, грн
Морква 6 ? ?
11 77
Буряк ? ? однакова ?

Нам відома вартість усіх куплених овочів та їх маса:
за 77 грн придбали 11 кг овочів.
1.  Поділимо одну величину (загальну суму) на іншу
(загальну масу) та отримаємо ціну 1 кг овочів.
77 : 11 = 7 (грн) — ціна 1 кг овочів.
Отже, кілограм овочів коштує 7 грн.
За умовою задачі, моркви купили 6 кг.
2.  Помножимо знайдену частку на масу купленої моркви.
Отримаємо значення шуканої величини (вартість усієї моркви).
7 ∙ 6 = 42 (грн) — коштувала вся морква.
Оскільки всі овочі коштували 77 грн, а морква окремо —
42 грн, то вартість буряку знайдемо за допомогою дії віднімання.
3.  Використаємо знайдене число (вартість моркви) для
визначення іншого шуканого за допомогою дії віднімання.
77 – 42 = 35 (грн) — коштував буряк.
Відповідь: 42 грн заплатили за моркву, а 35 грн — за буряк.
51
Задача 3.
Дідусь для онуків купив за однаковою ціною поні та
ведмедиків — усього 9 іграшок. За покупку він заплатив
180 грн. Скільки окремо куплено поні та ведмедиків, якщо всі
ведмедики коштували 60 грн?
Іграшка Кількість, шт. Ціна, грн Вартість, грн

Поні ? ? ?
9 однакова 180
Ведмедики ? ? 60

1.  Поділимо відому величину (вартість покупки) на іншу
(кількість іграшок). Отримаємо ціну однієї іграшки.
180 : 9 = 20 (грн) — ціна однієї іграшки.
Отже, і поні, і ведмедик коштують по 20 грн. За умовою за-
дачі, за ведмедиків дідусь заплатив 60 грн. Знайдемо кількість
куплених ведмедиків.
2.  Поділимо ще одну відому величину (вартість ведмедиків)
на знайдену частку. Отримаємо значення шуканої величини
(кількість ведмедиків).
60 : 20 = 3 (в.) — кількість куплених ведмедиків.
Оскільки всього іграшок 9, за допомогою дії віднімання
визначимо іншу шукану величину — кількість поні.
3.  Використаємо знайдене число (кількість ведмедиків)
для пошуку наступної шуканої величини за допомогою
дії віднімання.
9 – 3 = 6 (п.) — кількість куплених поні.
Відповідь: 6 поні та 3 ведмедики куплено дідусем.
52
Задачі на знаходження четвертого пропорційного

Це задачі, у яких наведено три числа (величини), а четверте
число (величина) — шукане.
Задача 1. У два пакети вміщується 5 кг мандаринів. Скільки
пакетів потрібно для 30 кг мандаринів?
Міркуємо так. Нам відома кількість пакетів
для 5 кг мандаринів. Потрібно знайти кількість
таких пакетів для 30 кг. Спочатку обчислимо,
у скільки разів збільшено масу мандаринів:
30 поділимо на 5, отримаємо 6. Отже, масу
мандаринів збільшено у шість разів, тобто па-
кетів потрібно в шість разів більше. Тому 2
помножимо на 6, отримаємо 12. Тобто для 30 кг мандаринів
потрібно 12 пакетів.
діями з поясненням і виразом та повну відповідь задачі.
2 пакети — 5 кг
? пакетів — 30 кг
1)  30 : 5 = 6 (р.) — у стільки разів збільшено масу мандаринів;
2)  2 · 6 = 12 (п.).
Вираз: 30 : 5 · 2 = 12 (п.).
Відповідь: 12 пакетів потрібно для 30 кг мандаринів.
Задача 2. Із 5 кг свіжих ягід шипшини виходить 2 кг

сушених. Скільки кілограмів сушених ягід можна отримати із
40 кг свіжих?
5 кг свіжих — 2 кг сушених
40 кг свіжих — ? кг сушених
1)  40 кг : 5 кг = 8 (р.) — у стільки разів збільшено масу
свіжих ягід;
2)  2 ∙ 8 = 16 (кг).
Відповідь: 16 кг сушених ягід можна отримати із 40 кг свіжих.
53
Задачі на знаходження невідомого за двома різницями
Задачі, у яких невідому величину знаходять за

різницею двох інших величин, є задачами на
знаходження невідомого за двома різницями.
Умову до цих задач записуємо у вигляді таблиці.
Задача. Два однакових самоскиди перевозили будівельний

пісок. Перший зробив 10 рейсів, а другий — 7. Перший само-
скид перевіз на 12 т піску більше, ніж другий. Скільки піску
перевіз кожний самоскид?
Міркуємо так. Нам відомо, що два самоскиди перевозили
будівельний пісок. Перший зробив 10 рейсів, а другий — 7.
Отже, перший зробив на 3 рейси більше, ніж другий (10 – 7 = 3).
За умовою задачі, перший самоскид перевіз на 12 т піску біль-
ше, ніж другий, оскільки зробив більше рейсів. Отже, ми може-
мо визначити, скільки тонн піску перевозить один самоскид за
один рейс: 12 : 3 = 4 (т). Якщо перший самоскид за один рейс
перевозить 4 т, то за 10 рейсів він перевіз 40 т (4 ∙ 10 = 40). Дру-
гий самоскид за 7 рейсів перевіз 28 т (4 ∙ 7 = 28). Отже, перший
самоскид за 10 рейсів перевіз 40 т, другий за 7 рейсів — 28 т.
Запишемо умову задачі у вигляді таблиці.
Кількість Маса піску за 1 рейс Загальна

рейсів (однакова), т маса піску, т
І самоскид 10 ? ?, на 12 >
ІІ самоскид 7 ? ?
1)  10 – 7 = 3 (р.) — зробив більше перший самоскид;
2)  12 : 3 = 4 (т) — перевозить один самоскид за один рейс;
3)  4 ∙ 10 = 40 (т) — перевіз І самоскид;
4)  4 ∙ 7 = 28 (т) — перевіз ІІ самоскид.
Відповідь: 40 т піску перевіз перший самоскид, 28 т —
другий самоскид.
54
Задачі, сформульовані в непрямій формі
Задачі, сформульовані в непрямій формі, — це задачі,

у яких для відповіді на запитання слід переформулювати
умову.
Для розв’язування задач, сформульованих у непрямій
формі, застосовують правило: «Якщо перша величина
більша / менша від другої в кілька разів, то друга —
у стільки ж разів менша / більша за першу».
Яблук — 3 шт., це в 5 р. <
Шт. — штуки;
Груш — ? шт.
р. — рази.
Задача. У дівчинки було 3 цукерки, що в 5 разів менше,

ніж у хлопчика. Скільки цукерок було в хлопчика?
Міркуємо так. Для відповіді на це запитання ми не мо-
жемо використати дані задачі, бо вони стосуються лише
дівчинки (у неї було 3 цукерки; це в 5 разів менше, ніж
у хлопчика). Перш ніж відповісти на запитання, потрібно зро-
бити певні логічні висновки (якщо перше число в кілька разів
менше за друге, то друге число в стільки ж разів більше від
першого). Отже, задача містить непрямий зв’язок між умовою
та запитанням.
Запишемо коротку умову задачі.
Дівчинка — 3 ц., це в 5 р. <
Хлопчик — ? ц.
Міркуємо так. У дівчинки цукерок у 5 разів менше, ніж
у хлопчика, отже, хлопчик має цукерок у 5 разів більше. Тоді
3 помножимо на 5 й отримаємо 15. Отже, у хлопчика було
15 цукерок. Запишемо розв’язання й повну відповідь задачі.
3 · 5 = 15 (ц.)
Відповідь: 15 цукерок було в хлопчика.
55
Обернені задачі
Щоб скласти обернену задачу до заданої, потрібно виконати
такі дії.
1. Р
озв’язати задачу, записати відповідь.
2. П
оставити відповідь в умову оберненої задачі, додати
в умову одне з даних першої задачі, а інше дане
зробити шуканим.
Задача. У дівчинки було 3 червоних капелюшки та 5 білих.
Скільки всього капелюшків було в дівчинки?
1.  Спочатку запишемо коротку умову.
Червоних — 3 к.
? к.
Білих — 5 к.
3 + 5 = 8 (к.)
Відповідь: 8 капелюшків було в дівчинки.
2.  Складемо обернену задачу. Запишемо відповідь й одне
з даних першої задачі в умову оберненої задачі, а інше дане
зробимо шуканим.
Обернена задача. У дівчинки було 8 капелюшків: 3 капе-
люшки — червоні, а решта — білі. Скільки білих капелюшків
було в дівчинки?
56
Задачі на рух
Задачі, одним з компонентів яких є швидкість, є
задачами на рух.
Запис будь-якого правила за допомогою букв є
формулою.
Рівність s = v ∙ t, де s — пройдений шлях; v — швидкість
руху; t — час, за який пройдено шлях s, є формулою
шляху.
Задачі на рух, у яких потрібно знайти шлях (s)
Шлях — це фізична величина, що показує, яку відстань
проходить тіло за певний проміжок часу із заданою
швидкістю. Шлях (s) вимірюють у сантиметрах (см), метрах (м),
кілометрах (км) тощо.
Щоб знайти пройдений шлях, потрібно швидкість руху
помножити на витрачений час: s = v · t.
v = 9 км/год v — швидкість;
t = 2 год t — час;
s — ? км s — шлях.
Задача. Заєць їде на моторолері зі швидкістю 9 км/год.

Який шлях він подолає за 2 год?
Міркуємо так. Щоб знайти пройдений шлях, потрібно швид-
кість руху помножити на витрачений час. Відомо, що за годину
Заєць проїжджає 9 км. Щоб дізнатися, скільки він проїде за
дві години, необхідно 9 помножити на 2. Отримаємо 18. Отже,
за дві години Заєць проїде 18 км.
Запишемо коротку умову, розв’язання й повну
v = 9 км/год
t = 2 год
s — ? км
s=v·t
9 · 2 = 18 (км)
Відповідь: 18 км Заєць подолає за 2 год.
57
Задачі на рух, у яких потрібно знайти час (t)

Час  —  це тривалість явищ, подій. Час (t) вимірюють у
секундах (с), хвилинах (хв) або годинах (год).
Щоб знайти час, потрібно шлях поділити на швидкість

руху: t = s : v.
s = 120 м s — шлях;
v = 40 м/год v — швидкість;
t — ? год t — час.
Задача. Тигр біжить зі швидкістю 40 км/год. За який час він

подолає 120 км?
Міркуємо так. Відомо, що тигр біжить зі швидкістю 40 км/год.
Це означає, що за одну годину він пробігає 40 км. Щоб дізна-
тися, за який час він подолає 120 км, потрібно 120 поділити на
40. Отримаємо 3. Отже, 120 км тигр подолає за 3 год, якщо
бігтиме зі швидкістю 40 км/год.
задачі.
v = 40 км/год
s = 120 км
t — ? год
t=s:v
120 : 40 = 3 (год)
Відповідь: за 3 год тигр подолає 120 км.
58
Задачі на рух, у яких потрібно знайти швидкість (v)

Швидкість — це фізична величина, що показує, який шлях
проходить тіло за одиницю часу (одну секунду, одну хвилину
або одну годину). Швидкість (v) вимірюють у сантиметрах за
секунду (см/с), метрах за секунду (м/с), кілометрах за секунду
(км/с), кілометрах за годину (км/год) тощо.
Щоб знайти швидкість руху, потрібно пройдений шлях

поділити на витрачений час: v = s : t.
s = 160 км s — шлях;
t = 2 год t — час;
v — ? км/год v — швидкість.
Задача. Поїзд проїхав 160 км за 2 год. З якою швидкістю

рухався поїзд?
Міркуємо так. Поїзд подолав шлях, який дорівнює 160 км,
за 2 год. Щоб дізнатися, з якою швидкістю рухався поїзд, по-
трібно 160 поділити на 2. Отримаємо 80. Отже, поїзд рухався
зі швидкістю 80 км/год.
задачі.
s = 160 км
t = 2 год
v — ? км/год
v=s:t
160 : 2 = 80 (км/год)
Відповідь: зі швидкістю 80 км/год рухався поїзд.
59
Задачі на рух назустріч одне одному

Задача. Із двох населених пунктів, відстань між якими
40 км, одночасно назустріч один одному виїхали два велосипе-
дисти. Перший їде зі швидкістю 12 км/год, другий  — 8 км/год.
Через скільки годин велосипедисти зустрінуться?
Для розв’язування цієї задачі накреслимо схему.
v1 = 12 км/год v2 = 8 км/год
t — ? год
s = 40 км
Міркуємо так. Відомо, що перший велосипедист їде зі

швидкістю 12 км/год (тобто за годину він проїжджає 12 км),
а другий  — 8 км/год (за годину долає 8 км). Ми маємо зна-
йти, скільки кілометрів велосипедисти проїжджають разом за
одну годину. Для цього потрібно до 12 додати 8. Отримає-
мо 20. Отже, разом вони долають 20 км за годину. Ми дістали
швидкість зближення велосипедистів — 20 км/год.
Відомо, що відстань між населеними пунктами 40 км.
Знайдемо, через скільки годин велосипедисти зустрінуться.
Для цього потрібно 40 поділити на 20. Отримаємо 2. Отже,
через дві години велосипедисти зустрінуться.
Запишемо розв’язання за арифметичними діями з пояснен-
ням і виразом та повну відповідь задачі.
t=s:v
1) 12 + 8 = 20 (км/год) — швидкість зближення велосипе
дистів;
2) 40 : 20 = 2 (год).
Вираз: 40 : (12 + 8) = 2 (год).
Відповідь: через 2 год велосипедисти зустрінуться.
60
Задачі на рух у протилежних напрямках

Задача. З однієї спортивної бази одночасно в протилежних
напрямках вийшли два туристи. Швидкість першого туриста —
5 км/год, а швидкість другого  — 4 км/год. На якій відстані один
від одного туристи будуть через 3 год?
v1 = 5 км/год v2 = 4 км/год
t = 3 год t = 3 год
s — ? км
Міркуємо так. Відомо, що перший турист іде зі швидкістю

5 км/год (тобто за годину він долає 5 км), а другий — 4 км/год
(за годину долає 4 км). Ми можемо знайти, скільки кілометрів
вони подолають разом за одну годину. Для цього потрібно до
5 додати 4. Отримаємо 9. Отже, разом за одну годину обидва
туристи пройдуть 9 км. Ми отримали швидкість віддалення —
9 км/год.
Відомо, що туристи будуть у дорозі 3 год. Знайдемо, який
шлях вони подолають за цей час, рухаючись зі швидкістю
віддалення 9 км/год. Для цього 9 помножимо на 3. Отримає-
мо 27. Отже, на відстані 27 км один від одного туристи будуть
через три години.
s=v·t
1) 5 + 4 = 9 (км/год) — швидкість віддалення двох туристів;
2) 9 ∙ 3 = 27 (км).
Вираз: (5 + 4) ∙ 3 = 27 (км).
Відповідь: на відстані 27 км один від одного туристи будуть
через 3 год.
61
Задачі на рух в одному напрямку,

коли швидкість першого об’єкта
більша за швидкість другого
Задача. Із двох печер, що розташовані на відстані 12 км
одна від одної, одночасно в одному напрямку вибігли гепард
і тигр. Швидкість гепарда 22 км/год, а тигра — 16 км/год.
Через скільки годин гепард наздожене тигра, який біжить по-
переду?
t — ? год
vГ = 22 км/год vТ = 16 км/год
А В С
s = 12 км
Міркуємо так.
1)  Чому гепард наздожене тигра? Тому що гепард біжить
швидше.
2)  Якою буде швидкість зближення, тобто на скільки
кілометрів щогодини гепард наближається до тигра? Від 22 км,
які гепард долає за годину, віднімаємо 16 км, що за годину
пробігає тигр. Отримуємо швидкість зближення 6 км/год.
3)  Яку відстань має подолати гепард, щоб наздогнати
тигра? Гепард долатиме відстань, що дорівнює відстані між
печерами, тобто 12 км.
4)  Через скільки годин гепард наздожене тигра? Поділимо
12 на 6, отримаємо 2. Через 2 год гепард наздожене тигра.
1) 22 – 16 = 6 (км/год) — швидкість зближення;
2) 12 : 6 = 2 (год).
Вираз: 12 : (22 – 16) = 2 (год).
Відповідь: через 2 год гепард наздожене тигра.
62
Задачі на рух в одному напрямку,

коли швидкість першого об’єкта
менша за швидкість другого
Задача. Від двох дерев, відстань між якими 5 км, одно-
часно в одному напрямку стартували на велосипедах Петрик
і Тарасик. Швидкість руху Петрика  — 8 км/год, а Тарасика  —
10 км/год. Якою буде відстань між хлопчиками через 3 год,
якщо Тарасик рухається попереду?
vп = 8 км/год vт = 10 км/год t = 3 год
П Т П1 Т1
s = 5 км s1 — ? км
Міркуємо так.
1)  Як змінюватиметься із часом відстань між хлопчиками?
Швидкість руху Петрика менша за швидкість руху Тарасика.
Хлопчики віддалятимуться один від одного.
2)  Якою буде швидкість віддалення? Як її знайти?
Щоб визначити швидкість віддалення, потрібно від більшої
швидкості відняти меншу: vв = vт – vп. Від 10 віднімемо 8.
Отримаємо 2.
3)  На скільки віддаляться хлопчики один від одного за 3 год?
Помножимо 2 на 3. Отримаємо 6.
4)  Якою буде відстань між хлопчиками через 3 год?
Додамо 5 і 6. Отримаємо 11. Отже, через 3 год відстань
між хлопчиками становитиме 11 км.
1) 10 – 8 = 2 (км/год) — швидкість віддалення хлопчиків;
2) 2 ∙ 3 = 6 (км) — відстань віддалення;
3) 5 + 6 = 11 (км).
Вираз: 5 + (10 – 8) ∙ 3 = 11 (км).
Відповідь: 11 км становитиме відстань між хлопчиками через
3 год.
63
Задачі на рух за течією ріки та проти течії

Під час розв’язування задач на рух за течією та проти течії
ріки використовують поняття: власна швидкість об’єкта (швид-
кість у стоячій воді, vвл), швидкість течії ріки (vт), швидкість
об’єкта за течією ріки (vза т. р) та швидкість об’єкта проти
течії ріки (vпроти т. р).
Щоб навчитися розв’язувати задачі такого виду, уяви си-
туацію, коли човен (об’єкт) пливе за течією ріки (схема 1).
У цьому випадку течія допомагає йому, наче підштовхує, отже,
швидкість човна збільшується.
vт Схема 1
vвл vза т. р = vвл + vт
Задача 1. Власна швидкість катера 18 км/год, а швидкість

течії ріки — 2 км/год. Який шлях подолає катер за 5 год, якщо
рухатиметься за течією ріки?
Міркуємо так. Нам відомо, що катер рухається за течією
ріки. Його власна швидкість 18 км/год, а швидкість течії
ріки — 2 км/год. Тоді швидкість руху катера за течією обчис-
лимо за формулою:
vза т. р = vвл + vт;
vза т. р = 18 + 2 = 20 (км/год).
Обчислимо шлях, який катер подолає за 5 год: 20 помно-
жимо на 5. Отримаємо 100. Отже, за 5 год катер пропливе
100 км.
vвл = 18 км/год
vт = 2 км/год
t = 5 год
vза т. р — ? км/год
s — ? км
vза т. р = vвл + vт
1) 18 + 2 = 20 (км/год) — швидкість катера за течією ріки;
2) 20 ∙ 5 = 100 (км).
Відповідь: 100 км подолає катер за 5 год.
64
Коли човен пливе проти течії ріки

(схема 2), то вона перешкоджає йому,
гальмує, отже, швидкість човна зменшу
ється.
Схема 2
vт
vпроти т. р = vвл – vт
vвл
Задача 2. Власна швидкість теплохода 23 км/год, а швид-

кість течії ріки — 2 км/год. Який шлях подолає теплохід
за 3 год, якщо рухатиметься проти течії ріки?
Міркуємо так. Нам відомо, що теплохід рухається проти течії
ріки. Його власна швидкість 23 км/год, а швидкість течії ріки —
2 км/год. Тоді швидкість руху теплохода проти течії ріки
обчислимо за формулою:
vпроти т. р = vвл – vт;
vпроти т. р = 23 – 2 = 21 (км/год).
Обчислимо шлях, який теплохід подолає за 3 год: 21 помно-
жимо на 3. Отримаємо 63. Отже, за 3 год теплохід пропливе
63 км.
vвл = 23 км/год
vт = 2 км/год
t = 3 год
vпроти т. р — ? км/год
s — ? км
vпроти т. р = vвл – vт
1)  23 – 2 = 21 (км/год) — швидкість руху теплохода проти
течії ріки;
2)  21 ∙ 3 = 63 (км).
Відповідь: 63 км подолає теплохід за 3 год.
65
Задачі на зведення до одиниці
Задачі, для розв’язування яких спочатку потрібно

знайти, скільки предметів (речовини) знаходиться
в одному ящику (пакеті тощо), є задачами на зведення
до одиниці.
І вид ІІ вид
2 ящики — 8 кг 2 ящики — 8 кг
5 ящиків — ? кг ? ящиків — 20 кг
Задача. Сім кроликів з’їдають за тиждень 17 кг 150 г сіна.

Скільки сіна на тиждень потрібно дванадцяти кроликам?
Міркуємо так. Нам відомо, що сім кроликів
за тиждень з’їдають 17 кг 150 г сіна. Можна
дізнатися, скільки сіна з’їдає за тиждень кролик.
Для цього масу сіна (17 кг 150 г) потрібно
поділити на кількість кроликів (за умовою
їх сім). Спочатку перетворимо 17 кг 150 г
на грами: 17 кг 150 г = 17 150 г. Тоді 17 150 : 7 = 2 450 (г). Отже,
за тиждень кролик з’їдає 2 450 г сіна. Тепер цю масу сіна
помножимо на 12, щоб визначити, скільки сіна потрібно двана
дцяти кроликам на тиждень: 2 450 г ∙ 12 = 29 400 г = 29 кг 400 г.
7 кроликів — 17 кг 150 г
12 кроликів — ?
17 кг 150 г = 17 150 г
1) 17 150 : 7 = 2 450 (г) — з’їдає кролик за тиждень;
2) 2 450 ∙ 12 = 29 400 (г).
29 400 г = 29 кг 400 г
Відповідь: 29 кг 400 г сіна на тиждень потрібно дванадцяти
кроликам.
66
Задачі на подвійне зведення до одиниці

Задача 1. У дельфінарії 5 дельфінам за 3 дні дали 30 кг
риби. Скільки кілограмів риби потрібно 1 дельфіну на 1 день?
1-й спосіб
Міркуємо так. Спочатку дізнаємося, скільки кілограмів риби
потрібно п’ятьом дельфінам на один день. Для цього потрібно
30 поділити на 3. Отримаємо 10. Отже, п’ятьом дельфінам на
1 день потрібно 10 кг риби.
Тепер можемо знайти, скільки кілограмів риби на день по-
трібно одному дельфіну. Для цього 10 поділимо на 5. Отрима-
ємо 2. Отже, одному дельфіну на день потрібно 2 кг риби.
5 дельфінам на 3 дні — 30 кг
1 дельфінові на 1 день — ? кг
1) 30 : 3 = 10 (кг) — 5 дельфінам на 1 день;
2) 10 : 5 = 2 (кг).
Відповідь: 2 кг риби потрібно 1 дельфінові на 1 день.
2-й спосіб
Міркуємо так. Спочатку дізнаємося, скільки кілограмів риби
потрібно одному дельфіну на три дні. Для цього слід 30 по-
ділити на 5. Отримаємо 6. Отже, одному дельфіну на три дні
потрібно 6 кг риби.
Тепер знайдемо, скільки кілограмів риби потрібно одному
дельфіну на день. Для цього 6 поділимо на 3. Отримаємо 2.
Отже, одному дельфіну потрібно 2 кг риби на день.
5 дельфінам на 3 дні — 30 кг
1 дельфінові на 1 день — ? кг
1) 30 : 5 = 6 (кг) — 1 дельфінові на 3 дні;
2) 6 : 3 = 2 (кг).
Відповідь: 2 кг риби потрібно 1 дельфінові на 1 день.
67
Задача 2. За сім днів господар згодовує дев’ятьом коням

504 кг сіна. Скільки сіна йому потрібно заготовити на 180 днів,
якщо він планує придбати ще 6 коней?
Міркуємо так. Нам відомо, що дев’ять коней за сім днів
з’їдають 504 кг сіна. Можна дізнатися, скільки сіна з’їдає кінь
за сім днів. Для цього потрібно поділити масу сіна (504 кг) на
кількість коней (за умовою їх 9). Отже, 504 : 9 = 56 (кг) сіна
кінь з’їдає за 7 днів. Тепер отриману масу сіна поділимо на 7,
щоб визначити, скільки сіна потрібно коню на день. Отже,
56 : 7 = 8 (кг) сіна з’їдає кінь за день. Оскільки господар планує
збільшити кількість коней на 6, то він має заготовити сіно для
9 + 6 = 15 коней. Спочатку дізнаємося, скільки сіна з’їдатимуть
15 коней за день: 8 · 15 = 120 (кг). Тепер визначимо, скільки
сіна потрібно на 180 днів: 120 · 180 = 21 600 (кг). Отже, на
180 днів господар має заготовити 21 т 600 кг сіна.
Запишемо умову задачі у вигляді таблиці.
Кількість коней Кількість днів Маса сіна, кг
9 7 504
?, на 6 > 180 ?
1) 504 : 9 = 56 (кг) — з’їдає кінь за сім днів;
2) 56 : 7 = 8 (кг) — з’їдає кінь за день;
3) 9 + 6 = 15 (к.) — матиме господар;
4) 8 · 15 = 120 (кг) — з’їдатимуть 15 коней за день;
5) 120 · 180 = 21 600 (кг) = 21 т 600 кг.
Відповідь: 21 т 600 кг сіна потрібно заготовити на 180 днів.
68
Задачі на знаходження суми двох добутків

Задача. До магазину привезли 5 коробок шоколадного
морозива по 8 кг у кожній і 9  коробок фруктового морозива
по 6 кг у кожній. Скільки всього кілограмів морозива привезли
до магазину?
Міркуємо так. Щоб знайти, скіль-
ки всього кілограмів шоколадного
морозива привезли, потрібно 8 кг
помножити на 5. Отримаємо 40 кг.
Щоб дізнатися, скільки всього кіло-
грамів фруктового морозива привез-
ли, потрібно 6 кг помножити на 9.
Отримаємо 54 кг. Залишилося знайти, скіль-
ки всього морозива привезли до магазину.
Для цього до 40 кг шоколадного морозива
додамо 54 кг фруктового морозива. Отримає-
мо 94 кг. Отже, до магазину привезли всього
94 кг морозива.
Запишемо коротку умову, розв’язання за
арифметичними діями з поясненням і вира-
зом та повну відповідь задачі.
Шоколадного — 5 к. по 8 кг
? кг
Фруктового — 9 к. по 6 кг
1) 8 ∙ 5 = 40 (кг) — шоколадного;
2) 6 ∙ 9 = 54 (кг) — фруктового;
3) 40 + 54 = 94 (кг).
Вираз: 8 ∙ 5 + 6 ∙ 9 = 94 (кг).
Відповідь: 94 кг морозива привезли до магазину.
69
Задачі на кратне порівняння двох добутків

Задачі, у яких потрібно знайти, у скільки разів
один добуток більший (або менший) від іншого, є
задачами на кратне порівняння двох добутків.
Вишень — 5 рядів по 8 д. Д. — дерева;
у ? р. > (<)
Яблунь — 4 ряди по 5 д. р. — рази.
Задача. Учні посадили біля школи 5 рядів кленів по 8 дерев

у ряду й 4 ряди беріз по 5 дерев у ряду. У скільки разів
більше кленів, ніж беріз, посадили учні?
Міркуємо так. Щоб дізнатись, у скільки разів більше кленів,
ніж беріз, посадили учні, потрібно спочатку знайти, скільки поса
дили окремо кленів й окремо беріз.
Знайдемо спочатку кількість кленів. Відомо, що посадили
5 рядів кленів по 8 дерев у ряду, отже, усього кленів  — 40
(ми 8 помножили на 5). Знайдемо, скільки всього беріз. Для
цього 5 помножимо на 4. Отже, усього посадили 20 беріз.
Тепер дізнаємось, у скільки разів більше посадили кленів,
ніж беріз. Ми з’ясували, що посадили 40 кленів і 20 беріз, тоб-
то кленів більше, ніж беріз. Поділимо загальну кількість кленів
на загальну кількість беріз: 40 : 20 = 2. Отже, у два рази більше
кленів, ніж беріз, посадили учні біля школи.
діями з поясненням і виразом та повну відповідь задачі.
Кленів — 5 рядів по 8 д.
у ? р. >
Беріз — 4 ряди по 5 д.
1) 8 ∙ 5 = 40 (д.) — усього кленів;
2) 5 ∙ 4 = 20 (д.) — усього беріз;
3) 40 : 20 = 2 (р.).
Вираз: (8 ∙ 5) : (5 ∙ 4) = 2 (р.).
Відповідь: у 2 рази більше кленів, ніж беріз, посадили учні.
70
Задачі на спільну роботу

Задача. Учень виготовляє за день 4 рами, а майстер —
5 рам. Скільки рам учень і майстер зможуть виготовити за
8 днів, якщо працюватимуть разом?
1-й спосіб
Міркуємо так. Щоб дізнатися, скільки рам учень і майстер
зможуть виготовити разом за 8 днів, спочатку знайдемо, скільки
рам вони виготовлять разом за 1 день. Для цього слід до
4 додати 5. Отримаємо 9. Отже, за 1 день учень і майстер
виготовляють разом 9 рам.
Щоб знайти, скільки рам вони разом виготовлять за 8 днів,
потрібно 9 помножити на 8. Отримаємо 72. Отже, за 8 днів
учень і майстер разом зможуть виготовити 72 рами.
Учень за 1 день — 4 р.
? р. за 8 дн.
Майстер за 1 день — 5 р.
1) 4 + 5 = 9 (р.) — виготовлять разом за 1 день;
2) 9 ∙ 8 = 72 (р.).
Відповідь: 72 рами учень і майстер зможуть виготовити
за 8 днів.
2-й спосіб
Міркуємо так. Щоб дізнатися, скільки рам учень і майстер
зможуть виготовити разом за 8 днів, спочатку знайдемо, скільки
рам виготовить кожен із них. Знайдемо, скільки рам виготовить
за 8 днів учень. Для цього 4 помножимо на 8. Отримаємо 32.
Отже, учень за 8 днів виготовить 32 рами.
Тепер знайдемо, скільки рам виготовить за 8 днів майстер.
Для цього 5 помножимо на 8. Отримаємо 40. Отже, майстер
за 8 днів виготовить 40 рам.
Щоб знайти, скільки рам вони разом виготовлять за 8 днів,
потрібно до 32 додати 40. Отримаємо 72. Отже, за 8 днів
учень і майстер разом зможуть виготовити 72 рами.
Учень за 1 день — 4 р.
? р. за 8 дн.
Майстер за 1 день — 5 р.
71
1) 4 ∙ 8 = 32 (р.) — виготовить за 8 днів учень;
2) 5 ∙ 8 = 40 (р.) — виготовить за 8 днів майстер;
3) 32 + 40 = 72 (р.).
Відповідь: 72 рами учень і майстер зможуть виготовити
за 8 днів.
Задачі на спільну роботу,
у яких продуктивність праці виконавців невідома
Задача. Учень за 6 год виготовляє 12 рам, а майстер за
7 год — 21 раму. За скільки годин учень і майстер виготовлять
50 рам, якщо працюватимуть разом?
Міркуємо так. Відомо, що за 6 год учень виготовляє 12 рам.
Ми можемо дізнатися, скільки рам він виготовляє за 1 год,
тобто знайдемо продуктивність його праці. Для цього поділи-
мо 12 на 6. Отримаємо 2. Отже, учень виготовляє за годину
2 рами. Відомо, що за 7 год майстер виготовляє 21 раму. Ми
можемо дізнатися, скільки рам він виготовляє за 1 год, тоб-
то знайдемо продуктивність його праці. Для цього поділимо
21 на 7. Отримаємо 3. Отже, майстер виготовляє за годину
3 рами.
Тепер можемо дізнатися, скільки рам виготовляють за
годину учень і майстер разом, тобто знайдемо загальну
продуктивність праці. Для цього до 2 додамо 3. Отримаємо 5.
Отже, учень і майстер разом виготовляють за годину 5 рам.
Нарешті можемо дізнатися, за скільки годин учень і май-
стер разом виготовлять 50 рам. Для цього поділимо 50 на 5.
Отримаємо 10. Отже, за десять годин учень і майстер разом
виготовлять 50 рам.
Учень за 6 год — 12 р.
Майстер за 7 год — 21 р. за ? год — 50 р.
1) 12 : 6 = 2 (р.) — виготовляє учень за 1 год;
2) 21 : 7 = 3 (р.) — виготовляє майстер за 1 год;
3) 2 + 3 = 5 (р.) — виготовляють учень і майстер разом
за 1 год;
4) 50 : 5 = 10 (год).
Відповідь: за 10 год учень і майстер виготовлять 50 рам.
72
Задачі на знаходження дробу від числа

3
Задача. Білочка знайшла 40 грибів, всіх грибів  — боро-
4
вики. Скільки боровиків знайшла білочка?
Міркуємо так. Нам відомо, що всього 40 грибів. Боровики
3 3
становлять всіх грибів. Тому потрібно знайти від 40.
4 4
Для цього виконаємо такі дії: 40 : 4 ∙ 3 = 30. Отже, білочка
знайшла 30 боровиків.
Запишемо коротку умову, розв’язання та повну відповідь
задачі.
Усього — 40 гр.
3
Боровиків — ? гр.,
4
40 : 4 ∙ 3 = 30 (б.)
Відповідь: 30 боровиків знайшла білочка.
Задачі на знаходження числа
за величиною його дробу
Задача. Дідусь із повного бідона відлив 2 л молока, що
1
становить цього бідона. Скільки літрів молока було
5
в бідоні спочатку?
Міркуємо так. Нам відомо, що дідусь відлив 2 л
молока, що становить п’яту частину цілого бідо-
на. Обчислимо, скільки літрів молока було в бідоні
спочатку: 2 : 1 ∙ 5 = 10 (л).
Отже, спочатку в бідоні було 10 літрів молока.
Запишемо коротку умову, розв’язання та повну
Було — ? л
1
Відлив — 2 л, це
5 Розв’язання
2 : 1 ∙ 5 = 10 (л)
Відповідь: 10 л молока було в бідоні спочатку.
73
Розв’язування задач за допомогою рівняння

Задача. Дмитрик задумав число. Потім збільшив його на 18,
суму помножив на 6, від добутку відняв 100 й отримав 50.
Яке число задумав Дмитрик?
Позначимо невідоме число через х і складемо рівняння
за умовою задачі:
(х + 18) ⋅ 6 – 100 = 50;
(х + 18) ⋅ 6 = 50 + 100;
(х + 18) ⋅ 6 = 150;
х + 18 = 150 : 6;
х + 18 = 25;
х = 25 – 18;
х = 7.
Перевірка: (7 + 18) ⋅ 6 – 100 = 50;
25 ⋅ 6 – 100 = 50;
150 – 100 = 50;
50 = 50.
Розв’язування задач способом «від кінця»

Задача. Дмитрик задумав число. Потім збільшив його на 18,
суму помножив на 6, від добутку відняв 100 й отримав 50.
Яке число задумав Дмитрик?
Міркуємо так. Перед тим як отримати число 50, Дмитрик
відняв від добутку 100. Отже, перед цим він мав число
50 + 100 = 150. Раніше хлопчик помножив суму на 6, тому зна-
йдемо цю суму, поділивши 150 на 6. Дістанемо 25. Це резуль-
тат додавання 18 до задуманого числа. Віднімемо від 25 число
18 й отримаємо 7 — число, що задумав Дмитрик.
Зобразимо наші міркування у вигляді схеми.
+ 18 ⋅6
х – 100
– 18 :6 50
7 25 150 + 100
74
Величини
Величина — це властивість об’єкта, яку можна
виміряти. Виміряти величину означає порівняти ї ї
з відповідною одиницею вимірювання.
Довжину вимірюють за допомогою лінійки,

масу — за допомогою ваг, місткість — за допомогою
мірного посуду.
Довжина — величина об’єкта.

Основна одиниця вимірювання довжини — метр (м).
Його еталон зберігають у Міжнародному бюро мір і ваг, що
розташоване поблизу Парижа (Франція). Лінійки та рулетки,
якими вимірюють довжину, виготовляють за цим еталоном.
У шкільній практиці найчастіше використовують такі
одиниці вимірювання довжини, як дециметр і сантиметр.
Їх позначають двома буквами — дм і см (після скорочень
дм і см крапок не ставлять).
Один сантиметр дорівнює двом клітинкам у зошиті.
1 см 1 дм = 10 см
1 дм
1 дм 1 м = 10 дм
1м
75
Довжину вимірюють лінійкою. Відстань між двома

довгими сусідніми поділками лінійки дорівнює 1 см
(сантиметру), а між короткими — 1 мм (міліметру).
1 мм 1 см
А B
C D
1 см = 10 мм
Одиниці вимірювання довжини

10
міліметр (мм)
10
сантиметр (см)
10
дециметр (дм)
1 000
метр (м)
кілометр (км)
1 км = 1 000 м
1 м = 10 дм = 100 см
1 дм = 10 см = 100 мм
1 см = 10 мм
Щоб дізнатися, на скільки міліметрів 1 см більше, ніж

1 мм (2 мм, …, 9 мм), потрібно:
1) 1 см перевести в міліметри:
1 см = 10 мм;
2) від 10 мм відняти 1 мм (2 мм, …, 9 мм):
10 мм – 1 мм = 9 мм.
76
Стародавні одиниці вимірювання довжини
Лікоть — відстань від ліктьового суглоба до кінця

витягнутого середнього пальця руки.
Фут — довжина ступні.
Ярд — відстань від кінчика носа до кінця середнього
пальця витягнутої руки.
ярд
лікоть
фут
Для обчислення значення середньої величини

 необхідно
додати величи
 ни, що вимірюються в однакових одиницях,
та отриману суму поділити на їх кількість.
Одиниці вимірювання площі
см2 = мм2
дм2 = см2
1 м2 =
а= 100 дм2
м2
га = а
км2 = га
77
Ар, гектар і квадратний кілометр

Один ар (а) — це площа квадрата зі стороною 10 м.
Один гектар (га) — це площа квадрата зі стороною
100 м.
Один квадратний кілометр (1 км2) — це площа квадрата
зі стороною 1 км, або 1 000 м.
Обчислюючи площі фігур, усі розрахунки виконують
в однакових одиницях вимірювання.
1 га = 10 000 м2 1 га = 100 а
1 а = 100 м2 1 км2 = 1 000 000 м2
Місткість
Щоб виміряти місткість посудини, потрібно вибрати мірку

й дізнатися, скільки таких мірок уміщується в цій посудині.
1 літр (1 л) — одиниця вимірювання місткості.
1 літр (л) = 1 000 мілілітрів (мл)
Грошові одиниці
Грошова одиниця України — гривня (скорочено — грн).

Гривня містить 100 копійо  к (1 грн = 100 к.).
В обігу перебувають банкноти номінальною вартістю
1; 2; 5; 10; 20; 50; 100; 200; 500 і 1 000 гривень та розмінні
монети номінальною вартістю 10; 50 копійок й 1; 2; 5
та 10 гривень.
Одиниці вимірювання маси Одиниці вимірювання часу

1 тонна (т) = 1 000 кілограмів (кг) 1 століття (ст.) = 100 років (р.)
1 центнер (ц) = 100 кілограмів (кг) 1 рік (р.) = 365 (366) діб
1 кілограм (кг) = 1 000 грамів (г) 1 доба = 24 години (год)
1 грам (г) = 1 000 міліграмів (мг) 1 година (год) = 60 хвилин (хв)
1 хвилина (хв) = 60 секунд (с)
78
Іменовані числа (величини)

Числа, які отримують у результаті вимірювання величин,
є іменованими числами (величинами).
Іменовані числа, виражені за допомогою однієї одиниці
вимірювання, — це прості іменовані числа; за допомогою
двох або більше одиниць вимірювання — складені
іменовані числа.
Над іменованими числами можна виконувати такі
арифметичні дії: додавання, віднімання, ділення та множення.
Додавання / віднімання іменованих чисел

Розглянемо два способи додавання іменованих чисел.
Наприклад: 11 м 20 см + 24 м 10 см.
1-й спосіб
Додавати іменовані числа можна в тому вигляді, у якому
їх подано. Особливу увагу слід звертати на перехід від однієї
одиниці вимірювання до іншої.
+ 11
24 20
10
35 30
2-й спосіб
Щоб додати іменовані числа, потрібно складені іменовані
числа перетворити на прості.
11 м 20 см = 1 120 см;
24 м 10 см = 2 410 см.
Далі слід виконати необхідні дії, як із простими числами.
+ 1120
2410
3530 ( )
Порівняємо отримані результати: 3 530 см = 35 м 30 см.
Відповідь: 35 м 30 см.
Записуючи відповідь, просте іменоване число потрібно
перетворювати на складене.
Аналогічно виконуємо віднімання іменованих чисел.
79
Алгоритм множення
складеного іменованого числа на натуральне
3 см 6 мм ∙ 2
1.  Перетвори складене іменоване число на просте.
3 см 6 мм = 36 мм
2.  Виконай множення. 36
× 2
___
72 (мм)
3.  Перетвори, якщо необхідно, отримане просте іменоване
число на складене.
72 мм = 7 см 2 мм
4.  Запиши відповідь.
Відповідь: 7 см 2 мм.
Ділення іменованих чисел

Розрізняють два випадки ділення простих іменованих чисел:
а)  ділення іменованого числа на натуральне число,
тобто поділ на рівні частини.
Наприклад: 24 м : 2 = 12 м; 10 грн : 5 = 2 грн тощо;
б)  ділення іменованого числа на іменоване число,
тобто поділ за змістом.
Наприклад: 12 см : 2 см = 6; 14 грн : 7 грн = 2 тощо.
Алгоритм ділення іменованого числа
на натуральне число, тобто поділ на рівні частини
1.  Якщо іменоване число ділиться на дільник без
остачі, його ділять як натуральне число:
12 кг : 2 = 6 кг; 20 м : 5 = 4 м; 25 грн : 5 = 5 грн.
2.  Якщо іменоване число менше від дільника або
ділиться на дільник з остачею, потрібно ділене перевести
у відповідні менші одиниці вимірювання й отримані числа
ділити як натуральні числа:
2 см : 5 = 20 мм : 5 = 4 мм;
3 грн : 2 = 300 к. : 2 = 150 к. = 1 грн 50 к.
Здобутий результат, якщо необхідно, перетворюють
на складене іменоване число.
80
Масштаб
Якщо покладеш гумку на аркуш та обведеш її олівцем, то на
папері ти отримаєш зображення — креслення гумки. Так само
можна отримати креслення іншого невеликого предмета —
сірникової коробки, олівця, транспортира, цукерки, монети тощо.
Щоб виконати креслення великого пред-
4 см
мета (парти, стадіону, будинку), користу-
ються масштабом. Наприклад, довжина 2 см
кришки парти 120 см, а ширина — 60 см,
тобто кришка значно більша за сторінку
зошита. Зменшивши розміри кришки на кресленні в 30 разів,
отримаємо прямокутник довжиною 120 см : 30 = 4 см й шириною
60 см : 30 = 2 см. Це означає, що 1 см на кресленні відповідає
30 см реальної довжини.
Масштаб записують так: 1 : 30, читають: «один до тридцяти».
Такий масштаб є числовим. Запам’ятай: у числовому масштабі
обидва числа записані в однакових одиницях вимірювання,
найчастіше в сантиметрах. Для пояснення числового масштабу
використовують іменований масштаб. Його записують так:
в 1 см — 30 см.
Креслення будинків, стадіонів, ділянок місцевості є планом.
Щоб накреслити план школи, довжина якої 100 м = 10 000 см,
а ширина — 20 м = 2 000 см, доцільно обрати масштаб 1 : 1 000,
тобто в 1 см — 10 м. Тоді довжина школи на плані становити-
ме 10 000 см : 1 000 = 10 см, а ширина — 2 000 см : 1 000 = 2 см.
Інколи об’єкти такі маленькі, що на зображенні їхні розміри
збільшують. Наприклад, мікроби, бактерії дуже дрібні, їх можна
роздивитися тільки за допомогою мікроскопа.
На зображенні (праворуч) масштабу
20 : 1 тіло мурахи має довжину 6 см.
Визначимо його реальну довжину.
Переведемо сантиметри в міліметри:
6 см = 60 мм. Поділимо довжину об’єкта
на зображенні на число масштабу:
60 мм : 20 = 3 мм. Реальна довжина тіла мурахи — 3 мм.
Отже, масштаб показує, у скільки разів зменшено
або збільшено реальні розміри об’єкта.
81
Шкала
Шкала — це система позначок (штрихів, точок, рисочок

тощо) з відповідними числами.
Прикладом найпростішої шкали є лі-
нійка з поділками. Відстань між сусідні-
ми великими поділками лінійки дорів-
нює одному сантиметру, а між сусідніми малими — одному
міліметру. Шкала може бути розташована по прямій (шкала
лінійки, термометра, ростоміра), по колу (шкала годинника,
компаса, ваг) або дугою (шкала барометра, спідометра).
Годинник Барометр Спідометр Ваги
Щоб правильно прочитати показники на шкалі,

потрібно знати ціну поділки. Ціна поділки шкали —
це різниця значень, які відповідають двом
сусіднім поділкам шкали. Щоб знайти ціну по-
ділки, потрібно від деякого числа на шкалі відняти
число, яке йому передує, і поділити одержану
різницю на кількість проміжків між цими числами.
Розглянемо термометр, яким ти часто користу-
єшся. Кожна поділка шкали термометра становить
один градус за Цельсієм (скорочено пишуть 1 °С).
На шкалі зображеного на рисунку термометра
числа написані через кожні десять проміжків. Отже,
можна визначити, що зараз термометр показує Термометр
температуру 22 °С.
82
Основні геометричні поняття

Геометрія — це розділ математики, що вивчає
геометричні фігури та їх властивості.
Площина — це плоска нескінченна поверхня.

Уявлення про площину дає нам, наприклад, стільниця,
стіни, дзеркало тощо. Коли ми креслимо, то площиною
для нас є аркуш паперу або класна дошка.
Площина
Площина не має меж. Площина є двовимірним простором.

На ній розташовують фігури, які мають два виміри.
Точка — це найменша геометрична фігура, A

яка не має жодного виміру (тобто довжини, Точка А
ширини).
Пряму можна уявити як нескінченну
d
множину точок. У прямої немає ні початку,
Пряма d ні кінця.
Через одну точку можна провести A
безліч прямих.
Через будь-які дві точки можна
провести тільки одну пряму.
A C
d
Відрізок — це частина прямої, обмежена В

двома точками, які є кінцями відрізка. А
Довжина відрізка — це відстань між кінцями Відрізок АВ
(або відрізок ВА)
відрізка.
Рівні відрізки — це відрізки, що мають однакову довжину.
83
Промінь — це частина прямої, обмежена

В
з одного боку точкою. Ця точка є початком
променя. Кінця в променя немає.
Промінь позначають двома великими
латинськими буквами (наприклад, AB). А
Перша буква позначає початок променя, Промінь АВ
а друга — будь-яку точку на промені.
Кут — це геометрична фігура, утворена двома

променями, що виходять з однієї точки.
Промені є сторонами кута, а їх спільний початок —
вершиною кута.
Для позначення кута використовують знак .
Кут позначають по-різному, зокрема трьома великими
латинськими буквами.
K
Наприклад: ∠КОА або ∠АОК. Букву, що
позначає вершину кута, пишуть посередині. O A
Кути бувають гострі (менші за 90°), прямі (90°),

тупі (більші від 90°, але менші за 180°) і розгорнуті
(180°).
90° 120° 180°

45°
Гострий кут Прямий кут Тупий кут Розгорнутий кут
Алгоритм вимірювання кутів за допомогою транспортира
1.  Розташуй транспортир так, щоб A

вершина кута збігалась із центром
транспортира, а одна зі сторін кута O B
проходила через початок відліку на
шкалі транспортира (сумісти з 0°). ∠АОВ = 50°
2.  Знайди поділку на шкалі, через яку проходить
інша сторона кута (відлік необхідно вести за шкалою,
починаючи від 0°).
84
Рівні кути мають однакову градусну міру.

Більший кут має більшу градусну міру. Із двох кутів
більший той кут, градусна міра якого більша.
Алгоритм побудови кута заданої величини
за допомогою транспортира
Завдання. Побудуй кут, градусна міра якого дорівнює 50°.
1.  Познач на аркуші точку А.
2.  Накресли промінь АВ.
3.  Сумісти точку А із центром транспортира так, щоб
промінь АВ проходив через початок відліку напівкруглої
шкали транспортира. C
4.  Знайди на шкалі поділку 50°.
Постав точку С навпроти цієї поділки. A B
5.  Проведи промінь АС.
6.  ∠САВ — шуканий.
А C
Бісектриса кута — промінь,
який виходить із вершини кута D
й ділить його на два рівних кути. O
∠АOС = ∠СOD
ОС — бісектриса ∠ АOD
Алгоритм побудови бісектриси кута

за допомогою транспортира
Завдання. Побудуй бісектрису пода- бісектриса
ного кута CAD.
1.  Виміряй кут (на рисунку C F
∠CAD = 120°).
60°
2.  Поділи навпіл градусну міру A 60° D
цього кута (120° : 2 = 60°) і постав біля
поділки 60° на транспортирі точку F.
3.  Через вершину кута (точку А)
і точку F проведи промінь з початком у т. А.
4.  Промінь АF — бісектриса кута CAD.
85
Алгоритм побудови бісектриси кута

за допомогою циркуля
Завдання. Побудуй бісектрису кута ВAС.
1.  З вершини кута проведи
коло будь-якого радіуса, щоб B
воно перетнуло сторони кута.
2.  З кожної точки перетину K
кола й сторін кута (т. M і т. N) M
проведи коло того самого радіуса.
Точка К перетину кола в площині 30°
бісектриса
кута належить бісектрисі кута. 30°
3.  Проведи промінь АК. A
N C
4.  АК — бісектриса кута ВAС.
Числовий та координатний промені

Числовий промінь — це промінь, який має:
1) початок відліку, що збігається з початком променя
(точка О);
2) одиничний відрізок ( ).
0 1
01 х
Числа можна порівнювати за допомогою числового

променя. На числовому промені більше число розташоване
праворуч, а менше — ліворуч.
О
0 7 x
Наприклад: а < 7; с > а; 7 < с.
86
Координатний промінь — це числовий промінь, на

якому кожна точка має певну координату.
Координату точки записують у дужках після букви,
якою позначено точку.
Наприклад: А (3); В (5) і т. д.
Читають так: точка А з координатою 3; точка В з координатою 5.
O A B
0 1 2 3 4 5 6х
Координата точки показує відстань від цієї точки
до початку координатного променя.
Щоб знайти відстань між двома точками на
координатному промені за їх координатами, потрібно
від більшої координати відняти меншу.
Наприклад: визнач відстань на O A K
координатному промені між точка-
ми А (1) і К (4).
АК = ОК – ОА = 4 – 1 = 3 (од. в.) 0 1 х 4
Відповідь: 3 одиничних відрізки.
Координати — це величини, за якими визначають

місцезнаходження об’єкта.
На географічних картах координати об’єкта — широта
й довгота.
Щоб назвати координати певної А Б В Г Д
клітинки, першою потрібно назвати букву, 1
яка визначає місцезнаходження об’єкта 2
по горизонталі, другим — число, що 3
позначає місце об’єкта по вертикалі. 4
Наприклад: координати зафарбованих 5
клітинок А3; Б2.
87
Ламана
Ламана — це геометрична фігура, B

яка складається з кількох послідовно
з’єднаних відрізків. Будь-яких два
послідовних відрізки ламаної не лежать D
на одній прямій.
Складові ламаної (відрізки) є її A C N
ланками, а їх кінці — вершинами ламаної. Ламана ABCND
Існують незамкнені та замкнені ламані.

Ламана є незамкненою, якщо ї ї кінці не збігаються.
Ламана є замкненою, якщо ї ї кінці збігаються.
L Q
K
A D P A
E F
B C N M T Z S
Незамкнені ламані
C L P
K B
D
C
A N
M F
A O
Замкнені ламані
88
Многокутники
Многокутник — замкнена ламана.
Вершини многокутника — вершини ламаної.
Сторони многокутника — ланки ламаної.
Периметр многокутника — сума довжин усіх його сторін.
Найменша кількість сторін многокутника — три.
Назва многокутника пов’язана з кількістю його сторін,
вершин і кутів: три сторони, три вершини та три кути —
трикутник; п’ять сторін, п’ять вершин і п’ять кутів — п’ятикутник;
n сторін, n вершин і n кутів — n-кутник.
Трикутники
Трикутник — це многокутник із трьома B

вершинами, трьома сторонами та трьома
кутами.
A C
Види трикутників за сторонами
В
Рівнобедрений трикутник — це 2 см 2 см
трикутник, у якого дві сторони рівні. 3 см
А С
В
2 см 2 см Рівносторонній трикутник — це
трикутник, у якого всі сторони рівні.
2 см
А С
В
Різносторонній трикутник — це
трикутник, у якого всі сторони різні. 3 см 4 см
2 см
А С
89
Види трикутників за кутами
O
80°
Якщо всі кути трикутника
гострі, трикутник є гострокутним.
60° 40°
B K
Якщо один із кутів трикутника

тупий — це тупокутний трикутник. 120°
A F
B
Якщо один із кутів трикутника
прямий, трикутник є прямокутним.
A C
У прямокутному трикутнику A
сторони, що утворюють прямий гіп
от
кут, є катетами, а сторона, що ен
катет
уз
а
лежить навпроти прямого кута, —
гіпотенузою. Гіпотенуза довша від
C B
кожного з катетів. катет
Периметр трикутника — це сума довжин усіх його

сторін.
90
Чотирикутники
Многокутник із чотирма вершинами, чотирма сторонами
та чотирма кутами є чотирикутником.
Прямокутник — це чотирикутник, у якого всі кути прямі.

Більша сторона прямокутника
є довжиною, менша — шириною. В a C
Властивості прямокутника ширина
• Протилежні сторони прямокутника b
рівні (AD = BC; AB = DС). А D
• Усі кути прямокутника рівні та довжина
дорівнюють 90°.
Периметр прямокутника — це сума довжин усіх його сторін.
P = 2 ∙ (a + b)
Квадрат — це прямокутник, у якого всі В С

сторони рівні.
P=4∙a А D
Площа
Площа многокутника — це розмір поверхні, що
обмежена його сторонами. Площа многокутника — це
величина. Площу многокутника можна виміряти.
Щоб обчислити площу прямокутника, потрібно його

довжину помножити на ширину: S = a ∙ b.
Площа многокутника дорівнює сумі

B C
площ його частин.
D
Якщо многокутник поділити на частини, O K
наприклад многокутник ABCDKL поділити
на чотирикутник AOKL та чотирикутник
A L
OBCD, загальна площа АBCDKL дорівнюва-
тиме: SABCDKL = SAOKL + SOBCD.
91
Щоб виміряти площу многокутника у квадратних

сантиметрах, слід визначити, скільки квадратів зі стороною
1 см уміщує цей многокутник.
Алгоритм вимірювання площі фігури за допомогою палетки
1.  Наклади палетку на фігуру.

2.  Обчисли кількість повних
квадратів (m) і визнач їх
площу (Sm).
3.  Обчисли кількість неповних
квадратів (n), поділи ї ї на 2
та визнач площу неповних
квадратів (Sn).
4.  Знайди суму площ повних і неповних квадратів:
S = Sm + Sn.
Квадрат, у якому фігура заповнює більшу частину, можна
вважати повним. Квадрат, у якому фігура заповнює дуже
малу частину, можна вважати незаповненим. Якщо число n
непарне, потрібно збільшити або зменшити його на 1.
Коло та круг
Колом є замкнена лінія, усі точки LF — діаметр
якої знаходяться на однаковій відстані N круг
від заданої точки (центра кола).
Круг — це геометрична фігура, L
обмежена колом. ОN —
Відрізок, що з’єднує центр кола радіус
з будь-якою його точкою, є радіусом, О—
центр F
його позначають латинською буквою r коло
(або R). A
C
Відрізок, що з’єднує дві будь-які
АС — хорда
точки кола, є хордою.
Хорда, що проходить через центр кола, є діаметром.
Його позначають латинською буквою d. Діаметр кола
дорівнює двом радіусам: d = 2 ∙ r.
Діаметр — найбільша хорда кола.
92
Діаграма
Рисунок, що наочно показує співвідношення між

різними величинами (даними), є діаграмою.
Для зображення чисел (або значень величин) задають

масштаб, відповідно до якого будують діаграму.
Наприклад, на діаграмі нижче задано такий масштаб:
стовпчик висотою 1 клітинка відповідає 10 cм.
Дані для побудови діаграми
Вік, р. 1 2 3 4 5 6
Зріст,
70 80 90 100 110 120
см
Зріст,
см
70
70
1 2 3 4 5 6 Вік, р.
93
Об’ємні геометричні фігури
Циліндр Конус Куб
Прямокутний Куля Піраміда

паралелепіпед
Призма, прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда,

конус, циліндр, куля — об’ємні фігури.
Призма, прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда —
многогранники.
Конус, циліндр, куля — тіла обертання.
Прямокутний паралелепіпед
Прямокутний паралелепіпед —
об’ємна (тривимірна) фігура.
Прямокутний паралелепіпед має
три виміри: довжину, ширину та
висоту. висота
довжина ширина
N K
М P
Прямокутний паралелепіпед вершини
має 6 граней, 8 вершин В C
і 12 ребер. грань
А ребра D
94
Об’єм прямокутного паралелепіпеда — це простір,

обмежений його гранями. Об’єм позначають великою
латинською буквою V.
Кубічний сантиметр — це об’єм куба з ребром
1 см. Такий куб є одиничним. Скорочено кубічний
сантиметр записують так: см3 (крапки після
скорочення не ставлять). Об’єм можна вимірювати 1 см
кубічними сантиметрами.
Щоб виміряти об’єм прямокутного паралелепіпеда
в кубічних сантиметрах, потрібно визначити, скільки
одиничних кубів він містить.
Об’єм прямокутного паралелепіпеда

обчислюють за формулою: c
V = a ∙ b ∙ c, a b
де V — об’єм прямокутного паралелепіпеда;
a — довжина прямокутного паралелепіпеда;
b — ширина прямокутного паралелепіпеда;
c  — висота прямокутного паралелепіпеда.
Тіла обертання
Конус має вершину та основу.
Циліндр має дві основи.
Фігури обертання не мають граней і ребер.
95
Для нотаток
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
��
Зміст
Математика. Цифри та числа. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Нумерація чисел. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Додавання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Віднімання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Множення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Ділення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Ознаки подільності чисел. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Таблиці множення й ділення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Степінь числа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Числові та буквені вирази. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Рівняння. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Нерівності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Частини та дроби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Задачі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Розв’язування задач. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Величини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Масштаб. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Основні геометричні поняття. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Числовий та координатний промені. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Многокутники. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Діаграма. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Об’ємні геометричні фігури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

Довидник 4 кл Матем - 2022-23

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Довидник 4 кл Матем - 2022-23

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»

Д58  Довідник. Математика. 4 клас : зошит з друкованою основою /

Підп. до друку 25.05.2022. Формат 60х90/8.

Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,

© ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Математика. Цифри та числа

Арифметика — це наука про числа.

Цифри — це знаки, якими позначають числа на письмі.

Запис чисел римськими цифрами

Правила запису багатоцифрових чисел римськими цифрами

• Якщо більша цифра стоїть перед меншою, то цифри

Таблиця відповідності чисел, записаних римськими (Р)

Числа, які використовують під час лічби предметів,

Попереднє число стоїть перед наведеним числом.

«Сусіди» числа — це попереднє й наступне для нього

Розташування чисел у порядку зростання / спадання

Числа можна розташувати в порядку зростання

Числа розташовані в порядку спадання, якщо кожне

Числа розташовані в порядку зростання, якщо кожне

Усі натуральні числа, записані в порядку зростання

Розряд — це позиція (місце) цифри в записі числа.

У записі чотирицифрового числа перша цифра праворуч

цифра розряду цифра цифра цифра

Для читання та запам’ятовування багатоцифрового числа

Для порівняння багатоцифрових чисел потрібно

Щоб розкласти чотирицифрове число на розрядні

У кожному числі можна визначити загальну кількість

Кругле число — це число, що закінчується на нуль.

10 — десять, 1 десяток 60 — шістдесят, 6 десятків

Багатоцифрові круглі числа

Алгоритм округлення числа

Сполучний закон додавання

Алгоритм усного додавання одноцифрових чисел

Алгоритм усного додавання двоцифрових чисел

Алгоритм письмового додавання багатоцифрових чисел

1. Запиши доданки так, щоб одиниці були під оди-

1 десяток й 1 одиниця. Пишемо одиницю під одини- + 164

Зменшуване — число, від якого віднімають.

Алгоритм усного віднімання чисел

Алгоритм усного віднімання двоцифрових чисел

Усне віднімання круглих чисел

Алгоритм письмового віднімання багатоцифрових чисел

1. Запиши зменшуване та від’ємник так, щоб оди-

Числа, які множать, є мно  жниками.

Закони та властивості множення

Переставний закон множення

Сполучний закон множення

Розподільний закон множення відносно додавання

Розподільний закон множення відносно віднімання

Якщо помножити будь-яке число на одиницю або

Якщо один із множників збільшити (зменшити) в кілька

Щоб помножити кругле число на одноцифрове,

Алгоритм письмового множення

Алгоритм письмового множення

1. Запиши другий множник під першим так, щоб

Щоб помножити число на 5, слід помножити його

Дія ділення є оберненою до дії множення. З кожного

Щоб поділити кругле число на одноцифрове, потрібно

Ділення круглих чисел на 10; 100; 1 000

Щоб поділити число, яке закінчується нулями, на

Кратне порівняння чисел

Парність / непарність чисел

Числа, що діляться на 2, є парними.

Д58 Довідник. Математика. 4 клас : зошит з друкованою основою /

© ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

• Якщо більша цифра стоїть перед меншою, то цифри

«Сусіди» числа — це попереднє й наступне для нього

1.  Запиши доданки так, щоб одиниці були під оди-

1.  Запиши зменшуване та від’ємник так, щоб оди-

1.  Запиши другий множник під першим так, щоб

1.  Знайди найбільше число, яке менше за ділене й ділиться

1.  Відокрем ділене від дільника куточком.

1.  Відокрем ділене від дільника куточком.