Робочий зошит ВМ

Чемінави О.С.
9414
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 4 курсу
Навчальної дисципліни «Внутрішня медицина (в тому числі
ендокринологія)»
модуль 1
Напряму «Медицина»
Спеціальності «Лікувальна справа»
Кафедра внутрішньої медицини №1
Автори: професор Пєрєдерій В.Г., доцент Мартинчук О.А.
Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з терапевтичних

дисциплін від _____________2015 р., протокол № _____
Чемінави О.С. 9414
Змістовий модуль 5: «Загальні питання внутрішньої медицини»
ТЕМА 1. «ОЖИРІННЯ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ»
Термін Визначення
Ожиріння це хронічне захворювання, що розвивається внаслідок складних хронічних порушень
жирового обміну з надлишковим накопиченням жиру в різних частинах тіла (осередкове або
дифузне), яке супроводжується збільшенням маси тіла і наступним розвитком різних
ускладнень
Надлишкова вага Надмірне накопичення жиру, яке може привести до порушення здоров'я
Морбідне Перевищення ваги на 50% і більше від того, що вважається нормальним для віку, статі і
ожиріння конституції данної людини. Термін вказує на однозначно хворобливий характер ожиріння.
Індекс маси тіла Вага в кілограмах, поділена на квадрат зросту у метрах (кг / м2)
(ІМТ)
Баріатрія Розділ медицини, який займається лікуванням ожиріння. Передусім мають на увазі хірургію
ожиріння.
ВАРІАНТ 1
Завдання 1.
Заповніть таблицю характеристики показників ІМТ (кг/м2)
ІМТ (індекс маси тіла) Характеристика
<18,5 Недостатня маса тіла
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних проявів метаболічного синдрому:
Ознака Характеристика (показники)
Абдомінальний тип ожиріння Об’єм талії:
Чол.:
Жін.:
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових пунктів при збиранні анамнезу у хворого на ожиріння:
№п/п Пункт Мета з’ясування
1. Повний анамнез харчування Порушення режиму харчування, переїдання,
тощо.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
Завдання 4.
Перерахуйте основні напрямки корекції зайвої ваги:
1. Дієтотерапія__________________________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6. ___________________________________________________
Завдання 5.
Перерахуйте лікарські засоби для зниження надлишкової маси тіла з доведеною клінічною
ефективністю:
1. Орлістат________________________________________________
2. ________________________________________________________
3. ________________________________________________________
4. ________________________________________________________
5. ________________________________________________________
Завдання 6.
Перерахуйте найбільш поширені види хірургічного лікування ожиріння (баріатричної хірургії)
1. Встановлення внутрішньошлункового балону_________________
2. _________________________________________________________
3. _________________________________________________________
4. __________________________________________________________
Тестові запитання.
Виберіть одну правильну відповідь:
1. Який з наведених препаратів є блокатором панкреатичної ліпази?
А. Метформін
В. Лоркасерин
С. Орлістат
D. Топірамат
Е. Левокарнітин
2. Найбільш часте ускладнення нераціонального зниження надлишкової ваги:

А. панкреатит
В. холецистит
С. холелітіаз
D. порушення толерантності до вуглеводів
Е. сечосольовий діатез
3. Критерій морбідного ожиріння за показником ІМТ (кг/м2):

А. > 30
В. > 35
С. > 40
Д. > 45
Е. > 50
4. При зменшенні енергетичної цінності раціону на 500-1000Ккал/добу людина в середньому буде

втрачати кг/тиждень:
А. 0,2-0,3
В. 0,5-1
С. 0,7-1,5
Д. 3-4
Е. 1-1,5
5 За яких додаткових умов найбільш доцільно призначати бупропіон з метою впливу на зайву
вагу:
А. Відмова від куріння
В. Метаболічний синдром
С. У чоловіків
D. При спадковій формі ожиріння
Е. При підвищеному артеріальному тиску
ВАРІАНТ 2
Завдання 1.
Наведіть найбільш поширені етіологічні причини ожиріння та приклади до них:
Етіологічна група Приклади
Ятрогенні причини Лікарські засоби, оперативні втручання на гіпоталамусі
Завдання 2.
Заповніть таблицю лікарських засобів, що можуть призводити до набору ваги:
Група Препарати, які асоціюються за набором ваги
Стероїдні гормони Глюкокортикоїди, мегестрола ацетат
Завдання 3.
Заповніть таблицю лабораторних обстежень (аналізів крові), які рекомендовані при первинному
зверненні пацієнта з ожирінням:
№п/п Метод обстеження Мета обстеження
1. Ліпідограма Оцінка ризику наявності атерогенної дисліпідемії
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Завдання 4.
Перерахуйте за яких умов необхідно проводити швидке зниження ваги з урахування значення ІМТ
> 30 кг/м2:
1. Вік до 40 років
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6. ___________________________________________________
Завдання 5.
Перерахуйте показання до хірургічного лікування ожиріння:
1. ІМТ >40 кг/м2________________________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю фармакотерапії ожиріння :
Препарат Спосіб введення, доза Побічні ефекти
Фентермін Per os 15,30 або 37,5 мг/добу Сухість в роті, запаморочення, безсо
підвищення АТ, тахікардія
1. Яка ефективність ізольованої диєтотерапії ожиріння у % до вихідної маси тіла?
А. до 5 %
В. до 10 %
С. до 15 %
D. до 25 %
Е. до 35 %
2. Назвіть показник (індекс) відношення окружності талії до окружності стегон, що свідчить про
абдомінальне ожиріння у жінок ?
A. > 0,5
B. > 0,75
C. > 0,85
D. > 1,0
E. > 1,5
3. Назвіть показник (індекс) відношення окружності талії до окружності стегон, що свідчить про
абдомінальне ожиріння у чоловіків ?
A. > 0,5
B. > 0,75
C. > 0,85
D. > 1,0
E. > 1,5
4. Чому дорівнює енергетична цінність білку (Ккал/г)?

A. 2
B. 4
C. 6
D. 9
E. 12
5. Чому дорівнює енергетична цінність жиру (Ккал/г)?

A. 2
B. 4
C. 6
D. 9
E. 12
ВАРІАНТ 3
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації ожиріння за ступенем важкості:
Надлишок маси тіла
Ступень
(%)
I 10 - 30
II
від 30 до 50%
III від 50 до 100%
IV більше 100%
Завдання 2.
Вкажіть значення коефіцієнту фізичної активності (КФА) в залежності від інтенсивності праці :
Група Представники Показник
I Робітники переважно розумової праці 1,4
робітники,зайняті легкою працею,легкою фізичною
II 1,6
активністю
робітники праці середньої важкості,середньою
III 1,9
фізичною активністю
2,3 для
робітники важкої і особливо важкої фізичної праці,
IV чоловіків
висока фізична активність
2,2 для жінок

робітники особливо важкої фізичної праці, дуже
V 2,5
висока фізична активність
Завдання 3.
Перерахуйте з чого складаються добові енерготрати:
1. Основний обмін
2. Витрат енергії на травлення їжі
3. Витрат енергії на фізичні та емоційні навантаження протягом доби
Завдання 4.
Вкажіть критерії, що підвищують прогноз ефективності програми по зниженню ваги:
1. Втрата не менше 2 кг за перші 4 тижні
2. нормалізація або зниження маси тіла
3. відсутність рецидиву збільшення маси тіла
4. позитивна динаміка або нормалізація клініко-лабораторних показників
5. зникнення або полегшення симптомів
Завдання 5.
За яких умов при визначенні ожиріння не слід спиратись на показники ІМТ:
1. У спортсменів
2. Вагітних жінок
3. Жінок, що годують груддю
4. Дітей
5. Худих літніх людей
Завдання 6.
Перерахуйте можливі ураження при ожирінні з боку шлунково-кишкового тракту:
1. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба
2. Холецистит
3. Панкреатит
4. Неалкогольні захворювання печінки (стеатоз, стеатогепатит, цироз)
5. Онкологічні захворювання (стравоходу, товстої кишки, жовчного міхура)
1. На скільки збільшується тривалість життя при втраті 10 зайвих кг (в роках)?
А. 1 рік
В. 2 роки
С. 3 роки
D. 5 років
Е. 10 років
2. Чому дорівнює енергетична цінність вуглеводів (Ккал/г)?

A. 2
B. 4
C. 6
D. 9
E. 12
3 Який дихальний тест використовується для вивчення енергетичного статусу пацієнта?
А. 13С-уреазний
В. 13С-метацетиновий
С. 13С-октаноєвий
D. 13С-бікарбонатний
Е. водневий
.
4. Який варіант дієти найбільш доцільно використовувати для зниження ваги за умови порушення
толерантності до вуглеводів:
А. Низькожирова
В. Високобілкова
С. З низьким глікемічним індексом
Д. Дієта Кареля
Е. Дієта Орніша
5. Який показник ІМТ (кг/м2) відповідає 2 ступеню ожиріння:

А. 18,5-25
В. 25-30
С. 30-35
D. 35-40
Е. 40-45
Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики
основних хвороб органів травлення»
Тема 26. «Хронічні панкреатити»
Основні терміни (5-6)
Хронічний панкреатит Прогресуючий запально-дегенеративно-склеротичний процес з
фіброзно-кістозною перебудовою екзо- та ендокринного апарату ПЗ,
кінцевим етапом якого єатрофія тканини ПЗ та острівців Лангерганса,
що супроводжується розвитком зовнішньо- та внутрішньо
секреторної недостатності ПЗ.
Зовнішньо- Розвиток синдромів мальабсорбції та мальдигестії, що розвинулися
секреторна недостатність ПЗ на тлі недостатньої секреції протеолітичних, ліполітичних та
амілолітичних ферментів ПЗ.
Мальдигестія Синдром недостатності порожнинного травлення, який проявляється
кашкоподібними випорожненнями внаслідок недостатньої секреції
протеолітичних, ліполітичних та амілолітичних ферментів ПЗ.
Мальабсорбція Синдром, який поєднує симптоми, що включають діарею, втрату
маси тіла, білкову недостатність і ознаки гіповітамінозу внаслідок
порушеного всмоктування у тонкій кишці.
Лієнтерея Макроскопічно видимі залишки неперетравленої їжі в калі.
Стеаторея Виділення надмірної кількості нейтрального жиру з калом (більше 5 г
за добу).
Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

ВАРІАНТ 1.
1. Назвіть типи хронічних панкреатитів за клінічними ознаками:
Клінічний варіант Варіанти протікання:
А. Больовий З рецидивуючим болем чи з постійним болем.
Б.
В.
Г.
2. Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдрому мальабсорбції

Симптом Ознака
Діарея Ненормально прискорене спорожнення кишківника (частіше 4 разів
на добу) зі зміною характеру стільця (від кашкоподібного до
рідкого) зі стійким підвищенням вмісту рідини в фекаліях з 60-75%
до 85-90% або збільшення їх маси більш 200г на добу
3. Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на ХП:

Метод обстеження Мета обстеження
Амілаза сироватки крові Синдром відхилення ферментів у кров
4. Назвіть основні клінічні ознаки болю при хронічному панкреатиті:

Ознака Характеристика
Локалізація
Іррадіація
Тривалість
Інтенсивність
Зв’язок з прийомом іжї
Чим провокуються
Чим купуються
5. Опишіть ступені зовнішньо секреторної недостатності ПЗ (ЗНПЗ) за рівнем фекальної еластази

1:
Ступінь ЗНПЗ Рівень фекальної еластази 1
Легкий 200-100 мкг/г
6. Перерахуйте захворювання, при яких показана замісна ферментна терапія:

1. Цукровий діабет І, ІІ та ІІІ типів. __________
2. _______________________________________
3.________________________________________
1. Назвіть етіологічні причини первинних гіперферментних ХП:
А. Надмірне споживання солодощами.
Б. Схильність підсолювати їжу.
В. Зловживання алкоголем
Г. Споживання овочів і фруктів.
Д. Відмова від виробів із борошна.
2. Який, на Вашу думку, найбільш важливий метод обстеження для виявлення ХП в стадії
загострення?
А. Загальний аналіз крові.
Б. ФЕГДС.
В. Відеоколоноскопія
Г. Феномен «відхилення ферментів в кров»
Д. Глікозильований гемоглобін.
3. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП в стадії загострення:

А. Вітамінотерапія
Б. Спазмолітічна терапія (поліпшення відтоку секрету ПЗ)
В. Призначення препаратів заліза
Г. Хірургічне лікування (папілосфінктеротомія)
Д. Противірусна терапія.
4. Назвіть групи препаратів та їх представників для гальмування зовнішньої секреції ПЗ:

А. Інгібітори протонної помпи: омепразол, пантопразол;
Б. Ферментні препарати: панкреатин
В. Нестероїдні протизапальні: парацетамол, ібупрофен
Г. Спазмолітики: мебеверин, папаверин
Д. Вітамінотерапія: токоферол, ретинол.
5. Назвіть метод дослідження для визначення структурних змін паренхіми ПЗ при ХП:
А. Іригографія
Б. Доплерівське сканування
В. Ректороманоскопія
Г. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
Д. Ендосонографія ПЗ.
ВАРІАНТ 2.
1. Назвіть типи хронічних панкреатитів за морфологічними ознаками:
Морфологічний тип:
А. Кальцифікуючий
Б.
В.
Г.

Трофологічні порушення Втрата маси тіла

Загальний білок Визначення трофологічного статусу
4. Які основні синдроми при ХП?

Синдром Характеристика
Больовий
Диспептичний
Синдром мальдигестії
Ендокринні порушення
5.Проведіть диференційну діагностіку гіпоферментного та гіперферментного ХП:

Характеристика Гіперферментний ХП Гіпоферментний ХП
Біль
Прояви ЗНПЗ
Тривалість захворювання
Огляд
Активність ферментів ПЗ
Додаткові обстеження
Вплив на вуглеводний обмін
6. Назвіть дози ферментних препаратів в залежності від тяжкості гіпоферментного ХП:

Ступінь важкості Доза ферментів (ОД по ліпазі)
Легкий
Середній
Важкий
1. Назвіть етіологічну причину вторинних гіперферментних ХП:

А. Пептичні виразки;
Б. Диспепсія
В. Синдром подразненої кишки
Г. Виразковий коліт
Д. Депресія.
2. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ:

А. Препарати 5-аміносаліцилової кислоти
Б. Антибактеріальна терапія
В. Гіпотензивні препарати
Г. Дезінтоксикаційна терапія
Д. Замісна ферментна терапія.
3. При ураження тіла ПЗ найбільш імовірна локалізація болю:

А. В лівому підребер’ї
Б. В епігастрії
В. В правому підребер’ї
Г. В здухвинних ділянках
Д. В ділянці попереку.
4. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП в стадії загострення:

Б. Знеболювальна терапія
В. Призначення препаратів заліза
Г. Хірургічне лікування (папілосфінктеротомія)
Д. Противірусна терапія.
5. Назвіть метод визначення ступеня зовнішньосекреторної недостатності ПЗ:

А. Визначення рівня трипсину сироватки крові
Б. Копрологічне дослідження
В. Визначення рівня фекальної еластази 1.
Г. Антигліадінові антитіла
Д. Кал на приховану кров.
ВАРІАНТ 3.
1. Назвіть класифікацію хронічних панкреатитів за функціональними ознаками:
А.За патогенетично- 1. Гіперферментий;
функціональнім варіантом: 2. Гіпоферментний.
З порушенням зовнішньої секреції ПЗ:
а) за ступенем зниження: важка, середньої тяжкості, легка
зовнішньосекреторна недостатність
Б. За степенем порушення б) за типо порушення: гіперсекреторний, гіпосекреторний,
функції ПЗ: обтураційний (верхній або нижній), дуктулярний
З порушенням інкреторної функції ПЗ (гіперінсулінізм;
гіпофункція інсулярного апарату - панкреатичний цукровий
діабет)

Полігіповітаміноз Сухість шкіри, ламкість волосся, нігтів, анемія
Великі панкреатичні рясний, смердючий, жирний кал сіруватого кольору з блискучою
випорожнення поверхнею, кашкоподібної консистенції 2-3 рази на добу
Лієнтерея макроскопічно видимимі залишки неперетравленої їжі в калі

Фекальна еластаза 1 Визначення ступеня зовнішньосекреторної недостатності ПЗ
Альфа-амілаза сечі Підтвердження наявності пошкодження ацинарних клітин
Визначення С-реактивного Прогностичний маркер панкреатичних атак
4.Проведіть диференційну діагностіку ХП та наступних захворювань:

Захворювання Основні діагностичні характеристики:
Знижений апетит, постійні болі, що не залежать від прийому їжі, короткий
Рак ПЗ
анамнез, анемія, підвищення онкомаркеру СА 19-9
Пептична виразка Блювота, що приносить полегшення; частіше закрепи, больові відчуття в
шлунку пілородуоденальній зоні
Хр. холецистит Локалізація болі і дискомфорту в правому підребер’ї, наявність в
дуоденальному вмісті слизу, лейкоцитів, злущеного епітелію, кристалів
холестерину, кальцію білірубінату.
Дискомфортні та больові відчуття полегшуються і зникають після
СПК
випорожнення.
Інфаркт міокарда Гострий початок, зміни на ЕКГ, ЛДГ 1 в БАК
Целіакія Провокується прийомом глютенової їжі
5. Перерахуйте неінвазивні тести визначення зовнішньосекреторної недостатності ПЗ:

Субстрат, що
Метод дослідження
досліджується
13
С-тригліцеридний дихальних тест Повітря, що видихається
Тест Лунда Дуоденальний вміст
ПАБК-тест Сеча
Еластаза-1 Кал
1. Назвіть етіологічну причину гіпоферментних ХП:

А. Постійні загострення гіперферментних ХП;
Б. Пептична виразка
В. СПК
Г. Диспепсія
Д. Целіакія.
2. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ:

Б. Замісна ферментна терапія
В. Знеболювальна терапія
Г. Противірусна терапія
Д. Хірургічне лікування
3. Оптимальний неінвазійний метод діагностики і диференціальної

діагностики хронічного панкреатиту:
А. Комп’ютерна томографія
Б. Оглядова рентгенографія
В. ЕРХПГ
Г. Доплерівське сканування
Д. УЗД
4. Який, на Вашу думку, найбільш важливий метод обстеження для виявлення ХП в стадії
загострення?
А. Загальний аналіз крові.
Б. ФЕГДС.
В. Відеоколоноскопія
Г. Ендо-УЗД ПЗ
Д. Глікозильований гемоглобін.
5. З метою проведення замісної ферментної терапії необхідне застосування:

А. Інгібітори протонної помпи (ланзопразол)
Б. Вітамінотерапія (токоферол)
В. Спазмолітична терапія (дротаверин)
Г. Поліферментні препарати (панкреатин) 25 000 – 40 000 ОД ліпази
Д. Знеболювальна терапія (парацетамол).
Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб
органів травлення»
Тема 25. «Цирози печінки»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів розпізнавати основні симптоми й синдроми при
цирозах печінки; ознайомити студентів з методами дослідження, які використовуються для
діагностики цирозів печінки, показаннями до їхнього застосування, методикою виконання,
діагностичною цінністю кожного з них; навчити самостійно трактувати результати проведених
досліджень та призначати диференційоване лікування.
Студент повинен знати:
1. Визначення терміну «цироз печінки», чинники ризику.
2. Класифікацію, клінічні симптоми та лабораторні синдроми, їх клінічне значення.
3. Найбільш часті ускладнення, методи діагностики та лікування.
4. Обгрунтування вибору та технології застосування препаратів етіотропної,
патогенетичної терапії.
5. захворювання, з якими необхідно проводити диференційну діагностику.
6. Лікувальну програму при цирозі печінки і найбільш частих його ускладненнях.
Студент повинен вміти:
1. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів на цироз печінки.
2. Виділяти клінічні синдроми при цирозі печінки.
3. Трактувати та інтерпретувати дані сонографічного дослідження печінки, жовчних
протоків та жовчного міхура.
4. Складати план обстеження для хворого цирозом печінки.
5. Трактувати та інтерпретувати отримані дані загального та біохімічного аналізу
крові.
6. Розробляти тактику планового лікування хворого на цироз печінки.
7. Визначати показання до хірургічного лікування.
8. Визначати прогноз та перспективу щодо життя та працездатності хворих із цирозом
печінки.
Основні терміни теми (5-6)
Цироз печінки Хронічне дифузне захворювання печінки, що характеризується
дифузним розростанням у ній сполучної тканини, порушенням її
нормальної дольової архітектоніки внаслідок фіброзу та утворенням
структурно-аномальних вузлів регенерації, що зумовлюють розвиток
функціональної недостатності печінки та портальної гіпертензії.
Портальна гіпертензія Синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени (в нормі 7-10 мм
рт.ст.) з порушенням кровотоку, формуванням порто-системних
колатеральних анастомозів, що супроводжується спленомегалією,
варикозним розширенням вен стравоходу, асцитом.
Гіперспленізм Зміни в загальному аналізі крові у вигляді лейкопенії, тромбоцитопенії
та анемії у хворих із захворюваннями печінки, що проявляються
гепатоспленомегалією
Асцит Накопичення у черевній порожнині вільної рідини не менше 1000 мл.
Гепатоцелюлярна Порушення дезінтоксикаційної, білково-синтетичної та ін. функцій
недостатність печінки, коли порушується інактивація, зв’язування, знежирення та
виведення хімічних полук з розвитком печінкової енцефалопатії
Література:
1. Внутрішня медицина: Підручник: У 3 т. - Т. 1/К. М. Амосова, О. Я. Бабак, В. М. Зайцева та
ін.; За ред. проф. К. М. Амосової. - К.: Медицина, 2008. - ст. 694-755
2. Передерий В.Г., Ткач С.М. Основы внутренней медицины. – Винница, 2009. – Т.1. – С. 407
– 430.
3. Практикум з внутрішньої медицини. Модуль 1. Гастроентерологія – Вінниця: ПП Нова
Книга , 2009. – С.188-211.
4. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх
органів / За ред. д-ра мед. наук, проф. Ю. М. Мостового. - 13-те вид. доп. і перероб. -
Вінниця: ДП "Державна картографічна фабрика", 2011.

Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю «Етіологічні фактори розвитку цирозу печінки»
Етіологічний чинник Характеристика
Вірусний Вірус гепатиту В, С, D, G, цитомегаловірус, вірус
Епштейна-Барра, інші вірусні, мікст-інфекції
Токсичний (алкогольний,лікарський
, хронічна інтоксикація гепатотропними
отрутами)
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних синдромів та клінічних ознак ураження органів/систем при цирозі
печінки:
Синдром Клінічні ознаки
Астенічний/астеновегетативний слабість, зниження працездатності, підвищена стомлюваність,
подразливість, пригнічення настрою
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на ЦП:
1. Загальний аналіз крові Для визначення коцентрації гемоглобіну,
кількості лейкоцитів, тромбоцитів,
ретикулоцитів. При цьому виявляється анемія
при, синдромі гіперспленізму – панцитопенія,
підвищення ШОЕ, лейкоцитоз – в період
загострення і лейкопенія в період компенсації
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Перерахуйте основні напрямки немедикаментозної терапії:
7. Відмова від алкоголю__________________________________
8. ___________________________________________________
9. ___________________________________________________
10. ___________________________________________________
11. ___________________________________________________
12. ___________________________________________________
Завдання 5.
Заповніть таблицю. Диференційна діагностика первинного біліарного цирозу печінки та активного
гепатиту з холестатичним синдромом
Ознаки Первинний біліарний цироз Гепатит з холестатичним

печінки синдромом
Вміст імуноглобулінів в
сироватці крові
Визначення вмісту у сироватці
крові антимітохондріальних
антитіл у високому титрі
Високий рівень у крові
аланінової амінотрансферази
Пункційна біопсія печінки
Синдром портальної
гіпертензії
Дані ендоскопічної
ретроградної холангіо-
панкреатографії
Завдання 6.
Заповніть таблицю лікування пацієнтів з холестатичним синдромом при ЦП:
Препарат Спосіб введення, доза Показання
Фенобарбітал Перорально 50-150 мг на добу Обидва препарати є
300-400 мг на день індукаторами ферментів
Рифампіцин мікросомального окиснення в
гепатоцитах,унаслідок
чого,можливо,зменшується
вміст преритогенів у
системному кровообігу

1. У поняття "гіперспленізм" не входить:
A. Анемія
Б. Лейкопенія
В. Нейтропенія
Г. Тромбоцитопенія
Д. Значне збільшення розмірів селезінки
2. Ранньою (маніфестуючою) ознакою первинного біліарного цирозу печінки, як правило, є
A. Асцит
Б. Сверблячка шкіри
В. Варикозне розширення вен
Г. Жовтяниця
Д. Спленомегалія
3. Назвіть основний патогенетичний процес при цирозі печінки:
A. Заміщення часточок псевдочасточками
Б. Обтурація жовчних протоків
В. Застій крові у внутрішньочасточкових печінко вих венах
Г. Застій лімфи у печінкових часточках
Д. Запалення печінкових часточок
4.Коли спостерігається симптом флюктуації у черевній порожнині?
A. При метеоризмі
Б. При асциті
В. При ожирінні
Г. При набряку передньої черевної стінки
Д. При пілоростенозі
5.Якими є особливості кінцівок при цирозах печінки ?
A. Акроціаноз
Б. Гіперемія долоней, підошв
В. Поперекова покресленість нігтів
Г. Набряки, деформація суглобів
Д. Мармурова шкіра
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації ЦП за характером перебігу:
За перебігом
Характерна ознака
швидкопрогресуючий
повільнопрогресуючий
Активний
Неактивний
Латентний
Завдання 2.
Заповніть таблицю класифікації печінковоклітинної дисфункції
за Чайлд-П`ю:
Ознаки Групи
А В С
Білірубін,мг % Менше 2
Протромбіновий
Індекс, %
Завдання 3.
Заповніть таблицю додаткових лабораторних обстежень, котрі рекомендовані для встановлення
остаточного діагнозу цироз печінки :
1. Антитіла до гладкої мускулатури Встановити, що причиною розвитку ЦП був
аутоімуногепатит
2.
3.
4.
5.
Завдання 4.
Перерахуйте основні показання та переваги проведення діагностичного парацентезу:
7. Симптоми інфікування асцитичної рідини..........
8. ___________________________________________________
9. ___________________________________________________
10. ___________________________________________________
11. ___________________________________________________
Завдання 5.
Допишіть ускладнення, що трапляються при прогресуванні ЦП:
1. Гострі кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу
6. ___________________________________________________
7. ___________________________________________________
8. ___________________________________________________
9. ___________________________________________________
10. ___________________________________________________
11. ___________________________________________________
12. ___________________________________________________
13. ___________________________________________________
14. ___________________________________________________
15. ___________________________________________________
16. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю медикаментозної терапії при ЦП:
Вид лікування Препарати, дози та спосіб їх застосування
Етіологічне лікування
Патогенетичне лікування
Гепатопротектори
Нормалізація процесів травлення і

всмоктування
Лікування набряково-асцитичного
синдрому
Лікування печінкової енцефалопатії
Лікування кровотеч із варикозно

розширених вен стравоходу і шлунка
Вітамінотерапія
Симптоматична терапія
Тестові запитання:
1. Для цирозу печінки не характерно:

A. Порушення структури печінки
Б. Розростання фіброзної тканини
В. Вузлова регенерація гепатоцитів
Г. Відкладення кальцію у вогнищах запалення
Д. Перебудова судинної сітки печінки
2. Вторинний біліарний цироз печінки можуть викликати :
A. Пухлини печінки, підшлункової залози
Б. Жовчнокам'яна хвороба
В. Усе перераховане
Г. Хронічний псевдопухлннний панкреатит
Д. Нічого з перерахованого
3. Назвіть ознаки, що не є характерними для портальної гіпертензії:
A. Кровотеча з варикозно розширених вен
Б. Асцит
В. Гарячковий синдром
Г. Розвиток коллатералей
Д. Спленомегалія
4.Виявлення діагностичної тріади "телеангіоектазії + щільна з фестончатим краєм печінка +
помірна спленомегалія" з високим ступенем імовірностісвідчить про наявність у хворого:
A. Хронічного персистуючого гепатиту
Б. Хронічного гепатит
В. Цирозу печінки
Г. Жовчнокам'яної хвороби та хронічного панкреатиту
Д. Хронічний холецистит
5. Провідним клінічним синдромом післянекротичного цирозу печінки є :
A. Синдром печінково-клітинної недостатності
Б. Астено-невротичний синдром
В. Синдром портальної гіпертензії
Г. Мезенхімально-запальний синдром
Д. Синдром жовтяниці та холестазу
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації ЦП за морфологічною структурою:
Морфологічна форма Характерна ознака
Великовузловий(макроноду характеризується утворенням вузлів різної величини, більше 3мм в

лярний,постнекротичний) діаметрі. Деякі вузли досягають 5 см. Розміри печінки можуть бути
нормальними, різко збільшеними і зменшеними
Початковими клінічними проявами великовузлового цирозу печінки
найчастіше є диспепсичний синдром, астенізація, біль або відчуття
важкості у верхній половині живота. При огляді виявляється
збільшення печінки з ущільненням і деформацією її поверхні, край
печінки загострений.
Завдання 2.
Заповніть таблицю класифікації ЦП за клінічною стадією захворювання :
Стадія Характерна ознака
Компенсований Печінкова енцефалопатія, асцит відсутні, протромбіновий
індекс 80-110%, альбумін сироватки крові більше3.5 г/100мл,
білірубін менше 2мг/100 мл
Субкомпенсований
декомпенсований
Завдання 3.
Заповніть таблицю обо’язкових інструментальних обстежень хворому на ЦП:
1. Ультразвукове дослідження печінки Дозволяє виявити гепатомегалію,
гіперехогенність, вузлики регенерації підвищеної
щільності. Неоднорідність паренхіми печінки,
виявлення вузлів регенерації підвищеної
щільності менше 2 см в діаметрі,
неправильність контурів печінки за рахунок
вузлів регенерації характерні для
макронодулярного цирозу. При термінальній
стадії цирозу печінка значно зменшена в
розмірах , також виявляється збільшення
селезінки
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Перерахуйте основні ознаки наведених нижче захворювань, що дозволяють їх вирізняти з цирозом
печінки:
Захворювання Диференційна ознака
Первинний рак печінки Для первинного раку печінки характерний

досить швидкий розвиток захворювання,
прогресивний перебіг, виснаження, лихоманка,
больовий синдром, швидке збільшення печінки,
що має нерівну поверхню і "кам'янисту"
густину. Розміри селезінки не змінені. У
периферійній крові визначають анемію,
лейкоцитоз, значне збільшення ШОЕ. Важливе
значення має реакція Абелєва—Татаринова на
наявність сироваткових а-фетопротеїнів. Дані
УЗД, КТі прицільної біопсії печінки
дозволяють правильно встановити діагноз. У
разі підозри на холангіому проводять ангіо-
графію
Аутоімунний гепатит
Первинний склерозуючий холангіт
Амілоїдоз печінки
Первинний біліарний цироз
Ехінококоз печінки
Гемахроматоз
Макроглобулінемія Вальденстема
Хвороба Вільсона-Коновалова
Сублейкемічний лейкоз
Завдання 5.
Заповніть таблицю ступенів важкості печінкової енцефалопатії:
Ступінь важкості Особливості Моторні розлади Інструментальні

психічного статусу показники
0(субклінічна) Можливі порушення Порушення при Збільшення діаметру
при виконанні виконанні ворітної(більше
звичайної роботи стандартизованих 13мм)та селезінкової
психомоторних тестів вен(більше 9мм);
початкове
ВРВС,варикозно
розширені гемороїд.
вени
І
ІІ
ІІІ
ІV
Завдання 6.
Заповніть таблицю лікування синдромів та ускладнень ЦП:
Синдром,ускладнення Препарат,спосіб введення, доза З якою метою
Печінкова енцефалопатія Лактулоза, перорально 30-120 Пригнічення процесів бродіння
мл на добу та у вигляді у товстій кишці та швидка
очисних клізм-2 р/добу евакуація її вмісту сприяють
зменшенню всмоктування
токсичних
речовин,знешкоджує аміак у
кислому середовищі
Портальна гіпертензія
Печінково-клітинна
недостатність
Геморагічний синдром
Кровотеча з варикозно
розширених вен стравоходу і
шлунка
Холестатичний синдром
Набряково-асцитичний
синдром
Синдром гіперспленізму
1. Цироз печінки найбільш часто є наслідком:

А. Порушення обміну заліза (гемохроматоз).
Б. Вірусного гепатиту.
В. Тривалого холестазу.
Г. Недостатності кровообігу.
Д. Синдрому недостатності всмоктування.
2. Яка причина смерті при цирозі печінки є найбільш частою?

А. Масивна кровотеча з розширених вен стравоходу.
Б. Печінкова кома.
В. Гіпокаліємія.
Г. Пневмонія.
Д. Важка анемія.
3. Виснаження при цирозі печінки зумовлено переліченими факторами, крім одного. Назвіть
якого?
А. Порушенням травлення їжі.
Б. Порушенням засвоєння їжі.
В. Посиленим розпадом білків.
Г. Дієнцефальними розладами.
Д. Зниженням синтезу білка.
4. Яке ускладнення цирозу печінки найбільш часто провокує печінкову кому?

А. Пневмонія.
Б. Тромбо з портальної вени.
В. Масивна стравохідно-шлункова кровотеча.
Г. Гіпокаліємія.
Д. Артеріальна гіпотонія.
5. Для портальної гіпертензії характерні всі перелічені симптоми, крім:

А. Варикозного розширення вен стравоходу
Б. Варикозного розширення підшкірних вен живота.
В. Збільшення селезінки.
Г. Асциту.
Д. Підвищення центрального венозного тиску.
Тема 24. «Хронічні гепатити»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів виявляти основні симптоми та синдроми при хронічних
гепатитах (ХГ), ознайомити студентів з методами дослідження при ХГ, показанням до їхнього
застосування; самостійно складати програму обстеження і трактувати результати проведених
досліджень, складати план лікування на основі даних доказової медицини.
7. Визначення терміну «ХГ»
8. Етіологічні чинники та патогенез ХГ.
9. Класифікацію ХГ
10. Основні клінічні та лабораторні синдроми при захворюваннях печінки
11. Програму лабораторних та інструментальних обстежень для встановлення
етіологічного чиннику та ступеня активності процесу.
12. Найбільш часті ускладнення ХГ
13. Лікувальну програму при ХГ і найбільш частих його ускладненнях відповідно до
даних доказової медицини.
9. Користуватись клінічною термінологією відносно ХГ.
10. Виділяти клінічні синдроми при ХГ.
11. Встановити обстеження хворого із ХГ.
12. Оцінювати результати лабораторного і інструментального обстеження таких
хворих.
13. Проводити диференційну діагностику ХГ.
14. Формулювати остаточний діагноз.
15. Розробляти тактику планового лікування, диференційовано призначити лікарські
засоби в залежності від етіології, активності процесу, стадії захворювання.
16. Прогнозувати перебіг, перспективи життя і працездатності хворих із ХГ.
ХГ Хронічний поліетіологічний запально-
деструктивний процес у печінці з помірним
фіброзом та збереженням її часткової
структури, який триває більш ніж 6 міс.
Аутоімунний гепатит (АІГ) Прогресуюче запальне захворювання печiнки
невстановленої етiологiї, що протiкає з
гiперпродукцiєю гуморальної ланки iмунiтету з
наявнiстю гiпергамаглобулiнемiї та аутоантитiл,
що вiдповiдає за iмуносупресивну терапiю.
Медикаментозний гепатит Дифузне запальне захворювання печiнки в

результатi токсичної дiї препаратiв на печiнку з
наявнiстю рiзного ступеня виразностi фiброзу i
переважно зi збереженою часточковою
структурою печiнки, що протiкає без ознак
полiпшення протягом бiльш нiж 6 мiсяцiв
Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) Поліетіологічний, дифузний, запальний та

дисметаболічний процес, який триває більше
6 місяців та супроводжується
гістіолімфолейкоцитарною інфільтрацією
печінкових часток, гіперплазією
перисинусоїдальних зірчастих клітин, жировою
дистрофією гепатоцитів та фіброзом зі
збереженням архітектоніки печінки
ІФН Аутогенні глікопротеїни, що мають
противірусну, протипухлинну і
імунорегулюючу активність.
Печінково-клітинна недостатність Порушення однієї або багатьох функцій
печінки, що виникають внаслідок гострого або
хронічного пошкодження її паренхіми.
1. Основи внутрішньої медицини / за ред. В.Г. Передерій, С.М. Ткач. – Нова книга. - 2009. –
Т.1. – 640 с.
2. Наказ №127 від 13.06.2005 МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної
допомоги хворим за спеціальністю гастроентерологія».
3. Госпітальна терапія / Середюк Н.М., Нейко Є.М., Ва калюк І.П. та ін.; за ред.. Є.М.Нейко. –
К.: «Здоров’я». 2003.-С.739-774.
4. Внутрішня медицина / Амосова Е.М., Бабак О.Я., Зайцева В.М. та ін. Відповідальний ред..
Е.М.Амосова. том 1. Київ. Медицина. 2008.-розділ 2 – с.755-788.
5. Н.М.Середюк, І.П.Вокалюк, О.С.Стасишин та ін. Внутрішня медицина: Терапія
(Підручник) К.Медицина 2006-С.688
6. Практикум з внутрішньої медицини: навч. пос. / В.Г. Пєрєдєрій, Л.В. Дудар, В.В.
Чернявський– Вінниця, 2010 р. – С.129-142.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю серологічних маркерів вірусного гепатиту В в залежності від фази інфекції
НВsAg Анти-НВs Анти-НВс НВеАg анти- НВе
Гострий ГВ + - IgM + -
Хронiчний ГВ
Хронiчний ГВ або носiйство НВV
Сероконверсiя або гепатит,

спричинений мутантним варiантом
НВV
“Застарiлий” ГВ або носiйство вiрусу з
низькою реплiкацiєю
Видужання пiсля гострого ГВ
Пiсля перенесеного ГВ або пiсля
вакцинацiї
Завдання 2.
Вкажіть основні характеристики окремих клінічних синдромів при ХГ
Клінічний синдром Ознаки
Астеновегетативний
Диспептичий
Геморагічний Кровотечі з носа, ясен, підшкірні крововиливи, менорагії,

кривава блювота, мелена
Завдання 3.
Напишіть зміни, що найбільш вірогідно будуть спостерігатися у результатах лабораторних та
інструментальних методів дослідження у хворих на ХГ
1. Загальний аналіз крові Анемія, лімфопенія, збільшення ШОЕ, можливий
розвиток лейкопенії
2. Загальний аналіз сечі
3. Загальний білок сироватки і його
фракції
4. Залізо і трансферин крові
5. УЗД органів черевної порожнини
6. Гістоморфологічне дослідження
біоптату печінки
Завдання 4.
Дайте коротку характеристику наступним ускладненням ХГ
Ускладнення
Цироз печінки Кінцева стадія розвитку хронічного гепатиту,
що характеризується значним зменшенням
кількості клітин печінки, різко вираженою
фіброзною реакцією, перебудовою структури
паренхіми і судинної мережі печінки з
розвитком портальної гіпертензії та утворенням
структурно-аномальних регенераторних вузлів.
Печінкова енцефалопатія
Гепаторенальний синдром
Гепатоцелюлярна карцинома
Завдання 5.
Заповніть таблицю. Схеми лікування АІГ:
Схема 1 Схема 2 Схема 3 Схема 4
Преднiзолон 1 - 1,5
мг/кг/добу протягом 2
мiсяцiв з поступовим
зниженням добової дози по
5 мг кожнi 2-3 тижнi до 20 -
25 мг. Надалi зниження
проводять по 2,5 мг через 2-
3 тижнi до 15 мг на добу,
далi - по 1,25 мг до 10 -12,5
мг/добу.
Завдання 6.
Перерахуйте протипоказання для призначення противірусної терапії у пацієнтів з ХВГ
1. Зловживання алкоголем, наркотичними препаратами
2. ____________________________________________
3. ____________________________________________
4. ____________________________________________
5. ____________________________________________
Виберіть правильну відповідь:
1. Який противірусний препарат використовується для лікування ВГВ:

А. Ацикловір
В. Ламівудин
С. Рибавірин
Д. Аміксин
Е. Зидовудин
2. Які біохімічні синдроми характерні для хронічного гепатиту?

А. Синдром цитолізу та печінкової гіперазотемії
В. Синдром недостатності синтетичної функції печінки та цитолізу
С. Синдром холестазу та імунного запалення
Д. Всі перераховані
Е. Жоден з перерахованих
3. Що характерно для симптому “малої печінкової недостатності”?

А. Безсоння, сверблячка шкіри, набряки
В. Сонливість, збільшення печінки, лейкоцитоз
С. Сонливість, минуща жовтяниця, підвищена кровоточивість
Д. Безсоння, асцит, “печінкові знаки”
Е. Асцит, портальна гіпертензія, судинні “зірочки”
4. Які діагностичні критерії підтверджують аутоімунний гепатит?

А. Холестаз, ефект при призначенні холеретиків
В. Гіпергаммаглобулінемія, прискорення ШОЕ, ефект від прийому глюкортикоїдів
С. Збільшення печінки, підвищення трансаміназ і лужної фосфатази в крові
Д. Збільшення печінки, підвищення вмісту білірубіна, ефективність гепатопротекторів
Е. Ефективність від призначення противірусних засобів, вітамінотерапії
5 Єдиним препаратом, що довів свою ефективність при лікуванні хронічних гепатитів «С» є:
А. Есенціалє-форте
В. Сандостатин
С. Преднізолон
Д. α-інтерферон
Е. Неогемодез
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю маркерів вiрусiв гепатиту В i С, що виявляються у рiзнi фази iнфекцiї
НВV- iнфекцiя HCV-iнфекцiя
Фаза реплiкацiї Фаза iнтеграцiї Фаза реактивацiї Латентна фаза
HBeAg
HBsAg
Анти-HBc
Анти-HBc Ig M
HBV-ДНК
Завдання 2.
Диспептичий
Холестатичний
Набряково-асцитичний Затримка рідини, збільшення об’єму живота, набряки ніг
Завдання 3.
Напишіть зміни, що найбільш вірогідно будуть спостерігатися у результатах лабораторних та
інструментальних методів дослідження у хворих на ХГ
1. Загальний аналіз сечі Без суттєвих змін, у випадку високої активності
процесу можлива протеїнурія, мікрогематурія
2. Білірубін та його фракції
3. Печінкові ферментіи (АЛТ, АСТ,
ЛДГ, ЛФ, ГГТ)
4. Коагулограма
5. Церулоплазмін у сироватці крові
6. Гістоморфологічне дослідження
біоптату печінки
Завдання 4.
Заповніть таблицю класифікації ХГ за за вираженістю та розповсюдженістю фіброзу
Стадія Характеристика фіброзу Критерії
F0 Відсутність фіброзу Нормальна сполучна тканина
Завдання 5.
До ускладненнь інтерферонотерапії відносяться:
Ранні:
1. Грипоподібна симптоматика___________________________
17. ___________________________________________________
18. ___________________________________________________
19. ___________________________________________________
Пізні
20. Імпотенція__________________________________________
21. ___________________________________________________
22. ___________________________________________________
23. ___________________________________________________
24. ___________________________________________________
25. ___________________________________________________
Завдання 6.
Напишіть орієнтовну схему лікування хронічного вірусного гепатиту С (стадія реплікації):
1. Пегінтерферон альфа-2а180 мкг 1раз на тиждень п/ш
2. _______________________________________________
3. _______________________________________________
4. _______________________________________________
5. _______________________________________________
Критерії ефективності лікування
1. Поліпшення загального самопочуття
2. _______________________________________________
3. _______________________________________________
1. Які з лікарських препаратів з найбільшою частотою можуть сприяти розвитку

медикаментозного хронічного гепатиту?
А. Антибіотики групи пеніцілінів
В. Нестероїдні пртизапальні препарати
С. Туберкулостатичні препарати, контрацептиви
Д. Серцеві глікозиди
Е. Антагоністи кальцію, бета-блокатори
2. Який клінічний синдром найбільш характерний для хронічних гепатитів?

А. Больовий
В. Суглобовий
С. Лихоманка
Д. Астено-невротичний
Е. Енцефалопатичний
3. Які зміни в печінці викликає реплікація вірусу у хворих хронічним гепатитом?

А. Пряма цитотоксична дія
В. Поразка печінкових ходів
С. Імунні порушення з розвитком васкулітів
Д. Ураження нервової системи печінки
Е. Стаз жовчі
4. Які біохімічні зміни характерні для синдрому цитолізу?

А. Підвищення лужної фосфатази, зниження загального білка та холестерина
В. Зниження вмісту заліза та протромбіна, підвищення холестерина
С. Підвищення АСТ, АЛТ, ЛДГ
Д. Підвищення лужної фосфатази, протромбіна, білірубіна
Е. Зниження протромбіна та трансаміназ, підвищення білірубіна
5. Що є вирішальним фактором у постановці діагнозу хронічного гепатиту:

А. Вірусний гепатит у анамнезі
В. Дані гістологічного дослідження печінки
С. Наявність у сироватці крові HBS-антигену
Д. Жовтяниця, періодичні болі у правому підребер’ї, субфебрилітет
Е. Виявлення у крові α-фетопротеїну
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю маркерів аутоімунного вірусного гепатиту в залежності від типу захворювання,
розшифруйте абревіатури
Тип 1 Тип 2 Тип 3
анти - SMA,
ANA (антинуклеарні антитіла)
Завдання 2.
Холестатичний
Мезенхімально- запальний
Енцефалопатичний Зниження пам’яті, сонливість, періоди дезорієнтації, в часі та

просторі, неадекватна поведінка
Завдання 3.
Заповніть таблицю біохімічних критеріїв активності хронічного гепатиту
Ступінь активності Рівень АЛТ у крові
Неактивний ХГ Норма
Завдання 4.
Перерахуйте групи гепатопротекторних препаратів та наведіть приклади:
Група Препарати
Препарати рослинного походження карсил, алохол, гепарсил, силегон, легалон,
хофiтол, гепабене
Завдання 5.
Напишіть орієнтовну схему лікування хронічного токсичного гепатиту:
1. Преднізолон 60-70 мг/добу в/м або внутрішньо
2._______________________________________________
3._______________________________________________
4._______________________________________________
5._______________________________________________
Критерії ефективності лікування
1. _______________________________________________
2._______________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю диспансерного спостереження за хворими з ХГ:
Період хвороби
З ознаками активності Без ознак активності
Сімейний лікар 1 раз на місяць перше 1 раз на 6 місяців
півріччя, далі – 1 раз на 6
місяців
Загальний аналіз крові,
загальний аналіз сечі
Біохімічний аналіз крові

(АЛТ, АСТ, білірубін, білок,
ЛФ)
Визначення маркерів вірусів
гепатиту
УЗД печінки
Пункційна біопсія печінки
1. Які позапечінкові ураження найбільше часто спостерігаються при хронічному гепатиті?

А. Ураження серця
В. Іридоцикліти
С. Поліартрит, міозит
Д. Дерматити
Е. Нефротичний синдром
2. Які групи лікарських засобів використовують при лікуванні хронічного аутоіммуного гепатиту?
А. Гепатопротектори, холеретики
В. Спазмолітики, холекінетики
С. Глюкокортикоїди, імунодрепресанти
Д. Противірусні препарати, блокатори Н2-гістамінових рецепторів
Е. В’язкі, препарати, що обволікають, вітаміни
3 Що є вирішальним фактором у постановці діагнозу хронічного гепатиту:

А. Вірусний гепатит у анамнезі
В. Дані гістологічного дослідження печінки
С. Наявність у сироватці крові HBS-антигену
Д. Жовтяниця, періодичні болі у правому підребер’ї, субфебрилітет
Е. Виявлення у крові α-фетопротеїну
.
4. Лабораторний синдром недостатності гепатоцитів характеризується наступними показниками,
крім одного:
А. Гіпоамбулінемія
Б. Гіпокаліємія
С.Гіпопротромінемія
Д. Гіпохолестерінемія
5. Які механізми набряково-асцитичного синдрому у хворих на хронічний гепатит?

А. Недостатність функції нирок
В. Зниження онкотичного тиску плазми
С. Недостатність кровообігу
Д. Недостатність функції печінки
Е. Недостатність наднирників
Тема 23. «Жовчнокам'яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні
порушення»
жовчнокам'яній хворобі (ЖКХ) та інших біліарних порушеннях; ознайомити студентів з методами
дослідження, які використовуються при діагностиці ЖКХ та інших захворюваннях жовчовивідних
шляхів (ЖВШ), показаннями до їхнього застосування, методикою виконання, діагностичною
цінністю кожного з них; навчити самостійно трактувати результати проведених досліджень та
призначати диференційоване лікування при захворюваннях жовчовивідних шляхів.
14. Визначення терміну «ЖКХ», чинники ризику, класифікацію, клінічні симтоми
ЖКХ та їх клінічне значення, можливі ускладнення, методи діагностики та
лікування захворювання.
15. Визначення терміну «хронічний холецистит (ХХ)», чинники ризику, значення
інфекції, порушень моторики та дисхолії у розвитку ХХ, класифікацію, клінічні
симтоми ХХ та їх клінічне значення, методи діагностики та лікування
захворювання.
16. Визначення терміну «функціональні біліарні порушення», чинники ризику,
класифікацію, їх клінічні симтоми, методи діагностики та лікування.
17. Обгрунтування вибору та технології застосування препаратів етіотропної,
патогенетичної терапії.
18. Класифікацію жовчогінних засобів.
19. Методику сліпих дуоденальних зондувань.
17. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів на жовчнокам'яну
хворобу, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення.
18. Трактувати та інтерпретувати отримані дані загального та біохімічного аналізу
крові.
19. Трактувати та інтерпретувати отримані дані мікробіологічного та біохімічного
дослідження жовчі.
20. Трактувати та інтерпретувати дані оглядової рентгенографії черевної порожнини
щодо оцінки ступеня вапнування жовчних каменів.
21. Трактувати та інтерпретувати дані сонографічного дослідження печінки, жовчних
протоків та жовчного міхура (ЖМ).
22. Діагностувати есенціальну АГ, складати план обстеження хворих на есенціальну
АГ, проводити диференційну діагностику з вторинними АГ, виявляти чинники
серцево-судинного ризику, ураження органів-мішеней та їх ускладнення.
23. На підставі аналізу даних клінічного, лабораторного та інструментального
обстеження діагностувати жовчнокам'яну хворобу, хронічний холецистит та
функціональні біліарні порушення та на основі цього вміти проводити
диференційну діагностику, формулювати та обґрунтовувати діагноз.
24. Складати план лікування (не медикаментозного та медикаментозного), оцінювати
відповідність конкретного пацієнта критеріям успішної пероральної літолітичної
терапії та призначати схему ії проведення.
25. Проводити первинну та вторинну профілактику з використанням методів з
доведеною ефективністю з урахуванням ризику, уражень органів-мішеней і
супутніх захворювань при есенціальній АГ.
26. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного
фахівця та принципами фахової субординації.
Жовчнокам'яна хвороба Захворювання гепатобіліарної системи,
обумовлене порушенням обміну холестерину і
(або) білірубіну, яке характеризується
утворенням каменів у жовчному міхурі і (або)
жовчних протоках
Хронічний холецистит Захворювання обумовлене запаленням
жовчного міхура переважно бактеріального
походження, яке виникає при дискінезіях
жовчовивідних шляхів, за наявності каменів
жовчного міхура і без них, паразитарних
інвазіях
Функціональні порушення біліарного тракту Комплекс клінічних симптомів, які
розвиваються внаслідок моторно-тонічної
дисфункції жовчного міхура і (або)
сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів
Дисфункція жовчного міхура Порушення скоротливої функції жовчного
міхура, яке виявляється болем міліарного типу
Дисфункція сфінктера Одді Функціональний біліарний розлад,
обумовлений порушення його скоротливої
функції, яке заважає нормальному відтоку
жовчі і панкреатичного секрету у
дванадцятипалу кишку за відсутності
органічної патології
ін.; За ред. проф. К. М. Амосової. - К.: Медицина, 2008. - ст. 694-755
6. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Том 1./ Підручник для
студентів вищих медичних навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2009. - С.272-288.
7. Практикум з внутрішньої медицини. Модуль 1. Гастроентерологія – Вінниця: ПП Балюк
І.Б. , 2010. – С.111-128.
Вінниця: ДП "Державна картографічна фабрика", 2011. - ст. 360-376.
9. Наказ МОЗ України від 13.06.2005 #271 "Про затвердження протоколів надання медичної
допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"".
Варіант 1.
Завдання 1.
Перерахуйте стадії розвитку ЖКХ :
1. Фізико-хімічна_______________________________________
2. _________________________________________________
3. _________________________________________________
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних міхурових симптомів:
Симптом Ознаки ураження органів/систем
Симптом Ортнера Болючість при постукуванні по краю правої ребрової дуги
Завдання 3.
Перерахуйте показання до медикаментозного літолізу:
13. Холестеринові камені (1-5 рентгеннегативні камені тіла, що легко зміщуються і спливають
при зміні положення, розміром 1,5-2 см) ______
14. _______________________________________________________________
15. ____________________________________________________________
16. _____________________________________________________________
17. _____________________________________________________________
18. _____________________________________________________________
Завдання 4.
Перерахуйте ускладнення ЖКХ:
1. Гострий холецистит__________________________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6. ___________________________________________________
7. ___________________________________________________
8. ___________________________________________________
9. ___________________________________________________
10. ___________________________________________________
11. ___________________________________________________
12. ___________________________________________________
13. ___________________________________________________
14. ___________________________________________________
Завдання 5.
Класифікація жовчогінних засобів стимулюючих жовчотворну функцію печінки:
Завдання 6.
Назвіть інструментальні обстеження для виявлення діагностичних ознак біліарних діскінезій:
1. Багатомоментне дуоденальне зондування__________________________________________
2. _________________________________________________
3. _________________________________________________
4. _________________________________________________
5. _________________________________________________
1. Вид жовтяниці при жовчокам’яній хворобі:

А. Паренхіматозна
В. Механічна
С. Аутоімунна
D. Надпечінкова
Е. Функціональна
2. Дiагноз дискiнезiї жовчних шляхiв ставиться у такому випадку:

А. Порушення моторно-евакуаторної функцiї жовчного мiхура i жовчних шляхiв без анатомiчного
порушення i запалення в них
В. При наявності синдрому диспепсiї
С. Порушення моторно-евакуаторної функцiї жовчних шляхiв при наявностi анатомiчного
порушення i запалення в них
D. При наявностi неврозiв та гормональних розладiв
Е. За рахунок вiсцеро-вiсцеральних рефлексiв при захворюваннях шлунково-кишкового тракту
3. Клінічна ознака, найбільш характерна для хронічного холециститу:

А. Болі в правому підребер’ї
В. Відрижка.
С. Здуття живота
Д. Закреп
Е. Печія.
4. Симптом, що свідчить про приєднання холангіту до хронічного холециститу:

А. Блювота
В. Слинотеча
С. Гектична температура з ознобом
Д. Слабкість, роздратованість
Е. Болі в епігастральній ділянці та точці проекції жовчного міхура
5. Групи препаратів, які призначають з метою нормалізації моторно-евакуаторної функції

жовчовивідних шляхів та усунення спазму сфінктера Одді при хронічному холециститі:
А. Ферменти
В. Антациди
С. Селективні антагоністи Са++
D. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів
Е. Блокатори протонової помпи
Варіант 2.
Завдання 1.
Класифікація ЖКХ за клінічним перебігом:
1.Безсимптомні конкременти ЖМ_______________________
2._________________________________________________
3._________________________________________________
Завдання 2.
Заповніть таблицю етіологічних та патогенетичних розбіжностей
трьох типів жовчних каменів:
Холестеринові камені
Порушення обмину речовин
Перенасичення жовчі
холестерином
Завдання 3.
Назвіть варіанти лікування ЖКХ:
1. Пероральна літолітична терапія____________________
2.________________________________________________
3.________________________________________________
4.________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 4.
Перерахуйте додаткові обстеження при хронічному холециститі:
1. Загальний аналіз крові____________________________
2.________________________________________________
3.________________________________________________
4.________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 5.
Класифікація жовчогінних засобів впливаючих на тонус ЖМ і жовчних шляхів:
Завдання 6.
Заповніть таблицю критеріїв типів біліарної дисфункції сфінктера Одді:
1 тип 2 тип 3 тип
Напад болю біліарного типу у поєднанні з 3 наступними
ознаками:
1. Механізми розвитку ЖКХ?

A. Запальний
B. Обмінний
C. Дегенеративний
D. Травматичний
E. Спадковий аутосомно-домінантний
2. Симптом Мерфі – це:

A. Болючість при постукуванні по краю правої ребрової дуги
B. Поява або посилення болю при постукуванні на висоті вдиху в точці жовчного міхура
C. Болючість при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-соскоподібного м’яза
D. Посилення болю при пальпації в правому підребер’ї під час г либокого вдиху
E. Пальпація збільшенного жовчного міхура у вигляді гладкого болючого утворення
3. Найбiльш iнформативний та безпечний метод для пiдтвердження дискiнезiї жовчних шляхiв:

А. Рентгенологічне дослідження
В. Лапароскопiя
С. Холецистографiя
D. Фракцiйне дуоденальне зондування
Е. Дiагностична лапаротомiя
4. Скiльки триває фаза закритого сфiнктера Оддi при фракцiйному дуоденальному зондуваннi?
А. 2-6 хвилин
В.10-15 хвилин
С. 20 хвилин
D. 30-40 хвилин
Е. 60 хвилин
5. Які з наведених використовуються з метою терапевтичного літолізу?

A. Налідіксова кислота
B. Урсодезодезоксихолева кислота
C. Ферменти
D. 5-аміносаліцилова кислота
E. Ацетилсаліцилова кислота
Варіант 3.
Завдання 1.
Класифікація ЖКХ за розмірами конрементів:
1. Мікроліти (1-2 мм)____________________ ___________
2.________________________________________________
3.________________________________________________
4.________________________________________________
Завдання 2.
Перерахуйте клінічні ознаки жовчної коліки:
1.Сильні болі тривалістю від 15хвилин до 5 годин________
2.________________________________________________
3.________________________________________________
4.________________________________________________
5.________________________________________________
Завдання 3.
Назвіть показання до оперативного лікування ЖКХ:
1. Часто рецидивуючі жовчні коліки___________________
2.________________________________________________
3.________________________________________________
4.________________________________________________
5.___________________________________________________
6.___________________________________________________
Завдання 4.
Назвіть ультразвукові критерії запалення в ЖМ:
1. Наявність тіні від стінок ЖМ________________________
2._________________________________________________
3._________________________________________________
4._________________________________________________
5._________________________________________________
6._________________________________________________
Завдання 5.
Перерахуйте жовчогінні засоби:
1. Холеретики:
що місять жовчні кислоти– алохол, ..........
___________________________________________________
___________________________________________________
2. Холекінетики:
Що підвищують тонус жовчних шляхів – ксиліт, ..........
___________________________________________________
3. Холеспазмолітики:
Що підвищують тонус жовчних шляхів, ..........
Допишіть, які гіпертензивні кризи відносять до неускладнених:
Завдання 6.
Характерні ознаки функціональних розладів моторики ЖМ і ЖВШ :
Відсутність запальних елементів у жовчі (..........)

1. Фактори ризику ЖКХ?

А. Тютюнопаління
В. Споживання великої кількості солі
С. Спадкова схильність
D. Вживання наркотичних засобів
Е. Забруднення навколишнього середовища
2. Який з наведених симптомів вказує на патологію жовчного міхура:

А. Кушелевського
В. Шепельмана -Дегіо
С. Менделя
D. Кера
Е. Штельвага
3.Найбiльш iнформативний та безпечний метод для пiдтвердження хронічного холециститу:

А. Рентгенологічне дослідження
В. Лапароскопiя
С. Холецистографiя
D. Ультразвукова дiагностика
Е. Дiагностична лапаротомiя
4. Який з перерахованих препаратів відноситься до літолітичних?

А. Мефенамова кислота
В. Нікотінова кислота
С. Урсодезодезоксихолева кислота
D. 5-аміносаліцилова кислота
Е. Ацетилсаліцилова кислота
.
5. Стан, для якого характерне виникнення болю при 5-моментному дуоденальному зондуванні:
А. Аномалії розвитку жовчних шляхів
В. Генералізованого звуження артерій сітківки
С. Гіпотонічно-гіпокінетична дискінезія
D. Поліпоз жовчного міхура
Е. Гіпертонічно-гіперкінетична дискінезія
Тема 22. «Запальні захворювання кишки. Синдром подразненої кишки»
захворюваннях товстої кишки; ознайомити студентів з методами дослідження при захворюваннях
товстої кишки, показаннями до їхнього застосування, методикою виконання діагностичною
цінністю кожного з них; навчити самостійно трактувати результати проведених досліджень та
призначати диференційоване лікування при синдромі подразненої кишки (СПК) і неспецифічних
колітах (НК).
Синдром подразненої кишки, визначення, Римські критерії діагностики. Етіологія та патогенез.
Класифікація. Клінічні прояви різних варіантів. Діагностичні критерії та критерії виключення
діагнозу СПК. Диференційна діагностика. Лікування різних форм. Первинна та вторинна
профілактика. Прогноз та працездатність. Неспецифічні коліти (неспецифічний виразковий коліт
та хвороба Крона): визначення, етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клінічного
перебігу залежно від ступеня активності, тяжкості і фази перебігу. Критерії діагностики.
Диференційний діагноз. Ускладнення та захворювання, асоційовані з виразковим колітом
(склерозуючий холангіт, спондиліт, артрити, дерматози).
20. Визначення СПК згідно Римським критеріям діагностики.
21. Патогенез, класифікацію, клінічні прояви різних варіантів СПК.
22. Методи діагностики, критерії та критерії виключення діагнозу СПК.
23. Лікування різних форм СПК, класифікацію послаблюючих та антидіарейних
засобів.
24. Визначення, етіологію та патогенез, класифікацію, методи діагностики
неспецифічного виразкового коліту (НВК) та хвороби Крона (ХК). Особливості
клінічного перебігу НК залежно від ступеня активності, тяжкості і фази перебігу.
Критерії діагностики.
25. Підходи до лікування, ускладнення НК.

27. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з симптомами
ураження кишківника.
28. Складати план обстеження хворих на СПК та НК.
29. Трактувати та інтерпретувати отримані дані рентгенологічного і ендоскопічного
дослідження кішківника.
30. На підставі аналізу даних клінічного, лабораторного та інструментального
обстеження діагностувати та проводити диференційну діагностику СПК, НВК і ХК,
формулювати та обґрунтовувати діагноз.
31. Складати план лікування хворих на СПК та НК.
32. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного
фахівця та принципами фахової субординації.
Синдром подразненої кишки Комплекс функціональних расстройств
кишківника, який продовжується більш ніж
3місяці на протязі останніх 6 місяців та включає
в себе абдомінальний біль або дискомфорт в
животі,які полегшуються або зникають після
дефекації і супроводжуються зміненням
частоти або консистенції стула, при якому в
процесі ретельного дослідження пацієнта
невдається виявити жодних органічних причин
дисфункції кишківника.
Діарея Ненормально прискорене спорожнення
кишківника (частіше 4 разів на день) зі зміною
характеру стільця (від кашкоподібного до
рідкого) зі стійким підвищенням вмісту рідини
в фекаліях з 60-75% до 85-90% або збільшення
їх маси більш 200г на добу на тлі західної дієти.
Закреп Тривала (більш, ніж на 48 годин) затримка
випорожнення кишківника, що
супроводжується утрудненням і нерегулярністю
акту дефекації, урежением його частоти (3 рази
на тиждень і рідше), зменшенням ваги
віпорожнень (менше 35 г / добу), часто -
болючою дефекацією з виділенням твердих
калових мас і відчуттям неповного
випорожнення кишечника.
Неспецифічний виразковий коліт Хронічне запальне захворювання товстої кишки
невідомого походження, яке клінічно
виявляється рецидивуючим перебігом з
періодами кривавої діареї, а патоморфологічно
– дифузним поверхневим запаленням у стінці
товстої кишки. Запалення має проксимальну
поширеність від прямої кишки і обмежується
ректальною і товсто кишковою слизовою
оболонкою.
Хвороба Крона Хронічне рецидивуюче захворювання,
специфічною особливістю якого є сегментарне
трансмуральне гранулематозне запалення будь-
якого відділу травного каналу від порожнини
рота до ануса.
ін.; За ред. проф. К. М. Амосової. - К.: Медицина, 2008.- ст. 572-693
11. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 1. «Нова книга»,
2009. - С.239-271.
12. Практикум з внутрішньої медицини. Модуль 1. Гастроентерологія – Вінниця: ПП Балюк
І.Б. , 2010. – С.95-110.
Вінниця: ДП "Державна картографічна фабрика", 2011. - ст. 407-428
14. Стандартизовані протоколи діагностики та лікування хвороб органів травлення: Методичні
рекомендації / Н.В. Харченко, Г.А. Анохіна, Н.Д. Опанасюк [та ін.].— К., 2005.— 56 с.
15. Наказ МОЗ України від 13.06.2005 #271 "Про затвердження протоколів надання медичної
допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"".
Варіант 1.
Завдання 1.
Ознаки легкого ступеня тяжкості НВК:
1. Діарея Меньше 4 разів на добу
2.
3.
4.
5.
Завдання 2.
Кишкові ускладнення НВК :
Токсична дилатація кишки
Завдання 3.
Ендоскопічні ознаки форми середньої тяжкості НВК:
1. «Зерниста» слизова оболонка___________________________
2.___________________________________________________
3.___________________________________________________
4.___________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 4.
Характерні симтоми ХК:
19. Хронічна діарея (іноді нічна)__________________________________
20. ___________________________________________________
21. ___________________________________________________
22. ___________________________________________________
23. ___________________________________________________
24. ___________________________________________________
Завдання 5.
Симптоми «червоних прапорів» зі скарг та анамнезу, що виключають діагноз СПК:
1. Немотивована втрата маси тіла________________________
2.___________________________________________________
3.___________________________________________________
4.___________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 6.
Лікування СПК з переважанням закрепу:
Перша ліния:
1. Дієта (фрукти,овочі)__________________________________
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
5.____________________________________________________
Друга ліния:
____________________________________________________
1. Який симптом найчастiше зустрiчається при неспецифiчному виразковому колiтi?
А. Лихоманка
В. Артралгiї
С. Дiарея з кров'ю
D. Анорексiя
Е. Анемiя
2. Для якого захворювання кишечника раннiм рентгенологiчним симптомом є "зерниста" слизова

оболонка?
А. Хвороби Крона
В. Раку товстої кишки
С. Неспецифiчного виразкового колiту
D. Хвороби Уiпла
Е. Множинного полiпозу товстої кишки
3. Група препаратів для базисної терапії неспецифічного виразкового коліту:

А. Препарати 5- аміносаліцилової кислоти
В. Цитостатики
С. Гемотрансфузії та білкові препарати
Д. Вітаміни
Е. Пробіотики
4. Патогенетичне лікування при хворобі Крона:

А. Сульфосалазин
В. Домперидон
С. Викасол
Д. Линекс
Е. Креон
5. Основою діагностики синдрому подразненого товстого кишечника є такі ознаки :

А. Тенезми
В. Погіршення стану після дефекації
С Покращення стану після дефекації
D. Кров у випорожненнях
Е. Лихоманка
Варіант 2.
Завдання 1.
Ознаки середнього ступеня тяжкості НВК:
1. Діарея Від 4 до 6 разів на добу
2.
3.
4.
5.
Завдання 2.
Позакишкові прояви НВК :
Шкіра і слизові оболонки: вузлувата ерітема, ..........
Завдання 3.
Ендоскопічні ознаки важкої форми НВК:
1. Інтенсивне некротизуюче запалення___________________
2.___________________________________________________
3.___________________________________________________
4.___________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 4.
Перерахуйте препарати патогенетичної терапії ХК:
12. Глюкокортикоїди - топічні, ..........
13. ___________________________________________________
14. ___________________________________________________
15. ___________________________________________________
Завдання 5.
Симптоми «червоних прапорів» з фізі кального обстеження, що виключають діагноз СПК:
1. Лихоманка________________________
2.___________________________________________________
Завдання 6.
Лікування СПК з переважанням діареї:
Перша ліния:
1. Дієта (рис,макарони)__________________________________
2.____________________________________________________
Друга ліния:
1.____________________________________________________
2.____________________________________________________
1. При неспецифiчному виразковому колiтi кал має вигляд:

А. Пiнистого
В. Овечого
С. Малинового желе
D. Профузної кровотечі з дистальних вiддiлiв кишечника
Е. Дiареї з кров'ю, слизом, iнодi гноєм
2. Який фактор відіграє основну роль у виникненні виразкового коліту?

A. Кишкові інфекції
B. Хронічний ентероколіт
C. Авітаміноз
D. Імунологічні порушення
E. Нефрогенний фактор
3. Основним препаратом при лiкуваннi неспецифiчного виразкового колiту є:

A. Месалазин
B. Дiазолiн
C. Діклофенак
D. Аспірин
E. Кризанол
4. Клінічні симптоми при хворобі Крона:

A. Ядуха
B. Збільшення маси тіла
C. Діарея
D. Гіпотермія
E. Гіпертензія
5. Болi в животi, якi зумовленi синдромом подразнення товстої кишки, зникають, як правило:
А. Пiд час їжi
B. Перед їжею
C. Через 1-2 години пiсля їжi
D. Після дефекації
E. В нiчний час
Варіант 3.
Завдання 1.
Ознаки важкого ступеня тяжкості НВК:
1. Діарея Більше 6 разів на добу з макроскопічно видимою
кров’ю
2.
3.
4.
5.
Завдання 2.
Характерні симптоми НВК :
Діарея з домішками крові та слизу
Завдання 3.
Ендоскопічні ознаки легкої форми НВК:
1. Дифузна гіперемія___________________
2.___________________________________________________
3.___________________________________________________
4.___________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 4.
Ускладнення ХК:
1. Кишкова непрохідність________________________
2.___________________________________________________
3.___________________________________________________
4.___________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 5.
Лабораторні показники-симптоми «червоних прапорів», що виключають діагноз СПК:
1. Кров у калі________________________
2.___________________________________________________
3.___________________________________________________
4.___________________________________________________
5.___________________________________________________
Завдання 6.
Лікування СПК з переважанням болю:
Перша лінія:
Спазмолітичні агенти (пінаверію бромід, ..........)_______________
Друга лінія:
1. ___________________________________________________
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________
1.Кал має вигляд "овечого" при?
А. Псевдомембранозному коліті
В. Хворобi Крона
С. Неспецифiчному виразковому колiтi
D. Синдромі подразненого кишечника
Е. Виразковiй хворобi
2. Провідну роль у розвитку виразкового коліту відіграють:

А. Інфекційні фактори
В. Вірулентність анаеробних бактерій
С. Сенсибілізація слизової оболонки до бактеріальних токсинів
D. Денатурація кишкового слизу
Е. Порушення імунних реакцій
3.При хворобi Крона на початку захворювання найчастiше уражається:

А. Термiнальний вiддiл товстої кишки
В. Слiпа кишка
С. Шлунок
D. Термiнальний вiддiл здухвинної кишки (термiнальний iлеїт)
Е. Ротова ипорожнина
4. Системні прояви неспецифічного виразкового коліту:

А. Абдомінальний біль
В. Кров у випорожненні
С. Артрити
D. Тенезми
Е. Метеризм
5. Найбільш ефективними препаратами при лікуванні виразкового коліту є:

А. Біологічні агенти
В. Месалазин
С. Пробіотики
D. Спазмолітики
Е. Антибіотики широкого спектру дії
Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики
основних хвороб органів травлення»
Тема 21. «Целіакія та ентеропатії»
Основні терміни теми:
Целіакія Генетично обумовлене захворювання, яке уражує
слизову оболонку тонкої кишки, призводить до її
атрофії та має велику кількість позакишкових
проявів та асоційованих захворювань
Лактазна недостатність первинна Вроджене несприйняття молочного цукру
Лактазна недостатність вторинна Несприйняття молочного цукру, яке виникає
протягом життя
Синдром надмірного бактеріального росту Це надмірне (104-106 та вище) збільшення кількості
у тонкій кишці та порушення якісного складу кишкової мікрофлори
верхніх відділів тонкої кишки
Діарея Часті випорожнення кишковика (частіше трьох разі
на добу) зі змінами характеру стільця (від
кашкоподібного до водянистого), стійким
збільшенням водного компоненту фекалій та
підвищенням об’єму фекалій до 200 мл/г на добу.
Хронічна діарея Діарея з перебігом, тривалість якого перевищує 3
місяці
Варіант 1.
Завдання 1.
Зробіть таблицю, де будуть вказані основні форми целіакії, асоційовані захворювання та
групи ризику
Клінічні форми целіакії Асоційовані з целіакією Групи ризику
захворювання
1.Класична 1. 1.
2. 2. 2.
3. 3. 3.
4. 4.
5. 5.
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних клінічних проявів класичної целіакії
1. Діарея
2.
3.
4.
5.
Завдання 3.
Заповніть таблицю, перераховуючи в ній основні методи діагностики патології тонкої кишки,
мету кожного дослідження та очікувані результати кожного методу:
№п/п Метод обстеження Мета обстеження, очікуваний результат дослідження
1. Ентероскопія Візуалізація тонкої кишки на усьому її протязі; стан
слизової оболонки тонкої кишки,
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Перерахуйте основні підходи щодо дієтичного лікування та корекції проявів відомих ентеропатій:
25. Целіакія - _________________________________________
26. Лактазна недостатність - _____________________________
27. ___________________________________________________
28. ___________________________________________________
29. ___________________________________________________
30. ___________________________________________________
Завдання 5.
Заповніть таблицю медикаментозного лікування пацієнтів з лактазною недостатністю, СНБР у
тонкій кишці
Препарат Препарат Показання
Лактазна недостатність
СНБР
Завдання 6.
Написати, як віддиференціювати хронічну діарею, викликану недостатністю
зовнішньосекреторної функції підшлункокої залози та лактазою недостатністю.

1. Основними причинами целіакії є все, окрім:
А. харчове несприйняття пшениці
В. Харчове несприйняття жита
С. Харчове несприйняття рису
В. Харчове несприйняття вівса
D. Харчове несприйняття кус-кусу
Е. Харчове несрприйняття ячменю
2. Причиною мальабсорбції не може бути:

А. Целіакія
В. Хронічний панкреатит
С. Лактазна недостатність
D. Хронічний коліт
Е. Синдром короткої кишки
3. Лабораторним проявом мальабсорбції не може бути:

А. гіпоальбумінемія
В. гіпопротеінемія
С. гіпонатріємія
Д. гіпостеркобілінемія
Е. гіпокальціємія
4. Хронічна діарея - це діарея, яка триває:

А. 3 тижні
В. 1 місяць
С. 2 місяці
Д. 3 місяці
Е. 6 місяців
5. Нічна діарея не буває проявом:

А. Целіакії
В. СНБР
С. Хронічного панкреатиту
D. Сидрому подразненої кишки
Е. Автоімунної ентеропатії
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічних проявів основних ентеропатій, не пов’язаних із несприйняттям
глютену:
Ентеропатія Клінічні прояви
Лактазна Здуття,
недостатність
Порушення
всмоктування
сорбітолу
Завдання 2.
Заповніть таблицю лікувальних підходів при порушеннях всмоктування вуглеводів:
Вид порушення Принципи та підходи до лікування
Лактазна недостатність
Порушення всмоктування
фруктози
Завдання 3.
Заповніть таблицю показань до застосування водневих дихальних тестів:
1. Лактозний дихальний тест Діагностика лактазної недостатності
2.
3.
4.
5.
Завдання 4.
Перерахуйте продукти харчування, які є джерелом глютену :
16. ___________________________________________________
17. ___________________________________________________
18. ___________________________________________________
19. ___________________________________________________
20. ___________________________________________________
Завдання 5.
Допишіть, які ускладнення притаманні целіакії:
1. Лімфома___________________________________________
26. ___________________________________________________
27. ___________________________________________________
28. ___________________________________________________
29. ___________________________________________________
Завдання 6.
Перерахуйте лабораторні та клінічні прояви та наслідки порушення всмоктування кальцію:
1. Гіперкальціємія
2. …
3. …
4. …
5. …
1.Який прояв не відображує порушення всмоктування білків при класичній целіакії?

А. асцит
В. периферичні набряки
С. гіпоальбумінемія
D. гиперальдостеронізм
Е. гіпопротеінемія
2. Що не притаманне для перебігу діареї при глютеновій ентеропатії?

A. не пов’язана з нервовим перенапруженням
B. виникає вночі
C. може досягати десятків разів на добу
D. веде до стійкої непрацездатності
E. стан хворого покращується на спеціальній дієті
3. Відеокапсульна ентероскопія має наступні переваги, окрім:

A. візуалізує тонку кишку на усьому її протязі
B. є беззондовим методом обстеження
C. легко переноситься пацієнтами
D. дозволяє відбирати біоптати слизової оболонки тонкої кишки
E. діагностує джерела прихованих тонкокишкових кровотеч
4. Водневі дихальні тести дозволяють діагностувати все окрім?

A. целіакії
B. лактазної недостатності
C. дисахаридахної недостатності
D. мальабсорбції сорбітолу
E. СНБР
5. Джерелом водню у кишечнику людини є:

A. Процеси бродіння
B. Процеси гниття
C. Кишкові гази
D. Ендогенна мікрофлора
E. Неперетравлення їжі у ШКТ
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю показань та особливостей проведення водневих дихальних тестів при
ентеропатіях :
Назва Субстрат, з яким Показання до використання, інтерпретація тесту
водневого виконується тест
дихального
тесту
Лактозний Лактоза Діагностика …
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних позакишкових проявів целіакії з інтерпретацією патофізіологічних
причин їх формування:
Клінічний прояв Інтерпретація причин
Залізодефіцитна анемія Порушення всмоктування …
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових обстежень хворому з підозрою на целіакію:
1. Серологічний аналіз крові в Наявність специфічної імунної відповіді…
визначенням:
- Антитіл до …
- Антитіл до …
2. Генотипування з визначенням
показників:
3.
Завдання 4.
Перерахуйте злакові – основні джерела глютену:
1.
2.
3.
4.
5.
Завдання 5.
Перерахуйте критерії ефективності лікування целіакії:
1. нормалізація стільця___________ _____________________
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
5. ____________________________________________________
Завдання 6.
Напишіть сучасні препараті, які рекомендовані для лікування СНБР у тонкій кишці:
1.
2.
3.
1. Який з наведених злакових може безпечно споживатися хворим на целіакію?
А. пшениця
В. жито
С. ячмінь
D. кукурудза
Е. вівес
2. Нелікована целіакія є причиною наступних ускладнень, окрім :

А. Т-клітинна лімфома
В. залізодефіцитна анемія
С. рефрактерна целіакія
D. мелена
Е. полінейропатія
3 Який з перерахованих препаратів відноситься до препаратів першої лінії в лікуванні СНБР у

тонкій кишці?
А. амоксіциллін
В. тетрациклін
С. ріфаксимін
D. метронідазол
Е. циклоспорин
.
4. До найбільш частих джерел прихованого глютену належить все,окрім:
А. ковбаса
В. цільне молоко, кефір, сметана
С. шоколадні цукерки
Д. готові соуси
Е. сардельки
5. Класична целіакія виявляється :

А. у всіх хворих із діагностовано целіакією
В. у половини хворих із діагностовано целіакією
С. менш, ніж у чверті хворих із діагностовано целіакією
Д. у хворих з позакишковими проявами
Е. усі відповіді вірні
Тема 20. «Ведення хворого з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки»
Основні причини, які призводять до виразкоутворення у слизовій оболонці шлунка і
дванадцятипалої кишки (ДПК). Особливості патогенезу пептичних виразок (ПВ). Клінічні прояви
ПВ, ускладнення. Діагноз і диференційний діагноз. Лікування ПВ і контоль його ефективності.
Прогноз і працездатність.
1. Визначення ПВ, класифікація та локалізації.
2. Етіологію та патогенез ПВ.
3. діагностичне значення даних анамнезу, клінічного, інструментального та лабораторного
обстеження для визначення причини ПВ, виключення ускладнень та попередження
рецидивування виразок.
4. Обов'язковий мінімум додаткового (лабораторного та інструментального) обстеження
хворих на ПВ.
5. Прогноз та працездатність хворих на ПВ.
6. Принципи немедикаментозного та медикаментозного лікування хворих на ПВ, у тому числі,
пацієнтів із ускладненними ПВ.
7. Препарати, які призначаються для лікування ПВ не асоційованих з інфекцією Helicobacter
pylori (Нр), показання та протипоказання до їх призначення, тривалість і особливості курсу
фармакотерапії у залежності від локалізації виразки.
8. Обгрунтування вибору схеми лікування вперше виявленої ПВ, асоційованої з Нр (терапія
«першої лінії»), принципи призначення «другої» і «третьої» ліній антихелікобактерної
терапії.
9. Надання рекомендацій з метою підвищення ефективності і безпечності комплексної
фармакотерапії ПВ, асоційованої з Нр, які відповідають принципам доказової медицини.
10. Підходи до попередження виникнення виразок при безальтернативному застосуванні
ульцерогенних лікарських засобів, особливості взаємодії фармакологічних препаратів.

1. Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на ПВ.
2. Ставити попередній діагноз при ПВ, виявляти ознаки можливих ускладнень захворювання.
3. Складати план обстеження хворого з ПВ, обґрунтовувати застосування основних
інвазивних та неінвазивних методів обстеження з метою диференціальної діагностики ПВ
та інших захворювань із подібними особливостями диспептичного синдрому.
4. Оцінювати результати основних інструментальних і лабораторних методів діагностики.
5. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити
диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при ПВ.
6. Визначати прогноз хворих на ПВ.
7. Призначати лікування з урахуванням етіології, локалізації ПВ, супутніх захворювань;
запропонувати лікувальну стратегію, спрямовану на попередження виникнення ПВ при
застосуванні ульцерогенних лікарських засобів.
8. Надавати рекомендації щодо проведення досліджень для встановлення ефективності
лікування ПВ.
9. Визначати преацездатність хворих на ПВ.
10. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та
принципами фахової субординації.
Основні терміни теми «Ведення хворого з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої
кишки»
1 Пептична виразка шлунка і Ушкодження епітелію шлунка і дванадцятипалої кишки,
дванадцятипалої кишки що розповсюджується у м'язову пластинку слизової
оболонки та у більш глибокі шари стінки органів
2 Ускладнена пептична виразка Клінічна ситуація, пов’язана із виникненням кровотечі,
шлунка і дванадцятипалої кишки перфорації, пенетрації та малігнізації пептичних виразок,
а також пілоро-дуоденального стенозу
3 H.pylori-асоційована пептична Вперше виявлена або рецидивуюча пептична виразка
виразка шлунка і шлунка і дванадцятипалої кишки у пацієнтів із наявною
дванадцятипалої кишки активною інфекцією H.pylori
4 Антихелікобактерна терапія Комплексна фармакотерапія із включенням інгібіторів
протонної помпи і антибактеріальних препаратів,
спрямована на ерадикацію H.pylori
5 Контроль ефективності лікування Оцінка клінічних даних та результатів інструментальних і
пептичної виразки шлунка і лабораторних досліджень з метою встановлення загоєння
дванадцятипалої кишки виразки та усунення етіологічних факторів (H.pylori та ін.)
16. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 1 /За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. –
С.32-68.
17. Наказ МОЗ України від 03.09.2014 р. №613 «Про затвердження та впровадження медико-
технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при пептичній виразці
шлунка та дванадцятипалої кишки». Уніфікований клінічний протокол первинної,
екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та
дванадцятипалої кишки у дорослих».
2009. - С.34-76.
2010. - С.12-56.
20. Передерий В.Г., Ткач. С.М. Практическая гастроэнтерология: руководство для врачей. –
Винница: СПД Каштелянов А.И., 2011. – 776с.
21. Peter Malfertheiner, Francis Megraud et al. Management of Helicobacter pylori infection the
Maastricht IV/ Florence Consensus Report. Gut 2012;61:646e664. doi:10.1136/gutjnl-2012-
302084
22. Bashinskaya B, Nahed BV, Redjal N, et al. Trends in Peptic Ulcer Disease and the Identification
of Helicobacter Pylori as a Causative Organism: Population-based Estimates from the US
Nationwide Inpatient Sample. J Glob Infect Dis 2011; 3:366.
23. Levenstein S, Rosenstock S, Jacobsen RK, Jorgensen T. Psychological stress increases risk for
peptic ulcer, regardless of Helicobacter pylori infection or use of nonsteroidal anti-inflammatory
drugs. Clin Gastroenterol Hepatol 2015; 13:498.
24. Søreide K, Thorsen K, Søreide JA. Strategies to improve the outcome of emergency surgery for
perforated peptic ulcer. Br J Surg 2014; 101:e51.
25. Матеріали сайта uptodate.com
Варіант 1
Завдання 1.
Допишіть класифікацію ПВ у залежностіПВ
від локалізації та наявності інфекції Нelicobacter pylori:
ПВ шлунка
Завдання 2.
Заповніть таблицю найважливіших етіологічних факторів, які викликають захворювання на
пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки:
Основні етіологічні фактори
1. Спадкова схильність
2.
3.
4.
5.
Завдання 3.
Заповніть схему, яка демонструє особливості кислотоутворюючої функціїї (КУФШ) шлунка при
різних локалізаціях ПВ:
КУФШ
Проксимальні відділи шлунка Антральний відділ і ДПК
Завдання 4.
Заповніть таблицю диференційної діагностики диспептичного синдрому при захворюваннях
верхньої частини травного каналу:
Клінічні та лабораторні дані Діагностика
Нозологія Анамнез Скарги Фізікальні Основні Додаткові/
дані методи підтверджуючі
тести
ГЕРХ
Хронічний
гастрит
ПВ шлунка та
ДПК
Хронічний
панкреатит
Завдання 5.
Заповніть таблицю із основними ускладненнями ПВ та їх клінічними проявами:
Ускладнення
Клінічні прояви
Завдання 6.
Заповніть таблицю. Комплексна антихелікобактерна терапія при вперше виявленій ПВ шлунка та
ДПК
Препарат для зменшення шлункової секреції
Антибактеріальний препарат
Додаткові лікарські засоби

Тестові запитання
1. ПВ шлунка або ДПК може виникнути при прийомі:
А. Офлоксацину
В. Ібупрофену
С. Омепразолу
D. Вісмуту субцитрату
Е. Панкреатину
2. Провідною скаргою хворих із ПВ є:

A. Печія
B. Біль у правому підребір’ї після вживання смаженої жирної їжі
C. Біль в епігастрії натще або після прийому їжі
D. Блювання
E. Відрижка з кислим присмаком
3. Основний метод діагностики ПВ шлунку та ДПК:

A. Рентген шлунку та ДПК
B. Відеоезофагогастродуоденоскопія (ВЕГДС)
C. Відеоезофагогастродуоденоскопія з біопсією і морфологією
D. МРТ
E. рН-метрія шлункового вмісту
4.Оптимальна тривалість антихелікобактерної терапії «першої лінії»:

A. 3-5 днів
B. 5-7 днів
C. 7 днів
D. 10-14 днів
E. 28 днів
5. Найпотужніший засіб пригнічення шлункової секреції:

А. Н2 - гістаміноблокатор
В. Холінолітик
С. Вісмута субцитрат
Д. Метоклопрамід
Е. Інгібітор протонної помпи
Варіант 2
Завдання 1.
Заповніть таблицю, розташувавши наступні нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) від НПЗЗ,
який найрідше викликає виникнення ПВ (1) до НПЗЗ з напотужнішим ульцерогенним ефектом (5):
ібупрофен, німесулід, целекоксіб, мелоксикам, ацетилсаліцилова кислота:
Потенціал ульцерогенних НПЗЗ
1.
2.
3.
4.
5.
Завдання 2.
Заповніть схему груп порівняння пацієнтів з високим і низьким ризиком виникнення ПВ:
Ризик виникнення ПВ
Низький ризик Високий ризик
Завдання 3.
Діагностичні тести при ПВ (допишіть необхідне):
Діагностичні тести
Обов’язкові За наявності показань

1. ВЕГДС 1.
2.
2.
3.
3.
4.
4.
5.
5.
Завдання 4.
Клініко-діагностичні ознаки шлунково-кишкової кровотечі – ускладнення ПВ:
Клінічні та лабораторні дані Діагностика
Скарги Анамнез Фізикальн Лабораторні Основні Додаткові
е дані методи методи
обстеженн
я
Завдання 5.
Основні стимулятори шлункової секреції від найпотужнішого (3) до найменшого (1):
Стимулятори шлункової секреції
3)
2)
1)
Завдання 6.
Заповніть таблицю. Комплексна антихелікобактерна терапія «другої лінії» при ПВ шлунка та
ДПК
Препарат для зменшення шлункової секреції
Додаткові лікарські засоби
1. Який мікроорганізм найчастіше виявляється у пацієнтів с ПВ?
A. Campylobacter pylori
B. Escherichia coli
C. Helicobacter bilis
D. Helicobacter pylori
E. Klebsiella oxitoca
2. Проксимальна ПВ шлунка частіше виникає при наступному стані кислотоутворюючої функції

шлунку (КУФШ):
А. Збільшеній КУФШ
В. Зменшеній КУФШ
С. Нормальній КУФШ
Д. Зменшеній або нормальній КУФШ
3. До методів діагностики Нр відносять:

A. рН-метрію
B. Водневий дихальний тест
C. Копрограму
D. 13С-сечовинний дихальний тест
E. Дуоденальне зондування
1. До інгібіторів протонної помпи відносять:

A. Кетоконазол
B. Пантопразол
C. Вісмуту субцитрат
D. Фамотидин
E. Гастроцепін
5. Який з наведених пробіотиків достовірно збільшує ефективність антихелікобактерної терапії?

A. Saccharomyces boulardii
B. Bifidobacterium animalis
C. Bifidobacterium infantis
D. Lactobacillus acidophilus
E. Lactobacillus rhamnosus
Варіант 3
Завдання 1.
Заповніть таблицю, перерахувавши методи діагностики інфекції Helicobacter pylori:
Методи діагностики інфекції Helicobacter pylori:
1. Швидкий уреазний тест

2.
3.
4.
5.
6.
Завдання 2.
Оцінка ризику малігнізації ПВ шлунка і ДПК:
Групи ризику малігнізації
Низький ризик Високий ризик
Локалізація виразки
у ДПК, збережена
кислотоутворююча
функція шлунка,
відсутність атрофії
слизової оболонки
шлунка
Завдання 3.
Диференційна діагностика ПВ від станів, які маніфестують синдромом шлункової диспепсії (допишіть
необхідне):
Інструментальні методи обстеження
Анамнез і клініка Додаткові методи дослідження
1. Прийом НПЗЗ 1. ВЕГДС

2.
2.
3.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Заповніть таблицю із антибактеріальними препаратами для ерадикації Нр із зазначенням доз:
Антибактеріальний препарат, доза для ерадикації Нр
1) Амоксицилін, 2000 мг (1000 мг двічі на день)
Завдання 5.
Як виконується контроль ефективності лікування ПВ шлунка та ДПК (допишіть необхідне)
Контроль ефективності лікування ПВ шлунка Контроль ефективності лікування ПВ ДПК
1) ВЕГДС 1)
2) 2)
3) 3)
4)
Завдання 6.
Перерахуйте можливості визначення чутливості/резистентності Нр до антибактеріальних препаратів:
Методи встановлення чутливості/резистентності Нр до антибактеріальних препаратів
Анамнестичні дані
Лабораторні і інструментальні дослідження

1. До схем «першої лінії» антихелікобактерної терапії належить:
А. Омепразол+субцитрат вісмута+метронідазол
В. Омепразол+метронідазол+амоксицилін з клавулановою кислотою
С. Омепразол+кларітроміцин+амоксицилін
D. Субцитрат вісмута+метронідазол+кларітроміцин
Е. Омепразол+офлоксацин+метронідазол
2. Методом контролю ефективності антихелікобактерної терапії є:

А. Серологічне дослідження для визначення антитіл IgG до Нр
В. 13С – Сечовинний дихальний тест
С. Водневий дихальний тест
D. Хелік® - тест
Е. Бактеріальний посів дуоденального вмісту
3. До ускладнень ПВ відносять:
A. ГЕРХ
B. Малігнізацію
C. Хронічний панкреатит
D. Аспіраційну пневмонію
E. Хворобу Крона
4. Найчастіша локалізація ПВ у ДПК:

А. Висхідний відділ
В. Горизонтальний відділ
С. Ретробульбарно
D. Цибулина
Е. Низхідний відділ
5. Найчастіша причина неефективності антихелікобактерної терапії:

А. Резистентність бактерій до антибактеріальних препаратів
В. Застосування омепразолу
С. Група крові пацієнта 0 (І)
D. Супутній хронічний панкреатит
Е. Супутній вірусний гепатит
Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів
травлення»
Тема 19. «Диспепсія. Хронічні гастрити»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів встановлювати діагноз недосліджена, функціональна диспепсія та
гастрит, визначати діагностичну тактику при симптомах диспепсії, навчити складати програму лікування та
профілактики даної патології на основі даних доказової медицини.
26. Визначення термінів «Диспепсія», «функціональна диспепсія» і «гастрит» та їх клінічне
значення.
27. Етіологічні чинники та теорії патогенезу.
28. Різницю між поняттям діагнозу та синдрому диспепсії
29. Складові синдрому малих ознак раку шлунка
30. Стратегії ведення пацієнтів з синдромом диспепсії
31. Визначеня, класифікацію, етіологію, клініку, діагностику та лікування гастритів
32. Каскад P. Correa
33. Показання до ерадикації H.pylori та схеми ерадикаційної терапії
33. Користуватися клінічною термінологією відносно диспепсії та гастриту
34. Складати план обстеження для пацієнтів з диспепсією
35. Оцінювати результати лабораторного та інструментального обстеження
36. Проводити диференційну діагностику при даній патології
37. Формулювати кінцевий діагноз
38. Призначати лікування
Основні терміни теми
Диспепсія Будь-які верхньоабдомінальні або
ретростернальні болі / дискомфорт, печія,
нудота, блювання або інші прояви, які вказують
на зацікавленість верхніх відділів шлунково-
кишкового тракту, чітко не пов’язані з
фізичним навантаженням та існуючими
захворюваннями, тривалістю не менш 4 тижнів
Хронічний або повторно виникаючий біль або
дискомфорт, які знаходяться по центру верхної
абдомінальної області
Функціональна диспепсія Це комплекс функціональних розладів, що
триває більше 3-х місяців упродовж 12 місяців
та включає в себе симптоми диспепсії, не
пов’язані з порушенням функції травного
тракту, при якому у процесі ретельного
обстеження пацієнта не вдається виявити
якихось інших органічних причин диспепсії.
Хронічні гастрити Група хронічних захворювань, які
характеризуються запальними та
дистрофічними процесами в слизовій оболонці
шлунка, з порушенням її регенерації та
розвитком атрофії
26. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 1. «Нова книга», 2009. - 784 с.
27. Передерий В.Г., Ткач С.М., Марусанич Б.Н., Чернов А.Ю. Диспепсия как самостоятельный диагноз и
неспецифический синдром: Монография. – Луганск: ОАО «ЛОТ», 2006 – 340 с.
28. Передерий В.Г., Чернявский В.В. Как вылечить хронический гастрит, язвенную болезнь желудка и 12-
перстной кишки и предупредить рак желудка гастроентеролога врачу общей практики и пациенту:
Монография. – Луганск: ОАО «ЛОТ», 2005 – 315 с.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічної класифікації диспепсії та дайте визначення
Категорії Визначення
1…… диспепсія
2. Функціональна ….
Варіанти:
А)
Б) Дисмоторний
В)
Завдання 2.
Перерахуйте основні патофізіологічні механізми розвитку ФД:
31. Психосоціальні фактори__________________________________
32. ___________________________________________________
33. ___________________________________________________
34. ___________________________________________________
35. ___________________________________________________
Завдання 3.
Заповніть таблицю основних діагностичних методів, що використовуються при недослідженій диспепсії :
1. Загальний аналіз крові Виключення супутніх захворювань
2.
3.
4.
5.
6. ВЕГДС з біопсією Виключення патології слизової шлунка
7.
8.
9.
Завдання 4.
Перерахуйте з якими хворобами потрібно проводити диференційну діагностику диспепсії:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 5.
Заповніть таблицю. Основні групи кислотознижуючих препаратів та їх представники (мінімум 3
представника):
Групи Представники
Інгібітори протонної помпи
Завдання 6.
Заповніть таблицю ерадикаційної терапії при інфікуванні H. pylori
Терапія 1 лінії для регіонів з низькою кларитроміцин- резистентністю
Стандартна потрійна терапія
Терапія 1 лінії для регіонів з високою кларитроміцин- резистентністю
Супутня (паралельна) терапія
Послідовна терапія
Квадротерапія на основі
вісмуту
1.Хворий В., 51 року скаржиться на відрижку, зригування шлунковим змістом, печію, яка посилюється при
нахилі тулуба або у горизонтальному положенні, а також загрудинні болі. 5 років тому діагнозована жовчо-
кам‘яна хвороба, 4 роки тому - з'явилися зригування, відчуття кислого в роті, яке посилювалося при нахилах.
Об’єктивно: загальний стан задовільний. Живот м’який, чутливий у зоні проекції жовчного міхура. Печінка,
селезінка – фізіологічна норма. Який Ваш попередній діагноз ?
А)Грижа стравохідного отвору діафрагми
В)Хронічний гастрит С
С)Хронічний панкреатит
Д)Виразкова хвороба шлунка
Е)Діскінезія жовчовідільної системи
2.Чоловік 21 року скаржиться на періодичний ниючий біль в надчерев’ї. При обстеженні виявлено хронічний
гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією. Проведене лікування. Який препарат доцільно
використовувати для первинної профілактики виразкової хвороби?
А)Фамотідін.
В)Церукал.
С)Вікалін.
Д)Маалокс.
Е)Гастрофарм.
3.Хворий 52 років, протягом півроку відзначає слабкість, швидку стомлюваність, відраза до м'ясної їжі,
схуднення. Об-но: Блідий, в підключичної області зліва пальпується лімфовузол. Резистентність черевної
стінки в епігастрії. В аналізі крові анемія, в шлунковому вмісті виявлена молочна кислота. Представлена
клінічна картина характерна для:
А) Рака шлунка
В)В12-Дефіцитної анемії
С)Железодефіцітная анемія
Д)хронічні Атрофічний гастрит
Е)Лімфогранулематоз
4.Хворий З., 35 років, скаржиться на давлячий біль в епігастрії через 1 годину після прийому їжі, печію, кислу
відрижку. Хворіє протягом 2 років. При пальпації живота відмічена помірна болісність у пілородуоденальній
зоні. При фіброгастродуоденоскопії виявлений антральний гастрит. Яке дослідження уточнить природу
захворювання?
А)Виявлення хеликобактерної інфекції в слизовій шлунку
В)Виявлення аутоантитіл до парієтальної клітини.
С)Визначення рівня гастрину крови.
Д)Дослідження шлункової секреції.
Е)Дослідження моторної функції шлунку
5. Хворий скаржиться на важкість та розпирання в епігастрії після вживання їжі, відрижку повітрям,
схильність до проносів. В аналізі шлункового вмісту вільна хлористоводнева кислота відсутня в усіх порціях.
ФГДС: вогнищеве витончення слизової оболонки, колір блідий, багато слизу. Який діагноз є найбільш
ймовірним у даного хворого?
А)Хронічний гастрит тип А
В)Хронічний гастрит тип В.
С)Хронічний гастрит тип С.
Д)Виразкова хвороба шлунка.
Е)Функціональна диспепсія.
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю модифікованої Сіднейської класифікації гастритів
Тип гастриту, синоніми Етіологія
1.
2.
3. Особливі форми
 Хімічний (рефлюкс- гастрит, тип С)
 _________________________
 _________________________
 _________________________
 Еозинофільний
 ___________________________
Завдання 2.
Перерахуйте основні порушення моторики ШКТ при ФД
1. Уповільнення розслаблення шлунка____________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6. ___________________________________________________
Завдання 3.
Заповніть таблицю допоміжних діагностичних методів, що використовуються при недослідженій
диспепсії :
13
1. С- сечовинний дихальний тест Визначення наявності H. Pylori
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Завдання 4.
Перерахуйте симптоми «червоних прапорів»
21. Поява диспепсії в віці старше 45 років
22. ___________________________________________________
23. ___________________________________________________
24. ___________________________________________________
25. ___________________________________________________
26. __________________________________________________
27. __________________________________________________
28. __________________________________________________
29. __________________________________________________
30. __________________________________________________
Завдання 5.
Заповніть основні стратегії медикаментозного лікування ФД:
Перша лінія лікування:
1. __________________________________________________
30. ___________________________________________________
31. Терапія прокінетиками (_______________________________
Друга лінія лікування:
1. Терапія антидепресантами____________________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6. ___________________________________________________
7. Фітотерапія_________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю терапії «спасіння» при ерадикації інфекції H. Pylori:
Варіанти
Терапія «спасіння»
ІПП (пантопразол 40 мг) + Амоксицилін 1000 мг 2 раза +

Фуразолідон 200 мг 2 раза, 10 дней
1. Хв. П., 57 р. Скарги на відчуття важкості, розпирання, ниючий біль в епігастрії після вживання їжі,
відрижку повітрям, відсутність апетиту, схильність до проносів, загальну слабість. Об-но: живіт м’який,
болючий в епігастрії. Кал рідкий, без домішок. ЕФГДС: слизова оболонка шлунка бліда, з ділянками гіперемії,
стоншена. Морфологічно: лімфоцитарна інфільтрація з формуванням фолікулів, атрофія слизової оболонки
дна шлунка. Найбільш ймовірний діагноз?
А)Хронічний гастрит типу А
В)Хронічний гастрит типу В
С)Хронічний гастрит типу С
Д)Рак шлунка
Е)Хвороба Менетріє
3. Хворий скаржиться на важкість та розпирання в епігастрії після вживання їжі, відрижку повітрям,
схильність до проносів. В аналізі шлункового вмісту вільна хлористоводнева кислота відсутня в усіх порціях.
ФГДС: вогнищеве витончення слизової оболонки, колір блідий, багато слизу. Який діагноз є найбільш
ймовірним у даного хворого?
А)Хронічний гастрит тип А
В)Хронічний гастрит тип В.
С)Хронічний гастрит тип С.
Д)Виразкова хвороба шлунка.
Е)Функціональна диспепсія.
4.Хворий В., 51 року скаржиться на відрижку, зригування шлунковим умістом, печію, яка посилюється при
нахилі тулуба або у горизонтальному положенні, а також загрудинні болі. 5 років тому діагнозована жовчо-
кам‘яна хвороба, 4 роки тому - з'явилися зригування, відчуття кислого в роті, яке посилювалося при нахилах.
Об’єктивно: загальний стан задовільний. Живот м’який, чутливий у зоні проекції жовчного міхура. Печінка,
селезінка – фізіологічна норма. Який Ваш попередній діагноз ?
А)Кила стравохідного отвору діафрагми
В)Хронічний гастрит С
С)Хронічний панкреатит
Д)Виразкова хвороба шлунка
Е)Діскінезія жовчовідільної системи
5. Хворий 60 років скаржиться на загальну слабкість, схуднення на 4 кг за 3 міс., Дискомфорт в епігастрії без
чіткого зв'язку з прийомом їжі. Описані скарги турбують протягом 3х місяців. При ФГДС - виразка без чітких
контурів до 3 см по великій кривизні в антральному відділі на тлі хелікабактерного гастриту. Гістологічне
дослідження гастробіоптатов виявило аденокарциному. Проведено комбіноване лікування (резекція шлунка +
хіміотерапія). Ваші рекомендації з профілактики рецидиву пухлини?
А)Ерадикація хелікобактерної інфекції.
В)Антіоксідантная Терапія.
С)Повторний курс хіміотерапії через 1 рік.
Д)Уникати іонізуючого випромінювання.
Е)Уникати інсоляції
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічної класифікації диспепсії та дайте визначення
Категорії Визначення
1…… диспепсія
2. Функціональна ….
Варіанти:
А)
Б) Дисмоторний
В)
Завдання 2.
Перерахуйте основні симптоми диспепсії:
1. Біль або почуття печіння в епігастрії по серединній лінії ___
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6. ___________________________________________________
7. ___________________________________________________
Завдання 3.
Заповніть таблицю діагностичних методів, що використовуються при гастритах:
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Завдання 4.
Заповніть схему каскада P. Correa – послідовного розвитку аденокарциноми шлунка:
Норма
Метаплазія
Рак
Завдання 5.
Намалюйте схему проведення та механізму дії 13С- сечовинного дихального тесту
Завдання 6.
Заповніть таблицю ерадикаційної терапії при інфікуванні H. pylori
Терапія 1 лінії
Стандартна потрійна терапія
Квадротерапія на основі
вісмуту
Терапія 2 лінії
Потрійна терапія з
левофлоксацином
1.Хворий 52 років, протягом півроку відзначає слабкість, швидку стомлюваність, відраза до м'ясної їжі,
схуднення. Об-но: Блідий, в підключичної області зліва пальпується лімфовузол. Резистентність черевної
стінки в епігастрії. В аналізі крові анемія, в шлунковому вмісті виявлена молочна кислота. Представлена
клінічна картина характерна для:
А) Рака шлунка
В)В12-Дефіцитної анемії
С)Железодефіцітная анемія
Д)Хронічний атрофічний гастрит
Е)Лімфогранулематоз
3.Чоловік 21 року скаржиться на періодичний ниючий біль в надчерев’ї. При обстеженні виявлено хронічний
гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією. Проведене лікування. Який препарат доцільно
використовувати для первинної профілактики виразкової хвороби?
А)Фамотідін.
В)Церукал.
С)Вікалін.
Д)Маалокс.
Е)Гастрофарм
4. Хворий 60 років скаржиться на загальну слабкість, схуднення на 4 кг за 3 міс., Дискомфорт в епігастрії без
чіткого зв'язку з прийомом їжі. Описані скарги турбують протягом 3х місяців. При ФГДС - виразка без чітких
контурів до 3 см по великій кривизні в антральному відділі на тлі хелікобактерного гастриту. Гістологічне
дослідження гастробіоптатов виявило аденокарциному. Проведено комбіноване лікування (резекція шлунка +
хіміотерапія). Ваші рекомендації з профілактики рецидиву пухлини?
А)Ерадикація хелікобактерної інфекції.
В)Антіоксідантная Терапія.
С)повторний Курс хіміотерапії через 1 рік.
Д)уникати Іонізуючого випромінювання.
Е)уникати Інсоляції.
5. Хв. П., 57 р. Скарги на відчуття важкості, розпирання, ниючий біль в епігастрії після вживання їжі,
відрижку повітрям, відсутність апетиту, схильність до проносів, загальну слабість. Об-но: живіт м’який,
болючий в епігастрії. Кал рідкий, без домішок. ЕФГДС: слизова оболонка шлунка бліда, з ділянками гіперемії,
стоншена. Морфологічно: лімфоцитарна інфільтрація з формуванням фолікулів, атрофія слизової оболонки
дна шлунка. Найбільш ймовірний діагноз?
А)Хронічний гастрит типу А
В)Хронічний гастрит типу В
С)Хронічний гастрит типу С
Д)Рак шлунка
Е)Хвороба Менетріє
Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів
травлення»
Тема 18. «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба»

ГЕРХ Хронічне захворювання, яке обумовлене ретроградним закидом
шлункового вмісту в стравохід та/або екстраезофагеально, що
призводить до симптомів, які погіршують якість життя пацієнтів,
незалежно від того чи супроводжуються вони ураженням стінки
стравоходу або ні.
Печія Відчуття печіння в епігастральній ділянці та за грудиною, яке
розповсюджується у напрямку шиї. Вона виникає внаслідок тривалого
контакту кислого шлункового вмісту (рН< 4) зі слизовою оболонкою
стравоходу.
Стравохід Баретта Ускладнення тривалої ГЕРХ, яке виникає внаслідок ушкоджуючих
факторів (кислота, жовч) на слизову оболонку стравоходу та
проліфірації її підслизових залоз. При цьому нормальний плоский
лускатий епітелій, який вистилає дистальний відділ стравоходу,
піддається метаплазії в циліндричний залозистий епітелій кишкового
типу.
Дісфагія Порушення ковтання, яке супроводжується відчуттям наявності
перешкоди нормальному проходженню їжи під час проковтування.
Ахалазіястравохіда Порушення моторики стравохіда невизначеної етіології, яке зазвичай
виникає у осіб середнього віку.

Варіант 1.
Завдання 1.
Заповнить таблицю класифікації проявів ГЕРХ
Стравохідні симптоми Позастравохідні симптоми
Симптоматичні Синдроми з Встановлений зв’язок Припустимий зв’язок
ушкодженням
стравохіду
Завдання 2
Заповнить таблицю:
Фактори, які впливають на тонус нижнього стравохідного сфінктера
Підвищують тиск Знижують тиск
Завдання 3
Перерахуйте критерии фізіологічного гастроезофагеального рефлексу:
1.
2.
3.
4.
Завдання 4
Зазначте основні форми ГЕРХ:
1.
2.
3.
Завдання 5
Добовий рН-моніторінг шлунку та стравохіду дозволяє:
1.
2.
3.
4.
Завдання 6
Заповнить таблицю порівняльної характеристики Н2-гістаміноблокаторів та інгібіторів протоної помпи (ІПП)
Н2-гістаміноблокатори ІПП
1.Для якого захворювання характерне гіпертонус нижнього стравохідного сфінктеру?
А. Склеродермія;
Б. Ахалазія кардії;
В. Хронічний рефлюкс-езофагіт;
Г. Діафрагмальнакила;
Д. Стравохід Баретта.
2. До симптомів «червоних прапорців», на підставі яких можливо запідозріти у пацієнта злоякісне
новоутворення стравохіду відносять всі, окрім:
А. Дісфагія;
Б. Присмак горечі у роті;
В. Блювота;
Г. Анемія;
Д. Зменшення маси тіла.
3. Визначення при рентгологічному дослідженні відсутності перистальтики в дистальному відділі стравохіду
при наявності нормальної моторики в проксимальному відділі характерно для:
А. Ахалазіїстравохіда;
Б. Склеродермії;
В. Дифузного спазму стравохіда;
Г. Езофагіта.
4. Назвить основні ускладнення ГЕРХ:
А. Виникнення пептичних стриктур стравохіда;
Б. Розвиток кровотеч з ерозій та виразок стравохіда;
В. Формування стравохідуБаретта;
Г. Виникнення кили стравохідного отвору діафрагми;
Д. Виникнення недостатності кардії.
5. Які середні сроки загоєння ерозій стравохіда при ГЄРХ:
А. Сроки загоєння можуть бути індивідуальними;
Б. 2 тижні;
В. 4 тижні;
Г. 6 тижнів;
Д. 8-12 тижнів.
Варіант 2.
Завдання 1
Визначити основні патогенетичні механізми розвитку ГЕРХ:
1.
2.
3.
4.
5.
Завдання 2
Заповнить таблицю атипових клінічних симптоми ГЕРХ
Стравохідні Нестравохідні
Завдання 3
Симптоми «червоних прапорців», які вимогають обов’язкового проведення ендоскопії
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Завдання 4
Визначити основні методи діагностики ГЕРХ
Фармакологічні тести Інструментальні методи
Завдання 5
Перерахуйте основні препарати групи інгібіторів протоної помпи та їх дози
Препарат Доза
Завдання 6
Показання для проведення ендоскопії стравохіду при ГЕРХ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
1. Основним симптомом ГЕРХ є:
А.Відрижка повітрям;
Б. Печія;
В. Одинофагія;
Г. Слюнотеча;
Д. Хронічний кашель вночі.
2.До препаратів, які сменшують шлунково-стравохідний індекс, не відносять:
А. Мотіліум;
Б. Ганатон;
В. Метоклопрамід;
Г.Папаверін;
Д. Гевіскон.
3. Які особливості болю у грудної клітини характерні для ГЕРХ:
А. Виникають в горизонтальному положенні та при наклонах тулуба;
Б. Виникають при ходьбі;
В. Пов’язані з прийомом їжі;
Г. Купуються антацидами;
Д. Купуються спазмалітиками.
4. Який метод є найбільш інформативним в діагностиці ендоскопіческі негативної ГЕРХ:
А. Рентгенологічне дослідження стравохіду;
Б. Езофаготономанометрія;
В. Суточний моніторинг внутристравохідногорН;
Г. Сцинтіграфіястравохіду;
Д. Ендоскопічна ультрасонографія.
5.На якому рівні ростошован перший із сфинкторівстравохіду:
А. В місці переходу глотки у стравохід;
Б. На рівні аортального звуження;
В. На рівні бронхіального звуженя;
Г. На рівні діафрагмального звуження.
Варіант 3
Завдання 1
Заповнить таблицю ендоскопічної класифікації рефлюкс-езофагіта (Лос-Анжелес, 1998)
Ступень Характеристика
А
B
C
D
Завдання 2
Перерахувати основні причини та механізми розвитку ГЕРБ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Завдання 3
Заповнить таблицю клінічних відмінностей між неерозивною та ерозивною формою ГЕРХ
Завдання 4
Назвить основні ускладнення ГЕРХ
1.
2.
3.
4.
Завдання 5
Заповнить таблицю методів діагностики ГЕРХ
Неїнвазивні методи Інвазивні методи
Завдання 6
Заповнить таблицю основних методів лікування ГЕРХ
Немедикаментозні Медикаменозні Хірургічні/ендоскопічні
1. До нестравохідних проявів ГЕРХ відносять
А. Пароксизмальне нічне апное
Б. Біль у грудній клітцінекоронарогенного утворення
В. Ерозії зубної емалі
Г. Бронхіальну асму
Д. Все перераховане.
2.Який з перерахованих препаратіввідносять до ізомерів блокаторів протоної помпи

А. Циметидін
Б. Езомепразол
В. Лансопразол
Г. Рабепразол
Д. Пантопразол
3. Ускладненням ГЕРБ є всі, окрім

А. Стравохід Баретта
Б. Аденокарцинома стравохіду
В. Пептична виразка стравохіду
Г. Стриктури стравохіду
Д. Кила стравохідного отвору діафрагми.
4. Чи можливо вважати ендоскопічне дослідження стравохіду «золотим стандартом» діагностики неерозивної

форми рефлексної хвороби
А. Да
Б. Ні
5. З якою метою виконують добовий моніторинг внутрішньо стравохідного рН

А. Для діагностики ГЕРХ
Б. Для діагностики стравохідуБаретта
В. Для визначення ефективності антисекреторних препаратів
Г. Для визначення оптимальної дози антисекреторних препаратів.
Змістовий модуль 3: «Основи діагностики, лікування та профілактикиосновних хвороб органів
дихання»
Тема «Дихальна недостатність»
Мета (навчальні цілі): навчити студентіввиявляти ознаки дихальної недостатності, визначати її етіологію,
складати програму обстеження, лікування гострої та хронічної дихальної недостатності, первинної та
вторинної профілактики на основі даних доказової медицини.
34. Визначення термінів «гостра дихальна недостатність» і «хронічна дихальна недостатність» та
їх клінічне значення.
35. Етіологічні чинники розвитку гострої та хронічної дихальної недостатності та патогенез
дихальної недостатності.
36. Класифікацію дихальної недостатності, зокрема залежно відвираженості задишки, та
порушення функції зовнішнього дихання.
37. Основні клінічні прояви дихальної недостатності.
38. Програму лабораторних та інструментальних обстежень з метою уточнення етіології дихальної
недостатності, та визначення її ступеня.
39. Медикаментозне лікуваннягострої та хронічної дихальної недостатності, відповідно до даних
доказової медицини.
40. Первинну профілактику дихальної недостатності.
40. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів на дихальну недостатність,
визначати етіологію дихальної недостатності.
41. Діагностувати гостру та хронічну дихальну недостатність,складати план обстеження хворих на
дихальну недостатность, проводити диференційну діагностику гострої та хронічноїдихальної
недостатності, виявляти етіологічні чинники дихальної недостатності.
42. На підставі аналізу даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження
діагностувати гостру та хронічну дихальної недостатності. На основі цього вміти формулювати
та обґрунтовувати діагноз.
43. Інтерпретувати дані результатів рентгенологічних досліджень органів грудної порожнини та
дослідження функції зовнішнього дихання та дослідження газів крові.
44. Призначати лікування (немедикаментозне та медикаментозне), проводити первинну та
вторинну профілактику з використанням методів з доведеною ефективністю з урахуванням
супутніх захворювань.
45. Діагностувати та надавати невідкладну допомогу при гострій дихальній недостатності.
Дихальна недостатність (ДН) Це нездатність легень забезпечити нормальний газовий
склад артеріальної крові в стані спокою і/або під час
помірних фізичних навантажень
Гостра дихальна недостатність(ГДН) Це синдром з ознаками максимального напруження
компенсаторних механізмів організму, при якому відсутня
можливість достатнього насичення киснем органів і
систем та виведення вуглекислого газу.
Хронічна дихальна недостатність Це стан, при якому не забезпечується підтримування
(ХДН) нормального газового складу крові, або підтримування
нормального газового складу крові забезпечується за
рахунок напруження роботи апарату зовнішнього
дихання, що стає причиною зниження функціональних
можливостей організму.
29. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 /За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2009. – С.143-158.
30. Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.07. «Про
затвердженняклінічнихпротоколівнаданнямедичноїдопомогизаспеціальністю «Пульмонологія».
31. Наказ МОЗ Українивід15.01.2014 р. №34. Уніфікованийклінічний протокол первинної, екстреної
медичноїдопомоги«Гостра дихальна недостатність».
32. Передерій В.Г., Ткач С.М.Основивнутрішньоїмедицини. В 3 т. Том 3. «Нова книга», 2009. - С.1178-
1195.
33. Практикум з внутрішньоїмедицини: навч. пос. для практичних занять та самостійної роботи студентів
4 курсу/ В.Г. Лізогуб, Д.А. Пліскевич, В.В.Козлов, О.В. Савченко, О.М. Бондарчук та ін. – Київ.: 2008
р. – С.102-105.
34. Приступа Л.Н., Винниченко Л.Б. Пульмонологія: навчальнийпосібник з грифом МОЗ України. – Суми:
Вид-воСумДУ, 2009. – 196с.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації ДН за ступенями:
Ступінь Ознаки
І задишка при звичайному фізичному навантаженні; функція
зовнішнього дихання істотно не порушена
ІІ
ІІІ
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних чинників ХДН:
1.Ураження дихальних шляхів -хронічне обструктивне захворювання легень
-тимома
-аденома бронхів
-аневризма бронхів
-рак гортані
2.Ураження паренхіми легень
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
Завдання 3.
Заповніть таблицюосновних клінічних проявів ГДН:
Загальні клінічні прояви -задишка
-підвищена пітливість
-парадоксальний пульс
-частота дихання більше 30-35/хв
- участь допоміжної мускулатури в акті дихання
Прояви гіпоксемії
Прояви гіперкапнії
Завдання 4.
Заповніть таблицю діагностичних підходів до ГДН за даними рентгенографії органів грудної порожнини та
газів крові :
Гази крові Дані рентгенографії органів Можливі причини гострої ДН
грудної порожнини
Гіперкапнія Легеневі поля прозорі -вираженізахворювання дихальних шляхів
- депресія дихального центру
- нервово-м’язовіпорушення
Гіперкапнія Легеневі поля непрозорі
Гіперкапнії
немає
Завдання 5.
Перерахуйте основніознаки характерні для ГДН:
36. РаО2 менше 60 мм.рт.ст.; ____________________________
37. ___________________________________________________
38. ___________________________________________________
39. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю основних напрямків лікування пацієнтів з ГЛН:
Вид терапії лікувальні заходи
Етіотропна терапія - антибіотики чи противірусні засоби при бактеріальнихабо
вірусних інфекціях легенів;
- дренування плевральної порожнини при розвитку
пневмотораксу або плевриту;
- тромболітична терапія при тромбоемболії легеневої артерії;
-вилучення чужорідного тіла при механічній обструкції
дихальних шляхів
Нормалізація транспорту -
кисню -
-
-
-
-
Тестовізапитання.

1. Для дихальної недостатності, на відміну від серцевої характерно:
А. Напруження кисню в артеріальній крові не змінюється
В. Артеріовенозна різниця збільшена
С. Задишка змішана
D. Цианоз дифузний
Е. Удихання 100% кисневої суміші не впливає на цианоз
2. Назвіть критерії переводу хворих на ДН на ШВЛ:

А. РаО2<60 мм рт. ст., РаСО2>50 мм рт. ст., pH< 7,3
В. РаО2< 50 мм рт. ст., РаСО2> 60 мм рт. ст., pH< 7,3
С. РаО2< 55 мм рт. ст., РаСО2>45мм рт. ст., pH< 7,3
D. РаО2<40 мм рт. ст., РаСО2>50 мм рт. ст., pH<5,3
Е. РаО2< 50 мм рт. ст., РаСО2> 60 мм рт. ст., pH<6,3
3. Рестриктивний варіант ХДН спричиняє:

А. Зменшення вмісту сурфактанту
В. Персистувальна форма бронхіальної астми
С. Пухлина бронха
Д. Пневмонія
Е. Бронхіоліт
4. Нормальне насичення артеріальної крові киснем:

А. 90-95%
В. 96-100%
С.86-90%
Д. 70-88%
Е. 88-92%
5 Ознаки гіпоксії при ГДН:

А. Порушення психіки
В. Відсутність відчуття нездужання
С. Гіпертензія і тахікардія
D. Почастішання та поглиблення дихання
Е. Усі відповіді вірні
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю диференційної діагностики обструктивної та рестриктивної форм дихальної недостатності:
Ознаки захворювання та Обструктивна форма Рестриктивна форма
результати обстеження
Задишка Експіраторна Інспіраторна, змішана
Частота дихання
Дихальний об‘єм
Завдання 2.
Заповніть таблицю диференціальної рентгенологічної діагностики ДН:
Рентгенологічна ознака Ймовірне захворювання
Легеневі поля без затемнення -бронхіальна астма
-хронічний обструктивний бронхіт
-пневмоторакс
-ожиріння
Дифузні двобічні затемнення
Затемнення однієї долі легені
Повне затемнення одного

легеневого поля
Завдання 3.
Заповніть таблицю основних легеневих чинників розвитку ГДН:
Обструкція дихальних шляхів -обструктивне апное у непрпритомному стані
(обструктивна ДН) -обструкція трахеї
-
-
Ураження бронхів, легенів, плеври -
(бронхолегеневаДН) -
-
-
-
-
-
-
Завдання 4.
Перерахуйте фактори, що сприяють розвитку ГДН:
31. Збільшення тиску у системі легеневої артерії
32. ___________________________________________________
33. ___________________________________________________
34. ___________________________________________________
35. ___________________________________________________
36. ___________________________________________________
37. ___________________________________________________
38. ___________________________________________________
39. ___________________________________________________
40.
Завдання 5.
Перерахуйте обов’язкові заходи щодонаданняекстренноїмедичноїдопомогихворим на ГДН:
1. Знеболення у випадках важкої торакальної або поєднаної травми (в/в,в/м введення анальгетиків,
наркотичних знеболюючих препаратів).
32. ___________________________________________________
33. ___________________________________________________
34. ___________________________________________________
35. ___________________________________________________
36. ___________________________________________________
Завдання 6.
Перерахуйте можливі ускладнення ХДН:
1.Перехід у гостру ДН
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________

1. Для обструктивної форми ДН характерні всі ознаки,окрім:
А. Індекс Тіффно зменшений
В. ОФВ1знижений
С. ФЖЕЛ збільшена
D. ЖЕЛ нормальна
Е. ХОД збільшений
2. Для ХДН характерні всі перераховані ознаки, окрім:

A. Дифузний цианоз
B. ЖЕЛ знижується пропорційно стадії ДН
C. Насичення крові киснем знижено
D. Артеріовенозна різниця не змінена
E. Фібріляціяпредсердь
3. Яка з наведених ознак характерна для гіперкапнії?

A. Гіпотензія
B. Порушення свідомості
C. Брадікардія
D. Відсутність відчуття недомагання
E. Аритмії
4. Які з перерахованих значень характерні для 1 ступеня ГДН:

A. РаО260-79 мм рт. ст., SaО2 90-94%
B. РаО280-89 мм рт. ст., SaО2 95-98%
C. РаО240-59 мм рт. ст., SaО2 75-79%
D. РаО250-69 мм рт. ст., SaО2 90-94%
E. РаО260-79 мм рт. ст., SaО2 70-80%
5. Яке твердження з перерахованих характеризує ІІ ступінь ДН,в залежності від виразності задишки:
А. Задишка при незначному фізичному навантаженні; помірне порушення функції зовнішнього дихання
В.Задишка при звичайному фізичному навантаженні; функція зовнішнього дихання істотно не порушена
С.Задишка, яка посилюється в горизонтальному положенні тіла
Д.Задишка в спокої, різке порушення функції зовнішнього дихання, артеріальна гіпоксемія, ціаноз,
еритроцитоз
Е.Задишка в спокої, помірне порушення функції зовнішнього дихання
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю диференціальної діагностики дихальної та серцевої недостатності:
Ознаки Дихальна недостатність Серцева недостатність
Задишка Переважно експіраторна Змішана
Ціаноз Дифузний
Серцевий ритм
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних позалегеневих чинників гострої дихальної недостатності:
Ураження ЦНС -порушення мозкового кровообігу
-захворювання мозку (енцефаліт, менінгіт…)
-набряк мозку
-черепно-мозкова травма
-отруєння
Ураження спиного мозку
Ураження нейро-м’язовогоапарату
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових інструментальних обстежень хворому на ДН:
1. ФЗД Виявлення ДН по обструктивному, змішаному чи
рестриктивному типу
2. Рентгенографія органів грудної
порожнини
3.
4.
5.
Завдання 4.
Перерахуйте екстрені показання для ШВЛ:
1.Апное
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
Завдання 5.
Перерахуйте основні напрямки лікування ХДН (з переліком груп препаратів):
1. Заходи, спрямовані на відновлення і підтримання дренажної функції бронхів і прохідності бронхів
(муколітики, В2-адреностимулятори, холінолітики, ксантини)_____________________
2._______________________________________________
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
5. ____________________________________________________
Завдання 6.
Перерахуйте заходи профілактики розвитку ДН:
1.Припинення паління
2. Санація вогнищ бронхолегеневої інфекції
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
5.____________________________________________________
6.____________________________________________________
7.____________________________________________________
8.____________________________________________________
Тестовізапитання.

1.Які з перерахованих значень характерні для ІІІ ступеня ГДН:
A. РаО260-79 мм рт. ст., SaО2 90-94%
B. РаО2>80мм рт. ст., SaО2>95%
C. РаО2<50мм рт. ст., SaО2<80%
D. РаО2< 40мм рт. ст., SaО2<75%
E. РаО260-79 мм рт. ст., SaО2 70-80%
2. Обструктивний варіант ХЛН виникає внаслідок:

А. Потрапляння повітря в плевральну порожнину
В. Звуження повітряних шляхів і підвищення опору руху повітря
С. Порушення вентиляції альвеол унаслідок зменшення дихальної поверхні легень
D. Порушення вентиляції альвеол унаслідок застою в легенях
Е. Обмеження рухливості грудної клітки
3.Для рестриктивної форми ДН характерні всі ознаки,окрім:

А. Індекс Тіффно нормальний
В. ОФВ1нормальний
С. ЧД збільшена
D. ЖЕЛ нормальна
Е. ХОД збільшений
4. Яке твердження з перерахованих характеризує ІІІ ступінь ДН, в залежності від виразності задишки:
А. Задишка при незначному фізичному навантаженні; помірне порушення функції зовнішнього дихання
В.Задишка при звичайному фізичному навантаженні; функція зовнішнього дихання істотно не порушена
С.Задишка, яка посилюється в горизонтальному положенні тіла
Д.Задишка в спокої, різке порушення функції зовнішнього дихання, артеріальна гіпоксемія, ціаноз,
еритроцитоз
Е.Задишка в спокої, помірне порушення функції зовнішнього дихання
5.Для дихальної недостатності, на відміну від серцевої характерно:

А. Задишка змішана
В. Зниження напруження кисню в артеріальній крові
С. Застойні явища в легенях
D. Ціаноз периферійний
Е.Збільшення розмірів серця
Змістовий модуль 1: «Інфекційно-деструктивні захворювання легень»
Тема 1. « Інфекційно-деструктивні захворювання легень »
Мета (навчальні цілі): навчити студентів виявляти інфекційно-деструктивні захворювання легень, визначати
вид уражень легень, складати програму обстеження, лікувальної тактики та профілактики.
41. Визначення термінів «ІДЗ», «абсцесу легень», «бронхоектатичної хвороби» та їх клінічне
значення.
42. Етіологічні чинники (чинники, від яких залежать умови формування інфекційно-
деструктивного процесу, бронхоектазій) та основні патогенетичні механізми.
43. Класифікацію ІДЗ легень, зокрема залежно від етіологічного, патогенетичного чинників,
розповсюдженості патологічного процесу.
44. Класифікацію бронхоектатичної хвороби, зокрема залежно від генезу, морфологічних та
рентгенологічних змін, поширеності процесу.
45. Основні клініко-морфологічні форми ІДЗ легень.
46. Програму лабораторних та інструментальних обстежень з метою визначення збудника,
встановлення обгрунтованого діагнозу, оцінки уражень легень і ускладнень з їхнього боку та
інших органів, діагностичне значення даних відповідних методів обстеження.
47. Антибактеріальні препарати першої, другої лінії та препарати для нормалізації дренажної
функції легень, шляхи введення, критерії їх ефективності.
48. Консервативне та оперативне лікування ІДЗ легень та бронхоектатичної хвороби, яке
передбачає емпіричну антибіотикотерапію та інші групи препаратів з доведеною ефективністю.
49. Діагностику невідкладних станів при ІДЗ легень.
50. Показання до оперативного лікування.
51. Профілактику розвитку та прогресування ІДЗ легень.
52. Оцінку працездатності хворих на ІДЗ легень.

47. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з ІДЗ легень та бронхоектатичною
хворобою, оцінювати чинники ризику ускладнень і хронізації захворювань, ознаки легеневих
та позалегеневих ускладнень.
48. Опанувати аналіз результатів спірометрії, знати обструктивну та рестриктивну форми
дихальної недостатності.
49. Діагностувати різні клінічні прояви ІДЗ легень та бронхоектатичної хвороби, складати план
обстеження хворих, проводити диференційну діагностику з іншими захворюваннями легень,
виявляти чинники хронізації патології, показники невідкладних станів.
діагностувати, обґрунтовувати і формулювати попередній клінічний діагноз ІДЗ легень або
бронхоектатичної хвороби, оцінювати легеневі та позалегеневі ураження, ускладнення.
51. Розробляти план лікування (консервативне та оперативне), проводити первинну профілактику
попередження розвитку ІДЗ легень та бронхоектатичної хвороби, та вторинну - попередження
амілоїдозу внутрішніх органів.
52. Визначати працездатність при ІДЗ легень та бронхоектатичній хворобі.
53. Діагностувати та надавати невідкладну допомогу при дихальній недостатності.
Інфекційно-деструктивні захворювання об’єднують групу захворювань органів дихання,
бронхолегеневої системи які включають: абсцес легень, гангрену легень,
бронхоектатичну хворобу
Гострий (простий) абсцес легені гнійне або гнильне розплавлювання

некротичних ділянок легеневої тканини,
найчастіше в межах одного сегмента, з
формуванням одніїє або декількох порожнин,
заповнених гноєм й оточених перифокальною
запальною інфільтрацією легеневої тканини.
Гнійна порожнина в легені при цьому
найчастіше відмежована від неуражених
ділянок піогенною капсулою
Гангрена легень гнійно-гнилісне розпадання некротизованої
частки або всієї легені, не відділене від
прилеглої тканини капсулою, що його
відмежовує, схильне до прогресування, що
зазвичай зумовлює вкрай тяжкий загальний
стан хворого.
Бронхоектатична хвороба представляє собою особливу набуту форму ІДЗ
бронхолегеневої системи, яка характеризується
локалізованим хронічним гнійним процесом
(гнійним ендобронхітом) у
незворотньозмінених (розширених,
деформованих) і функціонально неповноцінних
бронхах, переважно нижніх відділів бронхів з
утворенням бронхоектазів (патологічно-
розширених бронхів)
Абсцедивна пневмонія багаточисельні деструктивні вогнища
розмірами 0,3-0,5 см, які локалізовані в межах
1-2 сегментів легень та не схильні до
прогресування. Супутнім при цьому є
виражена перифокальна інфільтрація легеневої
тканини.
Гангренозний абсцес гнійно-гнилісний розпад ділянки некрозу

легеневої тканини (частки, сегменту),
характеризується схильністю до секвестрації
відмежування від неуражених ділянок, що є
свідченням більш сприятливого, ніж гангрена,
перебігу захворювання. У цьому разі іноді
називається відмежованою гангреною.
Гангрена легень дифузний гнійно-гнилісний некроз тканини

легень без тенденції до чіткого обмеження з
швидкою динамікою розповсюдження зони
некроза та распаду паренхіми.
Характеризується тяжкою інтоксикацією,
схильністю до плевральних ускладнень та
легеневих кровотеч. При ураженні однієї
ділянки гангрена вважається обмеженою, при
залученні обширних ділянок –
розповсюдженою
Піопневмоторакс прорив гнійника з легені у плевральну

порожнину, котра супроводжується гнійними
запаленнями листків плеври та колапсом легень
36. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 2. «Нова книга», 2009. - С. 123-
129, 130-137.
37. Середюк Н.М. Внутрішня медицина /За ред. акад.АМН України Є.М.Нейко.– К.: Медицина, 2009. –
С.508-511.
4. Пульмонологія та фтизіатрія : національний підручник для лікарів- інтернів вищих навчальних закладів
IV рівня акредитації / під ред. Ю. І. Фещенка, В. П. Мельника, І. Г. Ільницького. – Київ-Львів : ПРАТ
“Львівська книжкова фабрика “Атлас”, 2011. – С.335-380.
5. Клінічна пульмонологія/ За ред. І.І.Сахарчук. – К.: Книга плюс, 2003. – 367с.
6. Мостовий Ю. М. Сучасні класифікації і стандарти лікування
розповсюджених захворювань внутрішніх органів. Вінниця, 2005. – 479 С.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічних синдромів абсцесу легень
Синдром Стадія до дренування Стадія після прориву абсцесу в
бронх
інтоксикаційний загальна слабкість, розбитість,
головні, м'язові болі, зниження
апетиту, підвищена пітливість, у
важких випадках марення
синдром загальних
запальних змін
синдром запальних змін
легеневій тканині
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних симптомів чи клінічних ознак ураження органів/систем при інфекційно-
деструктивних захворюваннях легень:
Система/орган Ознаки ураження органів/систем
Бронхо-легенева система Задишка, тахіпное, акроціаноз
Серце
Нирки
Головний мозок
Завдання 3.
Заповніть таблицю основних ускладнень абсцесу легень:
№п/п Легеневі ускладнення Позалегеневі ускладнення
1. легенева кровотеча сепсис
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Перерахуйте основні показання до хірургічного лікування хворих з інфекційно-деструктивними
захворюваннями легень:
40. профузні рецидивуючі кровотечі_______________________
41. ___________________________________________________
42. ___________________________________________________
43. ___________________________________________________
44. ___________________________________________________
45. ___________________________________________________
Завдання 5.
Заповніть таблицю. Методи покращення дренажної функції легень:
Медикаментозні Немедикаментозні
відхваркуючі засоби постуральний дренаж
інгаляції
ЛФК
Дихальна гімнастика
Завдання 6.
Заповніть таблицю принципів лікування пацієнтів з інфекційно-деструктивними захворюваннями легень:
Принцип лікування Мета
Санаційна бронхоскопія відновлення прохідності дренуючих бронхів,
катетеризація промивання і введення антисептиків,
антибактеріальних препаратів
Пункція абсцесу
Антибактеріальна терапія
Корекція поліорганної
недостатності
Дезинтоксикаційна терапія
Специфічна імунотерапія
1. Яке з наведених захворювань бронхо-легеневої системи не відноситься до інфекційно-деструктивних
захворювань легень?
А. Бронхоектатична хвороба
В. Абсцес легені
С. Фіброзуючий альвеоліт
D. Гангрена легені
2. Яка з перерахованих стадій не є стадією розвитку абсцесу :

А. Інфільтрації
В. Розпаду і утворення порожнини
С. Прорив абсцесу і його вивільнення
D. Загоювання
Е. Стадія організації
3. За механізмом розвитку бронхоектази розрізняють:

А. Ретенційні
В. Деструктивні
С. Ателектатичні
Д. Рестриктивні
4. За перебігом розрізняють абсцес :

А. Гострий
В. Затяжний
С. Хронічний
Д. Латентний
Е. Рецидивуючий
5. Який збудник найчастіше викликає абсцедування пневмонії:

А. Пневмокок
В. Стрептокок
С. Стафілокок
D. Протей
Е. Кишкова паличка
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю диференційної діагностики абсцесу легень:
Патологічний процес Основні критерії
Деструктивний туберкульоз характеризується швидким розвитком та вираженою клінічною
легень симптоматикою, частим зв’язком з пневмонією, виділенням
великої кількості харкотиння з неприємним запахом, різкими
порушеннями гемограми, біохімічними реакціями, змінами
неспецифічної імунологічної реактивності, частішим
розташуванням порожнин у нижніх відділах легень. Але
основними диференціально-діагностичними ознаками є відсутність
у харкотинні МБТ, висівання патогенної мікрофлори, позитивні
результати терапії не туберкульозними протимікробними
препаратами.
Піддіафрагмальний або
печінковий (амебний або
ехінококовий) абсцес із
перформацією в бронх
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних проявів при бронхоектатичній хворобі:
Метод діагностики Прояви
Рентгенографія ОГП Основні:
наявність ателектазів, кільцеподібних, стільникоподібних тіней. При
циліндричних бронхоектазах без ателектазу можна виявити незначну
деформацію легеневого малюнка, тяжистість коренів легень.
Додаткові:
Бронхоскопія
Ангіопульмонографія
Завдання 3.
Заповніть таблицю лабораторних обстежень, котрі рекомендовані при наявності показань у хворого на
інфекційно-деструктивні захворювання легень:
1. Бактеріологічне та мікологічне виявлення конкретного інфекційного збудника і
дослідження мокротиння: його чутливість до антибіотикотерапії
2.
3.
4.
Завдання 4.
Перерахуйте засоби для усунення ДН:
41. Інгаляція зволоженого кисню
42. ___________________________________________________
43. ___________________________________________________
44. ___________________________________________________
45. ___________________________________________________
Завдання 5.
Допишіть, які шляхи застосовуються для санації порожнини і бронхів з метою ліквідації гною у вогнищі
ураження при інфекційно-деструктивних захворюваннях легень:
1. Постуральний дренаж_______________________________
37. ___________________________________________________
38. ___________________________________________________
39. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю невідкладних заходів при ускладненнях інфекційно-деструктивних захворювань легень:
Етап Захід Лікарський засіб
Перший Забезпечення гемостазу Р-н вікасолу
Інфузійно-трансфузійна
замісна терапія
Боротьба з больовим
синдромом
1. Який зарктер харкотиння при інфекційно-деструктивних захворюваннях легень?
А. Серозний
В. Хільозний
С. Гнійний
D. Серозно-фібринозний
Е. Геморагічний
2. Яке захворювання можна запідозрити в першу чергу при локалізації абсцесу у верхній долі легені?
A. Туберкульозна каверна
B. Пневмонія
C. Пневмоконіоз
D. Пухлина легень
3. Які неспецифічні показники запалення при лабораторному дослідженні харкотиння хворого на інфекційно-
деструктивні захворювання легень ?
A. Детрит
B. Криштали жирних кислот
C. Пробки Дітриха
D. Спіралі Куршмана
E. Криштали Шарко-Лейдена
4. З якої з наведених груп препаратів одночасно призначають 2-3 препарати при лікуванні хворого з
інфекційно-деструктивним захворюванням легень?
A. Відхаркуючі
B. Нестероїдні протизапальні
C. Антибіотики
D. Дезінтоксикаційні
5. Яке ускладнення інфекційно-деструктивних захворювань легень не є абсолютним показанням до

хірургічного лікування:
F. Профілактика рецидивуючих кровотеч
G. Піопневмоторакс
H. Емпієма плеври
I. Хронічне легеневе серце
J. ТЕЛА
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю основних причин бронхоектатичної хвороби:
Причина Особливості
Природжені Синдроми війчатої дисфункції, муковісцидоз, первинна
гіпогаммаглобулінемія
Набуті: пневмонія Особливо – кашлюк, кір
Туберкульоз легень
Завдання 2.
Заповніть таблицю рентгенологічної картини абсцесу легень у різні стадії:
Фаза абсцесу легень Рентгенологічна картина
ділянка затемнення з нечіткими краями, частіше в базальних
Інфільтрації сегментах нижніх часток і верхівкових сегментів середньої
(до дренування) частки
Прориву гнійника в просвіт
бронха
Результат
Завдання 3.
Заповніть таблицю обо’язкових інструментальних обстежень хворому на інфекційно-деструктивне
захворювання легень:
1. рентгенографія органів грудної Визначити основні патологічні зміни у легенях, їх
клітки в двох проекціях локалізацію, перебіг захворювання
2. томографія
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Перерахуйте патологічні зміни при об'єктивному обстеженні хворого на гангрену легень:
4. Перкуторно на початку захворювання:
___________________________________________________
___________________________________________________
5. Болючість при перкусії і пальпації над зоною ураження:
___________________________________________________
6. Аускультація в перші дні:
__________________________________________________
7. Голосове тремтіння в перші дні:
___________________________________________________
8. Аускультація та голосове тремтіння при утворенні порожнин:
___________________________________________________
Завдання 5.
Допишіть, які групи препаратів призначаються для відновлення дренажної функції бронхів:
1. Муколітики (ацетилцистеїн)_____________________
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
5. ____________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю емпіричної антибіотикотерапії абсцесу легень:
Препарати 1-го порядку Комбінація Поєднання
1. Цефалоспорини ІІІ-IV 1.Лінкозаміди (лінкоміцин, 1. Протигрибкові препарати
генерацій (цефотаксим, кліндаміцин) (флуконазол)
цефтріаксон, цефепім)
2.
3.
4.
1. До умов формування абцесу легень не відносяться?
А. Аспірація інфікованого матеріалу
В. Стійка фіксація інфікованого матеріалу у бронхах
С. Збережений місцевий імунітет
D. Зниження очисної функції легень за рахунок зниженого кашльового рефлексу
Е. Наявність сторонніх тіл бронхів з розвитком ателектазів
2. Яке з наведених ускладнень не є характерним для інфекційно-деструктивних захворювань легень:

А. Піопневмоторакс
В. Емпієма плеври
С. Сепсис
D. Муковісцидоз
Е. Дихальна недостатність
3. Для З-шарового харкотиння при абсцесі легень не характерно?

А. Рідкий пінистий білуватий шар
В. Геморагічний шар
С. Серозний шар
D. Гнійний детрит і секвестри легеневої тканини
4. Що загрожує хворому з хронічою ємпіємою плеври?

А. Розвиток гангрени легені.
В. Гнійна інтоксикація.
С. Амілоїдоз внутрішніх органів.
Д. Хронічна легенева недостатність.
Е. Поліорганна недостатність.
5. „Золотим стандартом” діагностики бронхоектазів є:

А. Рентгенографія ОГП
В. КТ ОГП
С. Селективна бронхоскопія
D. Спірометрія
Е. УЗД ОГП
Змістовий модуль 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб дихальної
системи»
Тема «Плевріти»
Мета (навчальні цілі): - ознайомити студентів з клінікою, діагностикою, лікуванням,методами дослідження,
які застосовуються при діагностиці плевритів, навчити студентів самостійно трактувати результати
проведених досліджень та призначень.
2. Що повинен знати студент
3. 1.Визначення понять «плеврит», «плевральнийвипіт», «ексудат», «транссудат».
2.Етіологію та механізми утворення уражень плеври, патофізіологічні та морфологічні особливості
плевральної реакції .
4. 3.Диференційні критерії транссудату та ексудату.
4.Методи клінічної, лабораторної і інструментальної діагностики плевритів
5.Клінічні та лабораторніознакиплевритів
6.Класифікаціюплевритів та плевральнихвипотів
7.Особливостілікуванняхворихз наявністюплевральнихвипотів:
- показання, методику проведення плевральної пункції
- підходи до лікування плевритів (антибактеріальну,симптоматичну терапію)
Що студент повинен уміти
1.Провести клінічне обстеження хворого(анамнез, огляд, перкусія та аускультація легень) і інтерпретувати ці
дані.
2.Проводитиопитування для виявленняможливих причин плевральних реакцій,виявлятиосновнісиндроми
уражень плеври.
5. 3. Інтерпретувати дані рентгенографії органів грудної порожнини , лабораторних методів дослідження
6. 4.Інтерпретувати лабораторні дані плевральної рідини,диференційні критерії транссудату та ексудату
7. 5.Складати програму обстеження ,лікувально-діагностичний алгоритм дій лікування та профілактики.
6.Призначити схему антибактеріальної і симптоматичної терапії хворого з плевритом
8. Плеврит Запалення парієнтального та вісцерального листків
плеври
Плевральнийвипіт Накопичення рідини в порожнині плеври
Ексудат Рідина запального характеру - темно-жовта,
бурштинова, трохи каламутна
Транссудат Рідина незапального характеру – чиста, прозора і ясна
Торакоцентез Плевральна пункція
Емпієма плеври Гнійний плеврит
Шварти Спайки і рубці між листками внаслідок випітного
плевриту
39. Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.07 « Про затвердження клінічних протоколів надання медичної
допомоги за спеціальністю « Пульмонологія»
40. Інструкція про негоспітальну пневмонію у дорослих: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика,
антибактеріальна терапія. « Наказ МОЗ України № 499 від 28.10.2003».
41. Передерій В.Г., Ткач С.М.Основивнутрішньоїмедицини. В 3 т. Том 2. «Нова книга», 2009. - С.34-69.
42. Практикум з внутрішньої медицини (навчальний посібник для практичних занять та самостійної
роботи студентів 4 курсу)–Київ, 2009.- С.90-104
Завдання для самостійного опрацювання теми ( відповісти письмово)

Варіант 1
Завдання 1 Заповніть таблицю класифікації плевритів
По перебігу По характеру ексудату По локалізації
Гострий хільозний однобічний
Завдання 2. Заповніть таблицю найважливіших причин,що можуть призводити до появи плевриту:
Основні стани / захворювання
6. Пневмонія
7.
8.
9.
10.
11.
12.
Завдання 3. Заповніть таблицю клінічних особливостей перебігу плевритів:

Сухий плеврит Випітний плеврит
Біль при диханні, нахилах тулуба
Завдання 4. Заповніть таблицю механізмів утворення плеврального випоту
Травма Порушення крово- та лімфо обігу
Серцева недостатність
Туберкульоз
Завдання 5Заповніть таблицю типів фармакотерапії при плевриті:

Тип терапії Прояви, приклади
етіотропна Лікування основного захворювання
(антибіотики, протитуберкульозні засоби )
патогенетична
симптоматична
хірургічне
альтернативне
9. Тестові завдання:
1.Оцінити характер рідини : білок < 1%, реакція Рівольта – негативна, лейкоцитів – 3-5 у полі зору,
еритроцитів - 2-3 в полі зору:
А. Ексудат
В. Транссудат
С. Гнійний вміст
Д. Хільозна рідина
Е. Геморагічна рідина
2.Які діагностичні і лікувальні заходи доцільно призначити при плевриті?
А. Плевральна пункція
В. Фізіотерапевтичне лікування
С. Оперативне лікування
Д. Інгаляційна терапія
Е. Позиційний дренаж
3. Який найбільш інформативний метод обстеження ексудативного плевриту?
А. Загальний аналіз крові
В. Обзорна рентгенографія легенів
С. Бронхографія
Д. Бронхоскопія
Е. Аналіз харкотиння
4.Які зміни на рентгенограмі відповідають ексудативному плевриті?
А. Підвищення прозорості легеневої тканини
В. Гомогенне затемнення з чіткою верхньою межею
С. Негомогенне затемнення з розмитими контурами
Д. Зниження прозорості легеневої тканини
Е. Гомогенне затемнення без чітких контурів
5.Оцініть характер плевральної рідини: білок >3%, реакція Рівольта позитивна, лейкоцитів - 10 – 15 в полі
зору.
А. Транссудат
В. Ексудат
С. Хільозна рідина
Д. Гній
Е. Кров
Варіант 2
Завдання 1. Заповніть таблицю причин розвитку плевритів:
Часті Рідкісні
Серцева недостатність Гіпотиреоз
Завдання 2. Заповніть значення діагностичних макроскопічних ознак плеврального випоту
Ознаки Диагностичні ознаки

Крову випоті -Пухлинний (мезотеліома та метастатичний),
-Посттравматичний
-Туберкульозний
-Парапневмонічні плевріти та інші
Завдання 3. Диффренційнадиагностика плевральних випотів.
Показник Транссудат Ексудат
Щільність < 1,015 > 1.018

СЧВ Аутоіммунний запальний процес в плеврі
Нефротичний синдром
Пухлина
Завдання 5.Заповніть таблицю шляхівураженняплеври:

Тип Прояви
Лімфогенний Рак легені
Тестові завдання
10. 1.Накопиченняпатологічноїрідини в плевральнійпорожнині при запальнихпроцесахмаєназву:
11. А)ексудат;
12. Б)транссудат;
13. В)обидвівідповіді не є вірними;
14. С)обидвівідповіді є вірними.
15. 2.Проба Рівальтабазується на появіпомутніння при додаваннікраплиниексудату у розчин:
16. А)сірчаноїкислоти;
17. Б)ліноленовоїкислоти;
18. В)оцтовоїкислоти;
19. С)соляноїкислоти.
20. 3.Відноснащільністьекссудатів:
21. А)> 1015;
22. Б)< 1015;
23. В)> 1005;
24. С)< 1005.
25. 4.Основніклінічніознакиплевритів:
26. 1)більугруднійклітині, задишка,продуктивний кашель;
27. 2)більугруднійклітині, напади ядухи, продуктивний кашель;
28. 3)біль у груднійклітині, задишка, непродуктивний кашель;
29. 4)більугруднійклітині, непродуктивний кашель, інтоксикація.
30. 5.Патогномонічним для ексудативного плевриту є:
31. 1)амфорічнедихання;
32. 2)яснийлегеневий звук;
33. 3)масивнепритуплення при перкусії;
34. 4)звук тріснутогогорщика.
Варіант 3
Завдання 1. Заповніть таблицю причини розвитку плевритів:
Сухий плеврит Випітний плеврит
Туберкульоз
Завдання 2 Заповніть клінічну класифікацію синдромів при плевритах

1. Синдром сухого плевриту
2. __________________________
3. ___________________________
4. __________________________
Мезетеліома Запалення листків плеври, порушення дренажу

лімфи
Цирроз печінки
Синдром Дреслера
Завдання 3. Диффренційнадиагностика плевральних випотів.
Показник Транссудат Ексудат
Щільність < 1,015 > 1.018
Завдання 5Заповніть таблицю типів фармакотерапії при плевриті:

Тип терапії Прояви, приклади
Етіотропна Лікування серцевої недостатності
Патогенетична
Симптоматична
Хірургічне
Альтернативне
Тестові завдання
35. 1.Плеврит, якийрозвинувсяпід часпневмоніїмаєназву:
36. А)парапневмонічний;
37. Б)метапневмонічний;
38. В)нозокоміальний;
39. г)посттравматичний.
40. 2.Трикутнийпростір на здоровому боцібіля хребта з притупленим звуком:
41. 1)трикутникРаухфуса-Грокко;
42. 2)трикутникДамуазо;
43. 3)трикутникГарланда;
44. 4) симптом Шкоди
45. 3.Мінімальнакількістьрідини, яку можнавизначити за допомогоюрентгенографії:
46. 1)500 мл;
47. 2)200 мл;
48. 3)100 мл;
49. 4)300 мл.
50. 4.Загроза формування емпієми плеври у хворих з парапневмонічним плевритом існує при рівні
глюкози:
51. 1)< 2,22 ммоль/л ;
52. 2)< 3,33 ммоль/л;
53. 3)> 2,22 ммоль/л ;
54. 4)> 1,22 ммоль/л.
55. 5.Провіднезавданнялікуванняхворих з плевральнимивипотами:
56. 1.евакуація плевральноговмісту;
57. 2.антибактеріальна терапія;
58. 3.терапія основного захворювання;
59. 4.дезінтоксикаційна терапія.
Тема 10. «Пневмонії, ІІ частина. Госпітальна, аспіраційні пневмонії та пневмонії у пацієнтів з
імунодефіцитом»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів виявляти госпітальну, аспіраційні пневмонії та пневмонії у
пацієнтів з імунодефіцитом, оцінювати ризик виникнення ускладнень, складати програму обстеження,
лікування та профілактики на основі даних доказової медицини.

53. Визначення термінів «госпітальна», «аспіраційна» й «вентилятор-асоційована» пневмонії,
«пневмонія у пацієнтів з імунодефіцитом» та їх клінічне значення.
54. Етіологічні чинники госпітальної, аспіраційної, вентилятор-асоційованої пневмонії та
пневмонія у пацієнтів з імунодефіцитом, патогенез захворювань.
55. Класифікацію госпітальної пневмонії.
56. Основні клінічні прояви госпітальної, аспіраційної пневмоній, пневмонії у пацієнтів з
імунодефіцитом та їх ускладнення.
57. Програму лабораторних та інструментальних обстежень з метою виключення інших
захворювань бронхо-легеневої системи, діагностичне значення даних відповідних методів
обстеження.
58. Антибактеріальні препарати першої та другої лінії для лікування госпітальної, аспіраційної
пневмоній, пневмонії у пацієнтів з імунодефіцитом.
59. Немедикаментозне та медикаментозне лікування госпітальних пневмоній та пневмоній у
пацієнтів з імунодефіцитом, яке передбачає вторинну профілактику, на основі методів з
доведеною ефективністю відповідно до принципів доказової медицини.
60. Первинну профілактику госпітальної, аспіраційної пневмоній, вентилятор-асоційованої
пневмонії та пневмонії у пацієнтів з імунодефіцитом

55. Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих з госпітальною, аспіраційною
пневмоніями та пневмонією у пацієнтів з імунодефіцитом.
56. Складати план лабораторних та інструментальних обстежень хворих з госпітальною
пневмонією, інтерпретувати отримані дані.
57. Проводити диференційну діагностику з іншими захворюваннями бронхо-легеневої системи
(ХОЗЛ, туберкульоз, рак, саркоїдоз, пульмоніт при системних захворюваннях, тощо).
58. , Виявляти чинники прогностично несприятливого перебігу та можливі ускладнення
госпітальних пневмоній.
діагностувати госпітальні пневмонії, вміти формулювати діагноз при госпітальних пневмоніях.
60. Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику госпітальної та
аспіраційної пневмоній, вентилятор-асоційованої пневмонії та пневмонії у пацієнтів з
імунодефіцитом з використанням методів з доведеною ефективністю з урахуванням ризику,
ступеня важкості та супутніх захворювань.
61. Визначати працездатність при госпітальних пневмоніях.

Пневмонія гостре інфекційне захворювання, переважно
бактеріальної етіології, яке характеризується
вогнищевим ураженням респіраторних відділів
легень та наявністю внутрішньо альвеолярної
ексудації
Госпітальна (нозокоміальна) пневмонія захворювання, яке характеризується появою на
рентгенограмі нових вогнищево-
інфільтративних змін у легенях через 48 год. та
більше після госпіталізації в поєднанні з
клінічною симптоматикою, що підтверджує її
інфекційну природу (нова хвиля лихоманки,
гнійне харкотиння або гнійні виділення з
трахео-бронхіального дерева, лейкоцитоз, інш.),
при виключенні інфекції, які були в
інкубаційному періоді на момент поступлення
хворого до стаціонару
«Рання» нозокоміальна пневмонія виникає протягом перших 5 днів з моменту
госпіталізації і зумовлена збудниками, які були
у хворого до надходження до стаціонару
«Пізня» нозокоміальна пневмонія розвивається не раніше 6 дня госпіталізації і
спричинена госпітальною мікрофлорою з
ризиком високо вірулентних і полірезистентних
збудників
Пневмонія у хворих з імунодефіцитом виникає у пацієнтів, що отримують
цитостатичну терапія, у рецепієнтів після
трансплантації
1. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 /За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – С. 31-51.
2. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 1. «Нова книга», 2009. – С.
76-89.
3. Протокол надання медичної допомоги хворим на негоспітальну та нозокоміальну (госпітальну)
пневмонію у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна
терапія. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України № 128 від 19.03.2007 р.
4. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в
терапії. /За ред. проф. Ю.В. Мостового. – К.: Центр ДЗК, 2014. – С. 18-25.
Тема 10. «Пневмонії, ІІ частина. Госпітальна, аспіраційні пневмонії та пневмонії у пацієнтів з

імунодефіцитом»
Варіант 1.
Завдання 1.
Наведіть класифікацію госпітальної пневмонії та дайте їх визначення
1.Рання госпітальна пневмонія -
_______________________________________________________________________________________________
_____________________________________
2._____________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
_________
Завдання 2.
Перерахуйте основні фізикальні дані у хворого на госпітальну пневмонію:
1.Участь допоміжної мускулатури в акті дихання
2._________________________________________________________________
3._________________________________________________________________
4._________________________________________________________________
Завдання 3.
До діагностичних критеріїв госпітальної пневмонії відноситься:
1.Поява на рентгенограмі нових вогнищево-інфільтративних змін у легенях
2.1______________________________________________________
2.2______________________________________________________
2.3______________________________________________________
2.4______________________________________________________
2.5______________________________________________________
2.6______________________________________________________
Завдання 4.
Перерахуйте, які препарати можуть використовуватися в якості емпіричної антибактеріальної терапії у хворих
на «ранню» госпітальну пневмонію без наявності факторів ризику наявності полі резистентних штамів
збудників:
Ймовірний збудник Препарат вибору
S. pneumoniae Цефтриаксон
H. іnfluenzae
S. aureus (MSSA)
E. coli
K. pneumoniae
Enterobacter spp. Proteus
spp.
S. marcescens
Завдання 5.
Перерахуйте основні критерії ефективності антибактеріальної терапії у хворих на госпітальну пневмонію:
1.Зниження температури тіла____________________________
2.______________________________________________________
3.______________________________________________________
4.______________________________________________________
5.______________________________________________________
6.______________________________________________________
Завдання 6.
Перерахуйте основні заходи первинної профілактики госпітальної пневмонії
1.Запобігання переносу бактерій медичним персоналом_________
2.______________________________________________________
3.______________________________________________________
4.______________________________________________________
5.______________________________________________________
6.______________________________________________________
1. Після скількох годин перебування у стаціонарі встановлюють діагноз нозокоміальної пневмонії

(мінімальний строк) ?
A. 10 годин
B. 24 години
C. 48 годин
D. 72 годин
E. 12 годин
2. Після скількох діб перебування у стаціонарі встановлюють діагноз «пізньої» госпітальної пневмонії ?
A. 1 доба
B. 3 доби
C. 6 діб
D. 10 діб
E. 14 діб
3. Який збудник найчастіше викликає «ранню» госпітальну пневмонію?

A. P. aeruginosa
B. S. pneumoniae
C. S. aureus (MRSA)
D. Enterobacter spp.
E. L. pneumophila
4. До групи фторхінолонів належить:

A. Левофлоксацин
B. Гентаміцин
C. Ванкоміцин
D. Азітроміцин
E. Спіраміцин
5. Оцінка ефективності емпіричної терапії у хворих на госпітальну пневмонію відбувається після початку
лікування через:
A. 1-2 год
B. 12-24 год
C. 24-36 год
D. 36-48 год
E. 48-72 год
Варіант 2.
Завдання 1.
Перерахуйте основні групи факторів ризику виникнення госпітальної пневмонії:
1.Фактори, що пов’язані зі станом макроорганізму (вік, важкість перебігу основного захворювання, наявність
супутньої патології та інші)
2._____________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
_________3.____________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
________________
4._____________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
_________
Завдання 2.
Заповніть таблицю найчастіших збудників госпітальної пневмонії:
Рання госпітальна пневмонія Пізня госпітальна пневмонія
- S. pneumoniae - P. aeruginosa
- ____________________ - ____________________
- ____________________ - ____________________
- ____________________ - ____________________
- ____________________ - ____________________
Завдання 3.
Перерахуйте основні принципи антибактеріальної терапії у хворих на ГП:
46. Чим тяжчий перебіг ГП, тим більш широкий і тяжкий прогнозований спектр патогенів
47. ________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Завдання 4.
Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень, які показані хворому на госпітальну пневмонію:
1. Загальний аналіз крові Визначення ступеня важкості захворювання,
підтвердження бактеріального характеру
запалення, оцінка динаміки під впливом
лікування
2.
3.
4.
5.
6.
Завдання 5
Перерахуйте несприятливі прогностичні ознаки госпітальної пневмонії
1.Лейкоцитоз вище за 25х109/л___________________________
2.__________________________________________________
3.__________________________________________________
4.__________________________________________________
5.__________________________________________________
Завдання 6
Перерахуйте ускладнення госпітальної пневмонії
1.Гостра дихальна недостатність_________________________
2.__________________________________________________
3.__________________________________________________
4.__________________________________________________
5.__________________________________________________
6.__________________________________________________
7.__________________________________________________
8.__________________________________________________
1. Препаратом вибору у лікуванні госпітальної пневмонії, спричиненої метицилінорезистентним стафілококом
(MRSA) є:
A. Лінезолід
B. Цефтриаксон
C. Азитроміцин
D. Амоксицилін
E. Метронідазол
2. Який показник є прогностично несприятливим для хворих з госпітальною пневмонією?

A. Лейкоцитоз понад 25х109/л
B. Підвищення вмісту фібриногену
C. Підвищення вмісту С-реактивного білку
D. Абсолютна лімфопенія
Е. Прискорення ШОЕ
3. Який збудник найчастіше викликає «пізню» госпітальну пневмонію?

A. Н. influenzae
B. S. pneumoniae
C. S aureus (MSSA)
D. P. aeruginosa
E. E. coli
5. До групи цефалоспоринів ІV покоління відносять:

A. Цефтазідім
B. Цефтріаксон
C. Цефепім
D. Цефалексин
E. Цефазолін
5. Препаратом вибору при проведенні емпіричної антибактеріальної терапії у хворих на «ранню» госпітальну
пневмонію є:
A. Захищений амінопеніцилін
B. Макролід
C. Ванкоміцин
D. Аміноглікозид
Е. ЦеФалоспорин ІІ покоління
Варіант 3.
Завдання 1.
Перерахуйте основні шляхи проникнення інфекції в нижні дихальні шляхи.
1.Аспірація секрету ротової частини глотки___________________________
2.______________________________________________________________
3.______________________________________________________________
4.______________________________________________________________
5.______________________________________________________________
Завдання 2.
Наведіть класифікацію вентилятор-асоційованої пневмонії та дайте визначення.
1. Рання вентилятор-асоційована пневмонія -
___________________________________________________________________________________________
_____________________________________
2. ___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
Завдання 3.
Складіть план інструментального обстеження хворого на госпітальну пневмонію:
1. Рентгенографія ОГК Підтвердити діагноз, оцінити розміри та
локалізацію інфільтративно-вогнищевих змін,
динаміку під впливом лікування
2.
3.
4.
5.
Завдання 4.
Перерахуйте основні захворювання з якими потрібно проводити диференціальну діагностику госпітальної
пневмонії:
1.Туберкульоз легень_____________________________________
2.______________________________________________________
3.______________________________________________________
4.______________________________________________________
5.______________________________________________________
6.______________________________________________________
7.______________________________________________________
Завдання 5.
Дайте визначення основним принципам антибактеріальної терапії хворих на госпітальну пневмонію
1.Ескалація_____________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2.Деескалація___________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Завдання 6.
Дайте визначення основним напрямкам профілактики аспіраційної пневмонії:
1. Первинна:____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
________________________
2. Вторинна:_____________________________________________________
_________________________________________________________________
__________________________________________________________________
1. Тривалість антибіотикотерапії при госпітальній пневмонії в середньому складає:
A. 3-5 днів
B. 7-10 днів
C. 14-21 днів
D. 1-3 дні
E. 10-14 днів
2. Частота розвитку госпітальної пневмонії у хворих, які перебувають на ШВЛ, в середньому складає:
A. 1-5%
B. 15-20%
C. 0,1-0,5%
D. 20-60%
E. 60-80%
3. Для підтвердження діагнозу госпітальної пневмонії серед інструментальних методів першочерговим є:

A. Фібробронхоскопія
B. Комп’ютерна томографія ОГК
C. Рентгенографія ОГК в двох проекціях
D. Сцинтіграфія легень
E. Спірографія
4. Для хворих на «пізню» госпітальну пневмонію рекомендованою емпіричною антибактеріальною терапією є:

A. Монотерапія фторхінолоном ІІІ покоління
B. Монотерапія цефалоспорином II покоління
C. Комбінована терапія захищеним β-лактамом та фторхінолоном з антисиньогнійною активністю
D. Монотерапія фторхінолоном ІV покоління
Е. Монотерапія амоксициліном
5. Під вентилятор-асоційованою пневмонією розуміють пневмонію, яка за умов відсутності ознак легеневої
інфекції на момент інтубації виникла після проведення ШВЛ через:
A. 1 годину
B. 6 годин
C. 12 годин
D. 24 години
E. 48 годин
бронхолегеневої системи»
Тема 1. «Бронхіальна астма»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів виявляти бронхіальну астму (БА), визначати cтупені тяжкості,
проводити диференційну діагностику, оцінювати ризик, складати програму обстеження, лікування та
профілактики на основі даних доказової медицини.
61. Визначення терміну «БА». Оцінку факторів ризику БА.
62. Етіологічні чинники (зовнішні, внутрішні), теорії патогенезу та патофізіологію БА.
63. Класифікацію БА, зокрема, за ступенем тяжкості.
64. Основні клінічні прояви БА та її ускладнення.
65. Програму лабораторно-інструментального обстеження пацієнта з метою встановлення діагнозу
БА та діагностичне значення даних відповідних методів обстеження.
66. Критерії диференційної діагностики з іншою патологією бронхо-легеневої системи.
67. Медикаментозне та немедикаментозне лікування відповідно до даних доказової медицини.
68. Невідкладну допомогу при нападі бронхіальної астми та астматичного статусу.
69. Алгоритми первинної та вторинної профілактики БА.
70. Оцінку працездатності хворих на БА.

63. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з БА.
64. Складати план обстеження хворих на БА, проводити диференційну діагностику з іншою
патологією бронхо-легеневої системи, оцінювати ризики несприятливих подій у майбутньому,
виявляти ускладнення.
діагностувати БА, оцінювати ступінь тяжкості БА. На основі цього вміти формулювати та
обґрунтовувати діагноз при БА.
66. Проводити, інтерпретувати дані спірометрії та тест на зворотність бронхообструкції у
відповідь на бронхолітик.
67. Інтерпретувати дані спірометричного дослідження.
68. Проводити пікфлоуметрію для виявлення добової варіабельності ПОШвид.
69. Призначати лікування (немедикаментозне та медикаментозне), проводити первинну та
вторинну профілактику з використанням методів з доведеною ефективністю.
70. Визначати працездатність при БА.
71. Надавати невідкладну допомогу при нападі бронхіальної астми та астматичному статусі.
Бронхіальна астма Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних
шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотньою
обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до
різних стимулів, зумовлене специфічними імунними
(сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними
механізмами, головними клінічними ознаками якого є
повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття
стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічні і ранні
ранкові години за рахунок бронхоспазму,
гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки
бронхів.
Легенева недостатність Це нездатність легень забезпечити нормальний

газовий склад артеріальної крові в стані спокою і/або
при помірних фізичних навантаженнях
Астматичний статус Стан гострої легеневої недостатності внаслідок
обструкції дихальних шляхів, резистентний до терапії
адреноміметиків
43. Наказ МОЗ України від 08.10.2013 р. №868 «Про затвердження та впровадження медико-
технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі». Уніфікований
клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги
«Бронхіальна астма».
44. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 / А.С. Свінціцький, Л.Ф. Конопльова, Ю.І. Фещенко [та ін.]; ред. К.М.
Амосової. – К.: Медицина, 2009.
45. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 /За ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008.
46. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 1./ Передерій В.Г., Ткач С.М. – Вінниця: «Нова книга»,
2009.
роботи студентів 4 курсу). / Лизогуб В.Г., Пліскевич Д.А., Козлов В.В., Савченко О.В., Бондарчук
О.М., Богдан Т.В., Крамарьова В.Н., Алтуніна Н.В.– К., 2009.
48. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За
ред. Ю. М. Мостового. - 13-те видання, доповнене і перероблене - Вінниця : ДП «ДКФ», 2011.
Завдання для самостійного опрацювання теми

(потрібно відповісти письмово)
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації БА за ступенем тяжкості
Ступінь ОФВ1 Варіабельність
І Інтермітуюча БА >80% <20%
ІІ
ІІІ
ІV
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних симптомів при загостренні БА
Домінуючий симптом Напад ядухи
Інші симптоми
Завдання 3.
Заповніть таблицю. Диференційна діагностика БА та серцевої астми
Бронхіальна астма Серцева астма
Анамнез: алергічні захворювання, В анамнезі захворювання серцево-судинної
захворювання бронхолегеневої системи системи: гіпертонічна хвороба, ІХС, ревматизм,
кардіоміопатії та ін.
Завдання 4.
Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на БА:
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 5.
Перерахуйте основні напрямки немедикаментозної терапії:
48. Відмова від паління__________________________________
49. ___________________________________________________
50. ___________________________________________________
51. ___________________________________________________
52. ___________________________________________________
53. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю. Групи бронхолітиків, які застосовують для лікування БА:
β2-агоніст тривалої дії Сальметерол
Формотерол
β2-агоніст короткої дії
Холінолітик тривалої дії
Холінолітик короткої дії
Метилксантини тривалої дії
Метилксантини короткої дії
1. Який з наведених препаратів протипоказаний при БА?
А. Сальбутамол
В. Теофілін
С. Адреналін
D. Пропранолол
Е. Монтелукаст
2. У яких клінічних ситуаціях призначають антибіотики при бронхіальній астмі?

А. За наявності безлічі сухих хрипів з обох сторін
В. За наявності ознак бактеріальної інфекції у бронхо-легеневій системі
С. При важкому загостренні астми
Д. При загостренні астми, викликаному респіраторно-вірусною інфекцією
Е. При загостренні астми у людей похилого віку
3. Основу терапії персистуючої астми складає:

А. Бронхолітична терапія
В. Інфузійна терапія
С. Приймання антибактеріальних лікарських засобів
Д. Протизапальна терапія
Е. Муколітична терапія
4. Для тривалого лікування бронхіальної астми перевагу надають:

А. Пероральному способу введення лікарських засобів
В. Парентеральному способу введення лікарських засобів
С. Інгаляційному способу введення лікарських засобів
Д. Введеню лікарських засобів шляхом електрофорезу
С. Чітких рекомендацій щодо способу введення не існує
5. Збудження наступних рецепторів веде до бронходилятації:

А. α-адренорецепторів
В. Н1-гістамінергічних рецепторів
С. М1- холінорецепторів
Д. Н-холінорецепторів
Е. β2- адренорецепторів
Варіант 2.
Завдання 1.
Перерахуйте основні симптоми БА
46. Експіраторна задишка
47. ___________________________________________________
48. ___________________________________________________
49. ___________________________________________________
50. ___________________________________________________
51. ___________________________________________________
Завдання 2.
Виділяють ступені загострення БА:
1. Легкий______________________________________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
Завдання 3.
Заповніть таблицю лабораторно-інструментальних обстежень, які рекомендовані при БА:
№п/п Метод обстеження Очікувані зміни при БА
1. Загальний аналіз крові Еозинофілія, при приєднанні інфекції в період
загострення – запальні зміни
2.
3.
4.
5.
Завдання 4.
Перерахуйте групи препаратів, які використовують для лікування БА:
52. β2-агоніст короткої дії – сальбутамол, фенотерол
53. ___________________________________________________
54. ___________________________________________________
55. ___________________________________________________
56. ___________________________________________________
57. ___________________________________________________
58. ___________________________________________________
59. __________________________________________________
60. ___________________________________________________
Завдання 5.
Допишіть, які ускладнення виникають при БА:
1. Астматичний статус
40. ___________________________________________________
41. ___________________________________________________
42. ___________________________________________________
43. ___________________________________________________
44. ___________________________________________________
45. ___________________________________________________
46. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю лікування БА за ступенем тяжкості:
Ступінь БА Препарат, спосіб його введення, Побічні ефекти
доза
І - інтермітуюча Сальбутамол вдихання 1-2 доз 3-4 Може викликати тахікардію,
рази на день. екстрасистолію, тремор рук, сухість
1 доза– 0,1 мг препарата у роті
1. Який з перерахованих препаратів відноситься до протизапальних препаратів?
А. Фенотерол
В. Будесонід
С. Амоксицилін
D. Лазолван
Е. Серевент
2. Який з наведених препаратів є β2_агоністом пролонгованої дії?

А. Іпратропія бромід
В. Фенотерол
С. Тіотропія бромід.
Д. Флутіказон
Е. Сальметерол
3. Яке значення ОФВ1 відповідає тяжкому ступеню персистуючої БА?

А. > 80%
В. 60% - 80%
С. =80%
D. 30% - 50%
Е. < 60%
4. Першим симптомом у розвитку БА є:

А. Хронічний кашель
В. Напади ядухи
С. Біль в грудній клітці
D. Прогресуюча задишка
5. Яке значення ОФВ1 відповідає ІV ступеню БА:

А. Більше 80%
В. Більше 50%, але менше 80%
С. Менше 30%
D. Більше 60%, але менше 80%
Е. Менше 60%
6. Який з наведених препаратів є антагоністом лейкотриєнів?
Д. Монтелукаст
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю. Препарати, що застосовують для лікування БА.
β2-агоніст тривалої дії Серевент, формотерол
β2-агоніст короткої дії
Холінолітик тривалої дії
Холінолітик короткої дії
Інгаляційний глюкокортикостероїд
Антагоніст лейкотриєнів
Моноклональне антитіло
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних симптомів при загостренні БА
Домінуючий симптом Напад ядухи
Інші симптоми
Завдання 2.
Перерахуйте побічні ефекти глюкокортикостероїдів:
1. Кушингоїдний синдром__________________________
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
5. ___________________________________________________
6.____________________________________________________
7.____________________________________________________
Завдання 3.
Виберіть одну правильну відповідь. Оберіть аускультативні ознаки БА:
1. Бронхіальне дихання, хрипи не вислуховуються
2. Послаблене везикулярне дихання, крепітація
3. Жорстке дихання, сухі хрипи
4. Везикулярне дихання, хрипи не вислуховуються
5. Жорстке дихання, вологі середньо- і дрібнопухирчасті хрипи
Завдання 4.
Заповніть таблицю лікування БА за ступенем тяжкості:
Ступінь БА Препарат, спосіб його введення, доза
І - інтермітуюча Сальбутамол - вдихання 1-2 доз 3-4 рази на день.
1 доза– 0,1 мг препарата
Завдання 5.
Заповніть таблицю побічних дій основних фармакологічних засобів, що застосовують для лікування хворих на
БА:
Група фармакологічних засобів Основні побічні дії
β2-агоністи Тахікардія, головний біль, тремор
Завдання 6.
4. Який показник постбронходилятаційної спірометрії вказує на наявність стійкої бронхообструкції?
A. ОФВ1<80%
B. ОФВ1/ФЖЄЛ <70%
C. ОФВ1/ЖЄЛ <70%
D. ЖЄЛ <80%
Е. ЖЄЛ <70%
1. Який з наведених препаратів протипоказаний при БА?
А. Пропранолол
В. Альфа-метилдофа
С. Гідралазин
D. Гідрохлортиазид
Е. Еналаприл
2. Для тривалого лікування БА перевагу надають:

А. Пероральному способу введення лікарських засобів
В. Парентеральному способу введення лікарських засобів
С. Інгаляційному способу введення лікарських засобів
Д. Введеню лікарських засобів шляхом електрофорезу
С. Чітких рекомендацій щодо способу введення не існує
2. Який препарат є базисним у лікуванні персистуючої БА?:

А. β2-агоніст короткої дії
В. Метилксантин
С. Інгаляційний глюкокортикостероїд
D. Антагоніст лейкотриєнів
Е. Холінолітик тривалої дії
5. Яке значення ОФВ1 відповідає ІІІ ступеню БА:

С. Менше 30%
Е. Менше 60%
6. Золотий стандарт діагностики БА:

А. Пікфлуометрія
В. Рентгенграфія ОГП
С. Спірометрія
Д. Постбронходилятаційна спірометрія
Е. Бронхоскопія
Змістовий модуль 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи
дихання»
Тема 1. «Хронічні обструктивні захворювання легень»

Мета (навчальні цілі): навчити студентів виявляти хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ),
оцінювати ризик несприятливих подій, складати програму обстеження, лікування та профілактики на основі
даних доказової медицини.
71. Визначення термінів «ХОЗЛ», «хронічний обструктивний бронхіт» і «емфізема легень» та їх
клінічне значення.
72. Фактори ризику (зовнішні та внутрішні), патогенез та патофізіологію ХОЗЛ.
73. Класифікацію ХОЗЛ, зокрема спірометричну класифікацію тяжкості ХОЗЛ за ступенем, поділ
за групами.
74. Основні клінічні прояви ХОЗЛ.
75. Фізикальні ознаки ХОЗЛ.
76. Програму лабораторно-інструментального обстеження пацієнта з метою встановлення діагнозу
ХОЗЛ та діагностичне значення даних відповідних методів обстеження.
77. Критерії диференційної діагностики з іншою патологією бронхо-легеневої системи.
78. Алгоритм вибору фармакологічного засобу для лікування хворого зі стабільним ХОЗЛ.
Рекомендований перший вибір, альтернативний вибір та інші можливі методи лікування.
79. Лікування загострень ХОЗЛ
80. Алгоритми первинної та вторинної профілактики ХОЗЛ.
81. Оцінку працездатності хворих на ХОЗЛ.
73. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з ХОЗЛ.
74. Складати план обстеження хворих на ХОЗЛ, проводити диференційну діагностику з іншою
патологією бронхо-легеневої системи, оцінювати ризики несприятливих подій у майбутньому.
75. Інтерпретувати дані спірометричного дослідження.
діагностувати ХОЗЛ, оцінювати ризики несприятливих подій у майбутньому, оцінювати
ступень легеневої недостатності у хворих на ХОЗЛ. На основі цього вміти формулювати та
обґрунтовувати діагноз при ХОЗЛ.
77. Призначати лікування (немедикаментозне та медикаментозне) з доведеною ефективністю з
урахуванням групи і супутніх захворювань при ХОЗЛ, проводити первинну і вторинну
профілактику ХОЗЛ.
78. Діагностувати та призначати лікування хворим із загостренням ХОЗЛ.
79. Визначати працездатність при ХОЗЛ.
ХОЗЛ (GOLD, 2011) Захворювання, яке можна попередити і яке
піддається лікуванню, що характеризується
персистуючим обмеженням прохідності
дихальних шляхів, зазвичай прогресує і
асоціюється із незвичною запальною
відповіддю легень на шкідливі частки або гази.
Бронхообструктивний синдром Патологічний стан, зумовлений порушенням
бронхіальної прохідності з подальшим
збільшенням опору потоку повітря при
вентиляції, який пацієнт відчуває як задишку,
що здебільшого має експіраторний характер
Хронічний обструктивний бронхіт Це дифузне, обумовлене довготривалим

подразненням та запаленням (переважно
нейтрофільним із підвищенням активності
протеаз), звичайно прогресуюче ураження
бронхіального дерева, яке супроводжується
бронхообструкцією
Емфізема легень Стійке патологічне розширенням повітряних

просторів, розташованих дистальніше
термінальних бронхіол, супроводжується
деструктивними змінами міжальвеолярних
перетинок
Легенева недостатність Це нездатність легень забезпечити нормальний

газовий склад артеріальної крові в стані спокою
і/або при помірних фізичних навантаженнях
49. Наказ МОЗ України від 27.06.2013 р. № 555 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної
(спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації
«Хронічне обструктивне захворювання легень».
50. Наказ МОЗ України від 16.04.2014. № 270 «Про внесення змін до наказів МОЗ України» (зміни до
наказу № 555).
51. Внутрішня медицина. У 3 т. Т. 2 / А.С. Свінціцький, Л.Ф. Конопльова, Ю.І. Фещенко [та ін.]; ред. К.М.
Амосової. – К.: Медицина, 2009. – С.78-92.
52. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 1. / Передерій В.Г., Ткач С.М. – «Нова книга», 2009. - С. 28-
46/
роботи студентів 4 курсу). / Лизогуб В.Г., Пліскевич Д.А., Козлов В.В., Савченко О.В., Бондарчук
О.М., Богдан Т.В., Крамарьова В.Н., Алтуніна Н.В.– К., 2009. – С 37-54.
54. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За
ред. Ю. М. Мостового. - 13-те вид., доповн. і переробл. - Вінниця : ДП «ДКФ», 2011. – С. 54-66.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації ХОЗЛ за ступенем
Ступінь ОФВ1/ФЖЕЛ ОФВ1
І (легка бронхообструкція) <70% >80%
Завдання 2.
Заповніть таблицю клінічних ознак бронхітичного та емфізематозного фенотипів ХОЗЛ:
Основні симптоми Бронхітичний тип ХОЗЛ Емфізематозний тип ХОЗЛ
Домінуючий симптом Кашель Задишка
Завдання 3.
Перерахуйте рентгенологічні ознаки ХОЗЛ:
54. Зниження рухливості діафрагми і низьке її розташування _
55. ___________________________________________________
56. ___________________________________________________
57. ___________________________________________________
58. ___________________________________________________
Завдання 4.
Перерахуйте основні напрямки немедикаментозної терапії ХОЗЛ:
6. Відмова від паління__________________________________
7. ___________________________________________________
8. ___________________________________________________
9. ___________________________________________________
10. ___________________________________________________
Завдання 5.
Заповніть таблицю. Комбінації фармакологічних препаратів, що застосовують для лікування ХОЗЛ:
β2-агоніст тривалої дії + Холінолітик тривалої дії
+Інгаляційний ГКС
+Інгібітор фосфодіестерази-4
β2-агоніст короткої дії +
Холінолітик тривалої дії +
Холінолітик короткої дії +
Інгібітор фосфодіестерази-4 +
Завдання 6.
Заповніть таблицю медикаментозного лікування хворих зі стабільним ХОЗЛ в залежності від групи:
Група Рекомендований перший Другий вибір Альтернативний вибір
вибір
А β2-агоніст короткої дії (за β2-агоніст тривалої дії або Теофілін, доксофілін,
потребою) або холінолітик β2-агоніст короткої дії + фенспірид
короткої дії (за потребою) холінолітик короткої дії
або холінолітик тривалої
дії
B
1. Оберіть провідний фактор ризику ХОЗЛ:
А. Ожиріння
В. Генетична схильність
С. Довготривале тютюнопаління
D. Малорухомий спосіб життя
Е. Низька маса тіла при народженні
2. Визначте ризики та вираженість симптомів у хворого на ХОЗЛ, що належить до класу С:

А. Низький ризик несприятливих подій, невелика кількість симптомів
В. Високий ризик несприятливих подій, невелика кількість симптомів
С. Помірний ризик несприятливих подій, велика кількість симптомів
D. Низький ризик несприятливих подій, велика кількість симптомів
Е. Високий ризик несприятливих подій, велика кількість симптомів
3. Який з наведених препаратів є β2-агоністом пролонгованої дії

4. Золотий стандарт діагностики ХОЗЛ:

А. Пікфлуометрія
В. Рентгенграфія ОГП
С. Спірометрія
Д. Постбронходилятаційна спірометрія
Е. Бронхоскопія
5 Яке значення ОФВ1 відповідає І ступеню ХОЗЛ:

С. Менше 30%
Е. Менше 15%
Варіант 2.
Завдання 1.
Визначте ризики несприятливих подій та вираженість клінічних симптомів у хворих на ХОЗЛ відповідно до
груп:
Групи пацієнтів Ризик, вираженість симптомів
Група А Низький ризик несприятливих подій у майбутньому, невелика
кількість симптомів
Група C
Група D
Завдання 2.
Заповніть таблицю лабораторно-інструментальних даних при бронхітичному та емфізематозному фенотипах
ХОЗЛ:
Ознака Бронхітичний тип ХОЗЛ Емфізематозний тип ХОЗЛ
Еритроцитоз Характерний Не характерний
Завдання 3.
Заповніть таблицю лабораторно-інструментальних обстежень, котрі рекомендовані при підозрі на ХОЗЛ:
№п/п Метод обстеження Очікувані зміни при ХОЗЛ
1. Загальний аналіз крові Можливий компенсаторний еритроцитоз,
збільшення гемоглобіну, в період загострення –
запальні зміни
2.
3.
4.
5.
Завдання 4.
Перерахуйте бронхолітичні препарати, що застосовують для лікування ХОЗЛ та наведіть приклади
препаратів:
61. β2-агоніст короткої дії - сальбутамол, ..........
62. ___________________________________________________
63. ___________________________________________________
64. ___________________________________________________
65. ___________________________________________________
66. ___________________________________________________
Завдання 5.
Допишіть з якими нозологіями та за якими основними критеріями проводять диференційну діагностику
ХОЗЛ:
1. Бронхіальна астма - алергологічний анамнез, напади ядухи, нічна симптоматика, варіабельність ОФВ 1,
зворотність бронхіальної обструкції, еозинофілія крові та харкотиння, відповідь на ГКС
2. ________________________________________________________________________________________
__________________________________
3. ________________________________________________________________________________________
__________________________________
4. ________________________________________________________________________________________
__________________________________
5. ________________________________________________________________________________________
__________________________________
6. ________________________________________________________________________________________
__________________________________
7. ________________________________________________________________________________________
__________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю по наведеним фармакологічним засобам, що застосовують для лікування ХОЗЛ:
Препарат Фармакологічна група Місце в лікуванні ХОЗЛ
Рофлуміласт Інгібітор ферменту Альтернативний вибір в
фосфодіестерази-4 лікуванні ХОЗЛ групи C, D,
що асоційований з хронічним
бронхітом
Теофілін
Фенспірид
1. Оберіть аускультативні ознаки ХОЗЛ:
А. Бронхіальне дихання, хрипи не вислуховуються
В. Послаблене дихання, крепітація, звучні дрібнопухирчасті хрипи
С. Жорстке дихання, вологі різнокаліберні хрипи
D. Везикулярне дихання, хрипи не вислуховуються
Е. Послаблене дихання, подовжений видих
2. Показання до застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів при ХОЗЛ?

A. І ступінь ХОЗЛ
B. Загострення ХОЗЛ
C. ІІІ ступінь ХОЗЛ
D. ІІ ступінь ХОЗЛ
E. Обтяжений алергологічний анамнез
3. Який з наведених препаратів є холінолітиком пролонгованої дії

4. Який показник постбронходилятаційної спірометрії вказує на наявність стійкої бронхообструкції?

A. ОФВ1<80%
B. ОФВ1/ФЖЄЛ <70%
C. ОФВ1/ЖЄЛ <70%
D. ЖЄЛ <80%
E. ФЖЄЛ <80%
5. Яке значення ОФВ1 відповідає ІV ступеню ХОЗЛ:

С. Менше 30%
Е. Менше 15%
Варіант 3.
Завдання 1.
Визначте ризики несприятливих подій та вираженість клінічних симптомів у хворих на ХОЗЛ відповідно до
груп:
Групи пацієнтів Ризик, вираженість симптомів
Група А Низький ризик несприятливих подій у майбутньому, невелика
кількість симптомів
Група B
Група C
Завдання 2.
Перерахуйте основні фізикальні ознаки ХОЗЛ:
1. Поверхневе дихання і участь в диханні допоміжної мускулатури
2. _______________________________________________________
3. _______________________________________________________
4. _______________________________________________________
5. _______________________________________________________
6. _______________________________________________________
Завдання 3.
Заповніть таблицю інструментальних обстежень хворого з підозрою на ХОЗЛ:
1. Постбронходилатаційна спірометрія Діагностика бронхообструктивного синдрому,
оцінка ступеня тяжкості бронхообструкції
2.
3.
4.
5.
Завдання 4.
Заповніть таблицю побічних дій основних фармакологічних засобів, що застосовують для лікування хворих на
ХОЗЛ:
Група фармакологічних засобів Основні побічні дії
β2-агоністи Тахікардія, головний біль, тремор
Завдання 5.
Вкажіть заходи первинної профілактики ХОЗЛ:
1. Проведення скринінгових опитувань на наявність хронічного кашлю, виділення харкотиння,задишки
2.______________________________________________________________
3.______________________________________________________________
4.______________________________________________________________
5. ______________________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю медикаментозного лікування хворих зі стабільним ХОЗЛ в залежності від групи:
Група Рекомендований перший Другий вибір Альтернативний вибір
вибір
А β2-агоніст короткої дії (за β2-агоніст тривалої дії або Теофілін, доксофілін,
потребою) або холінолітик β2-агоніст короткої дії + фенспірид
короткої дії (за потребою) холінолітик короткої дії
або холінолітик тривалої
дії
С
1. Першим симптомом у розвитку ХОЗЛ є:
А. Хронічний кашель
В. Приступи ядухи
С. Біль в грудній клітці
D. Прогресуюча задишка
2. Який вид лікування дозволяє покращити якість життя хворих на ХОЗЛ ІVст.:
А. Застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів
В. Санаторно-курортне лікування
С. Застосування комбінації β2-агоніста тривалої дії та інгібітора фосфодіестерази-4:
D. Довготривала оксигенотерапія
Е. Хірургічне лікування
3 Який з наведених препаратів є β2-агоністом ультратривалої дії

Д. Індакатерол
.
4. У хворого проба Тиффно становить 85%. Про що це свідчить?:
А. Зниження резервного об’єму вдиху
В. Порушення бронхіальної прохідності
С. Зниження життєвої ємності легень
Д. Зниження резервного об’єму видиху
Е. Норма
5. Яке значення ОФВ1 відповідає ІІ ступеню ХОЗЛ:

С. Менше 30%
Е. Менше 15%
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ
«ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ОСНОВНИХ ГЕМАТОЛОГІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ»
Тема 4. «Хронічні лейкемії»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів грамотно зібрати анамнез у пацієнтів із різними формами лейкемій;
ознайомити студентів з методами дослідження кісткового мозку, показаннями для їх використання,
методикою проведення; навчити студентів самостійно трактувати результати загального аналізу крові та
мієлограми; навчити студентів вірно призначати необхідну схему лікування при різних лейкеміях.
1. Вивчити визначення поняття лейкемії.
2. Вивчити класифікацію лейкемій. Засвоїти класифікацію хронічних лейкемій.
3. Вивчити етіологію і патогенез лейкемій. Засвоїти основні сучасні теорії етіології лейкемій, теорію
пухлинної прогрессії при лейкеміях [А.І. Воробйов].
4. Вивчити клініку лейкемій. Звернути увагу на основні синдроми, притаманні лейкеміям (анемічний,
геморагічний, виразково-некротичний, мієлопроліферативний, лімфопроліферативний, тощо).
5. Вивчити методи лабораторної діагностики лейкемій. Засвоїти зміни в аналізі крові та мієлограммі при
різних видах лейкемій, а також цитохімічні маркери основних варіантів хронічнихлейкемій.
6. Навчитися проводити диференційну діагностику лейкемій. Запам’ятати основні захворювання, з якими
треба провести диференційну діагностику лейкемій: інфекційний мононуклеоз, апластичниа анемія, сепсис,
агранулоцитоз, гепатолієнальний синдром, лімфаденопатія, тощо. Навчитися проводити диференційну
діагностику між гострою лейкемією та бластним кризом при хронічних лейкеміях. Навчитися формулювати
розгорнуті клінічні діагнози хронічної мієлоїдної лейкемії, хронічної лімфатичної лейкемії.
7. Засвоїти принципи лікування лейкемій: призначення хіміотерапії, симптоматичної терапії,
застосування імунної терапії, трансплантації кісткового мозку.
8. Засвоїти особливості лікування хронічних лейкемій.
1. Зібрати анамнез у хворих на хронічні лейкемії.
2. провести фізичне обстеження хворих на лейкемії, виділити основні синдроми захворювання.
3. вміти оцінити загальний аналіз крові й мієлограму в нормі і при гострих та хронічних лейкеміях.
4. знати медикаментозні препарати (цитостатики й симптоматичні засоби), що призначаються для
лікування хворих на хронічну лейкемію, вміти виписати рецепти.
5. вміти здійснювати переливання еритроцитарної та тромбоцитарної маси, плазми.
6. вміти здійснювати ексфузію крові.
Основні терміни теми:
Гемобластоз пухлини, що виникають із клітин кровотворної тканини
Лейкемія захворювання, зумовлене пухлинами, що розвиваються з клітин
кровотворної тканини, уражають кістковий мозок і характеризується
заміщенням нормального кістковомозкового кровотворення
клональнимипроліфератами, які складаються з менш
диференційованих і функціонально неактивних клітин
Хронічний мієлоїдний мієлопроліферативний процес, що виникає внаслідок лейкемічної
лейкоз трансформації ранніх клітин-попередників мієлопоєзу, що
диференціюються до зрілих форм
Істинна поліцитемія мієлопроліферативне захворювання, яке становить пухлину
кровотворної тканини з порушенням кровотворення на рівні клітин-
попередників мієлопоезу і характеризується переважно збільшенням
маси еритроцитів, одночасним збільшенням кількості лейкоцитів і
тромбоцитів
Хронічний лімфолейкоз пухлина, субстратом якої є переважно зрілі лімфоїдні елементи, що в
95% випадків мають В-клітинне походження і тільки в 5% випадків
мають Т-клітинний фенотип
Мієломна хвороба лімфопроліферативне захворювання, морфологічним субстратом
якого є плазматичні клітини, що продукують моноклональний
імуноглобулін
56. Внутрішня медицина: порадник лікарю загальної практики \За ред. проф. А.С. Свінціцького. – К.;
Медицина, 2014. – 1030-1050.
57. Передерій В.Г., Ткач С.М.Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 2. «Нова книга», 2009. - С.34-69.
58. Діагностика та лікуваннязахворювань системи крові \А.С. Свінціцький, С.А. Гусєва, С.В.
Скрипниченко, І.О. Родіонова. – К.; Медкнига, 2011.-151-164.
59. Клиническая гематология\\ Под редакцией проф. А.Ф. Романовой. – Київ, Медицина, 2006.- 191-244.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації хронічних мієлопроліферативних захворювань:
Скорочена назва Варіант ХМПЗ за FAB
класифікацією
ХМЛ Хронічний
мієлопроліферативний лейкоз
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних клінічних симптомів гострої постгеморагічної анемії залежно від величини
крововтрати:
Крововтрата Клінічні ознаки
10% - 500 мл Симптоми відсутні
20% - 1000 мл
30% - 1500 мл
40% - 2000мл
Завдання 3.
Заповніть таблицю основних методів діагностики ГЛ:
№п/п Метод обстеження Лабораторні зміни
1. Загальний аналіз крові Нормохромна (рідше гіперхромна) анемія,
тромбоцитопенія, частіше лейкоцитоз, поява
великої кількостібластів і лейкемічний «провал»
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Завдання 4.
Перерахуйте теорії походження лейкозів:
І.Вірусна – наявність латентних лейкозогенних вірусів в організмі;
Завдання 5.
Стадії перебігу істинної поліцитемії:
Стадія перебігу Характеристика
І – початкова Безсимптомний перебіг. Спостерігають
незначну гіперемію шкіри та слизових,
підвищення гемоглобіну та еритроцитів,
лейкоцити та тромбоцити – норма
Завдання 6.
Заповніть таблицю критеріїв повної ремісії при ХЛЛ:
Метод обстеження Клінічні прояви Метод Клінічні
обстеження прояви
Інструментальні дослідження: Відсутність лімфаденопатії,
гепатоспленомегалії
1. Який з наведених препаратів доцільно призначити для лікування хронічного мієлоцитарного лейкозу?
А. Іміфос
В. Гідроксисечовина
С. Хеферол
D. Вінкристин
Е. Лейкеран
2. Компонентами схеми лікування ХЛЛ СОР є :

А. Вінкристин+циклофосфан+преднізолон
В. Доксорубіцин+цитозар+преднізолон
С. Преднізолон+аспаркам+глюконат кальцію
D. Пуринетол+метотрексат+дексаметазон
Е. Лейкеран+преднізолон+цитозар
3. Критерії повної ремісії при ХМЛ:

А. Лейкоцити <50х10 9\л, нормалізація формули, стійка спленомегалія
В. Лейкоцити <30х10 9\л, нормалізація формули, спленомегаліяперсистує
С. Лейкоцити <20х10 9\л, нормалізація формули, відсутність спленомегалії
D. Лейкоцити <15х10 9\л, нормалізація формули, спленомегаліяперсистує
Е. Лейкоцити <9х10 9\л, нормалізація формули, відсутність спленомегалії
4. Вміст тромбоцитів у крові при повній ремісії при ХЛЛ:

А. >50х10 9\л
В.>100х10 9\л
С.>150х10 9\л
D.>300х10 9\л
Е.>400х10 9\л
5.Як розраховується доза препаратів при призначенні ПХТ для лікування ГЛ:
А. На кг маси
В. На довжину тіла
С. На вік хворого
D. На м2 площі
Варіант 2
Завдання 1.
Заповніть таблицю основних клінічних синдромів при хронічному мієлоцитарному лейкозі:
№ п\п Стадія
І Хронічна стадія 1.1. Початковий період – прогресія астенічного синдрому
2 .
3
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдромів в період розгорнутих клінічних проявів
при ХМЛ:
Синдром Ознаки ураження органів/систем
Анемічний Запаморочення, головний біль, слабкість, задишка, серцебиття,
іноді – миготіння «мушок» перед очима
Геморагічний
Імунної недостатності
Інтоксикаційний
Екстрамедулярноїметаплазії
Завдання 3.
Заповніть таблицю клінічних стадій хронічного лімфолейкозу:
Стадія Група ризику Клінічні ознаки
0 Низький Лімфоцитоз в крові та кістковому мозку
І Середній
ІІ Середній
ІІІ Високий
ІV Високий
Завдання 4.
Критерії діагностики хронічної стадії ХМЛ:
67. В крові: лейкоцитоз > 30 Г\л зі зрушенням у лейкограмі;
Завдання 5.
Класифікація хронічного лімфолейкозу за особливостями клінічних симптомів:
1. Типовий варіант;
Завдання 6.
Заповніть таблицюкласифікації гострих нелімфобластних лейкозів та їх морфоцитохімічних
особливостей :
Морфоцитохімічна форма Варіант гострого лейкозу за FAB Основні цитохімічні
класифікацією показники
Недиференційований М0 Усі реакції негативні
1. Який з перерахованих препаратів відноситься до препаратів для лікування ХМЛ?
А. Іматиніб (глівек)
В. Цитозар
С. Циклофосфан
D. Сандімун
2. Яка кількість лімфоцитів у крові характерна для повної ремісії при ХЛЛ?
A.>10х10 9\л
B. <15х10 9\л
C.>1,5х10 9\л
D. <4,0х10 9\л
E. >5,5х10 9\л
3. Який тип кровоточивості характерний для ХМЛ?

A. Васкулітно-пурпурний
B. Ангіоматозний
C. Плямисто-петехіальний
D. Змішаний
E. Гематомний
4. Який з перерахованих препаратів є препаратом вибору у хворих на ХЛЛ?

A. Дексаметазон
B. Гідрохлортіазид
C. Доксорубіцин
D. Лейкеран
E. Ціанкобаламін
5. Тактика лікування при еритремічній стадії поліцитемії:

K. Призначення високих доз хіміопрепаратів
L. Призначення імуноглобуліну
M. Пересадка кісткового мозку
N. Ексфузія крові
O. Трансфузія крові
Варіант 3
Завдання 1.
Критерії діагностики бластного кризу ХМЛ:
Стадія Бластний криз
1. Кількість бластів і промієлоцитів периферичної крові >30%
2.
3.
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних ознак та симптомів внутрішньоклітинного та внутрішньосудинного гемолізу
Внутрішньоклітинний гемоліз Внутрішньосудинний гемоліз
Нормохромна анемія, Наявність вільного гемоглобіну у крові
збільшена кількість
ретикулоцитів у крові
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових обстежень хворого на ХЛЛ:
№п/п Метод обстеження Результат обстеження
1. Загальний аналіз крові Лейкоцитоз за рахунок лімфоцитів (60-90%) із
клітинами лейколізу (клітини Боткіна-
Гумпрехта), анемія
2. Кістковий мозок
3. Біопсія лімфатичного вузла
4. Рентгенографія органів грудної
клітини
5. Сканування, УЗД
6. Імунофенотипування
Завдання 4.
Критерії діагностики перехідної стадії ХМЛ:
1. Зростання кількості лейкоцитів, незважаючи на лікування
Завдання 5.
Критерії клініко-гематологічної ремісії при ХМЛ:
1. Повна нормалізація фізикальних показників
Завдання 6.
Заповніть таблицю основних хіміопрепаратів, що використовуються в лікуванні бластних кризів хронічних
лейкозів:
Група препаратів Назва препаратів Механізм їх дії
Антиметаболіти Пуринетол, тіогуанін, Антагоністи метаболітів-
метотрексат, цитозар попередників нуклеінових
кислот
Антимітотичні засоби
Алкілуючі сполуки
Протипухлинні антибіотики-
антрацикліни
Ферментні препарати
Епіподофілотоксини
Антракіноіди
Похідні нітрозосечовини
1. Який з наведених препаратів є глюкокортикоїдом?
А. Преднізолон
В. L-аргінін
D. Гідрохлортіазид
Е. Екворал
2. Препарати, що входять до схеми «5 + 2», лікування бластного кризу:

А. Циклофосфан+преднізолон
В. Вінкристін+метотрексат+лейковорин
С. Лейкеран+преднізолон
D. Дексаметазон+вепезид
Е. Цитозар+рубоміцин
3. Який з перерахованих хіміопрепаратів використовується в лікуванні ІП?

А. Вінкрістин
В. Циклофосфамід
С. Гідроксисечовина
D. Метотрексат
Е. Цитозар
4. До побічних дій цитостатичних препаратів відносять:

А. Гіпокаліємія
В.Порушення функції нирок, печінки
С.Гіперглікемія, кетоацидоз
D.Гіпоплазія кісткового мозку
Е.Порушення функції головного мозку
5.Гемотрансфузії при хронічних лейкозах проводяться при показниках Нв:

А. <90 г\л
В. <80 г\л
С. <50 г\л
D. <120 г\л
Е. <100 г\л
Змістовий модуль : «Основи діагностики, лікування та профілактики основних гематологічних
захворювань»
Тема 3. «Гострі лейкемії»
 Мета (навчальні цілі): навчити студентів грамотно зібрати анамнез у пацієнтів із різними формами
лейкемій; ознайомити студентів з методами дослідження кісткового мозку, показаннями для їх використання,
методикою проведення; навчити студентів самостійно трактувати результати загального аналізу крові та
мієлограми; навчити студентів вірно призначати необхідну схему лікування при різних лейкеміях.

2. Визначення поняття лейкемії.
3. Класифікацію гострих лейкемій [ВООЗ та FAB].
4. Етіологію і патогенез лейкемій. Засвоїти основні сучасні теорії етіології лейкемій, теорію пухлинної
прогрессії при лейкеміях [А.І. Воробйов].
5. Клініку лейкемій. Звернути увагу на основні синдроми, притаманні лейкеміям (анемічний,
геморагічний, виразково-некротичний, мієлопроліферативний, лімфопроліферативний, тощо).
6. Методи лабораторної діагностики лейкемій. Засвоїти зміни в аналізі крові та мієлограммі при різних
видах лейкемій, а також цитохімічні маркери основних варіантів гострої лейкемій.
7. Диференційну діагностику лейкемій. Запам’ятати основні захворювання, з якими треба провести
диференційну діагностику лейкемій: інфекційний мононуклеоз, апластична анемія, сепсис, агранулоцитоз,
гепатолієнальний синдром, лімфаденопатія, тощо. Навчитися проводити диференційну діагностику між
гострою лейкемією та бластним кризом. Навчитися формулювати розгорнуті клінічні діагнози гострої
лейкемії.
8. Принципи лікування лейкемій: призначення хіміотерапії, симптоматичної терапії, застосування
імунної терапії, трансплантації кісткового мозку.
9. Особливості лікування гострих лейкемій.
7. Зібрати анамнез у хворих на гострі лейкемії.
8. провести фізичне обстеження хворих на лейкемії, виділити основні синдроми захворювання.
9. вміти оцінити загальний аналіз крові й мієлограму в нормі і при гострих лейкеміях.
10. знати медикаментозні препарати (цитостатики й симптоматичні засоби), що призначаються для
лікування хворих на гостру лейкемію, вміти виписати рецепти.
11. вміти здійснювати переливання еритроцитарної та тромбоцитарної маси, плазми.
12. вміти здійснювати ексфузію крові.
Лейкоз гемобластоз, що первинно виникає в червоному кістковому мозку.
це пухлина з бластів (перші 4 класи кровотворення). Гострий лейкоз
Гострий лейкоз ніколи не переходить в хронічний. Пухлини назавжди втратили здатність
до диференціації.
лейкемічна інфільтрація шкіри у вигляді червонувато-синіх, світло-
коричневих або кольору шкіри утворень, що можуть виступати над
Лейкеміди
поверхнею або бути на рівні шкіри, біль у трубчастих кістках,
гіперплазія ясен.
поняття, що включає в себе відсутність клініки, нормалізацію показників
Клініко-гематологічна
загального аналізу крові, нормалізацію картини кісткового мозку +
ремісія
відсутність мутантних клітин в пунктаті кісткового мозку.
зміни в крові і органах кровотворення, що нагадують лейкоз і інші
Лейкемоїдні реакції пухлини кровотворної системи, але завжди мають реактивний характер і
не трансформуються в ту пухлину, на яку вони схожі.
Медицина, 2014. – 1020-1030.
62. Передерій В.Г., Ткач С.М.Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 2. «Нова книга», 2009. - С.34-69.
63. Діагностика та лікування захворювань системи крові \А.С. Свінціцький, С.А. Гусєва, С.В.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації гострих лімфобластних лейкозів та їх морфоцитохімічних
особливостей:
Морфоцитохімічна форма Варіант гострих лейкозів за FAB Основні цитохімічні
лейкозу класифікацією показники
Лімфобластний у дітей L1– лімфобласти маленького PAS-реакція позитивна
розміру
Завдання 2.
20% - 1000 мл
30% - 1500 мл
40% - 2000мл
Завдання 3.
Заповніть таблицю основних методів діагностики ГЛ:
1. Загальний аналіз крові Нормохромна (рідше гіперхромна) анемія,
тромбоцитопенія, частіше лейкоцитоз, поява
великої кількості бластів і лейкемічний «провал».
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Перерахуйте теорії походження лейкозів:
1. Вірусна – наявність латентних лейкозогенних вірусів в організмі.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Завдання 5.
Заповніть таблицю етапів лікування хворих на ГЛ:
Етап лікування Що означає цей етап
Індукція ремісії Редукція пулу лейкозних клітин до рівня, коли їх не
виявляють при дослідженні КМ.
Завдання 6.
Заповніть таблицю основних синдромів при ГЛ:
Синдром Клінічні прояви
Геморагічний Носові кровотечі, кровотечі з
ясен, маткові, ниркові тощо
1. Який з наведених препаратів доцільно призначити для лікування гострого лімфобластного лейкозу?
А. Іміфос
В. Гідрокси сечовину
С. Хеферол
D. Вінкрестин
2. Компоненти схеми лікування ГМЛ «7+5» :
А. Вінкристин + преднізолон
В. Доксорубіцин + цитозар
С. Преднізолон + аспаркам
D. Пуринетол + метотрексат
Е. Лейкеран + преднізолон
3. Межа бластних клітин у кістковому мозку при повній ремісії:
А. 50%
В. 30%
С. 20%
D. 15%
Е. 5%
4. Вміст тромбоцитів у крові при повній ремісії:
А. >50х10 9\л
В.>100х10 9\л
С..>150х10 9\л
Д.>300х10 9\л
Е.>400х10 9\л
5. Як розраховується доза препаратів при призначенні ПХТ для лікування ГЛ:
А. На кг маси
В. На довжину тіла
С. На вік хворого
D. На м2 площі
Е. За тривалістю хвороби
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічної класифікації ЗДА:
1. Доклінічна стадія 1.1. Прелатентний дефіцит заліза
1.2. Латентний дефіцит заліза
2.
3.
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдромів при ГЛ:
Анемічний Запаморочення, головний біль, слабкість, задишка, серцебиття,
іноді – миготіння «мушок» перед очима.
Завдання 3.
Заповніть таблицю лабораторних обстежень для діагностики гострих лейкозів:
№п/п Метод обстеження Результат
1. Аналіз крові Нормохромна анемія, нормо- або
гіперрегенераторна, тромбоцитопенія,
лейкоцитоз. Бластемія (>30% бластів) та
лейкемічний провал
2. Мієлограма
3. Цитохімічні дослідження
4. Імунофенотипування
5. Цитогенетичні дослідження
Завдання 4
Запишіть критерії повної ремісії при гострому лімфобластному лейкозі:
68. Відсутність симптомів інтоксикації.
69. ___________________________________________________
70. ___________________________________________________
71. ___________________________________________________
72. ___________________________________________________
Завдання 5.
Запишіть клінічні особливості гострого лімфобластного лейкозу:
1. Лімфаденопатія, спленомегалія,...._____________________
47. ___________________________________________________
48. ___________________________________________________
49. ___________________________________________________
50. ___________________________________________________
51. ___________________________________________________
52. ___________________________________________________
53. ___________________________________________________
54. ___________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю класифікації гострих нелімфобластних лейкозів та їх морфоцитохімічних
особливостей :
Морфоцитохімічна форма Варіант гострого лейкозу за Основні цитохімічні показники
FAB класифікацією
Недиференційований М0 Усі реакції негативні
1. Який з перерахованих препаратів відноситься до препаратів для лікування ГМЛ?
А. Гідроксисечовина
В. Цитозар
С. Циклофосфан
D. Сандімун
2. Яка кількість лейкоцитів у крові характерна для повної ремісії?
A.> 0,5х10 9\л
B. > 1,5х10 9\л
C.> 10,5х10 9\л
D. > 5,5х10 9\л
E. > 15,5х10 9\л
3. Який тип кровоточивості характерний для ГЛ?
D. Змішаний
4. Який з перерахованих препаратів є препаратом вибору у хворих на ГМЛ?
A. Дексаметазон
C. Доксорубіцин
D. Лейкеран
E. Ціанкобаламін
5. Тактика лікування при ГЛ:
P. Призначення високих доз хіміопрепаратів
Q. Призначення імуноглобуліну
R. Пересадка кісткового мозку
S. Спленектомія
T. Холецистектомія
Варіант 3.
Завдання 1.
2.
3.
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних ознак та симптомів внутрішньоклітинного та внутрішньосудинного гемолізу
Нормохромна анемія, Наявність вільного гемоглобіну у крові
збільшена кількість
ретикулоцитів у крові
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових обстежень хворого на ГЛ:
№п/п Метод обстеження Результат обстеження
1. Загальний аналіз крові Нормохромна анемія, ретикулоцитопенія,
тромбоцитопенія, лейкоцитоз, високий бластоз та
«лейкемічний провал»
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Завдання 4.
Запишіть клінічні особливості гострого нелімфобластного лейкозу:
І. Інфільтрація бластами шкіри, гіпертрофія ясен,....
2. ___________________________________________________
3. ___________________________________________________
4. ___________________________________________________
Завдання 5.
Запишіть критерії ремісії гострих нелімфобластних лейкозів:
1. Відсутність симптомів інтоксикації.
2.____________________________________________________
3.____________________________________________________
4.____________________________________________________
5. ____________________________________________________
Завдання 6.
Заповніть таблицю основних хіміопрепаратів, що використовуються в лікуванні гострих лейкозів:
Група препаратів Назва препаратів Механізм їх дії
Антиметаболіти Пуринетол, тіогуанін, Антагоністи метаболітів –
метотрексат, цитозар попередників нуклеінових
кислот
1. Який з наведених препаратів є глюкокортикоїдом?
А. Дексаметазон
Е. Екворал
2. Препарати, що входять до схеми лікування ГМЛ «5 + 2»:
А. Циклофосфан + преднізолон
В. Вінкрестін + метотрексат + лейковорин
С. Лейкеран + преднізолон
D. Дексаметазон + вепезид
Е. Цитозар + рубоміцин
3Який з перерахованих ферментних препаратів використовується в лікуванні ГЛЛ?
А. Панкреатин
В. L - лізин
С. L - аспарагіназа
D. Ензістал
Е. Мезим - форте
4. До побічних дій цитостатичних препаратів відносять:
В. Порушення функції нирок, печінки
С. Гіперглікемія, кетоацидоз
Д. Гіпоплазія кісткового мозку
Е. Порушення функції головного мозку
5.Гемотрансфузії при гострих лейкозах проводяться при показниках Нв:
А. 90 г\л
В. 80 г\л
С. 50 г\л
D. 120 г\л
Е. 100 г\л
Змістовий модуль : «Основидіагностики, лікування та

профілактикиосновнихгематологічнихзахворювань»
Тема 2. «Анемії»
Мета (навчальні цілі): навчити студентів грамотно зібрати анамнез у пацієнтів з деталізацією скарг,
розпізнавати основні симптоми та синдроми при анеміях; ознайомити студентів з методами дослідження, які
використовуються для діагностики анемій, показаннями до їх використання, методикою проведення,
діагностичною цінністю кожного з них; навчити студентів самостійно трактувати результати загального
аналізу крові при різних варіантах анемій; навчити студентів вірно обирати схему лікування та підтримуючої
терапії при анеміях
1. Провести диференційну діагностику між основними видами анемій.
2. Призначати лікування, проводити вторинну профілактику.
3. Здійснити невідкладну допомогу при анемічній комі, профузних кровотечах, тощо.
1. Зібрати анамнез у хворих на ЗДА, В12 (фолієво)-ДА, АА та гемолітичну анемію.
2. Провести фізикальне обстеження хворого на анемію.
3. Провести необхідне лабораторне та інструментальне обстеження хворого на анемію, що складається з
наступних етапів:
 виявити дефіцит заліза, вітамінаВ12 або фолієвої кислоти;
 з’ясувати причину, що призвела до цього, вміти інтерпретувати отримані дані.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до
заняття:
Анемія патологічний стан, який характеризується зменшенням кількості
гемоглобіну і/або еритроцитів в одиниці об’єму крові нижче нормального
для певного віку та статі показника.
Залізо-дефіцитна клініко-гематологічний синдром, що ґрунтується на порушенні синтезу
анемія гемоглобіну через дефіцит заліза внаслідок від’ємного балансу цього
мікроелемента в організмі протягом тривалого часу і характеризується
порушенням синтезу гему.
Мегалобластна група анемій, спричинених порушенням синтезу ДНК та РНК у клітинах,
анемія внаслідок чого порушується їх поділ.
Апластична анемія гетерогенне захворювання, що характеризується глибоким пригніченням
кістково-мозкового кровотворення та панцитопенією, що зумовлюють її
основні прояви.
Гемолітична анемія група анемій, що характеризуються зменшенням середньої тривалості
життя еритроцитів, що зумовлено їх посиленим руйнуванням і
накопиченням у крові продуктів розпаду еритроцитів - білірубіну або
вільного гемоглобіну, а також появою гемосидерину в сечі.
Анемія аутосомно-домінантне захворювання, спричинене дефектом білків
Міньковського- мембрани еритроцитів, внаслідок чого порушується її проникність
Шоффара
Медицина, 2014. – 974-1019.
66. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т. Том 2. «Нова книга», 2009. - С.34-69.
67. Діагностика та лікування захворювань системи крові \А.С. Свінціцький, С.А. Гусєва, С.В.

Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю морфологічної класифікації анемій:
Морфологічний тип анемії Основне порушення Клінічний синдром
Макроцитарна (середній Дефіцит вітаміну В12 та фолієвої Мегалобластна анемія
об’єм еритроцитів >100) кислоти внаслідок порушення
харчування та всмоктування
Завдання 2.
20% - 1000 мл
30% - 1500 мл
40% - 2000мл
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на ЗДА:
1. Загальний аналіз крові Анізоцитоз еритроцитів, помірна гіпохромія, зниження в
першу чергу гемоглобіну
2.
3.
4.
5.
6.
Завдання 4.
Перерахуйте основні етіологічні чинники ЗДА:
1. Хронічні крововтрати : гіперполіменорея, пологи, аборти, хронічні кровотечі з травного тракту (пептичні
виразки, ерозії, пухлини, дивертикули, НВК, хвороба Крона, геморой, інвазія паразитами), гематурія,
кровопускання, гемодіаліз.
2.
3.
4.
5.
6.
Завдання 5.
Заповніть таблицю ознаки видів гемолізу:
Жовтяничність шкіри і білкових оболонок ока Сеча червоного, чорного або бурого кольору
Завдання 6.
Заповніть таблицю основних синдромів при АА:
Синдром Клінічні прояви
Геморагічний Носові кровотечі, кровотечі з ясен, маткові, ниркові тощо
1. Який з наведених препаратів доцільно призначити для лікування ЗДА?
А. Пропранолол
В. Преднізолон
С. Хеферол
Е. Еналаприл
2. Нижня межа норми сироваткового заліза у чоловіків :
А. 13 мкмоль\л
В. 8 мкмоль\л
С. 15 мкмоль\л
D. 6 мкмоль\л
Е. 20 мкмоль\л
3. Нижня межа норми сироваткового заліза у жінок:
А. 17 мкмоль\л
В. 12,5 мкмоль\л
С. 9 мкмоль\л
Д. 25 мкмоль\л
Е. 7 мкмоль\л
4. Нормальний вміст вітаміну В12 у сироватці становить:
А. 100-200 мкг\л
В. 300-500 мкг\л
С. 50-100 мкг\л
Д. 200-1000 мкг\л
Е. 2000-3000 мкг\л
5 Доза вітаміну В12 (ціанкобаламіну) для лікування анемії:
А. 10-20 мкг\добу
В. 50-100 мкг\добу
С. 100-200 мкг\добу
D. 200-400 мкг\добу
Е. 1000-2000 мкг\добу
Варіант 2.
Завдання 1.
2.
3.
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдромів при мегалобластній анемії:
Циркуляторно-гіпоксичний Запаморочення, головний біль, слабкість, задишка, серцебиття,
блідість шкіри, швидка стомлюваність
Завдання 3.
Заповніть таблицю лабораторних обстежень для діагностики мегалобластних анемій:
№п/п Метод обстеження Зміни
1. Загальний аналіз крові, еритроцити Гіперхромна анемія, гіпо-, або
норморегенераторна, макро-, або мегалоцитарна,
в еритроцитах зустрічаються тільця Жоллі або
кільця Кебота.
Лейкоцити
Тромбоцити
2.
3.
Завдання 4.
Запишіть терапію при лікуванні АА:
1. Глюкокортикоїди – преднізолон в дозі 1-1,5-2 мг\кг протягом 2-3-4- тижнів з поступовим зниженням дози
на 1\2 таблетки кожні 3-5-7 днів з переходом на підтримуючі дози (15-20 мг\добу).
2.
3.
4.
Завдання 5.
Запишіть етіологічні фактори набутих апластичних анемій :
1. Ідіопатична АА.
2.
3.
4.
5.
6.
Завдання 6.
Заповніть таблицю міжнародних критеріїв важкості АА:
Форма апластичної Кров Кістковий мозок
анемії
Нетяжка Нt<38%, Різний ступінь зменшення
нейтрофіли < 2,5х10 9\л клітинного складу
1. Який з перерахованих препаратів відноситься до препаратів для лікування ЗДА?
А. Гідрохлортіазид
В. Ніфедипін
С. Ніцерголін
D. Сандімун
Е. Сорбіфер
2. Які високі дози антилімфоцитарного глобуліну використовуються для лікування АА?
A. 1-5 мг\кг 4-9 днів
B. 5-8 мг\кг 8-10 днів
C. 10-30 мг\кг 4-6 днів
D. 20-40 мг\кг 5-7 днів
E. 50-60 мг\кг 3-5 днів.
3. Який тип кровоточивості характерний для АА?
D. Змішаний
4. Який з перерахованих препаратів є препаратом вибору у хворих на АА?
A. Преднізолон
C. Метотрексат
D. Лейкеран
E. 6-Меркаптопурин
5. Тактика лікування при анемії Мінковського-Шоффара:
U. Призначення високих доз преднізолону
V. Призначення імуноглобуліну
W. Пересадка кісткового мозку
X. Спленектомія
Y. Холецистектомія
Варіант 3.
Завдання 1.
Запишіть показання до трансфузії еритроцитарної маси, відмитих чи розморожених еритроцитів:
1. Тяжкий перебіг залізодефіцитної анемії (рівень гемоглобіну <50 г/л), розвиток глибоких метаболічних
процесів та анемічної гіпоксії.
2.
3.
4.
Завдання 2.
Заповніть таблицю класифікацій анемій за ступенем тяжкості :
Ступінь тяжкості Рівень гемоглобіну
Легка 110-90 г/л
Завдання 3.
Заповніть таблицю обов’язкових обстежень хворого на АА:
1. Загальний аналіз крові Нормохромна анемія, ретикулоцитопенія,
тромбоцитопенія, лейкопенія, відносний лімфоцитом,
ШОЕ збільшена.
2.
3.
Завдання 4.
Запишіть клінічну класифікацію спадкових гемолітичних анемій:
1. Зумовлені порушенням мембрани еритроцитів : спадковий мікросфероцитоз, еліпсоцитоз, стоматоцитоз,
піропойкілоцитоз, спадкова відсутність Rh-антигенів, порушення структури ліпідів.
2.
3.
4.
Завдання 5.
Запишіть класифікацію набутих гемолітичних анемій:
1. Гемолітичні анемії, що зумовлені дією антитіл : ізоімунні (гемолітична хвороба плода та новонароджених),
2.
3.
4.
Завдання 6.
Заповніть таблицю диференційна діагностика анемій :
Ознака Таласемія Набута гемолітична анемія Залізодефіцитна
анемія
Патогенез Порушення синтезу Утворення АТ або токсична Дефіцит заліза
глобіну
Спадкова
схильність
Жовтяниця
Резистентність
еритроцитів
Колірний
показник
Рівень
сироваткового
заліза
1. Який з наведених препаратів є глюкокортикоідом?
А. Метилпреднізолон
Е. Екворал
2. Тяжка анемія – це зниження Нв нижче:
А. 90 г\л
В. 80 г\л
С. 50 г\л
D. 40 г\л
Е. 70 г\л
3. Який з перерахованих препаратів використовується в лікуванні ЗДА?
А. Моксонідин
В. Дексаметазон
С. Тотема
D. Гідралазин
Е. Метилдопа
4. До побічних дій циклоспорину відносять:
В. Порушення функції нирок, печінки
С. Гіперглікемія, кетоацидоз
Д. Порушення функції серця
Е. Порушення функції мозку
5. Для легкої анемії характерний рівень Нв:
А. 90-110 г\л
В. 70-90 г\л
С. 50-70 г\л
D. 120-140 г\л
Е. 110-130 г-л
Змістовий модуль :
«Основидіагностики, лікування та профілактики основних гематологічних захворювань»
Тема 1. «Гемофілії та тромбоцитопенічна пурпура»
 Мета (навчальні цілі): ознайомити студентів із клінічними проявами геморагічних захворювань —
гемофілія (А, В та С) та тромбоцитопенія, диференціальним діагнозом, питаннями лікування і профілактики,
реабілітації і експертизи втрати працездатності; навчити студентів проводити грамотне розпитування
пацієнтів з деталізацією скарг, розпізнавати основні симптоми при геморагічних захворюваннях; ознайомити
студентів з лабораторними методами дослідження необхідними для встановлення діагнозу гемофілії А,
гемофілії В, гемофілії С та ІТП (ідіопатичноїтромбоцитопенічної пурпури); навчити студентів самостійно
трактувати результати коагулограм при гемофілії та тромбоцитопенії; навчити студентів правильно вибирати
схему основного курсу лікування при гемофілії та тромбоцитопенії.

1. Етіологію і патогенез гемофілії А, В та С.
2. Клінічну картину при гемофілії.
3. Основні методи діагностики та диференційної діагностики гемофілії.
4. Основні принципи та методи лікування різних форм гемофілії.
5. Етіологію, клініку, лабораторну діагностику, диференційну діагностику тромбоцитопенії.
6. Основні принципи лікування та профілактики тромбоцитопенії.

1. Обґрунтувати діагноз гемофілії та тромбоцитопенії клінічними, лабораторними і інструментальними
методами.
2. Вибрати при диференціальній діагностиці характерні відмінні ознаки для кожної нозологічної одиниці
(по принципу алгоритму).
3. Оформити історію хвороби, листок призначень.
4. Розпізнати під мікроскопом особливості мазку периферичної крові та кісткового мозку хворих із
тромбоцитопенією.
5. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами
фахової субординації.
Гематологічний симптом, що характеризується зниженням кількості
Тромбоцитопенія
тромбоцитів - менше 100×109/л в периферичній крові
Тріада симптомів: тромбоцитопенія, гігантські форми тромбоцитів,
базофільні веретеноподібні включення в лейкоцитах (тільця Деле).
АномаліяМай–Хегліна
Успадковується за аутосомно-домінантним типом. Характерне
виникнення гематом.
Імунодефіцитне захворювання, успадковується за рецисивним,
зчепленим з Х-хромосомою типом, виявляється у перші місяці життя
Синдром Віскотта–Олдріча:
дитини. Тріада симптомів: тромбоцитопенія, екзематозні висипання
на шкірі та схильність до інфекцій.
геморагічні синдроми, зумовлені порушеннями в системі зсідання
Коагулопатії
крові
спадкове захворювання, зумовлене дефіцитом або молекулярними
аномаліями одного з прокоагулянтів, які беруть участь в активації
зсідання крові «по внутрішньому механізму».Гемофілія А —
спадковакоагулопатія, зумовлена дефіцитом або молекулярною
аномалією фактора VIII зсідання крові. Гемофілія В — спадкова
Гемофілія
коагулопатія, зумовлена дефіцитом або молекулярними аномаліями
фактора IX зсідання крові (антигемофільного глобуліну В, фактора
Крістмаса). Геморагічний діатез, зумовлений дефіцитом фактора XI
зсідання крові, в літературі відомий під назвами гемофілія С,
або хвороба Розенталя.
69. Внутрішня медицина: порадниклікарюзагальної практики \За ред. проф. А.С. Свінціцького. – К.;
Медицина, 2014. – 1020-1030.
70. Передерій В.Г., Ткач С.М.Основивнутрішньої медицини. В 3 т. Том 1. «Нова книга», 2009. - С.428-
434.
71. Діагностика та лікуваннязахворюваньсистемикрові \А.С. Свінціцький, С.А. Гусєва, С.В.
72. Гематологія і трансфузіологія\За ред. професора Гайдукової С.М. – Три крапки, 2001. – 419-466.
Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації геморагічних діатезів, враховуючи генез кровоточивості:
Розлади в системі гемостазу Тип кровоточивості на шкірі Приклади захворювань
Коагулопатії Гематомний Гемофілії А та В
Тромбоцитопенії Мікроциркуляторний
(петехіально-екхіматозний
Тромбоцитопатії
Завдання 2.
Заповніть таблицю класифікації тромбоцитопеній, зумовлених підвищеним руйнуванням тромбоцитів:
Вроджені тромбоцитопенії Набуті тромбоцитопенії
Імунні тромбоцитопенії: Імунні:
- медикаментозні; - ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (гостра та
- алоімунна хронічна);
тромбоцитопенія - післятрансфузійнатромбоцитопенія;
новонароджених; - медикаментозна;
- у новонароджених, - при анафілактичному шоку;
матері яких хворіють на - при аутоімунній гемолітичній анемії;
імунну -
тромбоцитопенію. -
Неімунні тромбоцитопенії: -
- гемолітична хвороба Неімунні:
новонароджених - при сепсисі
- недоношеність -
- -
- -
-
Завдання 3.
Заповніть таблицю ступенів тяжкості тромбоцитопенії:
Ступінь Кількість тромбоцитів Вірогідність кровотечі
Легкий 50 – 140х109/л Низька
9
Середньої 25 – 50х10 /л
тяжкості
Важкий Висока
Дуже важкий Менше 10х109/л
Завдання 4.
Перерахуйте характерні прояви геморагічного синдрому при тромбоцитопенії:
1. Розсіяні петехії і екхімози, які виникають спонтанно і особливо після травм.
2. Дифузне просочування крові через операційні шви, _________________.
3. ____________________________________________________________.
Завдання 5.
Перерахуйте лабораторні тести для проведення діагностики тромбоцитопенії:
1. Кількість тромбоцитів у циркулюючий крові.
2. Час кровотечі за Дюке.
3. _____________________________________.
4. _____________________________________.
5. _____________________________________.
Завдання 6.
Заповніть таблицю орієнтовної диференціальної діагностики тромбоцитопеній:
Критерії Пригнічення утворення Надмірна активація Надмірне
тромбоцитів тромбоцитів руйнування
Характер Вторинний Вторинний Первинний
тромбоцитопенії
Значно понижено Значне підвищене
Кількість
мегакаріоцитів у
кістковому мозку
Коагуляційний
гемостаз
Антитіла до Є у високому титрі

Виберіть одну правильнувідповідь:
1. Який тип кровоточивості спостерігається при ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі?
А. Гематомний
В. Петехіально-плямистий
С. Ангіоматозний
D. Змішаний
Е. Васкулітно-пурпурний
2. Яке лікування слід призначити пацієнту з гемофілією А?

А. Гепарин
В. Тромбоконцентрат
С. Кріопреципітат
D. Преднізолон
Е. Дицинон
3. Який діагноз найбільш ймовірний, якщо в коагулограмі АЧТЧ дорівнює 89с:

А. Геморагічний васкуліт
В.ХворобаВерльгофа
С. Тромбоцитопатія
D. Гіпопластична анемія
Е. Гемофілія
4. Вміст тромбоцитів у кровіскладає 47х109/л, всі інші показники в межах норми. Який найімовірніший
діагноз?
А. Ідіопатичнатромбоцитопенічна пурпура
В. Гемолітична анемія
С.Хронічна залізодефіцитна анемія
D.Гемофілія
Е.Геморагічний васкуліт
5. У підлітка, який хворіє на гемофілію В, гемартроз колінного суглоба. Що слід призначити хворому в першу
чергу :
А. Відмиті тромбоцити
В. Свіжозаморожену плазму
С. Суху плазму
D. Альбумін плацентарний
Е. Амінокапронову кислоту
Варіант 2.
Завдання 1.
Заповніть таблицю причин різних варіантів гемофілій:
Варіант гемофілії Причина Частота
Гемофілія А Спадковий дефіцит 70 – 80%
чинника VIII
(антигемофільногоглобіну)
Гемофілія В 10 -20%
(хвороба
Крістмаса)
Гемофілія С
Завдання 2.
Заповніть таблицю найчастіших причин кровотеч різної локалізації:
Локалізація Причини
Шкіра (петехії, пурпури, Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії.
екхімози)
Підшкірні та
внутрішньом’язові гематоми
Порожнина плеври
Завдання 3.
Заповніть таблицю призначення необхідної дози фактора VIII:
Залежність дози фактора VIII Необхідний рівень фактора Необхідна доза фактора VIII (Од/кг
від важкості кровотечі VIII в крові (%) маси)
Слабка кровотеча 40 - 50 20 - 25
Сильна кровотеча 25 -35
Небезпечні для життя 100
кровотечі: шлунково-кишкові,
внутрішньочерепні, великі за
обсягом операції з високим
ризиком кровотеч, травми
голови
Завдання 4
Залежно від патогенезу тромбоцитопенії поділяють на :
73. Тромбоцитопенії, обумовлені порушенням продукції тромбоцитів у кістковому мозку
(гіпопродукційні форми);
74. _____________________________________________________;
75. ______________________________________________________.
Завдання 5.
Перерахуйте типи кровоточивості на шкірі:
1. Мікроциркуляторний (петехіально-екхіматозний);
55. ___________________________________________________;
56. ___________________________________________________;
57. ___________________________________________________;
58. ___________________________________________________.
Завдання 6.
Заповніть таблицю диференціальної діагностики коагулопатій :
Коагулопатія Протромбі- Активований Число Час кровотечі
новий час частковий тромбоцитів
тромбопласти-
новий час
Гемофілія А N Подовження N N
Хвороба N Подовження N Подовження
Віллебранда
ДВЗ-синдром Зменшене або N
Імунна N
тромбоцито-пенія
Захворювання Подовження
печінки
Виберіть одну правильнувідповідь:
1. Якийтип кровоточивості при гемофілії?
А. Змішаний (синцево-гематомний)
В. Петехіально-плямистий
С. Васкулітно-пурпурний
D. Ангіоматозний
Е. Гематомний
2. При якій кількості тромбоцитів стверджують про тромбоцитопенію?

A. ≤149х109/л
B. ≤ 180х109/л
C. ≤ 160х109/л
D. ≤ 150х109/л
E. ≤ 50х109/л
3. Яке патогенетичне лікування найбільш ефективне при ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі?

A. Кріопреципітат
B. Гепарин
C. Свіжозаморожена плазма
D. Спленектомія
E. Реополіглюкін
4. У кістко-мозковому пунктаті підвищений вміст мегакаріоцитів. Про яку патологію можна думати ?
A. Хронічний гепатит
B. Хронічний лімфолейкоз
C. Апластична анемія
D. Гострий лейкоз
E. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
5. Хворий на гемофілію А госпіталізований у зв’язку з появою мелени. Оберіть необхідну добову дозу для
введення кріопреципітату:
Z. 100-150 Од на 1 кг маси тіла
AA. 1 -2 Од на 1 кг маси тіла
BB.5-10 Од на 1 кг маси тіла
CC.10-15 Од на 1 кг маси тіла
DD. 60-100 Од на 1 кг маси тіла
Варіант 3.
Завдання 1.
Заповніть таблицю класифікації геморагічних діатезів:
Порушення загортальної системи крові - порушення утворення тромбопластину –
гемофілія А, гемофілія В, гемофілія С;
- порушення утворення тромбіну –
гіпоконвертинемія, нестача Х чинника;
- порушення утворення фібрину – нестача
XII чинника.
Порушення функції мегакаріо-цитарного - ______________________;
паростка - ______________________;
- ______________________.
Порушення судинної стінки - ______________________;
- ______________________;
- ______________________;
- ______________________.
Внаслідок поєднаних порушень - хвороба Віллебранда, променева хвороба,
лейкоз.
Завдання 2.
Заповніть таблицю основних захворювань/станів, що супроводжуються тромбоцитопенією:
Варіанти тромбоцитопеній Захворювання/стани
Пригнічення утворення - гіпопластичні і апластичні анемії
тромбоцитів - синдром Фанконі з гіпоплазією мегакаріоцитарного
паростка;
- природжена амегакаріоцитарна тромбоцитопенічна
пурпура з аномалією розвитку кісток (остеогенна
дистрофія);
- пароксизмальна нічна гемоглобінурія – хвороба
Маркіафави-Мікелі;
- злоякісна пухлини із заміщенням кісткового мозку
злоякісними клітинами (лейкоз, лімфома,
остеомієлофіброз та ін.);
- дефіцит тромбопоетину;
- _________________________________;
- _________________________________;
- _________________________________.
Надмірна активація - ДВЗ-синдром;
тромбоцитів - гемолітико-анемічний синдром;
- __________________________;
- __________________________.
Надмірне руйнування - ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура – хвороба

тромбоцитів Верльгофа;
- аутоімунна тромбоцитопенічна пурпура (вторинна):
гепарин-індукована у хворих із системними
захворюваннями сполучної тканини, хронічним
лімфолейкозом;
- _______________________________;
- ________________________________;
- ________________________________.
Завдання 3.
Наведіть основні групи препаратів, що можуть призводити до розвитку ІТП:
- антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, еритроміцин, тетрациклін, хлорамфенікол, сульфаніламіди,
рифампіцин, ПАСК та ін.);
- НПЗП (аспірин, індометацин, бутадіон);
- антикоагулянти (гепарин);
- ______________________________________________________;
- ______________________________________________________;
- ______________________________________________________;
- ______________________________________________________.
Завдання 4.
Перерахуйте фактори, які беруть участь у розвитку кровоточивості:
1) тромбоцитарна ланка гемостазу;
2) плазмова ланка гемостазу – ___________________________;
3) __________________________________________________;
4) __________________________________________________.
Завдання 5.
Виділяють наступні групи кровоточивості відповідно до порушень в системі гемостазу:
1. Порушення в мегакаріоцитарно-тромбоцитарній системі:
- тромбоцитопенії (зменшення кількості тромбоцитів);
- трмбоцитопатії (___________________________);
2.___________________________________________________;
3.___________________________________________________;
4.___________________________________________________;
5. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання (ДВЗ-синдром), для якого характерним є
порушення в декількох ланках гемостазу (тромбоцитопенія, коагулопатія та ін.).
Завдання 6.
Варіанти лікування ідіоматичної тромбоцитопенічної пурпури:
1) Курсове лікування ІТП – призначення глюкокортикоїдів, початкова доза преднізолону становить 1 –
1,5 мг/кг маси тіла. За відсутності ефекту___________________________________________;
2) Призначення циклоспорину А в дозі _______________________;
3) ____________________________________________________;
4) ____________________________________________________.
1. Про яке захворювання можна думати, якщо клінічно спостерігається симетрична висипка на шкірі гомілок,
які не змінюються при натиску, не сверблять, біль у колінних суглобах?
А. Тромбоцитопенія
В. Гемофілія
С. Геморагічний васкуліт
D. Ревматоїдний артрит
Е. Системний червоний вовчак
2. У підлітка 15 років в дитинстві спостерігалась кефало-гематома. Який діагноз найбільш ймовірний?

А. Хвороба Шенляйна-Геноха
В. Хвороба Рандю-Ослера
С. Тромбоцитопенічна пурпура
D. ДВЗ-синдром
Е. Гемофілія
3. Яке патогенетичне лікування призначається при ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі?

А. Циклофосфан
В. Курантіл
С. Пентоксифілін
D. Глюкокортикостероїди
Е. Препарати заліза
4. У пацієнтки меноррагії, кровоточивість ясен, тромбоцити – 30х10 9/л, тривалість кровотечі – 14 хв. Який
діагноз є найбільш ймовірним у даному випадку?
А. Гемофілія А
В.Хвороба Верльгофа
С.Геморагічний васкуліт
Д. Хвороба Віллебранда
Е. Хвороба Рандю-Ослера
5. Хворий, 20 років, хворіє на гемофілію та ерозивний гастрит. Призначення якого з наведених нижче
лікувальних засобів є першочерговим у випадку госпіталізації?
А.Кріопреципітату
В.Пантопразолу
С. Еритроцитарної маси
D. Преднізолону
Е. Епсилон-амінокапронової кислоти

Робочий зошит ВМ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Робочий зошит ВМ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Чемінави О.С.

Автори: професор Пєрєдерій В.Г., доцент Мартинчук О.А.

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з терапевтичних

2. Найбільш часте ускладнення нераціонального зниження надлишкової ваги:

3. Критерій морбідного ожиріння за показником ІМТ (кг/м2):

4. При зменшенні енергетичної цінності раціону на 500-1000Ккал/добу людина в середньому буде

4. Чому дорівнює енергетична цінність білку (Ккал/г)?

5. Чому дорівнює енергетична цінність жиру (Ккал/г)?

III від 50 до 100%

2,2 для жінок

2. Чому дорівнює енергетична цінність вуглеводів (Ккал/г)?

5. Який показник ІМТ (кг/м2) відповідає 2 ступеню ожиріння:

Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

2. Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдрому мальабсорбції

3. Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на ХП:

4. Назвіть основні клінічні ознаки болю при хронічному панкреатиті:

5. Опишіть ступені зовнішньо секреторної недостатності ПЗ (ЗНПЗ) за рівнем фекальної еластази

6. Перерахуйте захворювання, при яких показана замісна ферментна терапія:

3. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП в стадії загострення:

4. Назвіть групи препаратів та їх представників для гальмування зовнішньої секреції ПЗ:

2. Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдрому мальабсорбції

3. Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на ХП:

4. Які основні синдроми при ХП?

5.Проведіть диференційну діагностіку гіпоферментного та гіперферментного ХП:

6. Назвіть дози ферментних препаратів в залежності від тяжкості гіпоферментного ХП:

1. Назвіть етіологічну причину вторинних гіперферментних ХП:

2. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ:

3. При ураження тіла ПЗ найбільш імовірна локалізація болю:

4. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП в стадії загострення:

5. Назвіть метод визначення ступеня зовнішньосекреторної недостатності ПЗ:

2. Заповніть таблицю основних симптомів та клінічних ознак синдрому мальабсорбції

3. Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних обстежень хворого на ХП:

4.Проведіть диференційну діагностіку ХП та наступних захворювань:

5. Перерахуйте неінвазивні тести визначення зовнішньосекреторної недостатності ПЗ:

1. Назвіть етіологічну причину гіпоферментних ХП:

2. Назвіть один з основних напрямків лікування ХП із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ:

3. Оптимальний неінвазійний метод діагностики і диференціальної

5. З метою проведення замісної ферментної терапії необхідне застосування:

Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

Ознаки Первинний біліарний цироз Гепатит з холестатичним

Виберіть одну правильну відповідь:

Нормалізація процесів травлення і

Лікування кровотеч із варикозно

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Для цирозу печінки не характерно:

Великовузловий(макроноду характеризується утворенням вузлів різної величини, більше 3мм в

Первинний рак печінки Для первинного раку печінки характерний

Первинний склерозуючий холангіт

Первинний біліарний цироз

Ступінь важкості Особливості Моторні розлади Інструментальні

1. Цироз печінки найбільш часто є наслідком:

2. Яка причина смерті при цирозі печінки є найбільш частою?

4. Яке ускладнення цирозу печінки найбільш часто провокує печінкову кому?

5. Для портальної гіпертензії характерні всі перелічені симптоми, крім:

Медикаментозний гепатит Дифузне запальне захворювання печiнки в

Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) Поліетіологічний, дифузний, запальний та

Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

Сероконверсiя або гепатит,

Геморагічний Кровотечі з носа, ясен, підшкірні крововиливи, менорагії,

Виберіть правильну відповідь:

1. Який противірусний препарат використовується для лікування ВГВ:

2. Які біохімічні синдроми характерні для хронічного гепатиту?

3. Що характерно для симптому “малої печінкової недостатності”?

4. Які діагностичні критерії підтверджують аутоімунний гепатит?