Мавританія, Ісламська Республіка Мавританія

Держава на північно-заході Африки. Територія - 1030,7 тис. кв. км.

Населення - 1,5 млн.; 75% - араби і маври (за походженням арабизированные
бербери); негроїдні народи: 17% - ткулер, 5% - сараколе, 1% - волоф, а також
пель, фульбе та ін 36% населення - кочівники. Столиця - Нуакшот (135 тис.
жит). Держ. мови - арабська, французька. Офіційна релігія - іслам.

З середини XIX ст. Франція розвернула колонізацію території Мавританії, в

1903 р. оголосила її своїм протекторатом, а в 1920 р. - колонією. Населення
країни постійно вело боротьбу за своє національне визволення, до-раю
посилилася після другої світової війни і неодноразово приймала форму
збройних виступів проти колонізаторів. У післявоєнний період створюються
політичні партії. У 1958 р. Мавританія здобула автономію в рамках
Французького співтовариства. 28.Х1 1960 р. проголошена незалежність
країни.

Мавританія офіційно проголосила основними принципами своєї зовнішньої

політики неприєднання, співробітництво з усіма державами в дусі
рівноправності і взаємної вигоди, виступає за єдність африканських країн. У
той же час зовнішня політика країни визначається певною мірою
традиційними зв'язками з Фран-иией та арабськими країнами. Мавританія -
член Організації африканської єдності, Ліги арабських держав.

Дипломатичні відносини між СРСР і Мавританією встановлено у 1964 р. Між

двома країнами укладені угоди про торгівлю (1966 р.), про культурне і
наукове співробітництво (1967р.), про повітряне сполучення (1974), про
співробітництво в галузі морського рибальства (1978 р.), про співробітництво
у сфері обміну інформаційними матеріалами між ТАСС і Мавританським
агентством друку (1979), протокол про еквівалентність документів про освіту
і вчених ступенів і звань (1979). СРСР надає Мавританії допомогу в
підготовці нац. кадрів у сфері охорони здоров'я, розвитку рибного госп-ва.
Мавританія підтримує відносини з рядом інших соціалістичних країн.

Після отримання незалежності країни (1960 р.) Мавританія була проголошена

республікою. Держава і уряд очолив президент. Було створено однопалатні
Національні збори. Прийнята у 1965 р. конституція встановлювала
однопартійну систему. Правлячої і єдиною в країні стала Партія
мавританського народу (ПМН) (створена в 1961 р.).

10.07. 1978 р. влада в країні перейшла в руки Військового комітету

національного відродження (ВКНВ). Дія конституції припинена, розпущені
уряд, парламент, Партія мавританського народу, молодіжні та інші
громадські організації. Сформовано новий уряд. Главою держави і уряду став
голова ВКНВ. В результаті реорганізації р>-ководящих органів країни у
квітні 1979 р. замість ВКНВ створено Військовий комітет національного
порятунку (ВКНС). Після проведених у січні 1980 р. змін у складі
військового керівництва країною підполковник Мохамед Хуна ульд
Хейдалла став головою ВКНС, главою держави і уряду.

Всі галузеві профспілки входять у Союз трудящих Мавританії (заснований у

1961 р.).

Мавританія - країна з низьким рівнем розвитку продуктивних сил.

Мавританське уряд розробив план економічного відродження, в основі якого
лежить курс на широку лібералізацію національної економіки. Поряд з
наявним держсектором в нек-рих галузях економіки і введенням
держконтролю у пром-сті і сіл. госп-ві допускається існування приватного і
змішаного секторів з участю як національного, так і іноземним грома.
капіталу.

Основу пром-сті складає видобуток залізної руди. Щорічно видобувається 8-

9 млн. т залізної руди. У 1978 р. Національне пром. і гірничорудне
товариство було перетворено в змішане економічне товариство (з нац. і
іноземним грома. приватним капіталом), у до-ром держава зберегла 51%
акцій. Франко-мавританська компанія (частка Мавританії - 20%) розробляє
родовища рідкоземельних елементів. В країні ведеться розробка кам'яної
солі, що видобувається гіпс (близько 10 тис. т в рік). На півночі країни
відкриті поклади урану. Є комбінат по переробці риби, мясохладобойня,
шкіряний завод, підприємство з консервації фініків, установка для
опріснення морської води, фабрики готового плаття, сірникова фабрика,
завод безалкогольних напоїв, ведеться будівництво металургійного
комплексу.

Основна галузь сіл. госп-ва, в до-ром зайнято понад 70% населення, -

скотарство. Тваринництво має м'ясо-шерстное напрямок. Періодичні посухи
наносять значної шкоди тваринництва і землеробства. У 1978 р. поголів'я
великої рогатої худоби склало 1,2 млн., овець і кіз - 7,5 млн., верблюдів - 0,7
млн., ослів-180 тис. Землеробство зосереджено в основному на півдні країни
в басейні р. Сенегал. Вирощуються зернові, городні та інші культури.
Головні культури - просо, сорго, кукурудза, арахіс, рис, овочі. Збір фініків
коливається в межах 10-13 тис. т в рік, гуміарабіку - 5-6 тис. т. Прибережні
води Мавританії багаті рибою. Уряд приступає до реалізації низки проектів з
розвитку зрошуваного землеробства.

Довжина доріг - 7,8 тис. км, у тому числі 1 тис. км шосейних, жєл. доріг - 650
км. Автопарк - близько 11 тис. машин. Є нац. авіакомпанія. Головні
аеропорти і морські порти - в Нуакшоті і Нуадібу.

Основні статті експорту - залізна руда, гуміарабік, риба, жива худоба, гіпс та
ін Ввозяться пром. товари, нафтопродукти, продукти харчування та ін
Головні торгові партнери: Франція, Японія, Англія, ФРН.

Грошова одиниця - угія (1 угія = 5 зх.-афр. фр.).

Рівень життя населення низький. Є безробіття.