Контрольні тести

Міністерство охорони здоров’я України
Запорізький державний медичний університет

Кафедра госпітальної хірургії
ГОСПІТАЛЬНА ХІРУРГІЯ
МОДУЛЬ 4
ЗБІРНИК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ «КРОК-2»
для студентів 6-го курсу

Збірник тестових завдань склали: проф. Никоненко О.С., проф. Губка О.В.,
доц. Грушка В.А., доц. Клименко А.В., ас. Охріменко Г.І., ас. Русанов І.В., ас.
Матерухін А.М.
Збірник тестових завдань «Крок-2» для поточного контролю знань по

госпітальній хірургії включає 400 тестових завдань по всіх темах модулю 4.
Тестові завдання достатньо повно висвітлюють відповідні теми.
Тести орієнтовані на визначення вміння застосовувати набуті теоретичні
знання.
Кожне тестове завдання має лише одну правильну відповідь, яку
необхідно вибрати із запропонованих.
Контроль за правильністю зроблених на тестові завдання відповіді дає
змогу студентам краще зрозуміти, які теми потребують додаткової уваги,
виявити слабкі місця в підготовці.
Робота з тестовими завданнями сприятиме підготовці студентів до
ліцензійного інтегрованого іспиту.
2
ЗМІСТ:
стор.
Тестові завдання до тем:
1. Синдром системної запальної відповіді у хірургічних хворих.
Сепсис…………………………………………………………………. 4
2. Шок у хірургічних хворих……………………………………………. 8
3. Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Правила
проведення 13
антибіотикотерапії.............................................................
4. Біль у животі………………………………………………………….. 18
5. Синдроми дисфагії, блювоти та порушення акту дефекації……..... 23
6. Синдром гострого живота……………………………………………. 28
7. Локальні та розповсюджені гнійно-запальні процеси органів
черевної порожнини………………………………………………….. 33
8. Механічна жовтяниця………………………………………………… 38
9. Кровотечі з травного каналу…………………………………………. 43
10. Травми живота………………………………………………………... 47
11. Особливості перебігу хірургічних захворювань у вагітних та осіб
похилого віку…………………………………………………………. 51
12. Хірургічні ускладнення у хворих з інфекційною патологією…….. 56
13. Синдром болю в грудях……………………………………………… 61
14. Хірургічна патологія легень та плеври……………………………... 65
15. Поранення серця. Вади серця……………………………………….. 70
16. Пошкодження органів грудної порожнини. Пневмоторакс,
гемоторакс і хілоторакс……………………………………………… 74
17. Синдром дуги аорти…………………………………………………. 78
18. Синдром ішемії кінцівок…………………………………………….. 82
19. Проблеми тромбозів та емболій…………………………………….. 86
20. Захворювання вен……………………………………………………. 91
3
Тема 1: Синдром системної запальної відповіді у хірургічних хворих.
Сепсис
1. Які збудники є причиною ангіогенного сепсису?

А. Стафілокок.
В. Стрептокок.
С. Кишкова паличка.
D. Синьогнійна паличка.
Е. Протей
2. Які з мікробів частіше викликають грамнегативний сепсис?

А. Стафілокок.
В. Пневмокок.
С. Кишкова паличка.
D. Менінгокок.
Е. Протей
3. Які з мікробів частіше викликають грампозитивний сепсис?

А. Стафілококк
В. Стрептококк
С. Кишечна паличка
D. Синьогнійна паличка
Е. Протей
4. Введенням яких препаратів частіше проводиться специфічна пасивна імунотерапія

при сепсисі?
А. Антістафілококкової плазми
В. Антістафілококкового гамма-глобуліну
С. Поліглобуліну
D. Лейкоконцентрату
Е. Антісиньогнійної плазми
5. Хвора оперована з приводу гострого гангренозного холециститу, в ранньому

післяопераційному періоді з'явились озноб, підвищення температури тіла і
погіршення стану. При огляді: свідомість затьмарена, дихальна аритмія, тахікардія і
гіпотонія. Шкіра бліда, холодна і волога, кінцівки холодні, є олігурія, ацидоз,
лейкоцитоз і гіперглікемія. Яке ускладнення виникло?
А. Серцева недостатність.
В. Холангіт.
С. Гіпоглікемічний криз.
D. Септичний шок
Е. Печінкова недостатність.
6. Хворого 60 років прооперовано на гострий перитоніт через 45 годин після початку

захворювання. Знайдено перфорацію злоякісної пухлини. Який антибіотик слід
застосовувати?
А. Абактал
В. Цефалоспорін III покоління
С. Гентаміцин
D. Триметоприм - сульфаметоксазол
Е. Меропенем або іміпенем/цилостатин
7. Хворий 22 років з синдромом довгочасового стиснення скаржиться на загальну слабкість,

зниження діурезу. При обстежені: гіперкаліемія, метаболічний ацідоз, підвищення рівню
азотистих шлаків крові, міоглобінурія. Вкажіть вірний діагноз.
4
А. Синдром системної запальнної відповіді
В. Гостра ниркова недостатність на тлі синдрому довгочасового стиснення.
С. Синдром поліорганної недостатності.
D. Екзогенна інтоксікація.
Е. Хронічна ниркова недостатність.
8. Хворий 36 років з карбункулом шиї звернувся за допомогою на 6-й день від початку
захворювання. Об"єктивно: загальний стан важкий. Пульс 120 в 1 хв., АТ - 90/60 мм рт.ст..
Температура тіла 39оС. Хворий млявий, загальмований. На задній поверхні шиї
визначається запальний інфільтрат розміром 10x8 см із численними отворами, з яких
виділяється гній. Загальний аналіз крові: ер.-2,8х10 12/л, Нв-92 г/л, л- 3,6.10 9/л, Ю-2, П-38, С-
45, Л-9, М-6. Про яке ускладнення йде мова?
А. Гнійний менінгіт
В. Гнійно-резорбтивна пропасниця
С. Прогресуючий тромбофлебіт
D. Сепсис
Е. Лімфангіт
9. У хворого 25 років спостерігався гострий гангренозно-перфоративний апендицит, який із-

за пізнього звернення по медичну допомогу ускладнився дифузно-розлитим
перитонітом, був оперований – серединна лапаротомія, апендектомія, санація і дренування
черевної порожнини. Потім у хворого сформувався передній правосторонній
піддіафрагмальний абсцес, який був розкритий по Клермону. Знаходиться на лікуванні в
реанімаційному відділенні лікарні, наголошуються підйоми t тіла вечірньої пори до 39 0С,
зранку до 37,50С, зберігаються симптоми інтоксикації, поліорганної недостатності. При
дослідженні посіву крові висіяний золотистий стафилоккок. Про яке ускладнення слід
припускати:
A. Сепсисі
B. Уповільненому перитоніті
C. Двосторонній пневмонії
D. Рецидиві піддіафрагмального абсцесу
E. Пієлонефриті
10. У хворого Н., 47 років, на восьмий день після операції з приводу панкреонекрозу,
перітоніту з’явилось підвищення температури тіла до 39°С, анемія, лейкоцитоз,
гіпопротеінемія, спленомегалія, токсична енцефалопатія. Яке ускладнення має розвиток у цій
ситуації?
A. Гострий менінгіт
B. Гостра печінкова недостатність.
C. Гостра ниркова недостатність
D. Загальна гнійна інфекція (сепсіс)
E. Внутрибрюшинна кровотеча
11. У хворої К., 29 р. після операції з приводу флегмонозного маститу на протязі трьох днів
залишається високою температура тіла [ на рівні 39-40°С], відмічається озноб, Слабість,
прливний піт, тахикардія >90 уд. в хв., частота дихання >20 в хв., гемоглобін 86 г/л кількість
лейкоцитів 18*109/л, кількість палочкоядерних нейтрофилів 24\%, ШОЕ-34 мм/г. Має місто
лімфангіт та регіонарний лімфаденіт на боці ураження. Як характеризувати стан хворої?
A. Гостра ниркова недостатність
B. Загальна гнійна інфекція [сепсіс]
C. Гостра печінкова недостатність.
D. Інтоксикаційна енцефалопатія.
E. ДВЗ - синдром
5
12. Хворий Р. 31 року оперований з приводу флегмони гомілки. У післяопераційному періоді
стан хворого погіршився – температура тіла підвищилася до 390С, частота дихальних рухів
25 в хвилину. При аускультації в легенях різнокаліберні хрипи. Турбують болі в рані,
слабкість, запаморочення. Частота серцевих скорочень – 102 в хвилину. У аналізі крові більш
10%, незрілих лейкоцитів. Чим обумовлено погіршення стану?
A. Пневмонією.
B. Розвитком дихальної недостатності.
C. Розвитком серцево-судинної недостатності.
D. Прогресом запалення в рані
E. Розвитком сепсису
13. У хворої 26 років після операції з приводу гнійного лактаційного маститу

післяопераційний період ускладнився пневмонією, артеріальною гіпотонією, анурією.
Загальний стан важкий, температура тіла 38,50С. Діагностований сепсис. На підставі яких
ознак діагностований сепсис?
A. Підвищення температури тіла
B. Артеріальна гіпотонія.
C. Поліорганна недостатність
D. Наявність гнійного осередку інфекції
E. Анурія.
14. У хворого 56 років на третю добу після операції розкриття гнійного парапроктиту
відзначене підвищення t до 38,60С, лихоманка, різка слабість, поява гнійників на шкірі спини.
При огляді: стан хворого важкий, він загальмований, частота подихів – 26 у хвилину, PS 112
у хвилину, АТ 100/60 мм.рт.ст. На шкірі спини виявлено кілька фурункулів у стадії
абсцедувания. Печінка + 3 см, селезінка 18х10 см. Ан. крові: Hb 92 г/л, Ер 2,4* 10 12/л, Л
18,0*109/л, ШОЕ 36 мм/год. Глюкоза крові 8,2 ммоль/л.Ваш діагноз?
A. Хірургічний сепсис, септикопіємія.
B. Анаеробна інфекция
C. Цукровий діабет
D. Фурункульоз
E. ВІЛ-інфекція
15. Хворий 71 року надійшов у хірургічний стаціонар з апендикулярним інфільтратом на 5-у

добу від початку захворювання зі скаргами на помірні болі в животі й прогресуюче
наростання лихоманки: у день надходження t0 39,90С. Лейкоцитоз при надходженні
18,6*109/л. АТ 130/90 мм рт.ст. Призначені антибіотики, інфузійнна терапія, холод на живіт,
антипіретики. Рано ранком на другий день при огляді хворого виявлений важкий колапс,
хворий різко загальмований, шкірні покриви бліді, цианотичні, холодні. ЧДР 28 за хвил., PS
104, слабкий, АТ 80/50 мм рт.ст. Сечі за 10 годин перебування в стаціонарі немає. Яке
ускладнення виникло у хворого?
A. Внутришньочеревна кровотеча
B. Апендикулярний абсцес
C. Перитоніт
D. Плевропневмонія
E. Септичний шок
16. Хворий К., 37 р., отримав опік 60% поверхні тіла, опікова хвороба в стадії
септикотоксемії, температура тіла до 39°С, загальна слабкість, важкість дихання,
загострення рис обличчя. АТ - 90/50 мм рт ст., Пульс – 98 уд. на 1 хв. Про яке ускладнення
слід подумати?
A. Сепсис
B. Пневмонія
C. Бешиха
D. Лімфангоіт
6
E. Анаеробна инфекція
17. Розмноження мікробів в селезінці і її збільшення при сепсисі є наслідком низького вмісту
в крові:
А. Іммуноглобулінів
В. Гамма-глобулінів
С. Опсонінов
D. Нейтрофілів
Е. Фібронектіна
18. У хворого після операції з приводу остеоміеліта правого стегна на 5 добу перебіг
захворювання ускладнився розвитком сепсису. Не зважаючи на комплексну терапію
сепсису, на 7 добу залишається висока температура до 39 0С, частота пульсу 100 пошт. за 1
хв., частота дихання 25 за 1 хв. Артеріальний тиск 100/60 мм рт. ст. В аналізі крові кількість
лейкоцитів 16х108/л, кількість паличкоядерних форм 16%. Яка фаза клінічного перебігу
сепсису триває?
A. Катаболічна
B. Анаболічна
C. Реабілітаційна
D. Функціональна
E. Напруження
19. Хворий М., 43 років, поступив з клінікою ішиоректального парапроктиту. На 12 добу

лікування стан хворого різко погіршився, начав зростати рівень інтоксикації та печінкової
недостатності, на УЗД в печінці визначається гідрофільне утворення. Температура тіла
гектична, Л-19,6х109/л, Ер.-3,0х1012/л, Нв-98 г/л, АТ 100/60 мм рт.ст. Назвіть чим
ускладнився перебіг захворювання?
А. Некроз печінки
В. Пілефлебіт
С. Кіста печінки
D. Сепсис
Е. Синдром Бада-Кіарі
20. Хворий, 53 років, поступив в клініку з районної лікарні, де 5 днів тому лінійним розрізом
був розкритий карбункул спини. В післяопераційному періоді стан залишався важким.
Констатовано тахіпноє, тахікардія, лейкоцитоз, гіпертермія. При бактеріологічному
обстеженні крові виділений гемолітичний стрептокок. Ваш діагноз?
A. Сепсис
B. Карбункул спини в стадії абсцедування
C. Токсикорезорбтивна гарячка
D. Синдром системної запальної відповіді
E. Септичний шок
Ключі до тестів:
1–А 5–D 9–А 13 – С 17 – С

2–С 6–Е 10 – D 14 – А 18 – А
3–А 7–В 11 – В 15 – Е 19 – D
4–В 8–D 12 – Е 16 – А 20 – А
7
Тема 2: Шок у хірургічних хворих. Причини, діагностика, лікувальна тактика.
Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес-
синдром, синдром черевної порожнини, колапс
1. У хворого 32 років з діагнозом: Політрамва. Закрита травма черепа та грудної клітки.

Закритий перелом правого стегна. АТ – 100/60 мм рт.ст., ЧСС – 124/хв., ЧД – 28/хв. Через 2
години після проведення скелетного витягування під місцевою анестезією лідокаїном,
відбулося різке погіршення стану: з’явився ціаноз обличчя і шиї, АТ – 60/40 мм рт.ст., ЧСС –
160/хв., ЧД – 44/хв. Яке ускладнення найбільш імовірно збільшило важкість полі травми?
А. Інфаркт міокарда, кардіогенний шок
В. Больовий шок
С. Жирова емболія легеневої артерії
D. Тромбоемболія легеневої артерії
Е. Гостра анемія
2. Хворому 20 років для уточнення функціонального стану нирок проводиться

рентгенологічне дослідження з в/в введенням кардіотрасту. В кінці введення стан хворого
різко погіршився, з’явилась задишка, гіперемія шкіри, сверблячка. АТ – 60/20 мм рт.ст., ЧСС
– 132/хв.. Аналогічне дослідження проводилось 3 місяці тому, побічних ефектів не
спостерігалось. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Тромбоемболія легеневої артерії
В. Медикаментозний анафілактичний шок
С. Гостра ниркова недостатність
D. Непритомність внаслідок стресу на проведену маніпуляцію
Е. Інфаркт міокарда
3. На 4 добу після переливання несумісної (за групою) крові у хворого різко зменшився
діурез, розвинулася анурія, різко погіршився загальний стан, підвищився артеріальний тиск.
При лабораторному дослідженні: креатинін плазми – 680 мкмоль/л, сечовина плазми -24
ммоль/л. Про яку хворобу і яку стадію хвороби слід думати в першу чергу?
А. Анафілактичний шок, гостра ниркова недостатність, анурія
В. Гемотрансфузійний шок, постренальна гостра ниркова недостатність, анурія
С. Постгеморагічна гостра ниркова недостатність, анурія
D. Гемотрансфузійна гостра ниркова недостатність, анурія
Е. Гострий інтерстиціальний нефрит, обтураційна анурія
4. Хворий 42 років лікується в відділенні інтенсивної терапії з приводу синдрому тривалого

здавлення, ниркової недостатності. При лабораторному обстеженні: сечовина – 28,4 ммоль/л;
креатинін – 820 мкмоль/л; К–7,4 ммоль/л; Нb-76 г/л; Нt-0,26 л/л; Ер-2,4х10 12/л. Яке
ускладнення може безпосередньо загрожувати життю хворого?
А. ДВЗ-синдром
В. Анемічна гіпоксія
С.Респіраторний дистрес-синдром
D. Гіперкаліємічна зупинка серця
Е. Анемія
5. Хворого 25 років госпіталізовано в хірургічне відділення з діагнозом: проникаюче

поранення черевної порожнини. Об’єктивно: збуджений, шкірні покриви та видимі слизові
оболонки бліді; периферійний пульс слабкого наповнення, частий, АТ-110/60 мм рт.ст.
Позитивний симптом «запустіння» периферійних підшкірних вен. Діурез знижений. Як
кваліфікувати цей стан?
А. Пре агонія
В. Некомпенсований оборотний шок
С. Агонія
D. Необоротний шок
8
Е. Компенсований шок
6. Хворій 17 років під час операції з приводу ускладненої позаматкової вагітності,

внутрішньочеревної кровотечі перелито 2,3 л крові. Через добу з’явилися скарги на
утруднення вдиху, “надривне дихання», рентгенологічно – двостороння інфільтрація легень.
Яка найбільш імовірна причина цих змін:
А. Порушення коагуляції крові
В. Переливання іногрупної крові
С. У зв’язку з наркозом
D. Гострий респіраторний дистрес-синдром
Е. Переливання крові великих термінів збереження
7. Хворого, 40 років, з травмою обох стегон доставлено з місця аварії попутним транспортом.
Об’єктивно: ціаноз, пурпура в нижній половині шиї, тахіпное, АТ-60/40 мм рт.ст., ЧСС-
120/хв., у легенях вологі хрипи, діурез-20 мл/год., Hb-100 г/л. Який із запропонованих
діагнозів найбільш імовірний?
А. Травматичний шок
В. Жирова емболія
С. Геморагічний шок
D. Больовий шок
Е. Тромбоемболія
8. Через 2 години після відновлення серцевої діяльності у хворого, що переніс раптову

зупинку серця на тлі геморагічного шоку (крововтрата біля 2,5 л) і знаходиться на ШВЛ,
відзначається нестабільна геодинаміка (АТ-80/40 – 90/60 мм рт.ст., тахікардія), ЦВТ-5 мм
вод.ст. Це пов’язано з:
А. Серцевою недостатністю
В. Неадекватним газообміном
С. Гіповолемією
D. Вазоплегією
Е. Неадекватним знеболюванням
9. Хворий з діагнозом: перитоніт неясного ґенезу, АТ-90/60 мм рт.ст., ЧСС-126/хв., ЧД-

32/хв., шкіра сірого кольору. В операційній проведена катетеризація верхньої порожневої
вени по Сельдингеру із підключичного доступу. Анестезія загальна із штучною вентиляцією
легень. Через годину відзначаються гіпотонія, тахікардія, екстрасистолія, дихання над
правими відділами легенів не прослуховується, перкуторно – тимпаніт. Яка причина
погіршення стану хворого?
А. Ендотоксичний шок
В. Кардіогенний шок
С. Гостра серцева недостатність
D. Напружений пневмоторакс
Е. Надниркова недостатність
10. Лікар приймального відділення оглядає хворого Ф., 58 років, який годину тому отримав
травму правого стегна в автокатастрофі. Об’єктивно: загальний стан хворого важкий, шкіра
бліда, АТ-90/50 мм рт.ст., пульс-110/хв. По передній поверхні правого стегна рвана рана
10х14 см, із неї виступає уламок кістки, кровотеча з рани помірна, пульс на підколінній
артерії збережений. Що повинен зробити лікар приймального відділення? А. Перелити
одногрупну сумісну еритроцитарну масу
В. Ввести наркотичні анальгетики, протишокові кровозамінники
С. Призначити ненаркотичні анальгетики, накласти гіпсову лангету
D. Знеболити та накласти скелетний витяг
Е. Накласти на рану асептичну пов’язку, а на ногу – шину Дітеріхса
9
11. Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години після
травми. Стан важкий. Пульс 120 в хв., слабкий. АТ 70/40 мм рт.ст. Проведена лапаротомія.
В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлена кровотеча із судин брижі тонкої
кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів не виявлено. Як краще
відновити коововтрату?
А. Провести реінфузію аутокрові
В. Перелити еритроцитарну масу
С. Перелити відмиті еритроцити
D. Перелити свіжозаморожену плазму
Е. Перелити реополіглюкін
12. Під час переливання крові при проведенні біологічної проби у хворого наступив озноб,
хворий покритий холодним потом, відзначає мигтіння перед очима, незначний біль в
поперековій області. Що у хворого?
А. Гемотрансфузійна реакція
В. Пірогенна реакція
С. Бактеріально-токсичний шок
D. Цитратний шок
Е. Напад ниркової коліки
13. Хворому Т., 44 років, з метою ліквідації постгеморагічної анемії після резекції шлунку,
яка проводилася з приводу профузної виразкової кровотечі, перелито внутрішньовенно
крапельно 450,0 мл одногрупної А(ІІ) Rh(-) крові. Через 20 хвилин після гемотрансфузії у
хворого підвищилася температура до 39,5°С, з'явилася задишка, головний біль, кволість,
запаморочення, м'язові болі, сильний трус. Була одноразова блювота. На шкірі - уртикарний
сип, Пульс - 120 на хв., АТ - 90/60 мм рт.ст. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
А. Важка пірогенна реакція
В. Анафілактичний шок
С. Анафілактична реакція
D. Алергічна реакція
Е. Калієва інтоксикація
14. Хвора 3., 76 років, впала з висоти близько З м на деревину. Доставлена у відділення через
6 годин після травми, Стан тяжкий. У контакт вступає з трудом. АТ - 80/60 мм рт. ст., Р - 120
уд. на хв. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгеноскопії
виявлений вільний газ в черевній порожнині під куполами діафрагми. Діагноз: розрив полого
органу. Яке ускладнення розвилось у хворої?
А. Перитоніт
В. Механічна кишкова непрохідність
С. Інфаркт міокарда
D. Перелом основи черепу
Е. Травматичний шок I ст.
15. Хворий А., 20 років, 5 годин тому отримав тупу травму живота. Скаржиться на біль в
лівому підребер’ї і по всьому животу, загальну слабкість. Хворий блідий, АТ 90/50 мм рт.ст.,
Р-110 уд./хв. Перитоніальні симптоми слабо виражені. Притуплення перкуторного звуку по
боках живота. Ваш діагноз?
А. Розрив нирки
В. Травматичний шок III ст.
С. Розрив селезінки
D. Розрив печінки
Е. Розрив кишечника
16. Хворий 28 років надійшов після ДТП із діагнозом «Закрита травма живота». Відзначає
болі у верхніх відділах живота з ірадіацією в ліву надключичну ділянку. Об’єктивно: блідий,
10
АТ 90/50 мм вод.ст., пульс-116 уд./хв. Притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах
живота, слабко-позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, позитивний симптом «Ваньки-
Встаньки». Про яке внутрішньочеревне ушкодження можно думати?
А. Розрив селезінки
В. Розрив шлунка
С. Розрив кишечнику
D. Травматичний шок III ст.
Е. За очеревинна гематома
17. Молодший лейтенант З., 27 років, поступив на МПП через 1,5 год. після поранення в
живіт осколком авіобомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс 132 на хв. АТ- 80/60 мм.рт.ст. В
ділянці підребер'я є пов'язка з ІПП просякнута кров'ю. Живіт напружений. Перкуторно
визначається тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення тіла.
Визначаються симптоми подразнення очеревини.
Сформулюйте
А. Проникаюче поранення живота, внутрішня кровотеча, гіповолемічний шок 2-3 ст.
В. Проникаюче поранення живота
С. Поранення живота та паренхіматозних органів
D. Непроникаюче поранення живота
Е. Поранення кишечника
18. Молодший лейтенант 3., 27 років, поступив на МПП через 1,5 год. після поранення в
живіт осколком авіобомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс 132 на хв. АТ- 80/60 мм.рт.ст.. В
ділянці підребер'я є пов'язка з ІПП просякнута кров'ю. Живіт напружений. Перкуторно
визначається тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення тіла.
Визначаються симптоми подразнення очеревини. В якому підрозділі та яка допомога
повинна бути надана на МПП?
А. В перев'язочній
В. В приймально-сортувальній палатці
С. В ізоляторі
D. В евакуаційній
Е. В порядку самодопомоги
19. Хвора Г., 48 років, побита невідомими 3 години тому. Доставлена у відділення зі
скаргами на різкий біль у животі, нудоту, блювання. Риси обличчя загострені. Язик сухий, П-
112 на хв.., АТ-100/60 мм рт.ст. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При об зорній
рентгеноскопії видно вільний газ під обома куполами діафрагми. Встановлено діагноз:
розрив полого органу. Який вид лікування найбільш доцільний?
А. Оперативний
В. Холод на живіт
С. Призначення антибіотиків
D. Знеболюючі препарати
Е. Зонд у шлунок
20. У відділенні каретою швидкої допомоги доставлений хворий після падіння з висоти, з
клінічними ознаками множинних переломів обох кінцівок. Стан хворого тяжкий, свідомість
збережена, але психічно загальмований, шкіра блідо-сірого кольору, на лобі холодний піт.
Дихання поверхневе, до 30 на хвилину. Артеріальний тиск – 80/60 мм рт.ст., Рs-120 на 1 хв.,
слабкого наповнення. Яке ускладнення має місце у постраждалого?
А. Непритомність
В. Травматичний шок 1 ст.
С. Травматичний шок 3 ст.
D. Травматичний шок 4 ст.
Е. Травматичний шок 2 ст.
11
1–С 5–Е 9–D 13 – В 17 – А

2–В 6–D 10 – В 14 – А 18 – D
3–D 7–В 11 – А 15 – С 19 – А
4–D 8–С 12 – А 16 – А 20 – Е
12
Тема 3. Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференційна
діагностика. Методи консервативного і хірургічного лікування. Правила
проведення антибіотикотерапії при профілактиці і лікуванні хірургічної
інфекції
1. У хворої 20 років через 4 дні після мікротравми у ділянці нігтьової фаланги 3-го пальця,
отриманої після обробки свинячого м’яса, з’явився шкірний свербіж, яскраве почервоніння
та набряк пальця, температура нормальна. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?
А. Бешиха
В. Пароніхія
С. Панарицій
D. Еризипелоїд
Е. Флегмона
2. Хвора К., 17 років, скаржиться на біль і набряк 2 пальця правої руки. 3 доби тому зробила
манікюр. Біль з’явився на другий день. Навколо нігтьовий валик набряклий, гіперемований,
нависає над нігтьовою пластинкою, болючий при пальпації. Ваш діагноз?
А. Підшкірний панарицій
С. Шкірний панарицій
D. Піднігтевий панарицій
Е. Еризипелоїд
3. Хворий 28 років, що 2 дні тому поранив дистальну фалангу вказівного пальця правої руки
голкою, скаржиться на різкий біль пульсуючого характеру і набряк у ділянці цієї фаланги та
виражене порушення рухомості пальця. Через болі останньої ночі заснути не міг. Хворий
тримає вказаний палець дещо зігнутим; дистальна фаланга його гіперемована, значно
збільшена в об’ємі. Зондом чітко виявляється точка максимальної болючості. Температура
тіла 36,9оС. Який метод місцевого лікування буде правильним?
А. Розкриття і дренування гнійника після місцевої інфільтративної анестезії
В. Розкриття і дренування нагнійного процесу пальця
С. Обколювання ураженої ділянки антибіотиками з новокаїном
D. Застосування напівспиртових компресів
Е. Резекція дистальної фаланги пальця
4. Після операції з приводу підшкірного панарицію стан хворого не покращився, зберігається

біль та обмеження рухів II пальця правої кисті, температура до 39 оС. При огляді болючий
валик за ходом долонної поверхні в положенні легкого згинання. Який найбільш імовірнй
діагноз, форма захворювання?
А. Кістковий панарицій
С. Еризипелоїд
D. Сухожилків панарицій
Е. Абсцес
5. Хвора 53 років, оперована амбулаторно з приводу підшкірного панарицію середньої

фаланги другого пальця лівої кисті в стадії абсцедування. на 6 добу після операції стан
хворої погіршився, знову з’явився сильний біль у пальці, підвищилася температура до 38 оС.
Об’єктивно: оперована фаланга стовщена, функція пальця порушена, із рани виділяється
гнійний ексудат з неприємним запахом. Лікарем запідозрений розвиток кісткового
панарицію у хворої. Яке дослідження доцільне для підтвердження діагнозу?
А. Рентгенографія другого пальця
В. Пункція гнійника
С. Біопсія тканин хворої фаланги пальця
D. Бактеріологічне дослідження ексудату
13
Е. Ультразвукове дослідження
6. Хвора М., 32 роки, скаржиться на збільшення обсягу другого пальця лівої кисті,
підвищення температури до 37,5оС. При огляді встановлено: палець деформованй, не
згинається, шкіра синюшного кольору, наявні нориці, з яких витікає гній. На рентгенограмі
видно остеопороз кісток та суглобів. З якою формою панариція ми маємо справу?
А. Пандактиліт
В. Кістковий
С. Суглобовий
D. Сухожилків
Е. Кістково-суглобовий
7. Хворий К., 28 років, звернувся до хірурга поліклініки зі скаргами на біль, наявність

набряку та гіперемії лівої половини обличчя. слабкість, підвищення температури тіла до
39,0оС. Хворіє три доби. При огляді: запальний інфільтрат лівої носо-губної складки
розміром 4х4 см з некротичним стрижнем в центрі, різкий набряк лівої половини обличчя,
помірно виражене напруження потиличних м’язів. Яке оптимальне лікування необхідно
призначити хворому?
А. Антибіотики, операція під загальним знеболенням
В. Вологі висихаючи пов’язки з антисептиками, аспірин
С.Фізіотерапевтичне лікування, імуномодулятори
D. Антибіотики, ангіопротектори, щоденні перев’язки
Е. Госпіталізація, антибіотики, антикоагулянти, щадячий режим
8. Хірургом оглянутий хворий Т., 42 років. Діагноз: фурункул правого передпліччя, гнійно-
некротична стадія. Проведено розтин фурункула. Пов’язку з яким препаратом треба
покласти у фазі гідратації?
А. Гіпертонічний розчин
В. Мазь Вишневського
С. Іхтіолову мазь
D. Пов’язку з хлораміном
Е. Пов’язку з димексидом
9. Хворий К. звернувся із скаргами – в правій пахвовій ділянці спостерігається 3 щільні,

обмежені запальні інфільтрати, які виступають над шкірою. Шкіра над ними червона із
багрово-сизим відтінком, в центральній частині одного інфільтрату – рана із витіканням з неї
гною. Який попередній діагноз?
А. У хворого нагноєний лімфаденіт
В. У хворого туберкульоз під пахвинних лімфатичних вузлів
С. У хворого фурункул пахвинної ділянки
D. У хворого карбункул пахвинної ділянки
Е. У хворого гідраденіт
10. Хвора К., 20 років, скаржиться на біль у лівій молочній залозі, слабкість, підвищення
температури тіла до 38оС. Дитині 3 місяці. Місцево: ліва молочна залоза збільшена в
розмірах, тверда і болюча при пальпації, шкіра гіперемована. Флуктуація не виявляється.
Ваш діагноз?
А. Серозний мастит
В. Абсцес
С. Флегмона
D. Бешиха
Е. Мастопатія
11. У скотаря два місяці кашель з густим мокротинням, підвищення температури тіла до
37,6-37,8оС щодня, слабість, задишка при навантаженнях. При рентгенологічному
14
дослідженні: у верхній частці правої легені виявлена округла тінь з рівними, круглими,
чіткими контурами без пери фокального запалення легеневої тканини. При дослідженні
мокротиння виявлені нитки фібрину, хітину. Позитивна реакція Каццоні. Сформулюйте
попередній діагноз?
А. Ехінокок правої легені
В. Абсцес правої легені
С. Кавернозний туберкульоз правої легені
D. Рак правої легені
Е. Кісти правої легені
12. Хвора П., 25 років, госпіталізована в хірургічне відділення із скаргами на болі в правій
сідниці, температуру до 39оС. Із анамнезу відомо, що 9 діб тому з метою знеболювання в
зону правої сідниці була виконана внутрішньом’язова ін’єкція анальгіну. Об’єктивно: в
верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці визначається болючий інфільтрат 5 на 4 см,
шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик. Поставте правильний діагноз:
А. Гематома правої сідниці
В. Післяін’єкційний абсцес правої сідниці
С. Рожисте запалення правої сідниці
D. Карбункул правої сідниці
Е. Абсцедуючий фурункул правої сідниці
13. Хворий Б., 28 років, скаржиться на високу температуру 38-39 оС, загальну слабкість,
головний біль. У середній третині лівої гомілки на місці незначного пошкодження шкіри
відмічається набряк та почервоніння шкіри з чіткими контурами. Про яке захворювання слід
гадати?
А. Бешиха
В. Гострий тромбофлебіт
С. Облітеруючий ендартеріїт
D. Флегмона гомілки
Е. Лімфангоїт
14. Хворий Ю 43 років, на протязі 10 років хворіє цукровим діабетом, тип II, важка форма.
Скаржиться на біль, появу пухлиноподібного утворення в між лопатковій ділянці розмірами
до 5 см в діаметрі з явищами вираженої гіперемії, набряку. В центрі – 5 гнійних верхівок в
діаметрі до 0,2-0,3 см. Пальпаторно –різка болючість. Яке захворювання у даного хворого?
А. Абсцес
В. Карбункул
С. Флегмона
D. Фурункул
Е. Лімфангоїт
15. Хворий 32 років скаржиться на виражений біль і почервоніння у правій пахвинній

ділянці, підвищення температури до 38,7оС, загальну слабість. У вказаній ділянці
спостерігається набряк, пальпаторно виявляються різко болючі, ущільнені, зрощені між
собою та з оточуючими тканинами лімфовузли з розм’якшенням у центрі конгломерату.
Симптом флуктуації позитивний. У нижній третині гомілки – невелика рана, що гоїться
вторинним натягом. Яка лікувальна тактика буде правильною?
А. Розкриття і дренування гнійника у паху та антибіотикотерапія
В. Масивна антибіотикотерапія і теплові процедури на пахвинну ділянку
С. Виключно місцеве оперативне лікування: розкриття та дренування гнійника
D. Напівспиртові компреси та інші теплові процедури на пахвинну ділянку
Е. Виключно масивна антибіотикотерапія
16. В поліклініку на прийом прийшов хворий С., 36 років, який працює м’ясником, зі
скаргами на “фурункул» на правому передпліччі. На правому передпліччі визначається
15
некротична виразка діаметром 5 мм з серозною рідиною і вдавленням в центрі, оточена
вираженим запальним валиком і вінцем з везикул, розташованих на щільній основі.
Виражений набряк м’яких оточуючих тканин. Вказане утворення – це:
А. Бульозна форма бешихи
В. Дифтерія рани
С. Інфікована рана
D. Карбункул сибірської виразки
Е. Флегмона передпліччя
17. У хворого 15 років після видавлювання вугра на обличчі з’явилося болюче ущільнення
тканин і почервоніння шкіри, температура тіла піднялась до 38 оС. Об’єктивно: в ділянці
носо-губного трикутника справа є набряк і почервоніння шкіри. При пальпації визначається
болюче ущільнення тканин круглої форми, розмірами 2х2 см, без ознак розм’якшення. Ваш
діагноз?
А. Фурункул
В. Запальний інфільтрат
С. Карбункул
D. Абсцес
Е. Флегмона
18. Хворий 18 років, захворів гостро 3 тижні тому. Різко підвищилась температура, з’явились
сильні болі в лівій гомілці. На рентгенограмах цієї ділянки – численні вогнища деструкції
неправильної геометричної форми з нерівними контурами. В ділянках деструкції
визначаються щільні тіні секвестрів. Навколо уражених відділів кістки визначаються смужки
звапнення відшарованого окістя. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Туберкульозне ураження кісток лівої гомілки
В. Гострий гематогенний остеомієліт кісток лівої гомілки
С. Саркома лівої великогомілкової кістки
D. Фіброзна остеодистрофія кісток лівої гомілки
Е. Метастатичне ураження кісток лівої гомілки
19. Хвора 54 років скаржиться на інтенсивний пекучий біль і відчуття жару в ділянці правої
гомілки, підвищення t тіла до 39,0оС, загальне нездужання та озноб, які виникли раптово,
вночі. Об’єктивно: на передній поверхні гомілки – локальне яскраве почервоніння шкіри у
вигляді «географічної карти» з чіткими зазубреними контурами. Шкіра дещо набрякла,
болюча по периферії почервоніння, її температура – підвищена. Симптом флуктуації –
негативний. Який діагноз у хворої?
А. Еритематозна форма бешихи
В. Капілярний лімфангоїт
С. Флегмона правої гомілки
D. Трункулярний лімфангоїт
Е. Флегмонозна форма бешихи
20. В поліклініку звернувся будівельник 42 років, після поранення цвяхом стопи ранком
цього ж дня. Рану промив водою. При огляді стан задовільний. Ліва стопа незначно
набрякла, на підошві колота рана. З анамнезу життя відомо, що протягом трьох останніх
років тричі проводилась профілактика правця. З метою запобігання можливого розвитку
правця насамперед необхідно?
А. В/м ввести 0,5 мл правцевого анатоксину
В. В/м ввести 1 мл правцевого анатоксину, 3000 МО протиправцевої сироватки
С. В/м ввести 3000 МО протиправцевої сироватки
D. Обробити рану мильним розчином
Е. Призначити курс антибіотикотерапії
16
1–D 5–А 9–Е 13 – А 17 – В

2–В 6–А 10 – А 14 – В 18 – В
3–В 7–Е 11 – А 15 – А 19 – А
4–D 8–А 12 – В 16 – D 20 – D
17
Тема 4: Біль у животі, оцінка особливостей больового синдрому при диференційній
діагностиці захворювань органів черевної порожнини
1. Хвора 55 років страждає жовчнокам'яною хворобою. Після вживання алкоголю і смаженої

їжі з'явився біль в епігастральній ділянці і спині оперізуючого характеру, нудота, бага-
торазове блювання, яке не приносило полегшення. Стан прогресивно погіршувався. При
огляді стан вкрай важкий, дихання поверхневе. На шкірі навколо пупка і в поперековій
ділянці з'явились синюшні плями. Живіт здутий. При пальпації в епігастральній ділянці
пальпується болючий інфільтрат. Пульс - 130/хв., АТ - 90/50 мм рт. ст. Добовий діурез - до
500 мл. Який діагноз?
А. Гострий холецистит
В. Гострий біліарний панкреатит
С. Перфоративна виразка шлунка
D. Токсичний гепатит
Е. Цироз печінки
2. Хворий скаржиться на надзвичайно різкий біль в епігастрії. Хворіє виразковою хворобою

дванадцятипалої кишки впродовж 10 років. Положення хворого вимушене: на правому боці з
приведеними до живота колінами. Живіт різко болісний в епігастрії, виражене захисне
напруження м’язів черевної стінки. Сформулюйте попередній діагноз.
А. Перфоративна виразка
В. Гострий панкреатит
С. Загострення виразкової
D. Пенетрація виразки в підшлункову залозу
Е. Тромбоз мезентеріальних судин
3. У хворого 36 років, водія за фахом, годину тому виник різкий біль в епігастральній
ділянці. Диспептичних явищ не відмічається. Пульс -56/хв. Язик сухий. Спостерігається
блідість, пітливість. Положення вимушене. Живіт втягнутий з напруженням м'язів.
Печінкова тупість не визначається. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Який
найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий гастрит
B. Перфоративна виразка
C. Гострий панкреатит
D. Гостра кишкова непрохідність
E. Гострий холецистит
4. Хворий 26 років, скаржиться на гострий інтенсивний постійний біль в епігастральній

ділянці, який раптово виник 1,5 години тому. Раніше нічим не хворів. Об'єктивно: пульс -
72/хв., ритмічний. AT - 100/60 мм рт. ст. Язик чистий, сухий. Живіт втягнутий, участі в акті
дихання не бере, при пальпації різко напружений і болючий у всіх відділах. Позитивні
симптоми подразнення очеревини. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Перфоративна виразка
B. Гострий холецистит
D. Гострий гастрит
E. Гостра кишкова непрохідність
5. У хворого 40 років, 2 години тому раптово виникли різкі болі в епігастрії, а потім по
всьому животу. Живіт втягнутий, у диханні участі не бере, напружений, болючий, симптом
Щьоткіна-Блюмберга позитивний. Який попередній діагноз?
A. Перфоративна виразка
B. Перфоративний холецистит
D. Розрив розшаровуючої аневризми
18
6. Хворий 50 років, з виразкою дванадцятипалої кишки в ділянці задньої стінки, схуд, болі
стали різкими, постійними, не залежними від часу харчування, з іррадіацією в поперек.
Виявлена шлункова гіпосекреція. Про яке ускладнення слід подумати?
A. Прикрита перфорація виразки
B. Малігнізація виразки
C. Пенетрація виразки
D. Стеноз пілоруса шлунка
E. Гострий панкреатит
7. Жінка 48 років скаржиться на дисфагію, біль у ділянці шлунка. Рентгенологічно: по малій

кривизні шлунка у середній третині тіла знайдено дефект у вигляді випинання стінки
глибиною до 3 см, яке заповнено контрастною сумішшю. У ньому знайдено феномен
тришаровості. Складки слизової оболонки поруч різко потовщені, безладні. Який найбільш
імовірний діагноз?
A. Виразкова хвороба з перфорацією
B. Дивертикул шлунка
C. Виразкова хвороба з пенетрацією
D. Доброякісна пухлина з розпадом
E. Злоякісна пухлина з розпадом
8. Хвора 38 років госпіталізована зі скаргами на постійний біль у правому підребер'ї з

іррадіацією у праву половину попереку, праве надпліччя, нудоту, тричі було блювання.
Хворіє 2 доби. Температуратіла-38°С. Пульс-96/хв., задовільний. Пальпаторно у правому
підребер'ї визначається напруження м'язів та щільно-еластичне, болюче, утворення,
позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Лейкоцити крові -12х109/л, діастаза сечі - 190
у.о. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Водянка жовчного міхура
B. Апендикулярний інфільтрат
C. Рак жовчного міхура
D. Гострий обтураційний деструктивний холецистит
9. Хвора 42 років скаржиться на різкий пекучий оперізуючий біль в епігастральній ділянці

живота. На фоні постійного болю виникають приступи його посилення, що супроводжується
печією, багаторазовим блюванням жовчю з прожилками крові. Захворювання пов'язує з
прийняттям напередодні значної кількості жирної гострої їжі. Хвора неспокійна. Загальний
стан середньої важкості. Пульс - 94/хв. АТ -150/90 мм рт. ст. На оглядовій рентгенограмі
органів черевної порожнини - пневматоз поперечної ободової кишки. Лейкоцити крові -
10,8х109/л. Глюкоза крові - 4,3 ммоль/л. Діастаза сечі - 512 од. Який найбільш імовірний
діагноз?
А. Рецедив виразкової хвороби
B. Перфоративна виразка шлунка
D. Гострий холецистит
E. Рецидив сечокам'яної хвороби
10. Хвора 54 років, скаржиться на постійні болі в правому підребер'ї, нудоту, гіркоту в роті.
При УЗД виявлені конкременти в жовчному міхурі. Об'єктивно: живіт м'який, болючий у
правому підребер'ї. Симптоми Ортнера, Мюссі - Георгієвського позитивні. Лейкоцити крові -
10,2х109/л, п/я нейтрофіли - 9 %. Про який діагноз слід думати?
A. Печінкова колька
B. Гострий панкреатит
C. Гострий калькульозний холецистит
19
D. Загострення виразкової хвороби ДПК
E. Гастродуоденіт
11. Хворий 50 років поступив у хірургічне відділення з переймоподібними болями в животі

та багаторазовою блювотою. З якого методу необхідно почати обстеження хворого для
уточнення діагнозу?
A. Оглядова рентгенографія грудної та черевної порожнин в вертикальному положенні
B. Оглядова рентгенографія черевної порожнини в горизонтальному положенні
C. Ультразвукове обстеження черевної порожнини
D. Іригоскопія
E. Комп'ютерна томографія черевної порожнини
12. Хвора скаржиться на оперізуючий біль в епігастральній ділянці, нудоту, багаторазову

блювоту, здуття живота, наростаючу слабість. Стан важкий, виражена блідість шкірних
покривів. Пульс - 100/хв. АТ - 90/50 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений. Живіт здутий, але
м'який при пальпації. Симптомів подразнення очеревини немає. Лейкоцити крові - 26х10 9/л.
Амілаза крові - 44 г/(год.хл). Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Пенетрація і кровотеча з виразки дванадцятипалої кишки
B. Гострий холецистит
C. Гострий тромбоз мезентеріальних судин
D. Гострий панкреатит
E. Гострий апендицит
13. Хворому 30 років. За 8 годин до звернення в стаціонар він отримав удар у черево. При
огляді - скарги на біль у правому підребер'ї, кволість. Шкірні покриви бліді. Пульс - 100/хв.,
ритмічний. АТ - 110/60 мм рт. ст. Перкуторно: притуплення в відлогих місцях черевної
порожнини немає. Пальпаторно визначається напруження м'язів передньої черевної стінки у
правому підребер'ї. Визначте раціональний діагностичний комплекс в умовах
спеціалізованого стаціонару для виключення травматичного ушкодження печінки.
A. Оглядова рентгенографія черевної порожнини, УЗД черевної порожнини
B. ЄРХПГ, каваграфія
C. Спленопортографія, ЯМР черевної порожнини
D. Оглядова рентгенографія черевної порожнини, целіакографія
E. Рентгенографія шлунка, лапароскопія
14. Хворого турбує біль і килове випинання в ділянці пупка. Килове випинання до 6 см у
діаметрі, у черевну порожнину при легкій пальпації не вправляється, хворобливе, шкіра над
ним не змінена, симптом кашльового поштовху позитивний, визначається край килових
воріт. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Защемлена пупкова кила
B. Передочеревинна ліпома
C. Кісти урахуса
D. Вправима пупкова кила
E. Невправима пупкова кила
15. Хворий скаржиться на інтенсивні оперізуючі болі у верхній частині живота, багаторазове
блювання, загальну слабкість. Стан важкий, хворий збуджений, блідий, склери жовті,
вкритий липким потом. Пульс -116/хв., ритмічний, слабкого наповнення,
AT - 80/45 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт помірно здутий, інтенсивно болісний у верхніх
ділянках. Перистальтика в'яла. Позитивні симптоми Керте, Воскресенського, Турнера. Діа-
стаза сечі - 1024 Од. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Перфоративна виразка шлунка
C. Тромбоз мезентеріальних судин
20
E. Гострий аппендицит
16. Хворий, 67 років, надійшов зі скаргами на інтенсивні болі в надчеревній ділянці

оперізуючого характеру, багаторазове блювання. Напад болю почався після вживання
жирної їжі та алкоголю. Довгий час хворіє га-стродуоденітом. Загальний стан важкий.
Акроціаноз. Тахікардія до 124/хв. AT - 90/40 мм рт. ст. Живіт помірно здутий у верхніх
ділянках, випорожнень не було. Позитивні симптоми Воскресенського та Мейо - Робсона.
При виконанні оглядової рентгеноскопії виявлений випіт у лівій плевральній порожнині,
поперечна ободова кишка значно газована, перистальтичні хвилі не виявляються. Діастаза
сечі - 512 Од. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Гострий панкреатит
В. Гостра кишкова непорохідність
С. Гострий холецистит
D. Плевропневмонія з лівого боку
E. Харчова токсикоінфекція
17. У хворої 67 років, після прийому жирної їжі з'явився сильний біль в епігастрії, правому і
лівому підребер'ї, була блювота з домішкою жовчі. З анамнезу відомо, що хвора страждає
хронічним калькульозним холециститом, виразкової хворобою. Клінічно: стан хворої
середньої важкості. Неспокійна, стогне від болі в животі. Пульс - 100 /хв. Язик сухий. Живіт
здутий, болючий при пальпації в епігастрії і правому підребер'ї. Симптом Щьоткіна-
Блюмберга, Спіжарського негативні. Симптоми Мейо-Робсона і Воскресенського -
позитивні. Температура - 37,5°С, Л крові - 10,1х109/л. Найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий панкреатит
B. Загострення калькульозного холециститу
C. Гостра кишкова непрохідність
D. Гострий апендицит
E. Перфорація виразки дванадцятипалої кишки
18. Хворий 64 років поступив з нічною картиною гострого калькульозного холециститу. На

другу добу перебування у стаціонарі на фоні консервативної терапії виник гострий біль у
правому підребер'ї, стан тяжкий, блідість, тахікардія. Відмічається напруженість м'язів
живота і перитонеальні явища у всіх відділах. Про яке ускладнення слід думати?
A. Перфорація жовчного міхура, перитоніт
B. Гострий руйнуючий панкреатит
C. Підпечінковий абсцес
D. Жовчнокам'яна непрохідність кишковин
E. Тромбоз мезентеріальних судин
19. Хвора поступила через добу від початку захворювання із скаргами на біль у правій
здухвинній і поперековій ділянці живота. Загальний стан задовільний, температура тіла до
37,4оС, пульс 92 в одну хвилину, звертає на себе увагу вимушене положення хворої (права
нога зігнута в кульшовому суглобі і приведена до живота, лежить на правому боці).
Пальпаторно живіт м'який, болючий в правій здухвинні ділянці, а також в проекції
трикутника Петі. Позитивні симптоми: Роузінга. Образцова, Пастернацького. Сеча без
патологічних змін. Лейкоцити крові 10,2х109/л. Який найбільш імовірний діагноз, тактика
лікування?
A. Гнійний паранефрит, хірургічне лікування
B. Ниркова колька, спазмолітична терапія
C. Гострий пієлонефрит, антибактеріальна терапія
D. Гострий апендицит, хірургічне лікування
E. Гострий аднексіит, антибактеріальна терапія
20. Хворий 60 років скаржиться на відсутність апетиту та постійний біль у правій здухвинній
ділянці, який виник у нього 16 годин тому, температура тіла субфебрильна, в анамнезі -
21
спастичний коліт. Об'єктивно: пульс - 92/хв., язик обкладений сірими нашаруваннями, живіт
помірно здутий приймає участь в акті дихання. Пальпаторно: м'який, локально болючий у
правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми: Ситковського, Бартом'є-Міхельсона,
Роузінга. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. Сеча без патологічних змін,
випорожнення були добу назад. Лейкоцити крові - 7,2 х109/л. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. Загострення коліту
B. Гострий пієлонефрит
C. Гострий холецистит
D. Гострий апендицит
E. Мезентеріальний тромбоз
1–В 5–А 9–С 13 – А 17 – A

2–A 6–С 10 – C 14 – Е 18 – А
3-B 7–С 11 – A 15 – B 19 – D
4-A 8–D 12 – D 16 – A 20 – D
22
Тема 5: Синдроми дисфагії, блювоти та порушення акту дефекації. Значення у
діагностиці та диференційній діагностиці. Лікарська тактика
1. Хворий М. 47 років, потрапив зі скаргами на постійний біль за грудиною, печію, дисфагію,

іноді регургітацію. Біль посилюється після їжі. При ФГДС виявляється недостатність
замикаючого апарату кардії. При оглядовій рентгеноскопії органів грудної порожнини на
фоні тіні серця спостерігається газовий міхур з горизонтальним рівнем. Який найбільш
A. Релаксація діафрагми
B. Ахалазія кардії
C. Параезофагеальна кила
D. Хронічний езофагіт
E. Виразка кардіального відділу шлунка
2. Хворий скаржиться на періодичне затруднення при ковтанні, загрудинні болі, відрижку,

зригування. При рентгенографії на рівні перетинання стравоходу та біфуркації трахеї
виявлено випинання неправильної форми до 2 см в діаметрі і затримкою контрастної
речовини більше 2-х хвилин з розшаруванням вмісту. Сформулюйте попередній діагноз?
A. Ахалазія кардії
B. Дивертикул стравоходу
C. Езофагоспазм
D. Пептична виразка стравоходу
E. Стороннє тіло стравоходу
3. Хвора 82 років, скаржиться на біль у животі, здуття живота, нудоту, блювоту. Страждає
гіпертонічною хворобою II ст., двічі був інфаркт міокарда. Стан важкий. Живіт здутий,
черевна стінкa слабо приймає участь у диханні. Перитонеальні симптоми сумнівні. При
лапароскопії в черевній порожнині виявлена невелика кількість каламутного випоту, петля
тонкої кишки багряного кольору, покрита фібрином. Сформулюйте попередній діагноз?
A. Тромбоз мезентеріальних судин
B. Заворот кишечнику
D. Аневризма черевного відділу аорти
E. Неспецифічний виразковий коліт
4. У хворої 30 років на фоні повного здоров'я раптово з'явилась дисфагія, болі за грудиною
після ковтання їжі. Їжа проходила краще після запивання її теплою водою, молоком або
чаєм. При різкому відкиданні голови і нахиленні тулуба назад, хвора іноді відчувала, як їжа
"провалювалася" в шлунок. Діагноз?
A. Кардіоспазм
B. Стриктура стравоходу
C. Рак стравоходу
D. Дивертикул стравоходу
E. Езофагіт
5. Хвора 32 років, скаржиться на періодичні перешкоди при проходженні їжі по стравоходу,

а токож біль за грудиною після їжі, нудоту, іноді блювання. Рентгенологічно: помірне
розширення стравоходу, звуження дистальної його частини по типу "мишачого хвоста",
короткочасна затримка барію в нижній третині стравоходу. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. Опік стравоходу, стриктура
B. Ахалазія кардії
C. Рак стравоходу
D. Дивертикул стравоходу
E. Рак вихідного відділу шлунка
23
6. У 46-річного хворого не проходить рідка їжа. У дитинстві був хімічний опік стравоходу,
одержував консервативне лікування, проводилося бужування стравоходу. При рент-
генологічному обстеженні на рівні середньої третини стравоходу виявлено концентричне
звуження з чіткими контурами, далі якого барій не проходить, виражене супрастенотичне
розширення. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Рак стравоходу
B. Кардіоспазм
С. Рубцевий стеноз стравоходу
D. Ахалазія стравоходу
E. Хронічний езофагіт
7. Хвора 45 років скаржиться на загрудинний біль, який посилюється вночі, печію, відрижку
кислим. Хворіє протягом 4 місяців. Який метод дослідження є найбільш доцільним?
A. Рентгенконтрастне дослідження в положенні Фоулера
B. Рентгенографія грудної клітки
C. Рентгенкострастне дослідження в положенні Тренделенбурга
D. Фіброезофагогастродуоденоскопія
E. Рентгенографія по Земцову
8. Хворий К. скаржиться на печію та постійний біль за грудиною. При нахилянні після

прийому їжі виникає зригування. При рентгенологічному дослідженні виявлено - сковзна
кардіофундальна кила стравохідного отвіру діафрагми з розміщенням кардії на дні шлунка
на 8 см вище діафрагми. При езофагоскопії є ознаки рефлюксезофагіту. Яку тактику ви ви-
берете для лікування цього хворого?
A. Операція в хірургічному стаціонарі
B. Консервативне лікування в поліклініці
C. Консервативне лікування в терапевтичному стаціонарі
D. Консервативне лікування в хірургічному стаціонарі
E. Санаторно-курортне лікування
9. У хворого на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки при рентгенологічному

дослідженні виявлена затримка контрастної суміші у шлунка терміном від 6 до 12 годин.
Визначте діагноз:
A. Виразкова хвороба. Стеноз пілородуоденальної зони. Стадія відносної компенсації
B. Виразкова хвороба. Стеноз пілородуоденальної зони. Стадія компенсації
C. Виразкова хвороба. Даних за стеноз немає
D. Виразкова хвороба. Стеноз пілородуоденальної зони. Стадія субкомпенсації
E. Виразкова хвороба. Стеноз пілородуоденальної зони. Стадія декомпенсації
10. Хворий 38 років, скаржиться на відчуття повноти в епігастрії, відрижку повітрям,

блювоту. Вказані явища стали турбувати останній місяць, поступово наростали. Схуд на 3 кг.
Об'єктивно: Протягом 3 років хворіє виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Пульс -
78/хв., AT -115/75 мм рт. ст. При обстеженні серця та легень патології не виявлено. Живіт
при пальпації м'який, неболючий. Нижня межа шлунка знаходиться на 4 см нижче пупка.
Загальний аналіз крові: Ер - 4,8х1012/л, Нb - 152 г/л, Л -6,0х109/л, ШОЄ – 10 мм/год.,
загальний білок сироватки крові -60 г/л. Який попередній діагноз можна встановити?
A. Переродження виразки в рак
B. Пенетруюча виразка
C. Пілородуоденальний стеноз
D. Кальозна виразка
E. Поліп
24
11. Хворий, оперований два роки тому з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої
кишки (ушивання виразки). За останні два місяці схуд на 12 кг, що пов'язує з острахом
приймати щільну їжу (через виникаючі після їжі біль і виснажливу нудоту). Став самостійно
викликати блювоту, остання приносить полегшення. Сформулюйте попередній діагноз?
A. Рубцевий пілородуоденальний стеноз
B. Хронічний післяопераційний панкреатит
C. Пенетруюча виразка дванадцятипалої кишки
D. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, загострення
E. Пілороспазм
12. У хворого, який переніс резекцію 2/3 шлунка за Гофмейстером -Фінстерером, через 7 діб
після операції з'явились скарги на розпираючі болі і почуття переповнення в епігастрії, які
проходять після блювоти жовчю або прийому спазмолітиків, постійна гіркота в роті.
Евакуація їжі із кукси шлунка не порушена. Яка форма хвороби оперованого шлунка
розвинулась у хворого?
A. Функціональний синдром привідної петлі
B. Синдром порушення дуоденальної прохідності
C. Органічний синдром привідної петлі
D. Анастомозит
E. Післяопераційний гастростаз
13. Хвора 34 років поступила до хірургічного відділення зі скаргами на важкість у

надчеревній ділянці, слабкість, близьку до запаморочення, після прийому солодких чи
молочних страв, схуднення. Близько року тому перенесла резекцію двох третин шлунка по
Більрот-II з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Вірогідний діагноз:
A. Інсулома підшлункової залози
B. Синдром привідної петлі
C. Пептична виразка анастомозу
D. Демпінг-синдром
E. Синдром малого шлунка
14. Хворий 72 років, зі скаргами на різкий переймоподібний біль в лівій половині живота,
нудоту, затримку випорожнення та газів. Хворіє 6 годин. Операцій не було. На протязі
останніх 20 років закрепи. Домішків слизу та крові в калі не було, не схуд. Пульс -84/хв.
Язик помірно вологий. Живіт різко здутий, з асиметрією за рахунок збільшення лівої
половини. Визначається шум плескоту. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На
оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини чаші Клойбера в лівій половині живота
з роздутою петлею товстої кишки над ними. Ректально - симптом Обухівської лікарні.
Найбільш імовірний діагноз?
A. Обтураційна кишкова непрохідність (пухлинного генезу)
B. Тромбоз мезентеріальних судин
C. Заворот сигмоподібної кишки
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Спайкова непрохідність кишечника
15. Хворий 70 років, поступив ургентно у важкому стані з гострим болем у животі. Хворіє на
протязі 10 годин. Шкірні покриви бліді, язик сухий, обкладений білим нальотом, була блю-
вота темним вмістом. Пульс - 100/хв., аритмічний, слабкого наповнення. AT - 80/40 мм рт.
ст. Живіт не приймає участі в акті дихання, напружений і різко болючий у всіх відділах.
Наявні симптоми подразнення очеревини. В анамнезі у хворого ІХС, перенесений інфаркт
міокарда, останні З роки турбує фібриляція передсердь. Який попередній діагноз?
A. Гострий панкреатит
B. Перфоративна виразка шлунка
C. Тромбоз мезентеріальних судин
D. Перфоративний апендицит
25
E. Перфоративний холецистит
16. Жінка 65 років, з фібриляцією передсердь поступає в приймальний покій зі скаргами на

раптову появу сильного болю в животі. Були одноразові блювота та рідкі випорожнення. З
того часу гази не відходили. При об'єктивному огляді живіт помірно здутий, дифузно
болючий, симптомів подразнення очеревини немає. Десять років тому хвора перенесла
абдомінальну гістеректомію. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Перфорація виразки дванадцятипалої кишки
B. Гострий дивертикуліт
C. Гостра емболія мезентеріальних артерій, ішемія кишківника
E. Злукова тонкокишкова непрохідність
17. Хворій 57 років, яка поступила в хірургічне відділення по швидкій допомозі,

встановлений попередній діагноз: гостра кишкова непрохідність. Гострий панкреатит? Які
найбільш інформативні допоміжні методи обстеження хворої з метою верифікації діагнозу
Ви призначите?
A. Оглядову рентгенографію живота
B. Біохімічний аналіз крові
C. Загальний аналіз крові та сечі
D. ФГДС
E. Загальний аналіз крові
18. Хворий 50 років поступив у хірургічне відділення з підозрою на кишкову непрохідність.

З якого методу необхідно почати обстеження хворого для уточнення діагнозу?
A. Оглядова рентгенографія грудної та черевної порожнин в вертикальному положенні
B. Оглядова рентгенографія черевної порожнини в горизонтальному положенні
C. Ультразвукове обстеження черевної порожнини
D. Іригоскопія
E. Комп'ютерна томографія черевної порожнини
19. Хворий Ш. 47 років, поступив в клініку з переймоподібними болями в животі,

блюванням через добу після початку захворювання. Два роки тому переніс апендектомію.
Стан середньої важкості. Пульс - 92/хв. AT - 120/70 мм рт. ст. Живіт правильної форми,
піддутий, м'який. Аускультативно -посилена перистальтика. Перкуторно - тимпаніт.
Рентгенологічно - чаші Клойбера. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Тонко-товстокишкова інвагінація
B. Заворот тонкої кишки
C. Злукова хвороба. Злукова кишкова непрохідність
D. Обтураційна товстокишкова непрохідність
E. Паралітична товстокишкова непрохідність
20. У хворого К. 78 років виявлена пухлинна непрохідність сигмовидної кишки з різким

здуттям живота, відсутність газів та випорожнень на протязі 4-х діб. Яке оперативне
втручання слід провести хворому?
А. Накладання колостоми
B. Резекцію сигмовидної кишки
C. Лівосторонню геміколектомію
D. Операцію Кеню-Майлса
E. Операцію Танера
26
1–C 5–B 9–B 13 – D 17 – A

2–B 6–C 10 – C 14 – C 18 – A
3–A 7–C 11 – A 15 – C 19 – C
4–A 8–A 12 – A 16 – C 20 – A
27
Тема 6. Синдром гострого живота. Діагностика, диференційна діагностика і
лікувальна тактика. Диференційна діагностика гострих захворювань
органів черевної порожнини
1. При огляді в приймальному відділенні у хворого 28 років встановлено: передня черевна

стінка не приймає участі в акті дихання, пальпаторно на всьому протязі визначається
напруження м”язів, болючість, позитивні симптоми подразнення очеревини. Печінкова
тупість відсутня, перистальтика не прослуховується. Який найбільш вірогідний попередній
діагноз?
А. Перфоративна виразка шлунка
В. Гострий апендицит
С. Гострий панкреатит
Е. Гострий холецистит
2. У хворого 45 років, що довгочасно страждає від печії, раптом виникли сильні болі в
животі. він був змушений обережно лягти і лежав нерухомо. Було однократне блювання.
Через півгодини болі майже повністю пройшли. Наступного дня звернувся до дільничного
лікаря, бо залишалися невеликі болі в правому підребер’ї, температура підвищилась до
37,5оС. При огляді живіт м’який, безболісний за виключенням правого підребер’я, де існує
помірна болісність, захисне напруження м’язів і слабко виражений симптом Щоткіна-
Блюмберга. Френікус-симптом негативний, симптом Грекова-Ортнера позитивний.
Печінкова тупість залишена. Пульс – 80/хв.. Язик вологий. При оглядовій рентгеноскопії
органів черевної і грудної порожнини патології не виявлено. Лейкоцитів у крові – 8,6х10 9/л.
Який правильний діагноз?
А. Гострий холецистит
В. Прикрита перфоративна виразка дванадцятипалої кишки
С. Гострий апендицит
Е. Харчова токсикоінфекція
3. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, в правому під ребер'ї з іррадіацією в

праву лопатку. Була блювота, яка не принесла по легшення. Температура тіла - 37,6 °С.
Живіт помірно здутий, напружений і болісний в епігастрії і правому підребер'ї. Тут же
пальпується щільне, болісне утворення. Відмічається помірне напруження м'язів черевної
стінки в правому підребер'ї. Сипмтом Ортнера позитивний. Сформулюйте попередній
діагноз:
А. Гострий апендицит
В. Гострий холецистит
С. Гострий панкреатит
Е. Перфоративна виразка шлунка
4. Хвора скаржиться на біль у правому підребер'ї, жовтушність шкіри та склер, світлий кал,
темну сечу, температуру тіла вечорами до 38°С, озноб. Хворіє 5 днів. Одразу за медичною
допомогою не зверталась. Початок захворювання пов'язує з фізичним навантаженням.
Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї, там же пальпується запальний інфільтрат.
Сформулюйте попередній діагноз?
А. Гострий холецистит, обтураційна жовтяниця, холангіт
В. Рак жовчного міхура, жовтяниця, холангіт
С. Злоякісна пухлина печінки, жовтяниця
D. Абсцес печінки, жовтяниця, холангіт
Е. Гострий панкреатит, жовтяниця, холангіт
28
5. Хворий 64 років поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На
другу добу перебування у стаціонарі на фоні консервативної терапії виник гострий біль у
правому підребер’ї, стан тяжкий, блідість, тахікардія. Відмічається напруженість м’язів
живота і перитонеальні явища у всіх відділах. Про яке ускладнення слід думати?
А. Перфорація жовчного міхура, перитоніт
В. Гострий руйнуючий панкреатит
С. Під печінковий абсцес
D. Жовчнокам’яна непрохідність кишковин
6. При лапаротомії у хворого виявлений гострий панкреонекроз з деструкцією хвостового

відділу, тіла та частково головки підшлункової залози. Яка з операцій на підшлунковій залозі
буде радикальною?
А. Субтотальна резекція підшлункової залози
В. Оментопанкреопексія
С. Резекція підшлункової залози
D. Нефректомія з локальним лавашем
Е. Абдомінізація підшлункової залози
7. Хвора 65 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль на ділянці

пупка та в епігастрії, нудоту, блювання, затримку випорожнень. Захворіла 3 години тому
назад. Об’єктивно: живіт напружений, болючий. В ділянці пупка випинання 6х8 см,
напружене та болюче. Яка лікувальна тактика?
А. Спазмолітики, очисна клізма
В. Спазмолітики, вправлення грижі
С. Термінова операція
D. Сифонна клізма
Е. Спазмолітики та спостереження впродовж 6 годин
8. Хворий скаржиться на раптовий біль в ділянці килового випинання в правій пахово-

калитковій ділянці. Поява болю пов’язана з підйомом вантажу вагою 17 кг. У правій паховій
ділянці визначається килове випинання розміром до 8 см в діаметрі, нижній полюс якого
лежить в калитці. Пальпація утворення різко болюча, воно напружене, шкіра над ним не
змінена, симптом кашльового поштовху не визначається. Сформулюйте попередній діагноз:
А. Невправима пахово-калиткова кила
В. Ковзна кила сечового міхура
С. Гематома яєчка
D. Ущемлення пахово-калиткової грижі справа
Е. Гострий орхоепідидиміт справа
9. Хворого П., 72 років, взято на операцію з приводу гострої кишкової непрохідності. При
ревізії черевної порожнини виявлено заворот сигмовидної кишки. Після розвороту завороту
серозна оболонка кишки темна, пульсація судин кишки не виявляється, перистальтика на
цьому місці не простежується. Яку операцію необхідно зробити у даному випадку?
А. Резекція сигмовидної кишки з первинним анастомозом
В. Трансанальна інтубація товстої кишки
С. Дренування черевної порожнини
D. Резекція сигмовидної кишки, колостома
Е. Колектомія
10. Хвора 74 роки, скаржиться на біль в животі, здуття живота, нудоту. Страждає ішемічною
хворобою серця, у хворої – постінфарктний та атеросклеротичний коронарокардіосклероз.
Стан важкий, живіт здутий, черевна стінка слабо приймає участь у диханні. При лапароскопії
виявлено, що в черевній порожнині невелика кількість мутного випоту, одна з петель
тонкого кишківника – темно-синюшного кольору. Сформулюйте попередній діагноз?
А. Тромбоз мезентеріальних судин
29
В. Заворот кишківника
С. Гостра кишкова непрохідність
D. Ішемічний абдомінальним синдром
Е. Бешиха
11. При оглядовій рентгеноскопії і наступній рентгенографії черевної порожнини у хворого

визначається декілька ділянок просвітління напівсферичної форми, розміщених над чіткими
горизонтальними рівнями. Чим обумовлена така рентгенологічна картина?
А. Перфоративна виразка
В. Метеоризм
С. Кишкова непрохідність
D. Рак товстого кишечника
Е. Хвороба Прайса
12. До хірургічного відділення надійшов хворий П., 34 років, зі скаргами на переймистий

біль у животі, який виник раптово 4 години тому, багаторазове блювання. Об'єктивно:
визначається симетричне здуття живота, посилення перистальтичних шумів. На оглядовій
рентгенограмі черевної порожнини, виконаній у вертикальному положенні хворого, в області
мезогастрію виявляються множинні горизонтальні рівні рідини зі скопиченням над ними газу
(ширина горизонтальних рівнів рідини більша, ніж висота стовпів газу). Ваш попередній
діагноз:
А. Гостра обтураційна товсто кишкова непрохідність
В. Гостра паралітична тонкокишкова непрохідність
С. Гостра паралітична товстокишкова непрохідність
D. Хронічна паралітичнатонкокишкова непрохідність
Е. Гостра обтураційна тонкокишкова непрохідність
13. Хворий 47 років, госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на болі в животі

спазматичного характеру, нудоту, багаторазову блювоту, сухість в роті. Хворіє на протязі 16
годин. В анамнезі – холецистектомія 2 роки тому. Скарги з’явилися після вживання бобових
продуктів. Об’єктивно: живіт помірно здутий, болючий. Аускультативно: кишкові шуми
посилені. Симптом Щоткіна-Блюмберга негативний. Гази відходять, затримка
випорожнення. При рентгенографії черевної порожнини виявлені «арки» та «чаші
Клойбера». Який із діагнозів найімовірніший?
А. Обтураційна товстокишкова непрохідність
С. Гостра тонкокишкова спайкова непрохідність
D. Харчове отруєння
Е. Ниркова колька
14. Хворий 35-ти років скаржиться на переймоподібний біль в животі, нудоту, блювання,
відсутність відходження газів та калу. Хворіє 5 годин. Рік тому хворому була виконана
операція – резекція шлунка з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Стан
хворого важкий. Пульс – 102/хв.. Язик сухий. Живіт здутий, асиметричний, м’який.
Перкуторно – тимпаніт. Аускультативно – кишкові шуми не прослуховуються. При
оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини – чаші Клойбера. Яка найбільш
імовірна патологія?
А. Рак товстої кишки
В. Апендикулярний інфільтрат
С. Злоякісна пухлина тонкої кишки
D. Защемлена післяопераційна кила
Е. Гостра спайкова кишкова непрохідність
15. Хворий Г., 62 роки, переведений з районної лікарні в 11 годин зі скаргами на сильні
болі в животі, нудоту, затримку випорожнення та газів. Захворювання почалось гостро, о 4-
й годині ранку, сильними переймоподібними болями в животі. Через годину від початку
30
захворювання був доставлений до районної лікарні, а через 5 годин переведений до хірур-
гічного відділення обласної лікарні. Після відповідної підготовки хворого вирішено
оперувати з приводу гострої кишкової непрохідності. При розтині черевної порожнини
виявлено вузлоутворення. Петлі кишечника, що входять у вузол, чорного кольору. З яким
видом гострої кишкової непрохідності ви маєте справу?
А. Змішана
В. Спастична
С. Странгуляційна
D. Паралітична
Е. Обтураційна
16. Під час оперативного втручання у хворого 30 років виявлено тонко кишковий інвагінат з
кишечником темного кольору. Привідна кишка розширена до 7-8 см. Петлі роздуті,
переповнені кишковим вмістом. Якому виду декомпресії привідної кишки надати перевагу?
А. Кишкова стома
В. Закритій трансназальній
С. Закритій через рот
D. Девульсія ануса
Е. Введенню через пряму кишку товстої трубки
17. У дитини 6 місяців, 8 годин тому раптово виник інтенсивний переймоподібний біль в
животі. Період неспокою дитини триває 5 хвилин, світлий проміжок 15 хвилин.
Випорожнень не було. Годину тому виникла прямокишкова кровотеча. При пальпації живіт
м’який, болючий у правій половині, де нечітко визначається видовжене утворення 10х4 см.
При ректальному дослідженні – сліди крові. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Ілеоцекальна інвагінація
В. Кишкова кровотеча
С. Гострий апендицит
D. Закрут кишечника
Е. Гострий ентероколіт
18. Хворий 60 років оперований з приводу пухлини сліпої кишки, що викликає часткову
кишкову непрохідність. При ревізії виявлено, що пухлина – розміром 15х10 см, щільна,
нерухома, проростає парієтальну очеревину. Відзначається багато метастазів у лімфатичні
вузли брижі і сальника. Як ви закінчите операцію?
А. Правосторонньою геміколектомією
В. Накладенням обхідного ілеотрансверзоанастомозу
С. Цекостомією
D. Ілеостомією
Е. Двоствольною колостомією
19. У хворого 8-ми років на 10 день захворювання фолікулярною ангіною з’явились

симптоми гострого апендициту. Під час операції підтверджено флегмонозний апендицит. У
посівах гнійного випоту виявлено стрептокок. Який із нижчезазначених шляхів проникнення
інфекції в червоподібний відросток в цьому випадку найбільш імовірний?
А. Гематогенний
В. Ентерогенний
С. Лімфогенний
D. Змішаний
Е. -
20. При розтині тіла 35-річного чоловіка знайдено один літр гнійного ексудату під шкірою та
між м’язами передньої поверхні правого стегна під пупартовою зв’язкою, паренхіматозну
дистрофію, гіперплазію пульпи селезінки, множинні крововиливи у слизові та шкіру.
Ретроцекально розміщений апендикс мав невеличкий дефект верхівки. Що з перерахованого,
на вашу думку, стало причиною смерті?
31
А. Перфоративний апендицит
В. Абсцедуюча флегмона стегна
С. Септицемія
D. Септикопіємія
Е. Геморагічний діатез
1–В 5–А 9–D 13 – С 17 – А

2–В 6–А 10 – А 14 – Е 18 – В
3–В 7–С 11 – С 15 – С 19 – А
4–А 8–D 12 – Е 16 – А 20 – D
32
Тема 7. Локальні та розповсюджені гнійно-запальні процеси органів черевної
порожнини та очеревини. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика і
лікування
1. Хворий 45 років, скаржиться на тупий постійний біль у правій здухвинній ділянці. Хворіє
протягом 2 тижні.. Об'єктивно: субфебрильна температура. При пальпації в правій
здухвинній ділянці болюче та щільне малорухоме, з чіткими контурами утворення.
Виставлено діагноз: апендикулярний інфільтрат. Яка найбільш раціональна лікувальна
тактика?
А. Консервативне лікування
В. Типова апендектомія
С. Апендектомія поза очеревинним доступом
D. Апендектомія з серединної лапаротомії
Е. Ретроградна апендектомія
2. Жінка 45 років, захворіла 2 дні тому. Захворювання почалося з болю в епігастральній

ділянці, а потім перемістилось в низ живота, більше в праву клубову ділянку. Субфебрильна
температура, нудота, одноразове блювання. На 3-й день біль зменшився, але з’явилося
пухлиноподібне утворення у правій клубовій ділянці, зберігалась субфебрильна температура.
При пальпації живіт м'який, у правій клубовій ділянці болісне пухлиноподібне утворення
щільно-еластичної консистенції, перитонеальні симптоми відсутні. Яке захворювання
виникло у хворої?
А. Апендикулярний інфільтрат
В. Правосторонній піосальпінкс
С. Абсцес простору Дугласа
D. Пухлина сліпої кишки
Е. Карценоїд апендикса
3. Хвора 23 років, скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури

тіла до 37,6оС, втрату апетиту, загальну слабість. Вагітність 8 тижнів. Півроку тому
відмітила біль у правій здухвинній ділянці та під ложечкою, який після застосування холоду
і спазмолітиків самостійно пройшов. Шість днів тому відмітила біль під ложечкою, нудоту,
дворазову блювоту. Приблизно через 5-6 годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку.
Хвору оглянув гінеколог - патології не виявив. Об'єктивно: в правій здухвинній ділянці
пальпується болючий утвір, нерухомий. При перкусії - над ним тупий перкуторний звук,
аускультативно - кишечні шуми не посилені. Пульс - 90/хв. Загальний аналіз крові: Ер -
3,7х1012/л, Л -10,29/л, п/я - 15 %, с/я - 60 %, л -21 %, м - 4 %, ШОЕ - 16 мм/год. Найбільш
імовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
А. Рак сліпої кишки
С. Рак правої нирки
D. Кіста правого яєчника
Е. Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
4. Хворий 70 років, скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, втрату апетиту, нудоту,
підвищення температури тіла до 37,2°С. Сім днів тому вперше відмітив біль під ложечкою,
який через декілька годин перемістився в праву здухвинну ділянку. Об'єктивно: при
пальпації живота в правій здухвинній ділянці виявлено утвір розмірами 7,0x7,0 см,
нерухомий, незначно болючий. Перкуторно - над утвором тупий звук, аускультативно -
кишкові шуми не посилені. Пульс -76/хв. Загальний аналіз крові: Ер -3,8x10 12/л, Л -
3,7х109/л, п/я-8 %, с/я-56 %, л - 27 %, м-9 %; ШОЕ-12 мм/год. Найбільш імовірний ді.гноз, що
зумовлює таку клінічну картину:
А. Рак правої нирки
33
С. Рак сліпої кишки
D. Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
Е. Спастичний коліт
5. Хвора С., 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з

приводу апендикулярного інфільтрату. На 8 добу від початку захворювання відмічається
посилення болю в правій здухвинній ділянці. Температура тіла набула гектичного характеру.
Пульс - 110/хв. Язик вологий. Живіт приймає участь у диханні, не болючий за виключенням
правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість та позитивні симптоми
Роздольського і Щоткіна-Блюмберга. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним?
А. Розлитий перитоніт
В. Правосторонній пієлонефрит
С. Апендикулярний абсцес
D. Пілефлебіт
Е. Гострий гангренозний апендицит
6. Чоловік 40 років, захворів 4 дні тому. Захворювання почалося з постійного болю в правій
здухвинній ділянці, підвищення температури, нудоти, одноразового блювання. Через 2 дні
болі зменшилися, з’явилася гектична температура. При пальпації живіт м’який, у правій
здухвинній ділянці болюче пухлиноподібне утворення, щільно-еластичної консистенції,
симптоми подразнення очеревини відсутні. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Поміж кишковий абсцес
В. Абсцес простору Дугласа
С. Апендикулярний інфільтрат
D. Апендикулярний абсцес
Е. Пухлина товстої кишки
7. Хворий 57 років прооперований з приводу гострого апендициту. Проте стан хворого після
операції погіршився. На наступний день відзначено метеоризм, біль у животі, підвищення
температури тіла до 39оС. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи
на проведення масивної антибіотико терапії, стан пацієнта прогресивно погіршується,
приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення слід думати?
А. Піддіафрагмальний абсцес
В. Гангренозний холецистит
С. Абсцес дугласового простору
D. Розлитий перитоніт
Е. Пілефлебіт
8. У хворого на сьому добу після операції з приводу гострого деструктивного апендициту,

місцевого гнійного перитоніту з'явилась фебрильна лихоманка, жовтяниця, правосторонній
ексудативний плеврит. Який найвірогідніший діагноз у даного пацієнта?
А. Підпечінковий абсцес
В. Правостороння плевропневмонія
С. Паренхіматозна жовтяниця внаслідок гепатиту
D. Піддіафрагмальний абсцес
Е. Гострий післяопераційний панкреатит
9. З метою попередження розвитку перитоніту, спровокованого спорожненням вмісту

абсцесу кукси червоподібного відростка в черевну порожнину, оберіть найбільш
раціональний метод обробки кукси під час апендектомії у дорослих:
А. Перев’язка кетгутовою лігатурою з послідуючою перитонізацією кукси
В. Перев’язка шовковою лігатурою і пери тонізація кукси
С. Заглиблення неперев’язаної кукси
D. Перев’язка шовковою лігатурою без заглиблення
Е. Перев’язка кетгутовою лігатурою без заглиблення
34
10. У хворої 70 років, яка перенесла апендектомію з приводу гострого гангренозного
апендициту із зашиванням операційної рани черевної порожнини наглухо, на 5
післяопераційну добу діагностовано абсцес черевної порожнини з локалізацією у правій
здухвинній ділянці. Вкажіть, який засіб був би ефективним у плані профілактики даного
захворювання?
А. Ретельний гемостаз
В. Дренування черевної порожнини через контр апертуру
С. Раннє вставання з ліжка
D. Лікувальна фізкультура
Е. Фізіотерапевтичне лікування
11. У хворого 32 років, який переніс апендектомію з приводу гангренозного апендициту, на 6

добу після операції при ректальному дослідженні виявлена клініка тазового абсцесу. Вкажіть
оптимальний спосіб розкриття тазового абсцесу у хворого.
А. Через пряму кишку
В. Через післяопераційну рану
С. Сакральним доступом
D. Через передню черевну стінку
Е.Через затульний отвір
12. Хвора 52 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, сухість в роті, підвищення
температури тіла ввечері до 39-40°С, вранці - до 37,5°С, тенезми. Два тижні назад оперована
з приводу гангренозного апендициту. Означені скарги з'явились через 9 днів після операції.
Об'єктивно: Пульс - 92/хв., АТ - 130/90 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений. Живіт бере участь
в акті дихання, при пальпації м'який, помірно болючий над лоном. При дослідженні через
пряму кишку виявлено нависання та різка болючість передньої її стінки. Яке захворювання
найімовірніше зумовлює таку клінічну картину?
А. Геморой
В. Абсцес дугласового простору
С. Тромбофлебіт
D. Пневмонія
Е. Розлитий перитоніт
13. У хворого діагностовано гострий розлитий перитоніт, паретичний стан кишківника,

стадія полі органної недостатності, з ЦВТ 10 мм вод.ст., дефіцитом ОЦК 25%. куди
відбувається переміщення рідини?
А. У між тканинний простір
В. У клітини
С. У міжклітинний простір
D. У просвіт кишківника
Е. В черевну порожнину
14. Чоловік 67 років страждає на гіпертонічну та ішемічну хворобу серця, гастрит. Захворів
раптово. Біль інтенсивного характеру в епігастральній ділянці, який згодом розповсюдився в
праву половину живота. Відмічає іррадіацію болю в праве плече і надпліччя. Блювоти не
було. Стан важкий. Живіт помірно здутий, напружений і різко болючий в епігастрії і правій
половині живота. Позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі
живота вільного повітря під куполами діафрагми не виявлено. Лейкоцити крові - 11,5х10 9/л.
Який найбільш імовірний діагноз?
А. Гострий холецистит. Перитоніт
В. Перитоніт апендикулярного генезу
С. Панкреонекроз. Перитоніт
D. Перитоніт
Е. Інфаркт міокарда
35
15. Хвора 80 років знаходиться у кардіологічному відділенні з діагнозом: «ГІМ.
Кардіогенний шок II ст." На сьому добу перебування у стаціонарі почала пред'являти скарги
на біль у животі, на восьму добу розвинулась клініка "гострого живота" на фоні наростання
артеріальної гіпертензії, сплутаної свідомості, декомпенсованого метаболічного алкалозу.
Які гемодинамічні параметри і яким чином повинні змінитися у даної хворої, які безперечно
свідчили б за перитоніт?
А. Артеріальний тиск
В. Зсідання крові
С. Протеїнограма
D. Центральний венозний тиск
Е. Загальний аналіз крові
16. Хвора 49 років, 14 днів тому була оперована з приводу перфоративного апендициту,
поширеного фібринозно-гнійного перитоніту. Післяопераційний період протікав без
ускладнень. На 9 добу у хворої з'явилася субфебрильна температура, болі в животі, часті
рідкі випорожнення. При УЗД черевної порожнини в лівій мезогастральній ділянці
визначається рідинне утворення 9x10 см. В аналізах крові лейкоцитоз із зсувом лейкоци-
тарної формули вліво. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Міжпетльовий абсцес
В. Пухлина черевної порожнини
С. Абсцес печінки
D. Кіста лівої нирки
Е. Абсцес селезінки
17. Хвора К., 40 років, поступила до відділення 3 тижні тому. Оперована з приводу завороту
тонкої кишки, розлитого перитоніту. Виконана резекція кишки з накладанням двостволкової
ентеростоми. Стан важкий. Із нориці за добу виділяється до 2,5-3,0 л кишкового вмісту. Який
препарат як найбільш ефективний для покриття енергетичних витрат хворої ви
використаєте?
А. 5 % розчин глюкози
В. Ліпофундин
С. 10 % розчин глюкози
D. 20 % розчин глюкози
Е. Альвезин
18. Хворий М. 49 років, на четверту добу після операції резекції шлунка по Більрот-2 з
приводу виразкової хвороби шлунка, відчув посилення болю в животі, сухість в роті.
Об'єктивно: пульс - 96/хв., t-37,8°С, язик сухий на дотик, живіт помірно напружений на
всьому протязі, симптоми подразнення очеревини сумнівні, перистальтика не
прослуховується. По правому боковому дренажу виділяється шлунковий вміст. Яке
ускладнення можна запідозрити в хворого?
А. Післяопераційний панкреатит
В. Гострий деструктивний холецистит
С. Перфорацію тонкої кишки
D. Післяопераційний перитоніт
Е. Наявність вільної рідини в очеревинній порожнині
19. Хвора, 49 років, у важкому стані переведена з пологового будинку. Скаржиться на значні
болі по всьому животу, різку слабкість, сухість в роті. Захворіла 6 діб тому, з появи приступу
печінкової кольки. Останні два дні – різке погіршення стану. При пункції позаматкового
простору отримано жовч. Об'єктивно: язик сухий, пульс -126/хв. При пальпації - у всіх
відділах живіт різко болючий та "дошкоподібний", позитивні симптоми подразнення
очеревини. Попередній діагноз: гострий перфоративний холецистит. Розлитий жовчний
перитоніт. Яка лікувальна тактика у даному випадку?
А. Екстрена лапаротомія, ліквідація причини перитоніту, санація черевної порожнини
36
В. Термінова діагностична лапароскопія з наступною лапаротомією
С. Термінове УЗД з наступною лапаротомією
D. Термінові клініко-біохімічні дослідження з наступною лапаротомією
Е. Інтенсивно-інфузійна терапія на протязі 3-4 годин з наступною лапаротомією.
20. Хворого взято на операцію з діагнозом гострого апендициту, дифузного перитоніту. Під
час лапаротомії, ревізії черевної порожнини з'ясувалось, що в правій здухвинній ділянці
визначається інфільтрат. При спробі його відділити розкрився абсцес, з якого виділилось 100
мл гною. Проведено апендектомію, санацію та дренування черевної порожнини.
Післяопераційний період ускладнився перитонітом. Яка помилка була допущена хірургом?
А. Не виконано інтубацію кишечника
В. Не введені в черевну порожнину антибіотики
С. Не накладено ілеостому
D. Не проведена резекція сліпої кишки
Е. Слід було розкривати абсцес через окремий доступ позаочеревинно
1–А 5–С 9–В 13 – D 17 – В

2–А 6–D 10 – В 14 – D 18 – D
3–В 7–Е 11 – А 15 – D 19 – А
4–В 8–А 12 – В 16 – А 20 – Е
37
Тема 8. Механічна жовтяниця. Причини виникнення. Диференційно-діагностична
тактика. Сучасні підходи до лікування. Печінкова недостатність при
хірургічних хворобах, методи профілактики та лікування
1. Хворий 42 років оперований з імовірним діагнозом: холедохолітіаз, механічна жовтяниця.

На операції патології жовчновивідних шляхів та жовчного міхура не виявлено. Встановлено
збільшення печінки, вона має червоно-коричневий колір. Встановлено діагноз гепатиту. Які
лікувальні заходи доцільні?
А. Холецистектомія, дренування черевної порожнини
В. Десимпатизація печінкової артерії
С. Холецистостомія
D. Нічого не робити, рану зашити
Е. Зовнішнє дренування жовчних протоків
2. Хворий 42 років, скаржиться на тягнучі болі в правому підребер'ї, жовтушність шкіри,

темну сечу, знебарвлений кал. Жовтяниця на протязі 2-х тижнів, до цього на протязі місяця
відмічав дискомфорт, слабкість. Стан задовільний, шкіра жовтушна, пульс - 82/хв. Живіт
м'який, в правому підребер'ї пальпується збільшений безболісний жовчний міхур. Симптомів
подразнення очеревини немає. Який діагноз?
А. Рак головки підшлункової залози
В. Сироватковий гепатит
С. Жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз
D. Гемолітична жовтяниця
Е. Рак жовчного міхура
3. Хворий 72 років, скаржиться на жовтий колір шкіри, склер, ниючі болі в епігастрії,
відсутність апетиту. Пожовтів поступово. Больового приступу не було. Об'єктивно: виражена
загальна жовтяниця, в правому підребер'ї пальпується еластичне безболісне утворення.
Симптом Курвуазьє позитивний. Підшлункова залоза збільшена, гетерогенної структури, з
нерівними контурами, холедох розширений до 1,7 см. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Кіста підшлункової залози
В. Холедохолітіаз
С. Хронічний індуративний панкреатит
D. Рак голівки підшлункової залози
Е. Гострий панкреатит
4. Хвора скаржиться на жовтушність шкіри, склер, білий кал, сверблячку шкіри. Хворіє три
тижні. Болю не відзначає. Живіт безболісний. Білірубінемія - 155 мкмоль/л, прямий - 105
мкмоль/л, АсАТ - 2,3 ммоль/лхгод., АлАТ - 3,1 ммоль/лхгод.. При сонографії - жовчний
міхур зі стінкою 0,4 см, збільшений. Холедох - 1,8 см у діаметрі. Вірсунгова протока - 0,5 см
в діаметрі, звита. Який найбільш імовірний попередній діагноз?
А. Гострий холецистит, обтураційна жовтяниця
В. Рак головки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця
С. Холедохолітіаз, обтураційна жовтяниця
D. Вірусний гепатит
Е. Стенозуючий папіліт, обтураційна жовтяниця
5. Хворий 64 років поступив у плановому порядку із скаргами на прогресуючу жовтяницю,

яка з'явилася більше 3-х тижнів тому, без больового синдрому; загальну слабкість, поганий
апетит. При об'єктивному дослідженні: температура 36,8 градусів, пульс 78/хв.; живіт м'який,
безболісний, симптомів подразнення очеревини не виявлено; пальпаторно виявлений різко
збільшений, напружений, безболісний жовчний міхур (симптом Курвуазьє). Для якого
захворювання характерний цей симптом?
А. Гострого холециститу
В. Хронічного холециститу
38
С. Лямбліозного холециститу
D. Виразки дванадцятипалої кишки
Е. Рака головки підшлункової залози
6. Хвора 59 років поступила зі скаргами на болі в правій підреберній ділянці, блювання,

підвищення температури тіла до 38,4°С, появу жовтяниці після нападів болю. Зазначені
скарги відмічає після погрішності в дієті. Рік тому була оперована з приводу гострого
калькульозного холециститу в екстреному порядку. Субопераційної холангіографії не
виконали. Відмічається жовтяниця шкіри та склер. Кал ахолічний. Сеча - кольору пива.
Бі.лірубін крові: загальний - 137,5 мкмоль/л, прямий - 99,2 мкмоль/л, непрямий - 38,3
мкмоль/л. Яка найбільш імовірна причина жовтяниці?
А. Гострий холангіт
С. Рак головки підшлункової залози
D. Холедохолітіаз
Е. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки
7. У хворої 65 років стався напад інтенсивного болю у правому підребер'ї, нудота,

багаторазова блювота. Після спазмолітиків біль майже зник, але через добу після нападу
з'явилась жовтяниця. Сеча стала темною, кал білий. Пальпується збільшений, напружений,
болючий жовчний міхур. Печінка +3 см. Лейкоцити крові - 10х10 9/л, білірубін крові - 64
мкмль/л, переважає прямий. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Вірусний гепатит
В. Жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз
С. Рак голівки підшлункової залози
D. Цироз печінки
Е. Гемолітична жовтяниця
8. Хворий скаржиться на помірний біль в епігастрії та правому підребер'ї, слабкість,

нездужання, кровоточивість ясен, періодичну нудоту, шкірне свербіння. Шкіра та склери
жовтушного забарвлення. Живіт збільшений в розмірах, при пальпації не болючий. Печінка
та селезінка не збільшена. Є пупкова кила, що з'явилася рік тому. У фланках живота рідина.
Всього хворіє 5 років, два місяці тому з'явилася жовтяниця. В жовчному міхурі при УЗД 2
роки тому пристінково - ехозавись. Сформулюйте попередній діагноз?
А. Хронічний холангіогепатит
В. Цироз печінки
С. Рак великого дуоденального сосочка
D. Обтураційна жовтяниця
Е. Жовчнокам'яна хвороба
9. Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болю в правому підребер'ї, спині,

загальної слабкості, поганого апетиту, свербіння шкіри. Об'єктивно: хворий зниженої
вгодованості, шкіра і склери жовтушні, живіт м'який, у правому підребер'ї відчувається
еластичне, округлої форми утворення розміром 6x8 см, злегка болісне, сеча темного кольору,
кал безбарвний.
А. Рак головки підшлункової залози, механічна жовтяниця
В. Жовчнокам'яна хвороба, механічна жовтяниця
С. Гемолітична жовтяниця
D. Паренхіматозна жовтяниця
Е. Цироз печінки
10. У хворого 60-ти років жовтяниця протягом 3-х тижнів. В анамнезі болі у животі не було.
При пальпації та УЗД органів черевної порожнини виявлено значне розширення жовчного
міхура. Яка першопричина цих змін?
А. Жовчнокам’яна хвороба. Холелітіаз
39
В. Хронічний індуративний панкреатит
С. Рак головки підшлункової залози
D. Інфекційний гепатит
Е. Рак печінки
11. Під час операції хворого з приводу гострого калькульозного холециститу після
холецистектомії через культю міхурової протоки проведена холангіографія. На
рентгенограмі визначаються розширені печінкові і загальна жовчна протоки. На початку
загальної жовчної протоки помітний "обрив" контрастної речовини, далі жовчна протока не
контрактується і в дванадцятипалу кишку контрастна речовина не поступає. Яку тактику за-
кінчення операції слід обрати?
А. Призначення післяопераційної спазмолітичної терапії
В. Ревізія холедоха зондом, спроба видалити конкремент, зовнішнє чи внутрішнє
дренування холедоха
С. Зовнішнє дренування холедоха
D. Накладання біліодигестивного анастомозу
Е. Дуоденотомія, папілосфінктеропластика
12. У хворого 43 років, під час операції з приводу загострення хронічного калькульозного
холециститу, після видалення жовчного міхура було виявлено значне розширення загальної
жовчної протоки. Поблизу сфінктера Одді знайдений дефект наповнення -камінь. Контрастна
речовина із загальної жовчної протоки вільно поступає в дванадцятипалу кишку. Загальний
стан хворого задовільний, жовтяниці ніколи не було. Яку подальшу тактику ведення операції
доцільно обрати хірургу?
А. Накласти біліодигестивний анастомоз
В. Обмежитись зовнішнім дренуванням холедоха
С. Обов'язково видалити камінь
D. Оскільки жовтяниці немає, додаткових втручань не потрібно
Е. Операцію завершити, через кілька днів провести ендоскопічну екстракцію каменя
13. У хворої 38 років, що хворіє жовчнокам’яною хворобою, добу тому з’явились сильні болі
в правому підребер’ї з іррадіацією у праву лопатку, нудота. Напад зняла прийомом 2-х
таблеток баралгіну. Через добу після нападу з'явилась жовтяниця і залишились постійні болі
в правому підребер’ї та епігастрії. Симптом подразнення очеревини - негативний, жовчний
міхур не пальпується, t-36,8 °С, Л крові - 7,8х109/л. Яке ускладнення найвірогідніше виникло
у хворої?
А. Гострий холангіт
В. Обтурація холедоха конкрементом, механічна жовтяниця. Стриктура фатерового соска,
механічна жовтяниця
С. Гострий гепатит, паренхіматозна жовтяниця
D. Абсцес печінки, токсична жовтяниця
Е. -
14. Хворого 47 років, госпіталізовано з постійними болями в правому підребер'ї,

субіктеричним забарвленням шкіри. Консервативна терапія протягом доби до покращення
стану не призвела, посилилась істеричність шкіри, t - 37,6°С, лейкоцитів у крові - 12,5х10 9/л.
З приводу гострого калькульозного холециститу розпочато оперативне втручання. Яке
інтраопераційне обстеження потрібно обов'язково виконати?
А. Пункцію і термінове гістологічне дослідження підшлункової залози
В. Холедохоманометрію
С. Пункцію жовчного міхура з посівом жовчі
D. Інтраопераційну холангіографію
Е. Визначення в'язкості жовчі
40
15. У хворої 36 років, під час операції з приводу гострого катарального калькульозного
холециститу, зовнішній діаметр холедоха був 14 мм і після холедохотомії під тиском стала
виділятися каламутна з пластівцями жовч. Яке ускладнення холециститу має місце?
А. Емпієма
В. Панкреатит
С. Холангіт
D. Абсцес
Е. Водянка
16. Хворий 51 року 5 років тому оперований з приводу гострого калькульозного холециститу
в ЦРЛ. Добу тому появився гострий, помірної інтенсивності біль в епігастральній ділянці,
нудота, підвищення температури до 38°С з лихоманкою. Сьогодні появилась інтенсивна
жовтяниця. Біль утримується. Температура - 38,2°С. Об'єктивно: в епігастральній ділянці
сформований серединний постлапаротомний рубець. Склери і шкіра жовтушні. В правій
епігастральній ділянці помірна болючість і резистентність черевної стінки. Печінка + 1 см,
гладка, дещо чутлива. Ваш найбільш імовірний попередній діагноз:
А. Епідемічний гепатит
В. Сироватковий гепатит
С. Холедохолітіаз. Холангіт
D. Рак головки підшлункової залози
17. У хворої, 48 років, під час операції з приводу гострого холециститу виявлений великих
розмірів напружений флегмонозно змінений жовчний міхур. Він видалений. Загальна жовчна
протока розширена до 3 см в діаметрі. При холедохотомії видалені 2 камені 1x1 см, велику
кількість темної замазкоподібної маси з наявністю багатьох дрібних каменів і піску. Яким
чином хірург повинен закінчити операцію?
А. Зовнішнім дренуванням холедоха
В. Промити холедох і зашити наглухо
С. Накласти біліодигестивний анастомоз
D. Зашити холедох і провести папілосфінктеропластику
Е. Зашити холедох і призначити холангіотропні антибіотики
18. Хворий місяць назад оперований: відкрита холецистектомія з приводу гострого

калькульозного холециститу. Операція закінчена зовнішнім дренуванням холедоха.
Холангіографія не виконувалась. Дренаж вилучений на 7 день після операції. Три дні назад
підвищилася температура тіла до 38,8°С, був озноб і проливний піт. Склери жовті, кал
кольору білої глини. При пальпації живота - помірний біль у правому підребер'ї.
Сформулюйте попередній діагноз?
А. Постхолецистектомічний синдром, стеноз холедоха
В. Абсцес ложа жовчного міхура
С. Стенозуючий папіліт
D. Стриктура холедоха, холангіт
Е. Резидуальний холедохолітіаз, холангіт, обтураційна жовтяниця
19. Хвора М., 34 роки, протягом тривалого часу хворіє хронічним калькульозним
холециститом з періодичними загостреннями, що протікають подібно до короткочасної
жовчної кольки. Двічі спостерігалася іктеричність склер та слизової піднебіння, потемніння
кольору сечі. Після чергового загострення та обстеження у стаціонарі рекомендовано
хірургічний метод лікування. Який з перелічених нижче методів дозволяє найбільш
достовірно виключити холедохолітіаз у хворої?
А. Фіброгастродуоденоскопія
В. Холецистохолангіографія
С. УЗД печінки та жовчних шляхів
D. Ретроградна холедохопанкреатографія
41
Е. Лапароскопія
20. У хворої, 45 років, з жовчнокам'яною хворобою, протягом днів відмічаються озноби,

температура тіла до 38°С, жовтяниця. Ознак перитоніту не було, біль не посилився. Білірубін
крові - 45 мкмоль/л, Л-18х109/л. Яке ускладнення слід запідозрити?
А. Перфорація жовчного міхура
В. Підпечінковий абсцес
С. Холедохолітіаз
D. Гострий холангіт
1–D 5–Е 9–А 13 – В 17 – А

2–А 6–D 10 – С 14 – D 18 – Е
3–D 7–В 11 – В 15 – С 19 – D
4–В 8–В 12 – С 16 – С 20 – D
42
Тема 9: Кровотечі з травного каналу. Причини виникнення, діагностика та
диференційна діагностика, лікувальна тактика
1. Хворий С, 37 роков, хворіє виразковою хворобою цибулини ДПК 10 років. На протязі 2

тижнів турбує голодний нічний біль, печія. Вчора біль значно зменшився, з'явилась слаб-
кість, запаморочення, темний кал. Яке обстеження потрібно виконати?
A. Загальний аналіз крові
B. Гастродуоденофіброскопія
C. Кал на приховану кров
D. Рентгенографія шлунка
E. ЕКГ
2. Хворий 40 років, тривалий час страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. В

останні 2 дні біль в епігастрії став не таким інтенсивним, але з'явилась наростаюча слабкість,
головокружіння. Сьогодні, піднявшись з ліжка, знепритомнів. Блідий. Пальпація в епігастрії
болісна. Перитонеальні симптоми негативні.Яке ускладнення виразкової хвороби у
хворого?
A. Кровотеча із виразки дванадцятипалої кишки
B. Стеноз воротаря шлунка
C. Малігнізація виразки дванадцятипалої кишки
D. Пенетрація виразки в підшлункову залозу
E. Перфорація виразки дванадцятипалої кишки
3. У хворого 50 років скарги на загальну слабкість, запаморочення, дьогтьоподібний кал.

Шкіра бліда. Пульс - 110/хв., AT - 100/60 мм рт. ст., НЬ -90 г/л. Під час термінової
гастроскопії виявлено поліп антрального відділу шлунка розміром 2,5x2,1 см на широкій
основі. Верхівка поліпа активно кровоточить. Визначте тактику лікування:
A. Ендоскопічна поліпектомія
B. Ендоскопічна діатермокоагуляція поліпа
C. Ендоскопічний гемостаз, біопсія поліпа
D. Негайна операція в об'ємі резекції шлунка
E. Лапаротомія, висічення поліпа
4. У жінки 45 років, яка страждає гіпертонічною хворобою протягом 20 років, під час
підвищення АТ до 240/160 мм рт.ст. з'являлась багаторазова блювота з кров'ю. Доставлена в
хірургічний стаціонар. При огляді клініка гострої анемії. Виконана ургентна ФГДС -
встановлені розриви слизової в кардіальному відділі шлунка, звідти надходить кров, іншої
патології не виявлено. Зазначте діагноз:
A. Гострий гастрит
B. Хвороба Рандю-Ослера
C. Синдром Золінгера-Еллісона
E. Синдром Мелорі-Вейса
5. Хворий 42 років поступив у хірургічне відділення зі скаргами на блювання кров'ю,

кволість. Втратив свідомість. З анамнезу відомо, що він 5 років тому знаходився на
стаціонарному лікуванні в інфекційній лікарні з приводу вірусного гепатиту. Відмічає
зловживання алкоголем. При фі-зикальному обстеженні стан хворого середньої важкості,
пульс - 105/хв., ритмічний AT - 90/60 мм рт. ст. Язик сухий, живіт здутий, при пальпації
виявляється, що збільшена печінка, пальпація болісна, збільшена селезінка. При ректальному
дослідженні -мелена. Маючи на підозрі шлункову кишкову кровотечу, встановіть ваші дії як
черевного хірурга.
A. Гемостатична консервативна терапія, нагляд у динаміці
B. Екстрена хірургія
C. УЗД органів черевної порожнини
43
D. Екстрена ЕГДС
E. Промивання шлунка крижаною водою через товстий шлунковий зонд
6. У хворого, що страждає виразковою хворобою, під час чергового загострення

захворювання зник біль в надчеревній ділянці. У той же час хворий відмітив появу рідких
чорних випорожнень. Як ви вважаєте, зниження болю і поява мелени при дуоденальній
виразці характерно для:
А. Пенетрації в підшлункову залозу
В.Кровотечі
С.Малігнізації виразки
D. Перфорації виразки
Е.Пілородуоденального стенозу
7. У хворого 24 років з'явилась кривава блювота, чорні випорожнення, загальна слабість. AT

- 90/60 мм рт. ст. Пульс - 120/хв., слабого наповнення і напруження. Ht - 0,20, Hb - 60 г/л,
ЦВТ - 10 мм вод. ст. Діурез - 800 мл. За допомогою якого з перелічених показників можна
найбільш точно оцінити гіповолемію?
A. Центральний венозний тиск
B. Артеріальний тиск
C. Гематокрит
D. Гемоглобін
E. Добовий діурез
8. Хворий К., 43 років, скаржиться на слабкість, запаморочення, нудоту, блювоту "кавовою

гущею", мелену. В анамнезі - періодичні нічні, "голодні" болі у верхній половині живота,
нудота, печія. Пульс - 110/хв., AT -90/60 ммрт.ст., НЬ- 78 г/л, Ер -2,6х1012/л, Л - 9,8х109/л.
A. Виразкова хвороба шлунка, гостра шлунково-кишкова кровотеча
B. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, гостра шлунково-кишкова кровотеча
C. Рак шлунка, гостра шлунково-кишкова кровотеча
D. Геморагічний гастрит
E. Синдром Мелорі – Вейса
9. Хворий М., 35 років, скаржиться на біль в ділянці анального отвору, на краплини яскраво-
червоної крові на калі наприкінці акту дефекації. Загальний стан хворого задовільний. При
обстеженні живота патологічних змін не виявлено. При огляді анальної ділянки на 3, 7, та 11
годинах по циферблату виявлені гемороїдальні вузли з набряклою та гіперемованою
слизовою. Який з наведених діагнозів найбільш імовірний?
A. Рак прямої кишки
B. Тріщина прямої кишки
C. Кровоточивий геморой
D. Тромбоз гемороїдальних вузлів
E. Поліпи прямої кишки
10. 40-річний хворий поступив у приймальне відділення з симптомами шлункової кровотечі:

чорні випорожнення, блювота типу "кавової гущі", блідий, кров'яний тиск - 100/60 мм рт. ст.,
пульс- 120/хв. Який найбільш інформативний метод встановлення причини кровотечі?
A. УЗД
B. Ургентна фіброгастродуоденоскопія
C. Рентгенографія шлунка
D. Лапароскопія
E. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
11. Хворий С. 63 років, поступив у приймальний покій із масивною блювотою кров'ю.

Блювота виникла раптово, в анамнезі - вірусний гепатит. При огляді виявлено телеангіектазії
44
на обличчі та грудях, на черевній стінці венозна сітка у вигляді "голови медузи",
пальпуються збільшена печінка та селезінка. Яка причина кровотечі, на вашу думку?
A. Ерозивний гастродуоденіт
B. Розрив варикозних вен стравоходу
C. Кровоточива виразка шлунка
D. Карцинома стравоходу
E. Бронхоектатична хвороба
12. Хворий Л., 36 років, надійшов зі скаргами на слабість, запаморочення, нудоту, блювоту
кров'ю. Занедужав раптово, після підняття ваги, раніше шлунок не турбував. Пульс - 100/хв.,
АТ - 100/60 мм рт. ст, НЬ - 100 г/л, Ер. - 3,0х1012/л. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Виразка ДПК, гостра шлункова кровотеча
B. Виразка шлунка, гостра шлункова кровотеча
C. Синдром Мелорі - Вейса, гостра шлункова кровотеча
D. Рак шлунка, гостра шлункова кровотеча
E. Геморагічний гастрит
13. Жінка 69 років, у важкому стані. Виснажена. Скаржиться на часте блювання "кавовою
гущею" та свіжою кров'ю з домішками шматочків тканин, різку загальну слабкість, спрагу,
сухість в роті, запаморочення. Після проведеного комплексного гемостатичного лікування з
повторними гемотрансфузіями кровотеча зупинена. Стан хворої поступово покращився. Кал
став нормального кольору, НЬ з 68 r/л піднявся до 90 г/л. Рентгенологічно: в антральному
відділі шлунка чашоподібний рак діаметром 6,5 см. Яке лікування показане хворій на даний
період?
A. Догляд за хворим
B. Променева терапія
C. Хіміотерапія
D. Хірургічне лікування
E. Симптоматична терапія
14. У хворого 35 років діагностовано шлунково-кишкову кровотечу, що підтвердилось

зниженням рівня НЬ до 90 г/л та кількості Ер до 2,7х10|2/л. Загальний стан хворого
задовільний. Якрій додатковий метод обстеження найбільш інформативний для підтвер-
дження діагнозу?
A. Лапароскопія
B. Визначення кислотності шлункового соку
C. Проба Холландера
D. Ендоскопічне дослідження
E. Рентгеноскопія шлунка
15. У хворого 25-ти років раптово з'явились нудота, запаморочення, загальна слабкість,
блювання "кавовою гущею" та згустками крові. Об'єктивно: стан важкий, колаптоїдний при
спробі піднятись. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. Пульс - 120/хв., AT - 90/60 мм рт. ст.,
НЬ - 60 г/л, Ер - 2,1х1012/л, Л - 12,6х109/л, гематокрит - 25 %. Пальпаторно живіт м'який,
неболючий, аускультативно - перистальтика посилена, перкутор-но - тимпаніт. Per rectum -
ампула прямої кишки заповнена каловими масами звичайного кольору. Які діагностичні
прийоми необхідно провести в першу чергу для встановлення джерела кровотечі?
A. Фіброезофагогастроскопія
B. Рентгеноскопія шлунка
C. Лапароскопія
D. Лапароцентез
E. Назогастральний зонд
16. Хворий, 53 роки, поступив зі скаргами на загальну слабкість, криваве блювання, нудоту,
запаморочення при спробі підвестись. Захворювання пов'язує із значним фізичним
45
навантаженням (після обіду з прийомом алкоголю почав рубати дрова). Спершу відмітив
нудоту, невдовзі - некриваве блювання, а потім блювання зі значними домішками червоної
крові. В анамнезі патології шлунка й стравоходу немає. Загальний стан середньої важкості.
Свідомість збережена. Шкіра бліда, обличчя вкрите холодним, липким потом. Слизові
оболонки бліді. АТ - 100/60 мм рт.ст. Пульс - 92/хв. Живіт не здутий, симетричний, бере
участь в акті дихання, м'який, не болючий. Печінка й селезінка не збільшені. Ректально - без
патології. Найбільш імовірний попередній діагноз?
A. Геморагічна езофагогастроскопія
B. Виразкова хвороба шлунка
C. Синдром Мелорі-Вейса
D. Гостра стресова виразка шлунка
E. Ковзна кила стравохідного отвору діафрагми
17. Хворий К., 60 років, скаржиться на слабкість, спрагу, холодний піт, паморочиться у
голові. Вдома короткочасно знепритомнів, випорожнення чорні, рідкі. Пульс - 120/хв. AT -
80/40 мм рт. ст. Імовірний діагноз?
A. Кровотеча з розширених вен стравоходу
B. Кровотеча з пухлини легень, що розпалася
C. Пухлина товстої кишки
D. Кровоточива виразка дванадцятипалої кишки
E. Пухлина шлунка
18. Сімейний лікар діагностував у хворого вдома гостру кровотечу з травного тракту. Яка
професійна тактика лікаря?
A. Стаціонар вдома
B. Денний стаціонар
C. Госпіталізація в терапевтичне відділення
D. В/в введення епсілон-амінока-пронової кислоти
E. Госпіталізація в хірургічне відділення
19. У хворого 35 років, діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що підтвердилось

реакцією Грегерсе-на та зниженням рівня гемоглобіну до 90 г/л та кількості Ер до 2,7x1012/л.
Загальний стан хворого задовільний. Які додаткові методи обстеження треба виконати?
A. Фіброгастродуоденоскопія
B. Лапароскопія
C. Визначення кислотності шлункового соку
D. Проба Холландера
E. Рентгеноскопія шлунка
20. Будівельник, 35 років, протягом останніх 6 місяців відмічає важкість в епігастральній

ділянці. Не обстежувався. Напередодні ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота, а
після фізичного напруження через 30 хвилин було запаморочення, гематемезис великою
кількістю. Про яку патологію слід думати в першу чергу?
A. Хвороба Менетріє
B. Виразкова хвороба шлунка
C. Ерозивний гастрит
D. Синдром Золінгера-Еллісона
E. Синдром Мелорі-Вейса
1–B 5–D 9–C 13 – D 17 – D

2–A 6–B 10 – C 14 – D 18 – E
3–B 7–A 11 – B 15 – A 19 – A
4–Е 8–B 12 – С 16 – С 20 – Е
46
Тема 10: Травми живота. Симптоматика ушкодження органів черевної
порожнини та заочеревного простору. Інструментальні методи
діагностики. Лікувально-діагностична тактика
1. Хворий 32 років, потрапив у клініку через 4 години після ножового поранення живота.
Функція серцево-судинної системи не порушена, загальний аналіз крові без відхилень. На
передній стінці живота в епігастрії - рана 2x0,5 см, трохи кровоточить. Яка дія показана для
уточнення діагнозу і вибору тактики?
А. Оглядова рентгенограма черева
B. Лапароцентез
C. Лапароскопія
D. Ультразвукове дослідження черева
Е. ---
2. Хворому 25 років поставлено діагноз: перелом кісток таза. Стан важкий, пульс - 116/хв.,
AT - 100/60 мм рт. ст. Живіт напружений, болючий, симптоми подразнення очеревини
слабко виражені. В аналізі крові: Ер - 3,2х10,2/л; НЬ - 110 г/л; Ht -0,37; Л - 10х109л; п/я - 10
%. Який найбільш інформативний додатковий метод обстеження?
A. Лапароскопія
B. Оглядова рентгенограма черева
C. Ультразвукове дослідження черева
D. Лапароцентез
E. Фіброгастродуоденоскопія
3. Хворий К., 27 p., поступив до клініки через годину після поранення в живіт. Колото-різана
рана живота 0,5x1 см з незначною кровотечею. Яку допомогу надати хворому?
A. Лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини, первинна хірургічна обробка рани.
B. Дренування рани гумовою смужкою
C. Ревізія ранового каналу зондом
D. Асептична пов'язка
E. Шви на рану
4. У хворої 45 років, що готується до операції з приводу вузлового зобу III ст., при
визначенні групової належності крові виявлена аглютинація з сироватками II і III групи.
Аглютинації з сироваткою І групи немає. Оцініть наслідок визначення:
A. Перша група крові
B. Помилка у визначенні
C. Друга група крові
D. Третя група крові
E. Четверта група крові
5. Молодший лейтенант 3., 27 років, поступив в медичний пункт полку через 1,5 год., після
поранення в живіт осколком авіабомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс - 132/хв. AT - 80/60
мм.рт. ст. В ділянці підребер'я є пов'язка з ШП, просякнута кров'ю. Живіт напружений.
Перкуторно визначається тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення
тіла. Визначаються симптоми подразнення очеревини. Чи показано в даному випадку
переливання крові та кровозамінників на МПП?
A. Показано переливання крові
B. Показано переливання кровозамінників
C. Показано переливання крові на ОмедБ
D. Показано переливання крові і кровозамінників
E. Непоказано переливання крові
6. Молодший лейтенант 3., 27 років, поступив на МПП через 1,5 год. після поранення в живіт
осколком авіабомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс -132/хв. AT - 80/60 мм рт. ст. В ділянці
47
підребер'я є пов'язка з ШП, просякнута кров'ю. Живіт напружений. Перкуторно визначається
тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення тіла. Визначаються симп-
томи подразнення очеревини. Сфор. мулюйте діагноз:
A. Проникаюче поранення живота внутрішня кровотеча, гіповолемічний шок 2-3 ст.
B. Проникаюче поранення живота
C. Поранення живота та паренхіматозних органів
D. Непроникаюче поранення живота
E. Поранення кишечнику
7. Молодший лейтенант 3, 27 років, поступив на МПП через 1,5 год., після поранення в живіт
осколком авіабомби. Стан тяжкий. Блідий. Пульс - 132/хв. AT - 80/60 мм.рт. ст. В ділянці
підребер'я є пов'язка з ШП, просякнута кров'ю. Живіт напружений. Перкуторно визначається
тупість у відлогих місцях, що переміщується при зміні положення тіла. Визначаються
симптоми подразнення очеревини. В якому підрозділі та яка допомога повинна бути надана
на МПП?
A. У приймально-сортувальній палатці
B. В перев'язочній
C. В ізоляторі
D. В евакуаційній
E. В порядку самодопомоги
8. Сержант М. отримав поранення осколком снаряда в ділянці лівого підребер'я. На полі бою
в порядку взаємодопомоги була накладена пов'язка індивідуальним пакетом. Доставлений на
МПП. Скаржиться на запаморочення, слабкість, спрагу, біль у животі. Загальний стан
тяжкий, блідий, пульс - 120/хв. Живіт м'який, болючий при пальпації. Пов'язка добре
фіксована, злегка просякнута кров'ю. Яким видом транспорту та в яку чергу потрібно його
евакуювати?
A. Санітарним автотранспортом, в 1-шу чергу, в ОМедБ
B. Попутним автотранспортом, в 1-шу чергу, в ОМедБ
C. Санітарним автотранспортом, в 2-гу чергу, в ОМедБ
D. Попутним автотранспортом, в 2-гу чергу, в ОМедБ
E. Попутним автотранспортом, в 3-тю чергу, в ОМедБ
9. Хворий 32 років, на роботі отримав забиття передньої черевної стінки, впавши з

підвищення. Через 4 дні, піднявши вантаж, відчув різкий біль в лівому підребер'ї,
запаморочення і через 2 години був госпіталізований. Об'єктивно: шкірні покриви бліді;
пульс - 110/хв.; АТ - 90/50 рт. ст.; язик сухуватий, чистий; живіт піддутий, при пальпації
м'який, резистентний в лівому підребер'ї з поширенням на ділянки епігастрію та лівого
бокового фланку; перкуторно над кишечником тимпаніт, у проекції обох фланків - тупий
звук; аускульта-тивно - послаблення перистальтики; ознаки подразнення очеревини - слабо
позитивні. Яке ушкодження найбільш імовірне в даному випадку?
A. Розрив печінки
B. Розрив лівої нирки
C. Розрив хвоста підшлункової залози
D. Розрив селезінки
E. Розрив низхідної кишки
10. У приймальне відділення хірургічного стаціонару доставлено хворого з підозрою на

розрив селезінки. Які з нижчеперелічених методів дослідження найбільш інформативні для
підтвердження діагнозу?
A. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
B. Лапароцентез
C. Пневмоперитоніум
D. УЗД
E. Загальний аналіз крові
48
11. Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години після
травми. Стан важкий. Пульс - 120/хв., слабкий. AT -70/40 мм рт. ст. Проведена лапаротомія.
В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлена кровотеча із судин брижі тонкої
кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів не виявлено. Як краще
відновити крововтрату?
A. Перелити еритроцитарну масу
B. Провести реінфузію аутокрові
C. Перелити відмиті еритроцити
D. Перелити свіжозаморожену плазму
E. Перелити реополіглюкін
12. 25-річний пацієнт поступив у відділення невідкладної хірургії через 20 хвилин після
автомобільної аварії зі скаргами на болі в животі, слабість, нудоту, головокружіння. При
огляді: блідий, AT - 60/30 мм рт. ст., пульс -130/хв., в лівому підребер'ї - підшкірний
крововилив від удару. Ознаки черепно-мозкової травми відсутні. Оптимальним методом
дообстеження буде:
A. Лапароцентез
B. Діагностична лапароскопія
C. УЗ-сонографія
D. Рентгенографія органів черевної порожнини
E. Ангіографія
13. Хворий Б. 16 років, поступив через 3 години після тупої травми живота. По дорозі в
клініку тричі втрачав свідомість. Об'єктивно: стан важкий; шкіра бліда; пульс - 120/хв.,
ритмічний, слабого наповнення; AT - 80/40 мм рт. ст.; передня черевна стінка обмежено
приймає участь в акті дихання, пальпаторно болюча на всьому протязі, де є позитивний
симптом Щоткіна - Блюмберга; по обом боковим каналам живота є притуплення
перкуторного звуку; перистальтика пригнічена; є затримка відходження газів. Загальний
аналіз крові: Ер - 3,0х1012/л; НЬ - 80 г/л; Ht - 32 %. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Заочеревинна гематома
B. Травматичний оментіт
C. Розрив порожнистого органа
D. Внутрішньочеревна кровотеча
14. Хворий 40 років доставлений із тупою травмою живота. Дихання поверхневе, ЧДР - 22-
24/хв., різка блідість шкіри і слизових, ЧСС -140/хв., AT - 85/50 мм рт. ст., ЦВТ -20 мм вод.
ст. Лабораторні дані: Ер -3,3х1012/л, Ht - 0,29, загальний білок - 50 г/л, К+ - 3,1 ммоль/л, Na+
-133 ммоль/л, СІ - 90 ммоль/л. Чим зумовлена тяжкість стану?
A. Гострою серцевою недостатністю
B. Больовим шоком
C. Гіповолемією
D. Гострою дихальною недостатністю
Е. ---
15. Який з нижчеперелічених симптомів найбільш імовірно свідчить про розрив селезінки?
A. Симптом «Ваньки-встаньки»
B. Симптом Мейо-Робсона
C. Симптом Склярова
D. Симптом «кошика»
E. Симптом Роузінга
16. Хворий 42 років скаржиться на тупий біль в верхніх відділах черева, більше зліва,
підвищення температури до 38°С, погіршення апетиту. За тиждень до цього упав з висоти 1,5
метра. Пацієнт зловживає алкоголем, в минулому році лікувався з приводу гострого
49
панкреатиту. Біль після травми зник на 3 добу, але на 8-10 добу підвищилась температура і
біль поновився. Живіт не здутий, функція кишківника не порушена, в лівому підребер'ї
еластичне утворення, що виходить з-під реберної дуги, має чіткий контур, на внутрішній
його поверхні – поглиблення. Утворення малорухоме, мало болюче. У крові: НЬ - 120 г/л, Л -
8,5x109/л, ПТІ - 98 %, діастаза сечі - 8 од.
A. Тромбофлебітична спленомегалія
C. Пухлина товстої кишки
D. Заворот товстої кишки
E. Забиття лівої нирки
17. Хворий 25 років, скаржиться на тупий, розпираючий біль в лівому підребер'ї. Три роки
тому - травма живота. Об'єктивно: живіт асиметричний (є випинання в лівому підребер'ї).
Пальпується збільшена, безболісна селезінка. УЗД - в нижньому полюсі селезінки
гіпоехогенне, рідинне утворення 12x16x8 см. Аналіз крові: Ер -3,2x1012/л, НЬ - 98 г/л. Який
A. Післятравматична псевдокіста селезінки
B. Субкапсулярний розрив нижнього полюса селезінки
C. Інфаркт селезінки
D. Ехінококова кіста селезінки
E. Синдром Бадда–Кіарі
18. У потерпілого - непроникаюче поранення живота, яке супроводжується пошкодженням

заочеревинно розташованих відділів товстої кишки. Які перші найбільш достовірні ознаки
подібних пошкоджень?
A. Локальне напруження черевної стінки
B. Стійке падіння артеріального тиску
C. Втрата свідомості
D. Непроходження кишок
E. Корчі
19. При ревізії черевної порожнини у хворого після тупої травми живота хірург знайшов
масивну кровотечу з печінки. Виберіть найбільш раціональний спосіб тимчасової зупинки
кровотечі.
A. Затампонувати рану печінки
B. Накласти затискач на кровоточиву судину
C. Короткочасно перетиснути печінково-дванадцятипалу зв'язку
D. Прикласти холод до місця ушкодження
E. Обробити рану перекисом водню
20. Хворого після фізичного перевантаження непокоїть слабкість, запаморочення, біль у

правому підребер'ї блювота. Після сильного удару в живіт 5 днів тому, в правому підребер'ї
пальпувалось округле утворення. Блідий, AT - 60/20 мм рт. ст., тахікардія. Пальпаторно біль
у правому підребер'ї, мезогастрії і правій здухвинній областях. Вірогідний діагноз?
A. Гострий гастроентероколіт
B. Гострий холецистопанкреатит
D. Двоетапний розрив печінки
E. Шлункова кровотеча
1–A 5–D 9–D 13 – D 17 – A
2–B 6–A 10 – B 14 – C 18 – D
3–A 7–B 11 – C 15 – A 19 – C
4–B 8–A 12 – B 16 – A 20 – D
50
Тема 11: Особливості перебігу хірургічних захворювань у вагітних. Діагностика та
диференційна діагностика гострих захворювань органів черевної
порожнини.
Особливості обстеження. Хірургічна тактика. Запобігання передчасним
пологам. Перебіг гострих захворювань у осіб похилого віку
1. Больная, беременность 28 недель, протекает нормально, жалуется на боль в правом

подреберье, желтушность кожи и склер, светлый кал, темную мочу, температуру тела по
вечерам до 38 градусов, озноб. Последний год было 3 аналогичных приступа. 7 дней назад
после приступа болей появилась желтуха. Состояние больной средней тяжести. Живот
мягкий, болезненный в правом подреберье, где пальпируется плотное болезненное
образование. Симптом Щеткина отрицательный. Пальпируется беременная матка на 28
недель. Билирубин крови – 170 мкмоль/л. Ваш предварительный диагноз.
A. Острый холецистит, обтурационная желтуха, холангит
B. Рак желчного пузыря, обтурационная желтуха, холангит
C. Угроза прерывания беременности, сепсис, печёночно – клеточная недостаточность на
фоне острого вирусного гепатита.
D. Абсцесс печени, обтурационная желтуха, холангит
E. Острый панкреатит, механическая желтуха, холангит
2. Больная, беременность 28 недель, протекает нормально, жалуется на боль в правом

подреберье, желтушность кожи и склер, светлый кал, темную мочу, температуру тела по
вечерам до 38 градусов, озноб. Последний год было 3 аналогичных приступа. 7 дней назад
после приступа болей появилась желтуха. Состояние больной средней тяжести. Живот
мягкий, болезненный в правом подреберье, где пальпируется плотное болезненное
образование. Симптом Щеткина отрицательный. Пальпируется беременная матка на 28
недель. Билирубин крови – 170 мкмоль/л. Диагностирован острый калькулёзный холецистит,
холедохолитаз, острый холангит, механическая желтуха. Ваша тактика лечения.
A. Консервативная терапия в объёме предоперационной подготовки. Ургентная
лапаротомия, холецистэктомия, холедохолитотомия с санацией холедоха,
дренирование холедоха дренажом Керра. Физиологическое родоразрешение.
B. Консервативная терапия до купирования острого воспалительного синдрома, операция
в отсроченном порядке. Лапаротомия, холецистэктомия, холедохолитотомия с
санацией холедоха, дренирование холедоха дренажом Керра.
C. Эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография, папиллотомия, в
отсроченном порядке лапароскопическая холецистэктомия.
Физиологическое родоразрешение.
D. Консервативная терапия в объёме предоперационной подготовки. Ургентная
лапаротомия, холецистэктомия, холедохолитотомия с санацией холедоха,
дренирование холедоха дренажом Керра. Родоразрешение методом Кесарева
сечения.
E.Консервативная терапия, оперативное лечение при появлении признаков перитонита.
Родоразрешение методом Кесарева сечения.
3. Больная cпустя 3 недели после рождения ребенка почувствовала боль в правой молочной
железе, где появилась припухлость. Температура 39,5 градусов, был озноб. Спустя сутки
появилась гиперемия и отек кожи железы. Пальпаторно в этом месте определяется плотный
болезненный диффузный инфильтрат до 6 см в диаметре. Сформулируйте предварительный
диагноз?
A. Острый специфический мастит
B. Острый лактационный мастит
C. Флегмона правой молочной железы
D. Острый нелактационный мастит
E. Хронический неспецифический мастит
51
4. Женщина два месяца тому назад родила доношенного ребенка. Три дня тому назад
появились боли в левой молочной железе, Температура тела 38,5 градусов, жажда, общая
слабость. Левая молочная железа увеличена по сравнению с правой, плотная на ощупь,
болезненная при пальпации. Кожа вокруг соска резко гиперемирована, на соске определяется
трещина до 0,5см длиной, подмышечные лимфоузлы слева увеличены. Сформулируйте
предварительный диагноз
A. Фиброзная мастопатия левой молочной железы
B. Фиброаденома левой молочной железы
C. Острый лактационный мастит
D. Аденокарцинома левой молочной железы
E. Острый лимфаденит подмышечной области
5. Больной 63 лет жалуется на боль в животе, в правой подвздошной области, боль в горле,
усиливающуюся при глотании, повышение температуры тела до 38,5 град. При осмотре
глоточные миндалины гиперемированы, отечные, рыхлые, покрыты гнойным налетом.
Живот мягкий, пальпаторно болезненный в правой подвздошной области, перитонеальных
симптомов нет. Укажите наиболее вероятную причину боли в животе:
A. Острый аппендицит
B. Мезентериальный лимфаденит
C. Почечная колика
D. Парез кишечника
E. Абсцесс брюшной полости
6. Пациентка 75 лет поступила с жалобами на боли в нижних отделах живота, заболела 6

часов назад, когда появились нечёткие спастические боли в параумбиликальной области ,
однократная рвота, подъём т-ры тела до 38,0С. При осмотре : живот поддут, симметричен,
болезненный в нижних отделах, слабо положителен с-м Щёткина – Блюмберга.
Перистальтика ослаблена. Какие дополнительные методы исследования и в каком порядке
необходимо выполнить?
A. Рентгенография органов брюшной полости, УЗИ, пункция брюшной полости через
задний свод, лапараскопия.
B. Лапараскопия, УЗИ, Рентгенография органов брюшной полости, пункция брюшной
полости через задний свод.
C. Диагностическая лапароскопия, Рентгенография органов брюшной полости.
D. УЗИ, пункция брюшной полости через задний свод.
E. Динамическое УЗИ брюшной полости, при отрицательной динамике у пациента –
оеративное лечение.
7. У женщины 56 лет, 2 дня назад появилась боль в эпигастральной области, сместившаяся

затем вниз живота, больше в правую подвздошную область, субфебрильная температура,
тошнота, однократная рвота. На 3-й день боль уменьшилась, но появилось опухолевидное
образование в правой подвздошной области, сохранялась субфебрильная температура. При
пальпации живот мягкий, в правой подвздошной области определяется болезненное плотное
образование 4-5 см, неподвижное. Перитонеальные симптомы отсутствуют. Какое
заболевание возникло у больной?
А. Карциноид аппендикса
В. Опухоль слепой кишки
С. Аппендикулярный инфильтрат
D. Правосторонний пиосальпингс
Е. Абсцесс пространства Дугласа
8. Больной 65 лет страдает хроническим гастритом. Доставлен с жалобами на сильную боль в

эпигастральной области, возникшую после приема острой пищи. Живот не вздут, при
пальпации напряжен, болезнен в эпигастрии. Перитонеальные симптомы сомнительны. При
52
рентгенисследовании свободного газа в брюшной полости нет. Для дальнейшего
исследования необходимо:
A. ЭКГ.
B. УЗИ брюшной полости.
C. Хромоцистостомия.
D. Лапароцентез.
E. Фиброгастродуоденоскопия
9. Больная 45 лет доставлена с диагнозом «острый живот». Жалобы на боли в животе, ниже
пупка. Здесь же определяется округлое плотное образование, неподвижное, умеренно
болезненное. Периодически отмечает выделение крови из влагалища. Какое исследование
необходимо выполнить для уточнения диагноза:
A. Ректороманоскопия
B. УЗИ гениталий
C. Обзорная рентгенография брюшной полости
D. ФГДС
E. Оперативное лечение
10. Больной 67 лет жалуется на боль в правой подвздошной области, сухость во рту,
тошноту, неоднократный жидкий стул. Болеет 18 часов. Температура тела 37,2 град. Живот
участвует в дыхании, напряжен, болезненный в правой подвздошной области. В остальных
отделах живот безболезненный, мягкий. Мочеиспускание в норме. Стул жидкий, 3 раза в
сутки. В правой подвздошной области положительный симптом Щеткина-Блюмберга. Ваш
предварительный диагноз:
A. Острый энтероколит
B. Острый аппендицит
C. Острый холецистит
D. Почечная колика справа
E. Мезентериальный лимфаденит
11. Больная жалуется на боль в правой подвздошной области, учащенное мочеиспускание.

Болеет 2 суток. Беременность 16 недель. Температура тела 38 град., пульс 92 удара в минуту,
живот мягкий, болезненный в правой подвздошной области. Перитонеальные симптомы
сомнительны. Симптом Пастернацкого положительный справа. Лейк. крови – 14 г/л, в общем
анамнезе мочи: белок 0,02 г/л, лейк. 1/2 поля зрения, эритроциты единичные. Ваш
A. Пиелит беременных
C. Нарушенная внематочная беременность
D. Перекрут кисты правого яичника
E. Разрыв кисты правого яичника
12. Больная 54 лет, жалуется на сильную постоянную боль в правой половине живота,
иррадирующую в правое плечо и в поясничную область. Была однократная рвота. Боль
постепенно нарастала. Стул был накануне нормальный. Мочеиспускание не нарушено. Язык
суховат, обложен белым налетом. Пальпаторно определяется болезненность и напряжение
мышц в правой подвздошной области. Желчный пузырь не пальпируется. Симптом
Щеткина-Блюмбера в правой половине живота и симптом Ровзинга резко положительный.
Ваш предварительный диагноз:
A. Острый холецистит
C. Инфаркт миокарда
D. Правосторонняя почечная колика
E. Острый аднексит справа
53
13. У пожилого человека, длительно страдающего хроническим спастическим колитом,
появились боли в правой подвздошной области, субфебрильная температура. При осмотре –
живот мягкий, но в нижних отделах, больше справа, появились симптомы раздражения
брюшины. Заподозрен острый аппендицит. Ваша тактика:
А. Холод на живот, спазмолитики.
B. Операция в неотложном порядке .
C. Тепло на живот, антибиотикотерапия.
D. Плановая операция по стихании воспаления.
E. Наблюдение в течение 4-6 часов с последующей операцией
14. У женщины, в течение последних 3-х месяцев нарушения менструального цикла. За 3

часа до поступления появились боли в нижних отделах живота, больше справа. При осмотре
– живот мягкий, напряжен в нижних отделах. Здесь же сомнительный симптом Щеткина-
Блюмберга. Какое из перечисленных исследований наиболее информативно для
дифференциальной диагностики острого аппендицита и прервавшейся трубной
беременности?
А. Пункция заднего свода влагалища.
B. Ирригография.
C. Хромоцистоскопия.
D. Ректороманоскопия
E. Обзорная Рентгенография брюшной полости.
15. Пожилую женщину около 2-х месяцев беспокоят незначительные боли в правой
подвздошной области. Периодически отмечается повышение температуры тела до 37,5 град.
При пальпации в правой подвздошной области пальпируется образование до 10 см в
диаметре. Какой из перечисленных методов исследования более информативный для
дифференциальной диагностики аппендикулярного инфильтрата и опухоли слепой кишки?
А. Обзорная Ро-графия брюшной полости.
B. УЗИ.
C. Пассаж бария по кишечнику.
D. Лапароскопия .
E. Ро-графия брюшной полости на фоне пневмоперитонеума.
16. Беременная 26 недель, проснулась из-за болей в правой половине живота в мезогастрии.
Была однократная рвота. Боль постоянная, не иррадиирует. Пульс до 100 уд. в мин. Живот
увеличен в размерах из-за увеличенной матки. Отмечается значительная болезненность в
мезогастрии справа. Здесь же положительные симптомы раздражения брюшины.
Температура тела 37,4оС. Ваш предварительный диагноз:
А. Острый аппендицит.
B. Апоплексия яичника.
C. Острый периметрит.
D. Правосторонняя почечная колика.
E. Начавшаяся родовая деятельность.
17. Женщина, 25 лет, заболела внезапно. Во время занятий спортом появилась очень
интенсивная боль в нижнем отделе живота, больше справа. Потеряла сознание. Последние
месячные 2 недели назад. При осмотре – бледна, кожные покровы покрыты холодным
липким потом. Пульс 110 уд. в мин., АД 90/40 мм рт. ст. Язык влажный. Живот мягкий,
болезненный над пупком, больше справа. Здесь же сомнительный симптом Щеткина-
Блюмберга. Лк. крови 10,8 Г/л, Эр. 2,8 Т/л, Нв 90 г/л. Ваш предварительный диагноз:
А. Острый периметрит.
B. Острый аппендицит.
C. Острый аднексит.
D. Апоплексия яичника.
E. Прервавшаяся трубная беременность
54
18. Беременная, срок 16 недель, жалуется на общую слабость, боли в правой половине
живота. Периодически учащенное мочеиспускание. При осмотре бледна, пульс 100 уд. в
мин. Температура тела 37,9 град. Язык сухой. Живот мягкий, при пальпации болезненный
справа, больше в мезогастрии. Симптомы раздражения брюшины положительные. Симптом
Пастернацкого слабо положительный справа. В анализе мочи Лк 20-30 в поле зрения,
единичные гиалиновые цилиндры. Какое из перечисленных заболеваний наиболее вероятно?
А. Острый аппендицит.
B. Пиелит беременных.
C. Почечная колика.
D. Аднексит справа.
E. Острый периметрит
19. У больной после приема значительного количества пищи появились боли по всему
животу схваткообразного характера. Ранее больная оперирована по поводу внематочной
беременности. При рентгенисследовании брюшной полости обнаружены тонкокишечные
чаши Клойбера, «арки». При проведении пробы Шварца через 6 часов контраст находится в
тонкой кишке. При УЗИ конкременты в желчном пузыре. Ваш предварительный диагноз:
A. Острый холецистит.
B. Перфоративная язва желудка.
C. Острый панкреатит.
D. Спаечная кишечная непроходимость .
E. Обтурационная кишечная непроходимость.
20. Вагітна (вагітність 22 тижні), 26 років, доставлена до лікарні ургентно зі скаргами на біль
в животі, підвищення температури до 37,6 оС, нудоту. Захворіла добу тому, гостро, біль
спочатку виник в епігастральній ділянці, потім – в правій половині черева, було одноразове
блювання. Живіт відповідає терміну вагітності, болісний вище правої здухвинної ділянки,
напружений. Симптоми подразнення очеревини слабко позитивні. Дизуричних явищ немає.
Лейкоцити – 21х109/л. Найбільш імовірний попередній діагноз:
А. Гострий апендицит у вагітної
В. Перекрути кісти яєчника у вагітної
С. Загроза переривання вагітності
D. Токсикоз вагітності
Е. Гострий холецистит
1–А 5–В 9–В 13 – В 17 – Е

2–А 6–А 10 – В 14 – А 18 – А
3–В 7–С 11 – А 15 – D 19 – D
4–С 8–Е 12 – В 16 – А 20 – А
55
Тема 12: Хірургічні ускладнення у хворих з інфекційною патологією.
Диференційна діагностика між гострими хірургічними та інфекційними
захворюваннями
1. Больной находится на лечении в инфекционном отделении по поводу брюшного тифа.

Больного беспокоят резкие боли в животе, брюшная стенка слабо участвует в дыхании.
Пальпаторно определяется симптом Щеткина-Блюмберга. При обзорной рентгенографии
брюшной полости определяется свободный газ под обоими куполами диафрагмы.
Чем обусловлена клиника перитонита?
А. Перфорацией гастродуоденальной язвы
B. Перфорацией брюшнотифозной язвы кишечника
C. Гангренозно-перфоративным аппендицитом.
D. Гангренозно-перфоративным холециститом
E. Спонтанной перфорацией толстой кишки.
2. Больной жалуется на общую слабость, головную боль, боль в животе, частый жидкий стул
с кровью и слизью, повышение температуры тела, рвоту. Живот вздут, напряжен,
болезненный при пальпации, особенно в области сигмовидной кишки.
Сформулируйте предварительный диагноз:
A. Дизентерия.
B. Опухоль сигмы.
C. Острый мезентериальный лимфаденит.
D. Острый геморрой.
E. Анальная трещина.
3. Больной жалуется на циклически повторяющиеся приступы озноба, сопровождающиеся

высокой температурой тела, профузным потом. Отмечает резкие боли в животе на фоне
острого приступа, пальпация болезнена, пальпаторно живот мягкий. Определяется
увеличение печени и селезенки. Для уточнения диагноза следует выполнить:
A. Диагностическую лапароскопию.
B. Экстренное оперативное вмешательство.
C. Исследование толстой капли крови на плазмодий малярии
D. Бактериологическое исследование кала.
E. Ректороманоскопия.
4. Больной жалуется на продолжительную лихорадку волнообразного характера, увеличение

периферических лимфоузлов, увеличение печени и селезенки, вздутие живота, напряжение и
болезненность мышц брюшной стенки. При обследовании выявлены: гипохромная анемия,
лейкопения, лимфоцитоз, моноцитоз. Сформулируйте предварительный диагноз:
A. Острый панкреатит.
B. Амебиаз кишечника.
C. Острый аппендицит.
D. Острый мезаденит.
E. Бруцеллез.
5. Больная поступила в хирургическое отделение по поводу болей в животе, тошноты, рвоты.

Заболевание началось с головных и суставных болей, слабости. Кожные покровы иктеричны.
Температура тела 37.4 град. Пальпируется увеличенная болезненная печень.
С чего следует начать обследование больной?
А. С определения уровня трансаминаз.
B. С обзорной Ro-графии брюшной полости.
C. С диагностической лапароскопии.
D. С ретроградной холангиографии.
E. С пункционной антеградной холангиографии.
56
6. Больной несколько лет страдает туберкулезом легких. Доставлен в клинику с жалобами на
резкие боли в животе. Выставлен диагноз: перитонит. Во время операции выявлены
увеличенные множественные лимфоузлы в сальнике, в брыжейке тонкой кишки, серозный
перитонит, опухолевидное образование 5х4 см, частично сдавливающее тонкую кишку со
стороны брыжейки. Сформулируйте предварительный диагноз:
A. Инвагинация кишечника
B. Опухоль брюшной полости.
C. Киста брыжейки тонкой кишки.
D. Рак кишечника с распадом, разлитой серозный перитонит.
E. Туберкулез лимфатических узлов.
7. Больная жалуется на боли в животе, задержку стула и газов. Страдает хроническим

колитом. Ректально – в ампуле прямой кишки большое количество плотного кала. Живот
умеренно вздут, мягкий, перитонеальных симптомов нет. Умеренная болезненность при
пальпации по ходу ободочной кишки. При обзорной рентгенографии брюшной полости чаш
Клойбера не выявлено. Больной показано:
A. Экстренная операция.
B. Плановая операция.
C. Операция после предоперационной подготовки.
D. Очистительные клизмы, колоноскопия.
E. Паранефральная блокада.
8. У больной брюшным тифом на 14-й день заболевания внезапно возникли боли в животе.
Больная в сознании. Боли острые. Живот участвует в акте дыхания, не вздут. Пальпаторно-
умеренное напряжение мышц передней брюшной стенки, больше в правой подвздошной
области. Печеночная тупость не определяется. Перистальтика прослу-шивается вялая.
Симптом Щеткина-Блюмберга положителен. Температура тела 38,9 град. Пульс 104 уд. в
мин. Ваш предварительный диагноз:
A. Перфорация брюшно-тифозной язвы
B. Острый перфоративный аппендицит
C. Спаечная кишечная непроходимость
D. Перфорация острой язвы желудка
E. Острый панкреатит
9. Во время операции в связи с подозрением на острый аппендицит из брюшной полости

выделилось 800 прозрачной серозной жидкости с творожистыми включениями.
Червеобразный отросток не изменен, дивертикул Меккеля при ревизии тонкой кишки не
обнаружен. На брюшине, покрывающей тонкий и толстый кишечник, брыжейку обнаружены
небольшие белесоватые бугорки. Лимфоузлы брыжейки тонкой кишки увеличены, пакетами.
A. Острый панкреатит
B. Мезаденит
C. Актиномикоз брюшной полости
D Туберкулезный перитонит
E. Гинекологический перитонит
10. Больной болеет в течение 6 суток. Состояние крайне тяжелое. С трудом вступает в
контакт. Имеет типичное лицо Гиппократа. Температура тела 39,8 гр. Пульс 132 уд/мин. АД
80/40 мм рт. ст. Дыхание поверхностное ЧД 36 в мин. Язык сухой, обложен коричневым
налетом. Живот резко вздут, при пальпации болезненный во всех отделах. Симптом
Щеткина-Блюмберга отрицательный. Перистальтика не прослушивается. Через зияющий
сфинктер выделяется жидкий зловонный кал с примесью крови по типу «малинового желе».
Стул до 7 раз в сутки. Имеются отеки нижних конечностей
A. Кишечная инфекция
57
B. Острая кишечная непроходимость
C. Неспецифический язвенный колит, тяжелое течение
D. Острый панкреатит
E. Перфоративная язва желудка
11. Больной жалуется на боль в животе, вздутие живота, задержку стула и газов, рвоту.
Неоднократно с рвотными массами отходили аскариды. Больной беспокоен, живот вздут,
болезнен, прощупать инвагинат не удается, ассиметрии живота нет. Ректально: в ампуле
следы кала обычного цвета. Укажите вероятную причину заболевания:
A. Спаечный процесс в брюшной полости
B. Обтурация кишечника опухолью
C. Обтурация кишечника клубком аскарид
D. Заворот кишечника
E. Узлообразование кишечника
12. Больной жалуется на боль в эпигастрии и в правом подреберье. Болеет в течение недели.
В начале заболевания боль была очень резкой, затем интенсивность ее снизилась и
появилось желтушное окрашивание кожи и склер. Живот мягкий, болезненный в правом
подреберье. При УЗИ выявлены камни в желчном пузыре, стенка желчного пузыря 0,9 см,
диаметр холедоха 1,5 см; Билирубин-86 мкмоль/л, прямой-42. АсАТ - 0,7, АлАТ - 1,5 мкмоль
(мл ч). Ваш предварительный диагноз:
A. Вирусный гепатит, паренхиматозная желтуха
B. Острый холецистит, обтурационная желтуха
C. Цирроз печени, паренхиматозная желтуха
D. Острый панкреатит, обтурационная желтуха
E. Рак большого дуоденального сосочка, обтурационная желтуха
13. Больная трижды оперирована по поводу ЖКБ и ее осложнений на протяжении месяца.

Вновь ухудшение общего состояния. Кожа, склеры желтушны, потрясающие ознобы,
температура тела до 39,7 град, боль в правом подреберье и в правой половине грудной
клетки, иррадиирует в правое плечо и в правую лопатку. Пульс 140 уд. в мин.
Рентгенологически: высокое стояние купола диафрагмы справа, выпот в плевральном синусе
справа. Сонография печени: в переднем сегменте печени гипоэхогенное образование до 6 см
в диаметре, со стенкой до 0,5 см. Внутрипеченочные протоки не расширены. Ваш
А. Абсцесс печени
B. Эхинококк печени
C. Холедохолитиаз
D. Гнойный холангит
E. Киста печени
14. Больную на протяжении месяца беспокоят боли в правом подреберье, горечь во рту,
слабость, снижение массы тела до 12 кг, периодическая рвота желчью. Температура тела
вечером 37,6 град. При сонографии: желчный пузырь 5,5 х 2,7 см, стенка его 0,4 см, главный
печеночный проток 0,8 см диаметром. В переднем сегменте печени имеется округлое
гипоэхогенное образование до 5 см в диаметре, рядом с ним еще два по 1,5 см, стенки
образований – 0,3 см. Ваш предварительный диагноз:
А. Рак печени
B. Абсцесс печени
C. Кистозный рак печени
D. Эхинококкоз печени
E. Паравезикальные абсцессы печени
15. У больной при сонографии в паренхиме правой доли печени обнаружены три полостных
образования диаметром 5,2 см, 2,0 см и 1,8 см. Стенка капсул их до 0,4 см. Паренхима вокруг
58
них не уплотнена. Температура тела субфебрильная. Аппетит снижен значительно.
Периодически появляется иктеричность склер. При микроскопии желчи, полученной при
дуоденальном зондировании выявлены нити хитина.
А. Пилефлебитические абсцессы печени
B. Поликистозныый рак печени
C. Холангитические абсцессы печени
D. Туберкуломы печени
E. Эхинококкоз печени
16. Больная госпитализирована в хирургическое отделение в с жалобами на боли в правом

подреберье, желтушное окрашивание кожи и склер. 5 месяцев назад оперирована в
экстренном порядке по поводу ЖКБ, острого калькулезного холецистита, произведена
холецистэктомия, наружное дренирование холедоха. В послеоперационном периоде
отмечалось длительное желчеотделение по холедохостоме. При УЗИ: ложе удаленного
желчного пузыря без сонографических изменений; диаметр холедоха – 1,2см, в
супрадуоденальной его части эхопозитивная тень до 0,6см.
А. Стриктура холедоха, обтурационная желтуха, острый холангит;
B. ЖКБ, резидуальный холедохолитиаз, обтурационная желтуха
С. Викарное расширение холедоха, гепатит «В», паренхиматозная желтуха
D. Опухоль гепатикохоледоха, обтурационная желтуха
E. Гельминтоз внепеченочных желчных протоков, желтуха.
17. Больной оперирован в ургентном порядке по поводу ЖКБ, острого деструктивного

калькулезного холецистита. Произведена холецистэктомия, дренирование брюшной полости.
В послеоперационном периоде отмечена лихорадка до 39 град, ознобы, желтуха с
повышением билирубина до 45мкмоль/л (прямой-25 мкмоль/л, непрямой-20мкмоль/л). Кал
окрашен. При УЗИ – ложе удаленного ж/пузыря без сонографических изменений, холедох до
1,0 см в диаметре, в просвете – эховзвесь, стенки его уплотнены, утолщены, в обеих долях
печени множественные гипоэхогенные очаги от 0,5 до 2,0см; при ЭРХГ – зона большого
дуоденального сосочка не изменена, поступает мутная, с хлопьями фибрина, застойная
желчь, при контрастировании - просвет холедоха гомогенный.
А. Абсцедирующие непаразитарные кисты печени.
B. ЖКБ, резидуальный холедохолитиаз, обтурационная желтуха.
C. Гнойный холангит, абсцессы печени.
D. Эхинококкоз печени.
E. Альвеококкоз печени.
18. Больной жалуется на боль в эпигастрии и правом подреберье. Болеет в течение недели. В
начале заболевания боль была очень резкой, затем интенсивность ее снизилась и появилось
желтушное окрашивание кожи и склер. Живот мягкий, болезненный в правом подреберье.
При УЗИ выявлены камни в желчном пузыре, стенка желчного пузыря 0,7 см, диаметр
холедоха 1,5 см, поджелудочная железа - структура неоднородная. Билирубин - 86 мкмоль/л,
прямой - 42. АсАТ - 0,7 мкмоль/(мл ч), АлАт - 1,5 мкмоль (мл ч).
A. Рак большого дуоденального сосочка, обтурационная желтуха
B. Вирусный гепатит, паренхиматозная желтуха
C. Цирроз печени, паренхиматозная желтуха
D. Острый холецистит, обтурационная желтуха
E. Острый панкреатит, обтурационная желтуха
19. Больной жалуется на интенсивную боль в верхней половине живота, иррадиирующую в

поясницу, частую рвоту. Заболел после приема алкоголя и жирной пищи. Состояние
59
больного тяжелое. Покрыт холодным потом. Кожные покровы и видимые слизистые
бледные. Пульс ритмичный, слабого наполнения, 96 ударов в минуту. АД - 90/60 мм рт ст.
Живот несколько вздут, особенно в верхней половине, при пальпации мягкий, резко
болезненный в надчревье. Перистальтика не прослушивается.
A. Пищевая токсикоинфекция
B. Острый пиелонефрит
C. Перфоративная язва желудка
D. Острый эррозивный гастрит
E. Острый панкреатит
20. Пациент 25 лет поступил в плановом порядке в хирургическое отделение с жалобами на

слабость, желтушность кожных покровов. Болеет 4 недели, в течение года наблюдался у
гепатолога по поводу гепатомегалии. При обследовании: на УЗС в правой доле печени
имеется образование 10х15 см, с чёткими контурами, гиперэхогенным содержимым, холедох
расширен до 1 см в просвете образования до 0,5 см в диаметре, желчный пузырь не увеличен,
конкрементов не содержит. Реакция Кацони резко положительна. Сформулируйте диагноз,
определите тактику лечения больного.
А. Эхинококкоз, осложнённый прорывом в систему гепатикохоледоха, механическая
желтуха. Лечение оперативное, в послеоперационном периоде противогельминтные
препараты.
В. Эхинококкоз. холедохолитиаз, механическая желтуха. Лечение оперативное, в
послеоперационном периоде протовогельминтная терапия.
С. Желчекаменная болезнь: хронический калькулёзный холецистит, холедохолитиаз,
механическая желтуха. Лечение оперативное.
D. Альвеококкоз, холедохолитиаз, механическая желтуха. Лечение оперативное, в
послеоперационном периоде протовогельминтная терапия.
Е. Эхинококкоз, осложнённый прорывом в систему гепатикохоледоха, механическая
желтуха. Лечение оперативное – лапаротомия, цистэктомия, холедохотомия,
дренирование холедоха по Керу, в послеоперационном периоде противогельминтные
препараты.
1–В 5–А 9–D 13 – А 17 – С

2–А 6–Е 10 – С 14 – D 18 – А
3–С 7–D 11 – С 15 – Е 19 – Е
4–D 8–А 12 – В 16 – В 20 – Е
60
Тема 13. Сучасні методи діагностики та лікування захворювань серцево-судинної
та дихальної систем.
Синдроми болю в грудях, дихальної та серцевої недостатності при
діагностиці та диференційній діагностиці захворювань органів грудної
порожнини
1. У 65-річного пацієнта з ІХС, постінфарктною аневризмою ЛШ, фібриляцією передсердь,

після коронаровентрикулографії виявлено: множинні мультифокальні стенози практично
всіх вінцевих артерій, дистальні відділи яких по типу "мишачих хвостиків", аневризма
передньо-бокової стінки ЛШ з ознаками пристінкового тромбозу, ФВ <25%. Подальшою
лікувальною тактикою буде:
А. Операція АКШ
В. Медикаментозне лікування або трансплантація серця
С. Балонна ангіопластика вінцевих артерій
D. Аневризмектомія
Е. АКШ з аневризмектомією
2. Жінка 38 років. Поступила зі скаргами на задишку, важкість і відчуття здавлення в

проекції серця. Стан важкий, температура тіла 38оС. Шкіра з ціанотичним віттінком, шийні
вени здуті. При аускультації тони серця не прослуховуються, при перкусії відзначається
різке збільшення границі серцевої тупості. Пульс слабого наповнення, прискорений. При
рентгеноскопії - тінь серця кулястої форми, пульсація тільки в проекції дуги аорти. Якому
патологічному процесу відповідають дані рентгеноскопії?
А. Міокардит
В. Ексудативний перикардит
С. Ожиріння серця
D. Мітральна форма серця
Е. Аортальна форма серця
3. Хворий 66 років лікується з приводу ексудативного перикардиту ревматичного

походження. Стан хворого різко погіршився, розвинулась тахікардія, артеріальний тиск
знизився до 90/70 мм рт. ст., набрякли вени на шиї та кінцівках, венозний тиск - 220 мм
вод.ст. Збільшилась печінка, стала болючою. Який лікувальний засіб необхідний для
полегшення стану хворого?
А. Призначення сечогінних препаратів
В. Перикардектомія
С. Призначення дофаміну та антибіотиків
D. Пункція перикарда
Е. Протиревматичне лікування
4. У 48-річної жінки - ІХС на протязі півроку з прогресуючими приступами стенокардії.

Після проведеної коронаровентрикулографії виявлено: стеноз >70% передньої
міжшлуночкової артерії (ПМША) в середній третині на протязі 0,7 см. В інших артеріях -
пристінкові атеросклеротичні зміни, гемодинамічно незначимі. Хворій показано:
А. Операція АКШ (аортокаронарного шунтування) однієї артерії
В. Балонна ангіопластика ПМША
С. Операція АКШ 2-3 артерій
D. Операція АКШ до ПМША
Е. Медикаментозна терапія
5. У хворого 45 років, з постгеморагічною анемією (дві доби тому переніс операцію з

приводу закритої травми черевної порожнини і розривом печінки). Незабаром після
переливання еритроцитарної маси з'явились біль в грудях, кровохаркання і пропасниця. Яка
найбільш імовірна причина гемотрансфузійного ускладнення?
61
В. Несумісність крові за груповими факторами системи АВО
С. Несумісність крові за резус-фактором
D. Анафілактичний шок
Е. Недоброякісність донорської крові
6. Хвора 68 років, прооперована з приводу гострого холециститу при наявності супутньої

патології - гіпертонічної хвороби II ст., ІХС, атеросклеротичного кардіосклерозу, правобічної
стегнової кили, варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Перші 3 дні післяопераційного
періоду сприятливі. На 4 добу виявились ознаки гіпостатичної пневмонії. На 6 добу раптово
розвинулось падіння серцевої діяльності з ціанозом верхньої половини тіла та втратою
свідомості. Пульс -140/ хв., АТ - 60 мм рт.ст. Екстрені реанімаційні засоби виявились дарем-
ними. Визначте діагноз.
А. Інфаркт міокарда
В. Набряк легенів
С. Тромбоемболія легеневої артерії
D. Гостре порушення мозкового кровообігу
7. В післяопераційному періоді у жінки 50 років, якій 3 дні тому виконали холецистектомію з

інтраопераційною холангіографією, розвинулась задишка, загрудинні болі, кашель з
мокротою "іржавого" кольору АТ - 110/70 мм рт.ст., пульс - 90/хв., ЧД -30/хв.,
субфебрилітет. Яка ймовірна причина такого стану?
А. Аспіраційна пневмонія
В. Емболія гілок легеневої артерії
С. Підпечінковий абсцес
D. Холангіт
Е. Панкреатит
8. Хвора 25 років, у післяродовому періоді перенесла тромбоемболію легеневої артерії.

Назвіть найбільш ефективний засіб профілактики рецидиву тромбоемболії легеневої артерії,
який необхідно застосувати у хворої:
А. Еластичне бинтування обох нижніх кінцівок
В. Довічне застосування непрямих антикоагулянтів у профілактичній дозі
С. Періодичне накладання цинк-желатинової пов'язки Унна на скомпрометовану
кінцівку
D. Операція імплантації кава-фільтра
Е. Профілактичне щоденне підшкірне введення фраксипарину
9. Хворій 44 років була проведена езофагоскопія з приводу непрохідності стравоходу, взята

біопсія. Езофагоскопія проходила без ускладнюючих моментів, проте наступного дня у
хворої з'явилась емфізема обох надключичних ділянок, болі при ковтанні і за грудиною,
ціаноз. Температура підвищилась до 39°С, в крові: лейкоцити - 16х10 9/л, зсув лейкоцитарної
формули вліво. На рентгенограмі визначається обмежене затемнення в задньому
середостінні на рівні біфуркації трахеї. Був поставлений діагноз розриву стравоходу. Яким є
подальші лікування?
А. Спостереження
В. Консервативне антибактеріальне лікування
С. Оперативне - розкрити і дренувати медіастиніт, накладання гастростоми
D. Оперативне радикальне з зашиванням рани стравоходу
Е. Оперативне - накладання гастростоми
10. У хворого 58 років, який лікується у хірургічному відділенні з приводу гострого тромбоза
підшкірних вен нижньої кінцівки, ранком при вставанні з ліжка з'явився сильний біль за
грудиною, ціаноз обличчя та верхньої половини тулуба, колаптоїдний стан. Об'єктивно:
пульс 110/хв., слабкого наповнення та напруження, ритмічний. АТ - 80/60 мм рт.ст. Тони
62
серця глухі, ритмічні. Аускультативно: на всьому протязі легеневих полів прослуховуються
вологі хрипи. На ЕКГ - підвищення зубця SТ у лівих відведеннях з коронарним зубцем Т. На
рентгенограмі органів грудної клітки - високе стояння купола діафрагми у сполученні з
симптомом Вестмарка. Яка гостра патологія виникла у хворого?
В. Інфаркт міокарда
С. Гостра правошлункова недостатність
D. Гостра серцево-судинна недостатність
Е. Проривна виразка кардіального відділу шлунка
11. У хворого 3., 69 років, на 6 день після простатектомії раптово появились задуха, ціаноз
обличчя, біль за грудиною. Об'єктивно: дихання часте, АТ - 90/60 мм рт.ст., пульс - 110/хв.,
на ЕКГ - ознаки перевантаження правих відділів серця. Черговий лікар викликав
реанімаційну бригаду, підозрюючи тромбоемболію легеневої артерії. Що мав би зробити
лікуючий лікар для попередження цього ускладнення?
А. Призначити після операції профілактичні дози гепарину
В. Накласти на нижні кінцівки еластичні бинти
С. Призначити хворому венотоніки та аспірин
D. Створити для нижніх кінцівок в ліжку підвищене положення
Е. Активно вести післяопераційний період
12. Що є основним постачальником емболів до легеневої артерії при ТЕЛА?

А. Система v. cava inferior
В. Система v. cava superior
С. Праві відділи серця
D. Септичні емболи
Е. Жирові емболи
13. Хвора 60 років, шість днів тому назад перенесла холецистектомію з приводу гострого
деструктивного холециститу. Страждає ІХС, гіпертонічною хворобою, варикозною
хворобою нижніх кінцівок. Раптово з'явився інтенсивний біль в лівій половині грудної клітки
з поширенням у ліве плече, ядуха. Через деякий час виник сухий надсадний кашель. Чим
зумовлене погіршення стану хворої?
А. Емболія гілок легеневої артерії
В. Гостра вогнищева пневмонія
С. Інфаркт міокарда
D. Гангрена легені
Е. Гостре респіраторне захворювання
14. У стаціонарі знаходиться хворий віком 58 років з ангіографічно доведеною емболією

дрібних гілок легеневої артерії. 4 доби назад хворий переніс аденомектомію. Методом
вибору в лікуванні його буде призначення:
А. Тромболітичної терапії
В. Прямих антикоагулянтів
С. Непрямих антикоагулянтів
D. Тромбектомії з легеневої артерії
Е. Венотоніків
15. У відділенні знаходиться чоловік з діагнозом: тромбофлебіт великої підшкірної вени

стегна. В чому полягає вторинна профілактика тромбоемболії легеневої артерії?
А. Антикоагулянтна терапія
В. Електростимулювання м'язів нижньої кінцівки
С. Активний режим
D. Хірургічне втручання
Е. Ліжковий режим
63
16. Чоловік 32 років під час фізичного навантаження зненацька відчув задуху, біль в лівій
половині грудної клітки, серцебиття. Об'єктивно: стан важкий, АТ - 100/70 мм рт.ст., пульс -
100/хв., дихання - 28/хв., ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно:
зліва - високий тимпаніт. Що може бути причиною даного стану?
А. Спонтанний пневмоторакс
В. Інфаркт міокарда
С. Тромбоемболія легеневої артерії
D. Міжреберна невралгія
Е. Гіпотонічний криз
17. Хворий 28 років, поступив у стаціонар зі скаргами на біль в лівій половині грудної
клітки, ядуху. Травму заперечує. При рентгенологічному обстеженні виявлено пневмоторакс
зліва. До цього моменту вважав себе здоровим, служив в армії. Яка найбільш імовірна
причина виникнення спонтанного пневмотораксу?
А. Бульозна емфізема
В. Бронхіальна астма
С. Хронічний бронхіт
D. Наявність злук у плевральній порожнині
Е. Тромбоемболія легеневої артерії
18. У хворого 38 років раптово з'явився біль у лівій половині грудної клітки, задуха.
Об'єктивно: стан середньої важкості, пульс - 100/хв., АТ - 90/60 мм рт.ст., дихання зліва не
вислуховується, при рентгенографії грудної клітки - колапс лівої легені до 1/2 об'єму. Яке
лікування потрібно призначити хворому?
А. Спокій, розсмоктуюча терапія
В. Пасивне дренування плевральної порожнини
С. Плевральні пункції
D. Оперативне лікування
Е. Активне дренування плевральної порожнини
19. Хворий 25-ти років поступив у хірургічне відділення через 6 годин з моменту
захворювання з діагнозом: спонтанний пневмоторакс. Лікування за допомогою пасивного
дренування плевральної порожнини протягом З діб ефекту не дало. Яке дослідження
найбільш достовірно дозволить виявити причину відсутності ефекту від лікування?
А. Бронхографія
В. Оглядова рентгенографія грудної клітки
С. Торакоскопія
D. Бронхоскопія
Е. УЗД
20. У хворого 35 років під час фізичного навантаження з’явились різкі болі в лівій половині
грудної клітки. Об'єктивно: хворий покритий холодним потом, важко вдихнути повітря через
біль. Аускультативно: дихання справа везикулярне, зліва - ослаблене. Тахікардія, пульс -
100/хв. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Стенокардія напруги
В. Гострий інфаркт міокарда
С. Лівосторонній плеврит
D. Спонтанний пневмоторакс
Е. Пневмонія
1–В 5–А 9–С 13 – А 17 – А

2–В 6–С 10 – А 14 – В 18 – В
3–D 7–В 11 – А 15 – D 19 – С
4–В 8–D 12 – А 16 – А 20 – D
64
Тема 14: Хірургічна патологія легень та плеври.
Принципи діагностики та лікування
1. На оглядовій рентгенограмі легень визначається інтенсивне однорідне затемнення, що

відповідає положенню нижньої частки лівої легені. На боковій рентгенограмі особливо ітко
видно, що ушкоджена вся доля, причому вона зменшена, а її передній контур різкий і
випрямлений. Серце дещо зміщене вліво і дозаду. Яким захворюванням обумовлена вказана
рентгенологічна картина?
A. Лівосторонній ексудативний плеврит
B. Ателектаз нижньої частки лівої легені
C. Крупозна пневмонія
D. Периферичний рак лівої легені
E. Ехінокок лівої легені
2. Хворий 38 років, госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням гнійного

харкотиння (до 60-80 мл на добу), підвищення температури тіла до 39°С. Захворювання
пов'язує з переохолодженням. Пульс - 96/хв., ритмічний. Артеріальний тиск - 110/60 мм рт.
ст. При огляді: відставання правої половини грудної клітки при диханні. ЧД - 30/хв.
Перкуторно: локальне притуплення біля кута лопатки. Аускультативно - вологі різно-
каліберні хрипи, амфоричне дихання. Який з попередніх діагнозів найбільш імовірний?
A. Гострий бронхіт
B. Гострий абсцес легені
C. Хронічний бронхіт
D. Вогнищева пневмонія
E. Емпієма плеври
3. У хворого 48 років на сьому добу після появлення помірного болю в грудях, надсадного
кашлю, гарячки до 39°С з'явилось харкотиння з неприємним запахом. Проте стан хворого
залишається тяжким, за добу виділяється більше 600 мл сіро-зеленого харкотиння,
зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі - на тлі негомогенного
затемнення нижньої частки правої легені виявляється порожнина з горизонтальним рівнем
рідини. Яке захворювання найбільш імовірне?
A. Гангрена правої легені
B. Гострий абсцес правої легені
C. Гангренозний абсцес правої легені
D. Нагноєна кіста правої легені
E. Нагноєна туберкульозна каверна
4. У хворого, 46 років, після переохолодження підвищилась температура тіла до 38-39 °С,

слабість, помірні болі в правій половині грудної клітки, з'явився кашель із виділенням мокро-
ти. Було почато активне протизапальне лікування, але температура тіла не знизилась
протягом 1 тижня. Потім у хворого виділялось харкотиння з гноєм у кількості 200 мл/добу.
Після цього температура тіла знизилась до 36,6-37,1 °С. Визначається укорочення
перкуторного тону нижче правої лопатки. При аускультації в цій ділянці відмічається
послаблення дихання. Яке захворювання в першу чергу можна запідозрити?
A. Абсцес легені і емпієма
B. Рак легені
C. Емпієма плеври
D. Ателектаз легені
E. Бронхоектатична хвороба
5. Хворий Д., 39 років, захворів гостро після переохолодження, підвищилась температура

до 40 °С, з'явились болі в грудній клітці справа, блювота із харкотинням зі смердючим
запахом. Зловживає куривом і алкоголем. Об'єктивно: загальний стан важкий, температура -
39 °С, виражені ознаки гнійної інтоксикації і дихальної недостатності. Рентгенологічно: на
65
фоні масивного затемнення верхньої і середньої частки визначаються порожнини різних
розмірів з горизонтальним рівнем рідини. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Абсцес легені
B. Гангрена легені
C. Порожниста форма раку
D. Емпієма плеври
E. Туберкульозні каверни
6. Скарги на кашель з виділенням гнійного харкотиння (50-70 мл на добу), задишку при

незначному фізичному напруженні. Пульс - 92/хв., AT - 110/60 мм рт. ст. Відставання правої
половини грудної клітки в диханні. При перкусії легеневий звук. Аускультативно справа -
вологі різнокаліберні хрипи над верхньою часткою. Зліва патології не виявлено. На
рентгенограмі ОГК виявлено виражену інфільтрацію верхньої частки правої легені з
дрібними множинними порожнинами в центрі розміром 0,4-0,8 см в діаметрі. Попередній
діагноз?
A. Нагноєння кісти
B. Абсцедуюча пневмонія
C. Гангренозний абсцес легені
D. Гостра вогнищева пневмонія
E. Гострий абсцес легені
7. У скотаря два місяці кашель з густим мокротинням, підвищення температури тіла до 37,6-
37,8 °С щодня, слабість, задишка при навантаженнях. При рентгенологічному дослідженні: у
верхній частці правої легені виявлена округла тінь з рівними, круглими, чіткими контурами
без перифокального запалення легеневої тканини. При дослідженні мокротиння виявлені
нитки фібрину, хітину. Позитивна реакція Каццоні. Сформулюйте попередній діагноз?
A. Ехінокок правої легені
B. Абсцес правої легені
C. Кавернозний туберкульоз правої легені
D. Рак правої легені
E. Кісти правої легені
8. На рентгенограмі органів грудної клітки відмічається густа дисемінація обох легень

множинними дрібними вогнищами розмірами 2-3 мм. Вогнища мають чіткі контури. Леге-
невий малюнок послаблений. Корені легень збільшені, ущільнені, деформовані. При якому
захворюванні буде спостерігатися така рентгенологічна картина?
A. Пневмоконіоз
B. Міліарний туберкульоз легень
C. Вогнищева пневмонія
D. Карциноматоз
E. Саркоїдоз легень
9. На рентгенограмі легень визначається ущільнення і різке зменшення верхньої частки

правої легені. Середня і нижня частка правої легені різко пневматизовані. Корінь правої
легені підтягнутий до ущільненої частки. У верхньому і середньому відділах лівого
легеневого поля множинні вогнищеві тіні. В прикореневій ділянці лівого легеневого поля
чітко контуруються 2 поряд розміщені кільцевидні тіні з досить товстими і нерівними
стінками. Якому захворюванню відповідає вказана рентгенологічна картина?
A. Периферичний рак
B. Ателектаз верхньої частки правої легені
C. Пневмонія з абсцедуванням
D. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
E. Рак Пенкоста
66
10. При рентгендослідженні органів грудної клітки у пацієнта 62 років, у проекції кореня
правої легені виявлена тінь у вигляді поліциклічного утворення, що деформує верхньочаст-
ковий бронх, а також ателектаз верхньої частки. Із анамнезу з'ясовано, що він знаходився на
диспансерному спостереженні у фтизіатра. Який з методів дослідження дозволить реально
віддиференціювати центральний рак легені від туберкульозу?
A. Бронхоскопія, морфологічне дослідження
B. Аналіз харкотиння на БК
C. Клінічний аналіз крові
D. Рентгенкомп'ютерна томографія
E. Тест на онкомаркери
11. Хвора 21 року, відмічає кашель з гнійною мокротою, часті підйоми температури після
незначного охолодження, нерідко набряки під очима, хворіє 10 років. Загальний стан
задовільний. Бліда. Відмічається пастозність обличчя та гомілок. При обстеженні
поставлений діагноз: бронхоектатична хвороба з ізольованим ураженням бронхоектазами
нижньої частки правої легені. Яке ускладнення бронхоектатичної хвороби небезпечне в
даному випадку?
A. Амілоїдоз внутрішніх органів
B. Легенева кровотеча
C. Емпієма, піопневмоторакс
D. Гангрена легені
E. Рак легені
12. Хвора 47 років скаржиться на кашель з відділенням гнійного харкотиння, біль в нижній
ділянці лівої половини грудної клітки, періодичне підвищення температури тіла. Яке об-
стеження буде найбільш інформативним для постановки діагнозу?
A. Бронхоскопія
B. Бронхографія
C. Оглядова рентгенограма легень
D. Пункція плевральної порожнини
E. Бактеріологічне дослідження харкотиння
13. У хворої 53 років діагностовано гострий абсцес легені. З анамнезу виявлено, що 2 тижні
тому вона була виписана у задовільному стані з терапевтичного стаціонару, де перебувала з
приводу гострої нижньочасткової пневмонії. Назвіть найбільш імовірний шлях виникнення
абсцесу легені у хворого.
A. Гематогенний шлях інфікування
B. Емболічний шлях інфікування
C. Лімфогенний шлях інфікування
D. Бронхіальна обструкція
E. Травматичний шлях інфікування
14. У хворого 62 років, що палить і часто хворіє "пневмоніями", при оглядовій

рентгенографії грудей в правій легені знайдено трикутної форми затемнення з вершиною,
спрямованою до кореня легені і зміщення тіні серця та середостіння в бік ураження. Ви-
значте діагноз:
A. Абсцес легені
B. Кіста легені
C. Периферичний рак легені
D. Центральний рак легені
E. Ателектаз легені
15. Хворий Б., 50 років, скаржиться на біль в грудях постійного характеру, кашель. Останні
два тижні з кровохарканням, задишку. Протягом 30 років палить, вживає алкоголь. На
67
рентгенограмі - пухлина правої легені в прикореневій зоні, метастазів не виявлено. Вирішено
провести правосторонню пульмонектомію. Який доступ слід обрати?
A. Серединна стернотомія
B. Правосторонній передньобоковий
C. Правосторонній задньобоковий
D. Боковий
Е. Поперечна стернотомія
16. На 4 добу після ушивання перфоративної виразки шлунка у хворого, який страждає на
емфізему легень, розвинувся спонтанний пневмоторакс. Найбільш вигідним місцем
дренування плевральної порожнини для усунення пневмоторакса є:
A. Сьоме міжребер'я по передній аксилярній лінії
B. Восьме міжребер'я по задній аксилярній лінії
C. Друге міжребер'я по середній ключичній лінії
D. Шосте міжребер'я по передній пахвинній лінії
E. П'яте міжребер'я по середній ключичній лінії
17. Хворий 30 років, скаржиться на нездужання, задишку, підвищення температури до 39 °С.

Хворіє п'ять днів. Дихання не прослуховується над усією поверхнею правої легені. На
рентгенограмі грудної клітки справа рівень рідини, що досягає II ребра. Визначте діагноз?
A. Гостра тотальна емпієма плеври справа
B. Гострий абсцес правої легені
C. Гангрена правої легені
E. Гостра тотальна пневмонія справа
18. Чоловік 43 років, хворіє на хронічний абсцес правої легені. Біля двох годин тому відмітив
різкий раптовий біль у правій половині грудної клітки, задишку. Доставлений у стаціонар
машиною швидкої допомоги. Стан важкий. Вимушене сидяче положення. Ціаноз
шкірних покривів. ЧД - 44/хв., пульс - 108/хв., AT - 90/55 мм рт. ст. Відставання правої
половини в диханні. Перкуторно: притуплені легеневі звуки від IV ребра донизу. Аускуль-
тативно: дихальні шуми над правою легенею не вислуховуються. Яка найбільш імовірна
патологія?
A. Піопневмоторакс
B. Ателектаз легені
C. Гідроторакс
D. Пневмоторакс
E. Гангрена легені
19. На передній оглядовій рентгенограмі легень визначається однорідне розповсюджене

затемнення майже всього правого легеневого поля. У верхній частині затемнення менш
інтенсивне і слабо намічається його верхня коса межа. Органи середостіння зміщені вліво.
Яким захворюванням обумовлена рентгенологічна картина?
A. Ателектаз
B. Ексудативний плеврит справа
C. Крупозна пневмонія
D. Інфільтративний туберкульоз легень
E. Аспергільоз
20. У хворого Н., 18 років, після перенесеної правосторонньої пневмонії з'явився різкий біль
колючого характеру у грудній клітині, який посилюється при диханні та кашлі, температура
до 40 °С. При обстеженні: міжребер'я справа розширені. Вислуховуються сухі хрипи. При
перкусії -тупість на рівні 5 ребра, позаду - вище, а попереду - нижче. Ваш діагноз?
A. Гострий гнійний плеврит
B. Абсцес легені
68
C. Бронхопневмонія
D. Пухлина легені
E. Піддіафрагмальний абсцес
1–В 5–В 9–D 13 – D 17 – A

2–В 6–В 10 – A 14 – D 18 – A
3–С 7–А 11 – A 15 – C 19 – B
4–А 8–В 12 – B 16 – C 20 – A
69
Тема 15. Пошкодження органів грудної порожнини. Діагностична програма при
ушкодженні серця. Тріада симптомів поранення серця. Єдина клініко-
діагностична та лікувально-хірургічна програма при пораненнях серця.
Вади серця
1. Хворий 36 років, близько 3 години тому отримав проникаюче ножове поранення лівої
половини грудної клітки. Доставлений у важкому стані: ейфорія, шкірні покриви бліді. Тони
серця глухі, тахікардія 130/хв. АТ -80/70 мм рт.ст. Пульс на зап'ястку ледь визначається. Рана
грудної клітки 2 см, розташована зліва по парастернальній лінії на рівні III міжреберного
проміжка. Дихання над лівою легенею послаблене, в задньо-нижніх відділах вкорочений
перкуторний звук. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Торакоабдомінальне поранення
В. Поранення легені
С. Поранення серця
D. Поранення великих судин межистіння
Е. Плевропульмональний шок
2. Хворий 20 років, доставлений каретою швидкої допомоги в приймальне відділення з

ножовим пораненням у 4-му міжребер'ї зліва по парастернальній лінії. Хворий блідий, губи
ціанотичні. Пульс - 110/хв., м'який. АТ - 40/25 мм рт.ст. Видно застійні вени на шиї. Що є
причиною даного стану?
А. Порушення систолічної функції серця
В. Больовий шок
С. Тампонада серця
D. Електромеханічна дисоціація
Е. –
3. У хворого 45 років після тупої травми грудної клітки з переломом грудини виникли
слабкість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, надимання вен шиї. При плевральній
пункції вміст відсутній. Пульс -120/хв., ритмічний, слабкого наповнення. Який діагноз
найбільш імовірний?
В. Струс серця
С. Тампонада серця
D. Гострий інфаркт міокарда
Е. Згорнений гемоперикард
4. Хвора 54 років поступила в стаціонар з вираженим акроціанозом, набухлими шийними

венами, збільшеною печінкою, асцитом. Межі серця розширені. Тони серця не
вислуховуються, верхівковий поштовх не визначається. АТ - 100/50 мм рт.ст. На
рентгенограмі органів грудної клітки виявлена збільшена тінь серця у вигляді трапеції. Яким
патологічним станом можна пояснити вказані симптоми у хворого?
А. Тампонадою серця
В. Ексудативним плевритом
С. Комбінованою вадою серця
D. Гострою серцевою недостатністю
Е. Грижею стравохідного отвору діафрагми
5. Який найбільш ефективний метод лікування при неускладненому переломі ребра:

А. Спірт-новокаїнова блокада міжреберних нервів в місці перелому
В. Спірт-новокаїнова блокада в місці перелому і міжреберних нервів паравертебрально
С. Металлоостеосинтез ребер
D. Тиснуча пов'язка на місці перелому
Е. Скелетне витягнення
70
6. При якій поразці мітрального клапана показана комісуротомія?
А. Комбінованний мітральний порок з переважанням недостатності
В. Мітрально-аортальний порок
С. Стеноз мітрального отвору
D. Комбінований порок трикуспідального клапана
Е. Комбінованний мітральний порок з переважанням стенозу
7. Яке найбільш вірогідне ускладнення коарктації аорти?

А. Високий ризик розвитку геморагічного інсульту
В. Виникає недостатність кровообігу по великому кругу
С. Виникає недостатність кровообігу по малому кругу
D. Можливий набряк легенів
Е. Развивається артеріальна гіпертензія
8. На підставі якої аускультативної ознаки можна припустити діагноз стеноз мітрального

клапана?
А. Діастолічний шум над верхівкою серця
В. Систолічний шум над верхівкою серця
С. Систолічний шум на аорті
D. Шум систоло-діастолічний
Е. Систолічний шум в V точці
9. Хворий, 27 років, поступив зі скаргами на кашель, болі в грудній клітці, підвищення

температури, слабкість. Захворів кілька днів тому, раптово підвищилася температура до
40оС, озноб, через 2-3 дні з'явився кашель з кров'ю. При рентгенологічному дослідженні
діагностована деструктивна пневмонія, у зв'язку з чим госпіталізований в терапевтичне
відділення. Наркоман протягом останніх 2 років. Під час вступу стан важкий, тахікардія,
температура 38-40°С. Виражені запальні зміни в крові. Проводилася інтенсивна
антибіотикотерапія, стан не поліпшувався, з'явилися ознаки правошлуночкової
недостатності. При УЗД серця - регургітація на трикуспідальном клапані, вегетація до 11-15
мм на стулках. На ЕКГ ознаки перевантаження правого шлуночку. Діагноз, план лікування.
А. Інфекційний ендокардит з поразкою трикуспідального клапана
В. Первинний інфекційний ендокардит з поразкою трикуспідального клапана
С. Ревматичний порок
D. Деструктивна пневмонія
Е. –
10. Хворий Ю., 42 років, тривало страждає пороком серця, останній рік відзначає
погіршення, знизилася переносимість до фізичного навантаження, періодично з'являються
набряки нижніх кінцівок. Аускультація: у верхівки шум діастоли з пресистолічним
посиленням , I тон посилено, визначається клацання відкриття мітрального клапана, над
легеневою артерією акцент і розщеплювання II тону. На ЕКГ: миготлива аритмія, ознаки
гіпертрофії правого шлуночку, на рентгенограмі: легеневий малюнок посилений, серце
збільшене за рахунок лівого передсердя і правого шлуночку. Поставте діагноз і стадію
захворювання по Бакульову.
А. Недостатність мітрального клапана III ст.
В. Мітральний стеноз IV ст.
С. Мітральний стеноз V ст.
D. Мітральний стеноз II ст.
Е. Комбінований мітральний порок III ст.
11. Яка операція доцільна при мітральному стенозі 3 стадії по Бакульову?

А. Закрита пальцьова комісуротомія
В. Протезування мітрального клапана
С. Ніодної з перерахованих
71
D. Закрита інструментальна комісуротомія
Е. Открита комісуротомія
12. При якій патології, що виявляється на коронарограмах, доцільне аортокоронарне

шунтування.
А. Атеросклеротична оклюзія дистального басейну будь якої артерії
В. Сегментарна атеросклерозна оклюзія передньої міжшлуночкової артерії
С. Стеноз декількох коронарних артерій до 30%
D. Множинна поразка коронарних артерій з поразкою периферичного русла
Е. Диффузна поразка коронарних артерій
13. У хворої ревматизмом визначається тремтіння грудної стінки («котяче муркотіння»),

посилений I тон на верхівці, шум діастоли з пресистолічним посиленням, тон відкриття
стулок мітрального клапана, акцент II тону над легеневою артерією. Який порок серця у
хворої?
А. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
В. Недостатність клапанів аорти
С. Відкрита артеріальна протока
D. Стеноз легеневої артерії
Е. Недостатність мітрального клапана
14. Які об'єктивні ознаки мають значення в діагностиці проникаючого поранення серця?
А. Локалізація рани в області серця
В. Тахікардія і зниження пульсового артеріального тиску
С. Цианоз осличчя, верхніх кінцівок, напруга вен шиї і обличчя
D. Розширення серцевої тупості і різке ослаблення тонів серця
Е. Все перераховане вище
15. Перерахуйте симптоми, найбільш характерні для тампонади серця:

А. Різке зниження артеріального (пульсового) тиску
В. Ціаноз обличчя
С. Розширення меж серця
D. Глухість серцевих тонів
Е. Все перераховане вище
16. Для закритої травми серця характерні:

А. Змінення ЕКГ
В. Болі в області серця
С. Зниження артеріального тиску
D. Розширення меж серця
Е. Всі перераховані ознаки
17. Хворий, 36 років, близько 3 ч. тому отримав ножове поранення лівої половини грудної
клітки. Доставлений у важкому стані: ейфорія, шкірні покриви бліді. Тони серця глухі,
тахікардія 130 уд/хв., АТ – 80/70 мм рт.ст. Пульс на променевих артеріях ниткоподібний.
Рана грудної стінки 2 см, розташовується зліва по парастернальній лінії на рівні третього
межребер’я. Дихання над лівою легенею різко ослаблене, у задньонижніх відділах –
укорочення перкуторного звуку. Який діагноз вірогідніший?
А. Поранення легені
В. Торакоабдомінальне поранення
С. Поранення серця
D. Поранення крупних судин середостіння
Е. Плевропульмональний шок
72
18. Хворий, 36 років, близько 3 ч. тому отримав ножове поранення лівої половини грудної
клітки. Доставлений у важкому стані: ейфорія, шкірні покриви бліді. Тони серця глухі,
тахікардія 130 уд/хв., АТ – 80/70 мм рт.ст. Пульс на променевих артеріях ниткоподібний.
Рана грудної стінки 2 см, розташовується зліва по парастернальній лінії на рівні третього
межребер’я. Дихання над лівою легенею різко ослаблене, у задньонижніх відділах –
укорочення перкуторного звуку. Які лікувальні заходи показані?
А. Комплекс реанімаційних заходів
В. Плевральна пункція
С. Пункція перикарду
D. Переливання крові
Е. Негайна торакотомія
19. Хвора 27 років звернулася зі скаргами на задишку при значному фізичному

навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроцианоз, Ps 98/хв., ритмічний,
АТ - 105/70 мм рт.ст, перший тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм,
акцент другого тону над легеневою артерією, шум пресистолічний над верхівкою і в п'ятій
точці. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. Дефект міжшлуночкової перегородки
В. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
С. Недостатність мітрального клапана
D. Недостатність клапана аорти
Е. Пролапс мітрального клапана
20. Жінка 40-ка років з мітральним стенозом скаржиться на задишку, млявість, які поступово
прогресують. На сьогодні може виконувати лише легку домашню роботу. Яка найбільш
адекватна терапія для цього хворого?
А. Серцеві глікозиди
В. Біциллінотерапія
С. Хірургічне втручання
D. Вазоділятатори
Е. Діуретіки
1–С 5–В 9–В 13 – А 17 – С

2–С 6–С 10 – В 14 – Е 18 – Е
3–С 7–А 11 – D 15 – Е 19 – В
4–А 8–А 12 – В 16 – Е 20 – С
73
Тема 16: Пошкодження органів грудної порожнини. Клініка і діагностика
пневмотораксу, гемотораксу і хілотораксу. Лікувальні підходи
1. Хвора Б., 35 років, поступила у хірургічне відділення через 2 доби після травми з
діагнозом: лівосторонній гемоторакс. Відмічається помірна анемія. При рентгенологічному
обстеженні виявлено наявність рідини в лівій плевральній порожнині до рівня VII ребра.
Який вид лікування найбільш доцільний?
A. Торакотомія
B. Пункція плевральної порожнини
C. Фізіотерапія
D. Давляча пов'язка
E. Дренування плевральної порожнини
2. Хворий X., 32 роки, знаходиться в хірургічному відділенні біля години. Був збитий
автомобілем. Стан прогресивно погіршується: наростає дихальна недостатність,
відмічаються порушення серцевої діяльності. На основі клініко-рентгенологічних даних
виявлено зміщення органів середостіння. Який процес викликав це ускладнення?
A. Відкритий пневмоторакс
B. Клапанний пневмоторакс
C. Закритий пневмоторакс
D. Підшкірна емфізема
E. Медіастеніт
3. Хворий 54 років скаржиться на лихоманку, задишку, кашель із виділенням гнійного

харкотиння до 100 мл за день. Хворіє 20 днів. Об'єктивно: ціаноз губ, блідий, задишка в
спокої. Перкуторно: справа від IV ребра вниз тупий звук, вверх - коробковий. Дихання
нижче IV ребра не прослуховується. Рентгенограма: правосторонній гідропневмоторакс.
Колапс легенів І ст. Який метод лікування буде доцільним?
A. Внутрішньоплевральне введення лікарських речовин
B. Торакоскопія
C. Бронхоскопія
D. Торакоцентез
Е. Пункція плевральної порожнини
4. У хворого 32 років, ранком раптово на фоні повного здоров'я виник сильний біль в лівій
половині грудної клітки, задишка. Об'єктивно: ЧДД - 30/хв., ціаноз, участь допоміжних
м'язів в акті дихання, асиметрія грудної клітки. Над лівою легенею спостерігається тимпаніт,
відсутність дихальних шумів, ослаблення голосового тремтіння. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. Піопневмоторакс
B. Спонтанний пневмоторакс
C. Ателектаз легені
D. Ексудативний плеврит
E. Посттравматичний пневмоторакс
5. Хворий С, 25 роков, поступив після травми грудної клітки. При клінічному та

рентгенологічному обстеженні встановлено діагноз "напружений пневмоторакс зліва". Яка
невідкладна допомога?
A. Внутрішньовенні інфузії
B. Оксигенотерапія
C. Дренування плевральної порожнини
D. Інтубація
Е. Аналгетики
74
6. Хворий 36 років, близько 3 годин назад отримав проникаюче ножове поранення лівої
половини грудної клітки. Доставлений в важкому стані: ейфорія, шкірні покриви бліді. Тони
серця глухі, тахікардія - 130/хв. AT -80/70 мм рт. ст. Пульс на зап'ястку ледь визначається.
Рана грудної клітки -2 см, розташована зліва по парастернальній лінії на рівні III
міжреберного проміжку. Дихання над лівою легенею послаблене, в задньо-нижніх відділах
вкорочений перкуторний звук. Які лікувальні заходи найбільш доцільні?
A. Плевральна пункція
B. Пункція перикарда
C. Невідкладна торакотомія
D. Переливання крові
E. Комплекс реанімаційних заходів
7. Хворий 38 років доставлений через 1 год. після ножового поранення грудей. Свідомість
потьмарена. Шкірні покриви бліді. AT - 100/70 мм рт. ст. Пульс - 78/хв. Справа, в області
сьомого міжребер'я, по задньо-аксиляр-ній лінії, ножова рана розміром 1x2 см. Під час
огляду потерпілого в нього виник колапс із втратою свідомості. Хворий покрився холодним
потом, артеріальний тиск знизився до 60/40 мм рт. ст. Яка тактика подальшого лікування
хворого?
A. Екстрена торакотомія
B. Гемотрансфузія, екстрена торакотомія
C. Інфузійна терапія, стабілізація гемодинаміки
D. Перикардіоцентез
E. Дренування плевральної порожнини
8. У прийомне відділення надійшов пацієнт 19 років з колото-різаним пораненням правої

половини грудної клітки. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки встановлена наявність
малого правостороннього гемотораксу. Вкажіть оптимальну тактику лікування.
A. Пункція правої плевральної порожнини в другому межребер'ї по середньоключичній лінії
B. Пункція правої плевральної порожнини в VII міжребер'ї по задній пахвовій лінії. При
одержанні більше 100 мл крові - торакотомія (торакоскопія) з ревізією органів грудної
клітки і її стінки
C. Дренування правої плевральної порожнини по Бюлау
D. Проведення проби Рувілуа -Грегуара
E. Пункція правої плевральної порожнини в VI-VII міжребер'ї по задній пахвовій лінії.
9. Хворий 36-ти років близько З годин назад отримав проникаюче ножове поранення лівої
половини грудної клітки. Доставлений у важкому стані: ейфорія, шкірні покриви бліді. Тони
серця глухі, тахікардія - 130/хв. AT -80/70 мм рт. ст. Пульс на зап'ястку ледь визначається.
Рана грудної клітки 2 см, розташована зліва по парастернальній лінії на рівні III
міжреберного проміжку. Дихання над лівою легенею ослаблене, в задньо-нижніх відділах
вкорочений перкуторний звук. Які лікувальні заходи найбільш доцільні?
A. Невідкладна торакотомія
B. Плевральна пункція
C. Невідкладна торакотомія разом з комплексом реанімаційних заходів
D. Пункція перикарду
E. Переливання крові
10. Хворий У, 34 років, впав і отримав травму грудної клітки. Скарги на кровохаркання,
важке дихання, посилення болю в грудній клітці при глибокому диханні та кашлі. При рент-
генологічному обстеженні знайдено гемоторакс, пневмоторакс. Ваш діагноз?
A. Ураження тканин легені
B. Ураження парієтальної плеври
C. Перелом ребер, ураження тканин легені та плеври
D. Ураження кістяниці ребра
E. Забиття грудної клітки
75
11. Жінка 62 років була збита вантажівкою. При загальному обстеженні була виявлена
ділянка правої половини грудної клітки, яка западає при показані?
A. Введення наркотичних анальгетиків
B. Зовнішня фіксація флотуючої ділянки
C. Вагосимпатична блокада за Вишневським
D. Туге бинтування грудної клітки
E. Паравертебральна блокада
12. У хворого 32 років з закритою травмою грудної клітки з'явилась підшкірна емфізема в
ділянці яремної ямки, яка швидко розповсюдилась на шию, обличчя, верхню частину тулуба.
Який механізм такого розвитку підшкірної емфіземи?
A. Перелом ребер
B. Пошкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння
C. Розрив діафрагми
D. Закритий пневмоторакс
E. Забиття серця
13. Хворий 42 років, поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною
емфіземою верхньої половини тулуба, задишкою, тахікардією, пульс - 120/хв. Рентгенологіч-
но: пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння в обидві сторони. Яка
невідкладна допомога?
A. Торакоскопія
B. Торакотомія
C. Пункція плевральної порожнини
D. Дренування плевральної порожнини
E. Дренування переднього середостіння
14. У хворого 38 років, що постраждав від нанесеного удару тупим предметом по лівій
половині грудної клітки, виявлено перелом X ребра зліва зі зміщенням відламків, пристін-
ковий пневмоторакс. Хворий блідий, відмічає болі в лівому підребер'ї. AT -80/40 ммрт. ст.
Пульс - 138/хв., слабого наповнення і напруження. При УЗД обстеженні виявлено рідину в
лівій половині живота. Виявлено розрив селезінки. Яку вибрати лікувальну тактику?
A. Негайно виконати верхньо-серединну лапаротомію і потім дренувати ліву плевральну
порожнину
B. Негайно провести лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду X ребра
C. Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію
D. Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску
зробити лапаротомію
E. Зробити лівобічну торакотомію, а потім зразу ж лапаротомію
15. У хворої 41 років на четверту добу після тупої травми грудної клітки на рентгенограмі -
негомогенне затемнення в нижньому відділі. При пункції отримана невелика кількість
світло-жовтого ексудату з кров'яними згустками. Яке лікування краще надати хворому?
A. Оперативне - декортикацію легені
B. Дренування плевральної порожнини
C. Щоденні пункції
D. Розсмоктуючу терапію
E. Антибактеріальну терапію
16. Хворий П. 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині
грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Із анамнезу: годину тому він упав з
мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки до краю тротуару. Об'єктивно:
шкіра та видимі слизові бліді, свідомість пригнічена, AT -90/60 мм рт. ст., пульс - 100/хв., у
76
грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно - тупість в нижніх відділах. Який
патологічний процес можна запідозрити?
A. Правосторонній закритий пневмоторакс
B. Перелом ребер справа
C. Правосторонній напружений пневмоторакс
D. Правосторонній гемоторакс
E. Правосторонній піопневмоторакс
17. Хворий 35 років, надійшов в районну лікарню через тиждень після дорожньо-
транспортної пригоди з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика у
плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври у хворого?
A. Лікування плевральними пункціями
B. Хірургічне усунення згорненого гемотораксу
C. Комплексна консервативна терапія
D. Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем
E. Дренування плевральної порожнини активним дренажем
18. Здоровий до того чоловік 32 років під час фізичних вправ зненацька почув нестачу
дихання, слабкість, біль у правій половині грудей з віддачею в праве плече, задишку, почуття
нестачі повітря, серцебиття. Стан тяжкий, тахікардія до 100/хв. Дихання - 28/хв., права
половина грудної клітки відстає при диханні. Перкуторно справа високий тимпаніт, дихальні
шуми не чутні. Температура тіла - нормальна.
A. Інфаркт міокарда
B. Спонтаний пневмоторакс
C. Абсцес легені
D. Емпієма плевральної порожнини
E. Медіастиніт
19. Хворій 32 років видалили нижню частку лівої легені з приводу бронхоектатичної
хвороби. Через декілька днів з'явився біль в лівій половині грудної клітки, задишка,
температура тіла до 38°С. При пункції плевральної порожнини отримано гній. Яке найбільш
імовірне ускладнення виникло у хворої?
A. Емпієма плеври
B. Плеврит
C. Гемоторакс
D. Пневмоторакс
E. Пневмонія
20. У травмованого 45 років з множинними переломами ребер при пункції плевральної

порожнини отримано шлунковий вміст. Яке дообстеження буде найбільш інформативним?
A. Рентгенографія черевної порожнини
B. Фібробронхоскопія
C. Рентгенографія грудної клітки з контрастуванням шлунка
D. Комп'ютерна томографія
E. Томографія грудної клітки
1–B 5–C 9–C 13 – E 17 – B

2–B 6–C 10 – C 14 – А 18 – B
3–E 7–B 11 – B 15 – A 19 – A
4 –B 8-B 12 – B 16 – D 20 – C
77
Тема 17: Синдром дуги аорти. Клініка, діагностика, диференційна діагностика,
лікувальні підходи
1. Женщина A. 82-лет, жалуется на эпизоды потери зрения в правом глазу в течение 15

минут, которые в последнее время участились. Из анамнеза: сахарный диабет, повышение
цифр АД в течении многих лет, старый правосторонний инфаркт. По УЗДС: стеноз сонной
артерии 99%. Какое из следующих утверждений наиболее верно?
А. Имеется 60% стеноз экстракраниального отдела сонной артерии – что и явилось
причиной ТИА
B. Причиной является эмболия сонной артерии
C. Внутричерепное кровотечение
D. Имеется кардиальные и другие причины ТИА
E. Причиной является тромбоз сонной артерии
2. У больного У., 52 лет, у которого ранее выслушивался шум над правой внутренней
сонной артерией и левой подключичной, внезапно появилась очаговая симптоматика в виде
левостороннего гемипареза, которая регрессировала в течение 3-4 недель. Назовите наиболее
вероятную причину.
A. Эмболия мозговых сосудов из распадающейся бляшки в области бифуркации общей
сонной артерии
B. Геморрагический инсульт
C. Опухоль мозга
D. Ассоциативная мигрень
E. ИБС. Поперечная блокада
3. У больной М., 48 лет наблюдаются типичные проявления ПНМК в каротидном бассейне.

Какая из причин наиболее вероятна?
A. Аортальный порок (стеноз).
B. Стеноз внутренней сонной артерии
C. Митральная недостаточность
D. Окклюзия наружной сонной артерии
E. Диэнцефальный синдром
4. Мужчина А. 63 лет, недавно перенес TИA. В анамнезе: частые головные боли,

периодические эпизоды TИA, постоянно принимает препараты: аспирин, клопидогрель. Был
обследован ангиография и УЗДС. Чем является соответствующий выбор лечения?
A. Каротидная эндартерэктомия при 50 % стенозе по ангиографии
B. Каротидная эндартерэктомия при 60 % стенозе по ангиографии, без дополнительного
лечения
C. Каротидная эндартерэктомия при 90 % стенозе, с одновременным сонным
шунтированием
D. Начать гепаринотерапию и консервативноую терапию при стенозе менее 80%
E. Провести коронарографию с симультантной каротидной ангиографией и
стентированием
5. Мужчина 62, года, перенес правостороннюю эндартерэктомию из ВСА 7 лет назад. На

данный момент у пациента 80% стеноз на той же стороне, без неврологической
симптоматики. Имеется 80% стеноз на противоположной стороне. Эпизодов ТИА в
анамнезе не было. Какое наиболее верное лечение для данного поциента?
A. Консервативое лечение дезагрегантами
B. Повторная реконструкция, каротидная ангиопластика.
C. Ангиография, ангиопластика и стентирование
D. Левосторонняя каротидная эндартерэктомия
E. Антикоагулянтнтая терапия
78
6. Мужчина 60 лет, с двухсторонним 90% стенозом сонной артерии. В анамнезе: эпизоды 15-
минутной слабости в верхней и нижней конечности справа. Какой вид лечения наиболее
эффективен?
A. Эндартерэктомия справа
B. Эндартерэктомия слева
C. Правостороння ангиопластика и стентирование
D. начать лечение аспирином
E. Начать лечение гепарином
7. У мужчины 72 лет, после каротидной эндартерэктомии, на операционном столе, развился

неврологический дефицит. Какое наиболее правильное решение в этот момент?
A. УЗДС каротидных артерий
B. КТ головного мозга
C. Ангиография мозговых артерий
D. Геапиирн в/в капельно.
E. Ревизия оперированной стороны
8. Выберите наиболее верное утверждение?

А. Каротидная эндартерэктомия может быть рекомендована бессимптомным
пациентам до 75 лет со стенозами от 70 до 99%, если операционный риск менее,
чем 3%.
B. Оперативное лечение болезней каротидного русла абсолютно показано у
симптомных пациентов со стенозами менее 50%.
C. У бессимптомных мужчин со стенозами БЦА польза от каротидной
эндартерэктомии существенно ниже, чем у женщин.
D. Каротидное стентирование должно выполняться без антиагрегантной терапии
(аспирин и клопидогрель).
E. Для пациентов с поражением каротидного бассейна и ярко выраженной клиникой
консервативное лечение в настоящее время – метод выбора.
9. Пациент 56 лет предъявляет жалобы на головную боль, головокружение, шаткость

походки. Из анамнеза известно, что пациент полгода назад перенес ишемический инсульт в
левой гемисфере. При объективном обследовании: область шеи без видимых изменений,
пульсация на сонных артериях сохранена. Патологических шумов не выявлено. По данным
ангиографии у пациента имеется патологическая извитость левой внутренней сонной
артерии, стеноз левой внутренней сонной артерии до 60%, окклюзия правой внутренней
сонной артерии. Какое лечение показано данному пациенту?
A. Консервативная терапия с применением ноотропов, вазоактивных препаратов, статинов
B. Пластика правой наружной сонной артерии
C. Эндартерэктомия из левой ВСА
D. Пластика правой ВСА
E. Стентирование левой ВСА
10. Пациентка 66 лет предъявляет жалобы на головную боль, головокружение, мелькание

«мушек» перед глазами. Из анамнеза известно, что пациентка данные симптомы отмечает
последние полгода. При объективном обследовании: область шеи без видимых изменений,
пульсация на сонных артериях сохранена. При аускультации в проекции сонных артерий
справа определяется систолический шум. По данным ангиографии у пациентки имеется
патологическая извитость левой внутренней сонной артерии, протяженный стеноз правой
внутренней сонной артерии до 80%. Какое лечение показано данной пациентке?
A. Консервативная терапия с применением ноотропов, вазоактивных препаратов, статинов
B. Пластика левой наружной сонной артерии
C. Эндартерэктомия из правой ВСА
D. Пластика правой наружной сонной артерии
E. Стентирование правой ВСА
79
11. Синдроми виходу з грудної клітки, зумовлені:
А. Атеросклерозом
В. Аневризмою
С. Перетисненням підключичного нервово-судинного пучка
D. Оклюзією грудної артерії
12. При атеросклерозі найчастіше ураження зазнає:

А. Внутрішня сонна артерія
В. Хребтова артерія
С. Роздвоєння загальної сонної артерії
D. Плечо-головний стовбур
13. ТІА частіше спостерігають у басейні:

А. Середньої мозкової артерії
B. Сонної артерії
С. Основної артерії та хребтова артерія
D. Підключичної артерії
14. Під час ангіографічного дослідження виявлено сегментарність ураження, ізольований

стеноз ВСА. Контури судин нерівні внаслідок численних дефектів наповнення,
спостерігають різкий перехід незміненої ділянки судини в стенозовану. Встановіть діагноз:
А. Атеросклероз
В. Артеріїт
С. Вроджена ангіопатія
D. Скаленус-синдром
15. Хворий, 67 років, скаржиться на появу перед очима «туману», «сітки», «мушок»,
подвоєння, розпливчастість контурів предметів. В анамнезі – короткочасні неврологічні
порушення: руховий і чутливий парез (оніміння і слабкість у кінцівках за геміпаретичним
типом), головний біль, афазія і порушення зору. Під час дослідження очного дна виявлено
артеріовенозні анастомози (описані Такаясу в 1908 р.) навколо диска зорового нерва.
Імовірний діагноз:
А. Вертебробазилярний синдром
В. Синдром підключичного обкрадання
С. Абдукційний синдром
D. Синдром каротидної цереброваскулярної недостатності
16. Основні причини порушення кровообігу в ділянці вертебробазилярного басейну:

А. Стенози й оклюзії артерій, переважно атеросклеротичного Хрептова артеріярактеру
В. Екстравазальні чинники компресії й аномалії розвитку судин
С. Підключичний синдром обкрадання головного мозку
D. Всі вищезазначені
17. Хвора Р., 35 років, скаржиться на періодичні головокружіння, минущі порушення зору,
слабкість у правій руці. Захворювання почалося поступово. Півроку тому був період
немотивованої субфібрильної температури тіла. Об’єктивно: грубий систолічний шум над
сонними та підключичними артеріями. Зазначте інструментальне дослідження, що варто
виконати в першу чергу:
А. Дуплексне сканування.
В. Реоенцефалографію.
С. Рентгенографію верхньої апертури грудної клітки.
D. Ангіографію
80
18. У хворого, 62 роки, з транзиторними мозковими атаками виявлено грубий систолічний
шум над роздвоєнням сонних артерій. Під час УЗД встановлено стеноз правої ВСА
гомогенною бляшкою 40%, лівої – 70%. Хворому показано:
А. Каротидна ендартеректомія зліва
В. Консервативне лікування, спостереження
С. Каротидна ендартеректомія справа
D. Магістралізація зовнішньої сонної артерії справа
19. Для діагностики гіперабдукційного та костоклавікулярного синдромів цінною є проба, за

якої:
А. Пряму руку, опущену донизу, відводять назад за одночасного повороту голови у той
самий бік
В. Посилена робота рукою призводить до запаморочення
С. Хворий стоїть спиною до лікаря, піднімає руку, зігнуту в ліктьовому суглобі під кутом 90°
і відводить її максимально назад, одночасно голову повертає в протилежний бік
D. Перетиснення загальної сонної артерії з одного боку призводить до втрати свідомості
20. У хворого, 72 роки, під час офтальмоскопії виявлено таку картину: у сітківці – минущий
спазм артерій, їх звивистість, а також розширення вен і незначних артеріовенозних
анастомозів по периферії очного дна, ампулоподібні артеріовенозні анастомози. Така
картина Хрептова артеріярактерна для:
А. Вазоренальної гіпертензії
В. Атеросклерозу сонних артерій
С. Неспецифічного артеріїту
D. Вродженої ретинопатії
1–А 5–D 9–В 13 – С 17 – A

2–А 6–В 10 – С 14 – А 18 – A
3–В 7–Е 11 – С 15 – D 19 – A
4–D 8-А 12 – С 16 – D 20 – B
81
Тема 18. Синдром ішемії кінцівок, захворювання, що його викликають.
Консервативне та хірургічне лікування оклюзій нижніх кінцівок.
Оцінка синдрому болю в кінцівках при проведенні діагностики та
диференційної діагностики судинних захворювань, уражень нервової
системи та патології опорно-рухового апарату
1. Хворого К., віком 25 років, турбує періодичний біль в гомілках. Об’єктивно: на гомілках
та стегнах численні синюшні плями з явищами запалення, локальні набряки, які місцями
переходять в некротичні ділянки. Пульсація на магістральних артеріях знижена. Ht-45%,
протромбіновий індекс-90%, фібриноген А-5,33 г/л, фібриноген В (++). Який з наведених
діагнозів є найбільш імовірний?
А. Облітеруючий атеросклероз
В. Облітеруючий ендартеріїт
С. Хвороба Бюргера
D. Хвороба Рейно
Е. Вузликовий периартеріїт
2. На прийом до хірурга звернулась жінка 35 років зі скаргами на мерзлякуватість, парестезії

в кистях, біль у пальцях. В анамнезі - часті переохолодження. Об'єктивно: кисті ціанотичні,
мармурового забарвлення, холодні на дотик, ураження симетричне. Який найбільш
А. Облітеруючий атеросклероз
С. Хвороба Бюргера
Е. Відмороження I ступеня
3. Хворий К. 35 років, курець, після переохолодження кінцівок скаржиться на періодичні

болі в пальцях рук, які посилюються при хвилюванні та в холодну пору року. Об'єктивно:
пальці кінцівок синюшного кольору з незначними набряками. Пульсація на магістральних
артеріях збережена. Глюкоза крові 5,5 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Хвороба Бюргера
С. Облітеруючий атеросклероз
Е. Вузликовий периартеріїт
4. Хворий 30-ти років скаржиться на біль у правій нижній кінцівці протягом року, переміжну
кульгавість через 50-100 м, періодичні нічні болі. При огляді: кінцівка бліда, холодна. Арте-
ріальна пульсація відсутня на гомілці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Синдром Леріша
С. Синдром Рейно
D. Емболія аорти
Е. Тромбоз аорти
5. Хворий 42 років скаржиться на біль в нижніх кінцівках, особливо при ходінні, переміжну
кульгавість, відчуття оніміння в пальцях ступнів, похолодіння кінцівок, неспроможність про-
йти більше 100 м. Спить з опущеною ногою. Пацієнт палить з 16 років, зловживає алкоголем,
страждає на ІХС, 5 років тому переніс відмороження лівої ступні. Ліва нижня кінцівка хо-
лодніша за праву, виявляється сухість шкіри кінцівок, пульсація на артеріях ступнів не
визначається, на стегнових артеріях ослаблена. Визначте діагноз.
А. Діабетична ангіопатія
С. Синдром Леріша
82
Е. Тромбофлебіт
6. Хворий Д., 29 років, поступив із скаргами на швидку втомлюваність, відчуття холоду в

нижніх кінцівках, появу болю в м'язах гомілок при проходженні відстані до 300 м. Вважає
себе хворим протягом 6 років і пов'язує початок хвороби із переохолодженням. Шкірні
покриви нижніх кінцівок на рівні стоп та нижньої третини гомілки з блідим відтінком,
прохолодні на дотик, з бідним оволосінням на гомілці - витончені, сухі. Пульсацію на
артеріях обох нижніх кінцівок визначено на стегновій артерії, на підколінній артерії -
пульсація ослаблена, на артеріях ступні - відсутня. Який з попередніх діагнозів найбільш?
А. Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок
В. Хвороба Рейно
С. Неспецифічний аортоартеріїт
D. Діабетична ангіопатія
Е. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок
7. Хворий 30 років скаржиться на біль в гомілках обох ніг, який посилюється при ходьбі.
Хворий змушений зупинятися через 150-200 м. Переміжна кульгавість з'явилась рік тому,
відстань між зупинками скоротилася. Обидві ступні бліді, прохолодні. Пульс на тильних
артеріях ступнів відсутній. Шкіра суха, на підошвах гіперкератоз, нігті потовщені, легко
ламаються, матового кольору. На гомілках - ділянки облисіння. Яка стадія облітеруючого
ендартеріїту у даного хворого?
А. II стадія - стадія субкомпенсації
В. І стадія - стадія функціональної компенсації
С. III стадія - стадія декомпенсації
D. IV стадія - стадія деструктивних змін
Е. V стадія
8. Пацієнт 28 років, скаржиться на болі в ногах при ходьбі, мерзлякуватість ступнів, пальців.
Хворіє протягом року. Об'єктивно: шкіра ніг бліда, прохолодна, тургор знижений,
гіпотрихоз. Пульсація на стегнових і підколінних артеріях ослаблена, на артеріях ступнів
пальпується після нітрогліцеринової проби. Реографічний індекс <1. Який найбільш
А. Облітеруючий ендартеріїт
В. Хронічний тромбофлебіт
Е. Хвороба Бюргера
9. Хворий 28 років скаржиться на постійний біль у правій ступні, оніміння, відчуття

похолодіння, що посилюється під час ходьби. Довгий час працював в умовах низької темпе-
ратури та підвищеної вологості. Пальці ступні бліді, пульсація на ступні не визначається.
Який ймовірний характер захворювання?
А. Нейрогуморальні розлади
В. Порушення в'язкості крові
С. Порушення ліпідного обміну
D. Запалення периферійної нервової системи
Е. Післятравматичний парез судин
10. У хворого 28 років - облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок, хронічна ішемія II

ступеня. Який спосіб профілактики прогресування захворювання буде найбільш ефективним
у даного хворого?
А. Проведення регулярних курсів медикаментозної терапії
В. Усунення впливу негативних чинників
С. Фізіотерапевтичне лікування
83
D. Виконання поперекової симпатектомії
Е. Санаторно-курортне лікування
11. Хворий, 27 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу облітеруючого
ендартеріїту. Хворіє протягом 2-х років. Ефекту від консервативного лікування не відмічає.
Яке оперативне втручання може бути найбільш ефективним?
А. Поперекова симпатектомія
В. Периартеріальна симпатектомія
С. Видалення II—III грудних симпатичних вузлів
D. Резекція наднирника
Е. Видалення IV-V поперекових симпатичних вузлів
12. Хвора Р., 35 років скаржиться на періодичні запаморочення, минаючі порушення зору,
слабкість у правій руці. Захворювання починалось поступово. Півроку тому був період
немотивованої субфебрильної температури. При об'єктивному обстеженні виявлено грубий
систолічний шум над сонними та підключичними артеріями. Яке першочергове дослідження
необхідно провести?
А. Дуплексне сканування
В. Реоенцефалографію
С. Рентгенографію верхньої апертури грудної клітки
D. Ангіографію
Е. Рентгенографію черепа
13. Хвора Т., 65 років, протягом 20 років страждає цукровим діабетом. Після травми
розвинулась гангрена 1 пальця лівої стопи. Яке обстеження слід провести перед вирішенням
питання про ампутацію пальця?
А. Доплерографічне вимірювання кісточкового індекса
В. Термографію
С. Визначення тактильної та больової чутливості
D. Дуплексне сканування артерій кінцівки
Е. Капіляроскопію
14. Хвора В., 68 років, скаржиться на біль при ходінні до 200 метрів в лівій нижній кінцівці,
почуття затерпання в лівій ступні у нічний час. При об'єктивному огляді - температура шкіри
лівої ступні знижена, артеріальна пульсація відсутня на підколінній артерії ліворуч. Зазначте
діагноз:
А. Гостре порушення мозкового кровообігу
В. Гострий тромбофлебіт поверхневих вен лівої нижньої кінцівки
С. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок
D. Ендартеріїт судин нижніх кінцівок
Е. Лімфангоїт судин нижніх кінцівок
15. Пацієнт 56 років, задовільного стану, скаржиться на біль у правій нозі при ходьбі,
відчуття холоду в пальцях правої ступні. Без зупинки, зумовленої болем в литкових м’язах,
може пройти 150 м. Об'єктивно: шкіра пальців правої ступні бліда. Порівняно з лівою, її
температура знижена. Пульсація на стегнових артеріях вище пупартової зв'язки задовільна,
на підколінній справа - відсутня. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Облітеруючий ендартеріїт, оклюзія стегнового сегменту справа
В. Гострий тромбофлебіт підшкірної вени стегна справа
С. Хронічний тромбофлебіт правої нижньої кінцівки
D. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, оклюзія підколінно-стегнового
сегменту справа
16. Хворому віком 60 років, з атеросклерозом нижніх кінцівок та оклюзією правого

стегново-підколінного сегмента, що супроводжується ішемією III ступеня, виконана
84
операція стегново-підколінного шунтування. Які заходи профілактики тромбозу шунта
необхідно провести в ранньому післяопераційному періоді?
А. Призначення непрямих антикоагулянтів
В. Призначення спазмолітиків
С. Призначення прямих антикоагулянтів
D. Призначення фібринолітиків
Е. Призначення анальгетиків
17. Хворий П. 73 років, хворіє на атеросклероз аорти та магістральних артерій. Скаржиться

на біль у правій гомілці. Поступово пальці правої ступні почорніли, ступня холодна. Шкіра
на пальцях та в дистальному відділі ступні суха, зморщена, темного кольору. Пульсація на
підколінній артерії різко ослаблена, а на задній великогомілковій та тильній артеріях ступні
відсутня. Яке ускладнення атеросклерозу виникло у хворого?
А. Тромбоз глибоких вен правої гомілки
В. Волога гангрена правої ступні
С. Облітерація артерій гомілки та суха гангрена ступні
D. Емболія правої підколінної артерії
Е. Некротична бешиха правої ступні
18. У хворого з гострою ішемією нижньої кінцівки відсутня пульсація підколінної артерії та
артерії ступні. Пульсація стегнової артерії посилена. Визначте рівень оклюзії:
А. Гомілкові артерії
В. Підколінна артерія
С. Середня третина стегнової артерії
D. Нижня третина стегнової артерії
Е. Верхня третина стегнової артерії
19. Хворий М., 49 років поступив у клініку з атеросклеротичною оклюзією правого стегново-
підколінного сегменту, хронічною ішемією правої ноги IV ступеня за Фонтеном. Операцією
вибору для хворого буде:
А. Профундопластика
В. Непряма реваскуляризація
С. Симпатектомія
D. Стегново-підколінне шунтування аутовеною
Е. Лікування лише консервативне
20. Хворий Н, 60 років, скаржиться на біль та оніміння в ногах, що виникають при ходьбі.
Після відпочинку біль проходить. Протягом декількох років страждає імпотенцією. При
огляді виявлено атрофію м'язів ніг, шум над стегновими артеріями. Який найбільш імовірний
діагноз?
А. Кила міжхребцевого диска
В. Артрит
С. Синя флегмазія
D. Синдром Леріша
Е. Тромбоз глибоких вен
1–С 5–В 9–А 13 – D 17 – С

2–D 6–Е 10 – А 14 – С 18 – В
3–D 7–С 11 – А 15 – D 19 – D
4–В 8–А 12 – А 16 – С 20 – D
85
Тема 19. Проблеми тромбозів та емболій. Причини виникнення, шляхи
запобігання, діагностика та диференційна діагностика, лікувальна
тактика. Сучасні можливості консервативного лікування. Показання до
хірургічного лікування і його основні методи
1. Хвора М., 35 років, з ревматизмом в активній фазі, має стеноз мітрального клапана
четвертої стадії, фібриляцію передсердь. Шість годин тому з'явились виражені болі у спокої
в правій нижній кінцівці, при об'єктивному огляді відсутня артеріальна пульсація стегнової
артерії справа, температура шкіри ступні знижена, синюшного кольору, рух у ступні
обмежений, чутливість збережена. Визначте хворобу.
А. Гостре порушення мозкового кровообігу
В. Гостра тромбоемболія стегнової артерії справа
С. Гострий тромбофлебіт глибоких вен правої гомілки
D. Рожисте запалення правої гомілки
Е. Гострий лімфангоїт правої нижньої кінцівки
2. Хворому 60 років, з артеріальною емболією нижньої кінцівки, через 20 годин від початку
захворювання виконана операція – емболектомія з правої стегнової артерії, кровоток в судині
відновлений. Відразу після операції стан хворого різко погіршився, з’явились ознаки важкої
інтоксикації та порушення гемодинаміки. Вкажіть наймовірнішу причину погіршення стану
хворого:
А. Ускладнення анестезії
В. Гостра серцева недостатність
С. Гіпертонічний криз
D. Надходження продуктів некробіозу в загальний кровотік із ішемізованих тканин
кінцівки
Е. Тромбоемболія легеневої артерії
3. Хвора 45 років, знаходиться на лікуванні з приводу ревматизму, активна фаза, комбінована

вада мі трального клапана. Під час ранкового туалету раптово відчула біль в лівій руці з
наступним її затерпанням. Біль та явища оніміння наростали. Об'єктивно: шкіра лівої руки
бліда, порівняно холодна. Пульсація артерій руки на всьому протязі відсутня. Яка найбільш
доцільна тактика лікування хворої?
А. Призначення фібринолітиків, антикоагулянтів
В. Призначення антибіотиків, протизапальних засобів
С. Термінова емболектомія
D. Зондування серця
Е. Термінова тромбінтимектомія
4. Хвора 52-х років скаржиться на різкий біль у лівій гомілці і стопі, який виник 2 години
тому під час зміни положення в ліжку. Хворіє мітральною вадою серця та фібриляцією
передсердь. Локально: ліва стопа і гомілка бліді, холодні на дотик, активні рухи в стопі
обмежені, тактильна чутливість кінцівки знижена. Пульсація на підколінній артерії і нижче
відсутня, на обох стегнових та правій підколінній - збережена. Яка патологія зумовлює таку
клінічну картину?
А. Гострий тромбоз лівої стегнової артерії
В. Спазм артерії лівої нижньої кінцівки
С. Облітеруючий атеросклероз лівої нижньої кінцівки
D. Емболія лівої підколінної артерії
Е. Лімфостаз лівої нижньої кінцівки
5. У дільничній лікарні, яка розташована за 30 км від ЦРЛ і за 180 км від обласної лікарні, на
стаціонарному лікуванні знаходиться хворий 62 років з інтрамуральним інфарктом міокарда.
На 25 день від початку захворювання у нього вночі раптово з'явився різкий біль в лівій
нижній кінцівці. Кінцівка зразу стала блідою. Зникли активні рухи у пальцях стопи і
86
гомілково-стопному суглобі, знизилась шкірна чутливість, при пальпації литковий м'яз
помірно болючий. Пульсація на артерії стегна під паховою зв'язкою, зліва - посилена, у
порівнянні з пульсацією стегнової артерії справа. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Тромбоз стегнової артерії
В. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок
С. Емболія стегнової артерії
Е. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок
6. У хворої 32 років, що хворіє природженою вадою серця та миготливої аритмією, раптово

виникли різкі болі в лівій гомілці і ступні. Хвора обстежена через годину вдома. Вона стогне
від болю, ступня і нижня третина гомілки бліді, холодні. Пальпація гомілки різко болюча,
рухливість в гомілково-стопному суглобі відсутня, поверхнева та глибока чутливість на
ступні відсутні. Пульс на стегновій артерії чіткий, на підколінній артерії і на артеріях ступні
- відсутній. Яке захворювання виникло у хворої?
А. Тромбоз лівої стегнової артерії
В. Гостра емболія лівої підколінної артерії. Ішемія IIб ступеня.
С. Післятромбофлебітичний синдром лівої нижньої кінцівки
D. Облітеруючий атеросклероз лівої нижньої кінцівки. Оклюзія стегново-підколінного
сегменту
Е. –
7. Хвора 32 років госпіталізована в ургентному порядку в судинне відділення з діагнозом:

емболія правої плечової артерії, гостра ішемія III ступеня. В анамнезі - захворювання серця,
часті напади аритмії. Яка причина даного захворювання у хворої?
А. Облітеруючий ендартеріїт верхніх кінцівок
В. Хвороба Рейно
С. Ревматична вада серця, фібриляція передсердь
D. Синдром Педжета - Шреттера
Е. Септичний ендокардит
8. До хірурга поліклініки звернувся чоловік 57 років, зі скаргами на різкий біль, відчуття

похолодіння та затерпання у правій ступні. Вказані симптоми з'явились раптово, декілька
годин тому, їх інтенсивність наростала. З анамнезу відомо, що пацієнт тривалий час
лікується у кардіолога з приводу нападів фібриляції передсердь. Об'єктивно: ступня і гомілка
холодні, пульс пальпується на стегновій артерії, дистальніше - відсутній. Який найбільш
А. Гострий тромбоз глибоких вен правої гомілки
В. Неврит сідничного нерва справа
С. Тромбоемболія правої підколінної артерії
D. Облітеруючий атеросклероз правої нижньої кінцівки
Е. Тромбоз артерій правої гомілки
9. Хвора Т., 56 років, протягом 15 років страждає мітральною ревматичною вадою серця та
фібриляцією передсердь. Дві години тому раптово відмітила різкі болі в нижніх кінцівках,
утруднення активних рухів в них. При огляді нижні кінцівки ціанотичні, холодні, активні
рухи відсутні. Пульсація на стегнових артеріях обох ніг відсутня. Який найбільш імовірний
діагноз?
А. Тромбоз нижньої порожнистої вени
В. Тромбоз біфуркації черевної аорти
С. Тромбоемболія артерії Адамкевича
D. Тромбоемболія черевної аорти
Е. Гострий радикулоневрит
87
10. У хворого П., 38 років, дві години тому раптово виник інтенсивний біль в ділянці лівої
ступні і гомілки, вони затерпли, похолоднішали, зблідли. Хворіє мітральним стенозом.
Об'єктивно: шкіра лівої ступні і гомілки бліда, холодна на дотик, пульсація артерій ступні,
підколінної артерії відсутня. Тактильна, больова, температурна чутливості порушені. Який
А. Гострий тромбоз підколінної артерії
В. Неврит сідничного нерва
С. Гострий тромбоз підколінної вени
D. Емболія підколінної артерії
Е. Дискогенний попереково-крижовий радикуліт
11. У хворого П., 38 років, діагностовано емболію правої підколінної артерії годинної
давності. Яка повинна бути перша догоспітальна допомога?
А. Обкласти кінцівку льодом, іммобілізація, аналгетики
В. Зігріваючий компрес, іммобілізація
С. Іммобілізація, аналгетики, зігріваючий компрес
D. Аналгетики, спазмолітики, обкласти льодом
Е. Спазмолітики, аналгетики, іммобілізація
12. У хворого П. 38 років, дві годині тому з'явився біль у правій гомілці. Діагностовано
емболію правої підколінної артерії, гостру артеріальну недостатність першої стадії. Яка
найбільш правильна лікувальна тактика?
А. Руйнування ембола катетером
В. Резекція підколінної артерії
С. Обхідне шунтування
D. Емболектомія
Е. Ампутація на середині гомілки
13. У хворого на гостру ішемію обох нижніх кінцівок, що виникла одночасно, але має
значніші прояви справа, відсутня пульсація на правій стегновій, підколінній артеріях та
артеріях ступні. Визначається послаблення пульсації на лівій артерії стегна та інших артеріях
лівої нижньої кінцівки. Визначити рівень оклюзії:
А. Оклюзія правої клубової артерії
В. Тромб-«наїзник» біфуркації аорти
С. Оклюзія обох стегнових артерій
D. Тотальний тромбоз біфуркації аорти
Е. Оклюзія правої зовнішньої клубової та лівої внутрішньої стегнових артерій
14. Хвора 76 років доставлена КШД у важкому стані зі скаргами на різкий біль в лівій
нижній кінцівці, який з’явився на протязі години і наростає. При ходінні відчуває відсутність
твердої опори, похолодання ступні. Страждає на ІХС, цукровий діабет. При огляді ліва
нижня кінцівка бліда до коліна, гомілка та ступня холодні, під шкірою простежуються дрібні
судини. Больова чутливість порушена на гомілці та ступні зліва. Пульсація на ступні та в
підколінній ямці відсутня зліва, на стегнових артеріях послаблена.
А. Тромбоз підколінної артерії
В. Діабетична гангрена лівої нижньої кінцівки
Е. Тромбофлебіт
15. У приймальне відділення доставлено хворого 68 років зі скаргами на сильний біль в обох
нижніх кінцівках, затерпання пальців ступнів, зниження чутливості, відсутність пульсації на
загальних стегнових артеріях з обох сторін. Захворів гостро близько 2 годин тому;
поставлено діагноз «гострий тромбоз біфуркації аорти». Найбільш доцільно у даному
випадку провести:
88
А. Тромбектомія
В. Аорто-стегнове протезування
С. Аорто-біфеморальне шунтування
D. Аорто-артеріографію
Е. Тромболітичну терапію
16. Чоловік 62 років, скаржиться на інтенсивні болі в лівій нозі, що виникли три години тому
назад раптово, відчуття оніміння і похолодання ноги. Протягом року відзначав біль у цій нозі
під час ходьби, підвищену чутливість до охолодження. Ліва стопа і гомілка з мармуровим
малюнком, шкірні вени порожні. Стопа холодна, активні рухи стопи, пальців збережені.
Пульс прощупується тільки на стегновій артерії. Над нею прослуховується грубий
систолічний шум. Сформулюйте попередній діагноз?
В. Гостра оклюзія лівої стегнової артерії
С. Стеноз лівої підколінної артерії
D. Гострий тромбофлебіт
Е. Гострий ілеофеморальний артеріальний тромбоз
17. Хворий 56 років скаржиться на інтенсивні болі в лівій нозі, що виникли три години тому
назад раптово, почуття оніміння і похолодання кінцівки. Протягом року відзначав болі в цій
нозі під час ходьби, підвищену чутливість до охолодження. Ліва стопа і гомілка з
мармуровим малюнком, підшкірні вени спалися, виражений «симптом канавки». На дотик
стопа холодна, знижені активні рухи стопи, пальців збережені. Пульс прощупується тільки
на стегновій артерії. Над нею прослуховується систолічний шум. Сформулюйте попередній
діагноз:
В. Синдром Рейно
С. Гострий тромбофлебіт
D. Атеросклероз судин нижніх кінцівок, гострий тромбоз
18. Чоловік 62-х років скаржиться на інтенсивний біль в лівій нозі, що виник три години
тому назад раптово, почуття оніміння і похолодіння ноги. Протягом року відзначав біль в цій
нозі під час ходьби, підвищену чутливість до охолодження. Ліва стопа і гомілка з
мармуровим малюнком, підшкірні вени спались. Стопа холодна, активні рухи стопи, пальців
збережені. Пульс прощупується тільки на стегновій артерії. Над нею прослуховується грубий
систолічний шум. Сформулюйте попередній діагноз:
В. Стеноз лівої підколінної артерії
С. Гостра оклюзія лівої стегнової артерії
D. Гострий тромбофлебіт
Е. Гострий ілеофеморальний артеріальний тромбоз
19. У відділення судинної хірургії доставлено із ЦРЛ хворого М., 66 років, зі скаргами на
біль, втрату чутливості та рухів у правій ступні. Вказані симптоми виникли 3 дні тому,
лікувався консервативно. Об'єктивно: температура тіла - 38,2°С, шкіра бліда, АТ -110/70 мм
рт.ст., пульс - 110/хв., місцево - ступня та гомілка холодні, активні рухи в ступні і колінному
суглобі відсутні, набряк та болючість м'язів гомілки, пульс визначається тільки на стегновій
артерії. Що повинен зробити хірург?
А. Провести тромбектомію із підколінної артерії
В. Здійснити фасціотомію на гомілці
С. Провести тромболітичну терапію стрептокіназою
D. Виконати ампутацію кінцівки на рівні стегна
Е. Виконати ампутацію кінцівки на рівні гомілки
89
20. У хворої, яка страждає на ваду серця і фібриляцію передсердь, раптово виник різкий біль
в лівій гомілці і стопі. Стопа і нижня третина гомілки бліді, холодні на дотик. Пальпація го-
мілки болюча, тактильна чутливість знижена, рухи обмежені, пульсація на артеріях стопи не
визначається. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Гострий тромбофлебіт
В. Гострий флебіт
С. Бешихове запалення
D. Тромбоз стегнової артерії
Е. Гангрена
1–В 5–С 9–D 13 – В 17 – D

2–D 6–В 10 – D 14 – А 18 – С
3–С 7–С 11 – А 15 – А 19 – D
4–D 8–С 12 – D 16 – В 20 – D
90
Тема 20. Захворювання вен. Синдром верхньої порожнистої вени. Синдром
нижньої порожнистої вени. Причини, діагностика, диференційна
діагностика, лікувальна тактика
1. У хворого М., 68 років, на 5 добу після операції правосторонньої геміколектомії з приводу

злоякісної пухлини сліпої кишки з'явилися болі та набряк правої гомілки. Симптом Хоманса
позитивний праворуч. Зазначте післяопераційне ускладнення.
А. Гострий післяопераційний тромбоз підколінної артерії праворуч
В. Гостре порушення мозкового кровообігу
С. Гострий післяопераційний лімфангоїт правої гомілки
D. Гострий післяопераційний тромбофлебіт глибоких вен правої гомілки
Е. Післяопераційна алергічна реакція
2. У приймальне відділення лікарні доставлено пацієнта Є., 74 років, з клінікою гострого

тромбозу глибоких вен гомілки. Який із нижчевказаних симптомів найбільш типовий при цій
патології?
А. Симптом Роузінга
В. Симптом Курвуазьє
С. Симптом Мейо-Робсона
D. Симптом Хоманса
Е. Симптом Грея - Турнера
3. Хвора 53 років, поступила в стаціонар зі скаргами на сильний біль у правій гомілці

розпираючого характеру. Набряк стопи та гомілки, судомні скорочення литкових м'язів,
підвищення температури до 38,5°С. Хворіє протягом 3 днів. При огляді шкіра правої гомілки
та стопи гіперемована, напружена, блискуча. Окружність правої гомілки більша лівої на 5
см. Рухи можливі, але дуже болючі. При пальпації кінцівки визначається болючість по ходу
судинного пучка, особливо в підколінній ямці. Пульсація на артеріях стоп задовільна. Який
А. Гострий тромбоз підколінної вени
В. Варикозне розширення поверхневих вен гомілки
С. Гострий тромбоз великої підшкірної вени стегна
D. Синдром Леріша, III стадія
Е. Синдром Педжета - Шретера
4. Хворий М., 63 років, хворіє варикозним розширенням вен правої нижньої кінцівки.
Протягом 5 діб відмічає біль у правій гомілці та стегні, велика підшкірна вена при пальпації
болюча, тверда, гіперемована у верхній третині гомілки та нижній третині стегна. Визначте
захворювання.
А. Гострий лімфангоїт правої нижньої кінцівки
В. Гострий артеріальний тромбоз підколінної артерії праворуч
С. Варикозне розширення вен правої нижньої кінцівки
D. Абсцес правої гомілки
Е. Гострий тромбофлебіт вен правої нижньої кінцівки
5. Хворому О., 46 років, який готується до операції з приводу раку шлунка, проводиться
передопераційна інфузійна терапія. В ліктьову вену справа введено до 3,0 л рідини.
Наступного дня він відчув тягнучий біль в ділянці правого плеча. При огляді на внутрішній
поверхні плеча відмічається повздовжня смуга гіперемії, набряклість шкіри, болючий тяж.
Яке ускладнення розвинулося у хворого?
А. Прокол вени та набряк паравенозної клітковини
В. Гострий тромбофлебіт
С. Некроз паравенозної клітковини
D. Гострий лімфангоїт
Е. Флегмона паравенозної клітковини
91
6. У хворого 40 років по ходу тромбованої великої підшкірної вени посилився біль, шкіра
над веною почервоніла, підвищилась температура тіла до 38,5°С, хворого знобить. Який
діагноз у хворого?
А. Посттромбофлебітичний синдром
В. Бешиха
С. Гострий тромбоз стегнової артерії
D. Гострий лімфангоїт
Е. Гострий поверхневий тромбофлебіт
7. Хворий К., 37 років, скаржиться на біль у правій верхній кінцівці, більше при рухах,
підвищення температури тіла до 39°С. У правій ліктьовій ямці на шкірі сліди ін'єкцій,
гіперемія, затвердіння по ходу вен. Імовірний діагноз?
А. Флегмона
В. Абсцес
С. Лімфангоїт
D. Бешиха
Е. Флебіт
8. Хвора 30 років. Скарги на біль, гіперемію вздовж підшкірних вен, підвищення

температури тіла. При огляді великої підшкірної вени на гомілці - гіперемія, біль при
натискуванні. Симптоми Хоманса та Люзеса - негативні. Який попередній діагноз?
А. Гострий тромбофлебіт підшкірних вен
В. Гострий ілеофеморальний флеботромбоз
С. Лімфостаз
D. Емболія аорти
Е. Тромбоз аорти
9. Хвора 32 років доставлена в хірургічне відділення із скаргами на сильний біль в лівій

нижній кінцівці, її набряк, підвищену температуру тіла до 39°С. Два тижні тому були пологи,
в післяпологовому періоді перенесла ендометрит, погіршення стану три доби тому. Стан
хворої важкий, пульс -104/хв, ліва нижня кінцівка набрякла на всьому протязі, має місце
розширення підшкірних вен, синюшність шкіри, пульс на артеріях визначається. Який
діагноз у хворої?
А. Гострий лівосторонній тромбоз клубової артерії
В. Емболія лівої стегнової артерії
С. Гострий лівосторонній ілеофеморальний венозний тромбоз
D. Гострий лівосторонній тромбоз глибоких вен гомілки
Е. Синя больова флегмазія
10. Породілля 22 років, на другий день після пологів відчула наростаючий біль та важкість у
правій нижній кінцівці. Об'єктивно: стан хворої середньої важкості. Пульс - 100/хв.,
температура - 37,3 °С; тони серця приглушені, ритм синусовий; в легенях дихання
везикулярне, 18-20/хв. Права нога по всій довжині набрякла, синюшна порівняно з лівою,
температура знижена. Пульсація артерій правої ноги на всьому протязі пальпується,
ослаблена. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Тромбоемболія стегнової артерії
В. Гострий ілеофеморальний флеботромбоз
С. Післяпологовий сепсис
Е. Гострий тромбофлебіт
11. У приймальне відділення лікарні доставлено вагітну жінку (38 тижнів) з клінікою
гострого ілеофеморального тромбозу. Який із вказаних симптомів найбільше відповідає
даному захворюванню?
92
А. Біль у паховій ділянці
В. Набряк гомілки
С. Нудота і блювання
D. Набряк стегна і гомілки
Е. Гектична температура
12. У хворої 60 років, яка страждає варикозним розширенням вен ніг, після незначної травми
гомілки через добу з'явився біль та набряк, підвищилась температура тіла до 37,5°С. По ходу
великої підшкірної вени на гомілці спостерігається гіперемія шкіри і визначається ділянка
болючого затвердіння у вигляді тяжа. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Гострий тромбофлебіт
В. Гострий флебіт
С. Лімфангоїт
D. Гематома
Е. Бешихове запалення
13. Хвора, 47 років, 3 роки тому перенесла гострий тромбоз глибоких вен правого
здухвинного сегменту. Наразі турбують біль, важкість, значний набряк правої нижньої
кінцівки. При обстеженні виявлено значний набряк стегна та гомілки, бура індурація шкіри у
нижній третині гомілки, варикозно розширені поверхневі вени на гомілці. Ваша тактика
оперативного лікування?
А. Операція Лінтона
В. Операція Пальма
С. Перев'язка поверхневих вен за Шеде-Кохером
D. Венектомія за Наратом
Е. Венектомія за Маделунгом
14. Хвора 50 років, скаржиться на розпираючий біль в лівій нижній кінцівці, який
посилюється при фізичному навантаженні, припухлість в ділянці гомілки та ступні. При
огляді ліва гомілка та ступня пастозні, шкіра в нижній частині гомілки індурована,
бронзового відтінку, розширені підшкірні вени, наявна виразка з некротичними масами.
А. Хронічна артеріальна недостатність
В. Гострий артеріальний тромбоз
С. Посттромбофлебитичний синдром
D. Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок
Е. Гангрена нижньої кінцівки
15. Хвора 48 років, скаржиться на біль, відчуття важкості в лівій нозі, наявність трофічної
виразки по внутрішній поверхні нижньої третини лівої гомілки. Пульсація артерій стегна і
підколінних збережена, на ступнях - ослаблена. Який ймовірний діагноз?
А. Посттромбофлебітичний синдром І ступеня
В. Облітеруючий атеросклероз судин ніг
С. Посттромбофлебітичний синдром ніг III ступеня
D. Посттромбофлебітичний синдром II ступеня
Е. Варикозна хвороба ніг. Хвороба Н II ст.
16. Хворий 58 років, надійшов для хірургічного лікування варикозного розширення вен
правої нижньої кінцівки. Страждає впродовж 5 років. Об’єктивно: набряку кінцівок немає,
але з’являється наприкінці дня. Виявляються поширені варикозні вузли на гомілці та в
підколінній зоні, а також поширена велика підшкірна вена стегна. Пігментація шкіри в
нижній третині гомілки. Супутньої патології немає. Яке дослідження необхідне для оцінки
показань до операції?
А. Проба Дельбе-Пертеса
В. Капіляроскопія
93
С. Проба Тренделенбурга
D. Лімфографія
Е. Реовазографія
17. Розвиток хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок залежить від

функціонального стану "м'язово-венозної помпи". Відносно якої групи м'язів застосовується
цей термін?
А. Черевної стінки
В. Гомілки
С. Сідничної області
D. Стегна
Е. Стопи
18. Вам довелось прийти на допомогу жінці 58 років, у якої виникла масивна кровотеча з
розірваного варикозно розширеного вузла на лівій гомілці. Як надати першу допомогу?
А. Накладення джгута дистально джерела кровотечі
В. Накладення джгута проксимально джерела кровотечі
С.Підвищене положення кінцівки. Здавлюючи стерильна пов’язка
D. Операція Троянова-Тренделенбурга
Е. Z-подібний шов на розірваний варикозний вузол
19. Хвора, 53років, поступила у хірургічний стаціонар зі скаргами на набряк лівої нижньої
кінцівки, який виник 2 тижні тому після фізичного навантаження. В анамнезі - 20 років
страждає варикозним розширенням вен нижніх кінцівок. При огляді: ліва нижня кінцівка
набрякла, стегно +10 см, гомілка +7 см, активні рухи і чутливість збережені. На
ультразвуковому ангіоскануванні - тромбоз загальної стегнової вени з явищами флотації. Яка
лікувальна тактика найбільш доцільна?
А. Екстрена тромбектомія
В. Консервативне лікування
С. Ендоваскулярна імплантація кава-фільтра
D. Планова тромбектомія
Е. Операція Пальма
20. Хвора К., віком 50 років, страждає на гострий тромбоз правого венозного здухвинного
сегменту. Готується до оперативного втручання. Які профілактичні заходи щодо
тромбоемболії легеневої артерії необхідно провести у хворої?
А. Перев'язка здухвинної вени
В. Плікація нижньої порожнистої вени
С. Призначення непрямих антикоагулянтів
D. Постановка кава-фільтра
Е. Призначення прямих антикоагулянтів
1–D 5–В 9–С 13 – В 17 – В

2–D 6–Е 10 – В 14 – С 18 – С
3–А 7–Е 11 – D 15 – С 19 – С
4–Е 8–А 12 – А 16 – А 20 – D
94

Контрольні тести

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Контрольні тести

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

ЗБІРНИК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ «КРОК-2»

для студентів 6-го курсу

Збірник тестових завдань «Крок-2» для поточного контролю знань по

ліцензійного інтегрованого іспиту.

1. Які збудники є причиною ангіогенного сепсису?

2. Які з мікробів частіше викликають грамнегативний сепсис?

3. Які з мікробів частіше викликають грампозитивний сепсис?

4. Введенням яких препаратів частіше проводиться специфічна пасивна імунотерапія

5. Хвора оперована з приводу гострого гангренозного холециститу, в ранньому

6. Хворого 60 років прооперовано на гострий перитоніт через 45 годин після початку

7. Хворий 22 років з синдромом довгочасового стиснення скаржиться на загальну слабкість,

9. У хворого 25 років спостерігався гострий гангренозно-перфоративний апендицит, який із-

13. У хворої 26 років після операції з приводу гнійного лактаційного маститу

15. Хворий 71 року надійшов у хірургічний стаціонар з апендикулярним інфільтратом на 5-у

19. Хворий М., 43 років, поступив з клінікою ішиоректального парапроктиту. На 12 добу

1–А 5–D 9–А 13 – С 17 – С

1. У хворого 32 років з діагнозом: Політрамва. Закрита травма черепа та грудної клітки.

2. Хворому 20 років для уточнення функціонального стану нирок проводиться

4. Хворий 42 років лікується в відділенні інтенсивної терапії з приводу синдрому тривалого

5. Хворого 25 років госпіталізовано в хірургічне відділення з діагнозом: проникаюче

6. Хворій 17 років під час операції з приводу ускладненої позаматкової вагітності,

8. Через 2 години після відновлення серцевої діяльності у хворого, що переніс раптову

9. Хворий з діагнозом: перитоніт неясного ґенезу, АТ-90/60 мм рт.ст., ЧСС-126/хв., ЧД-

1–С 5–Е 9–D 13 – В 17 – А

4. Після операції з приводу підшкірного панарицію стан хворого не покращився, зберігається

5. Хвора 53 років, оперована амбулаторно з приводу підшкірного панарицію середньої

7. Хворий К., 28 років, звернувся до хірурга поліклініки зі скаргами на біль, наявність

9. Хворий К. звернувся із скаргами – в правій пахвовій ділянці спостерігається 3 щільні,

15. Хворий 32 років скаржиться на виражений біль і почервоніння у правій пахвинній

1–D 5–А 9–Е 13 – А 17 – В

1. Хвора 55 років страждає жовчнокам'яною хворобою. Після вживання алкоголю і смаженої

2. Хворий скаржиться на надзвичайно різкий біль в епігастрії. Хворіє виразковою хворобою

4. Хворий 26 років, скаржиться на гострий інтенсивний постійний біль в епігастральній

7. Жінка 48 років скаржиться на дисфагію, біль у ділянці шлунка. Рентгенологічно: по малій

8. Хвора 38 років госпіталізована зі скаргами на постійний біль у правому підребер'ї з

9. Хвора 42 років скаржиться на різкий пекучий оперізуючий біль в епігастральній ділянці

11. Хворий 50 років поступив у хірургічне відділення з переймоподібними болями в животі

12. Хвора скаржиться на оперізуючий біль в епігастральній ділянці, нудоту, багаторазову

16. Хворий, 67 років, надійшов зі скаргами на інтенсивні болі в надчеревній ділянці

18. Хворий 64 років поступив з нічною картиною гострого калькульозного холециститу. На

1–В 5–А 9–С 13 – А 17 – A

1. Хворий М. 47 років, потрапив зі скаргами на постійний біль за грудиною, печію, дисфагію,

2. Хворий скаржиться на періодичне затруднення при ковтанні, загрудинні болі, відрижку,

5. Хвора 32 років, скаржиться на періодичні перешкоди при проходженні їжі по стравоходу,

8. Хворий К. скаржиться на печію та постійний біль за грудиною. При нахилянні після

9. У хворого на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки при рентгенологічному

10. Хворий 38 років, скаржиться на відчуття повноти в епігастрії, відрижку повітрям,

13. Хвора 34 років поступила до хірургічного відділення зі скаргами на важкість у

16. Жінка 65 років, з фібриляцією передсердь поступає в приймальний покій зі скаргами на

17. Хворій 57 років, яка поступила в хірургічне відділення по швидкій допомозі,

18. Хворий 50 років поступив у хірургічне відділення з підозрою на кишкову непрохідність.

19. Хворий Ш. 47 років, поступив в клініку з переймоподібними болями в животі,

20. У хворого К. 78 років виявлена пухлинна непрохідність сигмовидної кишки з різким

1–C 5–B 9–B 13 – D 17 – A

1. При огляді в приймальному відділенні у хворого 28 років встановлено: передня черевна

3. Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці, в правому під ребер'ї з іррадіацією в

6. При лапаротомії у хворого виявлений гострий панкреонекроз з деструкцією хвостового

7. Хвора 65 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль на ділянці

8. Хворий скаржиться на раптовий біль в ділянці килового випинання в правій пахово-

11. При оглядовій рентгеноскопії і наступній рентгенографії черевної порожнини у хворого

12. До хірургічного відділення надійшов хворий П., 34 років, зі скаргами на переймистий

13. Хворий 47 років, госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на болі в животі