Основні ознаки ікони

Шепа Юрій (3 група, 1 курс)

 Ікона

(від грец. εἰκών – картина, зображення, образ) – прийнятий у церковній

традиції та новітній історії мистецтва термін на позначення
портретних і сюжетних зображень сакрального змісту.
Церква трактує ікону як відтворення духовного начала буття, виводячи
їх від відбитка лику Ісуса Христа на тканині
Іконопис і його історія
Іконопис — мистецтво писання ікон, вид
живопису, який має культове
призначення
Техніка іконописання сформувалася й широко
розповсюдилася у Візантії. Найперші ікони створювали в
техніці енкаустики (воскового живопису), після цього –
темперою і рідше мозаїкою, а пізніше їх малювали
масляними фарбами. Самобутні школи іконопису виникали у
Єгипті та Ефіопії, південнослов’янських країнах, Грузії.
Справжньою яскравістю та своєрідністю вирізняється
давньоруська ікона.
У VIII столітті виникла проблема іконоборства, що призвело Вишгородська ікона Божої
до глибшого розуміння ікони. Різність у розумінні ікони між Матері - одна з найдавніших
Заходом і Сходом визначила різний розвиток мистецтва ікон, зафіксована в літописах
іконопису.
Іконопис і його історія
З Візантії традиції іконопису перейшли й на українські землі. В XI
столітті, коли мистецтво іконопису досягло найбільшого розвитку,
було засновано іконописну майстерню при Києво-Печерській
лаврі. Активно розвивався іконопис й у післякнязівський період.
А з XVI століття збереглися навіть підписні ікони – з датою та
іменем майстра, що створювалися під впливом
західноєвропейської стилістики.
У XVII-XVIII століттях почали створювати величні багатоярусні
іконостасні комплекси. В іконописі того часу розвивали нові теми,
часто алегоричного змісту, активніше інтерпретували старозавітні
сюжети.
Після так званого «відкриття ікони» на початку XX століття
з’явився великий інтерес до древнього іконопису, що зберіг у собі
особливу технологію та світовідчуття. Розпочалася епоха
наукового вивчення ікони, як культурного феномена, в повному
відриві від головної її функції.
За технікою виконання виділяють:
Живописні

Мозаїчні

Вишиті

Литі

Різьблені

Друковані або типографські

Ікони на рибі
Мистецтво іконопису
Багато нюансів у зображенні образів божественних ликів жорстко обумовлені каноном.

Ікони писалися на
липових або дубових
дошках, покритих
крейдяним грунтом.
Використовувалася
темпера. Після
завершення роботи
поверхню образу
Святі на іконах показані Елементи сюжету також покривали тонкою
ніби безтілесними - їхній гранично стилізовані, зведені плівкою оліфи. Для фону і
широкий, вільний одяг до архетипів. Пейзаж писався передачі німбів святих
повністю приховує тіло, настільки схематично, що він використовувалися тонкі
поза статична, риси майже втрачав схожість з аркуші сусального золота
обличчя позбавлені будь- реальністю, за винятком або ж золотий порошок
якої індивідуальності символічного
 Значення кольорів в іконах
Кольори в іконах відіграють важливу роль і мають своє особливе символічне
значення.

Охристий, жовтий, золотий Божественна слава, велич,

могутність, колір Царства Небесного

Блакитний, синій Земний, колір людської

природи

Зелений Святий Дух та жива природа

Божественна слава, світло

Білий
Преображення
Дякую за увагу