Аналіз поезії «Радість»

1. Автор, назва – Олена Теліга, «Радість»

2. Рік написання – 1929
3. Провідний мотив – Радіти кожній миті життя та дивитися на
труднощі оптимістично ,щоб життя не було похмурим
4. Жанр – Вірш
5. Композиція:
- До мене радість тулиться (життєрадісність знаходити в житті)
- Ніби поле перед нами стелиться (оптимізм потребує широкого
поля для діяльності та допомагає долати труднощі)
- Пролітаю муж людьми похмурими (всеперемагаюча життєва
радість і оптимізм проти сірості)
6. Тропи:
- Епітети “безжурний вітрогон-xлопчина”, “між людьми
похмурими”
Порівняння “як безжурний вітрогон хлопчина”; “хлопчина
рветься, як метелиця,”
Метафора “радість тулиться”, “хлопчина рветься”, “поле
стелиться”, “Козачка вдаряю попід мурами”
- Анафора – “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й
мотоцикли”.
- Риторичний оклик – “хлопчина не дає спокою!”
7. Синтаксичні засоби:
- Інверсія – переходжу обережно вулицю
8. Римування – кільцеве
9. Віршовий розмір – тристопний анапест
«А хлопчина рветься, як метелиця»
10.Ідея – прагнення героїні донести до читачів радість, оптимізм у будь-
якій ситуації
Аналіз поезії «Сучасникам»
1. Автор, назва – Олена Теліга, «Сучасникам»
2. Провідний мотив – Прагнення переповнити кожну мить життя,
патріотичне прозріння
3. Жанр – вірш (Моральний заповіт нащадкам)
4. Тропи:
- епітети – «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних
привітів»,
- метафори – «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у
холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
-
- риторичні оклики – «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»
- звертання – «О, краю мій, …»
5. Синтаксичні засоби:
- інверсія – Хуртовині сніжній
- антитеза – біль бринить, зате коли сміюся
6. Римування – перехресне та суміжне
7. Віршовий розмір – п’ятистопний ямб
«Не треба слів, хай буде тільки діло»
8. Ідея – Заклик горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису
суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на
тернистих шляхах випробувань
9. Образи:
- Вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій,
очищення, оновлення
 Аналіз поезії «Пломінний день»
1. Автор .назва – Олена Теліга, «Пломінний день»
2. Рік написання – 1932
3. Історія написання - Лірична героїня поезії (яка і власне
авторка) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша
гордість і найбільший біль — Україна, бо навколо так багато
байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні
хочеться розбудити цих байдужих, знайти однодумців і
діяти, щоб «найгостріше слово — Україна» стало
найлагіднішим, наймирнішим. Вірш «Пломінний день»
належить до громадянської лірики. У ньому поетка декларує
своє життєве кредо — служити рідній країні. Душа її
сповнена енергії жити і боротися заради Вітчизни до кінця
життя: «Хай несуть мене бурхливі води Від пориву до самого
чину!». Авторка переконана, що там, де є патріоти, там
немає байдужих: «Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з
них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп
Найгостріше слово — Україна». У творі простежується
філософська думка про те, що героїня ладна боротися до
останнього, бо її душа «рушає на шляхи великі».
Використовуючи метафоричні образи, поетеса прагне своїм
закликом збудити «застиглі і покірні води», щоб вони
«забурлили водоспадом» саме «на землі байдужо-
непривітній». Авторка утверджує активну життєву
позицію: «Хочу жити, аж життя не зломить…».
4. Провідний мотив – Боротьба за українську державність
5. Тропи:
- епітети – День прозорий, рухливий натовп, шляхи
великі, невтомний сокіл, покірні води
- порівняння «Мерехтить, як пломінь»
- метафори – «застиглі і покірні води», «душа моя сьогодні грає».
- риторичні окличні речення «І тому росте, росте прокляття!»
6. Синтаксичні засоби:
- інверсія «І душа моя горить сьогодні»
- повтор(тавтологія): «росте, росте», «жити аж життя»,
«кликать… клич»
- повтор (рефрен): «хочу…», «хай»
7. Римування – перехресне
8. Віршовий розмір – П’ятистопний хорей з пірихієм
«Хочу крикнуть вдалечінь без краю»
«І когось на допомогу кликать»
9. Ідея - Державне самоутворення України