ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………
ВСТУП……………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ
ЛОГІСТИКИ НА ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ……………………
1.1. Стан та тенденції розвитку ринку кондитерських виробів……………….
1.2. Комерційна логістика в торгівлі: організація та функціональні підсистеми..
1.3. Методичні підходи до оцінки ефективності комерційної логістики………..
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ЛОГІСТИКИ У
ФІРМОВИХ МАГАЗИНАХ ROSHEN…………………………..
2.1. Характеристика діяльності фірмових магазинів ROSHEN………………….
2.2. Асортимент фірмових магазинів ROSHEN…………………………………..
2.3. Дослідження рівня забезпеченості споживачів високоякісними товарами у
фірмових магазинах ROSHEN……………………………………………………..
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ
ЛОГІСТИКИ………………………………………………………………………..
3.1. Сегментування споживачів кондитерських виробів та визначення портрету
потенційного споживача у фірмових магазинах ROSHEN………….
3.2. Обґрунтування витрат в комерційній логістиці фірмових магазинів ROSHEN
та шляхи їх зниження……………………………………………………
3.3. Впровадження технології Logistics Field Audit щодо фірмових магазинів
ROSHEN………………………………………………………………………………..
ВОСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..…..
 РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ
ЛОГІСТИКИ НА ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Стан та тенденції розвитку ринку кондитерських виробів

Кондитерське виробництво в Україні є одним з найбільших секторів
харчової промисловості, що виготовлює кондитерські вироби на спеціалізованих
фабриках, в цехах хлібоко мбінатів, консерв них заводах і харчоко мбінатах.
н н н н

Кондитерський ринок має ряд особлив остей, що відрізн яють даний вид виробів
н н н

від інших видів харчови х продуктів. Харчова промисл овість України є однією з н н н

небагатьох успішних і привабливих галузей вітчизн яної економіки. Частка

н н н н н

виробленої продукції харчової промисловості у ВВП складає біля 20%. Харчова

н н н н

продукція є галуззю, що орієнто вана на задоволення базових потреб громадя н,

н н н н

тому вона менше за інші галузі схильна до значних коливан ь і характе ризується н н

відносно стабільним попитом, але залежит ь від рівня життя населен ня. У її складі
н н н н

кондитерська галузь, навпаки, більше орієнто вана на задовол ення вторинних

н н н н

потреб споживачів, однак, за оцінкою дослідн иків, такій галузі властив ий нижчий
н н н

рівень вразливості стосовно спадів в економі ці держави та міжнаро дного рівня в

н н н н

цілому.
На сьогоднішній день до функціо нування кондитерської галузі залучен о
н н н н

понад 170 тисяч фахівці в і яка (галузь) є однією з найбіль ш комерційно успішних н н н н

у харчовій промисловості нашої країни. Сучасни й кондитерський ринок є

н н н н

відносно консолідованим та включає близько 750 виробни чих підприємств, серед

н н н н

яких є як потужні фабрики, так і невелик і цехи. Загальн ий обсяг виробництва н н н

понад 1 мільйон продукц ії на рік надає змогу не лише задовол ьняти потреби н н

споживачів власної держави, а й експорт увати продукцію за кордон [6].

н н н

Слід зазначити, що українцям, в останні 2018-2019 роки, стало властив о

н н н

витрачати на продукти харчування майже вдвічі більше, в порівня нні, наприклад

н н н н н

з 2013-2014 роками, витрати на даний час на продово льство зросли на 75%. н

Одночасно, 12% сукупного бюджету витрачають покупці на солодощі. Також слід

н н н н
відзначити, що декілька останніх років сфера виробни цтва кондитерських виробів
н н н н н

в Україні досить активно розвива ється. Зокрема, з період І квартал у 2018 р. наші н н

співвітчизники витратили в загальній сукупності на продовольство близько 63

н н н н н

млрд грн. При цьому, найбіль ша сума (4,5 млрд грн) була витраче на власне на н н

купівлю солодощів. Смакові переваг и українців відрізняються за віковою

н н н н

категорією – молодь надає переваг у батончикам та шоколад у, в той час як людям

н н н н

середнього віку та похилого віку більш характе рні вподобання борошняної

н н н н н

продукції. Водночас, всім категор іям спожива чів властивий активний попит на
н н н н н н

цукерки та вагове печиво [13].

Перш ніж визначи ти місце виробництва кондитерських виробів в структу рі н н н н

господарства України слід визначи ти, що таке «кондитерські вироби» і що до них

н н

належить. н

У традиційному розумінні під «кондитерськими виробам и» розуміють

н н н н

харчові продукти (цукристі й борошни сті), як мають високий вміст цукру і

н н

виготовляються за спеціал ьними рецептами [1;2]. До цукрист их належать

н н н н н

карамельні, цукеркові, шоколадні і фруктов о-ягідні, драже і ірис, халва, східні

н н н н

ласощі, в той час як борошни стих виробів – торти, тістечк а, пряники, печиво, до н н

складу яких при виробництві входять борошно, яйця, цукор, жир. н

Згідно Націона льного н класифі катора н України “Класифікація видів

економічної діяльності: ДК 009:2010ˮ [3] та Номенкл атури промислової продукції
н н н н н

(НПП) [4], яка була підгото влена Державною службою статист ики у 2017 році, н н н

кондитерська продукція поділяється на наступні групи: виробництво хліба,

н н н н н

борошняних і хлібобу лочних виробів (код 10.7) та виробни цтво інших харчови х
н н н н

продуктів (код 10.8) що включає в себе виробни цтво какао, цукрови х

н н н

кондитерських виробів та шоколад у (код 10.82). Слід конкрет изувати, що

н н н

виробництво борошняних, хлібобулочних виробів та хліба охоплює: виробни цтво

н н н н

хлібобулочних виробів та хліба; тортів, тістечо к нетривалого зберігання та

н н н н

борошняних кондитерських виробів; сухого печива та сухарів; тістечо к тривалого

н н н н

зберігання, тортів та борошня них кондитерських виробів. Виробни цтво цукрових

н н н н н

кондитерських виробів, шоколад у та какао передба чає виробництво такої

н н н н
продукції як какао-паста, какао-масло, какао-жир, какао-порошок, шоколад і
н

продукти харчові готові, які містять какао й вироби кондите рські цукрові, що не
н н

містять какао.
Кондитерська галузь є однією з найбіль ш успішних сфер харчово ї н н н

промисловості. Вона складає важливи й сектор у структу рі національного

н н н н

господарства і має тісні зв’язки з іншими напрямк ами промисловості. Основою

н н н

кондитерської галузі є сировин а рослинництва і садівництва, а також

н н н н

тваринництва і птахівн ицтва, оскільки ключовими рецептурними інгредієнтами

н н н н н н

кондитерських виробів є олія, жири, цукор, борошно, вода, яйця, молоко.

н

Кондитерська галузь – це важлива галузь економі ки нашої держави, та яка є н

найрозвиненішою у структу рі харчової промисловості. Вона спеціал ізується на

н н н н н

виготовленні борошняних, шоколадних і цукрових кондитерських виробів.

н н н н н

Обсяги виробництва ласощів “дозволяють не тільки забезпе чувати потреби

н н

внутрішнього ринку, а й створюють значний експортний потенціалˮ [5, с. 3].

н н н н

Основними рисами сучасно ї кондитерської галузі є: вплив від експорт у; н н н

зміна географ ічної структури експорту продукції (з 2014 р.) зумовле на суспільно-
н н н н н н

політичними подіями; висока концент рація н ринку; інтенси вно-сировинне н

виробництво [6]. н

У світі існує рейтинг кондите рських компаній Candy Industry Global Top н н н

100, який складає ться на підстав і річних даних про виручку від продано ї
н н н

продукції, щодо кількос ті задіяних працівників, асортименту та виробничих

н н н н н н

активів компані й, які (дані) опублік овуються в корпора тивних фінансовий звітах,
н н н н

доповідях аналітиків та маркети нгових дослідженнях. За офіційн ою інформацією

н н н н н н

Top-100 – 2018 року лідерст во в рейтингу перших десяти компані й займає н н н

американська компанія Mars, друге місце посідає Mondele z International (є однією

н н н н

з співзасновників вітчизняного бренду “Коронаˮ), рівень продажі в якої знизивс я,

н н н н

у порівнянні з 2016 р., до 11,56 млрд дол. На п’ятому місці перебув ає корпорація
н н н

Nestle (єодним із засновн иків українського бренду “Світочˮ), яка реалізу вала н н н

продукції на 8,82 млрд дол. Слід зазначи ти, що у даному рейтинг у присутні також
н н н н

українські кондитерські компанії. Так, серед вітчизн яних виробників найбільщ

н н н н н н
успішних та потужних виробничих кондитерських підприємств визнано
н н н н н

корпорацію Roshen, яка посіла 25 місце (у 2016 р. – 22 місце, в 2017 р. - 24). Проте
н

чистий дохід залишив ся на рівні колишнь ого – 800 млн дол. Рівень такого н н

прибутку було забезпе чено діяльністю 8 підприємств, з загальною чисельністю

н н н н н н

працюючих - 10 тисяч осіб. Konti Group утримал а за собою 43 місце, володію чи 5

н н н

підприємствами (8097 працююч их). Чистий дохід склав 473 млн дол. (в 2017 р. -
н н

469 млн дол.). Корпора ція “АВК” зайняла 64 місце (в 2017 р. було 67). Чистий н

прибуток зберігся на рівні 2017 р. - 275 млн дол. (3 підприє мства і 3500
н н н

працівників)[17]. н

Таким, чином лідирую чі позиції в сучасно му секторі кондите рських виробів н н н

харчової галузі промисл овості займають підприємства, що предста влені в“табл.

н н н н н

1.1., які мають різні темпи розвитк у (рис. 1.1.).” н

Таблиця 1.1.
Лідери вітчизняного кондитерського виробництва н н н

Характеристики Кондитерське підприє мство н

Кондитерська корпора ція «Рошен» [7] н

Інформація про Найбільший українс ький виробник кондите рських виробів. У склад н н н

підприємство
н входять Київськ а, Вінниць ка, Маріупольська та Кременч уцька н н н н

кондитерська фабрики н н

Спеціалізація Понад 320 наймену вань кондите рської продукц ії, наприкл ад шоколад ні та н н н н н

желейні цукерки, карамел ь, тістечк а та торти, шоколад ні плитки та н н н

батончики, печиво, вафлі, бісквіт ні рулети, ірис. Загальн ий обсяг

н н н

виробництва продукції сягає близько 300 тисяч тон на рік

н н

Країни, куди США, Канада, Європа, Ізраїль, Грузія, Китай, Японія, Корея, Казахст ан, н

експортується
н Вірменія та інші країни н

продукція н

Конкурентні Довіра та лояльні сть спожива чів, репутац ія бренду, якість продукц ії, н н н н

переваги
н інвестування в обладна ння, високок валіфікований персона л, найнові ші
н н н н н

технології, PR на високом у рівні, розміще ння у столиці, великий досвід на

н н н

ринку кондите рських виробів, сертифі кат ISO н н

Компанія «АВК» [8]

Інформація про Була заснована у 1991 року, але як повноці нний концерн сформув алася в н н н

підприємство
н 1996 році, через те, що компані я послідо вно придбал а 5 фабрик (у н н н

Донецьку, Дніпропетровську, Лугансь ку, Мукачев і). Основний завод АВК

н н н н н

розташований у місті Дніпро. Компані я має сертифі кати відпові дно до

н н н н

міжнародної системи менеджм енту якості ISO 9000, ISO 22000. У 2017
н н

році отримал и міжнаро дний стандар т IFS, що дає змогу продава ти н н н н

солодощі у Європейському Союзі н н

Спеціалізація Шоколад, шоколад ні цукерки, злакові солодощ і та снеки, желейно - н н н

жувальні смаколи ки та інше н

Країни, куди Чехія, Німеччи на, Нідерла нди та Іспанія н н н

експортується
н

продукція н

Конкурентні Виготовлення на сучасно му високот ехнологічному обладна нні, залучен ня н н н н

переваги
н як українс ького та іноземн ого капітал у, якість продукц ії, інвести ції в
н н н н н

розробку новітні х продуктів для українс ького ринку, PR менеджм ент на

н н н н н

високому рівні, інновац ійні розробк и, високваліфіковані кадри, катуєть ся

н н н н н

на зовнішньому ринку. 25% н

ПрАТ «Домінік» [5; 9; 10; 11]

Інформація про Існує 80 років. За цей час вона стала потужни м конкурентоспроможнім н н

підприємство
н підприємством, на якому працює близько 2700 осіб. У 2000 році
н

америка нський інвести ційний фонд Sigma Bleyzer почав тісно

н н

співпрацювати з компані єю Полтава кондитер, а вже наприкі нці 2003 року

н н н н

компані я увійшла в п’ятірку лідерів за обсягам и виробництва

н н н

Спеціалізація Печиво та шоколад н

Країни, куди Казахстан, Литва, Азербай джан, Литва, Молдова, Грузія, Казахст ан, Росія н н

експортується
н

продукція н

Конкурентні Іноземні інвести ції, висока якість продукц ії, PR на високом у рівні,
н н н

переваги
н високотехнологічні лінії, високок валіфікований персона л, відпові дний
н н н н

контроль якості продукції н н

КОНТІ [12]
Інформація про «Кондитерські техноло гії та інвести ції» заснова но 1996 року. До складу н н н

підприємство
н входять 4 фабрики (Донецька, Костянт инівська, Горлівс ька, Курська ). На н н н

початку 2004 року Київ-Конті купила Курську кондите рську фабрику н

«Кондитер-Курск» (Росія)
Спеціалізація Виробляє всі сегмент и. Особливо борошня ні кондитерські вироби (до 70% н н н н

виробництва) н

Країни, куди Німеччина, Ізраїль, Польща, Латвія, Греція, Ірак, Ємен, Азербай джан, н

експортується
н Грузія, Естонія та інші
продукція н

Конкурентні Активна інвести ційна політик а, обумовл ює лідерст во на кондите рському

н н н н н

переваги
н ринку, впровад ження інновац ійних техноло гій (у виробни цтві, продажа х,
н н н н н

логістиці, IT), PR на високом у рівні, модерні зація виробни чих

н н н н

потужностей, сертифі кат ISO н н

Корпорація «Бісквіт шоколад » н

Інформація про Корпорація була створен а у 2004 році і стала однією з найбіль ших н н

підприємство
н кондитерських підприє мств в Україні. Вона об’єднала заснова ну в 1896
н н н

році найстар ішу кондите рську фабрику «Харків’янка» і заснова ну в 1935 р

н н н

Харківську бісквіт ну фабрику

н н н

Спеціалізація Борошняні та цукрист і кондите рські вироби н н

Країни, куди Країни СНД, Західна Європа, Близьки й Схід, Америка та Китай н

експортується
н

продукція н

Конкурентні Репутація бренду, мотивац ія працівн иків (мають акції підприє мства), н н н

переваги
н високоякісна продукц ія, збільшення різновидів продукц ії, сертифі кат ISO,
н н н н н н

досвід роботи на зовнішн іх ринках н

Світоч – Нестле
Інформація про У 1998 році швейцар ська компані я Nestle придбал а львівську фабрику н н н н

підприємство
н «Світоч». Це призвел о до нових маркети нгових техноло гій та оновлен ня н н н н

маркетингової стратег ії і дизайну упаковк и.

н н н

Спеціалізація Приблизно 100 наймену вань «кондитерських виробів » н н

Країни, куди Казахстан, Киргизс тан, Литва, Білорус ь, Грузія, Росія н н

експортується
н

продукція н

Конкурентні Відомість бренду, інвести ційні потоки, сучасни й менеджм ент та н н н

переваги
н маркетинг, зарубіжне обладна ння та технології, висока якість продукц ії
н н н н н

ПАТ "Харківська бісквітна фабрика"

ПАТ "Львівська кондитерська …

Кондитерська корпорація "ROSHEN"

ПАТ "Полтавакондитер"

ПАТ"Кондитерська фабрика "АВК"

ПрАТ "Монделіс Україна"

ПрАТ "ВО "КОНТІ"

ПАТ "Запорізька КФ"

ПАТ "ВКФ "Ласощі"

-600000 -400000 -200000 0 200000 400000 600000 800000

2016 2015 2014 2013 2012 2011

Рис. 1.1. Динамік а чистого прибутку підприємств галузі за 2011–2016 рр.

н н н

[6]ˮ
Рис. 1.1. ілюструє, що загальна тенденція розвитку галузі по-різному
н н н н

відбивається на результатах діяльності окремих її підприє мств. Так, на одних

н н н н

підприємствах спостер ігається зростання прибутків, а на інших – спаданн я.

н н н н н

Досить виразною є динамік а 2014–2016 рр.: стабіль ний рівень розвитку

н н н н

характерний був для кондите рської корпорації “ROSHEN”; підйом у виробни цтві
н н н н

простежувався в ПрАТ “Монделіс Україна ” (2014 р.), ПАТ “Полтавакондитерˮ,

н н

ПАТ “Харківська бісквіт на фабрикаˮ (2015 р).; спаданн я виробництва – ПАТ

н н н н

“ВКФ «Ласощіˮ, ПАТ “Запорізька КФˮ, ПАТ “Кондитерська фабрика “АВК м.

Дніпроˮ; ПАТ “Львівська кондите рська фабрика “Світоч”, після різкого н

зменшення прибутку у 2014 році, в 2015 році отримал а найбільший прибуток за

н н н н н

останні 6 років [6; 10; 13; 14-16].

 Ринок кондитерських виробів в Україні є високок онцентрованим. До 2014 р.
н н

більше 70% ринку було сконцен тровано у дев’ятьох компані й: “Roshen”, “Konti н н

Group”, “АВКˮ, “Бісквіт-Шоколадˮ (Харків), “Житомирські ласощіˮ, “Mondelez

Українаˮ (“Коронаˮ), “Полтава кондите рˮ, Nestle (“Світочˮ). У 2014 р. внаслід ок
н н н

військових дій на сході України відбувс я переділ ринку: зменшил и частку участі
н н н

компанії Konti і АВК, значну експанс ію на ринку здійсни ла компанія Roshen, але
н н н н

тенденція до олігопо лістичності ринку зберіга ється. Таким чином, на сьогодн і

н н н н

перелічені вище компані ї контролюють дві третини всього ринку України і три
н н н

чверті експорту. Конкуренція на внутрішньому ринку солодощ ів досить велика. У

н н н н

галузі налічується близько 750 компані й. Великим виробни кам з часткою ринку в
н н н

10% доводиться боротися за увагу покупця з невелик ими місцевими операторами

н н н н н

і торговими мережам и з власними пекарнями. Причина такої активно сті в тому,

н н н н н

Україна входить у десятку любител ів солодощів у світі та спожива є близько 15 кг н н н

кондитерських виробів на людину щорічно.

н

Слід зазначити, що “солодкийˮ сектор економі ки умовно поділяє ться на

н н н

виробництво кондитерських виробів, виробни цтво шоколадних виробів та

н н н н

виробництво хлібобулочних кондитерських виробів.

н н н

Так, відпові дно даних Державної служби статист ики, рівень виробни цтва
н н н н

кондитерських виробів в Україні протяго м останніх років зменшув ався. Так,

н н н н

згідно з офіційн ими даними, “в період за 2011-2017 р. зниженн я склало 22,2%ˮ

н н

[18].
Відповідно даних Державної митної служби, за січень місяць 2018 року з н

України було експортовано 6,165 тис. т. кондите рських виробів (у т.ч. білого н н

шоколаду), що складає на 25% більше ніж експорт в січні 2017 р. та на 3,367 тис.
н

т, в порівнянні з січнем 2016 року. Основни ми країнами-імпортерами в цей період

н н н

відповідно були: Казахст ан (0,996 тис.т.), Білорус ь (0,618 тис. т), Польща (0,353
н н н

тис. т), Азербай джан (0,339 тис. т), Монголі я (0,309 тис. т), Ірак (0,308 тис. т),
н н

Данія (0,302 тис. т), Іран (0,231 тис. т), Литва (0,226 тис. т).
Експортний обсяг за минулий рік перевищ ував імпортний обсяг у 9 разів. н н

Відповідно до інформа ції Державної митної служби, у першому місяці 2018 року
н н н
загальний рівень обсягу імпорту кондитерських виробів складав 0,673 тис. т із
н н

загальною вартістю 2,904 млн. USD. Даний показни к (в обсязі) перевищ ував
н н н н

показник 2017 року за відпові дний період на 30%, а показни к січня 2016 року – на
н н н

0,368 тис. т. Найбіль шим постачальником виступає Європейський Союз (262 тис.
н н н н

т) [18].
Відповідно до даних Державної служби статист ики, у виготовленні н н н

шоколадних виробів в Україні, починаю чи з 2011 року, спостер ігається

н н н

зменшення н обсягів [18]. Так, за січень місяць 2018 р. вітчизн яні н

підприємства експортували близько 5,699 тис. т шоколад них виробів на загальн у

н н н н

суму близько 14,074 млн USD. Основни ми покупцями українських шоколадних н н н н

виробів виступили: Молдова (0,276 тис. т), Казахст ан (0,482 тис. т), Білорус ія (0,
н н н

349 тис. т), Грузія (0,326 тис. т), Азербай джан (0,316 тис. т), Румунія (0,281 тис. т), н

Болгарія (0,229 тис. т), Польща (0,177 тис. т), Латвія (0,161 тис. т).
н

У 2017 році загальний обсяг експорт у шоколадних виробів становив 60,898 н н н н

тис. т із загальною вартістю 150,113 млн USD. н н

Імпортні поставки шоколадних виробів нижчі за експорт ні, відповідно до н н н н

офіційних даних. У січні поточно го року показник імпорту становив 2,389 тис. т,
н н н н

що на 43,5% перевищ ує січневий обсяг 2017 р та на 1,8 тис. т більше, ніж у січні
н н

2016 р [18].
Хлібобулочні кондитерські вироби. За офіційними даними, у період з 2011 н н

по 2016 роки відбува лося поступове зменшення загального обсягу виготов лення
н н н н н

хлібобулочних виробів. Так, у січні 2018 р. загальн ий обсяг виробни цтва став
н н н

більшим, аніж у поперед ні роки, зокрема 109,7 тис. т (+6% проти січня 2017 р. та н

+0,6% проти січня 2016 р.).

За інформацією Державної митної служби, у січні 2018 року українс ькі
н н н

хлібобулочні вироби експорт ували у інші країни на загальн у суму 7,292 тис. т,
н н н

що перевищує показники за аналогі чний період 2017 та 2016 років на 20,7% та на

н н н

4 тис. т відпові дно. Основними покупцями української продукції стали Ірак (0,912
н н н н н

тис. т), Білорус ія (879 тис.), Казахст ан (0,675 тис. т), Молдова (0,597 тис. т),
н н
Грузія (0,380 тис. т), Азербай джан (0,282 тис. т), Туреччи на (0,279 тис. т), н н

Німеччина (0,275 тис. т) [18]. н

За офіційною н відомостями, н за січень 2018 року імпортний обсяг н

хлібобулочних виробів в Україну станови в 1,119 тис. т, що перевищ ував

н н н

минулорічні показники аналогічного місяця у 2017 та 2016 роках на 37,5% та на

н н н

0,691 тис. т відпові дно. Основними постачальниками хлібобулочних виробів н н н н

були такі країни: Польща (0,365 тис. т), Нідерла нди (0,185 тис. т), Болгарі я (0,117 н н

тис. т), Литва (0,116 тис. т).

Таким чином, що на сучасно му етапі розвитку економіки підприємства н н н н

кондитерської промисловості існують в умовах високої конкуре нції, як з боку

н н н

вітчизняних виробників, так і з боку іноземн их підприємств. А протягом останніх

н н н н н н

10-12 років можна спостер ігати, в першу чергу з економі чних причин, активне н н

злиття вітчизняних та іноземн их ресурсів. За даними аналізу офіційн ої

н н н н

статистичної інформації в Україні, починаю чи з 2011 року, ринок кондите рських

н н н н

виробів показує тенденц ію до зниженн я. Аналіз ринку кондите рських виробів н н н

демонструє, що перспек тиви розвитку не сильно обнадію ють, але тим не менш, є
н н н н

позитивна н динаміка. н Приріст експорт у н на зовнішні н ринки вигляда є н

багатообіцяюче. Згідно з оцінкам и експертів, кондитерський ринок України в

н н н н

найближчі два роки може збільши ти експорт в країни Європей ського Союзу до
н н н

450 млн. дол.

1.2. Комерційна логістика в торгівл і: організація та функціо нальні

н н н н н

підсистеми н

Сучасні тенденц ії розвитку світової та вітчизняної економіки зумовлюють н н н н н н

необхідність пошуку більш ефектив них механізмів управління підприємствами

н н н н н

різних сфер економі чної діяльності, виявлення дієвіших форм та методів. Серед
н н н н

підприємств, як суб’єктів різних галузей націона льної економіки, виокремлюють

н н н н

підприємства торгівлі що мають стійку тенденц ію до зростання, а їх розвито к

н н н н н

супроводжується утворенням великих багатоф орматних мереж, включен ням

н н н н

більшої кількос ті споживачів різних категор ій до процесу придбан ня товарів та

н н н н
послуг. Це зумовлює необхідність вдосконалення внутрішньо-організаційної н н н н

системи торгового підприємства разом з виробле ння навичок пристосування до

н н н н

змін зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування та при цьому

н н н н

активно на нього впливат и. Одним з варіант ів такого удоскон алення є н н н

запровадження системи комерці йної логістики в діяльність таких підприє мств, та

н н н н н

яку (комерційну логісти ку), в свою чергу, доцільн о розглядати як інструм ент н н н н

підвищення ефективності функціонування підприємств торгівлі та забезпечення

н н н н н н

стабільного економічного та технологічного зростання добробуту ринкових

н н н н н н

суб’єктів [20, с. 87].

В нинішніх умовах різнома нітні підприємства в вітчизняному секторі н н н н

економіки функціонують в різноманітних іпостас ях, зокрема як спожива чі послуг

н н н н н

інших суб’єктів господа рювання з постача нням різнома нітних ресурсі в: н н н н

торгового інвентарю, торгово-технологічного обладна ння, транспортних засобів

н н н н н

та іншого. А для кожного торгово го підприємства такі постача ння необхідні н н н н

протягом н усього його періоду господа рсько-торгової н діяльності н та

характеризуються відносно стабільним характером та значними обсягами, а тому
н н н н н н

спричиняє виникнення у такого суб’єкта господа рської діяльності витрат,

н н н н

великий відсоток яких за своїм змістом можуть бути включен і до категорії н н н

логістичних витрат.
н

У вітчизняній теорії логісти чної науки питання логісти ки торгового

н н н н

підприємства в комплек сному та системн ому вигляді ще не отримал о свого

н н н н

завершення, хоча деякі функціо нальні напрями логісти ки, методи та принцип и
н н н н

розв’язання базових логісти чних задач у наукови х роботах найвідоміших н н н

українських та зарубіжних вчених доволі часто дослідж уються на прикладах

н н н н

роботи підприємств саме торгівлі [19–23]. Значним недолік ом нинішньої теорії

н н н н

логістики є те, що визначе ннях, які містить спеціал ьна література, спостерігається
н н н н н

тенденція до різного тлумаче ння навіть найфунд аментальніших понять та

н н н

термінів логістичної науки, ототожн юються визначення логістичної системи і її

н н н н н

моделі, логістики як напряму господа рської діяльності, а також логісти ки як

н н н н

функції менеджм енту, неоднозначно тлумачиться поняття логісти чного підходу н н н н

[24]. Саме тому доцільн о узагальнити суть та зміст логісти ки, особливості н н н н

окремих видів логісти чної діяльності у різних її сферах, зокрема – стосовн о н н н

підприємств торгівлі як суб’єкта торгово ї логістики. Спершу необхід но уточнити

н н н н н н

визначення власне самого терміну “логістика”, оскільк и нині її розглядають і як

н н н

особливу функцію соціаль но-економічної системи, що пов’язана з набором

н н

товаропросувних операцій, а також і як господа рський процес, що передба чає

н н н н

комплекс н операційн здебільшого н матеріального н характеру н та пов’язаних

відповідних елементів, які утворюю ть напрям логісти ки, і як функцію
н н н н

менеджменту, що (логістика) розуміє ться з позиції

н н створен ня і н подальшого н

управління так званими логістичними системами та окремими операціями.

н н н н н

Натомість управління торговою логістикою при такому тлумаче нні включає н н н н

в себе питання утворен ня н логістичної н системи торгіве льного н суб’єкта

підприємницької діяльності, “вибору організ аційної форми служби управлі ння
н н н н

логістикою на підприємстві, визначе ння її місця і повнова жень в структу рі

н н н н н

управління торговельним підприємством, регламентації прав та обов’язків

н н н н

персоналу цієї служби, планува ння й контролю організації закупівельної

н н н н н

логістики – процесів оптових закупівель і доставки закуплених товарних ресурсів

н н н н н н н

до торговельного підприємства (оптового, роздріб ного), управління рухом

н н н н

товарного потоку шляхом вибору форм і методів товароп росування, розроблення

н н н

системи управління запасам и, організації логістичної інформаційної системи, яка

н н н н н

б забезпечувала якісну організ ацію роботи з управлі ння замовленнями,

н н н н

управління процесами оптової та роздріб ної реалізації товарів (збутова

н н н н

логістика), а також діяльні сть з управлі ння, контролю й оптиміз ації логістичних
н н н н н н

витрат” [22, с.17].

Функціонування суб’єкта підприє мницької діяльно сті, наприклад, у н н н

роздрібній торгівлі (окремий магазин ) – може бути зображе но у вигляді

н н н н

сукупності двох різних елемент ів: 1) набір торгово -технологічних процесів (що
н н н н

передбачає надання покупця м різних послуг), які є одночас но комплексом

н н н н

логістичних та інших операці й, що становл ять основу руху товарів та послідо вну
н н н н

реалізацію над товарною масою операці й щодо підготовки товарів до продажу та

н н н н
відпуску їх покупцям; 2) управління торгово-технологічними процесами в
н н н н н

масштабах торгового підприємства, зокрема здійсне ння управління набором

н н н н н

логістичних операцій. Торгово-технологічний процес окремог о магазину є одним

н н н н н

з етапів більш загальн ого процесу просування товару (який, у свою чергу, є н н

основою мікро- та макроло гістичної системи, що утворює ться в галузі збутово ї н н н

логістики), який заснований на принципі

н н н потокової організації єдиного н н

технологічного ланцюга (рис. 1.2) [21, с. 253].

н

Т0 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10
Переміщення товарів до місь їх підготовки до продажу

Розміщування і викладка товарів у торговому залі

Розвантажування товарів з транспортних засобів

Вибірі відбір товарів покупцем (відбір товарів)

Переміщення товарів до місць зберігання

Переміщення товарів у торговий зал

Розпакування і приймання товарів

Підготовка товарів до продажу

Вручення товарів покупцяям

Оформлення покупки
Зберігання товарів
Товари в дорозі

Рис.1.2. Торгівельно-технологічний процес магазин у як рух потоків товарів н н

[21]
Задля потреб управлі ння логістикою торгове підприє мство доцільно н н н н

розглядати з позиції складно ї динаміч ної мікрологістичної системи, яка в свою

н н н н

чергу є ланкою більш складно ї макрологістичної системи – системи просува ння н н н

товарів, що передба чає об’єднання всіх учасник ів відповідного процесу руху н н н

товарної маси в багатое тапний ланцюг постача нь [24]. До основни х об’єктів

н н н н

управління в комплек сі господарсько-торговельної діяльності роздрібного

н н н н н

торговельного підприємства (магазину) належат ь товарні потоки, що утворюю ть

н н н н

матеріальну (виробничу) підсист ему логістики торговельного підприємства.

н н н н н

Надходження товарних потоків до торгово го підприємства здійсню ється

н н н н н

наступними вхідними потоками: 1) зі складу постача льників (оптові торгові бази,

н н н н

гуртівні, комерційно-посередницькі структури - дилери, дистриб ’ютори тощо); 2)

н н н н

шляхом транзиту від виробничих підприємств, підприємств агропромислового

н н н н н

комплексу; 3) від невелик их виробників та окремих посеред ників; 4) від

н н н н

підприємств-товаровиробників у порядку заміни неякісн их товарів тощо. ˮ

н н

Результатом торгової діяльності магазину є такі вихідні потоки товарів, як н н н

товари: продані населен ню; продані у порядку дрібног о гурту; спрямов ані н н н

виробникам товарів для заміни неякісн их товарів; поверну ті постачальникам як

н н н н

зайво завезені та незамовлені. Рух товарів на роздріб ному підприємстві тісно

н н н н

пов’язаний з рухом потоків матеріа льних та фінансових ресурсів, здійсненням н н н н

витрат праці, інформа ційним забезпеченням даних процесі в та виникне нням і н н н н

переходом відповідних ризиків. н н

Ефективний процес управлі ння такою мікроло гістичною системою повинен н н н

ґрунтуватися на збиранн і інформації про керован ий об’єкт, її аналізі, підгото вці і

н н н н н

прийнятті управлінських рішень, а також контрол і та організ ації виконання цих

н н н н н

рішень; основним методом забезпе чення процесів управління логістикою н н н н н

торговельного підприємства повинно бути економі ко-математичне моделюв ання,

н н н н

що ґрунтується на наявнос ті відповідної інформації про об’єкт управлі ння –

н н н н н

комплекс логістичної діяльності торговельного підприємства.

н н н н н

Структурі комерці йної логістики торговельного підприємства властиві н н н н н

певні підсистеми, які в процесі реаліза ції певних функцій забезпе чують
н н н

розв’язання проблем управлі ння товарними потоками, а саме наступн і н н н н

підсистеми: закупівля; транспортування; складування; товарні запаси; організ ація

н н н н н
процесу обслуговування та надання послуг; інші функціо нальні підсистеми
н н н

(інформація, фінанси, кадри) [25, с.90].

Виходячи з цього, комерці йну логістику на підприємствах торгівлі доцільно н н н н н

визначити як систему управлі ння (оптимізації) товарни ми потоками та

н н н н

відповідними їм інформа ційними, фінансо вими потоками в умовах включен ня

н н н н н

функціональних н підсистем н планування н товарних н запасів, закупів лі, н

транспортування, складування, обслуговування в єдину систему, що утворює ться

н н н н

задля послідовної, узгодженої схеми дій, н н та яка надає можливі сть чутливо н

сприймати зміни та напрями запитів спожива чів, а також максима льно

н н н

реалізовувати
н можливості н торгового н підприємства н задля одержан ня н

максимального прибутку при мінімальних логістичних витратах.

н н н н н

Наведене вище визначе ння комерційної логістики торгових підприємств н н н н н

дозволяє констатувати, що структура комерційної логістики передбачає такі

н н н н н н

підсистеми як:
н

– закупівлі; н

– управління товарними запасами; н н н

– складування; н

– транспортування; н

– організації процесу обслуго вування та надання послуг;

н н

– інші функціональні підсистеми (інформація, фінанси, кадри тощо). н н

Підсистема закупів лі н характеризується н наступними н особливостями: н

визначенням потреб спожива чів; виявленням можливих джерел надходж ень та

н н н н н

обґрунтуванням н вибору постача льників; н встановленням н раціональних н

господарських зв’язків; проведенням договірної і претензійної роботи.

н н н н

Слід зауважити, що ключовим поняттям у комерційній логістиці є товарні

н н н н н

запаси, що за своєю суттю є матеріа льними цінностями, які створюю ться задля н н н

особистого споживання або

н н як форма існуван ня матеріального потоку у н н

визначеному місці та у визначе ний час [26, с.176].

н н

Основні завдання н управління н запасам и н передбачають: н визначення н

раціонального розміру рівня запасів на складах різних рівнів логісти чної системи
н н
та їх постійн ий облік, визначе ння рівня залишків у будь-який момент;
н н н

структуризацію запасів за їх першоче рговою необхідністю або частото ю

н н н н

споживання; визначення розміру мінімал ьного запасу, розраху нок розміру

н н н н

наступного замовлення; вирахування інтервалу часу між замовленнями.

н н н н н

Підсистема складув ання товарів передба чає зберіга ння та концентрацію н н н н

запасів для забезпе чення безпере бійної діяльності об’єкта роздріб ної або оптової
н н н н

торгівлі та забезпе чення ритмічн ості у надходж енні товарів до торгове льної
н н н н н

мережі. Основні завданн я н процесу складув ання н передба чають н функцію

розміщення та зберіга ння товарних запасів, перевір ку відповідності якості та
н н н н н

кількості отриманих товарів, забезпе чення необхід них умов зберіга ння товарних
н н н н н н

залишків, управління асортиментним складом товарів.

н н н

Підсистема транспо ртування включає в себе налагод ження узгоджених дій н н н

безпосередніх учасник ів транспортного процесу стосовно вчасного та якісного

н н н н н н

постачання товарів. У галузі товароо бігу напрям транспо ртної логістики включає
н н н н

процеси переміщення товарів від виробни ків до підприє мств оптової та н н н

роздрібної торгівлі з застосу ванням різних видів та типів транспо ртних засобів
н н н н

[26, с. 179].
Обслуговування покупців є заверша льним процесом доведення товарів від н н н н

виробника до спожива ча, і саме тому від організ ації обслуговування залежить
н н н н н

конкурентоспроможність та імідж торгово го підприємства. Введення категорії

н н н н н

“обслуговування” є не випадко вим, оскільки організація процесу обслуго вування н н н н

покупців – це остання етап функціо нування логістичного ланцюга, оскільк и саме

н н н н

тут відбувається зміна форм вартост і та формується імідж торгового

н н н н

підприємства. Саме від організ ації ефективного процесу обслуговування та

н н н н

надання послуг на підприє мстві торгівлі залежить ефективність комерційної н н н н н

логістики.
н

Окрім того, до основни х етапів процесу обслуго вування доцільно віднести: н н н н

розміщення та викладання товарів у торгове льному залі, забезпе чення доцільної

н н н н н

асортиментної пропозиції, широке застосу вання рекламних засобів і інформа ції,

н н н н н
підготовкан кваліфікованого н персоналу н торговельного н залу, дотрима ння н

встановлених правил продажу товарів та правил обслуго вування населення.

н н н

Процес організації логістичних систем, в тому числі й торгіве льних н н н

підприємств, передба чає використання таких принцип ів системного підходу [27,

н н н н н

с.306]:
1. Послідовне просування по всіх етапах створен ня системи (систему
н н н

доцільно спочатку досліджувати на макрорівні, тобто у її взаємоз в’язку з

н н н н

навколишнім економі ко-правовим та конкуре нтним середовищем, а вже потім на н н н

мікрорівні, тобто всередині власної структури).

н н н

2. Узгодження ресурсних, інформаційних та інших характе ристик систем,

н н н н

які проектуються. н

3. Відсутність конфліктів між місією всієї системи та цілями окремих її

н н

підсистем.н

У порядку організ ації логістичної системи доцільн о виокремити стадії н н н н

проектування і планування, які, в свою чергу, поділит и на певні етапи, а також

н н н

виокремити стадії реалізації і контролю [27, с. 310].

н н н

Доцільно детальніше розглянути порядок утворен ня логістичної системи н н н н н

підприємства, в тому числі торгове льного. н

На першій стадії здійсню ється розробка проекту логісти чної системи. н н н

Процес проектування розпочи нається з етапу визначе ння цілей системи в н н

результаті якої утворюється логістична місія та відпові дних їй (місії) набір цілей,
н н н н

які необхідно досягат и в певні періоди діяльно сті логістичної системи н н н н

підприємства, далі необхід но визначити можливі сфери логісти чної компетенції н н н н

даного підприємства та ймовірні шляхи розвитку. Конкретні логістичні цілі

н н н н н

залежать від стратег ії та ресурсного забезпечення підприємства. Виходячи зі

н н н н н н

набору цілей підприє мства далі доцільн о визначити завдання логістики в межах
н н н н н

підприємства та всього ланцюга поставо к. Поставлені цілі мають описува ти

н н н н

конкретні параметри логістичної діяльності, які, як правило, предста вляють

н н н н н

собою характеристики н рівня логісти чного н обслуговування. н Наприклад, н

підтвердження замовлення на протязі двох годин після його надходж ення;

н н н
доставку не менше 98% із усіх замовле нь протягом 48 годин після надходж ення.
н н н н

Також на цьому етапі визнача ється величина загальних витрат для проектованої н н н н

системи та виявлення наявних проблем [28, с.152]. н

На наступному н етапі здійсню ється н дослідження н макроекономічних

н

чинників впливу, а також взаємов ідносин логістичної системи торгово го

н н н н

підприємства н із фактора ми н зовнішнього н середовища. н Вплив елемент ів н

навколишнього середовища доцільно аналізувати за наступними параметрами

н н н н н н

[29, с.93]:
- стан галузі в цілому та відпові дних сегментів ринку зокрема; н н

- ефективність діяльності конкурентів; н н н

- умови географічного розташування логістичної мережі (рельєф місцевості, н н н

розташування постачальників та споживачів, шляхи сполучення);

н н н н

- зміна технологій (інформаційних, вантажо переробки, транспо ртування, н н н

пакування) та доступність матеріальних ресурсів (енергоносіїв та ін.);

н н н н

- стан зовнішн ьої логістичної інфраст руктури (засоби транспо ртування, н н н н

складування, комунік ацій, ринок логістичних послуг, кредитно-фінансова системан н н

тощо);
- основні тенденції розвитку сфери логістичних послуг; н н н

- державне регулювання зазначеної сфери. н н н

З врахуванням наявних передум ов та обмежен ь визначається структура та

н н н н н

конфігурація територіального розташування логістичної мережі, регулюються

н н н н

відносини її учасників.
н н

На третьому етапі проекту вання системи здійсню ються дослідження на

н н н н

мікрорівні, тобто дослідж ення логістичної діяльності торгового підприємства та н н н н н

його контрагентів. Такому аналізу підляга ють весь логісти чний процес та кожна
н н н

логістична функція окремо взята, всі види матеріа льних, фінансових та

н н н

інформаційних потоків. Здійсню ється аналіз даних щодо структу ри замовлень,

н н н н

організації їх обробки, планува ння потреб в ресурса х, торгового потенціалу та

н н н н н

системи управління підприємством, організ ації транспо ртного і складсь кого

н н н н н

господарства, структури логістичного ланцюга (учасники, рівень інтегра ції),

н н н н
витрат (складських, транспо ртних, пакування тощо), показників виконання н н н н

логістичних функцій (оборотність запасів, рівень сервісу, цикл виконан ня н

замовлення та інше). Як результ ат - виявляю ться резерви для вдоскон алення н н н

логістичної діяльно сті, здійснюється визначення структури логістичної системи

н н н н н н

торгового підприємства (склад її компоне нтів, межі системи ) на основі поєднан ня

н н н н

ресурсних, інформаційних та інших характе ристик системи, що проекту ються, н н н

співвідноситься існуюча та проекто вана організаційна структура та логістична н н н

інфраструктура підприємства, а також врахову ється передовий досвід організації

н н н н

систем логістики. Окрім того, на даному етапі визнача ються зв'язки системи
н н

логістики з іншими підсист емами торгового підприємства. Проектування

н н н н н

логістичної системи відбува ється в парамет рах простору і часу. Оскільк и

н н н н н

важливою характеристикою логістичної системи є географ ічне розміще ння її

н н н н н

складових елементів, на даному етапі визнача ють конфігурацію логістичної

н н н н н

мережі.
На четвертому етапі здійсню ється деталізація на рівні окремих підсист ем,
н н н н

визначається їх структу ра і взаємоз в'язки. В складі логісти чної системи умовно н н н н

виокремлюють такі основні підсист еми: логістичного менеджменту, логісти чного

н н н н

обслуговування, управління запасам и, транспо ртна, складська, інформаційна. На

н н н н н н

даному етапі торгове підприє мство разом із партнер ами опрацьовує можливі н н н

технічні і організ аційні рішення щодо оптиміз ації процесу торгівл і, стосовно
н н н н н

змісту постачання та його організації, структури розподілу, організації

н н н н н

партнерських відносин, інформаційних потоків, обслуго вування споживачів [25,

н н н н н

с.94].
Завершальний етапом проекту вання є оптимал ьне поєднання н н н різних
систем, а саме аналіз різних варіант ів компоновки підсистем в єдину раціона льну н н н н

систему та вибір найкращ ого варіанту логістичної системи. Обрання варіант у н н н н

здійснюється на основі оцінки і порівня ння витрат та найвигі дніших альтернатив.

н н н н

Наприклад, покращити рівень сервісу шляхом скороче ння циклу виконання н н н

замовлення підприємство може за рахунок викорис тання додаткового складу або

н н н

збільшення страхових запасів на існуючо му складі. Для оцінюва ння проводиться

н н н н
порівняння скорочення циклу виконан ня замовлень та необхідних логісти чних
н н н н н

витрат по двом варіант ам. Таким чином, на даному етапі здійсню ється н н

скоординоване формування структури логістичної системи, яке усуває конфлік ти

н н н н н

між цілями окремих підсист ем і цілями всієї системи. н

Таким чином, управлі ння н товарними н потоками н в роздріб ному н

торговельному підприємстві (магазині) повинно ґрунтув атися на операти вному

н н н н

обліку, контролі та аналізі інформа ції про рух товарних (та інших матеріа льних
н н н н

потоків – напр., потоків тари, обладна ння тощо), фінансових, трудових потоків і н н н

включати низку управлі нських операцій з організ ації доведен ня товару від
н н н н н

постачальника до покупця для найповн ішого задоволення попиту населен ня. У

н н н н

роздрібному торговельному підприємстві (магазині) ці завданн я вирішуються в

н н н н н

ході виконання низки комерці йних і техноло гічних процесів із закупів ель товарів,
н н н н н

їхнього завезен ня, отримання, складування, зберігання, формування асортименту,

н н н н н н

передпродажної підготовки товарів, розрахунків з покупцями тощо.

н н н н

Метою управління логістикою роздрібного торговельного підприємства є н н н н н

досягнення н заданих результ атів н торговельної н діяльності н забезпеченням н

оптимальних параметрів товарних потоків при забезпе ченні високої якості

н н н н

торговельного обслуговування покупців у пункті продажу.

н н н

1.3. Методичні підходи до оцінки ефектив ності комерційної логістики

н н н н

Економічна теорія на сучасно му етапі розглядає торгове підприємство в н н н

контексті н поєднання н техніко-технологічних н та організ аційно-економічних н

елементів цілісної системи та водноча с як комплекс, якому характе рні власні цілі,
н н н н н

структура, сукупність різноманітних внутрішніх та зовнішніх зв’язків, та який

н н н н н

(комплекс) розвивається з власними особливостями та закономірностями.

н н н н

Стратегічні цілі торгове льного підприємства базуються передус ім на н н н н

реалізації комерційної стратегії, пов’язаної із задовол енням потреб потенці йних

н н н н н

споживачів у певних товарах за умови забезпе чення певного рівня торгове льного
н н н

обслуговування, що досягає ться шляхом виконан ня комплексу суто торгових

н н н н н

(комерційних) операцій у поєднанні з блоком маркети нгової діяльності. Поряд з н н н н

цим необхідною передумовою для здійсне ння торговельним підприємством
н н н н н

процесів продажу товарів є їх наявніс ть у відповідних пунктах продажу (об’єктах

н н н

торговельної мережі) у формі відпові дних товарних запасів. Доведен ня товарної

н н н н н

маси у потрібних обсягах, асортим енті, з необхід ним рівнем якості до кожного із
н н н

розосереджених у простор і торговельних об’єктів до моменту висунен ня запиту

н н н н

від споживачів із оптимал ьним рівнем витрат на товарор ух (що дозволяє

н н н н

сформувати найбільш прийнятну для них ціну реаліза ції), є предмет ом

н н н н н

логістичної діяльності торговельного підприємства.

н н н н

Логістична діяльність підприємства торгівлі на практиц і переважно н н н н н

розглядається як сукупні сть логістичних операцій, що забезпе чують рух вхідного,

н н н н н н

внутрішнього (внутрішньомагазинного – для підприє мств роздріб ної торгівлі,

н н н н

внутрішньоскладського – для підприє мств оптової торгівл і) та вихідно го

н н н н

товарних потоків, рух аналогі чних потоків тари і пакувал ьних матеріалів,
н н н н

торговельного обладнання та інвента рю, потоків торгове льних послуг, а також

н н н н

пов’язаних із ними інформа ційних і фінансо вих потоків. Зважаюч и на завданн я, н н н н

зміст і характе р робіт з даними потокам и (перш за все – із товарни м потоком), у

н н н н

загальному комплексі логістичної діяльності підприємства торгівлі можна

н н н н н н

виділити блоки закупів ельної, збутової, внутрішньовиробничої (виробничі за

н н н н

суттю та специфічні за формою торгово -технологічні процеси у межах н н

торговельних об’єктів), формува ння інфраструктури логістичних процесів

н н н н н

(визначення потреби в об’єктах оптової /роздрібної торгівлі, планування їх н н н

розвитку й розміще ння у галузін н обслуго вування, забезпе чення технічного н н н

оснащення торгових об’єктів), , управлі ння замовленнями та управлі ння

н н н н н

запасами, н транспортної, н складської, н інформа ційної н логістики, н а також

організаційно-управлінську
н діяльні сть н щодо створен ня н та управління н

логістичною діяльністю торгового підприємства як єдиною системо ю [26, с. 17].

н н н н н

Розвиток конкуренції в економі ці обумовлює необхідність не лише н н н н

здійснення н відповідних н логістичних н операцій н для потреб організ ації н

господарсько-торговельної діяльності в межах єдиного торгово -технологічного

н н н

процесу торговельного н підприємства, н але й виконан ня н їх на засадах

організаційної,
н техніко -технологічної, н інформа ційної, н економічної н та
методологічної єдності з рештою учасник ів інтегрованого ланцюга постача нь
н н н н

задля недопущення технологічних розривів (конфліктів) у процеса х руху

н н н н

елементів матеріальних потоків. н н

У цих умовах актуаль ним н питанням н управління н торговельним н

підприємством є забезпе чення відповідності даній вимозі рівня виконан ня

н н н н

комплексу логістичної діяльності та її окремих функціо нальних блоків, що

н н н н

традиційно н вимагає визначе ння н ефективності н логістичної н системи (при

трактуванні самої логістичної системи, запропонованої О. Маліковим як “…
н н н н

об’єднання виробничих, торговельних та/або транспортних підприємств, їх н н н н

структурних підрозділів або окремих дільниц ь разом із комплек сом технічних

н н н н н

засобів та дій, які забезпе чують доведення матеріальних (у т.ч. товарни х) потоків н н н н

від пунктів їх зародже ння із залучен ням різноманітних виробників та н н н н

посередників до кінцевих споживачів шляхом виконання над ними відпові дних

н н н н н

логістичнихн операцій н (складування, зберіга ння, н перевезення, н

укрупнення/розукрупнення партій вантажі в, збирання, обробка, передав ання

н н н н

інформації про парамет ри потоку)” [30]). В такому випадку можна (і потрібн о)

н н н

визначати ефективність логістичної діяльності щодо: 1) певної сукупно сті

н н н н н

суб’єктів господарювання, які об’єднані у логісти чному ланцюгу; 2) певної

н н

сукупності виробничих (у найбіль ш широкому розумінні терміну) об’єктів –

н н н н н н

складів, цехів, терміна лів, функціональних зон, окремих робочих місць, в яких н н

реалізуються логістичні операції щодо елемент ів матеріального потоку, і для чого

н н н н н

у них використовуються різноманітні види обладна ння; 3) визначе ної сукупності

н н н н н

дій (процедур, процесі в, операцій, робіт), які потрібн і задля забезпе чення руху н н н н

матеріального потоку в логісти чному ланцюгу загалом та на його окремих

н н

стадіях. При цьому визначе ння ефективності логістичної діяльності можна н н н н

здійснювати як відносн о інтегрованого логістичного ланцюга, так і відносн о його

н н н н н

окремих ланок (зокрема – торгове льних підприємств або їх окремих підрозд ілів, н н н

що формують службу логістики). н н

 Як зазнача є Ю. Пономар ьова, у спеціал ьній літературі відсутній єдиний
н н н н н

підхід щодо “визначення ефектив ності логістичної системи, хоча найчаст іше н н н

основним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістичних витрат

н н н н н н

у поєднанні з досягне нням необхід ного рівня логістичного сервісу ”. Як приклад,

н н н н н

даний автор під ефектив ністю логістичної системи пропону є розуміти н н н н

“...показник (або систему показни ків), який характе ризує рівень якості н н

функціонування логістичної системи за заданог о рівня загальних логістичних

н н н н н

витрат” [31, с. 98]. Наведен а дефініція сформована з позицій кінцево го споживача н н н н н

в інтегрованих ланцюгах постачань і зорієнтована на визначе ння рівня якості

н н н н н

обслуговування його замовле ння, але не дозволя є визначити ефективність

н н н н н

виконання логістичних процесів та операці й в організ аційних межах одного з

н н н н н

учасників такого ланцюга. В той самий час ефектив ність логістичної системи має
н н н

відображатися співвід ношенням не одного, а комплек су результатів діяльності

н н н н н

такої системи до витрат на її функціо нування, а тому потрібн о застосовувати н н н

методики, які передба чають багаток ритеріальну оцінку ефектив ності логістичної
н н н н н

системи за критері ями «витрати», «задоволення спожива чів/якість», «час»,

н н

«активи», «технології» тощо.

Слід зауважи ти, що питання оцінюва ння результативності системин н н

логістики торговельного підприємства мають бути предмет ом стратегічного

н н н н н

аналізу (як елемент і передум ова стратегічного планування), натоміс ть, для н н н н

потреб тактичного
н та оперативного н управління н логістичною н діяльністю н

торговельного підприємства важливо розроби ти окрему систему (та відпові дну

н н н н

методику) оцінювання ефективності власне логісти чної діяльності даного

н н н н н

суб’єкта господа рювання, яка б відобра жала динаміку зміни співвід ношень між
н н н н

результатами здійсне ння логістичних операцій та логісти чними витратами на їх

н н н н н н

досягнення; при цьому сам показни к динаміки даного відхиле ння може
н н н н

використовуватись як індикат ор поведінки даної системи та сигналі зувати про

н н н н

необхідність здійснення змін у ній шляхом прийнят тя відповідних управлінських

н н н н н

рішень.
 Такий підхід до оцінюва ння н ефективності н логістичної н діяльності н

торговельного підприємства прямо узгоджу ється з ідеями кіберне тичного

н н н н

регулювання як інструм енту логістичного менеджменту, що передба чає

н н н н н

управління системами (процесами) «за відхиле ннями» індикаторів поведінки

н н н н н

системи. Зрозумі ло, що реаліза ція даного підходу пов’язана з необхід ністю
н н н

формування відповідної системи індикат орів, тобто набору показни ків, які б
н н н н

відображали всі аспекти логісти чної діяльності щодо кожної з функціо нальних
н н н н

сфер логістики з урахуванням специфіки діяльності (оптова, роздрібна торгівля)

н н н н н н

конкретного підприємства, а також – результ ати функціонування такої

н н н н

логістичної системи. Вимірюв ання ефективності логістичної діяльності для

н н н н н

потреб оперативного і тактичн ого управління в такому випадку перетво рюється у

н н н н

визначення рівня відхиле ння індикатора (набору індикат орів) від його еталонн ого
н н н н н

значення (за еталон може братися значенн я показника, визначене на основі

н н н н

нормативів, стандар тів, техніко-економічних розраху нків, результатів базових

н н н н н

періодів) [27, с 175].

н

Аналіз існуючих методичних розробок з питань ефектив ності логістичних н н н н н

систем засвідч ує, що найбіль ш правильним є формування переліку індикаторів з

н н н н н н

урахуванням системного зв’язку між логісти чною діяльністю як головни м бізнес-

н н н н н

процесом (наскрізним процесо м товаропросування – від визначе ння потреби до н н н

продажу/доставки товару спожива чеві), функціональними блоками логісти чної

н н н н

діяльності, а також окремим и логістичними операціями (роботами, процеду рами),

н н н н н

виконання і відпові дальність за які поклада ється на конкрет них працівників

н н н н н

(категорії персоналу). Такий зв'язок передба чає формува ння єдиного показни ка
н н н н

ефективності системи логісти ки торговельного підприємства (інтегрального

н н н н

індикатора) на основі урахува ння показників ефектив ності логістичної діяльності

н н н н н н

щодо кожного функціо нального блоку (наприклад, «Закупівлі і управлі ння н н

товарними н запасами», н «Транспортування», «Складування», «Інформаційна

логістика н та управлі ння н логістичною н діяльністю», н «Збутова логісти ка н

(оптові/роздрібні продажі )», «Виробнича логісти ка торговельного підприємства н н н н

(включаючи організацію н внутрішнього н простору н торговельних н об'єктів,

забезпечення н торгово-технологічним н обладна нням, н організацію н потоків
покупців)», н «Обслуговування спожива чів») н з урахува нням н важливості н

відповідного блоку (загальні індикат ори), які, у свою чергу, розрахо вуються на
н н н

основі часткових показників ефектив ності у межах окремих логісти чних функцій.
н н н н

При цьому вагомість загальних показників доцільно визначати за питомою вагою

н н н н н

логістичних витрат на виконан ня певного функціо нального блоку в загальн их

н н н н

логістичних витратах торговельного підприємства.

н н н н

Доцільно наголосити, шо з урахува нням задекла рованого вище підходу н н н

кожен частков ий індикатор ефективності логістичної діяльності має відобра жати

н н н н н н

співвідношення фактичних та еталонн их (базових) результ атів виконання певних

н н н н н

логістичних операцій (робіт, процедур), виражене в індексній формі, зіставл ене з

н н н н н н

вираженим в аналогічній формі співвід ношенням логістичних витрат на їх

н н н н

виконання; при цьому через складні сть об'єктивного розподілу витрат у розрізі
н н н

окремих операці й (робіт, процедур) вважається за можливе викорис товувати для

н н н н

розрахунку інформацію про їх динаміку в розрізі окремих функціо нальних блоків.

н н н н

Відповідно, н розрахунок н часткових н індикаторів н ефективності н логістичної н

діяльності проводиться за формулою 1:

н н н

І kn П kф/ П б k
Е частк = I ЛВ Fj (1а) або Е частк = ЛВ Fjф /ЛВ Fjб (1б)

де: Е частк – частковий індикатор ефективності логістичної діяльності за k-м н н н н н

показником; н

І kn– індекс зміни k-го показника; н

I ЛВFj – індекс зміни логістичних витрат щодо j-му функціонального блоку; н н

П kф, П б k – фактичне та еталонне (базове) значення k-го показника; н н н н

ЛВFjф , ЛВ Fjб – фактичн е та еталонне (базове) значенн я розміру логісти чних н н н н

витрат щодо j-ого функціонального блоку. н

Як показує логічни й н аналіз, ефектив ність н логістичної н діяльності н

торговельного підприємства, виміряної за k-м показни ком, зростає, якщо індекс

н н н н

зміни цього показни ка перевищує індекс зміни логісти чних витрат щодо н н н

відповідного функціонального блоку (Іkn > IЛВFj). Проте серед показни ків
н н н
ефективності логістичної діяльності можна виділит и окрему групу за якого таке
н н н н

зростання індексу зміни k-го показни ка Іkn є негативним результатом. Це

н н н н

стосується передусім показників, пов’язаних із факторо м часу, за якими

н н н н

збільшення тривалості виконання логістичного циклу чи часу виконан ня окремих

н н н н н

логістичних операцій (робіт, процеду р) (наприклад, оборотн ість товарного запасу

н н н н н

в днях, термін виконан ня замовлення споживача тощо), є небажан ою. Тому для н н н н

урахування негативного впливу такої зміни і з метою стимулю вання скорочення

н н н н

тривалості відповідних процедур розрахунок часткового індикатора ефективності

н н н н н н н

логістичної діяльності за такими показни ками необхідно проводити за формуло ю

н н н н н н

2:
1−І nn 1−(П nф / П nб )
Е частк нег = I ЛВ Fj (2а) або Е частк нег = ЛВ Fjф/ ЛВ Fjб (2б),

де Е частк нег – частков ий індикатор ефективності логістичної діяльності за

н н н н н

n-м показником, зростання індексу за якими негатив но відбивається на

н н н н

ефективності системи; н

І nn – індекс зміни n-го показника; н

П nф , П nб – фактичне та еталонне (базове) значенн я n-го показника. У н н н н

такому випадку зведени й за блоком логісти чної діяльності Fj загальний індикатор н н н н н

ефективності повинен розраховуватись за формулою 3:

н н н

EFj ¿ ∑
Е част+ ∑ Е частк нег
(3),
K+ n

де «k» і «n» – кількіс ть часткових показників з позитивним (k) та негатив ним (n) н н н н н

спрямуванням зміни індексу ефектив ності, а інтегральний індикатор ефективності

н н н н н

логістичної діяльності Е заг – за формулою (4):

н н н

Eзаг = ∑ Fj ×W Fj j
(4),

де W Fj – питома вага логісти чних витрат за даноми блоком логісти чної діяльності н н н

у загальних логістичних витратах підприємства, виражена як частка від одиниці.

н н н н н

Отримання в результ аті розрахунків значенн я інтегрального індикатора н н н н н

ефективності логістичної діяльності, яке перевищ ує одиницю, свідчит име про

н н н н н
позитивну н спрямованість н розвитку н системи логісти ки н торговельного н

підприємства; у протилежному разі (Езаг<1) - – розвиток системи логістики даного

н н н н

суб’єкта господа рювання потрібно оцінювати негативно, що вимагат име

н н н н н

прийняття і реаліза ції управлінських рішень задля підвище ння ефективності його
н н н н н

логістичної діяльності.
н н

Таким чином, Підвище ння конкурентоспроможності підприємств торгівлі н н н н

значною мірою залежит ь від ефектив ності їх логісти чної діяльності в н н н н

організаційних межах суб’єкта господа рювання та у процеса х міжсуб’єктної

н н н

взаємодії з партнерами в інтегро ваних ланцюгах постачань. Це обумовлює

н н н н н н

потребу в проведе нні постійного моніторингу ефективності логістичних процесів

н н н н н н

та загалом ефектив ності системи логісти ки як складної організаційно-економічної

н н н н

і техніко-технологічної системи, що охоплює сукупні сть суб’єктів логісти чної

н н н

діяльності, задіяних у ній об’єктів, здійсню ваних потокових процесів (насамперед

н н н н н

пов’язаних із рухом потоків товарів у торгове льному підприємстві), а також – н н

правові, організаційно-управлінські та методич ні засади їх взаємод ії.

н н н

У зв’язку з цим для потреб управлі ння системами логістики торговельного н н н н

підприємства н потрібне н розроблення н і застосу вання н таких інструм ентів н

вимірювання ефективності логістичної діяльності, які б найбіль ш адекватно

н н н н н н

відображали як результ ати функціонування інтегрованого логістичного ланцюга,

н н н н н

так і результ ати здійснюваних у межах даного суб’єкта господа рювання

н н н

логістичних процесів, робіт, процедур у співвід ношенні з використовуваними для

н н н н н

цього ресурсами. При цьому для потреб тактичн ого та оперативного управління
н н н н

логістичною діяльністю рекомен дується сформувати ієрархічно організовану

н н н н н н

систему показни ків та організувати їх контроль за відхиленнями від еталонних

н н н н н

(базових) значень часткових, загальних та інтегральних індикаторів стану. н н н н