Цитата з книги "Світова гібридна війна: український фронт" чітко

окреслює стурбованість Росії потенційним вступом України до НАТО. З точки

зору Кремля, це означатиме втрату впливу на Україну та геополітичну поразку.
Однак, важливо розуміти, що майбутнє України в "багатополярному
світі" буде визначатися не лише діями Росії, але й комплексом інших факторів,
як внутрішніх, так і зовнішніх.
До внутрішніх факторів, що впливатимуть на місце України в
«Багатополярному світі» належать: стабільність та демократія, економічний
розвиток, соціальна згуртованість.
Адже, здатність України дотримуватися демократичних принципів,
верховенства права та боротьби з корупцією матиме значний вплив на її
міжнародний авторитет та привабливість для інвесторів. Сильна та динамічна
економіка зробить Україну більш стійкою до зовнішніх впливів та відкриє нові
можливості для співпраці з іншими країнами. Єдність українського суспільства
та подолання внутрішніх розколів стануть ключовими для успішного
реформування та розвитку країни.
До зовнішніх аспектів, які впливатимуть на місце України, я можу
віднести геополітичну орієнтацію, конфлікт з росією, міжнародну підтримку,
багатополярність та новий міжнародний порядок, енергетичну безпеку,
кібербезпеку та інформаційні війни, членство в різних міжнародних
організаціях.
Україна продовжуватиме шукати підтримки та партнерства на Заході,
намагаючись зміцнити свої зв'язки з Європейським Союзом та НАТО. Вступ до
НАТО залишається однією з ключових зовнішньополітичних цілей, що може
значно зміцнити її позиції у відносинах з росією та іншими світовими силами.
Натомість росія продовжуватиме використовувати різні інструменти гібридної
війни, щоб перешкодити Україні інтегруватися в західні структури. Підтримка з
боку США та ЄС буде критично важливою для України. Ця підтримка може
включати економічну допомогу, військову підтримку та дипломатичне
аргументування на міжнародних форумах. У багатополярному світі Україна
може знайти нові союзи та партнерства з іншими країнами, які також прагнуть
збалансувати вплив великих держав. Україна може використовувати своє
стратегічне положення для співпраці з іншими регіональними гравцями, такими
як країни Чорноморського басейну та Центральної Європи. Україна може
відігравати важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки Європи, зокрема
через свої газотранспортні мережі. Це може зміцнити її стратегічне значення
для ЄС та США. Україна продовжує бути ареною для інформаційних воєн та
кіберзагроз. Її здатність захищати свої інформаційні простори та критичну
інфраструктуру буде мати значення для національної безпеки та стабільності.
Активна участь України в міжнародних організаціях, таких як ООН, ОБСЄ та
Рада Європи, може допомогти їй просувати свої інтереси та зміцнювати
міжнародне право як основу для міжнародних відносин.
Місце України в багатополярному світі в найближчому майбутньому
залишається невизначеним, особливо у світлі триваючого конфлікту з росією.
Аналіз Атлантичної ради свідчить, що вторгнення росії в Україну не призвело
до міжнародної ізоляції, якої спочатку очікували. Навпаки, єдність Заходу все
більше опиняється під питанням, оскільки підтримка України з боку США стає
політично суперечливою, а прокремлівські сили набирають силу в ЄС.
Незважаючи на значні втрати, росія залишається рішуче налаштованою на
продовження вторгнення і активно готується до тривалої війни. Мета
"денацифікації" України, сформульована путіним, передбачає викорінення
української національної ідентичності та повернення країни під контроль
кремля.
Важливо зазначити, що власні амбіції путіна не обмежуються лише
Україною. Перетворення росії на надзвичайно мілітаризовану диктатуру в
поєднанні з ідеологічним хрестовим походом проти західного світу свідчить
про те, що вічний конфлікт необхідний для підтримки путінського бачення.
На міжнародному рівні путін спалив мости із Заходом і будує міжнародну
вісь антизахідних авторитарних режимів з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю.
Вторгнення в Україну є частиною ширшої історичної місії, спрямованої на
завершення епохи домінування Заходу і встановлення нового "багатополярного
світового порядку".
У цьому контексті позиція України в багатополярному світі залежатиме
від її здатності протистояти російській агресії та зберегти свій суверенітет.
Підтримка західних союзників матиме вирішальне значення, але нинішній
політичний клімат свідчить про те, що ця підтримка може бути не такою
надійною, як колись. Україні потрібно буде обережно орієнтуватися в цьому
складному геополітичному ландшафті, шукати нові альянси та партнерства,
одночасно працюючи над зміцненням власної внутрішньої стабільності та
стійкості.
Отже, місце України в "багатополярному світі" буде визначатися
комплексом факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Від здатності України
дотримуватися демократичних принципів, розвивати економіку та протистояти
російській агресії залежатиме її успішне майбутнє. Підтримка з боку
міжнародних партнерів може відігравати важливу роль у допомозі Україні в
досягненні її мети.