Практичне заняття

Еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до

поміркованих форм і легальної парламентської діяльності від
радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності
Лідери європейської соціал-демократії прийшли до усвідомлення ефективності
суспільних
трансформацій еволюційним шляхом, визнання суспільно-політичних інститутів
держави
та використання парламентських механізмів впливу.
Після 1890 р. провідну роль у керівництві європейської соціал-демократії відігравали
прихильники реформізму (політики здійснення реформ), мирних, парламентських
форм
боротьби за інтереси трудящих.Лідери європейської соціал-демократії прийшли до
усвідомлення ефективності суспільних трансформацій еволюційним шляхом,
визнання
суспільно-політичних інститутів держави та використання парламентських
механізмів
впливу.
Після 1890 р. провідну роль у керівництві європейської соціал-демократії відігравали
прихильники реформізму (політики здійснення реформ), мирних, парламентських
форм
боротьби за інтереси трудящих.
Луї Огюст Бланкі
Приблизиться к цели- ёще не значит достигнуть её: не
дойдя одного шага, можно встретить пропасть, которую не
перейдешь.

(Луї Огюст Бланкі)

Марксизм - узагальнена назва теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла
Маркса та Фрідріха Енгельса на історію, політику та суспільство загалом

Характеристика
Суспільство- організм, у структурі якого виробничі сили визначають
виробничі відносини.

Форми власності обумовлюють класову структуру суспільства: політику,

державу, право, мораль, філософію, релігію, мистецтво.

Неминучість переходу від феодалізму до капіталізму, соціалізму і, у

кінцевому підсумку, до безкласового суспільства.

Протидія будь-якої існуючої системи змінам призводить до необхідності її Основні положення

повного руйнування, що виявляється у вигляді класової боротьби. Матерія визначає свідомість (матеріалізм).

Рушійна сила історії- боротьба пригноблених класів, Теорія доданої вартості.

вищим проявом якої с соціалістична революція
Усе піддано зміні.

Учення про комунізм

ФАБІАНСТВО
У 1884 р. в Лондоні було створене Фабіанське
товариство. Його прихильники виступили
за поступове реформування капіталізму, в межах якого
треба було долати суспільну
несправедливість і поступово формувати нові суспільні
відносини. Вони також відкинули
положення марксизму про соціалістичну революцію,
наголосивши на тому, що суть
революції полягає в поступових, систематичних змінах
капіталізму в умовах демократії,
прав особистості та збереження приватної власності.
Таким змінам мали передувати зміни
в суспільній свідомості, а перехід від капіталізму до
соціалізму мав відбуватися
еволюційно. Фабіанці вважали, що держава є
представником інтересів усіх громадян, а не
лише одного конкретного класу. Фабіанці
обґрунтовували необхідність дій, спрямованих
на поліпшення матеріального становища робітників.
ІДЕЇ
ЄВРОПЕЙСЬ
КИХ
СОЦІАЛ- У праці «Умови можливості
соціалізму та завдання

ДЕМОКРАТІ соціал-демократії» (1899 р.)

Едуард Бернштейн довів, що

В. Е.
більшість передбачень,
зроблених К. Марксом щодо
капіталізму, виявилися

БЕРНШТЕЙН хибними. Зокрема, розвиток

капіталізму призводив не
лише до збагачення
капіталістів, а й до
поліпшення матеріального
становища робітників,
розвитку середнього класу.
 КАРЛ КАУТСЬКИЙ
Карл Каутський відомий як головний ідеолог центризму в
марксистському робітничому русі. Він намагався
дистанціюватися як від «лівих» радикалів-
революціонерів, так і від «правого» напряму,
представленого прихильниками Е. Бернштейна. У своїх
роботах К. Каутський значну увагу приділяв аналізу
протиріч капіталістичного суспільства, які мали
призвести цей суспільний лад до краху. Він вважав, що
умовою проведення соціалістичних перетворень мало
бути оволодіння пролетаріатом політичною владою
шляхом парламентських виборів
МАРКСИСТИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ
СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИ

Після початку Першої світової війни (1914 р.) Володимир Ленін і російські радикальні
соціалісти революціонери
більшості країн Європи активно підтримали свої (більшовики) вели активну боротьбу за надання
уряди, діяльності
боролися за захист національних інтересів. європейських соціал-демократичних партій
Натомість «більшої
російські більшовики виступали «за поразку революційності».
власного уряду в
війні», вбачаючи в такій поразці сприятливіші
умови для
здійснення революції та захоплення влади.
Соціал-демократія загальна
назва соціалістичних партій,
що виникли в другій половині
ХІХ ст. в різних країнах;
ідеологічна й політична течія,
яка виступає за впровадження
ідей соціалізму в усіх сферах
життя.