Центральноукраїнський фаховий коледж інституту «Україна»

Реферат
На тему: «Темперамент»

Підготувала студентка
3 курсу групи ФН 21-1 фмб kd
Доній Анастасія

2023
 ВСТУП

Альфред Адлер, австрійський психотерапевт і психолог, вніс значний

внесок у розвиток психологічних наук, пропонуючи власний погляд на людську
психіку та поведінку. Його теорія, відома як індивідуальна психологія,
відзначається особливим підходом до розуміння особистості, в якому великий
акцент робиться на соціальних факторах та взаємодії з навколишнім
середовищем.
Однією з ключових ідей Адлера було перетворення уваги з несвідомого
на соціальний фактор в аналізі поведінки та психічних порушень. Це
відкривало нові перспективи в розумінні взаємозв'язку між індивідом і
суспільством, вносячи зміни в традиційні уявлення про внутрішні механізми
психіки.
План
1) Темперамент: поняття та основні характеристики
2) Теорії темпераменту
3) Методи дослідження темпераменту
4) Вплив темпераменту на особистість та поведінку

1) Темперамент: поняття та основні характеристики

Темперамент – це сукупність індивідуально-психологічних
характеристик, що виявляються у силі, швидкості та врівноваженості нервових
процесів. Темперамент є вродженою характеристикою людини, яка визначає її
динамічні особливості психічної діяльності.
Основні характеристики темпераменту:
Сила нервових процесів – це здатність нервової системи протистояти
збудженню та гальмуванню. Люди з сильною нервовою системою стійкі до
стресу, легко адаптуються до нових умов. Люди зі слабкою нервовою системою
більш чутливі до зовнішніх впливів, схильні до швидкої стомлюваності та
стресів.
 Сила нервових процесів
Швидкість нервових процесів – це швидкість перебігу нервових
процесів. Люди з швидкою нервовою системою швидко реагують на зміни,
легко навчаються новому. Люди з повільною нервовою системою більш
розважливі, вдумливі, але можуть здатися повільним та незграбним.
Швидкість нервових процесів
Врівноваженість нервових процесів – це рівномірність перебігу
збудження та гальмування. Люди з урівноваженою нервовою системою легко
перемикаються з однієї діяльності на іншу, стійкі до емоційних стресів. Люди з
неврівноваженою нервовою системою можуть бути збудливими або інертними,
схильними до емоційних спалахів.
Типи темпераменту
Існує кілька класифікацій темпераменту. Найвідомішою є класифікація,
запропонована І. П. Павловим. Він виділив чотири типи темпераменту:
Сангвінік – людина з сильною, швидкою та врівноваженою нервовою
системою. Сангвініки – це активні, товариські, легко адаптуються до нових
умов люди.
Холерик – людина з сильною, швидкою, але неврівноваженою
нервовою системою. Холерики – це енергійні, рішучі, але імпульсивні та
схильні до емоційних спалахів люди.
Флегматик – людина з сильною, повільною та врівноваженою
нервовою системою. Флегматики – це спокійні, розважливі, але інертні та
схильні до одноманітності люди.
Меланхолік – людина зі слабкою, повільною та неврівноваженою
нервовою системою. Меланхоліки – це чутливі, вразливі, але творчі та
глибокодумні люди.
Вплив темпераменту на діяльність та поведінку
Темперамент не визначає здібності та досягнення людини, але він може
впливати на її діяльність та поведінку. Наприклад, сангвініки легко
адаптуються до нових умов, тому вони можуть бути успішними в різних сферах
діяльності. Холерики схильні до ризику та прийняття неординарних рішень,
тому вони можуть досягти успіху в творчих професіях. Флегматики добре
справляються з монотонною роботою, тому вони можуть бути успішними в
інженерних та технічних професіях. Меланхоліки схильні до глибокого аналізу
та роздумів, тому вони можуть досягти успіху в наукових та творчих професіях.
Звичайно, темперамент – це лише одна з багатьох характеристик людини.
На її діяльність та поведінку також впливають освіта, досвід, життєві обставини
та інші фактори.
2) Теорії темпераменту
Існує кілька теорій темпераменту, які намагаються пояснити природу та
вплив темпераменту на поведінку людини.
Гуморальна теорія темпераменту була запропонована давньогрецьким
лікарем Гіппократом. Він вважав, що темперамент людини визначається
чотирма рідинами в організмі: кров'ю, слиною, жовчю та чорною жовчю.
 Сангвініки – це люди з переважанням крові. Вони активні,
товариські, легко адаптуються до нових умов.
 Холерики – це люди з переважанням жовчі. Вони енергійні, рішучі,
але імпульсивні та схильні до емоційних спалахів.
 Флегматики – це люди з переважанням слизу. Вони спокійні,
розважливі, але інертні та схильні до одноманітності.
 Меланхоліки – це люди з переважанням чорної жовчі. Вони
чутливі, вразливі, але творчі та глибокодумні.
Конституційна теорія темпераменту була запропонована німецьким
лікарем Е. Кречмером. Він вважав, що темперамент залежить від конституції
людини, тобто від її фізичного складу.
 Сангвініки – це люди з ектоморфним типом конституції. Вони
мають тонкий скелет, швидкий обмін речовин, активний спосіб життя.
 Холерики – це люди з мезоморфним типом конституції. Вони
мають середній скелет, м'язистий торс, активний спосіб життя.
  Флегматики – це люди з ендоморфним типом конституції. Вони
мають широкий скелет, повільний обмін речовин, спокійний спосіб життя.
Неврологічна теорія темпераменту була запропонована російським
фізіологом І. П. Павловим. Він вважав, що темперамент визначається
властивостями вищої нервової діяльності людини.
 Сангвініки – це люди з сильною, швидкою та врівноваженою
нервовою системою.
 Холерики – це люди з сильною, швидкою, але неврівноваженою
нервовою системою.
 Флегматики – це люди з сильною, повільною та врівноваженою
нервовою системою.
 Меланхоліки – це люди зі слабкою, повільною та неврівноваженою
нервовою системою.
Сучасні теорії темпераменту намагаються врахувати всі фактори, які
впливають на темперамент людини, включаючи генетичні, біологічні, соціальні
та психологічні фактори.
Наприклад, теорія біологічного поліморфізму припускає, що
темперамент є результатом взаємодії багатьох генів. Теорія соціокультурного
впливу припускає, що темперамент формується під впливом соціальних та
культурних умов. Теорія особистісного розвитку припускає, що темперамент
є результатом взаємодії генетичних факторів та факторів середовища.
В даний час немає єдиної теорії темпераменту, яка б повністю
пояснювала природу та вплив темпераменту на поведінку людини. Однак всі
теорії темпераменту сходяться в тому, що темперамент є вродженою
характеристикою людини, яка впливає на її динамічні особливості психічної
діяльності.
3) Методи дослідження темпераменту
Для дослідження темпераменту використовують різні методи, які можна
розділити на дві групи:
 Об'єктивні методи – це методи, які не залежать від суб'єктивних оцінок
спостерігача. До них відносяться:
Експеримент – це метод дослідження, в якому дослідник створює
певні умови та спостерігає за реакцією людини. Наприклад, можна провести
експеримент, в якому люди з різними типами темпераменту будуть виконувати
завдання, що вимагають швидкості, уважності та стійкості до стресу.
Психофізіологічні методи – це методи, які дозволяють вивчати
фізіологічні основи темпераменту. Наприклад, можна використовувати
електроенцефалографію для дослідження особливостей роботи головного мозку
у людей з різними типами темпераменту.
Суб'єктивні методи – це методи, які залежать від суб'єктивних оцінок
спостерігача. До них відносяться:
Опитування – це метод дослідження, в якому дослідник збирає
інформацію у людей за допомогою анкет або інтерв'ю. Наприклад, можна
використовувати опитувальник Айзенка для визначення типу темпераменту
людини.
Спостереження – це метод дослідження, в якому дослідник
спостерігає за поведінкою людини в природних умовах. Наприклад, можна
спостерігати за тим, як люди з різними типами темпераменту реагують на різні
ситуації.
Найбільш поширеними методами дослідження темпераменту є
опитувальники. Опитувальники дозволяють швидко та легко отримати
інформацію про тип темпераменту людини. Однак, слід зазначити, що
опитувальники не завжди дають точні результати. Це пов'язано з тим, що люди
можуть суб'єктивно оцінювати власні риси характеру.
Для отримання більш точних результатів дослідження темпераменту
можна використовувати комплекс методів, включаючи об'єктивні та суб'єктивні
методи.
4) Заміна несвідомого на соціальний фактор у терапії
 Темперамент є вродженою характеристикою людини, яка впливає на її
динамічні особливості психічної діяльності. Темперамент не визначає здібності
та досягнення людини, але він може впливати на її особистість.
Вплив темпераменту на особистість
Темперамент може впливати на особистість людини в різних сферах.
Наприклад, сангвініки, як правило, є товариськими, активними та емоційними
людьми. Холерики, як правило, є енергійними, рішучіми та імпульсивними
людьми. Флегматики, як правило, є спокійними, розважливими та
урівноваженими людьми. Меланхоліки, як правило, є чутливими, вразливими
та глибокодумними людьми.
Ці особливості темпераменту можуть проявлятися в різних сферах
особистості людини, включаючи:
 Спілкування. Темперамент може впливати на те, як людина
спілкується з іншими людьми. Наприклад, сангвініки легко йдуть на контакт з
новими людьми, тому вони можуть бути успішними в спілкуванні. Холерики
можуть бути імпульсивними в спілкуванні, що може призводити до конфліктів.
Флегматики спокійні та розважливі в спілкуванні, тому вони можуть бути
хорошими слухачами та порадниками. Меланхоліки можуть бути чутливими до
критики та незадоволення з боку оточуючих, що може ускладнювати їхнє
спілкування.
 Емоції. Темперамент може впливати на те, як людина переживає
емоції. Наприклад, сангвініки легко переживають позитивні емоції, але вони
також можуть швидко перемикатися на негативні емоції. Холерики схильні до
різких змін настрою. Флегматики спокійні та емоційно врівноважені.
Меланхоліки схильні до глибоких і тривалих переживань.
 Воля. Темперамент може впливати на те, як людина приймає
рішення та долає труднощі. Наприклад, сангвініки легко беруть на себе
відповідальність і рішучі в досягненні своїх цілей. Холерики можуть бути
імпульсивними в прийнятті рішень, що може призводити до помилок.
Флегматики спокійні та розважливі в прийнятті рішень, але вони можуть бути
схильні до зволікання. Меланхоліки можуть бути схильні до сумнівів і
невпевненості в собі, що може ускладнювати їм прийняття рішень.
 Праця. Темперамент може впливати на те, як людина працює.
Наприклад, сангвініки легко переключаються з одного завдання на інше, тому
вони можуть бути успішними в роботах, що вимагають різноманітності.
Холерики схильні до ризику та прийняття неординарних рішень, тому вони
можуть бути успішними в творчих професіях. Флегматики добре справляються
з монотонною роботою, тому вони можуть бути успішними в інженерних та
технічних професіях. Меланхоліки схильні до глибокого аналізу та роздумів,
тому вони можуть бути успішними в наукових та творчих професіях.
Звичайно, темперамент не визначає особистість людини. Людина може
формувати свою особистість, незважаючи на тип темпераменту. Однак,
темперамент може бути фактором, який впливає на формування особистості
людини.
Важливо зазначити, що темперамент – це лише одна з багатьох
характеристик людини. На формування особистості людини також
впливають освіта, досвід, життєві обставини та інші фактори.
Вплив темпераменту на діяльність
Темперамент може впливати на діяльність людини в різних сферах.
Наприклад, сангвініки легко адаптуються до нових умов, тому вони можуть
бути успішними в різних сферах діяльності. Холерики схильні до ризику та
прийняття неординарних рішень, тому вони можуть досягти успіху в творчих
професіях. Флегматики добре справляються з монотонною роботою, тому вони
можуть бути успішними в інженерних та технічних професіях. Меланхоліки
схильні до глибокого аналізу та роздумів, тому вони можуть досягти успіху в
наукових та творчих професіях.
Ось деякі конкретні приклади впливу темпераменту на діяльність
людини:
 Сангвініки, як правило, є активними та товариськими людьми.
Вони легко навчаються новому, швидко адаптуються до нових умов і люблять
нові враження. Вони часто бувають успішними в таких сферах діяльності, як
продажі, маркетинг, обслуговування клієнтів, а також у творчих професіях,
таких як мистецтво, музика, театр.
 Холерики, як правило, є енергійними та рішучіми людьми. Вони
швидко приймають рішення і наполегливо працюють над їх реалізацією. Вони
часто бувають успішними в таких сферах діяльності, як бізнес, політика, спорт,
а також у творчих професіях, таких як архітектура, дизайн, інженерія.
 Флегматики, як правило, є спокійними та розважливими людьми.
Вони добре справляються з монотонною роботою і не схильні до емоційних
спалахів. Вони часто бувають успішними в таких сферах діяльності, як
управління, бухгалтерія, юриспруденція, а також у технічних професіях, таких
як інженерія, медицина, програмування.
 Меланхоліки, як правило, є чутливими та вразливими людьми.
Вони гостро переживають негативні емоції і схильні до сумнівів і
невпевненості в собі. Вони часто бувають успішними в таких сферах
діяльності, як наука, дослідження, література, а також у творчих професіях,
таких як музика, живопис, література.
Звичайно, темперамент не визначає успіх людини в діяльності. Людина
може досягти успіху в будь-якій сфері діяльності, незважаючи на свій тип
темпераменту. Однак, темперамент може бути фактором, який впливає на успіх
людини в діяльності.

Висновок
У висновку до реферату на тему "Темперамент" можна підкреслити
важливість вивчення цього психологічного поняття для розуміння
індивідуальних особливостей людської поведінки та реакцій. Темперамент
визначається вродженими або ранньоосвоєними особливостями нервово-
психічної системи та впливає на емоційний стан, активність, спрямованість та
інші аспекти психічної діяльності людини.
 Підкреслімо, що розуміння темпераменту дозволяє психологам,
педагогам та іншим фахівцям в галузі розвитку особистості створювати
ефективні стратегії навчання, адаптації та взаємодії з оточуючим середовищем.
Пізнання індивідуальних особливостей темпераменту корисне для побудови
міжособистісних відносин, формування успішної комунікації та підтримання
психічного здоров'я.
Зазначимо, що темперамент взаємодіє з іншими аспектами особистості і
може бути ключовим елементом в розумінні та оптимізації психологічного
благополуччя людини. І, кінець-кінцем, вивчення темпераменту допомагає не
лише розкрити унікальність кожної особистості, але й сприяє подальшому
розвитку психології та її застосуванню у різних сферах життя.