Гендерна дискримінація

Гендерною дискримінацією називають нерівний підхід до чоловіків та жінок,

які відпочатку знаходяться у однакових умовах.
У чому проявляється нерівний гендерний підхід у трудових
правовідносинах? Одна з найбільш розповсюджених проблем у сфері
трудових відносин – нерівна оплата праці. Часто чоловікам платять більше,
ніж жінкам на аналогічних посадах із аналогічним досвідом на навичками.
На керівні посади також нерідко обирають саме чоловіків. Фактично, жінку
обмежують у можливостях кар’єрного розвитку тільки тому, що вона –
жінка, не зважаючи на її професійні досягнення, уміння та здобутки. Проте
право на працю кожної людини захищено Конституцією України, Кодексом
законів про працю України, Законом України «Про зайнятість населення» та
іншим національним законодавством.

Пам’ятайте! Декларація про рівноправність жінок та чоловіків

Комітету міністрів Ради Європи від 16 листопада 1988 року, зокрема,
наголошує на необхідності передбачити спеціальні заходи, які спрямовані на
якнайскоріше встановлення реальної рівноправності жінок і чоловіків у
різних сферах, та зокрема у доступі до державних посад усіх рівнів, доступі
до всіх професій, зайнятості та заробітної плати.

Сьогодні Україна, як держава, яка хоче стати рівноправним членом

Європейського Союзу, веде послідовну роботу в напрямку подолання
гендерної нерівності, щоб мати стабільні інститути, які гарантують
демократію, верховенство права, повагу до прав людини.

Принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України. Стаття 24

Конституції України закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах
життя. Частина третя цієї статті безпосередньо присвячена подоланню
дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність
прав жінок та чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками
можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті
освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо. Окрім
даної норми, ґендерної рівності торкаються статті 21, 51 Конституції
України.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:

 наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-

політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній
підготовці, у праці та винагороді за неї;
 спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок,
встановленням пенсійних пільг;
 створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з
материнством;
 правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою
материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток
та інших пільг вагітним жінкам і матерям.