1.

Внутрішня енергія — це сума кінетичної енергії теплового руху частинок, із яких

складається тіло, і потенціальної енергії їхньої взаємодії.
Існують два способи зміни внутрішньої енергії: 1) шляхом виконання механічної роботи; 2)
шляхом теплообміну.

2. Робота ідеального газу визначається як робота, яку виконує ідеальний газ під час
зміни свого об'єму або температури.

3. Кількість теплоти, необхідна для перетворення одного кілограма речовини з твердого

стану в рідкий стан при певній температурі плавлення.
Теплота плавлення (або теплота зміни стану плавлення) може бути обчислена за
допомогою формули:
Q=m⋅Lf, де:
Q - теплота плавлення (або зміни стану плавлення) (в джоулях або кілокалоріях)
m - маса речовини, яка плавиться (в кілограмах або молях)
L f - теплота плавлення (або зміни стану плавлення) для конкретної речовини (в джоулях
на кілограм)

Кількість теплоти, необхідна для переходу одного грама речовини з рідкого стану в
газоподібний стан під час пароутворення при сталій температурі і тиску, називається
теплотою пароутворення.
Теплота пароутворення може бути обчислена за допомогою формули:
Q=m⋅L, де:
Q - теплота пароутворення,
m - маса речовини,
L - теплота пароутворення на одну одиницю маси речовини.

4. Перший закон термодинаміки:

Q=∆U+A, де:
Q – кількість теплоти (Дж)
∆U – зміна внутрішньої енергії (Дж)
A – робота (Дж)

5. Перший закон термодінаміки:

Кількість теплоти (Q), передана системі, йде на зміну внутрішньої енергії системи (∆U) та
на виконання системою роботи (А) проти зовнішніх сил.

6. Для ізотермічного процесу, який відбувається при постійній температурі, цей закон
можна виразити наступним чином:
ΔU=Q−W, де:
ΔU - зміна внутрішньої енергії системи,
Q - тепло, поглинуте або виділене системою під час процесу,
W - робота, виконана системою або виконана над нею.

7. Для ізобарного процесу, який відбувається при постійному тиску, перший закон
термодинаміки можна виразити як:

ΔU=Q−W, де:
ΔU - зміна внутрішньої енергії системи,
Q - тепло, поглинуте або виділене системою під час процесу,
W - робота, виконана системою або виконана над нею.
У випадку ізобарного процесу тиск залишається постійним, тому:
W=P⋅ΔV, де P - тиск, а ΔV - зміна об'єму. Оскільки тиск постійний, то робота може бути
виражена як, W=P⋅(V2-V1), де: V2-V1 - початковий і кінцевий об'єми відповідно.
Отже, перший закон термодинаміки для ізобарного процесу може бути переписаний як:
ΔU=Q−P⋅(V2-V1)

8. Для ізохорного процесу, що відбувається при постійному об'ємі, перший закон

термодинаміки має вигляд:

ΔU=Q−W

де:
ΔU - зміна внутрішньої енергії системи,
Q - тепло, поглинуте або виділене системою під час процесу,
W - робота, виконана системою або виконана над нею.
У випадку ізохорного процесу об'єм системи залишається постійним (ΔV=0). Тому робота
W дорівнює нулю, оскільки робота визначається як:
W=P⋅ΔV

Для ізохорного процесу ΔV=0, тому W=P⋅0=0.

Отже, для ізохорного процесу перший закон термодинаміки можна переписати як:
ΔU=Q

9. Адіабатний процес – це процес, який відбувається без теплообміну з навколишнім

середовищем.

10. При адіабатному процесі кількість теплоти, передана системі, дорівнює нулю, тому
перший закон термодинаміки має вигляд:

ΔU + A = 0, або A= - ΔU