Виникненню російського абсолютизму передували економічні, соціально-

політичні передумови та зовнішньополітичні чинники, в тому числі:

— формування єдиного загальноросійського ринку;
— зміцнення економічної могутності російської буржуазії та її
зацікавленість в централізації країни та сильній владі монарха;
— посилення ролі помісного дворянства і остаточна ліквідація боярства.
Феодали зайняли провідні позиції в державному апараті як у центрі, так і на
місцях;
— посилення антифеодальної боротьби селянства та «робітних людей»;
— продовження політики загарбання земель, здобування виходу до морів
та поневолення народів.
В Росії, подібно до Франції, абсолютизм існував у завершеному
(класичному) вигляді.
Розквіт необмеженої монархії в Російській імперії припадає на часи
правління Петра І та Катерини II (XVIII ст.). На ту пору був ліквідований
Земський собор (останній раз він був скликаний у 1653 p.). Боярська дума
формально існувала, але фактично влади не мала. У 1701 р. її функції
перейшли до Ближньої канцелярії, яка об'єднувала роботу найважливіших
державних органів. Із запровадженням Сенату в 1711 р. Дума перестала
функціонувати.