Телеско́п (від грец.

τῆλε — «далеко» + σκοπεῖν — «бачити, дивитися») — прилад для спостереження

віддалених об'єктів, найчастіше — астрономічних[1]. Перші телескопи мали збільшення всього в 30
разів, сучасні любительські телескопи мають збільшення в 170—760 разів. Неозброєним оком людина
може бачити близько 9000 зір, найпростішими телескопами — від 500 тисяч до 100 мільйонів зір,
телескопами в обсерваторіях — порядку мільярда.

Перші прототипи телескопа створили незалежно один від одного у 1608 році три винахідники: Ганс
Ліпперсгей, Захарій Янсен та Якоб Метьюс[en][2]. 1609 року конструкцію вдосконалив Галілео Галілей.
Ці телескопи були оптичними, і за наступні понад 400 років було створено багато оптичних схем та їх
модифікацій. Деякі з них використовують систему лінз (рефрактори), інші — систему дзеркал
(рефлектори), а частина є комбінованими.

Спостереження за допомогою телескопів у XVI—XVIII століттях були виключно візуальними, оскільки

інші методи реєстрації зібраного телескопом світла на той момент ще не були винайдені. Наприкінці
XIX століття з розповсюдженням фотографії почали використовуватися фотопластинки, які були
розповсюдженим інструментом до 1990-х років[3]. Потужний поштовх до розвитку нових типів
телескопів відбувся з середини XX століття з винайденням напівпровідникових матеріалів, які
призвели до створення ПЗЗ-камер. Також, починаючи з 1960-х років, почалися запуски телескопів на
навколоземну орбіту, завдяки чому виник окремий клас космічних телескопів.

Нині термін «телескоп» вживається не тільки для позначення оптичних

телескопів. Радіотелескопи є антенами і призначені для спостережень у діапазонах електромагнітних
хвиль, невидимих для людського ока: гамма, рентгенівському, ультрафіолетововому, інфрачервоному
та радіодіапазоні. Подекуди термін «телескоп» застосовують і для детекторів інших типів, таких
як нейтринний телескоп[4][5][6], гравітаційно-хвильовий телескоп[7], черенковський телескоп (для
реєстрації космічних променів)[8].

Станом на 2024 рік найбільшим дзеркальним телескопом був 10,4-метровий Великий телескоп
Канарських островів[9], а найбільшим лінзовим — 102-сантиметровий рефрактор в Єркській
обсерваторії[10].