Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 17

Міністерство освіти і науки України

Західноукраїнський національний університет


Юридичний факультет
Кафедра кримінального права та процесу

КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ


з дисципліни
«Практикум зі складання процесуальних документів працівниками
правоохоронних органів»

Студент групи ПД-22


Лось Т.

Викладач:
І.Д. Метельський

Оцінка:_______________

ТЕРНОПІЛЬ – 2023
Планування роботи слідчого. Види планів, які
складає слідчий по матеріалам досудового
розслідування.

План

1. Вступ

2. Процес планування досудового розслідування

3. Організація розслідування та планування

4. Висновок

5. Список використаних джерел

Вступ

Планування роботи слідчого є ключовим етапом у виконанні його


професійних обов'язків та визначає успішність досудового розслідування. У
своїй сутності цей процес становить важливий елемент ефективного
правосуддя, вимагаючи від слідчого не лише високого професійного рівня,
але й аналітичного мислення та стратегічної настановленості. Правильне
планування дозволяє уникнути хаосу та випадковості в процесі збирання
доказів, забезпечуючи систематизацію та об'єктивність в усіх етапах
розслідування. У цьому контексті важливо розглянути ключові аспекти та
типові етапи планування роботи слідчого, оскільки це визначає не лише
успішність слідства, але й відповідальність перед законом та громадянами.

1
Процес планування досудового розслідування

Основною мето планування досудового розслідування є – створення


оптимальної організаційної моделі розслідування злочинів із урахуванням
вимог процесуальної економії, доцільності, розумності та законності, а також
неухильного забезпечення реалізації принципу змагальності на цьому етапі
кримінального провадження.

Планування слід розглядати як метод організації досудового


розслідування, суть якого полягає у творчій розумовій діяльності слідчого
щодо створення уявної організаційної моделі розслідування конкретного
злочину, змістом якої є визначення черговості, строковості, сил та засобів, які
слід використати під час встановлення обставин, що підлягають
доказуванню, та під час їхнього безпосереднього доказування.

Під плануванням розслідування розуміють також визначення шляхів


розкриття злочину, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, та
встановлення доцільних термінів проведення необхідних слідчих дій і
оперативно-розшукових заходів.

Процес планування як метод організації роботи слідчого прямо


передбачений у відомчих нормативних актах. Згідно з п. 2.4. Інструкції з
організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства
внутрішніх справ України, яка затверджена наказом МВС України № 686 від
9 серпня 2012 р. (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
внутрішніх справ № 109 від 30.01.2015), слідчий планує свою роботу так,
щоб забезпечити своєчасне виконання необхідних слідчих (розшукових) дій
та негласних слідчих (розшукових) дій у всіх кримінальних провадженнях, у
яких він проводить досудове розслідування. З цією метою він складає
загальний календарний план-графік роботи в усіх кримінальних
2
провадженнях, а також плани розслідування кожного кримінального
провадження.

Процес планування розслідування має певну структуру, він складається


із низки взаємопов’язаних елементів, які одночасно слугують етапами цього
процесу.

Планування є одним із основних напрямів організації розслідування


злочинів у сфері службової діяльності в умовах протидії, який охоплює:
вивчення, опрацювання та систематизацію всього масиву інформації, що є в
розпорядженні у слідчого; визначення тактичних та стратегічних цілей
розслідування на кожний період висунення нових версій; визначення
слідчих, матеріальних та організаційних можливостей слідчого з отримання,
дослідження та закріплення доказової інформації; визначення видів та
послідовності слідчих дій, застосування тактичних комбінацій та інших
заходів; створення організаційної слідчо-оперативної моделі забезпечення
безпеки учасників кримінального провадження тощо.

Розслідування злочинів вимагає високої організації слідчої роботи, у


здійсненні якої великого значення набуває планування розслідування.
Необхідність планування випливає з усієї суті діяльності слідчого у
розслідуванні злочинів, яка потребує організованості, швидкості. Завданням
кожного слідчого є вивчення наукових основ планування та впровадження їх
у слідчу практику.

План розслідування визначається слідчим залежно від обсягу


матеріалу, який є в його розпорядженні.

На доповнення до плану складаються схеми, за допомогою яких


графічним шляхом систематизуються дані у справі. Графічне зображення
даних справи, систематизованих за певними ознаками, допомагає чітко
уявити структуру і суть як справи в цілому, так і певних її обставин.

3
Під час розслідування використовується також мережеве
планування, яке передбачає схематичне зображення часу провадження
окремих дій на підставі прогнозування діяльності з розслідування, однак таке
планування становить певну складність через відсутність доказової
інформації.

Організація розслідування та планування

Діяльність щодо розкриття і розслідування злочинів потребує її чіткої


організації та планування.

Організація розслідування - значно ширше поняття, ніж планування.


Вона передбачає різні рівні діяльності щодо розкриття, розслідування й
запобігання злочинів:

1) вищий - система заходів, які забезпечують ефективність


діяльності всіх компетентних (правоохоронних) органів.

Організація розслідування виступає як специфічна форма діяльності


всіх компетентних органів держави, тобто органів дізнання і попереднього
слідства усіх відомств;

2) управлінський - управління певним видом діяльності ок-


ремо взятого правоохоронного органу.

Це - комплекс заходів, що забезпечують оптимальну структуру органів


розслідування, необхідний рівень управління ними, ефективність їхньої
діяльності, вдосконалення засобів і методів.

Організація розслідування в цьому разі виступає як основна функція


слідчого апарату одного відомства;

3) методичний - організація розслідування конкретного зло-


чину.

4
Це - комплекс заходів щодо створення оптимальних умов для
визначення й застосування найбільш ефективних і доцільних
криміналістичних рекомендацій;

4) тактичний - організація проведення окремої слідчої дії


або організаційно-технічного заходу.

У загальному процесі організації розслідування треба намагатися


вирізнити окремі етапи і діяти за цими етапами.

Наскільки повніше буде визначено етапи реалізації організації


розслідування, настільки кращими будуть можливості поглиблення процесів
цієї організації.

Можна вирізнити такі етапи організації розслідування.

1.Вивчення інформаційної моделі криміналістичної структури


конкретного виду злочину: кримінальну, криміналістичну характеристики,
предмет доказування тощо.

2.Вивчення первинної інформації, що служила підставою для


порушення кримінальної справи, приводи та достатні підстави.

3.Визначення сукупності питань, на які треба шукати відповіді у ході


розслідування, дозволяє перейти до наступного етапу - етапу формування
безпосередніх завдань.

Етап побудови прогностичної моделі діяльності.

Етап прийняття рішень про напрям діяльності, проведення конкретних


дій.

Приймаються рішення про: 1) визначення версій, які будуть


перевірятися; 2) послідовність цієї перевірки; 3) про сукупність завдань, що
вирішуватимуться щодо кожної сконструйованої версії; 4) визначаються

5
засоби вирішення завдань (слідчі, оперативні, ревізійні тощо), тактичні й
технічні засоби.

Прийняття рішень завжди супроводжується детальним плануванням


конкретних дій, їх сукупності тощо.

Планування є обов'язковим складником загального процесу організації


розслідування.

Необхідність планування розслідування випливає з усієї суті дій


слідчого в розслідуванні злочинів, яка потребує організованості, швидкості.

Завданням кожного слідчого є вивчення наукових основ планування та


впровадження їх у слідчу практику.

Під плануванням розслідування розуміють мисленнєву практичну


діяльність, спрямовану на визначення способів розкриття злочинів,
окреслення обставин, які підлягають з'ясуванню, а також установлення
найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та
оперативно-розшукових заходів. Результати планування відображаються в
письмових планах розслідуванпя.

Значення планування розслідування визначається важливістю завдань,


які можуть бути вирішені за його допомоги.

До завдань планування розслідування належать:

1. Орієнтування в обставинах учиненого злочину.

2. Визначення правильних способів розкриття злочину.

3. Пошук доказів і джерел їх отримання.

4. Встановлення й розшук злочинців за гарячими слідами.

1)Забезпечення об'єктивності, повноти і всебічності розслідування.

6
2) Своєчасне застосування науково-технічних і тактичних прийомів
криміналістики з урахуванням особливостей кожної справи.

3) Забезпечення найбільш ефективного поєднання оперативно-


розшукових заходів і слідчих дій у розслідуванні.

4) Сприяння економії сил і засобів слідчого апарату, швидкість


розслідування.

5) Встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню конкретного


злочину.

Процес установлення об'єктивної істини під час розслідування злочинів


залежить від принципів планування, які мають відповідати принципам
кримінального процесу, визначатися ними.

До принципів планування належать:

1. Індивідуальність - обумовлюється неповторністю кожного з


розслідуваних злочинів та особливостями особистості слідчого, який реалізує
планування.

План повинен будуватися тільки на даних, отриманих у ході


конкретного слідства.

2. Принцип динамічності означає, що ця діяльність не є разо-


вим актом, а відбувається постійно протягом усього процесу
розслідування.

Плани розслідування не є незмінними, вони постійно уточнюються,


доповнюються; у них враховуються нові слідчі версії, що вимагають
додаткової перевірки.

3. Конкретність планування полягає у відсутності в розроблюваних


планах загальних формулювань.

7
Їхня програма чітко визначає мету планових дій, того, хто
виконуватиме їх, у які строки, де й коли.

1. Законність, тобто точне, неухильне дотримання закону в


розслідуванні.

2. Обґрунтованість плану розслідування її ще називають


принципом реальності, тобто треба намічати тільки реальне, конкретно
виконуване.

3. Оптимальність як принцип означає, що планування проводиться


з тим, аби завдання та мета досягалися з якнайменшою витратою сил, засобів
за найкоротший строк, із найбільш можливою, переконливою реалізацією
запланованого.

4. Принцип урахування взаємозв'язку намічених дій, тобто рішення


кожного завдання й запланованих для цього дій, завжди пов'язаного з
вирішенням інших завдань у справі й проведенням інших слідчих дій, тому
під час планування потрібно враховувати ці зв'язки, а отже, планувати дії з
урахуванням результатів інших дій, їх можливого впливу на подальші дії,
отримувані результати.

Існує кілька рівнів планування (тобто видів планів за рівнем


планування):

1) планування роботи слідчого (календарний план);

2) планування розслідування в кримінальній справі;

3) планування початкового, наступного, прикінцевого етапів


розслідування;

4) планування слідчої дії;

5) планування тактичної операції;

6) планування тактичного прийому.

8
Кожен рівень (вид планування за рівнем) складається з таких етапів або
стадій:

1. Визначення загального напряму дій, формування цілей, побудова


версій та виведення з них логічних висновків, завдань, підзавдань;

2. Вирізнення обставин, які необхідно встановити: предмета і меж


доказування, обставин, з'ясування яких є необхідним для встановлення
істини;

3. Визначення засобів, за допомоги яких буде встановлено обставини


вчиненого злочину (визначення кола слідчих та інших дій і заходів
оперативно-пошукового та організаційно-технічного характеру; визначення
тактики намічених дій), та засобів прийняття тактичних рішень;

4. Визначення виконавців і термінів виконання, послідовності


проведення намічених дій;

- оформлення наміченої програми у вигляді письмових планів


розслідування, схем, графіків, карток тощо.

Планування окремої слідчої дії має три стадії:

1. Визначення часу, місця проведення, кінцевої мети і змісту


майбутньої слідчої дії, кола питань, які треба з'ясувати, та обставин, що
потребують установлення;

2. Встановлення (вибір) конкретних ресурсів - інформаційних,


психологічних, технічних, що є у слідчого, та визначення їх співвідношення з
конкретною метою, якої необхідно досягти;

3. Безпосереднє розроблення організаційно-тактичного змісту слідчої


дії з визначенням послідовності застосування тактичних прийомів і
тактичних операцій.

За формою плани поділяються на:

9
1) письмові;

2) уявні (усні).

Лише інколи планування може бути усним (уявним): це може мати


місце на початковій стадії розслідування, коли виявляються ознаки злочинів,
і в ході порушення кримінальної справи.

У таких ситуаціях слідчий, базуючись на висунутих версіях, зазвичай


типових, складає наближений усний план із проведенням найбільш
невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

І вже після цього приступає до складання письмового плану.

Усний план інколи складається в розслідуванні нескладних, уже


типових для конкретного слідчого, кримінальних справ, коли він робить для
себе лише певні замітки, хоча це не завжди виправдано.

Інколи слідчий уявно планує проведення окремих типових, як для


нього, слідчих дій, зазначаючи в загальному плані проведення цієї слідчої дії.
Однак, незважаючи на це, він робить замітки, визначає основні питання,
обставини, що потребують установлення в ході слідчої дії.

Для плану розслідування окремого злочину, тобто щодо однієї


кримінальної справи, є характерними такі обов'язкові елементи плану:

1) версії;

2) обставини, які необхідно встановити;

3) слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційно-технічні


заходи;

4) вказівка, хто є виконавцем, і термін виконання;

5) матеріали, які потрібно використати.

10
У плані неприпустимі такі завдання, як установити винність
підозрюваного, дати завдання органам міліції, з'ясувати обставини вчиненого
злочину тощо.

Необхідно конкретно вказати, які саме обставини встановити, яке


завдання доручити та ін.

Календарні плани, тобто плани всієї роботи слідчого, на відміну від


планів щодо конкретної справи чи слідчої дії, сприяють постійному
узгодженню роботи за часом, намічати строки завершення кримінальної
справи, контролювати роботу спеціалістів, експертів.

Складання календарних планів дозволяє враховувати всю роботу


слідчого, яка ніяк не обмежується проведенням слідчих дій.

Календарний плай враховує складання процесуальних документів,


організацію роботи слідчого, участь у проведенні експертизи чи інших
заходах слідчого.

Версія як логічна основа планування розслідування злочинів

Методом організації розслідування виступає планування дій осіб, які


провадять це розслідування, а логічною основою планування слугує версія.

Версія - обгрунтоване припущення про наявність і обставини


розслідуваної події або окремих фактів, що мають значення для цього
розслідування та які пояснюють походження, зміст і зв'язки між цими
обставинами і фактами.

За логічною природою версія або, як її ще узагальнено називають,


криміналістична версія є різновидом гіпотези, яка, своєю чергою, буває: а)
науковою; б) окремою; в) робочою (тимчасовою).

11
Наукова гіпотеза - припущення про закономірності розвитку природи,
суспільства або мислення, тобто явищ, які мають загальний характер і
слугують предметом наукового дослідження.

Окрема - таке припущення, що співвідноситься лише з певним одним


або декількома фактами, явищами і пояснює тільки їх.

Робоча (тимчасова) гіпотеза, маючи стосунок, як і окрема, лише до


одного чи декількох фактів, слугує лише їх умовним поясненням, яке має
тимчасове значення і призначене для подальшого дослідження.

Версія - різновид окремої гіпотези.

Вона пояснює суть, походження і зв'язки лише окремих фактів, вона


має значення тільки для окремого випадку - щодо розслідуваної події чи
певних її елементів, на відміну від робочої гіпотези, версія не має
тимчасового характеру; будучи сконструйованою, вона претендує на
істинність, тобто на постійність пояснення.

Отже, версії замінюються не через свою тимчасовість, а тому, що вони


після перевірки відпадають як неправильні, помилкові.

Але, визнаючи версію як різновид окремої гіпотези, треба мати на


увазі, що вона є специфічним її різновидом.

Ознаки, що відрізняють версію від окремих гіпотез:

1. версія конструюється й використовується у специфічній сфері


суспільної практики - кримінальному судочинстві;

2.конструюється й перевіряється спеціальними, уповноваженими на те


законом суб'єктами;

3.пояснює факти та обставини, значущі для встановлення істини у


кримінальній справі;

12
4.перевірка її відбувається за умов можливої активної протидії з боку
осіб, заінтересованих у прихованні істини.

Практичне значення версії полягає в тому, що ними забезпечується


планування розслідування, а перевірка версій забезпечує повноту і
всебічність розслідування.

Уявивши собі (щодо предмета кримінальної справи) всі можливі


варіанти фактичного перебігу подій, зв'язки між фактами методом їх
вилучення (або поступового аналізу), слідчий з'ясовує для себе і встановлює
справжню картину події (не обов'язково тільки минулу, можливо й
майбутню).

Розробивши на основі наявної інформації, використовуючи свій досвід,


набуті знання, типові описання тощо, відповідні припущення про характер і
перебіг розслідуваної події, слідчий намічає способи відшукування фактів,
які мають у природі існувати, за умови, що його те чи інше припущення
правильне.

Виявлення або невиявлення таких фактів буде орієнтиром, що


вказуватиме на подальший напрям розслідування.

У ході розроблення й перевірки версій, сконструйованих у тій чи іншій


справі, вони поступово деталізуються.

Перевірка припущень, які деталізують версії, дозволяє, зрештою,


вилучити всі крім однієї, що буде офіційно сформульована у постанові про
притягнення як обвинуваченого в обвинувальному висновку тощо.

Отже, структура версії охоплює такі обов'язкові елементи:

а) основу, базис, тобто достовірні відомості, якими володіє


компетентна особа, що буде конструювати версію;

б) логічне опрацювання інформації, обдумування її;

13
в) припущення, тобто об'єктивне пояснення події, дії, явища,
процесу, висунуті внаслідок усвідомлення інформації - власне
конструювання версії;

г) мисленнєве дослідження версій, що полягає в умовному


передбаченні всіх можливих наслідків;

д) практичну перевірку та оцінювання всіх сконструйованих


версій.

Висновок

У світлі вищесказаного можна визначити, що планування роботи


слідчого є невід'ємною та ключовою складовою досудового розслідування.
Цей процес визначає не лише організаційний хід подій, але й стратегічний
підхід до встановлення правдивих обставин скоєного злочину. Важливість
планування полягає у його здатності до систематизації, об'єктивності та
строгості, що забезпечує ефективне та законне проведення розслідування.

Процес планування досудового розслідування включає в себе виважену


організаційну модель, яка враховує процесуальну економію, доцільність та
розумність. Зокрема, слідчий зобов'язаний визначити тактичні та стратегічні
цілі, обрати необхідні методи та засоби, а також запланувати слідчі дії.
Важливість правильного планування підкреслюється у нормативних актах та
визнається як визначальний етап досудового розслідування.

Планування розслідування є складним та творчим процесом,


включаючи в себе вивчення і систематизацію інформації, визначення
можливостей та обставин, що підлягають розслідуванню. Впровадження
наукових основ планування в практику допомагає слідчому у справедливий
14
та швидкий спосіб досягти мети – встановлення істини у кожному
конкретному кримінальному провадженні.

Наведенні принципи планування розслідування дозволяють


забезпечити об'єктивність та повноту розслідування, вчасне використання
науково-технічних та тактичних прийомів криміналістики. Важливою метою
планування є також ефективне поєднання оперативно-розшукових заходів і
слідчих дій, сприяння економії сил і засобів, а також встановлення причин і
умов, що сприяли вчиненню злочину.

Таким чином, планування розслідування є необхідним елементом в


роботі правоохоронних органів, що дозволяє систематизувати та
оптимізувати дії слідчого апарату для успішного виявлення, розкриття та
запобігання злочинів.

Отже, планування роботи слідчого визначає успішність розслідування


та відповідальність перед законом і суспільством, роблячи його процес не
тільки важливим елементом ефективного правосуддя, але і гарантом
дотримання принципів законності у кримінальному провадженні.

15
Список використаних джерел

1. ПЛАНУВАННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ ОРГАНІЗАЦІЇ


РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В
УМОВАХ ПРОТИДІЇ © Ромців О., 2019

2. Криміналістика України: Курс лекцій, Тема 8 ЗАГАЛЬНІ


ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ І ОРГАНІЗАЦІЇ
РОЗСЛІДУВАННЯ Поняття і зміст організації та планування розслідування

3. Планування при порушенні кримінальної справи по офіційних


матеріалах

16

You might also like