Leült a karosszékbe, szemben Estivel.

Azt kérdezte: - Mondd, szeretnéd újra

kezdeni az életet? Він сів у крісло навпроти Ешті. Він запитав: - Скажи
мені, ти хочеш почати життя заново?

Kosztolányi Dezső (1885-1936) Költő, író, újságíró. Деже Костолані

(1885-1936) Поет, письменник, журналіст
Kosztolányi Dezső a modern magyar líra talán legszuggesztívebb költője.
Деже Костолані є, мабуть, найвиразнішим поетом сучасної угорської
лірики.
Gyermekkorát Szabadkán (ma: Kis-Jugoszlávia) tölti, de egyetemista korától
fogva Budapesten él. Дитинство провів у Суботиці (сьогодні Мала
Югославія), але зі студентських років жив у Будапешті.
Huszonegy-két éves korában már ismert költő. У двадцять один-два роки
він уже був відомим поетом.
Verseit a nyelvi bravúrok, a játékosság és a – néha groteszk – humor
jellemzik. Його віршам притаманні мовні подвиги, грайливість і – часом
гротескний – гумор.
No meg az, hogy lila tintával írja őket. Ну, він пише їх фіолетовим
чорнилом.
Kosztolányi 1906-ban életreszóló barátságot köt Karinthy Frigyessel. У
1906 році Костолані подружився на все життя з Фріджесом Карінті.
A legendás, folyton bolondozó párost hamarosan egész Budapest jól ismeri.
Легендарна пара, яка постійно дурить, скоро стане відомою на весь
Будапешт.
Kosztolányi egyetlen politikai vagy irodalmi irányzatnak sem kötelezi el
magát. Костолані не прив’язаний до жодної політичної чи літературної
течії.
Szerinte az igazi művészet definíciója az esztétika. За його словами,
визначенням справжнього мистецтва є естетика.
A versnek egyetlen feladata van, mondja, az, hogy gyönyörű legyen. Вірш
має лише одне завдання, каже він, бути красивим.
Jellegzetes Kosztolányi-téma a boldogság, a boldogság keresése. Типовою
темою Костолані є щастя, пошуки щастя.
A költő magát gyakran nevezi boldog és szerencsés embernek: hiszen szeret
írni, és ezt meg is teheti. Поет часто називає себе щасливою і вдачливою
людиною: тому що любить і вміє писати.
Az Esti Kornél-novellák prózájának legismertebb darabjai. Найвідоміші
твори прози Ешті Корнель.
Sok bennük az önéletrajzi (autobiografikus) elem, Esti tulajdonképpen az író
alteregója. Багато з них містять автобіографічні елементи, Ешті насправді
є альтер-его письменника.
Bohém, kozmopolita művész ő, aki ha idejét éppen nem egy Budapest
kávéházban tölti, akkor az Osztrák-Magyar Monarchia tájain utazik. Це
богемний, космополітичний художник, який, якщо не проводить час у
будапештській кав’ярні, то мандрує пейзажами Австро-Угорської
монархії.
Vendég(Гість)
Egyszerre csak Esti szobájában termett. Раптом він опинився в кімнаті
Есті.
Nem lehetett látni, hogy kicsoda-micsoda. Не було видно, хто є хто.
Azt se lehetett látni, hogy alacsony-e vagy magas. Навіть не можна було
сказати, низький він чи високий.
A szobában meglehetős sötét volt. У кімнаті було досить темно.
Leült a karosszékbe, szemben Estivel. Він сів у крісло навпроти Есті.
Azt kérdezte: - Mondd, szeretnéd újra kezdeni az életet? Він запитав: -
Скажи мені, ти хочеш почати життя заново?
- Nem értem – szólt Esti. - Я не розумію, - сказала Есті.
- Azt kérdeztem, szeretnél-e valamely formában ismét világra jönni? – Я
запитав, ти хочеш народитися знову в якійсь формі?
- Ó – mondta zavartan Esti, csodálkozva -, az attól függ. — О, —
розгублено, вражено сказала Есті, — залежить від того.
Hogy került ez ide? Ki engedte be? Miért tegezi? Erre gondolt Esti. De a
vendég nem hagyta szóhoz jutni. Як він сюди потрапив? Хто його впустив?
Чому ти його так називаєш? Есті теж так подумав, але гість не дав йому
нічого сказати.
- Tehát tárgyaljunk – szólt. – Állapodjunk meg, hogy újra születsz, és boldog
leszel, nagyon boldog. - "Тож давай домовимося, - сказав він. - Давай
домовимося, що ти народишся знову і будеш щасливим, дуже щасливим.
- Én sohase panaszkodtam. Nem voltam boldogtalan. Boldog is voltam. Már
amennyire egy ember lehet. - Я ніколи не скаржився. Я не був нещасним. Я
був щасливий. Настільки щасливим, наскільки може бути людина.
- Szóval, hatalom kellene? - Отже, вам потрібна влада?
- Nem. – Ні.
- Pénz, sok-sok pénz? - Гроші, багато-багато грошей?
- Nem vágyakoztam többre, mint amennyim volt. - Я не бажав більшого,
ніж мав.
A vendég folytatta: - Hajlandó volnál újrakezdeni a saját életedet? Гість
продовжив: "Чи хотіли б ви почати своє життя заново?
- Egészen elülről? - З самого початку?
- Egészen elülről. - З самого початку.
- Megint iskolába járni? - Знову піти до школи?
- Igen. – Так.
- Megint lesni a szeretőmet a domboldalon? - Знову шукати свою кохану
на схилі гори?
- Igen, igen. – Так, так.
- Megint kihúzatni ezt a zápfogat, és aranyfogat tétetni a helyébe? - Знову
вирвати корінний зуб і вставити на його місце золотий?
- Igen, igen, igen. - Так, так, так.
 - Hogy megint ide jussak, ahol most vagyok? - Повернутися туди, де я
зараз?
- Pontosan. Hány éves vagy most? - Саме так. Скільки тобі зараз
років?
- Negyvennégy. - Сорок чотири.
- Vedd figyelembe, hogyha ajánlatom elfogadod, negyvennégy évet nyersz.
Fehér lapot hoztam. Csak ki kell töltened. - Зверни увагу, що якщо ти
приймеш мою пропозицію, то отримаєш сорок чотири роки. Я приніс
білу картку. Все, що тобі потрібно зробити, це заповнити її.
- Ezen gondolkoznom kell. - Мені треба подумати.
- Öt percet adok rá. - Даю вам п'ять хвилин.
Mindketten hallgattak. A vendég rágyújtott. Arany öngyújtója volt. Обидва
мовчать. Гість закурив сигарету. У нього була золота запальничка.
- Döntöttem – mondotta Esti, alig néhány másodperc után. – Nem. - Я
вирішив, - сказав Есті через кілька секунд. – Ні.
- Tessék? - Nem, nem. - Що? - Ні, ні.
- Talán unnád másodszor az ügyet? - А вдруге не буде нудно?
- Soha életemben nem unatkoztam. - Мені ніколи в житті не було нудно.
- Nem volt jó az élet? Nem volt érdekes? Nem volt szép? - Життя було
поганим? Хіба воно не було цікавим? Не було гарним?
- Jó is volt. Érdekes is volt. Szép is volt. De... - Було добре. Також було
цікаво. Це було прекрасно. Але...
- De? - Але?
- De elég volt. - Але цього було достатньо.
- Elfáradtál? – Змирився?
- Nem. De már túl vagyok az életem nagyobbik felén. Közelebb érkeztem a
célhoz. - Ні. Але я пройшов більшу частину свого життя. Я ближче до
своєї мети.
- Mi a cél? - Яка мета?
- A megsemmisülés. - Руйнування. ( Знищення)
- Eszerint a halál a föladatod? — Відповідно до цього смерть — ваша
робота?
- Nem a halál, arról nem tudom, hogy micsoda, hanem a meghalás. Ezt
egyszer el kell intéznem. Ez minden ember egyetlen komoly föladata. Ez az a nagy
vizsga, melyet föltétlenül le kell tennünk. Bámulom azokat a csodálatos tanulókat,
akik már kiállták ezt a vizsgát. - Не смерть, я не знаю, що це таке, але
вмирання. Я маю з цим колись мати справу. Це єдине серйозне завдання
кожної людини. Це велике випробування, яке ми обов'язково повинні
пройти. Я захоплююся чудовими студентами, які вже пройшли це
випробування.
- Nem félsz tőle? - Ти не боїшся цього?
- A halottak nagyon jó helyen lehetnek. Legalábbis évezredek óta még
egyetlenegy se kéredzkedett vissza. - Мертві, мабуть, у дуже хорошому місці.
Принаймні, ніхто не повертається вже тисячі років.
 - Tévedsz, amikor ennyire megveted, ami körötted van. Szerényebbnek
kellene lenned. Nem szabad lehetetlent kívánni. - Ви помиляєтеся, коли так
зневажаєте те, що вас оточує. Ви повинні бути скромнішими. Не треба
бажати неможливого.
- Én nem is kívántam lehetetlent. - Я не бажав неможливого.
- Hát mit kívántál? – Так, чого ж бажали?
- Semmit – kiáltott Esti. – Vagy én hívtalak ide téged? Ki hívott ide most
vagy bármikor is? Mindig magad jöttél. - Нічого, - вигукнув Есті, - чи я тебе
сюди кликав? Хто тебе запрошував сюди зараз або коли-небудь? Ти
завжди приходив сам.
- Bocsáss meg – hebegett a vendég. - Вибачте, - задихаючись, промовив
гість.
- Mi bajom volt nekem Nagy Sándor korában? – ordított Esti. – Mi bajom
volt nekem XIV. Lajos korában, és a Fáraók és V. Károly és II. Lipót korában?
Semmi bajom sem volt, semmim se hiányzott. 2000-ben ismét nem fog nekem
hiányozni semmi, és 3000-ben se és 5000-ben se. Csak most – üvöltötte -, csak
itten. Eredj innen, takarodj. Takarodj. - Що зі мною було не так за часів
Олександра Македонського? - Що зі мною було не так за часів
Людовика XIV, фараонів, Карла V, Лева II? У мене не було нічого
поганого, мені нічого не бракувало. Мені нічого не бракуватиме ні в 2000
році, ні в 3000 році, ні в 5000 році. Тільки зараз, кричав він, тільки тут.
Забирайся звідси, забирайся.
- Csöndesebben – figyelmeztette hidegen a vendég. - Говоріть тихіше, -
холодно попередив гість.
Amint előtte állt, egy pillanatra látta az arcát. Krétafehér arca volt. Látta a
szemét is. Nagy, mozdulatlan szeme volt. Стоячи перед ним, він на мить
побачив його обличчя. Обличчя було крейдяно-білим. Він бачив його
очі. Великі, нерухомі очі.
- Hát – búcsúzkodott a vendég. – Nem sikerült az üzlet. Sebaj. Hiába jöttem.
- Ну, - сказав гість. - Угода не відбулася. Нічого страшного. Я прийшов
даремно.
- Úgy látszik – felelte Esti. Akkor kiment, gyorsan. Esti utána se tekintett. -
"Здається, так", - сказав Есті. Потім він швидко вийшов. Есті не
дивився йому вслід.