Мольє́р (фр.

Molière), справжнє ім'я Жан-Бати́ ст

Покле́ н (фр. Jean-Baptiste Poquelin); 15
січня 1622 — 17
лютого 1673) — французький письменник, драма
тург і актор, один із засновників «Блискучого
Театру» (L'Illustre Théâtre, 1643 рік), пізніше його
провідний актор. Творчість Мольєра мала
чималий вплив на подальший розвиток
світової драматургії. Жан Батист Поклен походив
із старовинної буржуазної сім'ї, що протягом
декількох століть займалася
ремеслом шпалерників-драпірувальників
та декораторів. Батько Мольєра, Жан Поклен,
був успішним купцем, який торгував шпалерами і
займався декором, при цьому він був
придворним шпалерником Людовіка XIII. А от
дядько Мольєра — Мішель Мазуель,
був музикантом, створював музику для балетів, у
1654 році його призначили керівником
Королівського оркестру з двадцяти
чотирьох скрипок. У Жана-Батиста було ще три
брати та двоє сестер, що померли в дитинстві.
Коли йому було 10 років померла мати. Його
батько одружився вдруге, але помер 1636 року.
Мольєра виховували в
тодішній єзуїтській школі Клермонського колежу,
де він ґрунтовно вивчив латину, так що вільно
читав в оригіналі римських авторів і навіть, за
переказами, переклав французькою
мовою філософську поему Тіта Лукреція
Кара «Про природу речей» (переклад
загублений). Після закінчення школи (1639)
Мольєр витримав в Орлеані іспит на
звання ліцензіата.
Але юристом він не став, короткий час по смерті
батька (1640—1642 роки) він займався ремеслом
сім'ї, але зрештою кинув це і обрав
професію актора. У 1643 році Мольєр очолив
«Блискучий театр» (фр. Illustre Théâtre).
Уявляючи себе трагічним актором, Мольєр грав
ролі героїв (саме тут він прийняв
свій псевдонім «Мольєр»).
Новаторство
Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного
йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма
їхніми пристрастями, вадами та помилками. Мольєр
поєднав правила класицизму з традиціями народного
театру, що надало його комедіям особливої життєвості й
динамізму.