1.

"Маленька п'єса про зраду для однієї актриси" Олександра Ірванця

справила на мене досить сильне враження. Я загалом люблю читати
драматургічні твори, і цей не став винятком. Мені було дуже цікаво
спостерігати за розвитком подій, особливо за несподіваним
розкриттям справжньої сутності головної героїні Они. Драматургія
вимагає більшої співтворчості від читача, ніж проза. Нам потрібно
самостійно уявляти декорації, зовнішність персонажів, їхні жести та
інтонації - це ніби змушує до більшої залученості у твір. Тому я вважаю,
що драматургічні твори вимагають від читача більшої творчої
співучасті, ніж проза. Хоча читати п'єсу було нелегко, загалом вона
мені дуже сподобалась своєю несподіваністю та глибиною порушених
проблем.

2. Центральною проблемою, яку порушив автор, є моральна

деградація суспільства, в якому подвійні стандарти, зрада, обман
стають нормою. Ця проблема, на жаль, залишається гостро
актуальною і для сьогодення. Одна з особливостей драматичного
твору для читання - оманливе зображення персонажів та подій,
свідомий обман читача/глядача як інструмент сатиричного викриття
негативних явищ. П'єса покликана шокувати реципієнта, примушувати
його критично мислити, бачити підтексти та приховані мотиви дійових
осіб. Драматургія вимагає більшого залучення, співпереживання й
аналітики від читача.