Практична робота з Історії України\ 25.

03 Дука Іван
1.1
Ці агітаційні плакати мали за мету передати селянам ідею необхідності
переходу до колгоспів та утверджували, що тільки колгосп може
забезпечити їм високий рівень матеріального достатку та легку працю.

Тому, що більшість селян не приймала ідеологію комунізму, єдиним

засобом, який застосовувалась для того, щоб змусити їх працювати у
колгоспі, було використання страху і насильства.

1.2
З фрагменту можна дізнатися, що використання часу для роботи поза
колгоспом у селян обмежене без дозволу правління або бригадира. Також,
обов'язковою є належність до певної виробничої бригади, а заборонено
висилати замість себе членів свого двору на роботу в колгоспі. Селяни
зобов'язані виходити на роботу в певний час без нагадувань та обмежені в
перервах на сніданок та обід без дозволу бригадира. Дозвіл на працювання
у своїй садибі надається лише у вільний від колгоспних робіт час. У
колгоспах були постійні бригади, які контролювали правила трудового
розпорядку, організовували та координували роботи і забезпечували
перенесення досвіду та навичок виробництва між робітниками, що сприяло
стабільності в колгоспі.
2.1.
У 1930-х роках українські селяни мали складне економічне становище і
низький соціальний статус.
Більшість з них мешкала в сільській місцевості в примітивних умовах, без
зручностей, що були доступні у містах.
Значна частина селян займалася сільськогосподарською роботою, але їхні
доходи були низькими та не дозволяли покращити рівень життя.
Українські селяни стикалися зі складнощами у взаємодії з владою, яка
контролювала
3.1 З листа Й.Сталіна Л.Кагановичу від 11 серпня 1932р.
У документі йшлося про ситуацію в Україні та загрозу її втрати. Згідно з
документом, Сталін відзначив, що становище в Україні є критичним, і
Польща, яка підтримує українських націоналістів, претендує на цю
територію. Він надав Кагановичу завдання прийняти невідкладні заходи
для виправлення ситуації в Україні. Крім того, Сталін зазначив про
присутність гнилих елементів у складі Української компартії, серед яких
були свідомі та несвідомі петлюрівці та прямі агенти Пілсудського, які
готові зібратися проти партії.
Україна була важливою територією для Радянського Союзу з економічної
та стратегічної точки зору, бо на той момент Україна була однією з
найбільш розвинутих регіонів СРСР. Тут був великий потенціал у
сільському господарстві та промисловості. Але національна питання в
Україні було дуже актуальним та чутливим, тому Радянський Союз боявся,
що в разі втрати України національні конфлікти можуть поширитися на
інші регіони. Таким чином, радянське керівництво намагалося зберегти
контроль над Україною, навіть якщо це потребувало політичного та
репресивного тиску на українське населення та партійну еліту.
4.1
Провісниками були:
 Новорічна телеграма Й. Сталіна, що розпочала кампанію пошуку
прихованого хліба українськими селянами та конфіскації всіх запасів
продовольства.
 Великі обсяги експорту хліба для здобуття валюти на оплату
імпортованого важкого промислового обладнання.
 Нереалістичні плани щодо збору врожаю, які призвели до
конфіскації всього зерна у селян - насіннєвого, фуражного і
продовольчого.
Кульмінація Голодомору:
 Заборона на інформацію про голод у Радянському Союзі, яка діяла
до грудня 1987 року.
 Утворення надзвичайної хлібозаготівельної комісії в Україні під
керівництвом В. Молотова та введення законодавства про натуральні
штрафи (у вигляді м'яса та картоплі) для боржників із хлібозаготівлі.
 Реалізація Закону "Про охорону майна державних підприємств,
колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної)
власності" від 7 серпня 1932 року (так званий "закон про п'ять
колосків"), що зобов'язував колгоспи та інші сільськогосподарські
підприємства здавати державі встановлену кількість зерна за ціною,
яку встановлював державний орган, що призвело до нестачі
продуктів харчування для населення.
5.1
Геноцид (від грецьк. genos — рід, плем’я та латин. caedo — убиваю) — дії,
вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну,
етнічну, расову або релігійну групу як таку
У 1932-1933 роках на території радянської України люди голодували і це
не було природною чи соціальною проблемою. Натомість, влада
здійснювала геноцид і використовувала голод як інструмент терору. Таким
чином, сталися вбивства українських хліборобів, що було свідомим актом
тероризму проти мирних людей, особливо проти селян як класу. Головною
метою такого голоду було забезпечити державі повний контроль над усіма
верствами населення.