Голобородько Лілія Віталіївна

здобувач вищої освіти Навчально-наукового інституту права та підготовки

фахівців для підрозділів Національної поліції, Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ,Україна

Логінова Марина Вікторівна,

викладач кафедри цивільного права та процесу

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,Україна

ЩОДО ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ

ОБСТАВИНАМИ

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у цивільних

справах, як окремий вид перегляду рішень, що набули законної сили, широко
використовується у законодавстві багатьох країн світу. Цивільне процесуальне
законодавство України не є винятком, адже воно зазнало суттєвих змін
внаслідок прийняття нової редакції ЦПК у 2017 році.

Діюча редакція ЦПК України чітко розмежовує перегляд судових рішень

за нововиявленими та виключними обставинами. Це суттєво відрізняється від
попередньої редакції ЦПК, де існував лише перегляд судових рішень за
нововиявленими обставинами, який, тим не менш, охоплював і підстави для
перегляду справ за виключними обставинами [1].

Реформування системи перегляду судових рішень робить нагальною

потребу в осмисленні цієї проблематики з точки зору міжнародних стандартів
права на справедливий судовий розгляд у цивільних справах, закріплених у
пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
(далі – ЄКПЛ), а також практики Європейського суду з прав людини (далі –
ЄСПЛ).

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та

основоположних свобод (ЄКПЛ), кожна людина має право на справедливий і
публічний розгляд її справи протягом розумного строку незалежним та
безстороннім судом, визначеним законом, який вирішить спір щодо її прав та
обов’язків цивільного характеру.

Правову визначеність можна розглядати у двох аспектах: суб'єктивному та

об'єктивному.

 У суб'єктивному аспекті правова визначеність відбиває

інтерсуб'єктну природу права, його усвідомлення суб'єктом права,
ґрунтуючись на природі права і, передусім, основних прав та свобод
людини.
 В об'єктивному аспекті правова визначеність визначається
наявністю умов для функціонування механізму правового регулювання,
ґрунтуючись на обов'язках держави забезпечити реалізацію правових
норм відповідно до їх призначення в інтересах суб'єктів права [2].

Для розуміння природи даного виду перегляду судових рішень ключовим є

тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ чітко окреслює, що
процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами
передбачає наявність доказів, які раніше не були об'єктивно доступними та які
могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка ініціює
скасування судового рішення, зобов'язана довести, що не мала можливості
надати ці докази суду до завершення розгляду справи, а також те, що вони
мають вирішальне значення для справи.

Важливо підкреслити, що така процедура не суперечить принципу

правової визначеності, адже вона спрямована на виправлення помилок у
відправленні правосуддя.

На основі системного аналізу практики ЄСПЛ можна зробити висновок,

що до нововиявлених обставин належать:

1) Обставини, які існували під час розгляду справи судом.

 2) Обставини, які не були відомі суду та учасникам справи під час
розгляду справи судом.
3) Обставини, які мають істотне значення для справи і можуть
призвести до іншого результату судового розгляду.

Незважаючи на чітке окреслення ознак нововиявлених обставин у практиці

ЄСПЛ, Суд досить часто констатував порушення права осіб на справедливий
судовий розгляд через неправильне застосування національними судами норм,
що регулюють цей вид перегляду судових рішень.

Не можна вважати нововиявленими обставинами:

1) Докази, які могли бути досліджені під час первісного розгляду

справи, але не були подані сторонами.

Наприклад, у справі " Industrial Financial Consortium Investment

Metallurgical Union v. Ukraine " заявники скаржилися на порушення п. 1 ст. 6
ЄКПЛ через недотримання принципу правової визначеності. Ці студенти та
співробітники металургійного коледжу проживали у гуртожитку, право
власності на який з часом було зареєстровано за компанією АТ "НЛМК"
внаслідок приватизації. Вони вважали приватизацію незаконною і подали позов
до компанії, залучивши коледж як третю особу. Позов було задоволено,
рішення суду першої інстанції залишено без змін після апеляційного перегляду.
Однак компанія згодом звернулася до суду з заявою про перегляд справи за
нововиявленими обставинами. [3].

2) Обставини, які існували на момент розгляду справи судом,

були відомі учасникам справи та суду, але щодо яких сторонами не
подавалися заперечення під час первісного розгляду справи.

Наприклад, у справі "Zheltyakov v. Ukraine" заявник через сім років після

набуття судовим рішенням законної сили подав заяву про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами. Він стверджував, що висновок
експерта, на якому ґрунтувалося судове рішення, був підготовлений
експертами, які діяли як приватні особи. ЄСПЛ, аналізуючи доводи скарги,
зазначив, що відсутність у висновку експерта печатки та реєстраційного номеру
відповідного бюро не приховувалися від суду або сторін протягом первісного
розгляду справи.

Суд також зазначив, що ситуація у цій справі не вимагала такого грубого

втручання в остаточність судового рішення. Не було підстав вважати, що мало
місце серйозне порушення процесуальних норм. Більш того, сторонами не
стверджувалося, що висновок був "завідомо неправильним" [4].

ЄСПЛ у цій низці справ розглядає питання про можливість застосування

зворотної дії нормативно-правових актів за допомогою процедури перегляду
судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд неодноразово ставив
питання про те, чи може прийняття нового законодавчого акта слугувати
підставою для скасування вже винесеного рішення. Вказується, що в деяких
випадках рішення суду може втрачати чинність внаслідок змін у законодавстві.
Наприклад, декриміналізація певних діянь призводить до негайного звільнення
від відбування покарання, але це не скасовує факту засудження особи за
злочин.

Вивчення практики ЄСПЛ щодо тлумачення п. 1 ст. 6 ЄКПЛ дає змогу

зробити висновок, що перегляд судових рішень за нововиявленими
обставинами слід розглядати в контексті міжнародних стандартів права на
справедливий судовий розгляд, закріплених у п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. У цьому
контексті базовою гарантією права на справедливий судовий розгляд є принцип
правової визначеності, зокрема його аспект, що стосується правила
остаточності судових рішень (res judicata).

З цієї точки зору наявність у цивільному судочинстві перегляду судових

рішень за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу
правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду застосовується з
дотриманням гарантій, розроблених у практиці ЄСПЛ щодо цього виду
перегляду.

Системний аналіз практики ЄСПЛ дозволяє зробити висновок, що до

нововиявлених обставин можуть належати:

1. Обставини, які існували під час розгляду справи судом.

2. Обставини, які не були відомі суду та учасникам справи під час
розгляду справи судом.
3. Обставини, які мають істотне значення для справи і можуть
призвести до іншого результату судового розгляду.

Список використаних джерел:

1. Цивільний процесуальний кодекс України : Кодекс України від

18.03.2004 р. № 1618-IV : станом на 27 квіт. 2024 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (дата звернення:
03.05.2024).

2. Комаров В. В. Основоположні принцип цивільного судочинства. Право

України. 2018. № 10. С. 14-49.

3. «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union v.

Ukraine», no. 10640/05, 26 June 2018. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-
184068 (дата звернення: 03.05.2020).

4. «Zheltyakov v. Ukraine», no. 4994/04, 09 June 2021. URL:

http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-104903 (дата звернення: 03.05.2024).