Приклади процесів демократизації суспільно-політичного життя в Україні з 1985 по 1991 рік:

1. Перебудова (Гласність): Під керівництвом Михайла Горбачова розпочалася політика

“гласності” і прозорості, що дозволяла відкритіше обговорювати суспільні проблеми та
корупцію.
2. Створення Асоціацій: У 1987 році утворилися перші громадські асоціації, такі як Громадська
спілка “Пам’яті”, що стимулювали громадянську активність.
3. Ліквідація цензури: Відмінили цензуру в масових засобах масової інформації, що дозволило
більш вільно обговорювати теми, які раніше були заборонені.
4. Обрання народних депутатів: У 1990 році відбулися перші вільні вибори до Верховної Ради
України, що відобразило демократизацію політичного процесу.
5. Референдум про незалежність: У 1991 році був проведений референдум, де більшість
українців проголосувала за незалежність від СРСР.
6. Створення партій: З’явилися нові політичні партії, які відображали різноманіття політичних
поглядів, такі як Рух Демократичної Перебудови та Народний Рух України за Перебудову.
7. Активна громадянська участь: Громадяни активно брали участь у мітингах, демонстраціях та
обговорення громадських питань.
8. Розширення прав громадян: Уряд розширив права громадян, зокрема, щодо свободи слова,
зібрань та релігії.
9. Розвиток громадянських інституцій: З'явилися нові громадські організації, фонди та інші
інституції, які забезпечували громадянське суспільство.
10. Децентралізація влади: Почали впроваджувати механізми децентралізації влади, що
дозволяло більшому впливу місцевим громадам на прийняття рішень.
ВИСНОВОК:
Я вважаю, що процеси мають суперечливий характер, оскільки вони часто включають у себе
різні суперечливі аспекти. Наприклад, в економіці може виникати суперечність між
підтримкою ринкової конкуренції та забезпеченням соціальної справедливості. Ще одним
прикладом є конфлікт між вільною торгівлею та захистом екологічних ресурсів.
Отже, процеси можуть мати різні сторони, які не завжди легко узгодити або вирішити.