Professional Documents
Culture Documents
ДАРИ ХРЕСТА
ДАРИ ХРЕСТА
1. Розпяття - зазвичай призначалось для самих жорстоких вбивць, розбійників. Осудженого вели по
вулицям міста, він ніс на плечах перекладину хреста і на шиї табличку, де був написаний злочин, за який його
осудили. На місці старти його роздягали, потім знущались. Це була дуже страшна і позорна смерть. Ісус був
посоромлений не лише перед людьми, а і перед Небом, взявши наші з вами гріхи на Себе. Він помінявся з
нами місцями.
2. Одяг Ісуса
«А воїни, розіп*явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїну по частині, а
також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий. Також міркували між собою: Не роздираймо його, але
киньмо жереб на нього, - кому припаде.» (Івана 17:23-24)
Хитон Ісуса був цільним, безшовним. За традиціями, такий одяг шила мама для сина як подарунок на розлуку,
коли він покидав дім. Біблія часто описує нашу поведінку, як одяг, який ми носимо.
Бог давав вказівки Мойсею, як повинні одягатись сваященники.
Хітон був невідємною частиною.
«Візьмеш шати і вбереш Аарона в хітон, ризу, яку треба носити з ефодом, ефод і нагрудник. Підпережеш ефод
на нього прикрашений паском.» (Вихід 29:5)
3. Терновий вінок
Невідомий солдат взяв гілки достатньо міцні, щоб мати шипи і достньо гнучкі, щоб їх можна було зігнути в
вінок.
Терни - це символ наслідку гріха. Вперше це було після гріхопадіння Адама. В книзі Буття (3:18) написано
«Земля родитиме терни та бур*яни для тебе. І їстимеш ти дикі польові рослини.».
Терни на землі - це плід гріха - «колючий, з гострими шипами.» Ці шипи - це сором, страх, вина, позор,
розчарування, обман…
Тобто, якщо плід гріха це терни, то терновий вінок, який одягнули на Ісуса - це плід нашого гріха, який
пронизив Його серце?
Ісус на землі був безгрішним, чистим, і тому такі почуття як вина, сором, страх Йому не були відомі. Але коли
Він прийняв наші гріхи на Себе, усі ці наші «плоди гріха» навалились на Нього. Тоді Він відчув самотність.
Це можна побачити по Його молитві на хресті: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?» (Матвія
27:46). Це не слова святого, це крик грішника.
Йому належав небесний вінок, але він обрав терновий, який належав кожному з нас. Він це зробив заради
тебе.
Голгофа.
Величезний хрест на землі.
Ростянуті Руки Ісуса на хресті.
Один із воїнів прижав коліном Його руку і приставив цвях.
Ісус повертає голову в сторону цвяха, який солдат, піднявши молоток, буде забивати в Його руку.
Ця Рука воскрешала метрвих. Вгамувала море, зціляла людей…
Але зараз Рука Ісуса готова прийняти цвях….
Звучить удар молотка, рветься шкіра і полилася кров….
ПИТАННЯ 4: Що змусило Ісуса не чинити опір???Що Він побачив, коли повернув голову до цвяха???
Молоток, цвях, рука солдата…. «…Та Він скасував весь борг наш, прибивши його цвяхами до хреста»
(Кол.2:14)
Між Рукою Ісуса і хрестом був список наших гріхів, помилок…
Коли Кров Ісуса стікала, вони змивала чернило…
Коли Ісус відкрив свої Руки для цвяхів - двері неба відкрились для тебе!
6. Кількість хрестів
ВИБІР!
Два розбійники були схожими. Осуджені одними і тими ж людьми, на одну і ту ж смерть, на однаковій
відстані від Ісуса.
І однаково глузували з Ісуса на початку. (Матвія 27:44) «І навіть двоє злочинців, які були розпяті разом з
Ісусом, і ті також ображали Його.»
Обоє мали вибір.
Обидва впродовж свого життя робити дуже багато виборів, і як ми можемо бачити результат, то вибори були
неправильними.
Але зараз, в останні хвилини свого життя, у них був шанс зробити останній вибір. І вони його зробити.
Але лише в одного цей вибір був правильним.
Завіса висіла в храмі перед входом в Святе Святих, куди могли зайти лише деякі люди-священники, тому що
там перебувала Слава Божа. Завіса ніби говорила «далі вхід заборонений». Смерть Ісуса розірвала завіса і дала
нам доступ до Божої присутності. Це означає, що більше не потрібно посередників (священників) між людьми
і Богом, більше не треба жертвоприношень, для викуплення гріхів.
8.Останній вчинок
«Після цього, знаючи, що все вже звершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну! Стояла повна
посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. Спробувавшя
оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав Духа.» Івана 19:28-30
Потріскані губи, пересохші рот і горло, хриплий голос…Його мучила спрага…Годинами раніше Йому
пропонували випити вино зі смирною (саме такий напій слугував як знеболювальне). Але Ісус відмовився.
Він проніс усі страждання в повній мірі, бо знав, що ми теж будемо їх переживати. Він знав, що ми будемо
втомлені, голодні, спраглі, будемо відчувати сон, тревогу, біль…біль якщо не в тілі, то в душі.
«Христос, наш Первосвященник, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі
випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив. Тож рушаймо впевнено до Божого
престолу благодаті, щоб здобути милість і підпримку в тяжкі часи нашої скрути.» Євреїв 4:15-16