Сукупний попит та сукупна пропозиція

1. Сукупний попит та його модель. Структура сукупного попиту.

2. Сукупна пропозиція: зміст, фактори, що її визначають.
3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції.

1. Сукупний попит та його модель. Структура сукупного

попиту.

На відміну від мікроекономічного рівня, макрорівень передбачає розгляд

попиту та пропозиції як агрегованих показників в межах національного ринку.
За цих умов обсяг товарів, що пропонуються, — сукупна пропозиція —
набуває форми річного ВВП (річного обсягу національного виробництва), який
може визначатись поточними або зіставними цінами.
Покупцями на ринку благ у макроекономіці є:
 домогосподарства,
 фірми,
 держава,
 закордон.
У закритій економіці сукупний попит визначається як загальна кількість
товарів та послуг, на які виявляють попит вітчизняні резиденти за певного
рівня цін.
АD = С + І +G.
де С – сума споживчого попиту домогосподарств;
І – сума інвестиційного попиту підприємницького сектору
G – попит держави.
У відкритій економіці сукупний попит визначається як загальний обсяг
вітчизняних товарів, попит на які за певного рівня цін виявляють як вітчизняні,
так і закордонні покупці. Структура сукупного попиту у відкритій економіці
відображається тотожністю:
АD = С + І + G +NE
де NХ — чистий експорт, який визначається як різниця між експортом та
імпортом, тобто:
NХ = EX – IM
де EX — експорт, IM — імпорт.
Сукупний попит (АD) – це той реальний обсяг національного
виробництва, який домогосподарства, підприємства, держава та іноземний
сектор готові придбати за кожного з можливих рівнів цін.
АD = С + І + G + NX = ВВП
Агрегування цін означає, що ціни на окремі товари та послуги
усереднюються пропорційно обсягам виробництва останніх на внутрішньому
ринку і характеризують рівень цін (Р) усієї сукупності товарів та послуг в
економіці.
Сукупний попит та сукупна пропозиція агрегуються у показнику
реального обсягу національного виробництва (Y), тобто вартість кінцевої

1
продукції національного виробництва в цінах базового періоду, які вважаються
постійними.
Крива сукупного попиту це лінія, яка показує залежність реального
обсягу національного виробництва (Y) від рівня цін (Р)

Рис. 12.1. Крива сукупного попиту

Цінові чинники сукупного попиту:

 ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля
попередньої кількості товарів вимагає більшої кількості грошей. Попит на
гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання
процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та
споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується;
 ефект багатства (ефект реальних грошових залишків). Підвищення цін
зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей
зменшується. Усвідомивши, що багатство людей зменшилося, вони
починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного
попиту скорочується;
 ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при
незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на
вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки,
збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні.
Чистий експорт, сукупний дохід та сукупний попит скорочується.

Нецінові фактори сукупного попиту – це фактори, дія яких

безпосередньо не пов'язана зі зміною рівня цін.
 Вплив з боку споживання:
 вплив добробуту (фінансові та фізичні активи);
 наявність заборгованості ;
 очікування споживача ;
 податки та трансферти.
 Вплив з боку інвестування
 обсяг виробництва,
 величина процентної ставки,
 величина податкової ставки,
 технологічні зміни,
 наявність надлишкових потужностей,
2
  коливання ділової активності,
 очікування виробників.
 Вплив з боку державних витрат на товари та послуги:
 витрати держави на закупівлю товарів та послуг, пов'язаних зі
створенням суспільних благ (національна безпека, транспорт, зв'язок,
судочинство, охорона здоров'я, освіта, житлове будівництво тощо);
 інвестиційні витрати держави;
 витрати держави, пов'язані з формуванням державних резервів;
 витрати, пов'язані з виплатами соціальних трансфертів (пенсії,
стипендії, субсидії, виплати у зв'язку з безробіттям тощо);
 витрати на оплату процентних платежів, пов'язаних із
обслуговуванням державного боргу.
 Вплив з боку чистого експорту:
 національний дохід інших країн;
 валютний курс.

P P

∆C ∆I
AD2 AD2

AD1 AD1
Y Y
Вплив з боку споживання Вплив з боку інвестування

P P

∆G ∆NX
AD2 AD2

AD1 AD1
Y Y
Вплив з боку державних витрат Вплив з боку чистого експорту
на товари та послуги

Рис. 12.2. Вплив нецінових чинників на сукупний попит

2. Сукупна пропозиція: зміст, фактори, що її визначають.

Сукупна пропозиція (AS) – це обсяг товарів та послуг, які фірми готові

виробляти і пропонувати на ринку за певного рівня цін (за інших однакових
умов).
3
 Короткостроковим періодом макроекономічна теорія вважає такий
період, впродовж якого ціни на фактори виробництва (і насамперед номінальна
заробітна плата) залишаються незмінними навіть за умови зміни загального
рівня цін.
Така ситуація пояснюється двома головними чинниками:
а) наймані працівники не можуть відразу усвідомити зростання рівня цін, а
тому і зміни їх реальної заробітної плати. Це усвідомлення відбувається тільки
згодом;
б) значна частка найманих працівників на умовах контракту отримують
фіксовану заробітну плату.
Тому зміна рівня цін не веде автоматично до зміни номінальної заробітної
плати.
У короткостроковому періоді взаємодія попиту і пропозиції визначає
 обсяг національного продукту;
 рівень зайнятості;
 ступінь завантаження виробничих потужностей;
 викликає інфляційні імпульси1.

Довгостроковий період — це такий період, коли ціни на фактори

виробництва (в тому числі і номінальна заробітна плата) реагують досить
відчутно на зміни рівня цін. Пояснюється це тим, що, по-перше, з часом
наймані працівники отримують повну інформацію стосовно зміни рівня цін і
усвідомлюють зміну рівня своєї реальної заробітної плати. По-друге,
короткострокові трудові контракти закінчуються, а нові укладаються на нових
умовах, які відображаються в змінах рівня номінальної заробітної плати,
посадових окладів тощо.
Крива короткострокової пропозиції
Ситуація 1. Побудова цієї кривої ґрунтується на таких засадах: початковий
рівень цін знаходиться на рівні Р 0 (при Y=0); номінальна заробітна плата
встановлюється на основі очікування незмінного рівня цін (Р0) (рис. 12.3, а).
Це означає, що за цінами, що відповідають Р0, фірми готові
запропонувати стільки товарів та послуг, скільки споживачі готові купити за
даного рівня цін.
AS
P P
E1
AS P1
P0 E0*
P0*
E2
P2

Y Y
Y2 Y0* Y1
а) б)
Рис. 12.3. Крива короткострокової пропозиції
1
Інфляційний імпульс виникає через зменшення сукупної пропозиції, коли крива сукупної пропозиції
зміщується ліворуч. Реальний обсяг виробництва знизиться, а ціни зростуть.
4
 Ситуація 2 властива короткостроковому періоду економіки, полягає в
тому, що рівень цін змінюється, а ціни на ресурси (в тому числі номінальна
заробітна плата) залишаються незмінними (рис. 12.3, б).
Нехай початковий для розрахунку рівень цін відповідає точці Р* 0. В точці
Е0 економіка функціонує при потенційному обсягу виробництва (Y*0) та рівні
цін Р*0, який забезпечує повне і ефективне використання усіх видів ресурсів.
Цій ситуації відповідає природний рівень безробіття.
Нехай рівень цін зріс з Р*0 до Р1. Якщо ціни на ресурси залишилися
незмінними, то вищі ціни забезпечать підприємцям більші прибутки, що вплине
на поведінку підприємців, стимулюючи їх збільшувати обсяги виробництва, які
зростуть з точки Y *0 до точки Y 1. Відповідно сукупна пропозиція зросте з
точки Е0 до точки Е1. Слід зазначити, що в точці Y1 економіка буде знаходитись
в умовах, коли рівень безробіття буде нижчим за природний, а обсяг
виробництва вищим за потенційний. Пояснюється це тим, що домогтися такого
зростання стає можливим завдяки понадурочній зайнятості, залученню до
складу робочої сили дітей, пенсіонерів, структурно безробітних тощо.
Якщо ж рівень цін в економіці буде зменшуватись від точки Р*0 до точки
Р2, за інших незмінних умов прибутки підприємців зменшаться або навіть
зникнуть. Тому виробники зменшать виробництво і зайнятість. Сукупна
пропозиція переміститься із точки Е0 в точку Е2, а реальний обсяг виробництва
скоротиться з Y*0 до Y2. Це зменшення обсягу виробництва буде
супроводжуватись зростанням рівня безробіття. Таким чином, крива сукупної
пропозиції в короткостроковому періоді є горизонтальною або має висхідний
нахил.
У довгостроковому періоді величина економічних ресурсів у
національній економіці, а також рівень технології визначатимуть обсяг
національного продукту, і цей обсяг не залежатиме від рівня цін.
Крива довгострокової пропозиції показує обсяг виробництва, який
називається природним рівнем виробництва.
Природний рівень виробництва – це рівень виробництва за повної
зайнятості ресурсів.

P AS

Y* Y

Рис. 12.4. Крива короткострокової пропозиції

5
 У довгостроковому періоді обсяг випуску визначається не рівнем цін, а
обсягом капіталу, праці та наявними технологіями. Крива довгострокової
сукупної пропозиції (рис. 12.4) вертикальна. Вона фіксована на рівні
потенційного обсягу випуску при повній зайнятості (природному рівні
безробіття).
Фактори зміни положення довгострокової кривої AS:
 зростання обсягу застосовуваних ресурсів (залучення в оборот нових
земельних площ, розвіданих покладів корисних копалин, додаткової
робочої сили тощо);
 вдосконалення технологій.
Підходи до визначення економічної природи сукупної пропозиції та
форми кривої АS:
 кейнсіанський;
 класичний.
Кейнсіанська модель АS розглядає функціонування економіки в
порівняно коротких часових межах. Аналіз АS базується на таких засадах:
• економіка функціонує в умовах неповної зайнятості та наявності значного
обсягу невикористовуваних виробничих потужностей;
• ціни, процент, заробітна плата та інші номінальні величини відносно
жорсткі і досить слабко реагують на ринкові коливання;
• реальні величини (обсяг випуску, зайнятість, заробітна плата, процент
тощо) значно швидше реагують на кон'юнктурні коливання економіки.
У зв'язку з зазначеними передумовами, крива АS або горизонтальна (за
жорстких цін та заробітної плати), або висхідна з додатним нахилом (за
незмінних цін на ресурси та незмінної заробітної плати, але змінного рівня
цін).

Рис. 12.5.Кейнсіанська модель АS

Класична модель АS розглядає економіку в довгостроковому періоді.

Вона ґрунтується на таких передумовах:
• економіка працює на повну потужність при повній зайнятості ресурсів;
• обсяг фактичного виробництва дорівнює потенційному (Y*);
• ціни та номінальна заробітна плата гнучкі, їх зміна підтримує ринкову
рівновагу;
• обсяг випуску залежить тільки від обсягів праці, капіталу та технології і
6
 не залежить від рівня цін;
• зміни у факторах виробництва і технологіях відбуваються повільно.
За цих умов крива сукупної пропозиції (АS) вертикальна і відповідає
потенційному рівню виробництва, якому властива ситуація повної зайнятості.

Рис. 12.6. Класична модель АS

У довгостроковому періоді ціни, зокрема номінальна заробітна плата,

повністю чутливі до змін рівня цін. Нехай економіка перебуває в точці Е0 при
рівні цін Р0 та потенційному обсязі національного виробництва Y*. Збільшення
рівня цін від Р0 до Р1 у короткостроковому періоді призведе до переміщення
пропозиції від точки Е0 до точки Е1 по кривій АS (Р0). Але в короткостроковому
періоді зміна рівня цін стане відчутною не зразу, її усвідомлять з часом. І тоді у
довгостроковому періоді наймані працівники будуть вимагати підвищення но-
мінальної заробітної плати, щоб зберегти попередній рівень реальної заробітної
плати. Тоді крива короткострокової сукупної пропозиції зміститься ліворуч до
AS (Р1). Ця крива відображає більш високий рівень цін та очікувань зниження
його (рівня цін) у майбутньому. За цих умов пропозиція зміститься з точки Е1 в
точку N. Реальне (а не номінальне) виробництво знизиться до свого
потенційного рівня, а рівень безробіття — до природного рівня.
І навпаки, якщо рівень ціни зменшиться від Р0 до Р2 (див. криву AS (Р0)),
то рівновага спочатку переміститься з точки E0 в точку Е2, де спостерігається
скорочення (або відсутність) прибутку, оскільки ціни знизились, а заробітна
плата залишилась на тому самому рівні у короткостроковому періоді. У
довгостроковому періоді низький рівень цін виявиться у збільшенні реальної
заробітної плати і зростанні безробіття, спричиненого зменшенням обсягу
національного виробництва, що призведе до зменшення номінальної заробітної
плати, яке змістить короткострокову криву сукупної пропозиції АS (Р0)
праворуч до АS (Р2). Реальний обсяг виробництва повернеться до потенційного
(Y*), а пропозиція переміститься в точку С. З'єднавши точки довгострокової
рівноваги С, Е0 та N, отримаємо криву довгострокової сукупної пропозиції LAS.
Отже, довгострокова крива сукупної пропозиції (АS) буде вертикальною
(рис. 12.6).
В кейнсіанській моделі крива сукупної пропозиції (АS) обмежена
праворуч обсягом потенційного випуску (Q*), після чого вона набуває форми
вертикальної прямої, тобто фактично збігається з довгостроковою кривою АS.

7
 Сучасна економічна теорія сукупної пропозиції об'єднує всі ці три
відрізки в одній кривій АS (рис. 12.7).

Рис. 12.7. Крива сукупної пропозиції

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок кривої AS показує зміни в

обсязі випуску в умовах неповної зайнятості та постійних цін.
Характеризується:
 значним недовантаженням виробничих потужностей;
 високим рівнем безробіття;
 наявністю товарно-матеріальних запасів;
 збільшенням обсягу національного виробництва при стабільних цінах.
Проміжний відрізок кривої AS показує зміни в обсязі національного
обсягу виробництва в умовах, що наближаються до стану повної зайнятості.
Характеризується:
 залученням у виробництво додаткових ресурсів;
 зростанням середніх витрат виробництва;
 збільшенням обсягу національного виробництва при зростаючих цінах.
Вертикальний (класичний) відрізок кривої AS характеризує зміни в
обсязі випуску в умовах, коли економіка вийшла на межу своїх ресурсних
можливостей.
Характеризується:
 повною завантаженістю ресурсів;
 неможливістю розширення фізичного обсягу випуску продукції;
 інфляційним зростанням цін при стабільному рівні національного обсягу
виробництва.
Такий підхід до дослідження кривої сукупної пропозиції пояснюється
тим, що кожному із відрізків відповідає реальна ситуація в економіці.
Горизонтальний кейнсіанський відрізок відображає ситуацію депресії в
економічній системі (неповна зайнятість та незмінні ціни).
Проміжному відрізку відповідає ситуація, що наближається до умов
повної зайнятості, коли зростання реального обсягу національного виробництва
супроводжується зростанням рівня цін, що пояснюється нерівномірним роз-
витком окремих галузей економіки.
8
 Вертикальний (класичний) відрізок вказує на ситуацію в економіці, коли
наявна повна зайнятість і повне та раціональне використання усіх видів
ресурсів. За цих умов окремі фірми можуть розширити своє виробництво,
пропонуючи вищі ціни за ресурси, але тим самим вони обмежують можливості
збільшувати обсяги виробництва іншими фірмами. Зростання конкуренції на
ринках ресурсів зумовлює інфляційне зростання цін, оскільки в
короткостроковому періоді неможливо доcягти зростання обсягу випуску.
Чинники, які впливають на сукупну пропозицію:
 зміна цін на ресурси, тобто наявність (відсутність) та достатність
(недостатність) власних ресурсів для національної економіки.
Для внутрішніх (власних) ресурсів зв'язок між рівнем цін на них і обсягом
сукупної пропозиції зворотний, тобто зростання цін на ресурси зменшує обсяг
сукупної пропозиції, і навпаки;
 зміна цін на ресурси, тобто співвідношення на ринку національних та
імпортних ресурсів важливе для визначення впливу світового ринку (цін,
процентної ставки, курсу валют) на стан національного ринку.
Наприклад, панівне становище країн ОПЕК на ринку нафти суттєво
впливає на рівень світових цін. Для країн, що істотно залежать від
імпорту нафти, коливання світових цін досить відчутно впливають на
стан національної економіки;
 зміна у рівні продуктивності. Зростання продуктивності праці (за
незмінного рівня цін) означає збільшення обсягів національного
виробництва.
 зміни у правових нормах стосуються насамперед зміни характеру
державного регулювання та змін у податковій політиці і політиці
видатків, зокрема субсидій бізнесу. Наприклад, зростання непрямих
податків (ПДВ, акциз, нарахування на соціальне страхування тощо)
зумовлює зростання витрат підприємців на одиницю продукції і
спричиняє скорочення сукупної пропозиції.

Рис. 12. 8. Зміщення кривої AS під впливом нецінових чинників

9
 3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Модель АD –AS - це теоретична концепція, яка на основі вивчення

взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції показує процес
встановлення рівноваги в економіці.
Дозволяє визначити:
 динаміку рівня загального обсягу виробництва (ВВП);
 рівень цін та зайнятості в національній економіці
Рівновага економічної системи передбачає урівноваження сукупного
попиту та сукупної пропозиції. Така ситуація властива точці перетину кривих
сукупного попиту (АD) та сукупної пропозиції (АS). Їй відповідає рівноважний
рівень цін (Р0) та рівноважний рівень національного виробництва (Y0). Оскільки
крива сукупної пропозиції має складну конфігурацію, то виникає потреба
розглянути різні варіанти перетину кривою сукупного попиту (АD) різних
відрізків кривої сукупної пропозиції (АS). AS
P

AD1 AD2

P0

Y1 Y2 Y

Рис. 12.9. Зміна макроекономічної рівноваги на кейнсіанському відрізку

На кейнсіанському відрізку рівновага визначається виключно сукупним
попитом за стабільного рівня цін (рис. 12.10)

P AS

AD1 AD2

P0
P

∆G Y1 Y2 Y

10 AD2
AD1
Y
Рис. 12.10. Зміна макроекономічної рівноваги на проміжномуому відрізку
На проміжному відрізку рівновага визначається як під впливом рівня цін, так і
сукупного попиту.

AD1 AD2 AS
P

P0

Рис. 12.11. Зміна макроекономічної рівноваги наY*

класичному відрізку
Y

На класичному відрізку рівновага визначається зміною рівня цін за

незмінної величини реального випуску, фіксованого на рівні потенційного
ВВП.
В реальному житті зміщення кривої АD ліворуч на класичному та
висхідному відрізах по-особливому впливає на макроекономічну рівновагу. Ця
особливість пояснюється тим, що ціни раз піднявшись, не можуть просто
знизитись, оскільки продавцеві непросто відмовитись від більшого доходу (рис.
12.12).
Ефект храповика – це зміна сукупного попиту в бік зменшення, в
результаті якого не відбувається швидкого зниження цін, а обсяг виробництва
знижується на набагато більшу величину, ніж якби рівновага попиту та
пропозиції встановлювалася традиційним шляхом.

Рис. 12.12. Ефект храповика

11
 Це означає, що при зміщенні кривої сукупного попиту праворуч від АD
до АD1, рівновага зміститься з точки E і встановиться в точці Е1. Обсяг випуску
зросте від Q до Q* (потенційного обсягу виробництва), а ціни зростуть з Р1 до
Р2.
При зміщенні кривої сукупного попиту АD1 ліворуч до АD ціни
знижуватись не будуть. Тому рівновага встановиться не в точці Е, а в точці Е2
при обсязі виробництва Q2. Це явище отримало назву "ефекту храповика".
Термін "храповик" запозичений із механіки. Він означає наявність такого
механізму, який дає змогу рухатись колесу за стрілкою годинника, але не дає
йому можливості крутитися у зворотному напрямку.

12